Слово “оповідь” як що становить слова “казка”

Related posts:

1. Твір “Сила слова” або “Слово – це зброя” На світі існує невидима сила. Вона є водночас зброєю та лікарем. Вона здатна змінювати світ та зцілювати душі. Ця сила є словом. Є навіть приказка: “слово – вершина людського”. Я з нею цілком згодний. Слово – одне з найвищих досягнень людей. Особливо велике значення для людини має рідне слово. Його дитина чує ще в колисці від мами, потім вперше вимовляє його своїми вустами, а потім вчиться розбирати його літери у […]...
2. “Казка” – “Сказання” Сказання, віддана. По встановленому вище ознакою до казці може бути прилічений іще одна жанр, часто із нею пов’язувалося, жанр, який найправильніше було б назвати преданьем чи сказанням. Сюди ми віднесли оповідання, що видаються за історичну істину, котрий іноді справді її відбивають чи містять. Якщо легенда споріднена з духовним віршам, то переказ певною мірою родинно історичним пісням. Сказання – це розповіді, які стосуються історичних місцях чи історичним особистостям і подій. Перші […]...
3. Слово “Казка” У українській мові разом із словом “байка” є слово “казка”. Обидва позначають як розповідь, але вигадка, недостойний довіри. Як статися, що слово одержало протилежний йому сенс, важко. Очевидно, ті “казки”, ті показання, які відбиралися при судопроизводсгвах чи угодах тощо. Буд., були, зазвичай, настільки недостовірні, настільки наповнені брехнею, що слово “казка”, спочатку яка означала “достовірний документ”, стало синонімом поняття брехні, вигадки, чогось цілком недостовірного. Я вже сказав, лише у російському й […]...
4. Казка – “Легенда” Від казки необхідно відокремити також легенду. Народ немає позначення при цьому жанру. Слово “легенда” – не народне, а церковно-латинское. Латинське legenda є множину причастя середнього роду, згодом неправильно сприйняте як слово однини жіночого роду. Як быличка, і легенда мають своїм змістом вірування, але быличка – живі залишки народної дохристиянської релігії, легенда – християнської. Персонажами легенди є особи Старого й Нового завіту – Адам і Єва, Ілл-пророк, Соломон, Христос та її […]...
5. Казка і суміжні жанри Казка і лиир. Щоб відмежувати казку від родинних їй жанрів, треба мати який-небудь ознака, яким це отграничение виробляється. Як такого ознаки ми обираємо той, який був уловлений вже в початку наукового розгляду казки, саме її “нездійсненність”, а тому й невіру респондентів у дійсність які розповідаються у ній подій. Не зовнішній, не випадковий, а глибоко внутрішній, органічний ознака її. Відповідно вся область народної прози можна розділити великих розділу: розповіді, у яких […]...
6. “Казка” – “Анекдот” Анекдот. Але не зовсім ясним з першого погляду представляється ставлення казки до анекдоту. Сутність анекдоту зводиться до несподіваного дотепному кінцю стислого розповіді. Структура анекдотів зовсім на суперечить жанровим ознаками казки. Аарне включив анекдоти у своїй покажчику казок в особливу рубрику, й у разі принципово він мав рацію. Він виділяє такі рубрики, як анекдоти про пошехонцах, про жінок, про жінках і дівчат, про хитрецах, про попах тощо. буд. Тоді як Аарне […]...
7. “Казка” у визначенні Никифорова Визначення, дане Никифоровым, говорить: “Казки – це усні розповіді, існуючі у народі із єдиною метою розваги, мають змістом незвичні у побутовій сенсі події і відмінні спеціальним композиционно-стилистическим побудовою”. Цю ухвалу не втратила свого наукового значення досі. Воно й має лягти основою нашого розуміння казки і допомогти нам відмежувати його від інших, родинних їй утворень. Цю ухвалу є результатом наукового розуміння казки, виражений в найкоротшою формулі. Тут дано всі це основна […]...
8. “Казка” – “Байка” Байка, билина, бувальщина. Розповіді релігійного змісту зверталися до недавньому минулому у народі, причому досить велику кількість і фруктів різного типу. У Західної Європи вони по сьогодні. Чи такі розповіді міфами? Можливо, їх слід вважати казками? З того критерію, який дали вище, казками обчислювати не можна, оскільки вони видаються за дійсність, й у дійсності бувають переконані цілком твердо. Їх вважати й міфами, оскільки не про божествах, шанування яких споруджено на культ […]...
9. Що таке казка? Що таке казка? На погляд може видатися, що питання це цілком пустопорожнє, що це кожному відомо. Такі погляди висловлювалися навіть у науці. Фінський учений X. Хонти пише: “Одностороннє визначення всім відомого поняття є, власне, зайвим: кожному відомо, що таке казка, і може чуттям відмежувати його від про родинних жанрів – народного перекази, легенди і анекдотів”. Без визначення поняття та сутність казки обходилися деякі автори капітальних загальних посібників по фольклору. Можна […]...
10. Що становить конфлікт п’єси Чехова “Вишневий сад”? Що є в ній тією “пружиною”, що рухає діями, переживаннями й міркуваннями героїв? На перший погляд у добутку дане чітке розміщення соціальних сил у російському суспільстві рубежу XІX-XX століть і позначена боротьба між ними: дворянство, що йде, – Раневская й Гаїв; буржуазія, що піднімається, – Лопахин; нові революційні сили, що йдуть їм на зміну, – Петя й Аня. Соціальні мотиви присутні й у характерах діючих осіб: панська безтурботність поміщиків, їхня […]...
11. Що становить першооснову духовної організації поезії Пушкіна? У Москві, у самому центрі її, на Пушкінській площі, проти Тверского бульвару, по якому так любив бродити Пушкін, височіє величний у своїй простоті пам’ятник поетові. На ньому відомі кожному з дитинства, що бачать далечінь століть слова: И довго буду тим люб’язний я народу, Що почуття добрі я лірою будив У цих словах гранично стисле й точно розкривається основна спрямованість пушкінської творчості: жагуча, невикорінна волелюбність і гаряче серце поета, висока гуманність, […]...
12. “Казка” – “народна книга” Народна книга. Тісно пов’язана з казкою, проте зовсім інший жанр є народна книга. Термін “народна книга” потребує пояснення. У Західної Європи під цим маються на увазі друковані повісті фольклорного походження, оброблені у вигляді романів. У Німеччині вони з’являлися починаючи з XVІ століття. До них належать такі твори, як “Фауст”, “Фортунат”, “Роберт-дьявол”, “Прекрасна Мелюзина” тощо. п. Спеціальну статтю про ці книгах написав молодий Ф. Народна книга виникла як продукт міської культури […]...
13. Іншомовні слова Ми живемо в світі, який сформувався за багатовікову історію розвитку народів різних країн, культур, мов. Ми не можемо жити, не спілкуючись з іншими людь­ми. Кожний народ використовує те, що придумали інші. Якшо уважніше придивитись до слів, які ми вживаємо щодня, то виявиться, що багато з них прийшли до нас з інших мов, тобто мають іншомовне походжен­ня. Я спеціально знайшов “Словник іншомовних слів” і перегорнув його. 1 що ви гадаєте? Просто […]...
14. Чого гідні в житті слова? Твір-міркування Немовля ще лежить у колисці, а батьки вже розмовляють із ним. Звертаються до дитини з ніжними, ласкавими словами. Утішають, коли дитина плаче. Намагаються зрозуміти, що маля хоче “сказати” цими звуками. Радість приходить у сім’ю, коли маля вимовляє перші слова: “мама”, “батько”. Адже це значить, що дитина починає говорити. На нашій планеті чудо спілкування через слова подаровано тільки людині. Ми можемо розповісти один одному про різні життєві пригоди, які з нами […]...
15. Твір Поетична оповідь про минуле нашого народу Поетична оповідь про минуле нашого народу Українські народні казки і літописи розповідають нам, дітям XXI століття, про давні часи нашої Батьківщини. Своєю урочистою оповіддю та темою, пов’язаною зі старовиною, схожа на літописання добірка поезій Олександра Олеся “Княжа Україна”. Як повільна пісня кобзаря, звучить “Заспів” до збірки”Княжа Україна”: Заспіваю вам не пісню Про стару старовину, Розкажу я вам не казку, А бувальщину одну. Розкажу вам про минуле, Що вже мохом поросло, […]...
16. Казка: щоправда чи вигадка? Є, проте, один ознака, хоч і намічений, але часто недосить розкритий Никифоровым і котра перебувала тому, що у дійсність розказаного вірить. Що сам народ розуміє казку як вигадка, видно з етимології слова, але й приказки “Казка – складка, пісня – бувальщина”. У дійсність излагаемых казкою подій вірить, і це – одна з основних і вирішальних ознак казки. Його зазначив ще У. Р. Бєлінський, який, порівнюючи билину і казку, писав: “У […]...
17. Художня література як мистецтво слова, творчий діалог з перекладною книгою: взаємодія автора, перекладача й читача Мета: розкрити основні аспекти курсу “Зарубіжна література”; допомогти учням визначити місце художньої літератури серед інших видів мистецтва і показати необхідність творсого діалогу з перекладною книгою; виховувати літературний смак та бажання читати, думати, аналізувати. Тип уроку: Лекція з елементами бесіди. Епіграф: Жодна з національних літератур не виникає і не існує в ізольованому просторі. А. Погрібний Хід уроку І. Організаційний момент ІІ. Актуалізація опорних знань. 1. Бесіда – Мистецтво, як відомо, поняття […]...
18. Визначення поняття “казка” Вище повідомляв, що багато учених обходилося без визначення поняття “казка”. Однак і такі, які це поняття визначали. Наукове розуміння терміна “казка” має власну досить цікаву історію, тоді ми зупинимося нижче, а поки наведемо два-три ухвали і спробуємо дати раду них. Щоб вивчити казку, ми повинен мати хоча б попереднє уявлення неї. Один із визначень, заведених у Європі, дали Вольті і Поливання. Зміст його зводиться ось до чого: під казкою з […]...
19. Рідне слово Часто кажуть, що душа народу виражається в слові. Це справді так, бо рідне слово сповнене любові, воно витримало випробування впродовж століть, продовжує жити в душах тих, хто сприймає його не як державну мову, а як щось рідне, материнське, ніжне. А з ніжної душі й слово виринає чисте, свіже, запашне, як лірична українська пісня. Рідне слово пробуджує нас до добра, до звершення добрих вчинків, до творчості й майбутнього розвитку. Рідна мова […]...
20. Рекомендації з вивчення “Слова об полицю Ігоровім” Зацікавлений в осмисленому сприйнятті школярами пам’ятників давньої давнини, В. Я. Стоюнин рекомендує випередити роботу над ними “читанням і розборами” добутків сучасних письменників. І лише потім, коли “учень почне розуміти літературний інтерес”, його увага можна перемкнути на “історію”, обмежившись при цьому “самим невеликим числом пам’ятників”. Учитель, зауважує В. Я. Стоюнин, “повинен вибрати тільки найголовніші твори, у яких відбилася епоха, і па їх зосередити увагу учнів”. У колі цих творів і “Слово […]...
21. Володимир Малик: добрий чарівник слова з Лубенщини З давніх-давен люди вірили в добрих і злих чарівників. Лихі чарівники знали всі таємниці природи. Вони висушували ріки й озера, нищили посіви, насилали всілякі нещастя на людей. їм протистояли добрі чарівники, які жили поряд із оселями людей, допомагали їм у щоденних турботах, захищали їх від зла. Спливали віки, і людська вигадка про чарівників не вмирала, а під пером письменників перетворювалася в чудові книги, в яких жили чудо-богатирі, народні герої. Одним […]...
22. Твір роздум – Чого варті у житті слова? Немовля ще лежить у колисці, а батьки вже розмовляють з ним. Звертаються до дитини з ніжними, пестливими словами. Втішаються, коли дитина “агукає”. Намагаються зрозуміти, що маля хоче “сказати” цими звуками. Радість приходить у родину, коли маля вимовляє перші слова: “мама”, “тато”. Адже це значить, що дитина починає говорити. На нашій планеті диво спілкування через слова подароване тільки людині. Ми можемо розповісти одне одному про різні життєві пригоди, що з нами […]...
23. “Слово…” в гомоні століть із сльозами змішане Пишне, загадкове, нетлінне, старовинне, але кожного разу нове… Таким постає переді мною “Слово про похід Ігорів” – пам’ятка, знахідка якої розбила вщент усі минулі уявлення про рівень давньої літератури України-Русі, породила стільки суджень, гіпотез, дискусій, що й зараз її авторство, час написання та навіть жанр оповиті ореолом особливої таємничості. Щоб зрозуміти його істинну цінність, досить уявити себе шукачем золота десь в Ельдорадо: просіявши сотні камінчиків, ви нарешті знаходите цей єдиний […]...
24. Поетичне слово Роберта Третьякова Харківщина – край, де спалахнув світильник мудрості непохитного воїна духу Григорія Сковороди. У Харкові жили і працювали незабутні Г. Ф. Квітка-Основ’яненко, Л. Боровиковський, П. Гулак-Артемовський, М. Костомаров. Саме тут зароджувалась і література XX ст.: озвались світові П. Тичина, Остап Вишня, М. Ірчан, Лесь Курбас, В. Сосюра, І. Микитенко, Ю. Яновський… А чи можемо ми обминути імена харків’ян В. Мисика, І. Виргана, І. Муратова, Б. Чічібабіна? Загляньмо в минуле. Університетська гірка. […]...
25. Ключові слова в художньому творі Художній твір становить багатоелементну систему. В її ієрархії спостерігається багатоступінчастість. Тому уявлення про автора як носія певної концепції дійсності та естетичної інформації можна отримати тільки із послідовного розгляду всіх елементів тексту різних рівнів. Кожний лінгвістичний елемент літературного твору є включенням в естетичну систему цілого, тому як, мікро – так і макроодиниці тексту несуть на собі відбиток цілого художнього світу автора, який відображається в лінгвоестетичній категорії образу автора. Аналіз літературних творів […]...
26. Рецензія на навчальний посібник “Стежки до таїни слова” Нещодавно у видавництві “Степ” побачив світ навчальний посібник доктора філологічних наук, професора Кіровоградського держпедуніверситету імені В. Винниченка Василя Петровича Марка “Стежки до таїни слова: Літературознавчі й методичні студії”, який запрошує до фахового діалогу студентів і викладачів, учнів і вчителів, літературознавців і методистів, пропонуючи зосередитися на головному в художній творчості – мистецтві слова, проникнення в надра якого потребує спостережливого, вразливого і вдумливого читача, професійно грамотного дослідника. Бінарна побудова пропонованого автором матеріалу […]...
27. Мова “Слова про похід Ігоря” Поема “Слово про похід Ігоря”, будучи найвищим художнім досягненням староруської літератури, одночасно являє собою найвизначнішу пам’ятку давньоруської літературної мови. Причому воно є свідченням самобутності цієї мови, що витворилася на народній східнослов’янській основі. “Слово” насичене специфічними словесно-образними засобами, тропами як метафоричного, так і метонімічного походження. Та незважаючи на це, воно не справляє враження образної перенасиченості, не втрачає простоти. Найпоширеніший художній засіб у творі – це епітет. Епітети “Слова” не однакові за […]...
28. Людяність “Слова о полку Ігоревім” Нещасливою була доля рукопису “Слова…”. Наприкінці XVІІІ ст. російський збирач старовини Мусін-Пушкін придбав для своєї колекції рукописний збірник, у якому було і “Слово…”. У 1800 році воно вийшло друком, але у 1812 році бібліотека Мусіна-Пушкіна згоріла під час наполеонівського нападу на Москву. Залишилися тільки друковане видання і рукописна копія для Катерини ІІ. “Слово…” не тільки найвизначніша й історична пам’ятка часів Київської Русі. Воно стало тією спадщиною, до якої неодноразово зверталися […]...
29. Чому корови не літають. Твір-казка Одного разу козаки святкували Великдень і випили трохи горілки. Та черговий забув наготувати досить юшки, і не було чим закусити. Коли бачать – корова летить. Козак Вакула схопив рушницю та влучив, але корова впала в Дніпро й утопилася. “О, Господи, – каже Вакула, – убери Дніпро, бо корову не можемо дістати”. Ледве встиг він це сказати, як вода в Дніпрі зникла. Дно стало сухе, хоч гопака танцюй, а якраз посередині […]...
30. Пам’ятай, що слово – бумеранг Ну що б, здавалося, слова… Слова та голос – більш нічого… Т. Шевченко Слово багатолице. Воно може бути нагородою або покаранням, стимулом або перешкодою, гарантом або забороною, зброєю або засобом захисту. Слово має магічну силу: воно може присипляти і будити, заспокоювати і хвилювати, зближувати і роз’єднувати, увічнювати й обезличувати. На мою думку, найголовніше, про що потрібно постійно пам’ятати, – це те, що слово є бумерангом. Хоча ні, подібність є неповною. […]...
31. “Люблю слова, їх музика іскриста…” Перше знайомство з Ліною Костенко зворушило мене до глибини душі. Яка душевна чистота й глибина думки, яка досконалість у володінні словом! Яка спорідненість душі й думок з таким уже знайомим словом Лесі Українки! Слово нашої сучасниці, обрамоване в яскраву художньо-естетичну форму, виступає потужним носієм духовної енергії народу, змушує задуматися над багатьма проблемами життя, по-філософськи підійти до їх вирішення. Викликає повагу до поетеси те, що вона ніколи не йшла на угоду […]...
32. О, слово рідне! Орле скутий! – ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ 10 клас ЛІТЕРАТУРА НАПРИКІНЦІ XVIII – НА ПОЧАТКУ XIX ст. ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ О, слово рідне! Орле скутий! О, слово рідне! Орле скутий! Чужинцям кинуте на сміх! Співочий грім батьків моїх, Дітьми безпам’ятно забутий. О, слово рідне! Шум дерев! Музика зорь блакитнооких, Шовковий спів степів широких, Дніпра між ними левій рев… О, слово! Будь мечем моїм! Ні, сонцем стань! Вгорі спинися, Осяй мій край і розлетися Дощами судними над ним....
33. Моє слово про Квітку Моє слово про Квітку Квітка-Основ’яненко для Слобожанщини – це передусім визначний громадський діяч. На жаль, про цю людину більше говорять і пишуть як про письменника, але ж якби не Квітка, то навряд чи мали б ми нинішній Національний університет імені Каразіна. Або чи могли б ми зараз пишатися історією друкованих видань, які свого часу започаткував Квітка-Основ’яненко. Тому про Григорія Федоровича слід говорити як про визначного громадсько го діяча, який багато […]...
34. Казка про рибалку й рибку. Твір творчості М. М. Пришвіна Більше півтора століть минуло з тих пор, як написана “Казка про рибалку й рибку”. Але багато безглуздостей, що проголошувалися в недавнім минулому, – “ми покликані скорити природу” або, пущі того, “ми не можемо чекати милостей від природи, взяти їх – наше завдання”, – начебто підказані невдачливою пушкінською бабою: Не хочу бути вільною царицею, Хочу бути володаркою морською, Щоб жити мені в окиані-море, Щоб служила мені рибка золота И була б […]...
35. Патріотизм “Слова о полку Ігоревім” Серед усіх пам’яток прадавньої української літератури визначне місце займає “Слово о полку Ігоревім”, що є твором високопатріотичним і високохудожнім. Події, зображені в “Слові о полку Ігоревім”, є трагічними для історії нашого народу. Це період феодальної роздробленості й занепаду могутньої держави Київська Русь. Затьмарені пошуками наживи, нових земель, руські князі ворогують між собою, з сусідніми племенами, підриваючи силу народу й країни. Полум’яне слово автора твору з болем розповідає про поразку Ігоревого […]...
36. Казка як жанр Жанр казки дуже близький до оповідання, проте має свої специфічні риси, які відрізняють його від оповідали За змістом і формою казки не однотипні. Вони умовно поділяються на три групи: 1. Казки про тварин, в яких центральними дійовими особами виступають звірі або птах і “Рукавичка” , “Лисичка й Журавель” , “лисиця та Вовк” , “Колосок” , “Біда кавчить ; 2} Чарівні в яких провідними героями виступають могутні воїни-виз велителі чи Інші […]...
37. Вогонь Шевченкового слова Восени 1843 р. Шевченко побував у Суботові, колишній резиденції Богдана Хмельницького, змалював козацькі хрести на полях, збудовану гетьманом церкву і розриті підземелля – рештки колишніх гетьманських палат. Спокушені переказами про те, що перед смертю гетьман заховав там великі скарби, можновладці спорядили до Суботова експедицію, яка перерила все село, поруйнувала гетьманські льохи, потривожила козацькі кістки, але ніякого золота так і не знайшла. На руїнах Суботова й Чигирина Тарас усім єством відчув […]...
38. Аналіз “О слово рідне! Орле скутий!..” “О слово рідне! Орле скутий!” – пристрасний гімн рідному слову. Поет прославляє народ, який зберіг рідну мову в страшну годину, “коли він сам стоять не міг”. Слово в поезії О. Олеся може бути мечем і сонцем. Слово – це душа народу і її, душу, можна зберегти, тільки зберігши мову. Вірш “О слово рідне! Орле скутий!” Турбота поета про долю рідного слова, “чужинцям кинутого на сміх”, особливо гостро поставлена у поезії […]...
39. Образ співця в поемі Лесі Українки “Давня казка” У творчості Лесі Українки важливе місце посідає тема ролі митця і мистецтва. Цій темі присвячено декілька віршів та поема “Давня казка”. Як поет Леся Українка завжди займала активну позицію в житті, тому тема поета і поезії не була для неї сторонньою. Головним героєм поеми “Давня казка” є поет, що “мав талант до віршів не позичений, а власний”. Він був звичайною людиною, але його пісня “розходилась по світу стоголосою луною”. До […]...
40. ЛІТЕРАТУРНА КАЗКА Літературна казка – це авторський художній твір, прозовий або віршовий, заснований або на фольклорних джерелах, або цілком оригінальний; твір переважно фантастичний, чародійний, у якому змальовуються неймовірні пригоди вигаданих або традиційних казкових героїв. Літературна казка здебільшого орієнтована на дітей. У ній неймовірне чудо відіграє роль сюжетотвірного фактора, служить вихідною основою характеристики персонажів. Фольклорний канон по-різному зберігається в літературній казці, що не робить цей жанр чимось винятковим, оскільки будь-який художній текст, і […]...