Сонячний зайчик

Related posts:

1. Зайчик у лісі Настала осінь, але зайчик залишався все ще сіреньким. Йому дуже хотілося поміняти шубку. Він гасав по лісу, вискакував на сусіднє поле, підбирав покинуту моркву, листя капусти. Ось уже геть усе листя облетіло, навіть дуб почав осипатися. А зайчик усе ще був у сіренькій шубці, що подекуди вже трохи пошарпалася, особливо на боках. Це стало помітним після того, як він мчав від лиски через зарості терну та шипшини. Спогад про це […]...
2. Поетичні картини рідної природи у творах за віршами Хор лісових дзвіночків Дощ Пробіг зайчик Де тополя росте – ІІ варіант – ПАВЛО ТИЧИНА ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ПАВЛО ТИЧИНА Поетичні картини рідної природи у творах ІІ Варіант Павло Тичина дуже майстерно змальовує картини рідної природи. У поезії “Хор лісових дзвіночків” перед очима постає ранок, від якого прокидаються лісові дзвіночки. Складається враження, ніби я чую, як вони дзвенять. У вірші “Дощ” змальовується картина дощу, і я стежу за його краплинками, як вони залишають мережані кола у калюжах. Поезія “Пробіг зайчик” розкриває перед очима картину […]...
3. Поетичні картини рідної природи у творах за віршами Хор лісових дзвіночків Дощ Пробіг зайчик Де тополя росте – ІІІ варіант – ПАВЛО ТИЧИНА ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ПАВЛО ТИЧИНА Поетичні картини рідної природи у творах III варіант Поезія Павла Тичини – образна, лірична. Здається, що розмовляєш з автором один на один, що він промовляє тільки до тебе. Коли читаєш його вірш “Хор лісових дзвіночків”, так і чуєш ті дзвіночки, бо в кінці кожної строфи є слова, співзвучні дзвону маленьких дзвіночків: “День, день! Тінь, тінь!” В цьому вірші, такому коротенькому, ми встигаємо побачити літній […]...
4. У чому зміст заголовка оповідання Сонячний удар? …назва поетичного добутку завжди важливо, тому що воно завжди вказує ними на головне з його діючих осіб, у якому втілюється думка твору, або прямо на цю думку. В. Г. Бєлінський Тема “Солнечною удару” – зображення любові, що охоплює людину раптово й залишається в його душі ярчайшим спогадом на все життя. Ідея оповідання в тім своеобичном розумінні любові, що пов’язане з філософськими поглядами письменника на людину і його життя. Любов, з […]...
5. Портрет української інтелігенції в повісті Б. Грінченка “Сонячний промінь” Повість Б. Грінченка “Сонячний промінь” зацікавлює відтворенням взаємин української інтелігенції із селянством, показом перших кроків до зближення представників українського національно-культурного руху кінця 80-х років з народом. Головний герой твору Марко Кравченко вважає, що єдиний спосіб допомогти народові – це просвіта, а найдоцільніший політичний лад – парламентаризм. Здійснювана Кравченком праця має суто просвітницький характер. Про це свідчать конкретні форми його діяльності: він веде бесіди із селянами, учить їх грамоти, читає їм […]...
6. Поетичні картини рідної природи у творах за віршами Хор лісових дзвіночків Дощ Пробіг зайчик Де тополя росте – І варіант – ПАВЛО ТИЧИНА ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ПАВЛО ТИЧИНА Поетичні картини рідної природи у творах І варіант Де знаходять митці барви, щоб змалювати поетичний образ землі?.. Справді, адже описувати природу брався кожен художник, композитор, письменник!.. І всі вони знаходили щось особливе, надзвичайне. Так і Павло Тичина не зміг залишити поза увагою чудові картини рідної природи. Поет був музично обдарованою людиною, він тонко відчував різні звуки в природі й умів відтворити їх у своїх […]...
7. Філософія любові в оповіданнях Сонячний удар, Чистий понеділок Буніна І. А Життя без ілюзій – от рецепт щастя. А. Франс У творчості Буніна можна виділити трохи головних тим, які особливо хвилювали письменника й, можна сказати, поміняли один одного. Перший період творчості Буніна був присвячений головним чином зображенню російського села, жебрачці й убогої. Всі симпатії автора в сільських оповіданнях були на боці бедних, виснажених безнадійним нестатком і голодом селян Кращим твором Буніна про село вважається повість “Село”. Перша російська революція глибоко потрясла […]...
8. Герой Буніна на прикладі добутку “Сонячний удар” Бунинский герой по-іншому, ніж чеховський, бачиться й зображується автором відповідно до трьох сфер, у яких перебуває людина – внутрішньої, зовнішньої і буттєвої. У бунинском оповіданні об’єктивується буттєве чуттєво-жагуче бачення миру й людини У бунинском оповіданні об’єктивується метафоричне буттєве чуттєво-жагуче бачення миру й людини в їхній природно-предметній виразності. Ці й багато інших деталей часом майже буквально переходять із оповідання в оповідання протягом усього творчості письменника. Обов’язково бунинский герой буде переміщатися з […]...
9. Сонячний світ дитинства в романі “Пригоди Тома Сойєра” Видатний американський письменник Марк Твен написав багато книжок, якими зачитується вже багато поколінь людей. І найулюбленіший серед них – роман “Пригоди Тома Сойєра”. Головний герой цього твору – Том. Він – безтурботний школяр, неслухняний, інколи навіть грубий. У голові в нього завжди повно всяких дурних вигадок та капостей. Том може прогуляти заняття в школі, граючись у лісі та уявляючи себе то піратом, то знаменитим розбійником Робіном Гудом. Він навіть тікає […]...
10. Сонячний світ дитинства в романі М. Твена “Пригоди Тома Сойєра” Видатний американський письменник М&;рк Твен написав багато книжок, якими зачитується вже багато поколінь людей. І найулюбленіший серед них – роман “Пригоди Тома Сойєра”. Головний герой цього твору – Том. Він – безтурботний школяр, неслухняний, інколи навіть грубий. У голові в нього завжди повно всяких дурних вигадок та капостей. Том може прогуляти заняття в школі, граючись у лісі та уявляючи себе то піратом, то знаменитим розбійником Робіном Гудом. Він навіть тікає […]...
11. Сонячний світ дитинства в повісті Марка Твена “Пригоди Тома Сойєра” Всі ми родом із дитинства. Ця істина проста, як і все геніальне. Дитинство – це цілий світ: яскравий, різноманітний, сповнений таємниць і загадок. У ньому завжди знайдеться місце для пустощів і розваг, для подвигів і безглуздих вчинків, для першого кохання і для перших зрад та розчарувань. Але найголовніше, що ди­тинство – це невичерпне джерело знань, з якими до людини приходить досвід. Є люди, які на все життя в душі залишаються […]...
12. Сонячні кларнети – поетичне вираження авторського розуміння гармонії Всесвіту І. Становище української літератури на час виходу збірки “Сонячні кларнети”. , або були розчавлені обставинами. Натомість у літературу рвалося декадентство, яке отруювало мистецьку молодь.) ІІ. Збірка П. Тичини “Сонячні кларнети” – це цілісна річ, із своєрідним баченням світу, написана віртуозним віршем. 1. Історія створення збірки. 2. Три тематичні групи віршів збірки. 3. Алегоричні образи у творах збірки. 4. Розуміння ліричним героєм збірки Всесвіту. ІІІ. “Сонячні кларнети” Павла Тичини – це […]...
13. Твір “Їжачок та заєць: зустріч осіннього дня” Осіннього дня ми виїхали до лісу. Був сонячний, але вже холодний день. Навкруги лежало жовте та буре листя. Я присів на галявинці. І враз завмер, бо побачив на відкритому місці руденького зайця! Він сидів просто переді мною! Заєць не відразу мене побачив. Відомо, що ці звірятка добре бачать усе з боків, а прямо перед собою недобачають. В цю секунду листя зашуруділо та з-під нього виліз великій їжак з чорненькою мордочкою […]...
14. Останній дзвінок. Твір-етюд Легкий аромат весняних квітів закрався в мою свідомість і змусив прокинутися. Крізь прикриті очі бачу залиту сонцем кімнату. Сонячний зайчик завмер на опуклому животі вази із соковитими жовтими квітами. Радість запекла мені груди: останній день занять у школі, а далі – літо, насичене пригодами, неробством, жарою й фруктами. Потім знову перше вересня й навчання. Але поки настає відпочинок. Радість заповнила мій ранок. Задзвеніла кришталевими дзвіночками, забилася птахом у тісних грудях. […]...
15. Найкращий урок Уроки бувають різні: цікаві і не дуже, нудні і не дуже. Я спробую розповісти про урок, який запам’ятався на все життя. Як говорять педагоги, за методикою – це урок-вертеп. Що це таке? Уявіть собі, що в клас заходить ціла ватага колядників, наряджених у костюми. Інші колядники – в українських національних костюмах. І ось вони співають: “Ой, чи є, чи нема пан-господар вдома…”. Цей урок був присвячений зимовим святам і обрядам. […]...
16. Чарівництво в “Казці про мертву царівну і про сімох богатирів’ О. Пушкіна Чарівництво в “Казці про мертву царівну і про сімох богатирів” О. Пушкіна О. Пушкін – геніальний російський поет із дитинства захоплювався народними піснями, казками. З ними ознайомила його няня, селянка-кріпачка Арина Родіонівна. Пізніше Олександр Пушкін використав фольклорні сюжети при створенні своїх чудових казок. У “Казці про мертву царівну і про сімох богатирів” багато чарівних предметів, відбуваються незвичайні перетворення, тому вона належить до чарівних казок. Злій цариці дісталася в придане незвичайна […]...
17. Шкільний кабінет фізики Коли я вперше потрапив до кабінету фізики, у мене розбіглися очі. Мою увагу привернули незвичайні предмети. Згодом я довідався про їхні назви: трансформатор, вольтметр, амперметр… А ще впали в око різні метеорологічні прилади, закріплені на панелі. Ця панель розташовувалася на стіні, яку облюбували сонячні зайчики. Тоді, уперше переступивши поріг кабінету фізики, я не особливо розглядав розвішані на стінах портрети знаменитих учених. Коли я прийшов додому і розповів батькам про незвичайний […]...
18. Наша класна кімната Наша класна кімната Наш клас розташований на третьому поверсі школи. Довжина його 9 м, ширина 6,5 м. У класі три великі вікна, які виходять на схід, тому в приміщенні завжди світло та тепло, сонячно. На перервах чергові відчиняють кватирки для провітрювання класу, готують дошку до наступного уроку, поливають квіти. Стеля біла, на ній розміщено два ряди ламп денного світла. Ними ми користуємось пізньої осені й узимку. Стіни обклеєні однотонними зеленуватими […]...
19. Світ не без добрих людей Із п’яти років мене виховувала бабуся. Мої батьки були постійно у відряджен­нях. Батько й мати – геологи, і коли вони поверталися, ми з бабусею далеко за північ слухали їхні розповіді про дивовижні куточки нашої Батьківщини. А потім я довго не засинала, знов і знов прокручуючи в голові почуті історії. Бабуся за – пжди вчила мене чуйності, казала, що треба прагнути робити добрі вчинки. Ці по­ради допомагали і моїм батькам у […]...
20. Оптимістична тональність поезій збірки “Сонячні кларнети’ П. Тичини За природою свого таланту Павло Тичина належав європейському символізму з його прагненням до найтіснішого зв’язку поезії з музикою. Збагативши філософсько-естетичні основи цього символізму дивосвітом українського фольклору, він став одним з найяскравіших представників слов’янського модернізму. Сп’яніння від життя, універсальність і глибина мислення, розмах і динаміка національного піднесення – усе це притаманне поезіям збірки “Сонячні кларнети”, яка вийшла у світ 1918 року. Виразно символічний образ її назви відтворює радісні тони природи, “омузичені” […]...
21. Твір доповідь Музей Г. С. Сковороди Серед численних історико-культурних пам’яток стародавнього міста Переяслава-Хмельницького виділяється оригінальною архітектурою меморіальний музей видатного українського філософа, гуманіста і поета Григорія Савича Сковороди. Експозиція музею розміщена в колишньому колегіумі, де 1753 р. Григорій Савич читав лекції з поетики. Вона починається із залу, в якому особливу увагу привертає постанова Ради Народних Комісарів РРФСР від 30 липня 1918 р. про спорудження пам’ятників видатним людям, підписана В. 1. Леніним. Ім’я Г. С. Сковороди назване в […]...
22. Вчителько моя, я тобі уклоняюсь Щасливий той, кому Бог подарував Учителя. Так, саме Учителя – з великої літери. Я знаю, що кожен із нас за шкільний вік зустрічає чимало вчителів. Одні з повагою запам’ятовуються, від других пам’ять відвертається, треті пройшли немов стороною… Та ось одного разу увійде в клас Учитель – і в цю мить життя твоє назавжди зміниться, ти побачиш себе іншими очима, будеш намагати ся стати кращим, розумнішим і добрішим. Це означає, що […]...
23. Урок, якого я чекаю Вірніше було б докладно описати урок літератури, це улюблений урок більшості моїх однокласників. Можна поговорити про математику: от де загадки, шаради і кросворди! Люблять географію: ще б пак, подорожуй картою, слухай захоплюючі розповіді про різні країни і народи, про моря й океани, про дивні звичаї жителів найвіддаленіших куточків земної кулі. Хтось небайдужий до історії – нічого дивного в цьому немає. А я чекаю уроку фізкультури. І зовсім не тому, що […]...
24. Збирання врожаю Я люблю початок осені. Після довгих літніх канікул весело зустрічатися зі шкільними друзями. Літо скінчилось, а ще тепло. У такий час ми з однокласниками збираємо яблука у шкільному саду. Так було і цього року. Яблук уродило дуже багато. Жовті, червоні, рожеві висять вони на гілках. Під час уроку праці ми з однокласниками прийшли у шкільний сад збирати врожай. Хлопці із кошиками залізли на дерева. А дівчатка зривали яблука з нижніх […]...
25. Чи правий мій однокласник? Одного разу після уроків ми з однокласниками зібралися на шкільному подвір’ї пограти у футбол. Гра йшла не жваво, воротар був слабкий, пропускав багато м’ячів. Дорогою додому ми обговорювали гру, розмовляли на різні теми. І раптом Костя, що стояв на воротах, сказав: “Щось нудно ми живемо”. “А що ти пропонуєш?” – запитав Гліб. “Я дещо придумав, – загадково відповів Костя. – А що – довідаєтеся на уроці”. Назавтра першим уроком була […]...
26. Наш клас Наша класна кімната велика, світла, простора. У ній троє великих вікон. Праворуч від дверей стоять книжкові шафи. Їх п’ять, і кожна заповнена книгами, журналами, газетами. У класі у три ряди стоять дерев’яні столи з двома стільцями біля кожного. Біля вікна – учительський стіл. Він прикрашений білою з червоним орнаментом скатертиною. На одній стіні висить дошка, а зверху – портрет Тараса Шевченка, прикрашений вишиваним рушником. На іншій стіні знаходяться планшети з […]...
27. Найкращий друг Мишко Мишко – мій найкращий друг. Ми дружимо з першого класу. На вигляд він звичайний хлопець, яких багато в нашій школі і в нашому класі. Мишко середнього зросту, худорлявий, у нього високий лоб, прямий ніс, світле волосся і трохи смагляве обличчя. Мене завжди дивує, що у вересні після сонячного літа волосся у Мишка стало ще світлішим, а обличчя – ще смуглявішим. Я не можу зрозуміти, якого кольору очі у мого друга. […]...
28. Дощовий день Здавалося б, що гарного можна сказати про дощовий день? У мене небагато однодумців, тому що більшість любить яскраві, сонячні дні. А я люблю дощ завжди, у будь-який час року, ну хіба що взимку він мені не до вподоби. Але навесні, влітку й восени в мене навіть настрій піднімається, коли йде дощ. Тепло або холодно – мені все рівно. У теплу дощову погоду я люблю просто бродити вулицями, натягнувши на себе […]...
29. Висміювання підлабузництва та чиношанування в оповіданні “Товстий і тонкий” Геніальний російський письменник-новеліст А. Чехов на кількох сторінках короткого оповідання змалював картину цілого соціального явища. Сюжет оповідання “Товстий і тонкий” дуже простий: на вокзалі зустрілися двоє шкільних приятелів, які не бачилися багато років. Один із них був товстий. Він щойно побував у ресторані, і “його губи лисніли від масла, мов стиглі вишні. Пахло від нього хересом і флердоранжем”. Другий був тонкий, він “зійшов з вагона і був нав’ючений чемоданами, клунками […]...
30. Іван Безталанний і Олена Премудра Платонова А. П Жила в одному селі вдовая селянка, ростила сина Івана. Безталанним виріс Іван. Намагається Іван зробити по^-доброму, як краще треба, так немає в нього удачі й розуму мало. Женити б Івана – так хто за нього безталанного піде. От якось раз дивиться Іван – іде дідок, собою старий, замшілий, і земля в’їлася йому в особу, вітром нагнало. Просить дідок погодувати його, а й крихти хліба немає в хаті. Перетопив Іван лазню, […]...
31. Інопланетяни у кабінеті російської мови Інопланетяни у кабінеті російської мови Порожній клас. На вікнах – сучасні штори зі світлих пластинок, котрі називаються жалюзі. Над дошкою – транспарант: “Мова Пушкіна, Тургенєва, Толстого – велика й могутня”. На стінах – портрети цих та інших російських письменників. За всіма ознаками – кабінет російської мови та літератури. Раптом кімната спалахує дивним синім світлом. Чути гул, шум, свист. Звуки посилюються, наростають, розчиняється вікно. На підвіконні у сріблястому костюмі, що облягає […]...
32. Відкриття кохання І. І. Бунін – один з найвидатніших майстрів літератури XX століття. ІІ. Вічна тема “кохання” в оповіданнях І. Буніна. 1. Історія трагічного кохання в оповіданні “Сонячний удар” ,, 2. Історія кохання студента Мещерського до юної красуні Наталі Станкевич в оповіданні “Наталі” . 3. Збірка оповідань “Темні алеї” – енциклопедія любовних драм. ІІІ. Ствердження Буніним істинних духовних цінностей, краси і величі людини....
33. Моя кімната Моя кімната невелика, але дуже затишна. Мені дуже приємно і зручно тут, бо є все, що мені необхідно. Кімната квадратної форми, дуже світла, тому що велике вікно виходить на південь. Перед вікном стоїть тасьмовий стіл з настільною лампою, поряд з нею – підставка для ручок і олівців. У шухлядах столу я зберігаю зошити та інші шкільні речі. Біля столу – стілець, на якому я сиджу, коли роблю домашнє завдання. Коло […]...
34. Звеличення духовних цінностей у новелі О’Генрі “Останній листок” О’Генрі – один з найпопулярніших американських новелістів початку XX століття. Він створив власний романтичний міф про “маленького американця”. Письменник у своїх коротких динамічних новелах дарує людям віру в любов. “Останній листок” О’Генрі – одна з найкращих і найвідоміших новел нью-йоркського циклу. Це зворушлива історія самовідданої дружби і самопожертви. Центральні персонажі твору – дві бідні дів-чини-художниці Сью і Джонсі, які приїхали до Нью-Йорка з провінції. У листопаді Джонсі тяжко захворіла на […]...
35. Якби я був учителем. Твір-міркування Якби я був учителем, то, заходячи в клас, я починав би урок з якого-небудь жарту. Це добре розслаблює й задає тон подальшим заняттям. Ще б я доручив кожному учневі провести урок відповідно до шкільної програми, нехай готуються й діють самостійно. Ще б я не сидів за окремим учительським столом, а проводив би урок за якою-небудь партою, так ніщо б не робило мене вище учнів, була відсутня б штучно зведена перешкода. […]...
36. Щастя, подароване вчителем Пам’ятаю, як одного разу я попросила свою бабусю розповісти про найщасливіший випадок із її дитинства. Вона на мить замислилася, а потім раптом промовила: “Це було під час війни”.. – Хіба у війну могло бути щастя? – не зрозуміла я. – Могло… Якраз і було… – бабуся поринула у спогади. …Війна лютувала на Харківщині, а у маленькій сільській школі йшли уроки. Діти були виснажені голодом, втомою, стражданнями від гірких звісток про […]...
37. Що відбувається з людиною, коли вона “знає ціну хвилини” Життя людини складається з миттєвостей. Ці миттєвості можна обчислювати дюймами, коли, як у оповіданні Дж. Олдріджа “Останній дюйм” син пілота ціною величезних зусиль долає дюйм за дюймом, рятуючи життя свого батька. Ці миттєвості можна обчислювати деревним листком, як у новелі О. Генрі “Останній листок”. Варто впасти з гілки цьому останньому листку плюща – і обірветься життя Джонсі, яка у промозглім, холоднім листопаді хворіла на пневмонію. І тут, думаючи про миттєвості, […]...
38. У чому правдивість казки “Пані Метелиця”? Мені дуже сподобалася казка “Пані Метелиця”, і все в ній здається правдивим. Спочатку мені було жаль пасербицю, бо вона багато працювала, й ніхто її не жалів. Потім, у кінці казки, жаль рідну доньку вдови. Рідна донька була гидка й ледаща, а потім ще й облита смолою. Тепер вона ніколи не відмиється. У казці є багато правдивого. Наприклад, якщо людина працює, то її люблять, поважають, і вона має багатство. А якщо […]...
39. Образ природи у віршах П. Тичини Чарівна, мальовнича природа України не може залишити байдужою жодну людину, здатну сприймати прекрасне, а тим більше поетів, душа яких відкрита для всього тонкого, красивого. Не один вірш присвятили вони рідним вербам, лукам, річкам, і слова ці наповнені щирою любов’ю до рідного краю. Справжнім співцем природи був і Павло Тичина, творчість якого була гімном праматері природі, яка сповнює людину силами і надихає на прекрасне. Особливу увагу образам рідної природи приділяє він […]...
40. Шкільна перерва Мені подобається вчитися у нашій школі. Вчителі добрі та уважні, хоча й суворі. Тому на уроках доводиться сидіти тихо-тихо. Через це дуже втомлюєшся.. Інша справа – перерва. Тільки-но пролунає дзвоник – швиденько до їдальні. Хутко поїв – бігцем у коридор. Шкода, звісно, витрачати час на їжу, але потрібно ж набратися енергії. Перерви у нас великі, 10-15 хвилин. Угадайте, скільки разів я встигаю пробігтися коридором? Десять-п’ятнадцять. Це нічого, але іноді як […]...