У цьому страшному місті, де живуть герої роману “Злочин і кара”, які ж можуть бути сни? Ще страшніші за дійсність, бо страхіття сплячої людини виділені з живого життя, як збудник хвороби виділяється з проби, взятої від пацієнта. Тому й зривється з ліжка Свидригайлов з лементом: “Кошмар всю ніч!” Раскольникову ввижається одне і те саме. “Йому років сім, і він гуляє у святковий день, перед вечором, зі своїм батьком за містом.
Час сіренький, день задушливий…” Але що далі розгортається дія, то більше розростається гидотність людської натури, коли вона не облагороджена розумом і відчуттям цінності навколишнього світу. Сцена, коли знахабнілий натовп так званих Homo sapіens нацьковує людиноподібного власника змучити, а потім і забити нещасну тварину, є, мабуть, чи не найголовнішою для розуміння всього твору. По-перше, назавжди зруйнована повага до людей, до людства.
Звідси думка Раскольникова про “людський мурашник”, а оскільки серед усіх учасників і свідків ганебної розправи людини над сумирним “меншим братом” лише Родя кинувся на захист тварини, то й виникає підсвідоме відчуття “я не такий, як вони”. По-друге, автор підштовхує нас до розуміння, що господарі життя не більше бережуть “тварь дрожащую”, ніж будь-яку іншу худобу. Недарма Катерина Іванівна кричить на смертнім одрі: “Довольно!..
Пора!.. Прощай, горемыка!., уездили клячу!., надорвалалась!” Ось воно: знову Родя кинувся з кулачками на тих, хто знущається з безсловесних створінь. І знову марно. “Він прокинувся увесь спітнілий, з мокрим від поту волоссям, задихаючись, і привстав з переляку. – Дякувати Богові, це тільки сон! – сказав він…”
Проте це був не сон, а образ усього, що відбувалося навкруги – жінок, які топилися у каналі, дівчат, яких гвалтували, – всього того ладу життя, у якому можна було жити “за Свидригайловим” чи примушували жити “за Сонечкою”. Можливо, лише знайомство з Раскольниковим врятувало і тіло, і душу цієї дівчини, яка вже себе соромиться – і яку ніхто не може врятувати, бо це ще одне втілення Родіонового сну. Бідолашний герой Достоєвського ніяк не може зрозуміти, що життя його ввело в оману, що він бореться тим, що заперечує.
Тому поруч із ним Свидригайлов, і саме через те він ненавидить його. Так приходить до Раскольникова ще один сон – знову повторення сцени вбивства лихварниці, безкінечне безрезультатне повторення. Бо стара не вмирала, а реготала, хитаючись усім тілом.
Начебто на її місце приходили все нові й нові екземпляри тієї ж породи, одна в одну. Ще до скоєння злочину невелику розраду давав йому “сон зі східним колоритом”. Тим страшнішим було його пробудження у кімнаті, що скидалася на домовину, у ненажерливому місті, де ніхто не міг почуватися у безпеці.
Усі згадують, як Разуміхін йде охороняти від свого страшного міста матір і сестру Родіона Романовича. Сни Раскольникова випливають з його життя, вони стають символом людської долі у тогочасній Росії, до того ж не залишаючи права потішити себе заявою про свою невинність у цій жорстокій боротьбі за виживання.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)Related posts:
- Значення символічних снів Гриньова в “Капітанській дочці” О. С. Пушкіна і Раскольникова в “Злочині і покаранні” Ф. М. Достоєвського Как океан, обьемист шар земной, Земная жизнь кругом обьята Снами… И бездна нам обнажена С своими страхами и мглами… Ф. Тютчев Є в нашому житті час, коли ми не належимо собі, коли нами грають таємничі і незбагненні сили, породжені Космосом і Хаосом. Цей час – час сну, коли душа відривається від тіла і живе своїм самостійним життям. Сон літературного героя – це частина історії його душі. Разом з пушкінською Тетяною […]...
- Теорія Раскольникова і її розвінчання у романі “Злочин і покарання” Теорія Раскольникова носить певний відбиток часу. Його ідея про “право сильного” відбивала деякої думки нігілізму – світогляду, популярного в 60-иі роки 19 століття. Головний герой багато часу міркує над історією життя людства. Висновки його зводяться до того, що прогрес здійснюється найчастіше на чьих-нибудь стражданнях Розкольників уважає, що люди являють собою “дві категорії”. Перші – “тварини тремтячі”, саме вони приймають на себе роль страждаючих і покірливих. Інші – “сильні миру цього”, […]...
- Соціальні і філософські джерела бунту Раскольникова Одна з, основних тем творчості Ф. Достоєвського – тема взаємин людини й ідеї. У більшості його романів є персонажі, одержимі якою-небудь ідеєю, що живуть тільки нею, що підкоряють їй усі дії й у результаті руйнують і своє життя, І життя інших людей. Роман “Злочин і кара” буй задуманий автором ще на каторзі. Тоді він називався “П’яненькі”, але поступово задум змінювався. І новий роман “Злочин і кара” став “психологічним звітом про […]...
- Теорія Родіона Раскольникова і її катастрофа Твір по роману Ф. М. Достоєвського “Злочин і покарання”. Роман “Злочин і покарання” був задуманий Ф. М. Достоєвським ще в період його перебування на каторзі. Тоді він називався “П’януваті”, але поступово задум роману трансформувався у “психологічний звіт одного злочину”. Сам Достоєвський у листі до видавця М. І. Каткова чітко перекаже сюжет майбутнього добутку: “Парубок, виключений зі студентів університету і живучий у крайній бідності…піддавшись деяким дивним незакінченим ідеям… зважився разом вийти […]...
- Двійники й антиподи Родіона Раскольникова Роман Ф. Достоєвського “Злочин і кара” – це “психологічний звіт одного злочину”, вчиненого Родіоном Раскольниковим. І хоча головним героєм є Раскольников, у романі наведена ціла система образів його двійників і антиподів. Усі вони – люди складні і суперечливі. Ідеї і принципи кожного з них таємно або явно знаходять втілення в думках і справах самого героя. Раскольников – автор теорії “крові по совісті”, відповідно до якої заради щастя одних людей можна […]...
- Суперечності теорії Раскольникова Твір за романом Ф. М. Достоєвського “Злочин і кара”. Герой роману Ф. М. Достоєвського “Злочин і кара” – бідний студент Родіон Раскольников, Змушений зводити кінці з кінцями і тому ненавидить сильних світу цього за те, що вони зневажають слабких людей і принижують їх гідність. Раскольников дуже чуйно сприймає чуже горе, намагається як то допомогти біднякам, але разом з тим розуміє, що змінити що або не в його силах. У його […]...
- Образ Раскольникова: болючі питання буття Раскольникову близький Наполеон. Мірилом всіх цінностей для Раскольникова стає власне “я”. Пізніше він буде затверджувати, що “незвичайна” особистість “має право дозволити своїй совісті переступити… через інші перешкоди, і єдино в тім тільки випадку, якщо виконання його ідеї того зажадає”. Дозвіл “на кров по совісті”, але заради “руйнування сьогодення в ім’я кращого” визначає позицію Раскольникова. Достоєвський доводить, як дивовижно цей світогляд, тому що воно веде до роз’єднаності між людьми, робить людини […]...
- Образ і характеристика Соні Мармеладовой і її взаємозв’язок з образом Раскольникова Розкольників і Соня Мармеладова. В 1860 р. Добролюбов у статті “Риси для характеристики російського простолюду” писав про два розряди натур – “одні з перевагою егоїзму, що прагне накласти свій вплив на інших, а інших з надлишком відданості, що спонукує відрікатися від своїх інтересів на користь інших”. Критик надзвичайно проникливо намітив протиставлення, що стало основним у композиції “Злочину й покарання”. Мова йде про Раскольникове й Соню Мармеладовой, але не тільки про […]...
- Соціальні, філософські та психологічні засади злочину Раскольникова Роман Ф. Достоєвського “Злочин і кара”, написаний 1866 року, торкається складних соціальних, філософських, морально-етичних проблем, які хвилювали письменника не один рік. Уже сама назва примушує замислитись: чому Ф. Достоєвський так назвав цей роман? Перше слово зрозуміле: Раскольников здійснив злочин – убив двох жінок. А “кара”? Його покарання – це усвідомлення самим Раскольниковим згубності теорії “сильної особистості”, яка виправдовує право убивати. І разом з цим усвідомленням – муки совісті за скоєне. […]...
- Правда Соні і правда Раскольникова І.. Чому саме Соні звірився Раскольников. ІІ. Які почуття керували Раскольниковим? ІІІ. Християнські істини та вчинки героїв. 1. Крок назустріч любові. 2. Чи розуміє Соня Раскольникова? 3. Чому Раскольников за порадою Соні зізнається у злочині? 4. Чому Соня дає пораду зізнатися? 5. Через віру до воскресіння....
- Двійники і антиподи Раскольникова Твір по роману Ф. М. Достоєвського “Злочин і покарання”. Достоєвський у романі “Злочин і покарання” замислюється над вічними питаннями: “У чому сенс життя? Яка суть добра та істини? Де грань між добром і злом?” Відповіді на ці питання і шукають герої роману. Достоєвський вважає, що “людина не народжується для щастя. Людина заслуговує своє щастя, і завжди стражданням… Є така вічна радість, за яку можна заплатити стражданням”. Зло у творі Достоєвського […]...
- Вісім снів Булгакова Чіпка й зацікавлена увага Горького до тому, як складається булгаковська літературна доля, не слабшало протягом ряду років. “Дуже хочеться мені витягтися Вас і Федіна сюди. Так ще б Зощенко. Так Булгакова. Посиділи б ми отут на теплих каменях у моря, поговорили б об різному” – це з листа до Вс. Іванова. Через півроку С. Григор’єву: ” чиНе знайомі Ви з Булгаковим? Що він робить? “Біла гвардія” не вийшла в продаж?” […]...
- Моє розуміння образа Родіона Раскольникова Трагедія Родіона Раскольникова. Найгостріші конфлікти, властивого російського життя 60-х років, обумовили трагічне світосприймання героя роману, роздвоєність його свідомості, незгода, розкол із самим собою, внутрішнє протиборство, зіткнення в його душі добра й зла, любові й ненависті. Розкольників – горда, мисляча, талановита, самолюбна людина, вона глибоко переживає соціальну несправедливість, біль і страждання інших людей, але вихід бачить тільки в анархічному бунті Герой роману доходить висновку, що у світі завжди існувало й існує […]...
- Теорія Родіона Раскольникова: “тварини тремтячі” і “право що мають” Твір по роману Ф. М. Достоєвського “Злочин і покарання”. Ф. М. Достоєвський – великий російський письменник, неперевершений художник-реаліст, анатом людської душі, жагучий поборник ідей гуманізму і справедливості. Говорячи про незаперечну геніальність Достоєвського, М. Горький порівнював його по силі зображальності і таланту із Шекспіром. Його романи відрізняються пильним інтересом до інтелектуального і психологічного життя героїв, розкриттям складної і суперечливої свідомості людини. Роман Ф. М. .Достоєвського “Злочин і покарання” – це добуток, […]...
- Правда Раскольникова й правда Соні у романі Ф. М. Достоєвського “Злочин і покарання” Родіон Розкольників – головний герой роману Достоєвського “Злочин і покарання”. Розкольників дуже самотній. Він бідний студент, що живе в маленької комнатке, більше схожої на труну. Щодня Розкольників бачить “темну сторону” життя, Петербурга: окраїни міста, де процвітають распивочние, що де втратили себе люди заливають своє горе спиртним У таких жахливих умовах страждань і принижень у героя зароджується оригінальна теорія. По ній всі люди діляться на два типи – “тварини тремтячі”, які […]...
- Значення символічних снів Грінєва і Раскольнікова Як океан, об’ємиста куля земний, Земне життя навкруги Обійнята снами… І безодня нам оголена Зі своїми страхами й мулами… Ф. І. Тютчев Є в нашому житті час, коли ми не належимо собі, коли нами грають таємничі й незбагненні сили, породжені Космосом і Хаосом. Це час – час сну, коли душу відривається від тіла й живе своїм самостійним життям. Сон літературного героя – це частина історії його душі. Разом з пушкінською […]...
- Причини бунту Раскольникова: – бідність і безправ’я героя Роман Ф. М. Достоєвського “Злочин і покарання” – найбільший філолофсько-психологічний добуток. Це роман про злочин, але по жанрі це не “детектив” і не “кримінальний роман”. Головного героя роману, Родіона Раскольникова, ніяк не можна назвати звичайним злочинцем. Це парубок з філософським складом розуму, завжди готовий прийти рятуйте! анализирующий своєї думки й учинки. Чому ж Розкольників пішов на злочин? Причини злочину неоднозначні Розкольників, молода, талановита, горда, мисляча людина, поставлений віч-на-віч із усією […]...
- Теорія Раскольникова, її антигуманістичний смисл Роман Ф. М. Достоєвського “Злочин і кара” – один із найскладніших творів в історії світової літератури. Навіть виходячи з того, як роман сприймається читачем, він чи не єдиний твір такого плану. Особисто на мене твір спочатку справив враження цілковито зрозумілого: ніяких натяків, ніяких загадок, ніяких таємничих подій. Насправді ж, злочин Раскольникова щільно пов’язаний із його теорією, а ця теорія – злочинна. Вже з перших сторінок роману “Злочин і кара” головний […]...
- Як Ф. М. Достоєвський доводить помилковість теорії Родіона Раскольникова? Коли допомогти собі ти зможеш сам, Навіщо волати з мольбою до небес? Нам вибір даний. Ті праві, хто посмітили; Хто духом слабшав, той не досягне мети… В. Шекспір У романі “Злочин і покарання” Достоєвський розповідає історію вбивства, доконаного заради перевірки теорії, що зложилася в голові злиденного студента. Родіон Розкольників ображений несправедливим пристроєм навколишнього світу, де гинуть мільйони слабка й беззахисних, а процвітають тисячі безсовісних негідників. Як же виправити суспільну несправедливість? […]...
- Символіка назви роману Ф Достоєвського “Злочин і кара” Роман видатного російського письменника Ф. М. Достоєвського був написаний у 1866 році і присвячений він складним соціальним, філософським та морально-етичним відносинам у суспільстві того часу, які хвилювали не тільки письменника, а й представників більш прогресивної частини людства. Уже сама назва твору досить символічна і примушує читачів замислитися, чому Ф. М. Достоєвський назвав свій твір саме так. Перше слово назви достатньо зрозуміле, бо головний герой роману убив двох жінок і здійснив […]...
- Ідея Раскольникова і її крах Достоєвський у своєму романі зображує сутичку теорії з логікою життя. На думку письменника, логіка життя завжди спростовує, робить необгрунтованою будь-яку теорію. Виходить, робити життя по теорії не можна. І тому головна філософська думка роману розкривається не в системі логічних доказів і спростувань, а як сутичка людини, одержимої вкрай злочинною теорією, із життєвими процесами, що спростовують цю теорію. Теорія Раскольникова побудована на нерівності людей, на обраності одних і приниженні інших. І […]...
- Різні мотиви злочинних учинків Родіона Раскольникова і Соні Мармеладової Роман Ф. Достоєвського “Злочин і кара” був написаний у один із найщасливіших років у житті письменника. У 1866 році він віднайшов своє родинне щастя та створив твір, що приніс йому визнання серед читацької аудиторії. Беручи до увагу тему роману, здається, що у цьому факті прихована якась невідповідність. Адже щастя і страждання, народження родини і вбивство важко поєднати. Якщо уважно прослідкувати біографію Ф. Достоєвського, стає зрозумілою ця зацікавленість психологією вбивці та […]...
- Моє ставлення до Родіона Раскольникова та його “теорії” Родіон Раскольников був надто чуйною людиною, аж до самозречення. Ми знаємо це, бо на його суді були свідки, які це засвідчили, наводячи конкретні приклади. Я не хочу їх тут переказувати. Однак це не перешкодило Родіонові вчинити саме так, як він вчинив. Бо у нього була теорія, яку він вважав за правильну і хотів довести. А звідси і його експеримент. Родіон Раскольников до того ж мав нові ідеї у суспільних науках, […]...
- “Кроки” Раскольникова до злочину Це людина ідеї. Ідея охоплює його І володіє ним, але маючи ту властивість, Що володарює у ньому не стільки В голові його, скільки втілюючись У нього, переходячи в натуру, завжди Зі стражданням і занепокоєнням, і, уже Одного разу поселившись у натурі, Потребує і негайного використання До справи. Ф. Достоєвський Ф. М. Достоєвський жив і творив в епоху, коли в країні зростало невдоволення порядками, що існували. І письменник показав у своїх […]...
- Соціальний, моральний і філософський зміст бунту Родіона Раскольникова “К топору зовите Русь!” – це слова з відомого листа до “Колокола”. Із сокирою під пахвою йде до своєї жертви колишній студент Родіон Романович Раскольников. Тобто Достоєвський бажав поставити знак тотожності між кримінальним злочином і революцією. Але і кримінальним злочином не назвати те, що зробив герой роману. Спочатку скажемо про те, що жодного разу ми не прочитали ту статтю головного героя, яка б дозволила нам до кінця зрозуміти вчинок героя. […]...
- Бунт Родіона Раскольникова за романом Федора Достоєвського “Злочин і кара” Вперше роман “Злочин і кара” побачив світ 1886 року. Це роман про сучасну Росію, яка пережила епоху найглибших соціальних зрушень та моральних струсів, епоху “розладу”, роман про сучасного героя, який ввібрав у себе усі страждання, болі та рани часу. “Ввечері жаркого липневого дня, незадовго до заходу сонця, виходить колишній студент Родіон Раскольников”. Так починався роман Достоєвського. Із цього моменту без відпочинку, у палкій ненависті, маренні – метушиться вулицями Петербурга, зупиняється […]...
- Шлях Раскольникова від жалю знедоленим до ідеї “крові по совісті” Раскольников перебував у такому положенні, при якому усі кращі сили людини повертаються проти неї самої та утягують її у безнадійну боротьбу із суспільством. Самі святі почуття і самі чисті прагнення, які звичайно підтримують, підбадьорюють і облагороджують людину, коли людина втрачає можливості доставляти їм правильне задоволення. Д. Писарєв. Роман “Злочин і покарання” був написаний Ф. М. Достоєвським в 70-і роки XІX століття. У цей час письменник міркує про моральні наслідки повсюдного […]...
- Аналіз сну про Миколку Родіона Раскольникова Сни, як відомо, мають величезний вплив на щиросердечний і психічний стан людини. У сні відбуваються речі, які могли б відбутися з людиною в його реальному житті, але обов’язково є какаято деталь, що суперечить здоровому глузду. Один з типів сну це хворобливі сни, вони відрізняються “яскравістю й надзвичайною подібністю з дійсністю”, саме тому сни, побачені у хворобливому стані, “роблять сильне враження на розстроєний і вже збуджений організм людини”. Протягом роману Родіон […]...
- У чому злочин і в чому покарання Раскольникова? Твір по роману Ф. М. Достоєвського “Злочин і покарання”. “Злочин і покарання” – один із самих значних романів Достоєвського. У ньому звучить гострий біль письменника за принижену і ображену людину. Герой роману – Родіон Раскольников був студентом. Він похмурий і недовірливий. Ця людина живе як би окремо від світу: нічим не цікавиться з того, чим цікавляться навколишні його люди. У той же час він гордовитий, навіть “жахливо високо себе цінує […]...
- Індивідуалістичний бунт Родіона Раскольникова “Злочин і кара” – один з найвеличніших і найдосконаліших романів письменника. У ньому з особливою силою виражено гуманізм письменника, його гострий біль за зневажену людину, приречену на самотність і страждання. Головний герой, колишній студент Раскольников, зображений Достоєвським на крутому зламі його долі. Саме життя висунуло перед ним такі питання, які вимагають зосередження всіх духовних і моральних сил. Раскольников не помирає від голоду, проте кожна хвилина його відносного благополуччя оплачена дорогою […]...
- ПОЕТИЧНА СИМВОЛІКА ЛІРИКИ О. БЛОКА Олександр Блок – одна з найяскравіших постатей російської літератури початку XX століття. Його поезія від збірки до збірки відбиває не тільки розвиток його таланту, а й складну еволюцію особистості поета. Сам Блок називав три томи своїх віршів поетичним щоденником, “романом в віршах”, головна тема якого – “істория вочеловечення”. Блок відчував себе нащадком величезної культурної спадщини і, як ніхто інший, відповідав за її долю, бо усвідомлював, що його батьківщину чекають страшні […]...
- Трагедія Раскольникова – соціальна трагедія Всі забобони винищив, Ми почитаємо всіх кулями, А одиницями – себе. Ми все дивимося у Наполеони, Двоногих тварин мільйони Для нас знаряддя одне… О. С. Пушкін Головний герой роману “Злочин і покарання” – Родіон Романович Раскольников. Це збіднілий дворянин, що приїхав у Петербург для навчання. Грошей на життя у нього практично не було. Єдина підтримка – це допомога грішми від матері і сестри. Мати виділяла скільки могла зі своєї злидарської […]...
- У чому злочин і кара Родіона Раскольникова? “Злочин і кара” – один з найкращих романів Достоєвського. Створювався твір в умовах страшенних злиднів. Він складається із шести частин з епілогом. Одна частина – опис героя Раскольникова і його шлях до злочину. Решта п’ять розповідає про те, як він мучився, страждав через те, що накоїв. Петербург у романі – “дійова особа”. Образ міста стає символом страшного світу, де бідному і слабкому нема порятунку, де все продається і купується. За […]...
- Філософія індивідуалізму у романі Ф. Достоєвського “Злочин і кара” І. Теорія Раскольникова – “знамення часу”. 1. Нові умови життя – після реформи 1861 року. 2. Внутрішній розвиток особистості в складну епоху. . Вибір свого шляху. Мрія про власну обраність. Протест проти існуючого стану.) ІІ. Розвиток і втілення теорії у романі. 1. Причини виникнення “ідеї” Раскольникова. 2. Скоєний злочин. 3. “Двійники” Раскольникова. ІІІ. Можливий вихід....
- Злочин і покарання характеристика образу Раскольникова Родіона Романовича Розкольників Родіон Романович – головний герой. Співвідносимо з пушкінським Германном, бальзаков| ским Растиньяком, Жюльеном Сорелем з рома-на Стендаля “Червоне і чорне”. Сам Достоєвський в чорнових матеріалах до роману зіставляє Раскольникова з Жаном Сбо-гаром, героєм однойменного роману французького письменника Ш. Нодье. “…Чудово хороший собою, з прекрасними темними очима, темно-рус, зростанням вище за середній, тонкий і стрункий”. Мрійник, романтик, горда, сильна і благородна особа, цілком поглинена ідеєю. Вчився в університеті на юридичному […]...
- Символіка в п’єсі О. М. Островського “Гроза” Для творів реалістичного напряму характерне наділення предметів або явищ символічним сенсом. Першим цей прийом використав О. С. Грибоєдов у комедії “Лихо з розуму”, і це стало ще одним принципом реалізму. О. М. Островський продовжує традицію Грибоєдова і начає важливим для героїв глуздом явища природи, слова інших персонажів, пейзаж. Але в п’єсах Островського є і своя особливість: наскрізні образи – символи задані в назвах творів, і тому, тільки зрозумівши роль символу, […]...
- Символіка образів у поезіях Г. Аполлінера Вільгельм Алоллінарій Костровицький, відомий французький поет, був пристрасним шанувальником творчості поетів-романтиків – Верлена, Рембо, Мал – ларме. Його перші літературні спроби – це поєднання романтики і символізму, а теми віршів перегукуються з темами німецьких народних пісень, якими він захопився в ранній молодості. Але життя – суворий учитель. Гійом Аполлінер залишається без засобів до існування і веде напівголодне життя серед художньої богеми. Своєрідний паризький побут, дружба з художниками і письменниками, захоплення […]...
- Символіка в О. Кобилянської поетична, образна У повісті зустрічається багато локалізованих епітетів, порівнянь. Вони допомагають відобразити гірський колорит, передати специфіку образного мислення верховинців. Тетяна “струнка, мов смерічка” , “мов та сполохана серна метнулася” від Гриця, який прагне “свободи, широкої, безмежної, як крилаті ліси по верхах, як бистрі ріки там, в долах” . Лукач Раду “злий, як вовк”, “хитрий, як лис”. Коли він дізнається про зраду дружини, обурення його не знає меж, а “в душі щось гірке […]...
- Символіка п’єси Булгакова “Біг” ДО “Бігу” письменник прийшов зовсім природним і внутрішньо необхідним шляхом. Тема, почата в першому романі й “Днях Турбиних”, вимагала якогось художнього завершення й дозволу. Ситуація, що зложилася навколо мхатовского спектаклю, ураховувалася в новій п’єсі як необхідність ще більш ясної й певної відповіді на власні питання й на питання свого часу. Тема хресного шляху інтелігенції, що зв’язала свою долю з “білою ідеєю”, поверталася інший, не менш істотною стороною: темою провини й […]...
- Символіка жовтого кольору у повісті Панаса Мирного “Лихі люди” У ході постійної зміни теперішнього й минулого часів взаємодіють світи реальний та ірреальний. Останній виконує функцію спогадів, що з’являються у свідомості героя. Процес переходу в інший часовий простір відбувається поза свідомістю героя з волі автора. Події колишнього життя з’являються у Телепня на підсвідомому рівні. “Мати увійшла в хату, підійшла до кроваті і поцілувала дитину. Хлопчик обвив материну шию руками, пригорнувся своїм гарячим личеньком до її засушеного виду… “Що за диво? […]...
Categories: Твори з літератури