Чи можна уявити наш Харків без його “геніїв міста” – тих, чия присутність і сьогодні відчутна? Це – Сковорода і Каразін, Гулак-Артемовський і Квітка-Основ’яненко, Алчевські та Бекетови, Васильківський, Кульчицький, Курбас, Чичибабін… їх аурою осяяне життя міста, яке вони любили й уславили своєю мистецькою діяльністю.
Любов’ю, повагою та вдячною пам’ятно зігріте ім’я Грігорія Квітки – Основ’яненка на Слобожанщині. Нащадок славетного і давнього роду Квіток, родоначальником якого був сотник, згодом полковник Семен Опанасович Квітка, відомий український письменник став своєрідним Олімпом цього роду.
Він увійшов у історію літератури як засновник художньої прози в новій українській літературі, комедіограф і театральний діяч, автор безсмертних “Шельменка-денщика”, “Сватання на Гончарівні” та інших “харківських” творів. Його перу належать історичні нариси про Харків та Слобожанщину; картини тогочасного Харкова ми знаходимо і в художніх творах. Взагалі, який би твір митця ми не читали, скрізь бачимо опис рідної Слобожанщини XVIII століття, знайомимося з буттям її мешканців.
Сьогодні, коли Харків наближається до свого 350-річчя, цей художній матеріал має надзвичайну вагу. Особисто мені дуже сподобались і запам’яталися його “Малороссийские повести, рассказываемые Грицьком Основьяненком”, із сторінок яких переді мною постало минуле рідного мого краю.
З ініціативи Г. Квітки у Харкові 1812 року постав театр, і він став його першим директором, а 1841 року надрукував цікаву “Історію театру в Харкові”. Крім того, завзятий театрал, Григорій Федорович влаштовував домашні спектаклі, в яких і сам брав участь. Він також був непоганим композитором, чудово грав на флейті.
В історію української журналістики Г. Квітка-Основ’яненко вписав свою гідну сторінку, ставши одним з її піонерів. Перші українські журнали “Харківський Демокрит” та “Український вісник” виходять у світ за активної участі нашого видатного земляка. Саме в “Українському вісникові” Квітка як прозаїк розпочав літературну діяльність сатиричними “Письмами к издателю”, підписаними ім’ям Фалалея Повинухина.
Бувши старанним членом і головою Благодійного товариства, він стає ініціатором заснування в місті у 1812 році Інституту шляхетних дівчат. За його сприяння у Харкові було відкрито публічну бібліотеку при університеті, Кадетського корпусу.
Його громадська діяльність для блага Слобожанщини була дуже бурхливою, бо все своє життя він мав на меті покращання умов буття земляків, процвітання рідного краю. Про це свідчить його робота на посаді предводителя дворянства, судді, а пізніше голови Харківської палати головного суду, члена громадських товариств.
Вдячні харків’яни з глибокою повагою шанують пам’ять про свого видатного земляка. Його ім’я носять парк культури та відпочинку, вулиця в центрі міста, одна з середніх шкіл. У Харківському театрі імені Т. Г. Шевченка є громадський музей письменника. На вулиці Квітки-Основ’яненка встановлено пам’ятну дошку до 200-річчя з дня його народження.
Григорій Федорович залишив по собі значний слід в історії нашого міста, закладаючи й розвиваючи його основи.
Його справу продовжують сьогоднішні харків’яни і продовжуватимуть наступні покоління, чиї серця сповнені гарячою та щирою любов’ю до батьківської землі.





Related posts:
- ГРИГОРІЙ КВІТКА – КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО 6-9 класи ЛІТЕРАТУРА НАПРИКІНЦІ XVIII – НА ПОЧАТКУ XIX ст. ГРИГОРІЙ КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО Справжнє ім’я – Григорій Федорович Квітка. Народився на хуторі Основа, що на Харківщині, у дворянській родині, помер у м. Харкові. Письменник, перший прозаїк нової української літератури. Найвідоміші твори: повісті “Маруся”, “Сердешна Оксана”, “Конотопська відьма”, п’єса “Сватання на Гончарівці”....
- Григорій Федорович Квітка-Основ’яненко – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС Григорій Федорович Квітка-Основ’яненко Григорій Федорович Квітка увійшов в історію української літератури як зачинатель і перший класик художньої прози. Г. Ф. Квітка народився 18 листопада 1778 року у дворянській родині в слободі Основа поблизу Харкова, і прожив усе своє життя у Харкові. Життя письменника було сповнене протиріч. Він вчився тільки в монастирській школі, і через патріархально-релігійне оточення на все життя залишився дуже релігійною людиною. З 1793 до 1797 року Г. Квітка […]...
- Григорій Квітка-Основ’яненко – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ XVIII ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ XVIII – ПОЧАТКУ XX СТ. УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ XVIII – 90-Х РР. XIX СТ. Григорій Квітка-Основ’яненко Григорій Федорович Квітка народився 18 листопада 1778 р. у слободі Основа, що під Харковом. Походив з дворянської сім’ї, яка мала давнє козацьке коріння. Навчався у приватних учителів та в монастирській школі. Деякий час провів у монастирі як послушник. Залишивши монастир, працював на різних державних та виборних посадах. Кілька разів обирався предводителем дворян […]...
- Література Слобожанщини Мила моя Слобожанщино! Жодного сумніву не маю у тому, що ти – один з мальовничіших куточків України, де повітря напоєне вишневим та медовим ароматом, яблуневим нектаром, заколисане тихими ясними зорями. Так, Харківщина – то моя рідна земля, квітуча і співуча, талановита і прекрасна. Прекрасна своїми чудовими краєвидами, містами – велетнями і затишними селами, прекрасна щедрими і щирими людьми. А ще моя рідна Слобожанщина славиться літературними надбаннями, які посідають одне з […]...
- Що я знаю про походження назви рідного міста Кожне місто має свої особливості, історію, культуру, назву. Є такі міста, що змінили своє ім’я. Звідки ж пішла назва нашого міста – Харків? Здається, що про заснування Харкова ми знаємо багато. Дійсно, проблема походження такого великого центру, як Харків, не могла залишитися поза увагою дослідників. Найбільш поширеною є версія, що Харків заснував козак Харитон, який завів собі хутор у цій місцевості. За версією Григорія Квітки-Основ’яненко, наше місто було засноване його […]...
- Переказ оповідання Невідома квітка Платонова А. П План переказу 1. На безжиттєвому пустирі розцвітає незвичайна квітка. 2. Дівчинка Даша знайомиться з ним і показує його іншим дітям. 3. Діти вдобрюють землю пустиря, і на наступний рік він стає чудово гарним. Нова невідома квітка тягнеться до Даше. Переказ На пустирі самотньо ріс маленьку квітку Пустир був зовсім безжиттєвим – крім квітки, там нічого не росло. На кам’янистому грунті жити квітці було важко: доводилося вдень сторожити вітер, що приносив […]...
- Бурлескно-реалістичні твори – Григорій Федорович Квітка-Основ’яненко – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС Григорій Федорович Квітка-Основ’яненко Бурлескно-реалістичні твори У творчому доробку Г. Ф. Квітки-Основ’яненка є вісім бурлескно-реалістичних творів, написаних українською мовою. Це оповідання: “Салдацький патрет” , “Мертвецький Великдень” , “От тобі і скарб” , повість “Конотопська відьма” і невеличкі оповідання “Пархімове снідання” , “На пущання, як зав’язано” , “Купований розум” і “Підбрехач” . Бурлескно-реалістичні твори Г. Квітки-Основ’яненка за змістом і формою наближаються до фольклорних зразків прози та до бурлескної поезії першої половини XIX […]...
- Аналіз вірша Пушкіна “Квітка” В О. С. Пушкіна є дивний вірш – “Квітка”. Воно невелике – складається з декількох строф. Сюжет вірша простий: ліричний герой знайшов у старій книзі засушений і забутий кимсь квітка. І ці фарби, що втратили, пелюстки підняли в душі героя цілу буру думок і почуттів. Він замислюється про життя людини, про його мрії, прагнення, бажаннях; про його минуле, сьогодення й майбутнє Випадкове враження народжує в душі поета міркування про ціле […]...
- Місце і значення творчості Г. Ф. Квітки-Основ’яненка – Григорій Федорович Квітка-Основ’яненко – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС Григорій Федорович Квітка-Основ’яненко Місце і значення творчості Г. Ф. Квітки-Основ’яненка Розпочавши епоху прози в новій українській літературі, Квітка дав могутній поштовх для її розвитку, продемонструвавши своєю творчістю можливості-української мови як мови літературної. Г. Ф. Квітка-Основ’яненко правдиво показав життя народу, довівши своїми творами, що українською мовою можна писати про серйозне і розчулити читача. Повість “Конотопська відьма” проклала стежку романтично-фантастичній традиції в українській прозі, одним із перших представників якої був О. Стороженко. […]...
- Формування літературно-естетичних поглядів – Григорій Федорович Квітка-Основ’яненко – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС Григорій Федорович Квітка-Основ’яненко Формування літературно-естетичних поглядів Світогляд письменника формувався у складних суспільно-політичних та культурних умовах. Вели кий вплив на нього мали просвітительська російська література кінця XVIII – початку XIX століття і представники української літератури, зокрема Г. Сковорода та І. Котляревський. Життя і творчість Григорія Квітки припали на часи загострення класових суперечностей, у літературі домінуючими стали сатиричні тенденції. Сильними вони були і в творчості письменника. Майстерності сатиричного зображення людських вад Г. […]...
- Харків Харків Заснований Харків близько 1654 року. Місто невдовзі стало фактичною столицею Слобідської України – великого регіону в північній частині колишнього Дикого Поля, колонізованого українськими переселенцями. У Харкові в 1726 році був заснований колегіум, де кілька років працював видатний український філософ Григорій Савич Сковорода, а у 1805 році з’явився перший в Україні університет, який виплекав цілу плеяду романтиків, що виступали за утвердження самобутності українського народу, розвиток української культури на основі фольклорних […]...
- Г. Квітка-Основ’яненко – фундатор української прози Надзвичайно важливе значення для розвитку української літературноїмови має творчість Г. Квітки-Основ’яненка. До нього українська літературна мова застосовувалася тільки у віршованій поезії і драматургії. З-під пера Квітки-Основ’яненка вона вперше розгорнулась у художній прозі. Справжнім патріархом у культурному житті Харкова й України кінця XVIII – початку XIX ст. слід визнати Григорія Квітку-Основ’яненка. Його цілком правомірно вважають основоположником української художньої прози, одним із тих, хто своєю творчою діяльністю вводив українську мову в коло […]...
- Тема 8. Григорій Квітка-Основ’яненко 9 клас III. Нова українська література Літературний процес кінця XVIII – перших десятиліть XIX ст. Тема 8. Григорій Квітка-Основ’яненко Григорій Квітка-Основ’яненко перший український письменник-сентименталіст, одним із перших почав писати народною мовою не тільки про смішне, а й про серйозне. Т. Шевченко вважав Г. Квітку-Основ’яненка засновником нової української прози. Г. Квітка-Основ’яненко писав, що українська мова и література “рухається і буде жити” та що ніякі потуги ворогів “не зітруть її з лиця […]...
- І. КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО. “МАРУСЯ” – ПЕРША УКРАЇНСЬКА ПОВІСТЬ НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Тема. І. КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО. “МАРУСЯ” – ПЕРША УКРАЇНСЬКА ПОВІСТЬ НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ 1. Уперше Василь познайомився з Марусею… А Під час збирання у лісі грибів і ягід. Б Перебуваючи на ярмарку. В На одному із весіль. Г Коли вона прийшла по воду до річки. 2. Коханий героїні – сирота, бідний парубок, який працював у місті… А Шевцем. Б Свитником. В Кравцем. Г Ковалем. 3. Найбільше Маруся полюбляла… А Читати книжки. Б […]...
- ЗНО – Григорій Квітка-Основ’яненко Григорій Квітка-Основ’яненко – перший український письменник-сентименталіст, одним із перших почав писати народною мовою не тільки про смішне, а й про серйозне. Т. Шевченко вважав Г. Квітку-Основ’яненка засновником нової української прози. Г. Квітка-Основ’яненко писав, що українська мова й література “рухається і буде жити” та що ніякі потуги ворогів “не зітруть її з лиця землі”, вона “подужає противників і гонителів”. Письменникам радив: “Як говоримо, так і писати треба”. Епічні твори Г. Квітки-Основ’яненка […]...
- Квітка-Основ’яненко Григорій Федорович Народився Григорій Федорович Квітка в селі Основа. Виростав він в атмосфері глибокої поваги до рідної мови. В родині багато читали, постійними були домашні вистави. Часто тут гостював Григорій Сковорода. Закінчив Курязьку монастирську школу. У 19 років був зарахований на військову службу. Та в армії не зміг пробути навіть і дня. Після невдалої військової кар’єри стає послушником у монастирі, переживши нещасливе кохання. Але й тут не залишається надовго. Квітка розпочинає культурно-громадську […]...
- Григорій Квітка-Основ’яненко – перший прозаїк нової української літератури У літературному житті Харківщини, а відтак і всієї України, особливе місце посідає творчість Григорія Квітки-Основ’яненка. Організатор видання перших журналів і альманахів в Україні, видавець першої збірки українських прислів’їв та приказок, Г. Квітка-Основ’яненко – зачинатель і перший класик прози нової української літератури. Історична заслуга Григорія Федоровича Квітки-Основ’яненка в тому, що він у своїх творах прагнув правдиво відображувати життя та побут селян, яскраво й точно описав народні звичаї і обряди. Письменник поставив […]...
- Конвалія – чарівна квітка весни 6 клас Чудові лісові рослини не можуть не зачаровувати. Такою є й конвалія. Милує око її розкішний цвіт. Її білі дзвіночки втілюють у собі радощі весни. Конвалія росте здебільшого в лісах і рідше – в степу. Цвіте в травні – на початку червня. Рослина має цікаву будову. На стрункій стеблині 15-25 см заввишки схиляються пуп’янки, нижче – схожі на глечики квітки. Конвалія має всього два листки і довгі підземні кореневища, […]...
- Історія міста Харків Заснований Харків близько 1654 року. Місто невдовзі стало фактичною столицею Слобідської України – великого регіону в північній частині колишнього “Дикого Поля”, колонізованого українськими переселенцями. У Харкові в 1726 році був заснований колегіум, де кілька років працював видатний український філософ Григорій Савич Сковорода, а у 1805 році з’явився перший в Україні університет, який виплекав цілу плеяду романтиків, що виступали за утвердження самобутності українського народу, розвиток української культури на основі фольклорних джерел. […]...
- Квітка Основ”яненко як зачинатель нової української прози Дев”ятнадцяте століття заявило про себе в Європі пристрастями свіжих ідей, хмільних, як молоде вино, ідей, що будуть названі романтизмом і на тривалий час визначать особливий стан людських душ і ставлення людини до світу. Завирували омолоджуючі сили, і народи відчули себе охочими і готовими творити історію. Хвиля суспільної активності окремих особистостей і цілих мас докотилась до всіх окраїн, готових доказати світові, що для історії немає великих і малих народів, що для […]...
- З історії походження рідного міста З історії походження рідного міста На уроках історії я довідався про походження мого рідного Харкова. По-різному науковці тлумачать походження назви міста. Існує переказ, нібито першого тутешнього козака-поселенця звали Харком. Від його імені й пішла назва поселення. Твердять також, що місто дістало найменування за річкою, адже стоїть воно на злитті двох річок, одна з яких Харків, а друга – Лопань. А ще є думка, що Харків – то видозмінене “Шарукань”. Так […]...
- ГРИГОРІЙ КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО ЛІТЕРАТУРА наприкінці XVIII – на початку XX століття ГРИГОРІЙ КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО Письменник, “батько” української прози. Повість “Маруся” Ключові слова: – епос; – соціально-побутова повість; – перша україномовна повість нової української літератури; – сентименталізм; – зображення життя українських селян, їхнього побуту, традицій, праці; – оспівування високих морально-етичних якостей простої людини. Понятійний апарат Сентименталізм – ідейно-художній напрям у європейській Літературі другої половини XVIII ст., якому властиве звернення до переживань і почуттівпростих людей, до […]...
- Нагідка – чудодійна квітка Нагідка – чудодійна квітка Вранці сонечко торкається своїми ніжними промінчиками-руками чудових жовтогарячих квіток, що ростуть на нашому подвір’ї. Називаються ці незвичайні рослини нагідками. Це, мабуть, тому що їхнє зернятко нагадує ніготь. Частенько у мене виникало запитання: “Чому я ніколи не бачила цих квітів у вазоні в кімнаті?” Бабуся розповіла, що колись ці рослини вирощували як квіти-окраси, але згодом люди дізналися про їхні цілющі властивості, і стала ця рослина лікарем-рятівником від […]...
- Григорій Квітка-Основ’яненно – батько української прози Поява повістей та оповідань Квітки-Основ’яненка українською мовою має собою новий важливий етап не лише в його творчості, а й загалом у розвитку української літератури, у формуванні її реалізму й народності. До 30-х років XІX століття у новій українській літературі розвивалися і поетичні й драматичні жанри. Вимоги часу, посилення реалістично-пізнавальних завдань літератури потребували зображення дійсності в її широкому охоплений в усіх труднощах, суперечностях і деталях показу людини в складних суспільній відносинах, […]...
- Славний літописець трагічних сторінок історії Адріан Кащенко Важким і тернистим був шлях українського письменника Адріана Кащен-ка до визнання та всенародної шани. Його твори довгий час були заборонені, і лише зараз його самобутня творчість повертається із забуття в безсмертя. Адріан Кащенко ще з дитинства захопився історією рідного краю. Все своє життя він вивчав і широко відображав у творах історію свого краю. Він щиро любив свою батьківщину, вболівав за її долю, твердо вірив у велике майбутне України. “Здавалося, йому, […]...
- Література рідного краю Кожна країна, кожне місто, кожне село пишаються видатними особистостями, що народилися, навчалися або працювали в них. Я живу в місті з цікавою історією, з різноманітним мистецьким життям. Саме Харківщина стала батьківщиною багатьох художників, композиторів, письменників та поетів. Харків здавна славиться іменами людей, які посідають визначне місце в літературному житті України. Вулицями міста та стежками ланів і лісів Харківщини ходили Григорій Сковорода і Квітка-Основ’яненко, Євген Гребінка і Петро Гулак-Артемовський, Борис Грінченко […]...
- Одне із чудес Слобожанщини ТВОРИ НА НЕЛІТЕРАТУРНІ ТЕМИ Одне із чудес Слобожанщини Є у селищі Шарівка неподалік від Харкова величний білокам’яний палац. Я сама там побувала вперше і відкрила для себе справжню казку. Останній власник Шарівського палацу – цукрозаводчик Кеніг. Він добудовував його, створював паркову зону. Палац добре зберігся до наших днів, навіть внутрішня оздоба, настінні розписи, кахлі старого каміна. Про палац і його власників розповідають багато легенд. Та головне – його атмосфера. Коли […]...
- Аналіз історичної пісні “Ой Морозе, Морозенку, ти славний козаче…” 8 КЛАС ІСТОРИЧНІ ПІСНІ Аналіз історичної пісні “Ой Морозе, Морозенку, ти славний козаче…” Українська історія налічує багато славетних сторінок, які прикрашають імена національних героїв. Одним з них є молодий козак, улюбленець народу із славного козацького роду Морозів. Саме його оспівує історична пісня “Ой Морозе, Морозенку, ти славний козаче…”, розповідаючи про героїчну смерть молодого чоловіка в бою під час визвольної боротьби проти польської шляхти. Інколи козакам доводилося виступати разом з татарською […]...
- “Маруся” Г. Квітка-Оснвяненки – це Малоросія з її поетичною природою, з її поетичним життям простого народу, з її поетичними звичаями Ів На початок XIX століття скринька української літератури мала в своєму запасі багато високохудожніх драматичних творів, а ось нової прози на той час ще не було. Добре відомо, що повністю охопити всю многогранність суспільного життя може лише епічна проза. Тому поява творів Г. Квітки-Основ’яненки стала продовженням літературного вкладу І. Котляревського и довела зрілість і художню досконалість української мови. Одним з найбільш характерних творів, які доводять спроможність самостійного існування рідної мови […]...
- Пам’ятки історії та архітектури Харкова Харків… Для кожного жителя нашого міста це слово майже святиня. І нехай вчені-лінгвісти ламають голову над тим, звідки пішла ця назва: чи то від прізвища полкового сотника Харька, чи то від назви річки Харків, чи то взагалі від назви племені “хорвати” . Нам, пересічним громадянам, все одно, бо для нас Харків – це, перш за все, не назва, а саме поняття, символ. Ми живемо у місті, яке має не тільки […]...
- Маруся – Григорій Федорович Квітка-Основ’яненко – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС Григорій Федорович Квітка-Основ’яненко “Маруся” До сентиментально-реалістичних творів Г. Квітки-Основ’яненка належать сім повістей: “Маруся” , “Добре роби, добре й буде” , “Козир-дівка” , “Щира любов” , “Божі діти” , “Сердешна Оксана” та “Перикотиполе” . Повість “Маруся” з’явилась 1834 року внаслідок полеміки Г. Квітки з тими представниками офіційних кіл і критики, які скептично стверджували, буцімто українською мовою неможливо створити щось таке, що було б “і звичайне, і ніжненьке, і розумне, і корисне”. […]...
- Харків – моє рідне місто Наш рідний Харків – славне, цікаве та старе місто. Для кожного, хто хоч раз був тут, воно стало рідним, бо як затишно завжди повертатись туди, де тебе зустрічають з радістю, привітністю та любов’ю. На території Харкова жили люди ще до нашої ери. А у скіфсько-сарматські часи тут уже було поселення з ознаками міста. Але неодноразові напади кочовиків, монголо-татарська навала призвели до спустошення цього краю. А потім перші переселенці з Правобережної […]...
- Гумор і сатира в “Конотопській відьмі” – це сміх крізь сльози I. КОТЛЯРЕВСЬКИЙ, Г. КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО 9 КЛАС УКPAЇHCЬKA ЛІТЕРАТУРА НОВА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА I. КОТЛЯРЕВСЬКИЙ, Г. КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО Гумор і сатира в “Конотопській відьмі” – це сміх крізь сльози Для Г. Квітки-Основ’яненка сміх був органічною стихією. Часто у своїх листах до друзів він говорив про бажання висміювати негативні явища життя. Ознайомившись із змістом повісті “Конотопська відьма”, розумієш, що письменникові вдалося реалізувати свою мрію. Але гумор і сатира, використані письменником у творі, – це сміх крізь сльози. У […]...
- Квітка-семикольорівка – Відгук про прочитану книгу з елементами переказу Книги роблять наше життя яскравіше і цікавіше. А ще вони вчать нас любові, добру і сміливості. Одна з моїх улюблених книг – “Квітка-семикольорівка” Валентина Катаєва. У ній розповідається про дівчинку Женю, яка одного разу прожила дуже незвичайний день. Все почалося з того, що Женя на прохання мами пішла до магазину за бубликами. Дівчинка купила їх, але по дорозі всі бублики з’їв собака, за яким Женя чомусь погналася. Через якийсь час […]...
- КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ З ВИБІРКОВИМИ ВІДПОВІДЯМИ – I. КОТЛЯРЕВСЬКИЙ, Г. КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО 9 КЛАС УКPAЇHCЬKA ЛІТЕРАТУРА НОВА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА I. КОТЛЯРЕВСЬКИЙ, Г. КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ З ВИБІРКОВИМИ ВІДПОВІДЯМИ До творчості І. Котляревського та Г. Квітки-Основ’яненка 1. Що можна вважати головними джерелами поеми “Енеїда”? Реальну дійсність того часу та народну творчість. Побічними джерелами можна вважати бурлескну та сатиричну літератури XVIII ст., інтермедії до шкільних драм, жартівливі ліричні вірші. 2. Хто і коли видрукував перші три частини твору? У 1798 р. “Энеида, на малороссийский […]...
- Сатиричне зображення козацької старшини у повісті “Конотопська відьма” – ГРИГОРІЙ КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО 9 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Г. Квітка-Основ’яненко написав не тільки сентиментальні повісті, такі, як “Маруся”, а й сатиричні, у яких критикував пороки сучасності. Зокрема, у повісті “Конотопська відьма” він висміює козацьку верхівку пізньої гетьманщини. Діди Микити Забрьохи колись брали участь у визвольній боротьбі разом із Богданом Хмельницьким і своїми особистими заслугами отримали сотенство. Колись сотник обирався, а Микита, як і його батько, успадкував цю владу, але сам був не […]...
- Зображення життя та побуту українського селянства в повісті “Маруся” – ІІ варіант – ГРИГОРІЙ КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО 9 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ II варіант … Утни, батьку, щоб нехотя На ввесь світ почули… Т. Шевченко На початку XIX століття Україна мала високохудожню поезію і драму, а нової прози ще не було. Відомо, що широко охопити всю складність суспільного життя спроможна лише епічна проза. Тому поява прозових творів Г. Квітки-Основ’яненка була продовженням літературного подвигу Івана Котляревського, доведенням зрілості і художньої досконалості української мови. “Нехай же знають і […]...
- Славний син свого батька I. ФРАНКО, Т. ШЕВЧЕНКО, А. ЧАЙКОВСЬКИЙ, М. СТЕЛЬМАХ, Г. ТЮТЮННИК 7 КЛАС ПРО ДАЛЕКІ МИНУЛІ ЧАСИ I. ФРАНКО, Т. ШЕВЧЕНКО, А. ЧАЙКОВСЬКИЙ, М. СТЕЛЬМАХ, Г. ТЮТЮННИК Славний син свого батька Народна мудрість говорить, що діти зазвичай схожі на своїх батьків. На такі думки наводять сторінки повісті І. Франка “Захар Беркут”. Максим Беркут – істинний син свого батька, Захара Беркута. Історія його життя – найкращий тому приклад. Максим – красивий і мужній хлопець. Він не побоявся рятувати Мирославу від величезної ведмедиці, […]...
- “Образ Марусі і Василя” Г. Квітка “Маруся” Повість “Маруся” Г. Квітки-Основ’яненки була вперше надрукована в 1834 році. Головні герої цього видатного літературного твору є Маруся и Василь, двоє безмірно закоханих людей, що ідеально підходять друг до друга. Маруся – це дочка Насті та Наума Дрота, гарних та турботливих батьків. Кращої дівчини та дочки, ніж вона, не було у всьому селі: “О, там вже на все село була і красива, і розумна, і багата, і звичайна та ще […]...
- Оцінка поведінки героїв повісті “Маруся” – ІІ варіант – ГРИГОРІЙ КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО 9 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ II варіант Після виходу в світ “Енеїди” Івана Котляревського в дворянських колах побутувала думка про те, що можливості української літературної мови вичерпуються написанням творів гумористичного плану. Ніби у відповідь на це твердження Г. Ф. Квітка-Основ’яненко створив повість “Маруся”. Цим твором письменник продемонстрував високі й різнобічні художньо-літературні можливості нашої мови, а також довів, що українською мовою можна писати й твори серйозні, зворушливі, навіть трагічні. У […]...
Categories: Твори на різні теми