Шануймо пам’ять предків! Весь под ногами шар земной. Живу. Дышу.
Пою. Но в памяти всегда со мной Погибшие в бою.
С. Щипачев Озираючись на ті далекі страшні часи, ми, громадяни сучасної незалежної держави, повинні радіти, що справилась мрія наших пращурів, за яку вони проливали свою кров і віддавали душу. Слід сказати про трагічну долю свідомої інтелігенції: письменників, вчителів, лікарів, які через свої гуманістичні переконання були засуджені на тяжкі роки заслань, де більшість з них закінчила своє життя в тяжких муках і стражданнях, але не зломилася морально. І ці репресії продовжувалися роками. Навіть у тяжкі роки війни жахлива фабрика смерті не припинила своєї діяльності. Зайвим, напевно, буде нагадувати про події страшного голодомору 1932-1933 років, коли так званий “батько” слов’янських народів, втомившись боротися з бажанням незалежності наших громадян, втілив у життя нелюдську програму своєї хворобливої уяви.
Скільки людей нашої багатостраждальної країни загинули з легкої руки безжального тирана, ката українського народу, який невпинно глузливо стверджував, що “жить стало лучше, жить стало веселей”. За період з 1932 по 1933 рік населення нашої країни зменшилося приблизно на двадцять мільйонів. Двадцять мільйонів ні в чому не винних людей загинули жахливою тваринною смертю. Я вважаю, що якщо вже ми народилися в цій країні, колись великій і могутній, а зараз спустошеній і знекровленій, то ми не маємо ніякого права бути байдужими до неї та її тяжкої долі, дурити і знову ображати її, і так вже ображену. Ми повинні разом, цілою нацією показати всім, чого варта Україна і наша любов до неї.
З я впевнена, що всі разом ми здійснимо таку бажану мрію. І зробимо це на честь наших загиблих предків.





Related posts:
- Шануймо хліб Якось я ненароком наступив ногою на шматок хліба, який упав зі столу. Бабуся за це насварилася на мене. Вона пригадала, як у роки Великої Вітчизняної війни, коли мій дідусь був на фронті, вона не мала хліба нагодувати мого батька. Як плакав тато, просивши хліба. Дідусь воював за нашу землю, щоб ми ніколи не були голодні, завжди мали на столі смачний хліб. Тепер у нас є хліб, є й до хліба. […]...
- Шануймо святиню – хліб Здавна хліб уважався мірилом людської совісті. Хлібом-сіллю зустрічали друзів, молодят, немовлят. Слово “хліб” завжди викликало в людей особливе почуття святості. Відомий український поет Платон Воронько написав вірш “Пахне хліб”, в якому висловлює особливу любов до виплеканої людськими руками паляниці: Як тепло пахне хліб! Любов’ю трударів І радістю земною. Поет порівнює хліб із сонцем та щастям. Бо для кожної людини окраєць свіжого хліба – символ багатства, достатку. Тому його завжди берегли, […]...
- Відтворення в народних піснях язичницьких вірувань наших предків Серед жанрів усної народної творчості найпоширенішою є пісня. Найдавніші за походженням українські народні пісні корінням своїм сягають до первіснообщинного ладу, вони тісно зв’язані з язичницькими віруваннями давніх слов’ян. Нашим пращурам, як і всім первісним людям, був властивий особливий погляд на світ, який їм уявлявся населеним різними божествами і духами. Люди вірили в те, що ці боги посилають або дощ, або мороз, або погожу днину, гарний урожай. А якщо розгнівати богів […]...
- Сторінки життєпису Уласа Самчука І. Гомер XX століття. ІІ Тяжкі роки становлення письменника. ІІІ. Початок літературної діяльності. ІV. Роки лихоліття і страждань....
- Творчий геній предків Застояні коні, вибиваючи гнізда в снігу, з польової дороги вихоплюються на вузьку просіку, і вже на їхніх рухливих віях не тремтить світанкова паморозь. Обабіч, між чорнокорими берестами і голубою грабиною, рожевіють обрідкуваті березняки, неясним весняним туманом губляться у глибині дібров. І Тадею Станіславовичу здається, що ці берези вдалині окутані власним диханням. Він закоханими очима дивиться на передвесняний плач природи, безмір’я таких до болю знайомих гаїв, на пронизані промінням прогалини, на […]...
- Твір за повістю Михайла Коцюбинського “Тіні забутих предків” Ми живемо наприкінці XX ст., й нині відбувається процес, який розглядає як закономірне явище на новому витоку спіралі екологізацію суспільства, повернення до симбіозу людини і природи, повернення народів до своїх етнічних вір. Тому й не випадково, що ми все частіше перечитуємо, переосмислюємо нашу історію, звертаємось до пам’яток нашого минулого, щоб збагнути втрачене і те, чим збагатилися; з подивом відкриваємо для себе глибинні традиції наших предків, їхню природжену мудрість, гармонію єднання […]...
- Ідея незнищенності кохання в повісті М. Коцюбинського “Тіні забутих предків” Михайло Коцюбинський – справжня перлина української класичної літератури, письменник, який приніс у нашу літературу потужний струмінь світових тем і образів, разом зі своїми однодумцям” вивів її з теренів суто “селянської” тематики на глибоко психологічні простори вивчення людської особистості та сенсу людського буття загалом. Повість “Тіні забутих предків” – твір глибоко сокровенний, написаний вже не в руслі етнографічного реалізму, який розробляв М. Коцюбинський в ранній творчості, а етнографічного неоромантизму, оскільки письменника […]...
- Проблематика повісті “Тіні забутих предків’ Михайла Коцюбинського Вершиною мистецької майстерності Михайла Коцюбинського, окрасою всієї української літератури стала повість “Тіні забутих предків” . Твір написано під враженням краси Карпат, під впливом багатої поезії життя гуцулів, шо їх спостерігав письменник, перебуваючи у Криворівні. Про Гуцульщину він писав до Євгена Чикаленка: “Якби Ви знали, яка тут велична природа, який цікавий народ гуцули, з багатою, своєрідною психікою, з буйною фантазією, дивними звичаями і мовою”. Отже, М. Коцюбинський. як і Ю. Федькович, […]...
- Михайло Коцюбинський. “Тіні забутих предків”, “Іntermezzo” Михайло Михайлович Коцюбинський – видатний український письменник, найвизначніший майстер імпресіонізму в українській літературі початку XX ст., громадський діяч, голова Просвіти в Чернігові, один з організаторів Братства Тарасівців. Знав дев’ять іноземних мов, серед яких грецька, циганська. Його називали Сонцепоклонником і Соняхом, бо над усе любив сонце, квіти і дітей. Служив звичайним клерком у статистичному відділі Чернігівської управи, на роботу ходив з неодмінною квіткою у бутоньєрці. У своїх відомих на весь світ […]...
- Міфологізм та демонологія в повісті М. Коцюбинського “Тіні забутих предків” З міфології колись народилося мистецтво, тому не дивно, що міфологічні легенди, вірування й демонологія взагалі займали таке визначне місце у світоглядній картині наших предків, та й нас самих теж. З тієї ж причини міфологія привертає таку пильну увагу фахівців-дослідників і письменників. Неодноразово ми спостерігали, як міфічні легенди, міфічні образи органічно вплітаються в художню канву літературного твору. Згадаймо, наприклад, “Лісову пісню” Лесі Українки, “У неділю рано зілля копала” Ольги Кобилянської та […]...
- Лицарство, сміливість, фізична і духовна сила героїчних предків Олександр Довженко писав: “Українська пісня – це історія українського народу, народу-трудівника, народу-воїна”. Важливе місце серед пісенних скарбів нашого народу посідають історичні пісні. Саме в них вдячні сини і доньки України оспівували сміливість, відданість, жертовність захисників рідного краю. Справжніми лицарями свого часу були козаки. їхні подвиги знані не лише в Україні, а й за її межами. Історії відомий факт, який розповідає про те, як козаки на чолі зі славним гетьманом Сагайдачним […]...
- Фольклорні джерела повісті Михайла Коцюбинського “Тіні забутих предків” У тому чарівному краї, де смуток смерекових лісів спускається з високих гір до бурхливого Черемоша, творилися справжні дива. Там жили добрі лісовики, блукали веселі чугайстри, водили танок мавки, грілися біля води русалки, ховався по скелях щезник. “Ввесь світ був як казка, повна чудес, таємнича, цікава й страшна”. Казка не завжди мала щасливий кінець. Бо вона тісно перепліталася з людським життям, де радість і горе, любов і смерть, добро і зло […]...
- Моральні цінності та ідеали наших предків М. КУЛІШ, І. КОЧЕРГА 11 КЛАС УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 1920-1930-Х РОКІВ. ДРАМАТУРГІЯ М. КУЛІШ, І. КОЧЕРГА Моральні цінності та ідеали наших предків Іван Антонович Кочерга – видатний український драматург, художник яскравого й оригінального таланту. Його п’єсам властива глибока філософічність у трактуванні досліджуваних проблем, символічність і поетичність образів. Найдовершенішою з них є драматична поема “Ярослав Мудрий”. В основу твору драматург поклав історичні події XI століття, коли князем Київської Русі був Ярослав Володимирович, прозваний у народі Мудрим. […]...
- Тема стосунків людини і природи у повісті М. Коцюбинського “Тіні забутих предків” Тема стосунків людини і природи – одна з провідних у літературі. До неї зверталися і Т. Г. Шевченко, і І. Я. Франко, і Леся Українка, і ще багато талановитих митців. І все ж розкриття теми М. Коцюбинським має особливий характер. Природа у його творах не фон, на якому розгортаються дії, а живий учасник подій. Ми добре пам’ятаємо чудові психологізовані пейзажі в “Іntermezzo”, філософські образи “Fata morgana”. У повісті “Тіні забутих […]...
- Давайте напишемо твір: Фольклорні джерела повісті М. Коцюбинського “Тіні забутих предків” Читаючи повість М. Коцюбинського “Тіні забутих предків”, я ніби опиняюся серед казкової природи, “серед вічного шуму річки, серед довгих плакучих трав, серед зажурених гір” – серед дивовижного світу. Цей світ має своїм джерелом гуцульську міфологію, українські повір’я часів сивої давнини. Мене чарує його незвичайність, його краса та фантастика. Міфологічний світ йде від дихання гір, від “суму чорних смерекових лісів”, від стрімкого бігу струмків, які весело дзюрчать, збігаючи з далеких й […]...
- Зображення гуцульського побуту в повісті М. Коцюбинського “Тіні забутих предків” Твір М. Коцюбинського “Тіні забутих предків” є справжньою живою картиною гуцульського побуту, причому картиною, яка змальована ніби не стороннім споглядачем, а людиною, що переживає всі події селянського життя серцем. “Тіні забутих предків” займають центральне місце у творчості М. Коцюбинського. Щоб написати повість, він кілька разів виїжджав у село Криворівню в Карпатах з видатним українським фольклористом Володимиром Гнатюком, ретельно вивчав життя і побут гуцулів. Мабуть, тому письменник і назвав свій твір […]...
- “Тіні забутих предків’ Михайла Коцюбинського “Тіні забутих предків” Михайла Коцюбинського…У чому загадковість і пронизливий трагізм цього художнього шедевру Коцюбинського? Може, в дусі гуцульської легенди в якому, не змовляючись, творять Кобилянська й Хоткевич, – багато митців, починаючи з “Чорної ради” Пантелеймона Куліша, де Кирило Тур уважає Чорногору якимсь Ельдорадо, якого не зачіпають катаклізми життя. Може, справа в тому, що весь світ “Тіней…” – це казка, повна чудес, таємнича, цікава й страшна? Але Коцюбинський не може остаточно […]...
- Моральні цінності, ідеали наших предків Ярослав Мудрий… Цікава й складна, дуже суперечлива постать. Жорстокий войовник і мудрий книголюб; творець першого зведення руських законів – “Руської правди”, і князь, що залізною рукою скарав у міжусобній боротьбі навіть найближчих родичів; лукавий політик і натхненний будівничий… У своїй п’єсі “Ярослав Мудрий” І. А. Кочерга відкрив нам завісу на моральні цінності наших далеких предків, їхні ідеали. Перш за все ми можемо говорити про їхню безмірну, всеосяжну любов героїв до […]...
- Сюжет повісті “Тіні забутих предків” Шкільний твір За повістю М. Коцюбинського “Тіні забутих предків”. Сюжет повісті “Тіні забутих предків” перегукується з трагедією Шекспіра. У них можна знайти чимало спільних рис. Як Монтеккі й Капулетті, ворогують роди Палійчуків і Гутенюків. Як і в трагедії “Ромео і Джульєтта”, в обох ворогуючих родах є діти, які кохають одне одного,- Іван і Марічка. Давня ворожнеча має стати їм на перешкоді. Як і у Шек-спіра, герої Коцюбинського гинуть. Обидва твори […]...
- Відповіді до теми: Тіні забутих предків 1. Яке враження справили на М. Коцюбинського Карпати? Улітку 1911 року Коцюбинський, повертаючись із Капрі, де він лікувався, вирішує здійснити давню мрію – відвідати Карпати. Короткі відвідини Криворівні 1910 року ще не дали письменнику достатньо матеріалу для твору. Бажання написати про “незвичайний казковий народ” – гуцулів не залишає його. Тепер, у липні 1911 року, вдруге прибувши до Криворівні, письменник вивчав життя гуцулів, їхні звичаї, побут, фольклор, записує говірку, назви рослин, […]...
- “Тіні забутих предків’ – дума про добро і зло, любов і ненависть Хто з нас у дитинстві не уявляв собі відьом, чаклунів, домових? Хто не мріяв уночі сходити до цвинтаря, щоб перемогти в собі страх? У світ таких казкових істот потрапляємо ми, коли відкриваємо твір М. Коцюбинського “Тіні забутих предків”. У цьому творі, як у “Лісовій пісні” Лесі Українки, вражають описи природи, народні повір’я, дійсність переплітається з міфами. Іноді читаєш і не розумієш, в якому світі ти перебуваєш: в реальному чи казковому. […]...
- Життя наших далеких предків з “Повісті временних літ” Без минулого немає майбутнього. Це аксіома. Адже, озираючись на шлях, пройдений предками, бачиш закономірності їхнього розвитку, перемоги і поразки, вдалий вибір і прорахунки. Повернути історію назад не можна, але вчитися на помилках можна і треба. Кілька дивують світ Софія Київська, ми, так і успіхами у мирному, кул століть виблискують своїми банями і Києво-Печерська Лавра та інші прекрасні витвори народної архітектури. Вони пережили не одну лиху Водину. А скільки ж храмів […]...
- Мої враження від повісті М. Коцюбинського “Тіні забутих предків” “Іван був дев’ятнадцятою дитиною в гуцульській родині. Палійчуків”, – уже цей початок повісті “Тіні забутих предків” вражає незвичністю світу, куди запрошує нас письменник. Мабуть, перше почуття, яке викликає твір, – це подив – настільки все зображене є новим, не схожим на те, що знала раніше. Справді, хіба можна було уявити казковий карпатський ліс з голосом сокири, з дивними нявками, з веселим і підступним чугайстром, з арідником, щезниками… Це ж М. […]...
- Обрядова пісня як показ життя давніх предків У давнину, ще в первісному суспільстві, наші предки намагалися пояснити різні явища навколишнього світу. Люди вважали, що дощ, грім, вітер, сонце та інші сили природи є живими істотами, від яких залежить їх життя і добробут. Вони створювали різні пісні, котрі виконували підчас певних обрядів, свят. Найважливішими серед них були колядки, щедрівки, веснянки, обжинкові пісні. Під час зимових свят люди співали колядки та щедрівки, в яких прославляли працю господарів, висловлювали побажання […]...
- Моральні цінності – ідеали наших предків – за п’єсою Ярослав Мудрий ІВАН КОЧЕРГА 11 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ІВАН КОЧЕРГА Моральні цінності, ідеали наших предків Тема історичного минулого завжди приваблювала письменників. І це не випадково, адже не одна чорна вість сколихнула нашу рідну землю! Хто тільки не хотів загарбати тебе, моя Україно! Скільки грабіжників зазіхало на багатство і незалежність стольного міста Києва! Вони приходили до тебе, столице, з вогнем і мечем і гинули на твоїх майданах, біля твоїх стін, на стрімких берегах […]...
- Мій улюблений герой із повісті М. Коцюбинського “Тіні забутих предків” М. Коцюбинський у повісті “Тіні забутих предків” детально описує формування характеру головного героя Івана Палійчука, його світосприйняття. Мені цікаво читати про нього, дізнаючись про мрії і думки Івана, його погляди і переконання. З перших днів свого народження Іванко потрапляє в атмосферу фантастичних народних вірувань. Неспокійним він був, і забобонна мати вірила, що дитину їй підмінили, підклали бісеня. Для розкриття внутрішнього світу малого гуцула Коцюбинський використовує дієслово “знав”: “Коли Іванові минуло […]...
- Особливості світоглядів гуцулів у повісті М. Коцюбинського “Тіні забутих предків” Протягом 1902-1911 pp. M. Коцюбинський збирає матеріал про Гуцульщину і працює над повістю, що стала окрасою його творчості, – “Тіні забутих предків”. Він писав: “Збираю матеріал, переживаю природу, дивлюсь, слухаю й учусь. Який оригінальний край, який незвичайний казковий народ. Не знаю, чи вдалося мені, але коли б я хоч трохи переніс на папір колорит Гуцульщини і запах Карпат, то із того був би задоволений”. Можемо з повним правом стверджувати, що […]...
- “Тіні забутих предків’ Михайла Коцюбинського – дума про добро і зло, любов і ненависть Людську любов, і радості, і жалі, І совість, що губилась на землі, – У серце взяв, у світ поніс з собою. А. Малишко. “Коцюбинський” Любов звеличує, надихає, примножує красу всього живого на землі. Від неї розквітає навесні природа, вона “водить сонце і світила”. Де любов, там добро. А разом вони несуть прекрасне, роблять світ казковим, людину в ньому – щасливою. На крилах кохання вона сягає неба, дістається до місяця і […]...
- У світі гуцульщини, або Як написати твір за повістю М. Коцюбинського “Тіні забутих предків” Чи знаєте ви, “що на світі панує нечиста сила, що арідник править усім, що в лісах повно лісовиків, які пасуть там свою маржинку: оленів, зайців і сарн; що там блукає веселий чугайстр, який зараз просить стрічного в танець та роздирає нявки; що живе в лісі голос сокири”? Не знаєте? Та й не можете цього знати, бо ви не живете на Гуцульщині, не бачите кожного дня дивної казки. А Іван Палійчук, […]...
- Вічні теми життя і кохання і повісті М. Коцюбинського “Тіні забутих предків” І. “Тіні забутих предків” – лебедина пісня кохання. ІІ. Життя є щастям, якщо є любов. 1. Головний герой твору Іван Палійчук. 2. Велике кохання Марічки та Івана. 3. Страшна розлука коханих. 4. Зміни, що сталися з Іваном. 5. Протиставлення поетичного кохання до Марічки і життя Івана з Палатою. ІІІ. Головна думка твору....
- Безсмертя щирих почуттів головних героїв повісті М. Коцюбинського “Тіні забутих предків” У повісті “Тіні забутих предків” М. Коцюбинський ставить ряд гострих питань філософського складу: істинна краса, сенс людського буття, потенціальні можливості народу-творця, морального життя як природного стану людини. Отже, це книжка не тільки для розваги. За зовнішніми окрасами прочитується глибинний філософський зміст. Трагедійна нота раз по раз зринає в тексті. Від самого народження головний герой Іван вступає в конфлікт з оточуючим світом. Він був дев’ятнадцятою дитиною в родині Палійчуків. Можливо, причина […]...
- Картини життя і праці гуцулів у повісті М. Коцюбинського “Тіні забутих предків” Картини життя і праці гуцулів у повісті М. Коцюбинського “Тіні забутих предків” Гуцули – оригінальний народ, з багатою фантазією, зі своєрідною психологією. Глибокий язичник-гуцул все своє життя, до смерті проводить у боротьбі зі злими духами, що населяють ліси, гори і води. М. Коцюбинський Повість М. Коцюбинського “Тіні забутих предків” посідає особливе місце у творчості М. Коцюбинського. Це художнє відкриття письменником загальноукраїнському читачеві життя народу Гуцульщини, тієї чарівної частини української землі, […]...
- Над чим змусила мене замислитись повість М. Коцюбинського “Тіні забутих предків” Улітку 1911 року М. Коцюбинський, повертаючись із Капрі, де він лікувався, вирішує здійснити свою давню мрію – відвідати Карпати. Весь час перебування там він проводить в екскурсіях по горах верхи. Його вражають Карпати, “які вікують в такій гиші, що чують навіть дихання худоби”; захоплює живий, але суворий Черемош, який “сердито поблискував сивиною і світивсь попід скелі недобрим іеленим вогнем”; дивують чорні смереки, що “спускають свій шум в Черемош, а він […]...
- Сплетення дійсності і вигадки, реальності і фантастичного в повісті М. М. Коцюбинського “Тіні забутих предків” “Тіні забутих предків”, правдиву казку Гуцульщини М. М. Коцюбинський закінчив у 1919, а вперше надрукував у 1912 році. Написанню твору передувала велика і напружена робота: письменник вивчав фольклорно-етнографічні матеріали про Гуцульщину, збирав наукові статті монографії: особисто, поїхавши до Криворівні, ознайомився з місцевою природою. Коцюбинський не просто хотів змалювати та описати життя казкового народу, він прагнув зазирнути в душу людини, показати її світосприйняття і внутрішній світ. Коцюбинський – художник-психолог хотів зрозуміти […]...
- Поетичні картини народного побуту і звичаїв у повісті Михайла Коцюбинського “Тіні забутих предків” Поетичні картини народного побуту і звичаїв у повісті Михайла Коцюбинського “Тіні забутих предків” Протягом 1910-1913 рр. Михайло Коцюбинський побував в “українських Афінах” – так жартома називав село Криворівню на Гуцульщині. Письменник захоплювався цим краєм: “Я з головою поринув у Гуцульщину… Який оригінальний край. Який незвичайний казковий народ!” Зачарувала його не лише дивна природа, але й люди – талановиті, горді, мужні й вродливі. Де тільки не побував письменник, уявою своєю переносячи […]...
- Що спільного й відмінного між п’єсою В. Шекспіра “Ромео і Джульєтта” та повістю М. Коцюбинського “Тіні забутих предків”? Повість “Тіні забутих предків” М. Коцюбинський написав 1911 року під глибоким враженням від життя карпатських гуцулів, їхніх звичаїв і обрядів, оригінальності мислення і світосприймання. Цей твір ніби перегукується з трагедією Шекспіра. В них можна знайти чимало спільних рис. Як Монтеккі й Капулетті, ворогують роди Палійчуків і Гутенюків. Як і в трагедії “Ромео і Джульєтта”, в обох ворогуючих родах є діти, які кохають одне одного, – Іван і Марічка. Давня ворожнеча […]...
- Дві віри – селянина Мирона Катранника і більшовика Григорія Остроходіна Дві віри – селянина Мирона Катранника і більшовика Григорія Остроходіна І. Роман В. Барки “Жовтий князь” – перший в українській літературі великий прозовий твір про голодомор 1933 року. ІІ. “Жовтий князь” В. Барки – відверта розповідь про трагедію голодомору 1933 року. 1. Важке становище українського селянина після революції і громадянської війни. 2. Дві віри – Мирона Катранника і більшовика Григорія Остроходіна. 3. Образ “жовтого князя” – це образ всепоглинаючої тоталітарної […]...
- “Тіні забутих предків” М. Коцюбинського – вершина вітчизняної прози У багатьох творів є власна передісторія, і лише в деяких – власна післяісторія. Доля України й українства взагалі багата на дивні й символічні події. А повість “Тіні забутих предків” була ніби своєрідною ілюстрацією. У шістдесяті роки XX століття великий український режисер Сергій Параджанов зняв стрічку за відомою повістю Михайла Коцюбинського. На прем’єрі цієї картини сталося ось що: на сцену палацу “Україна” самочинно піднялися Василь Стус і В’ячеслав Чорновіл, закликаючи до […]...
- Фольклорні джерела повісті “Тіні забутих предків” Письменник – громадянин, великий гуманіст і правдолюбець Михайло Коцюбинський – подарував нашому народові неоціненну художню спадщину – сповнені світлих ідей, мистецьки неперевершені твори. Читаючи сторінки незабутнього творця краси і добра, мислителя, шукача правди, ми схиляємося перед його громадською мужністю і щедрістю серця, що розкриваються для людського горя, “як квіта для роси”. Незабутні дні, проведені серед смерекових лісів і гомінливих річок Гуцульщини, спонукають письменника створити прекрасну пісню про кохання – повість […]...
- Фольклорні джерела повісті “Тіні забутих предків” МИХАЙЛО КОЦЮБИНСЬКИЙ 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Поезія Жити не може на смітнику, А без неї життя – злочин. М. Коцюбинський Предковічні Карпатські гори, які щохвилини змінюють свій настрій. Густий та похмурий ліс. Царство тендітних сумних смерек. Долом мчить Черемош, “жене зелену кров гір, неспокійну й шумливу”. А там далі ліси поступаються місцем широким, покритим густою травою полонинам… Відчуття казковості карпатського життя не покидає нас, коли читаємо “Тіні забутих предків”. Цю […]...
Categories: Твори з літератури