Не маю заперечень проти того, що характери героїв твору зумовлені соціальним становищем суспільства в пореформеному селі, коли загальнолюдські цінності й повага до традицій почали зазнавати змін. І ці зміни були не на краще. Але мені б хотілося виділити в “Кайдашевій сім’ї” Івана Нечуя-Левицького один образ серед інших, бо, на мою думку, цей образ є більш значущим і символічним, що втілює в собі нехтування народними традиціями, народною етикою і народною мораллю. Перечитаймо уважно твір ще раз, але під таким кутом зору: хто є призвідцем усіх побутових конфліктів? Звичайно, Мотря.
Хто перший зробив крок на стежці помсти у взаєминах свекрухи і невістки? Мотря. Хто розпалив сварку, яка закінчилася тотальним нищенням горшків? Мотря.
Хто затіяв колотнечу, що призвела до тяжкої травми літньої жінки? Мотря. Хто дітей нацьковував, подаючи найгірший приклад поведінки? Звичайно, Мотря! Яку б подію ми не взяли, пов’язану зі сварками, в центрі її буде Мотря.
Тому, на моє переконання, образ Мотрі слід розглядати як образ-символ всього того негативно го, що принесла в суспільство реформа. Символізм виявляється ще й у тому, що протягом усього твору Мотря жодного разу не демонструє якогось доброго вчинку. Тимчасове затишшя у стосунках має вигляд позитивного вчинку з боку Мотрі. Але ми, як читачі, розуміємо, що це тимчасово. Чоловік через деякий час після одруження намагається протидіяти їй, але розуміє, що все це даремно і починає сприймати її як якесь неминуче лихо, що оселилося поруч і його треба терпіти.
Бажання помститися за кривду недовгого проживання зі свекрухою рухає Мотрею все життя. Це перетворюється на нав’язливу ідею, її не зупиняє навіть те, що діти часто наслідують батьків у вчинках, словах, поглядах на життя. Яким прикладом може бути Мотря для своїх дітей? Звісно, це зовсім не означає, що вони стануть копією своєї матері, але наслідування вчинків матері призводитиме до багатьох конфліктів і непорозумінь із оточенням, і їм ще довго доведеться позбавлятися поганих звичок.
Символічним є також і те, що під впливом вчинків Мотрі навіть Мелашка перетворюється на лайливу і злу жіночку. Та це не зовсім так. Я сказав би інакше: вона починає розмовляти з Мотрею тією мовою, яка є зрозумілою і доступною їй, бо в інших ситуаціях Мелашка цілком добропорядна жінка із вразливою душею, і тільки те, що додано реформою у стосунки між людьми спонукає її чинити опір таким чином.
Мотря без будь-яких докорів сумління переступає узвичаєні правила і це шокує оточуючих, доводить до розгубленості, а далі починається стихійний пошук боротьби з таким лихом, як нехтування звичаями. Тож поміркуймо над образом Мотрі як образом-символом перехідного періоду різних суспільних формацій. І дай Боже, щоб це не торкнулося нашого суспільства, бо легко перекреслюються правила, а нові писати – надто складно.





Related posts:
- Нетрадиційне пояснення образу Мотрі за твором “Кайдашева сім’я” Хотілося б виділити в “Кайдашевій сім’ї” Івана Нечуя-Левицького серед інших один образ, бо, на мою думку, цей образ є значущим і символічним. Він втілює в собі нехтування народними традиціями, народною етикою і народною мораллю. Перечитаймо уважно твір ще раз, але під таким кутом зору: хто є призвідцем усіх побутових конфліктів? Звичайно, Мотря. Хто перший зробив крок до помсти у взаєминах свекрухи і невістки? Мотря. Хто розпалив сварку, яка закінчилася тотальним […]...
- Порівняльна характеристика образів Мотрі та Явдохи І. Мотря та Явдоха – яскраві образи роману Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” ІІ. Порівняльна характеристика Мотрі та Явдохи. 1. Мотря – бідна трудівниця. 2. Явдоха – дитя соціального дна, злодійка-багачка. 3. Чесність, справедливість – визначальні риси характеру Мотрі. 4. Мораль соціального дна, Явдохи. 5. Мотря і Явдоха – ніжні, люблячі матері. ІІІ. Художнє навантаження образів Мотрі та Явдохи у романі Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як […]...
- Прекрасним і ніжним словом назвали наші пращури жінку, що стоїть у витоків нового життя Прекрасним і ніжним словом назвали наші пращури жінку, що стоїть у витоків нового життя, плекає і зміцнює його “берегиня”. У цьому слові влучно відбилося її божествене призначення, найперша і найголовніша суть. У сиву давнину берегинею наші прадіди називали богиню, що берегла їх від усякого лиха і дарувала добро. Згодом вони так стали називати жінок, які берегли і підтримували домашнє вогнище, були своє-рідним покровом усьому родинному колу. Доньки України славилися своєю […]...
- Шукайте папороті цвіт у своїй душі Шукайте папороті цвіт у своїй душі. Берег дитинства Дитинство в кожного своє: у когось – це село, батьківська хата, садок, звідки випурхнули пташенята, розправивши крила. В інших – це міська квартира, з нечастими приїздами на гостину в село до бабусі. Але який би вигляд не мала домівка, вона залишається тим берегом дитинства, від якого, вирушивши в життєве плавання, людина починає вести відлік свого життєвого шляху. Часто це зоровою пам’яттю прив’язується […]...
- Достоєвський “Злочин і кара” “Я вбив себе, а не стару жінку” “Злочин і кара” Ф. М. Достоєвського належить до найбільш складних творів російської літератури. Достоєвський описує страшну картину життя людей у Росії середини ХІХ ст. У цей час багато хто почував себе розчарованим, загнаним та стиснутим власним безсиллям і безправ’ям. Автор створює книгу про збіднілих дворянах, “мешканців темних куточків”. До нього ніхто не писав таких книг, та для Достоєвського зміст роману був продиктований самою дійсністю. Події, описані у романі, відбуваються в […]...
- Порівняльна характеристика Мотрі та Явдохи – Хіба ревуть воли, як ясла повні Яскраво змальовані в романі “Хіба ревуть воли, як ясла повні” жіночі образи, зокрема образи Мотрі та Явдохи. Мотря – бідна трудівниця. У словах: “Не судилося Мотрі щастя. Не знала вона його змалку, не бачила дівкою, жінкою; не сподівалася замужнюю вдовою”, – уся її нелегка доля. Вийшла заміж, щоб мати хоча б притулок. Явдоха ще в ранньому віці призвичаїлася до крадіжок, до торгівлі своїм тілом. Одруження з розбійником Максимом зробило її […]...
- Герой повісті “Кайдашева сім’я”, який мені найбільше сподобався Читаючи повість І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я”, я познайомилася з героями, які дуже майстерно змальовані на її сторінках: трудівник Омелько Кайдаш, прохана Маруся Кайдашиха, суворий Карно, веселий та лагідний Лаврін, гарна й бриклива Мотря. Але більше за всіх мені сподобалася красуня Мелашка. “Дівчина була невелика на зріст, але рівна, як струна, гнучка, як тополя, гарна, як червона калина, довгобраза, повновида, з тонким носиком. Щоки червоніли, як червонобокі яблучка, губи намальовані, веселі, […]...
- Герой повісті Івана Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я”, який мені найбільше сподобався Читаючи повість І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я”, я познайомилася з героями, які дуже майстерно змальовані на її сторінках: трудівник Омелько Кайдаш, прохана Маруся Кайдашиха, суворий Карпо, веселий та лагідний Лаврін, гарна й бриклива Мотря. Але більше за всіх мені сподобалася красуня Мелашка. “Дівчина була невелика на зріст, але рівна, як струна, гнучка, як тополя, гарна, як червона калина, довгобраза, повновида, з тонким носиком. Щоки червоніли, як червонобокі яблучка, губи намальовані, веселі, […]...
- Загадки й таємниці жіночої вдачі Твір Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясна повні?” – це твір, який порушує гострі питання соціального устрою, вибору правильного життєвого шляху, проблеми правди та кривди, відповідальності за свої вчинки. Роман налічує декілька сюжетних ліній, які переплітаються між собою, та десятки персонажів. Відомо, що робота Панаса Мирного над романом тривала близько трьох років, тому кожен персонаж виписаний майстерно та психологічно переконливо. Жіночі образи роману – баба Оришка, Галя, Мотря, Явдоха […]...
- Твір на тему – “Жіноче щастя” в романі П. Мирного та І. Білика “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Усе своє життя людина прагне бути щасливою. Особливий потяг до щастя – у жінки, їй хочеться створити свій дім, родину, кохати й бути коханою. Та не судилося стати щасливими жінкам у романі П. Мирного та І. Білика “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Найтрагічніше склалася доля Мотрі, матері Чіпки. Нестерпно тяжко жилось їй: одне – убозтво, з якого вона не могла вибратися довгі роки, а інше – неприязне ставлення забобонних, […]...
- Ідейна навантаженість жіночих образів у романі “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” – ІІ варіант ПАНАС МИРНИЙ 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ II варіант Змальовані Панасом Мирним у романі “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” жіночі образи втілюють прагнення до щастя, до миру, до затишку, до чесного життя. Але в несправедливому класовому суспільстві неможливе здійснення їх мрій і прагнень. Ніхто з українських письменників після Шевченка не змалював так яскраво трагедії матері, як це зробив Панас Мирний. Шевченко створив невмирущий образ матері-кріпачки. Мирний показав страдницьке життя матері […]...
- Чим відрізняється Мелашка від інших жінок “Кайдашевої сім’ї”? У повісті І. С. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” письменник реалістично відтворив життя пореформеного села з усіма його суперечностями, правдиво створив образи селян того часу, їх характери, світогляд. Серед жіночих образів повісті Мелашка посідає особливе місце. На тлі чудової природи письменник малює зустріч і ніжне кохання Лавріна і Мелашки. Саме в образі Мелашки розкрито найповніше риси характеру українки. Мелашка вродлива, щедра й багата душею, вміє шанувати старших. її портрет – це типовий […]...
- Трагедія жінки Образ жінки, як відомо, є в центрі більшості творів української літератури, бо саме її становище найточніше характеризує суспільство. Письменники XІX століття розповіли про численні трагедії дівчат, жінок-матерів, принижених панами-кріпосниками, москаля-ми-офіцерами, сільськими багатїями-куркулями. Т. Шевченко і Марко Вовчок, І. Нечуй-Левицький і П. Грабовський створили образи страдниць, до ряду яких слід додати ще й персонажів роману Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Головний герой твору – Чіпка Вареник, селянин-бунтар, який […]...
- Життєва філософія Мотрі та Явдохи ПАНАС МИРНИЙ, Б. ГРІНЧЕНКО 10 КЛАС УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 70-90 PP. XIX СТ. ПАНАС МИРНИЙ, Б. ГРІНЧЕНКО Життєва філософія Мотрі та Явдохи У романі Панаса Мирного та Івана Білика “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” діє понад чотириста персонажів, але жоден із них не загубився у великій масі, адже письменникам вдалося кожного з них наділити виразними індивідуальними рисами характеру. Кожен герой сповідує свою життєву філософію, яка або збігається із життєвими ідеалами чи устремліннями інших, або […]...
- Образ Мотрі в романі “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” П. Мирного Мотря – одна з найтрагічніщих постатей в українській літературі. Безталання Мотрі не може не вражати. Що повинна відчувати мати, яка бачить повільну загибель своєї дитини! Із психологічною переконливістю вмотивовано останній крок жінки. Вона була готова віддати заради сина все. Та, не витримавши страшних випробувань, які впали на її сиву голову, не знісши кривавого розбійництва Чіпки, мати викриває його злочин. Так образ матері-страдниці, її чесні, справедливі рішення і дії набувають символічного […]...
- Роль жіночих образів у романі Панаса Мирного “Хіба pевуть воли, як ясла повні?” У творі “Хіба ревуть воли, як ясла повні” правдиво змальована важка доля українських жінок другої половини XIX століття. Це був час реформ після відміни кріпосництва. І хоча селяни тепер мали свободу та право працювати на власній землі, доля жінки залишалася складною. Головним героєм твору є молодий чоловік Чіпка, але не менш важливими є жіночі образи – його матері Мотрі, дружини Галі та Христі. Завдяки їм читач може глибше зрозуміти ідею […]...
- Погані діти – велике нещастя матері Немає більшого на світі горя, коли батьки втрачають своїх дорослих дітей. Іноді нагла смерть наздоганяє людину, що стає страшною трагедією для всіх оточуючих, у першу чергу, матері й батька. Проте не меншого болю завдають батькам катастрофічні помилки дітей, які призводять до руйнації особистості, перекручення й зневажання всіх людських моральних принципів. Із циклу поезій Анни Ахматової ми знаємо, як важко було матері взимку стояти в черзі, щоб побачити засудженого сина або […]...
- Проблема кохання та сімейного щастя у повісті І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Хто з нас не мріє про щасливе кохання, міцну родину, тихе сімейне щастя? І це не тільки бажання, але необхідність для людини. Щастя – в коханні. Це питання хвилювало та хвилює багатьох письменників. Проблему кохання і сімейного щастя у повісті “Кайдашева сім’я” І. Нечуй-Левицький змалював дуже яскраво. Варто лише порівняти закохані пари: Карпо – Мотря та Лаврін – Мелашка. Хоча Карпо й Лаврін зросли в одній родині, але ще замолоду […]...
- Ідейна навантаженість жіночих образів у романі “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” – І варіант ПАНАС МИРНИЙ 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ І варіант В основу роману покладено дійсні факти: зображено життя народу і його боротьбу проти гнобителів до реформи 1861 року і після неї. Твір багатоплановий, і особливе місце в ньому посідають жіночі образи. З початку твору знайомимось з прекрасною дівчиною, нареченою головного героя роману – Галею. Вона – дочка колишнього солдата Максима Гудзя. Дівчина щира, ніжна, чесна, гідна великого почуття. Але, на жаль, вона […]...
- Змалювання буднів Кайдашів у повісті І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” І. Нечуй-Левицький – видатний український письменник. Його улюблена тема – український народ з його красою і багатством душі. І. Франко називав Нечуя-Левицького талановитим майстром слова, підкреслював його вміння спостерігати життя, передавати побачене засобами слова. Ось чому твори письменника завжди цікаві, захоплюючі і, головне, правдиві. В них дуже яскраво і мальовничо зображене життя людей, з їх святами і незгодами, любов’ю і ненавистю. Гарним прикладом цьому є повість “Кайдашева сім’я”. Головою родини […]...
- Мої роздуми під час читання повісті І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” “Кайдашева сім’я” – один із тих творів, які запам’ятовуються назавжди. Можу це стверджувати, спираючись на досвід моїх бабусі й матері. Обидві й досі згадують Мотрю і Кайдашиху, навіть цитують окремі рядки. Я зацікавилася, що ж це за твір такий, якщо його вивчають ось уже кілька поколінь? Майже з перших сторінок зрозуміла, що “Кайдашева сім’я” – повість комічна. Діалог Карпа й Лавріна, в якому йшлося про сільських дівчат, надзвичайно, смішний. Хіба […]...
- Хто з героїв повісті І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” мені найбільше запам’ятався? Повість І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” – один із найбільш значних творів української класичної літератури. Той, хто її прочитав, ніколи не забуде чудового пейзажу з крутими горами, зеленими терасами, із старим лісом, схожим на зелене море, вкрите хвилями. Не забуде дотепного діалогу молодих Кайдашенків про сільських дівчат, “батальних сцен” сутичок Мотрі й Кайдашихи. Незвичайність повісті у тому, що в ній поєднуються комічні і драматичні епізоди, як писали критики, звучить “сміх крізь […]...
- Збереження моральних цінностей Збереження моральних цінностей сьогодні є надзвичайно актуальним. Чому? Та тому що нехтування ними відбувається на кожному кроці. У школі, в цьому осередку добра й тепла, теж відчувається це нехтування. Навіть вираз такий можна почути від старших учнів: “Бути порядним сьогодні не модно”. Дожилися! Одним словом, “доборолась Україна до самого краю”. Дивна річ: за часів тоталітаризму простий народ продовжував цінувати слово честі, порядність, принциповість, вірність ідеалам. Народ цінував те, що ніякими […]...
- Художня роль жіночих образів у романі Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Художня роль жіночих образів у романі Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” У багатьох творах українських письменників змальовується трагічна, скалічена доля жінок в умовах кріпосницького суспільства. Після його скасування їхнє життя в умовах гнобительського ладу не покращилося. Панас Мирний доводить це у своєму романі “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”, доповнюючи галерею жіночих образів своїх попередників постатями Мотрі, Галі і Христі. Вони посідають особливе місце у романі, допомагають […]...
- Доповідь на морально-етичну тему “Що таке подвиг?” Кожна людина по своєму впливає на своє оточення. Оскільки людське життя складається з різноманітних дій, то деякі, найцінніші, ми вважаємо подвигами. Прийнято, що людина є тим, що вона чинить. І подвиг для кожного має своє, відмінне від інших, значення. Це ж залежить від людини, погодьтеся. Для когось і потопаючу людину врятувати – не подвиг. А іншому подолати власні лінощі та взятися за пилососа вже за щастя, і здається, ніби подібні […]...
- Жіноча доля в романі Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Багато хто з українських прозаїків і поетів присвятили свої твори показу жіночої долі. Усі героїні творів знають, що таке важка виснажлива праця, безправ’я, жебрацьке існування та злидні, і дуже рідко – що таке щастя. Яскраво представлена ця тема в романі Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”, де письменник змалював цілу галерею жіночих образів: Мотря, Галя, Христя, бабуся Оришка. Життя кожної з них трагічне. Особливо пестить автор теплими словами […]...
- Природа сміху в повісті “Кайдашева сім’я” І. Нечуй-Левицький – великий художник у змалюванні картин побуту, великий реаліст у відтворенні живої колоритної мови персонажів. Майстерність побутових картин досягається тим, що письменник добре знає життя селян і вміє з великою художньою виразністю відобразити його в деталях. І. Нечуй-Левицький володіє високохудожньою літературною мовою, широко використовує багатства народної творчості. Письменник високо цінує народну творчість і щоразу звертався до її невичерпних джерел. Мова його творів пересипана, мов перлами, народними афоризмами, дотепами, […]...
- Іван Нечуй-Левицький. “Кайдашева сім’я”. Стислий виклад та характеристика твору Іван Семенович Нечуй-Левицький – український прозаїк, перекладач. Він увійшов в історію української літератури як видатний майстер художньої прози. За півстоліття творчої діяльності І. Нечуй-Левицький написав понад п’ятдесят ви-сокохудожніх романів, повістей, оповідань, п’єс, казок, нарисів, гуморесок, літератур-но-критичних статей. Особливості творчості: – увів в українську літературу нові теми й мотиви, змалював їх яскравими худож-німи засобами; – – у соціально-побутових оповіданнях та повістях відобразив тяжке життя українсь-кого народу другої половини XІX ст., показавши […]...
- Порівняльна характеристика Федька і Толі 1. Моє враження та враження моїх товаришів від кінцівки оповідання. 2. Головні герої оповідання. 3. Характерні риси Федька та Толі. 4. Опис подій весняного ранку. 5. Оцінка вчинку Толі. 6. Федько – справжній друг. 7. Якого друга я хотів би мати коло себе і чому? ....
- “Кайдашева сім’я” – зразок реалістичної соціально-побутової повісті І. “Кайдашева сім’я” – новий крок у розкритті теми селянства. ІІ. Колоритні персонажі – засіб розкриття проблеми. 1. Родина – основа патріархального устрою. 2. Образи героїв як засіб змалювання “ідіотизму селянського життя”. 3. “Берегині” домашнього вогнища. А) Маруся Кайдашиха. Б) Мотря. в) Мелашка. 4. Громада села Семигори. ІІІ. Суспільне спрямування у розв’язанні проблеми життя народу....
- Родинна тема у “Кайдашевій сім’ї” Нечуя-Левицького У “Кайдашевій сім’ї” І. Нечуй-Левицький показав особливості українського національного характеру, зобразивши життя однієї родини. Безперервні сварки, бійки, взаємні образи, на які витрачається часто наша енергія в родинному житті, спонукали письменника написати цей твір. Автор прагне знайти причини таких сімейних війн у національній вдачі українців. Розвиток дії в повісті складається з послідовного, хронологічного викладу подій життя селянської родини. Автор майстерно відтворив індивідуальні риси кожного з персонажів, розкриваючи їхні психологічні особливості. Старий […]...
- Кайдаші типова патріархальна родина Люблячи свій народ, співчуваючи його тяжкій долі, видатний український письменник І. Нечуй-Левицький вважав своїм обов’язком говорити йому правду, будити від тяжкого сну й апатії, які були викликані довгими роками кріпосницького гніту та злиднями. І правда ще висловлена у такій досконалій художній формі, з таким гумором та іронією, що це викликає сміх і сльози вже в багатьох поколінь читачів, примушує їх вкотре замислитися над вічними істинами добра і зла. Перш за […]...
- Повість І. С. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я’ як підручник народознавства Повість І. С. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” як підручник народознавства Все своє життя Іван Семенович Нечуй-Левицький “кров’ю і нервами” був зв’язаний з простим народом: глибоко знав його життя, проймався його болями та думками, завжди прагнув допомогти скривдженим. Письменник уважно “наглядав” за життям земляків, його спостережливе око вбирало всі барви – від трагічно-чорних до яскраво-комічних. Серед його творів особливе місце посідає неперевершена повість “Кайдашева сім’я”. “Жодна література світу не має такого правдивого, […]...
- Чим мені сподобалася повість “Кайдашева сім’я” Вся повість Нечуя-Левицького пройнята гумором, іноді дуже “штиричним. Буденна поведінка Кайдашів викликає сміх у читача. Своїм твором письменник показав обмеженість, неосвіченість, сварливість та грубість колишніх кріпаків та їх дітей, вісі не можуть звикнути до нового господарювання, намагаються загарбати собі побільше, не можуть поділити господарство Іласної родини. Кайдаші влаштовують постійні бійки та сварки через дрібниці. Нечуй-Левицький доводить читачеві, що духовна роз’єднаність – це лихо, яке отруює кожний день життя І батьків, […]...
- Мій улюблений герой у повісті Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Маруся Кайдашиха Із усіх героїв повісті найбільше мені сподобалась Маруся Кайдашиха, яка, на мою думку, змальована найдовершеніше. Вона якась реальна, жива, зрозуміла навіть у своїх негативних проявах. Це була “… вже немолода, але й не стара жінка, висока, рівна, із довгастим лицем”. Певна частина її життя припала на ті часи, коли була панщина, яка не могла не залишити будь-який слід у житті й характері людини. Маруся ще замолоду довго служила в панів, […]...
- Розкриття характеру Печоріна через композицію роману ТвІр “Герой нашого часу” М. Ю. Лєрмонтова. “Герой нашого часу” – одна з перших спроб створення в російській літературі психологічного реалістичного роману. Основна задача, що стояла перед М. Ю. Лєрмонтовим при створенні цього роману – намалювати образ свого сучасника, “яким він його розуміє і… часто зустрічав”. Людина ця мисляча, талановита, але вона не вміє знайти гідне застосування своїм “неосяжним силам”. Лєрмонтов не просто показує героя, він пояснює й обгрунтовує його […]...
- Відповіді до теми: “Героїчні пісні народів світу” Який твір називають билиною? Билини – народні епічні пісні, складені у Давньоруській державі у XІ-XVІ століттях. Слово “билина” з’явилося у XІX столітті, до цього часу вони мали назву “старини”. Історія яких місцевостей є основою сюжету билин? У билинах описується легендарна історія Київської Русі, Руської Півночі. ?. Хто такі герої билин? Якими рисами вони наділені? Герої билин – богатирі, простолюдини, шо втілюють народне уявлення про патріотизм, мужність, добро. Хто такий Ілля […]...
- Чи можна виправдовувати Чіпку? Чи можна знайти хоча б якесь виправдання для Чіпки, головного героя роману “Хіба ревуть воли…”, після того, як він вчинив страшний злочин – вбивство? Щоб відповісти на це питання, треба простежити за психологією вчинків героя. Уже в дитинстві в серці малого Чіпки оселяється ненависть, злість, бо однолітки не визнають його, цураються, безжально знущаються. Надто вже далося взнаки Чіпці зневажливе ставлення односельчан до Мотрі, його матері, та її шлюбу. У маленькому […]...
- Гумор і сатира в повісті “Кайдашева сім’я” Гумор і сатира – два способи зображення смішного в житті. Вони відрізняються характером висміювання. Якщо гумор доброзичливий і жартівливий, то сатира, як правило, викривальна й зла. І те, і друге мають своїм джерелом усну народну творчість: анекдоти, прислів’я, жартівливі оповідання й пісні. Літературні гумористичні і сатиричні твори читачі, мабуть, люблять найбільше, особливо якщо автор гармонійно поєднав правду життя з кращими фольклорними традиціями. Саме це вдалося І. Нечую-Левицькому в повісті “Кайдашева […]...
- Кайдашева сім’я – вершина гумористичного таланту І. Нечуя-Левицького Сприйнявши реалізм і народність Т. Шевченка, І. Нечуй-Левицький за півстоліття написав понад п’ятдесят художніх творів, відобразивши у них життя різних суспільних верств. Є серед них і гумористичні твори. Наприклад, комедія “На Кажум’яках”, “Голодному й опеньки м’ясо”. Але вершиною гумористичного таланту письменника справедливо вважається його соціально-побутова повість “Кайдашева сім’я”, створена 1879 року. Це один із кращих творів світової літератури, у якому реалістично відображено життя пореформеного села з усіма його чварами, спричиненими […]...
Categories: Твори з літератури