Як бачимо, Веселовський бачив можливості поєднання напрямів міфологічного і миграционистского. Тим паче не визнавали себе переможеними самі міфологи ні з Західної Європи, ні в нас. Якоб Грімм визнав заслуги Бенфея і навіть запропонував його, при докладної блискучої характеристики й оцінці, до обрання в академіки.
Але але це означає, що він прийняв його метод: він назавжди залишився зі своїми колишніх переконаннях. Про поширенні й силі ідей міфологічного напрями свідчить те, основні праці У.
Шварца, вважало себе продовжувачем Гриммов, з’явилися після “Панчатантры” Бенфея. Макс Мюллер в 1870 р. читає лекцію сюжет мрійливій молочарки Перетгы, показуючи його індійський походження, простежуючи його міграцію країнами Сходу, і Європи, і робить це з неменшою ерудицією і меншим блиском, ніж сам Бенфей.
Але й Макс Мюллер в питанні про походження сюжетів з мови та міфу залишився зі своїми поглядах. Отже, міфологи як не оспорюють у випадках індійський походження і міграції деяких сюжетів, а й його підтверджують; проте теорія Бенфея їм – не всеосяжна теорія.
З цього запитання про походження сюжетів, т. е. сутнісно генетичного процесу, вони зі своїми переконаннях, бо генетичний процес Бенфеем ні розкрито.
Прийнято стверджувати, що маємо у Росії поява нової школи внесло криза в установки мифологов. Зазвичай, у таких випадках посилаються на передмову Буслаєва до збирання його статей “Народна поезія”, де він каже: “так звана гриммовская школа з її вченням про самобутності народних основ міфології, звичаїв і сказань, яке я провів у свої дослідження, мала поступитись місцем теорії взаємного між народами спілкування в усних і письмових переказах. Багато чого, що визнавалося за спадкову власність одного чи іншого народу, виявилося тепер випадковим запозиченням, узятим ззовні внаслідок різних обставин, більш-менш объясняемых історичними шляхами, якими направлялися ці культурні впливу”.
Але ці слова зовсім не від означають, що Буслаев відмовився від міста своєї позиції і визнав нову теорію.
Буслаев був у опозиції нової теорії, але з оскільки він залишався вірним мифологизму, як тому що взаємовпливи завжди становила йому одна з основних питань його досліджень, і оскільки розумів це спілкування значно більше глибоко, ніж Бенфей та її безпосередні послідовники. Ми вже бачили, що у саме поняття народності Буслаев, на противагу слов’янофілам, включав творчу переробку чужого. Це захопив Буслаєва не питанням методу, теорії, школи, а складовим елементом для всієї його життєвої філософії.





Related posts:
- Негативне ставлення до миграционизму Негативне ставлення до нового перебігу позначається вже у його рецензії працювати Стасова. Він відмовляється визнати метод Стасова порівняльним. Запозичення для Буслаєва – “випадковий” факт. Це означає, що з Буслаєва у роботі Стасова не поставлена сама проблема запозичення. Цілком по-іншому Буслаев відгукувався про “Слов’янських сказаннях про Соломона і Китоврасе” А. М. Веселовського. Ми вже знаємо, що цю роботу іде по бенфеевскому руслу І що питання запозиченні поставлений тут принципово інакше, ніж […]...
- “Слов’янські казки” “Слов’янські сказки”-это ряд які пов’язані друг з одним нарисів чи етюдів, наділених коротким теоретичним запровадженням. Казками Буслаев дорожить саме тому, чому дорожить і епосом: “Це її старовина й перекази, у тому числі склалися перші основи його моральної физиономии”180. Буслаев вперше визначає казку як справжню народну поезію. “Поетичне творчість цілих мас чи поколінь, і творчість окремої особистості зливаються у тому усеохоплюючому широкому потоці народну поезію” , – говорить він про стосовно […]...
- Етюди Буслаєва Далі залучаються інші матеріали. “Повертаючись до малорусской казці, ми ясно бачимо тепер основний міфічний її мотив. Івась – істота потойбічного світу, вона живе на воді, в човнику і повертається до принесений Гусем-Лебедем. Але міфічне кревність його вже втрачено у пам’яті народу: він син не Русалки чи якийсь там речей Діви – білої лебеді, а простий смертної; і гусь-лебедь, хоча розуміє її речи,-уже не брат йому. Індоєвропейське походження сюжету підкріплюється посиланням […]...
- Проблема подібності казок Проблема подібності казок вирішується як і, як проблема подібності мов, т. е. твердженням про наявність певної прабатьківщини європейських мов, у якій жив єдиний пранарод, котра розмовляла однією мовою. Шляхом поступового розселення і осідання утворилися окремі народи, говорили кожен вже в своєю муркотливою мовою, що зберігає, проте, риси колишнього кревності мов. Індоєвропейська теорія вчасно розквіту діяльності братів Грімм представлялася очевидною, що ні вимагала особливих доказів. Ось і брати Грімм ніколи їх […]...
- Послідовники Бенфея у Європі й Росії Новий метод швидко почали поширювати. Бенфеем грунтувався журнал “OrіentundOccіdent” , спеціально присвячений вивченню східних впливів, де Бенфей і опублікував низка невеличких нарисів. Нове напрям охопило всі країни. Тут можуть називатися лише найзначніші імена. У Німеччині Ф. Либрехт, який зробив предметом спеціального вивчення сюжет Варлаама і Іосафа, довів її індійський походження. Статті Либрехта зібрані у збірнику “Народо” ведение”197, він також перевів німецькою мовою книжку Дэнлопа. Однією з видатних знавців казки був […]...
- Росіяни ориенталисты Критика Бедье знайшла багатосторонній й різноманітні відгук. Але був табір, стан, куди ця критика мало проникала: що це ориенталисты. Психологічно це цілком зрозуміла. Дослідник, все своє життя присвятив вивченню східних матеріалів, завжди схильний приписувати цих матеріалів пріоритет проти матеріалами західними, що їх буде вважати вторинними. У розвитку миграционизма можна простежити дві основні лінії або двоє течії. Одне – власне ориенталистское по приурочению сюжетів залежно від спеціальності автора: індійському, іранському, монгольскому […]...
- Моє особисте ставлення до теорії граничних навантажень Теорія граничних навантажень видалася мені доволі цікавою, але не більше. Така собі “книга рекордів Гіннеса”, де кілька сотень чи тисяч фанатів намагаються перевершити самого Бога. Чому “Не більше”? По-перше, мені взагалі ненависний фанатизм у будь-яких його проявах – релігійному чи інтелектуальному, національному чи спортивному, оскільки, на моє глибоке переконання, він ніколи і нікого до добра ще не приводив. А в даних випадках з Отто Шмідтом і Генрі Боклем ми маємо […]...
- Позиція Буслаєва щодо казок Прозаїчна форма казки є пізніша форма епосу. Але, ступивши на шлях прозового розвитку, казка втрачає свої міфічні сліди; вона набуває “нового вигляду”, “з міфічного епізоду перетворюється на кумедну новелу” . Отже, погляд Буслаєва далекий до однобічності. Він бачить у казці і його літературний характер. Таку казку вважає пізнішої. Буслаев бачить, і запозичення, і мандрування сюжетів ще до його того, як у це звернув увагу Бенфей. “Тому пізніша казка бере собі […]...
- Моє ставлення до вчинку Альманзора Історія знає чимало прикладів героїчних битв. І через століття вони привертали мильну увагу вчених, поетів, письменників, живописців. Ось і події далекого VІ і століття не залишили байдужими видатного польського поета Адама Міцкевича. У його поемі “Конрад Валленрод” є пісня, що присвячена події XVІ століття битві при Альпухарі. У цій мальовничій місцевості Іспанії, серед прекрасних і над якими гордо ширяють орли, зав’язалася жорстка битва. Билися представники волелюбного мавританського народу зі своїми […]...
- Буслаев і росіяни казки З 40-х років ХІХ століття починається діяльність Ф. І. Буслаєва. Діяльність ця охоплювала всі сфери народної творчості та об’єднувала їх єдиним науковим світоглядом. Казка, слід сказати, може бути вихоплена із усієї його системи та розглядатися окремо. Ми обмежимося короткої характеристикою цією системою, без упину на діяльності Буслаєва загалом. Буслаев з перших кроків виступив не як дилетант, бо як ученый-профессионал, включившись в конструктивне русло сучасної йому європейської науки. Наука це була […]...
- Моє ставлення до вчинку батьків Катерини ТвІр за поемою Шевченка “Катерина”. Сюжет поеми “Катерина” – це трагічна історія дівчини, що повірила словам спокусника-офіцера, який покинув і її, і сина. Єдиним і справжнім джерелом твору було саме життя. У газетах середини XІX століття писалося про самогубство дівчат-кріпачок, зведених панами та офіцерами. Шевченкові якось сказали: “Навряд чи правдоподібний той факт у “Катерині”, що ніби батько й мати прогнали Катерину”. Але поет стверджував, що такі випадки були частими у […]...
- Пізній бенфеизм у Росії Отже, якщо представники старій класичній науки ставилися до нового перебігу попри визнання його заслуг стримано, і критично, то молодше покоління відчувала у собі безпосереднє вплив Бенфея і часом сліпо слід було і наслідувало йому. Щоправда, бенфеизм як такої у відсутності ми великого поширення, але з тих щонайменше вплив Бенфея позначилося ми. Більше до української, ніж до російської, науці належить історик і класик за освітою М. П. Драгоманов. Налаштований украинофильски Драгоманов, […]...
- Ставлення М. Булгакова до революційних подій Народився Михайло Опанасович Булгаков 15 травня 1891 р. в Києві. Батько, Опанас Іванович, викладав у Київській духовній академії курс історії західних віросповідань. Мати, Варвара Михайлівна, виховувала дітей, яких було семеро. Сім’я дала майбутньому письменникові дуже багато – виховала у нього любов до мистецтва, повагу до людей і працелюбність. Дитинство і юність Михайла пройшли у Києві, з яким пов’язане становлення митця. Він захоплювався класичною літературою й архітектурою, музикою і драматургією. Вивчав […]...
- Моє ставлення до образу Гобсека Оноре де Бальзак відіграв велику роль у розвитку літератури XІX століття, формуванні нової реалістичної естетики. Сміливість і масштабність задумів – ось що характеризує його творчість. Найвидатнішим його звершенням стала епопея “Людська комедія” – цикл прозових творів. На початку 30-х років у Бальзака виникає задум створити цикл романів, в яких він хотів змалювати сучасну йому Францію, дослідити суспільство, визначити рушійні сили його розвитку, основні типи і характери людей. Остаточно зміст і […]...
- Бенфей Найбільш значним представником нового методу у країнах був Теодор Бенфей. У 1859 року він видав збірник індійських казок ІV в. зв. е. “Панчатантра” у двох томах німецькій перекладі. Перший тому містить запровадження, другий – переклад тексту і примітки. Це видання стало поворотним пунктом історія європейської фольклористики. Новій і надзвичайної виявилася передусім феноменальна ерудиція Бенфея, проти якої блякне апарат навіть таких видань, як, наприклад, казки братів Грімм. Блискучий орієнталіст і лінгвіст, […]...
- Моє ставлення до Пузиря Комедія “Хазяїн” була написана 1900 року. Є підстави вважати, що І. Карпенко-Карий упродовж десяти років виношував задум цієї п’єси, спостерігаючи життя і шліфуючи кожний образ. Отже, перед нами в п’єсі постають типові образи того часу. “Хазяїн” – це слово на Україні завжди викликало повагу. ч Пузир, головний герой п’єси Карпенка-Карого, – це теж Хазяїн, багатій, в якого стільки землі, що її можна об’їхати лише за три дні. “І тільки на […]...
- Ставлення до матері Кожний із нас завдячує своїм народженням батькам, особливо матері. Саме мати не тільки дає початок новому життю, а й є найближчою людиною своїй дитині протягом всього життя. Сумно спостерігати, коли рідна дитина зневажає матір. Подібну ситуацію зображує Дмитро Павличко у вірші “Пішачок”. У цій поезії автор порівнює матір з Правдою. Чому? Бо у неї: Руки спрацьовані, чорні, як та смола, Потріскані, наче підгорілі коржики. Син зовсім інший: … як чорний, […]...
- МОЕ ставлення до образу Гобсека І. Герой повісті “Гобсек” – лихвар епохи Реставрації у Франції. ІІ. Втілення в образі Гобсека страхітливої влади грошей у буржуазному суспільстві. 1. Риси характеру Гобсека: – скнарість ; – жорстокість ; – егоїзм. 2. “Батечко Гобсек” фактично грабує своїх підопічних, принижує їхню людську гідність. 3. Критика Гобсеком буржуазного способу життя. 4. Гобсек – узагальнюючий образ лихваря, здирника. 5. Втрата Гобсеком через величезні матеріальні багатства справжніх, непересічних людських цінностей: чесності, людяності, […]...
- Моє ставлення до Євгенія Онєгіна І. Духовна атмосфера, в якій народжувався тип Євгенія Онєгіна. ІІ. Євгеній Онєгін – людина зі складним і суперечливим характером. 1. Соціальне становище і виховання Онєгіна. 2. Безцільне і беззмістовне життя в Петербурзі. 3. Життя в селі. 4. Ставлення Онєгіна до людей. 5. Зміна ставлення до Онєгіна. ІІІ. Чи можливий у нашій сучасній літературі образ, подібний до Онєгіна?...
- Авторське ставлення до кривдників народу у романі “Хіба ревуть воли…” Споконвічно точиться на землі боротьба між добром і злом, якій не видно кінця. Панас Мирний у романі “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” яскраво показує борсання сильної людини між цими двома протилежними началами. Батька свого Чіпка не знав, ніколи не бачив. Його мати – убога селянка. Мотря жила із своєю матір’ю, ледве перебивалася випадковими заробітками у багатших сусідів. У холоді, у постійному недоїданні зростав малий Чіпка. Ще з раннього дитинства, […]...
- Моє ставлення до української мови Моє ставлення до української мови В землі віки лежала мова І врешті вибилась на світ, О мово, ночі колискова! Прийми мій радісний привіт… Цвіти і сяй, моя державна… О. Олесь У природі існує безліч звуків. Є мелодійні, які радують душу – це спів птахів, гомін лісу, шелест трав, шум моря… Та наймелодійнішими, наймилішими для людини є звуки рідної мови. її значення для людини важко переоцінити. Існує багато припущень, як виникла […]...
- Моє ставлення до слів Гобсека: “Золото – ось духовна сутність теперішнього суспільства” Моє ставлення до слів Гобсека: “Золото – ось духовна сутність теперішнього суспільства” Повністю згоден, так само як і всі люди, що слово “золото” є символом поняття “гроші”. Давайте послухаємо дикторів радіо та телебачення, бо це ж вони прищеплюють більшості, що й як треба “думати” з того чи іншого приводу. Уже нам не кажуть, що ця книга високохудожня або містить у собі якісь передові думки, ні – вона “бестселер”, тобто “найкращепродажна”, […]...
- Моє ставлення до героїні оповідання Б. Грінченка “Украла” Моє ставлення до героїні оповідання Б. Грінченка “Украла” Мені важко однозначно визначити власне ставлення до Олександри, героїні оповідання Б. Грінченка “Украла”. Щоб справедливо оцінити її вчинок, я спробувала сама стати на її місце і відчути все те, що відчувала ця голодна дівчинка. Вона від нестримного бажання хоч трохи поїсти вкрала у своєї подруги Пріськи шматок хліба, і її спіймали “на гарячому”. Але я не можу назвати її “злодійкою” і вимагати, […]...
- Моє ставлення до героїв оповідання “Федько-халамидник” У своєму творі автор змальовує життя дітей передмістя, їх розваги, стосунки між собою і з дорослими. Головним героєм оповідання є хлопчик Федько. Він сміливий, дотепний, має тверду і чесну вдачу. Він “ніколи не бреше”, зробив це лише один раз, взявши на себе провину Толіка. Федько виявив благородство, пожалів його. В оповіданні ми весь час бачимо немов протиставлення характерів і вчинків цих двох хлопчиків. Федько є заводієм всіх хлопчачих розваг і […]...
- Моє ставлення до Олександра Довженка, людини і митця Споконвіку людина прагнула творити, втілювати свою душу в полотна і симфонії, в мармур чи бронзу, і в поеми. Багато їх, творців прекрасного. Але кожен твір мистецтва ми сприймаємо відповідно до власного смаку. Одному подобається велична простота пейзажів Шишкіна або Васильківського, інший захоплюється абстракціонізмом чи то якимись іншими модерновими картинами. Комусь зігріває душу прозора лірика Сосюри, а хтось у захваті від складних асоціативних образів поем Драча… Постають перед нами земний, якийсь […]...
- Моє ставлення до Родіона Раснольнинова та його “теорії” Родіон Раскольников був надто чуйною людиною, аж до самозречення. Ми знаємо це, бо на його суді були свідки, які це засвідчили, наводячи конкретні приклади. Я не хочу їх тут переказувати. Однак це не перешкодило Родіонові вчи нити саме так, як він вчинив. Бо у нього була теорія, яку він вважав за правильну і хотів довести. А звідси і його експеримент. Родіон Раскольников до того ж мав нові ідеї у суспільних […]...
- Моє ставлення до образу доблесного лицаря Дон Кіхота Моє ставлення до образу доблесного лицаря Дон Кіхота О квіте лицарства!.. О похвало свого роду, честе і славо цілої Ламанчі та й цілого світу! Мігель Сервантес де Сааведра Нещодавно я прочитала один з найвизначніших у світі літературних творів – роман Мігеля Сервантеса “Премудрий гідальго Дон Кіхот Ламанчський”. Мене вразив образ головного героя роману. Збіднілий гідальго з Ламанчі, начитавшись романів, уявив себе доблесним лицарем, назвав себе Дон Кіхотом, а свою шкапу […]...
- Моє ставлення до образу Платана Ангела Образ Платона Ангела з п’єси Олексія Коломійця “Дикий Ангел” є одним з тих літературних образів, до яких важко поставитися однозначно. Звісно, література дуже давно відійшла від зображення однозначно позитивних чи негативних людей, розуміючи, що в житті немає чистих чорних або білих кольорів, так само немає суто добрих чи поганих людей. Втім здебільшого ми можемо скласти своє враження щодо кожного образу, який зустрічається нам у книжках, нехай це часом буде й […]...
- Непримиренне ставлення до бездуховності в оповіданнях Антона Чехова Відомий російський письменник Антон Павлович Чехов написав багато оповідань. Та я хочу розповісти про “маленьку трилогію” – це три оповідання А. Чехова, які написані в 1898 році: “Людина в футлярі”, “Агрус”, “Про кохання”. Вони пов’язані між собою загальною ідеєю, сюжетом, персонажами. Головний герой оповідання “Людина в футлярі” вчитель Вєліков смішний своїм страхом перед життям, намаганням заховати в футлярі і себе, і свої речі: “Він носив темні окуляри, фуфайку, вуха затуляв […]...
- Моє ставлення до Федька і Толі за оповіданням В. Винниченко “Федько-халамидник” Нещодавно ми читали оповідання “Федько-халамидник”, яке написав Володимир Винниченко. Цей твір, а особливо його фінал, справив на мене велике враження. Володимир Винниченко розповідає про двох хлопчиків – Федька, сина бідного робітника, і Толю, дитину заможних батьків. Федько-халамидник був дуже чесним і ніколи не брехав. Вадою хлопчика було те, що він заважав іншим дітям спокійно гратися, зчиняв бійки, робив шкоду сусідам. Проте Федько заслужив повагу однолітків, бо був справжнім другом і […]...
- Моє ставлення до панночки з повісті Марка Вовчка “Інститутка” Марко Вовчок зображувала у своїх творах непросте життя селян часів кріпацтва. Окреме місце у її оповіданнях та повістях посідає тема жіночої долі, бо жінки чи не найбільше потерпали від несправедливості і жорстокості оточуючого світу. Героїні оповідань Марка Вовчка постають перед нами багатостраждальними, чутливими і часто зажуреними, проте завжди щирими і чуйними, сильними духом. Письменниця майстерно проникає у саму сутність душі людини, вказуючи нам на ті часто жахливі перетворення, які відбуваються […]...
- Моє ставлення до історії Тетяни Ларіної і Євгенія Онєгіна Моє ставлення до історії Тетяни Ларіної і Євгенія Онєгіна Історія Онєгіна і Тетяни не казка з щасливим кінцем. Несхожа вона й на шекспірівську трагедію, де герої стають жертвами обставин і гинуть у боротьбі з ними. Зате доля цих героїв дуже схожа на правду, на саме життя, де все і просто і складно одночасно. Історія взаємин Тетяни і Євгенія дуже проста. Спочатку вона любить його, потім він її. Врешті обидва кохають, […]...
- Моє ставлення до героїв оповідання Панаса Мирного “Морозенко” Панас Мирний добре знав життя простого народу. У своїх творах він намагався правдиво розповісти про труднощі та радощі їхнього життя. Оповідання “Морозенко” не є виключенням. У ньому йдеться про долю хлопчика Пилипка та його матері Катрі. Пилипко вирішив на свята піти посипати до хрещеного, який жив в іншому селі, щоб принести щось поїсти собі та мамі. Мати відмовляла його, бо на вулиці було дуже холодно, а йти треба було через […]...
- Активно-творче ставлення до життя в поезіях Гійома Аполлінера Гійом Аполлінер називав своє мистецтво “новим реалізмом”, “надреалізмом”, “сюрреалізмом”. Цей термін вперше прозвучав з уст поета у 1917 році й визначив появу нової модерністської течії. Сюрреалізм прагнув “створити видимість надреальної дійсності, яка поєднує риси яви й сну”, перебуває поза логікою, доводами розуму, традиційними естетичними та моральними нормами”. У сюрреалістичних творах, як правило, присутнє строкате зібрання власних страхів і наслань, незрозумілих явищ – мани чи мари, без пластичної цілісності композиції, але […]...
- Веселовський О. Н Проблема міжнародних відповідностей по-справжньому було поставлено ми А. М. Веселовським; та й із глибиною і критичністю, залишила давно минули себе всі, у цьому напрямі було зроблено у країнах. У статті “Нотатки й сумніву про порівняльному вивченні середньовічного епосу” він крок по кроку розбиває методику Стасова: зіставлення дрібниці, спорудження до “втраченим” прототипові, легкість, з якою Стасов відмінності пояснює пізньої заміною, тощо. Буд. Однак у ранньої статті власні установки Весе-ловского ще досить […]...
- Іронічне ставлення до суспільства у творі Е. Т. А. Гофмана “Крихітна Цахес на прізвисько Ціннобер” І. Іронія та її форми у художньому тексті. ІІ. Іронія у творі Гофмана “Крихітка Цахес…”. Герої Гофмана як засіб показати філістерське суспільство. Центральна метафора твору як спосіб іронічного висвітлення влади золота. Гра у творі Гофмана “Крихітка Цахес…”. Глузування з реальних персонажей, які уособлюють окремі риси суспільства. Гіперболічність у зображенні героїв твору. Жарт у казці. Сміх із вад суспільства у творі Гофмана. ІІІ. Іронія як спосіб виявлення поганих рис характеру і […]...
- Моє ставлення до головного героя роману Марка Твена “Пригоди Тома Сойєра” Твори американського письменника Марка Твена полюбляють дорослі й діти. Стільки світла, доброго гумору, дотепних жартів єна кожній сторінці книги цього автора! Найвідоміші його герої – Том Сойєр та Гекльберрі Фіни. Том – звичайний хлопчина, пустун, бешкетник. Його життя сповнене пригод, світла і радощів. Не всім дано у буденному бачити незвичайне. А Том уміє і сам здивуватися звичайнісінькій, здавалося б, події, й іншим показати її з незвичного боку. Нові, дивовижні можливості […]...
- Моє ставлення до боярина Тугара Вовка з повісті І. Франка “Захар Беркут” Творчість І. Франка вражає тематичним і жанровим розмаїттям. Прозова спадщина письменника налічує 8 повістей і понад сто оповідань. І серед них повість “Захар Беркут”, де І. Франко змалював наших хоробрих предків, які мужньо і відважно захищали рідну землю від монголо-татарських завойовників. Серед дійових осіб повісті є як позитивні, так і негативні образи. Один із них – боярин Тугар Вовк. У цій повісті І. Франко показує Тугара Вовка гнобителем, зрадником, що […]...
- Зображення сільської бідноти і ставлення її до землі в повісті М. Коцюбинського “Fata morgana” Усе своє життя людина прагне бути щасливою. Вона творить у своїй уяві образ цього щастя. І часто очікування цього великого блага є найкращим, що вона має в житті. У повісті М. Коцюбинського ” Fata morgana ” цей мотив допомагає типізувати персонажів, бо кожен з них є уособлення певних уявлень про те, що може дати людині відчуття щастя. Недаремно твір має авторський підзаголовок, який ніби конкретизує його жанр: “З сільських настроїв”. […]...
- Тема кохання в творчості І. Франка. “Перехресні стежки’: еволюція почуття, авторське ставлення до проблеми Тема кохання в творчості І. Франка. “Перехресні стежки”: еволюція почуття, авторське ставлення до проблеми Провідною темою повісті І. Франка “Перехресні стежки” є тема кохання молодого адвоката Євгенія Рафаловича й Регіни Твардовської. Рафалович приїздить у справах в галицьке повітове місто, як ми читаємо на початку твору. У цьому місті він знайомиться зі Стальським, дружиною якого є Регіна, – юнацька любов адвоката. Розв’язкою сюжетної лінії є те, що автор подає далі історію […]...
- Твір за творчістю Миколи Бажана
- Збірне місто всієї темної сторонни. Твір по комедії М. В. Гоголя “Ревізор”
Categories: Твори з літератури