Щоб хату обійшли злі сили Український народ з великою любов’ю будував хати, де жили десятиліттями, оберігаючи себе від злих сил. Люди вважали злидні, терпіння й саму смерть справою демонічних сил. У народі проти них були вироблені засоби боротьби. Найсильнішим з-поміж них вважали вогонь і його відповідне забарвлення – червоний колір.
Червоною смугою вище долівки обводили стіни. Утворене таким чином замкнуте коло закривало доступ у хату нечистих сил. Магічне значення мали і настінні розписи.
Вірили, що барвисті малюнки, орнаменти можуть захопити увагу лихої сили і відвернути її від людей.
При виборі місця для житла зверталася увага на те, щоб під хатою не проходила колишня дорога. Таємно, щоб ніхто не бачив, насипали на кути купки жита. Перед сходом сонця дивилися, чи вони цілі.
Якщо збереглися – добре місце. Добрим місцем також вважалося те, де лягала худоба.
При закладці хати в землю закопували гроші, щоб водилися в домі, вовну, щоб було тепло, жито для довголіття. Усе це було своєрідною “будівельною жертвою”. Як закладали перший вінець, робили гостину для майстрів, які завжди сідають на зруб, щоб хата була сухою.
Такими були повір’я при зведенні хат, щоб жилося в них радісно, добротно.





Related posts:
- Богатир Ілля Муромець – взірець сили духу і сили волі Ілля Муромець – перший давньоруський богатир, подвиги якого захоплюють уяву. Пам’ятаю його на знаменитій картині Васнецова “Богатирська застава”. Ось він, на могутньому коні, який аж присідає під важкою постаттю лицаря – оборонця. На голові його – шолом, сам він у лицарських обладунках. Поруч із ним його друзі, теж лицарі – Добриня Микитич та Альоша Попович. Зрозуміло, що за їхніми спинами – вся рідна земля, весь християнський світ. Ілля народився в […]...
- Уславлення мужності і сили людського духу в поезії Лесі Українки Коли йдеться про “жіночу поезію”, то частіше за все, і цілком справедливо, бачать в ній тільки особливу задушевність, м’якість, ніжність, милосердя і доброту. Все це ми зустрічаємо і в поезії Лесі Українки. Та в симфонії її поетичного слова, овіяного жіночністю, звучить гнів і заклик до боротьби з гнобителями, уславлення мужності і сили людського духу. Ще з дитинства винесла Леся Українка тверду впевненість у тому, що: Сором хилитися, Долі коритися! А […]...
- Роман Сиваш – ще один представник “пропащої сили” У повісті “Серед темної ночі” Борис Грінченко зображує українське село наприкінці ХІХ століття. У цьому художньо довершеному творі розкривається життя трьох синів патріархального селянина Пилина Сиваша. Старший син Денис з усіх сил, не гребуючи жодними засобами, прагне вийти в “заможні хазяїни”; середульший Роман відбивається від села в місто; менший син Зінько вибирає шлях чесного, трудящого селянина. Найповніше зображений у повісті Роман, ще один представник “пропащої сили” . Після царської солдатчини […]...
- Образ Миколи Джері як втілення духовної сили українського Час кріпацтва був для України важким і ганебним періодом її історії, увінчаної славним минулим. Волелюбний, працьовитий і талановитий народ страждав від гноблення, приниження, знущань та злиднів. Знедоленому існуванню своїх співвітчизників-кріпаків присвятили найкращі твори видатні українські письменники, серед яких ім’я І. С. Нечуя-Левицького посідає особливе місце, бо він, змальовуючи та засуджуючи кріпацтво, вводить у свої оповідання, повісті та романи образ кріпака-бунтаря. Для тогочасної літератури це був новий крок у відтворенні незламності […]...
- Образ Орфея як персоніфікація сили мистецтва, що приборкує природу і одухотворяє світ У поезії двадцятого століття творчість видатного австрійського поета Райнера Марії Рільке посідає особливе місце: вона ніби синтезувала в собі різноманітні культурні традиції, але залишилась при цьому самобутньою і навіть мала значний вплив на творчість багатьох інших поетів із різних країн. Та, на відміну від розмаїття знань про культурні здобутки та літературних знахідок, багатством тем творчість Рільке не вирізняється. Провідною для нього була тема про місце мистецтва в світі, але її […]...
- Зображення сили материнського почуття в оповіданні “Горпина” Марко Вовчок – авторка творів, у яких змальовується тяжке життя бідного народу. її оповідання вражають силою почуттів і переживань простих людей. В оповіданні “Горпина” Марко Вовчок зобразила долю бідної жінки-кріпачки. Весела від природи Горпина була дуже щасливою після того, як у неї народилася донечка. Та недовгим було її щастя. Недовго сім’я милувалася “славним, веселим і здоровим дитяточком”. Саме тоді, коли донечка захворіла, Горпину змушують виходити на панщину. На пана треба […]...
- Утвердження сили народного духу в поемі “Енеїда” Поема І. П. Котляревського “Енеїда” побачила світ у ті часи, коли на українській землі все більше і більше посилювався національний гніт Росії. У дискусіях про український народ досить поширена була думка про те, що, мовляв, немає українського народу, що це лише плем’я без своєї мови, яке живе на “окраїні” Російської імперії. Котляревський же. написавши поему, усім довів, що українська мова є, що вона колоритна і милозвучна. У ній Україна заговорила, […]...
- Геракл – уособлення сили, сміливості, вірності Красуня Алкмена – дочка царя Мікен і дружина героя Амфітріона – була такою прекрасною, що навіть Зевс був вражений її вродою і якось з’явився до неї у подобі чоловіка. Коли Алкмена мала народити, Зевс радів з того, що один із близнят був його сином. Але царственна Гера, дружина громовержця, вирішила хитрощами позбавити сина Зевса влади і взяла у чоловіка клятву, що царем персеїдів буде той, хто народиться перший. Потім вона […]...
- “Я тої сили часть, що робить лиш добро, бажаючи лиш злого” Протягом усієї своєї історії людство намагалося зрозуміти навколишній світ, пояснити природні явища і сутність буття. Достатньо згадати біблійну оповідь про Єву, яка скуштувала яблука з дерева пізнання, праці алхіміків епохи Відродження, направлені на винахід “філософського каменя”, за допомогою якого можна буде перетворити метал на золото і здобути “еліксир життя”, що повертає молодість і здоров’я. Але саме в епоху Відродження людина пройнялася вірою у свою всемогутність, що викликало новий вибух церковної […]...
- Мужність додає сили Муравка тягла висхлу насінину від дині. Маленька чорна муравочка тягла білу, велику, мов парус, насінину, цурпелила її через паліччя й камінчики, перевалювала зі своєю ношею через пагорки, зовсім крихітні бугрики, які здавалися їй так само високими, як Гімалаї людині, іноді губила здобич, злякано кидалася назад, хапала, волокла далі й далі. Раз муравка впала разом із ношею з величезної висоти. Переламане стебло бур’янини творило міст між берегами рівчака, виритого дощовими водами, […]...
- Душевна краса та моральні якості нечистої сили Прочитавши казку Василя Корольова-Старого “Хуха-Моховинка”, ми розуміємо, що нам, людям, можна навчитися багатьох речей у нечистої сили. Адже в казці добро несуть саме фантастичні істоти, а зло – людина. Добрі Хухи та Хо, а злий – дід, який жорстоко поводився з маленькими лісовими істотами. Він так повівся з Хухою-Моховинкою, зруйнувавши її житло та вигнавши з рідного лісу на чужину до людей. Але оскільки Хуха добра та весела, то вона знаходить […]...
- Образ Мирона Катранника як уособлення духовної сили нації Роман Василя Барки “Жовтий князь” – це перший в українській літературі великий прозовий твір, присвячений національній трагедії України – голодомору 33-го року. Цей твір за жанром роман, хоча його можна було б назвати, на думку О. Забарного, сімейною хронікою: у ньому розповідається про життя Мирона Катранника і його родини від осені 1932 до жнив 1933 року. А саме, йдеться про Звичайну хліборобську сім’ю, яка живе за давніми світлими християнськими заповідями […]...
- Уславлення сили людського духу в поезії Лесі Українки Тяжким було життя Лесі Українки, бо смертельна хвороба прикувала її до ліжка. Але ця жінка ніколи не здавалася, завжди вміла дати відсіч поганим думкам, її зброя – це вірші. Саме з їхньою допомогою вона боролася проти кривди, знущань над народом, проти власної хвороби. Життя Лесі Українки – подвиг мужності та сили людського духу. Про це її вірші. Згадаємо вірш “Сопіга зрет зрего!” Скільки вчувається в ньому впевненості в те, що […]...
- Рильський: Звідки ж набрався він сили В поемі “Сашко” Рильський прагне створити образ активного борця за перемогу. Герой поеми – робітничий підліток Сашко – типовий представник трудового народу. Є підстави гадати, що образ Сашка – нового героя в творчості поета – з’явився під значним впливом думок і поглядів М. Горького. У статті “Замітки читача” Горький критикує тих письменників, які виявляють перебільшену увагу до “ветхого Адама”, до чоловічка учорашнього дня, засміченого дрібними грішками, і висловлює думку, що […]...
- Уславлення мужності і сили людського духу в поезії Л. Українки Ні! Я жива! Я буду вічно жити! Я в серці маю те, що не вмирає. Л. Українка У моє життя Леся Українка увійшла своєю ніжною, лагідною і пристрасною “Колисковою”. Так і стоїть в уяві мати, що, захоплена красою місячної ночі, одночасно думає над тим, яке’ чорне, гірке життя людини. І що в цьому житті не треба корЛ тйся, “долі хилитися”, що життя – це постійна боротьба. А в старших класах […]...
- Уславлення мужності й сили людського духу в поезії Лесі Українки – Олена Акульшина Конкурс на кращу творчу роботу 2010 року Автор: Олена Акульшина Уславлення мужності й сили людського духу в поезії Лесі Українки …Так! Я буду крізь сльози сміятись, Серед лиха співати пісні, Без надіх таки сподіватись, Буду жити! Геть думи сумні! ” Contra spem spero “ Леся Українка… Ніжна, але така сильна духом, пройнята прометеївським вогнем любові до людей, чи не єдина українська поетеса, ім’я якої широко відоме не тільки в рідній […]...
- Я тої сили частка, що робить лиш добро, бажаючи лиш злого “Я тої сили частка, що робить лиш добро, бажаючи лиш злого” Людство завжди намагалося зрозуміти навколишній світ, пояснити природні явища і сутність буття. Достатньо згадати біблійну оповідь про Єву, яка скуштувала яблука з дерева пізнання, праці алхіміків епохи Відродження, спрямовані на винахід “філософського каменя”, за допомогою якого можна буде перетворити метал на золото і здобути “еліксир життя”, що повертає молодість і здоров’я. Але саме в епоху Відродження людина пройнялась вірою […]...
- Уславлення мужності та сили людського духу в поезії Лесі Українки Як дитиною, бувало, Упаду собі на лихо, То хоч в серце біль доходив, Я собі вставала тихо. “Що болить?” – мене питали, Але я не признавалась – Я була малою горда, – Щоб не плакать, я сміялась. Доля дуже рано навчила Лесю Українку мужності. Вона змушена була змагатися з тяжкою хворобою, що вразила її ще в дитинстві, зробила недосяжною її блискучу музичну кар’єру і мучила поетесу всі наступні роки. Проте […]...
- Уславлення мужності й сили людського духу в поезії Лесі Українки – І варіант ЛЕСЯ УКРАЇНКА 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ЛЕСЯ УКРАЇНКА У І варіант Ім’я української письменниці Лесі Українки широко відоме не лише в Україні, але й далеко за її межами. Поетеса, прозаїк, драматург, критик і публіцист, вона створила художні полотна такої ідейної естетичної сили і краси, такого змісту й глибини, що вони з роками, з десятиліттями не старіють, а виблискують все новими й новими гранями, стають ближчими й дорожчими розумові й серцю […]...
- Показ прозріння селян і солдатів як нової політичної сили Показ прозріння селян і солдатів як нової політичної сили Одним з головних принципів творчості Винниченка є його незмінне прагнення до життєвої правди. Із позиції активного політичного діяча він відверто змальовує життя українського суспільства доби першої російської революції на сторінках малої прози. Ці тривожні роки вражали соціальними контрастами і конфліктами, змінами у психології й свідомості людей. Для письменника все це було багатогранним і дуже цікавим матеріалом для художнього осмислення і втілення […]...
- Твір Уславлення мужності і сили людського духу в поезії Лесі Укpаїнки Уславлення мужності і сили людського духу в поезії Лесі Укpаїнки “Hаша Леся” – говоpимо пpосто і звично, ніби пpо найдоpожчу, найближчу і pідну людину. Обpаз Лесі Укpаїнки входить у життя з пеpшими піснями й віpшами, пеpшими дpукованими pядками, полонить сеpце своєю великою любов’ю до наpоду, мужністю і величчю, своєю незламною силою. Ось уже понад сто pоків живемо з її натхненною поезією. Леся – ніжна, тендітна, невиліковно хвоpа, але мужня, сильна […]...
- Уславлення мужності й сили людського духу в поезії Лесі Українки – ІІІ варіант ЛЕСЯ УКРАЇНКА 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ЛЕСЯ УКРАЇНКА У III варіант Один з найвизначніших поетів світу Гете колись сказав: “Хто хоче зрозуміти поета, мусить піти в країну”. Країна ця – творчість. Ідемо в країну Лесі, де все дихає любов’ю до людей, високою духовною силою і ніжністю. В усьому, що писала Леся Українка, – від ніжної елегії до журнальної статті – клекоче сильний потік почуттів, лунає голос – внутрішньо розкутий, голос […]...
- “Я вклав у цей твір всі свої сили” І. “Роман “Вершники” – вершина, апофеоз, природний наслідок напруженого творчого розвитку митця”. ІІ. “Ю. Яновський – український Гомер” , 1. Висока оцінка роману. 2. Задум і робота Ю. Яновського над романом. 3. Композиція роману. 4. Новаторство Ю. Яновського. ІІІ. “Вершники” – це натхненна пісня митця....
- Утвердження сили народного духу і викриття нікчемності панівної верхівки у поемі І. П. Котляревського “Енеїда” “Енеїда” І. П. Котляревського з’явилася у той час, коли на українських територіях царської Росії розформовувались козацькі слобідські полки, нищилися рештки автономії після зруйнування Катериною II Запорозької Січі. У дискусіях про український народ переважала шовіністична російська думка про те, що немає такого народу, що це лише плем’я без своєї мови і традицій. Відсутність державного захисту, соціальний і національний гніт гальмували духовний розвиток народу. Але художня література живилася соками народної мудрості, гумору […]...
- Утвердження сили народного духу в поемі Івана Котляревського “Енеїда” Поема І. П. Котляревського “Енеїда” побачила світ у ті часи, коли на українській землі все більше і більше посилювався національний гніт Росії. У дискусіях про український народ досить поширена була думка про те, що, мовляв, немає українського народу, що це лише плем’я без своєї мови, яке живе на “окраїні” Російської імперії. Котляревський же, написавши поему, усім довів, що українська мова є, що вона колоритна і милозвучна. У ній Україна заговорила, […]...
- Уславлення мужності й сили людського духу в поезії Лесі Українки – ІІ варіант ЛЕСЯ УКРАЇНКА 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ЛЕСЯ УКРАЇНКА У II варіант Леся Українка. Леся… Це тепле, сонячне ім’я мені знайоме з дитячих років. Відоме воно всім прогресивним людям, і в першу чергу українцям, бо Леся Українка у недовгім житті стала народною поетесою. Вона була мислителькою та борцем шевченківського гарту. Усе в її житті було справжнім: вірші, кохання без фальшу, мука без порятунку, праця – спасіння. І поезія цієї видатної поетеси […]...
- Природні сили і стихії в ліриці Федеріно Гарсіа Лорки При згадці імені поета Федеріко Гарсіа Лорки в уяві виникає гак любовно намальована ним Іспанія з її оливковими гаями, садами, які золотяться дозріли полями, то залита гарячим південним сонцем, то оповита таємничим серпантином місячного сяйва. Світ, змальований Лорки, вражає сміливістю метафоричного перетворення. Їм поет стверджував: “Я відчуваю величезне здивування, коли стверджують, що образи, Якими наповнені мої твори, – твір моєї творчої зухвалості, поетичної сміливості. “Завдяки цьому” нехитрому вмінню бачити і […]...
- Твір на тему – Уславлення мужності й сили людського духу в поезії Лесі Українки Леся Українка – чи не єдина українська поетеса, ім’я якої широко відоме не тільки на рідній землі, а й в усьому світі. Недарма І. Франко писав про неї: “Україна… нині не має поета, що міг би силою і різносторонністю свого таланту зрівнятись з Лесею Українкою”. Я вважаю, що ці слова справедливі й у наш час, бо в усіх творах цієї тяжкохворої жінки на першому плані завжди постає мужність та оптимізм, […]...
- Розкрийте проблему боротьби добра і зла як рушійної сили розвитку світу в трагедії “Фауст’ Й. В. Гете У трагедії “Фауст” Гете змальовані духовні пошуки головного героя, доктора, вільнодумця та чорнокнижника Фауста. Йому стало замало пізнання звичайної людини, він уклав договір з дияволом Мефістофелем про те, щоб подовжити своє життя до часів існування всього людства. Він хоче піднятись над дійсністю не тільки духом, але й своїми справами. Добро та світло у творі уособлює Господь, який веде суперечку з Мефістофелем у пролозі. Бог вірить у людину, у те, що […]...
- Добрі Хухи в нашому житті Не один раз мені доводилося чути розповіді про різних домовиків. Доводилося чути і страшні, і смішні історії, навіть читати про них. Про цих хатніх мешканців я розпитував і бабусю, і її знайомих. І ось які думки в мене виникли. Усе залежить від нашої віри в них і від того, як ми ставимося до своєї родини, оселі. Бабуся розповідала, що раніше, коли люди переселялися в іншу хату, то обов’язково біля підпіччя […]...
- Дім – це цілий світ Дім – це цілий світ З давніх-давен у народі існували правила, згідно з якими в помешканні суворо заборонялося сваритися. Наприклад, не можна було сваритися біля порога, бо під ним, вважалося, перебувають духи предків, що оберігають родину. Якщо потурбувати їх сваркою, то вони образяться і принесуть нещастя. Заборонялося сваритися біля вікна, оскільки вважалося, що на вікні перебувають охоронці-ангели, які пильнують дім, дитину. Вони бояться лайки, якщо її чують, тікають, залишивши дім […]...
- Рідний дім – І варіант 6 клас I Варіант Рідна домівка… У цих словах всі людські сподівання. Тільки в рідних стінах людина почуває себе господарем. Наші предки, заселяючи нові землі, вибирали мальовничі місця. Ці місця були біля води, з багатими угіддями, зручні для оборони від ворога. Адже там мали постійно жити їхні родини. Символом Україні стала біла хата. Не тільки у свята, а й у будні господині білили хату, розписували стіни, сволоки, піч. З давніх-давен […]...
- Дуб Дуб Росте на лісовій галявині розложистий красень-дуб. Міцний, високий, він повільно похитує різьбленим листям від ніжного подиху вітру. У давнину слов’яни вважали, що дубові гаї є житлами богів. Тому кремезні дерева заборонялося вирубувати, їх турботливо огороджували. З давніх-давен дуб вірно служи в людям. З його міцної деревин и виготовляли домашнє начиння, будували фортеці,.житла. Кора використовувалася для вичинки шкір, а листя давало гарні фарби. Існував навіть звичай: на відзнаку народження хлопчика […]...
- Твір “Українська хата” Кажуть, що оселя відбиває характер та смаки свого володаря. Так і традиційне народне житло відображає світогляд та уклад життя цілого народу. Українська хата – то маленький всесвіт, в якому жили та частиною якого відчували себе наші предки. Типова українська хата – то одноповерхова будівля з солом’яним дахом, білими стінами та вікнами зі ставнями. Стіни хати ретельно обмазували глиною та білили. Часто стіни фарбували у різні символічні кольори та розмальовували. Так […]...
- Царівна квітів Саме троянду називали “царівною квітів” давні греки та оспівували її у піснях, на її честь складали вірші. Існує безліч легенд про те, чому саме троянді надають перевагу як незвичайній і вишуканій квітці. Такі легенди є в країнах мусульманського світу, серед індусів. Троянди були поширені в різних місцевостях, вони були шановані насамперед у країнах Сходу – Китаї, Індії, Японії. За всіма легендами – це квітка незвичайна, бо для неї вибирали особливі […]...
- Твір з народознавства “Народне житло” Традиційно українська хата була дуже мальовничою і чепурною. “Напишу я слово про хату… білу, з теплою солом’яною стріхою, що поросла зеленим оксамитовим мохом… незамкнену, вічно одкриту для всіх без стуку в двері, без “можна?..”, високонравственну людську оселю”, – писав Олександр Довженко. Білі стіни, невеличкі вікна, виділені облямівками, двері, які прикрашало різьблення. Фігурне вирізування народні умільці застосовували в оформленні зовнішніх кінців крокв, кронштейнів – коників, підстрішних лиштв. Накривала хату висока солом’яна […]...
- Українська хата Українська хата Батьківська хата… Вона завжди є світом наших предків, які в ній народжувалися, робили перші кроки, вивчали перші букви, нарешті, з неї пішли різними шляхами здобувати щастя. Кожна українська господиня дбайливо доглядала своє житло. “Без господаря двір, без господині хата плаче”, – говорить народне прислів’я. В Україні хати незвичайні. Чисті, вибілені, розмальовані кольоровою глиною, оздоблені витинанками, уквітчані пахучими травами. У інтер’єрі хати, в усій організації внутрішнього її простору відбиваються […]...
- Теплота родинного інтиму Станіслав Чернілевський Теплота родинного інтиму Теплота родинного інтиму. Ще на шибах досвіток не скрес. Встала мати. Мотузочком диму Хату прив’язала до небес. Станіслав Чернілевський використовує виразну метафору “мотузочком диму / Хату прив’язала до небес”, позначаючи таким чином, що мати розтопила піч і дим піднявся вгору. Весело і з ляком серед печі Полум’я гуляє по гіллю. Ковдрою закутуючи плечі, Мати не пита, чому не сплю. Вже однак зникає гіркотина, Не катує серце печія. […]...
- Фразеологізми на літеру Х Халявки смалити. Упадати коло когось, залицятися. Смали, смали халявки, вскочиш і в лабета! . Ханьки м’яти. Нічого не робити, байдикувати, ледарювати. Чи се ж тобі, дівко, звичайно середу дня з парубком на вулиці стояти?.. Що люди скажуть!.. Та й тобі, Олексію, чого тут ханьки м’яти? Вже вона мов просватана; відрізана скибка! Шукай собі другу… . …Коло Галиної хвіртки щось двоє ханьки мне, рукавами затуляється. Харки-макогоненки плести. Говорити щось недоладне, нісенітне. […]...
- Білочка Білочка Я полюбляю гуляти лісом. Там так затишно, прекрасно. А скільки несподіванок зустрічає тебе на кожному кроці! Одного разу я помітила між гілками дерева руденьку красуню-білочку. Вона не хотіла спускатися нижче, боялася людини. Спостерігаючи за твариною, я милувалася її руденьким хутром, кінчики якого були значно світлішими. Пухнастий хвостик був темнішого кольору, а на кінчику його хутро було білим, наче хто вмочив у сметану. Гострі вушка із китичками кумедно здригалися від […]...
- Історія любові у романі Л. Костенко “Маруся Чурай”
- Побут і вдачі купецтва в драмі А. Н. Островського “Гроза”
Categories: Твори на різні теми