“Я взяв життя” – у цих словах Івана Карпенка-Карого весь зміст його творчості. Видатний драматург був свідком соціальних зрушень у житті суспільства і свої враження переніс у п’єси. 29 вересня 1845 року в сім’ї управителя поміщицького маєтку народився син Іван. Мати хлопчика була кріпачкою, батько перед весіллям викупив її у панів. Вона не вміла ні читати, ні писати, але завдяки добрій пам’яті знала безліч казок, легенд, пісень. Іноді батьки ходили до театру, і мати через багато років могла майже дослівно переказати зміст давно побаченої п’єси, проспівати всі пісні з “Наталки Полтавки” І. Котляревського.
У дружній сім’ї Карпа Адамовича та Євдокії Зіновіївни шанували Шевченкове слово, народну пісню. Часто довгими зимовими вечорами в хату до Тобілевичів сходилися жінки й дівчата прясти, а за роботою розповідали цікаві історії, співали журливих пісень про кріпацьку недолю, про героїчне минуле та славних козацьких ватажків. Четверо дітей сім’ї Тобілевичів стали видатними діячами, корифеями українського театру. Іван Карпович говорив про себе: “Сцена – мій кумир, театр – священний храм для мене”.
Йому довелося з чотирнадцяти років піти працювати спочатку писарчуком у станового пристава, згодом канцеляристом у повітовому суді, але любов до театру була такою сильною, що він ходив пішки із Бобринця аж у Єлисаветград на виставу “Отелло”, а після вистави знову ж таки пішки повертався додому, щоб уранці встигнути на службу. У 70-х роках XІX століття місто Єлисаветград було культурним центром південного краю України. Переведення туди повіту і переїзд разом з канцелярією став для Івана Тобілевича справжнім подарунком долі.
Тепер він мав змогу відвідувати всі театральні вистави. Інтелігенція міста створила свій аматорський театр, який став улюбленцем єлисаветградської публіки. У цьому театрі Іван Тобілевич виконував головні ролі, тут познайомився із Надією Тарковською – своєю майбутньою дружиною, саме в цьому театрі розкрився великий талант Івана Карповича як актора і драматурга. Та, на жаль, кипуча мистецька і політична діяльність Тобілевича привернула увагу поліції.
Його звільняють з посади і звинувачують у політичній неблагонадійності. Але, мабуть, чиновницький мундир був для Івана Карповича панциром, який прикривав його крила, сковував політ. Скинувши його, Тобілевич нарешті зміг зайнятися справою свого життя. Під псевдонімом Карпенко-Карий він був зарахований до театральної трупи Михайла Старицького. Уряд назавжди втратив чиновника, а Україна знайшла актора і драматурга Карпенка-Карого.
Здається, життя почало налагоджуватися, зникла роздвоєність, суперечність між обов’язком чиновника і покликом душі, але невблаганна доля приносить тяжкі випробування: смерть дочки Галі, матері і дружини, арешт і заборона жити на Україні та у великих містах Росії. Карпенко-Карий обирає місцем свого заслання невелике російське місто Новочеркаськ, опановує ковальське і палітурне ремесло. У 1888 році з Карпенка-Карого було знято поліцейський нагляд і він повертається до мистецької діяльності: грає у театрі, пише, друкує і ставить драматичні твори. У його п’єсах ідеться про щоденні клопоти і журбу, з яких складається селянське життя, про трагедію наймитства, викривається соціальне зло, зажерливість багатіїв, які не гребують нічим у гонитві за наживою. Разом із видатними сучасниками Іван Карпенко-Карий став творцем українського театру.
Сцена для нього була громадською трибуною, з якої митець виступав із закликом до боротьби проти зла і несправедливості.





Related posts:
- Образ хазяїна життя в п’єсі І. Карпенка-Карого “Хазяїн” І. “І. К. Карпенко-Карий – батько новочасного українського театру, визначний артист, великий драматург” . ІІ. Моє знайомство з творами Карпенка-Карого. 1. Порівняння героїв двох комедій. 2. Протест батраків у хазяйстві Пузиря. 3. Певне позитивне значення слова “хазяїн” стосовно образу Пузиря. ІІІ. До яких роздумів приводить нас комедія Карпенка-Карого “Хазяїн”? ....
- ПЛАНИ – І. КАРПЕНКО-КАРИЙ, М. СТАРИЦЬКИЙ 10 КЛАС УКРАЇНСЬКА ДРАМАТУРГІЯ І ТЕАТР 70-90-Х РОКІВ XIX СТОЛІТТЯ І. КАРПЕНКО-КАРИЙ, М. СТАРИЦЬКИЙ ПЛАНИ Засоби творення комічного в п’єсі І. Карпенка-Карого “Мартин Боруля” I. Завдання гумору Карпенка-Карого – боротьба із суспільними пороками. II.”Серйозний” гумор Карпенка-Карого. 1.Один із основних прийомів, використаних автором, – прийом невідповідності. 2.Прийом “сміх крізь сльози”. 3.Засіб сатиричного загострення. 4.Використання можливостей мови. III. Використання традиційних і новаторських засобів творення комічного у п’єсі. Естетичні принципи І. Карпенка-Карого. Погляди […]...
- ПЛАНИ – І. КАРПЕНКО-КАРИЙ – НАЦІОНАЛЬНА ДРАМА 8 КЛАС НАЦІОНАЛЬНА ДРАМА І. КАРПЕНКО-КАРИЙ ПЛАНИ Трагікомедія “Сто тисяч” – класичний взірець українського “театру корифеїв” I. Драматургія Карпенка-Карого. належить до так званої лінії “драм стяжання” – соціально-психологічних комедій. Це одна з вершин у комедіографії І. Карпенка-Карого.) II.”Сто тисяч” – класичний взірець українського “театру корифеїв”. 1.Особливості “театру корифеїв”. , йшли вистави мішаного жанру – музично-драматичні, де велику роль відігравали пісні й танці, як, наприклад, “Енеїда” – інсценована самим М. К. […]...
- Новаторство Івана Карпенка-Карого драматурга Могутню силу таланту мав видатний український драматург і театральний діяч Іван Карпович Тобілевич, широко відомий під псевдонімом Карпенко-Карий. “Він був одним із батьків новочасного українського театру, визначним артистом та при тім великим драматургом, якому рівного не має наша література”, – писав про нього І. Франко. Повільною, але твердою ходою, долаючи численні перешкоди, ішов Карпенко-Карий до мистецьких вершин. Змістом його життя була театральна, літературна і громадсько-політична діяльність. Хочеться відзначити діяльність Карпенка-Карого-драматурга. […]...
- І. Карпенко-Карий – драматург, “якому рівного не має наша література” Іван Карпенко-Карий – найвизначніша постать в українській драматургії. “Чим він був для України, для розвою її громадянського та духовного життя, – Я писав І. Франко про Карпенка-Карого, – се відчуває кожний, хто чи то бачив на сцені, чи хоч би лише читав його твори; се розуміє кожний, хто знає, що він був одним із батьків новочасного українського театру, визначним артистом та при тім великим драматургом, якому рівного не має наша […]...
- КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ З ВИБІРКОВИМИ ВІДПОВІДЯМИ – І. КАРПЕНКО-КАРИЙ, М. СТАРИЦЬКИЙ 10 КЛАС УКРАЇНСЬКА ДРАМАТУРГІЯ І ТЕАТР 70-90-Х РОКІВ XIX СТОЛІТТЯ І. КАРПЕНКО-КАРИЙ, М. СТАРИЦЬКИЙ КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ З ВИБІРКОВИМИ ВІДПОВІДЯМИ До теми “”Сцена – мій кумир, театр – священний храм для мене!” Огляд творчості І. Карпенка-Карого” 1. Скільки оригінальних п’єс належить перу І. Карпенка-Карого? Назвіть найвідоміші з них. Він написав 18 оригінальних п’єс. Серед них – “Безталанна”, “Наймичка”, “Мартин Боруля”, “Сто тисяч”, “Хазяїн”, “Сава Чалий” та інші. 2.Хто визначив місце І. […]...
- Творчість корифеїв українського театру. Іван Карпенко-Карий І. Подвиг корифеїв. 1. Соціальні та економічні умови існування театру. 2. Репертуар та популярність групи. ІІ. Специфіка драматургічної діяльності членів трупи. 1. Особливості творчості Марка Кропивницького та Михайла Старицького. , осмислив жанр водевілю. Обидва письменники широко вдавалися до інсценізації чужих творів: “Тарас Бульба”, “Різдвяна ніч”, “За двома зайцями” , “Невольник” тощо. Окрім драм та водевілів, Михайло Старицький, всупереч забороні, на історичну тематику створив ще й низку історичних п’єс – “Маруся-Богуславка”, […]...
- І. КАРПЕНКО-КАРИЙ. ЖИТТЄВИЙ І ТВОРЧИЙ ШЛЯХ. “ХАЗЯЇН” Варіант 1 1.1. Карпенко-Карий народився 29 вересня 1845 р. у селі Арсенівка… А На Полтавщині. Б Львівщині. В Чернігівщині. Г Херсонщині. 2. Справжнє прізвище письменника… А А. Чайченко. Б М. Кандиба. В І. Тобілевич. Г П. Рудченко. 3. І. Карпенко-Карий після закінчення школи працював… А Театральним актором. Б Канцеляристом. В Учителем. Г Редактором театрального журналу. 4. Літературна діяльність І. Карпенка-Карого розпочинається з 1881 року, коли він написав твір… А “Новобранець”. […]...
- Алегорична сцена в кіноповісті Олександра Довженка Алегорична й разюча сцена на початку кіноповісті Олександра Довженка: однорукий селянин – вчорашній солдат – дійшов до краю. У тупому безсиллі, спустошений неврожаєм, злиднями, голодом і безвихіддю, він люто б’є здоровою рукою беззахисну, ні в чому не повинну конячину. А кінь раптом поверта голову й говорить знавіснілому господареві людським голосом: “Не туди б’єш, Іване!” Великої сили метафора! Це кульмінація першої частини сценарію. Солдат-інвалід розуміє нарешті, що “так далі тривати не […]...
- Твір “Мій кумир” Мій кумир Габрієль Бонер Шанель, яку прозвали Коко Шанель, була провідною французькою кутюр’є, чий модернізм був натхнений чоловічою модою, і яку дотримання дорогої простоти у створюваному одязі зробили з неї, можливо, найважливішу фігуру в історії моди XX сторіччя. Шанель принесла в жіночу моду приталений жакет і маленьку чорну сукню. Вплив Коко на високу моду був такий сильний, що її – єдину з історії моди – журнал “Тайм” вніс до списку […]...
- Сцена допиту Андрія Соколова Мюллером 1. Поводження головного героя як відбиття його внутрішньої сутності. 2. Моральний двобій. 3. Моє відношення до двобою Андрія Соколова й Мюллера. В оповіданні Шолохова “Доля людини” є багато епізодів, які дозволяють нам краще зрозуміти особливості характеру головного героя. Один з таких моментів, що заслуговують нашої, читацького, пильного уваги – сцена допиту Андрія Соколова Мюллером. Спостерігаючи за поводженням головного героя, ми можемо оцінити російський національний характер, відмітною рисою якого є гордість […]...
- Карпенко-Карий – найвидатніший український драматург XIX століття Іван Карпенко-Карий – один з корифеїв української сцени, талановитий драматург і актор. Він займає найбільш помітне місце в українській класичній драматургії та в історії українського театру другої половини XIX ст. і початку XX ст. Його драми і комедії є найвищим досягненням критичного реалізму, гордістю національної театральної культури. Саме він створив перші і кращі зразки нових жанрів в українській драматургії – соціальну комедію і трагедію. Художник слова, викриваючи буржуазію, поміщиків і […]...
- Сцена балу в комедії О. С. Грибоєдова “Горе від розуму” Сцена балу в комедії готується заздалегідь. З точки зору ідейного конфлікту п’єси розвиток дії передбачає монологами Чацького і Фамусова, в яких протиставляються ідеали та ідейні переконання “століття нинішнього” і “століття минулого”, виявляється неприйняття суспільством ідей і думок Чацького – представника передової дворянської молоді 10-20-х років XІX століття. Велике значення мають картини та явища, що передують балу. Прагнучи добитися у Софії визнання на початку третьої дії комедії, Чацький сам подає їй […]...
- Іван Карпенко-Карий – найвидатніший драматург XIX століття Іван Карпович Тобілевич – один з української сцени, талановитий драматург і актор, який виступав під псевдонімом Карпенко-Карий. Інтерес до театру, який зародився в Івана Карповича ще під час розповідей матері про вистави “Наталки Полтавки”, тепер знайшов реальний грунт для свого розвитку. У Бобринецькій ратуші Іван Тобілевич познайомився з колишнім актором мандрівної трупи Жураховського – Голубовським та М. Л. Кропивницьким. Голубовський і Кропивницький заснували аматорський театральний гурток, до якого ввійшли молоді […]...
- І. Карпенко-Карий – “один з батьків новочасного українського театру” Розвиток театрального мистецтва в другій половині XIX століття створив усі умови для утворення, незважаючи на заборони царського уряду, українського “театру корифеїв”, а згодом першого професійного українського театру. Самовідданою людиною, яка все життя боролася за професіоналізм українського театрального мистецтва, був І. Карпенко-Карий – драматург, сценарист, режисер і актор. Новий український театр розкривав все багатство внутрішнього світу, всю фізичну і моральну красу селянина-трудівника, психологічно вмотивовуючи, що й у простих селян серця б’ються […]...
- Образ Сави Чалого в однойменній трагедії Карпенка-Карого Ще хлопчиною Іван Карпенко-Карий слухав що народну думу з уст матері. Тоді гнівався на Саву, захоплювався відважними народними месниками, такими, як Гнат Голий. Аж ось тепер, коли драматургові минуло вже п’ятдесят років, ця давно знайома пісня-дума заговорила до його серця й розуму якось по-новому. Яка це трагедія! Прокляття народне не минуло долі Сави. Не зазнав зрадник і особистого щастя. Одружився з шляхтянкою, але не дістав душевного спокою. Переслідують думки про […]...
- Відповіді до теми: творчість І. Карпенка-Карого 1. У чому полягає жанрова і тематична різноманітність творчості І. Карпенк и Карого? Драматична спадщина І. Карпенка-Карого – це вісімнадцять оригінальних п’єс. За жанрами це соціально-побутові, соціально-психологічні та історичні дра ми і соціально-сатиричні комедії. Заслуга драматурга в тому, що він із великою викривальною силою показує типові явища розвитку капіталізму в Україні, ви сміює негативне в житті народу, звертається до історичної тематики, засуджуючи поведінку зрадника, закликає до єдності народу, до єдності […]...
- П’єса І. Карпенка-Карого “Сто тисяч’ як викриття користолюбства Наприкінці XІX – початку XX століття театральне мистецтво України переживало піднесення, ставала більш важливою його роль у культурному та громадському житті. Цей розквіт українського театру пов’язаний, не в останню чергу, з драматургією І. Карпенка-Карого та його діяльністю як режисера й керівника трупи. Українська драматургія того часу була під владою літературних штампів. Популярними були псевдокомічні п’єси “з народного життя” або історичні драми. І. Карпенко-Карий зміг збагатити літературу видатними п’єсами, в яких […]...
- Іван Карпенко-Карий – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ XVIII ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ XVIII – ПОЧАТКУ XX СТ. УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ XVIII – 90-Х РР. XIX СТ. Іван Карпенко-Карий Іван Карпович Тобілевич народився 17 вересня 1845 р. у слободі Арсенівці на Херсонщині в багатодітній сім’ї управителя поміщицького маєтку. Його батько, Kapno Адамович Тобілевич, мав дворянські корені, мати, Євдокія Зіновіївна Садовська, була простого роду, походила з містечка Саксагань. Вплив матері на виховання дітей був визначальним. Не випадково, ставши відомими діячами української театральної […]...
- Морально-етичні проблеми у п’єсах І. Карпенка-Карого і М. Старицького Талановиті письменники та драматурги Іван Карпеко-Карий та Михайло Старицький внесли великий вклад у розвиток української літератури. У своїх творах вони підіймали важливі теми, які актуальні й в наш час. Морально-етичні проблеми яскраво простежуються у таких п’єсах І. Карпенко-Карого “Мартин Боруля”, “Хазяїн”, “Безталанна” та п’єсі М. Старицького “За двома зайцями”. Ці твори написані в реалістичній манері. Драматурги, частого через смішні буденні ситуації показують надзвичайно серйозні й невеселі сторони дійсності нашого світу. […]...
- “Я взяв життя” Сюжет п’єси “Сто тисяч” Іван Карпенко-Карий узяв із реального життя: у країні скасували кріпосне право, сили, що дрімали в окремих представниках селянства, звільнилися і знайшли вихід у примноженні достатків, у скуповуванні земель, у нещадній експлуатації селянства. Герасим Калитка, головний герой п’єси “Сто тисяч”, жив у кожному новітньому багатієві. Карпенко-Карий навіть прізвище своєму героєві дав, використавши загальновживане слово “калитка”, що означає торбину для грошей, гаманець. Після скасування кріпосного права такі калитки, […]...
- ЗНО – ТЕСТ №12 1. Батьком “новочасного українського театру, визначним артистом та при тім великим драматургом, якому рівного не має наша література”, назвав І. Карпенка-Карого А Іван Нечуй-Левицький. Б Іван Франко. В Панас Мирний. Г Марко Кропивницький. 2. Родинна подія лягла в основу драми І. Карпенка-Карого А “Бурлака”. Б “Наймичка”. В “Мартин Боруля”. Г “Розумний і дурень”. 3. “Діло Борулі веду проти Красовського, а діло Красовського – проти Борулі”, – говорить персонаж драми “Мартин […]...
- Викриття аморальності стяжателів і експлуататорів на прикладі образу Терентїя Пузиря Земля була найбільшим скарбом для українця XІX століття, коли в нашій переважно аграрній державі почав зароджуватися капіталізм: “Ох земелько, святая земелько, Божа ти донечко! Як радісно тебе загрібати докупи, в одні руки… Приобрітав би тебе без ліку”, – ці роздуми і мрії належать не тільки Герасимові Никодимовичу Калитці, головному героєві комедії Івана Карпенка-Карого “Сто тисяч”, це думки багатьох селян тогочасної України. Так думав і Терентій Гаврилович Пузир – центральна постать […]...
- Селянство в пореформені часи Іван Карпенко-Карий – письменник-драматург, який все своє життя і творчість присвятив становленню і зростанню українського театру. П’єси його порушували болючі проблеми ІІ половини XІX століття, розкривали характерні риси тогочасного життя. П’єса “Сто тисяч” – твір про життя селянства в перші пореформені роки. Ще з дитинства, живучи серед селян-кріпаків, І. Карпенко-Карий вивчав їх побут, добре знав традиції, а коли став драматургом, то однією з провідних тем його творчості стала тема життя […]...
- Система образів у комедії І. Карпенка-Карого “Хазяїн” Драматична творчість І. К. Карпенка-Карого – найбільше досягнення української класичної драматургії XІX ст. В українській драматургії п’єса “Хазяїн” вважається найкращою реалістичною сатиричною комедією. Карпенко-Карий використав могутню силу сміху не для того, щоб розважати, звеселяти громадськість, а щоб боротись за торжество світлих, благородних ідеалів людства. Автор підкреслював, що його “Хазяїн” – це “зла сатира на чоловічу любов до стяжания без жодної іншої мети. Стяжания для стяжания”. Тему “стяжания для стяжания” Карпенко-Карий […]...
- Зображення життєвих явищ в п’єсах “Наймичка” і “Мартин Боруля” І. Карпенко-Карий почав драматургічну діяльність людиною немолодою, збагаченою великим життєвим досвідом, маючи вже стійкі переконання художника реаліста.. Мистецькі шукання привели його до створення блискучого зразка психологічної драми – п’єси “Наймичка” . Темою “Наймичка” співзвучна деяким творам Тараса Шевченка, Марка Вовчка, Панаса Мирного. Сюжетну основу драми складає трагічна історія наймички Христини, дочки загиблої у шинку покритки, що змалку поневіряється по наймах, зносить наругу і знущання, але не втрачає душевної чистоти. Щира […]...
- П’єса “Сто тисяч” як викриття користолюбства ІВАН КАРПЕНКО-КАРИЙ 8 клас Наприкінці XIX – початку XX століття театральне мистецтво України переживало піднесення, ставала більш важливою його роль у культурному та громадському житті. Цей розквіт українського театру пов’язаний, не в останню чергу, з драматургією І. Карпенка-Карого та його діяльністю як режисера й керівника трупи. Українська драматургія того часу була під владою літературних штампів. Популярними були псевдокомічні п’єси “з народного життя” або історичні драми. І. Карпенко-Карий зміг збагатити літературу видатними п’єсами, […]...
- КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ З ВИБІРКОВИМИ ВІДПОВІДЯМИ – І. КАРПЕНКО-КАРИЙ – НАЦІОНАЛЬНА ДРАМА 8 КЛАС НАЦІОНАЛЬНА ДРАМА І. КАРПЕНКО-КАРИЙ КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ З ВИБІРКОВИМИ ВІДПОВІДЯМИ До теми “Національна драма. Іван Карпенко-Карий” 1. Дайте визначення драми. Драма – літературний рід, призначений для вистави на сцені, явища життя й характери розкриваються в розмовах та діях персонажів. 2. Визначте основні особливості драматичних творів. Єдність дії та слова; зображення персонажів через їхні вчинки, поведінку, висловлювання; відтворення подій як живого процесу; наявність ремарок; призначення для вистави на сцені; поділ […]...
- Пузир – мільйонер з психологією дрібного власника “Чим він був для України, для розвою її громадського та духовного життя, се відчуває кожний, хто знає, що він був один з батьків новочасного українського театру, визначним артистом та при тім великим драматургом, якому рівного не має наша література”, – писав про Івана Карпенка-Карого Іван Франко. Так, кращої характеристики діяльності славетного нашого драматурга, здається, не існує. А цитати, як і життя, слід розуміти якнайповніше. XIX століття було часом розвитку українського […]...
- Твір Іван Карпенко-Карий і його п’єса “Сто тисяч” Іван Карпенко-Карий і його п’єса “Сто тисяч” Вивчаючи творчість Івана Карпенка-Карого, ми знайомимося з розвитком української драматургії й театру другої половини XIX століття. Величезним творчим досягненням Карпенка-Карого є його комедія “Сто тисяч”. Провідною рушійною силою подій, зображених у комедії “Сто тисяч”, є гонитва за багатством. Це яскраво показав драматург на образі сільського куркуля Герасима Никодимовича Калитки, сенсом життя якого було придбання землі: Калитка скуповував землю за будь-якої нагоди. Він купував […]...
- Життєвий і творчий шлях – Іван Карпенко-Карий Іван Карпенко-Карий Життєвий і творчий шлях 10 вересня 1845 р. у селі Арсенівці Бобринецького повіту на Херсонщині, в родині управителя поміщицького маєтку Карпа Адамовича Тобілевича народився син Іван. Батько походив із зубожілого дворянського роду. Не маючи ні землі, ні чинів, ні освіти, Карпо Адамович Тобілевич змушений був все життя служити у поміщиків. Мати майбутнього письменника була кріпосною, її Карпо Адамович викупив у поміщика Золотницького. До чотирнадцяти років Іван жив у […]...
- П’єса І. Карпенка-Карого “Хазяїн” – комедія нового типу Український театр довгий час змушений був розробляти селянську тематику з етнографічним ухилом, бо інакше б українське слово не звучало зі сцени. Та це дало можливість театру розвиватися, швидко пройти шлях оновлення. Своєрідним знаком оновлення української драматургії була п’єса “Хазяїн” І. Карпенка-Карого. Соціально-сатирична комедія – це новий тип твору для тогочасного театру, бо в ній розв’язуються проблеми сучасного авторові суспільства – становлення нової сільської буржуазії. Яка ж вона, та нова буржуазія? […]...
- П’єса “Хазяїн” – видатне досягнення української драматургії XІX століття Іван Карпенко-Карий – видатний український драматург, який написав багато відомих п’єс, комедій. Усі знають такі його комедії, як “Мартин Боруля”, “Сто тисяч”, “Хазяїн”. Комедія “Хазяїн” – вершина творчості І. Карпенка-Карого. Важливі суспільно-політичні та моральні проблеми, які були поставлені ще в комедії “Сто тисяч”, знайшли своє подальше всебічне висвітлення в новій комедії “Хазяїн”. В основу п’єси покладено реальні факти капіталістичної дійсності. Драматург показав хижацьке обличчя українського капіталіста-землевласника, котрого ненаситна жадоба до […]...
- Бертольд Брехт і зміст його реформи драми І. Б. Брехт і експресіонізм. 1. Драма – провідний жанр експресіонізму. 2. Принцип “активності” й експресіонізм. ІІ. Створення “епічного театру”. ІІІ. Принципи “епічного театру”. 1. Намагання впливати передусім на “розум”, а не на “серце”. 2. Значення боротьби за інтелектуальність мистецтва. 3. Критичне ставлення до природи й суспільства. 4. Ефект “очуження”. ІV. “Реалістичність” театру Б. Брехта....
- “Хазяїн” Івана Карпенка-Карого – зразок української драматургії XIX ст. – Олена Акульшина Конкурс на кращу творчу роботу 2010 року Автор: Олена Акульшина “Хазяїн” Івана Карпенка-Карого – зразок української драматургії XIX ст. Наприкінці XIX ст. в Україні відбувалися великі зміни, починали свій розвиток капіталістичні відносини, які дуже впливали на життя селян, на зміну дрібним власникам приходили великі капіталісти-землевласники, які нещадно експлуатували селян заради своєї наживи. Ці нові явища привернули увагу І. Карпенка-Карого, бо він бачив їхню руйнівну дію, тому в багатьох своїх творах […]...
- Сатиричний образ сільського глитая Драматургія Івана Карпенка-Карого – одне з найвищих надбань українського класичного театру. П’єси цього видатного митця визначаються реалістичністю, досконалістю, багатоплановістю. Так, у славетній комедії “Сто тисяч” талант письменника-сатирика виявився з найбільшою повнотою, винайшовши художню форму для зображення зажерливого та фанатично жадібного сільського глитая. Сюжет комедії “Сто тисяч” становлять події, пов’язані з шахрайськими намірами заповзятливого куркуля Герасима Калитки. У цьому образі автор створив глибоко реалістичний тип нагромаджувача грошей і землі. Жадоба просто […]...
- Викриття аморальності стяжателів і експлуататорів на прикладі образу Терентія Пузиря ІВАН КАРПЕНКО-КАРИЙ 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Земля була найбільшим скарбом для українця XIХстоліття, коли в нашій переважно аграрній державі почав зароджуватися капіталізм: “Ох земелько, святая земелько, Божа ти донечко! Як радісно тебе загрібати докупи, в одні руки… Приобрітав би тебе без ліку”, – ці роздуми і мрії належать не тільки Герасимові Никодимовичу Калитці, головному героєві комедії Івана Карпенка-Карого “Сто тисяч”, це думки багатьох селян тогочасної України. Так думав і Терентій […]...
- З чого сміється І. Карпенко-Карий у своїй комедії “Сто тисяч”? Карпенко-Карий – видатний український драматург, що працював наприкінці XІX століття. Іван Тобілевич зробив значний внесок не тільки в розвиток української літератури, а й у розвиток культури нашої Батьківщини. 1882 року у Катеринославі було створено перший український професійний театр, який здобув значне визнання не тільки серед народу, а й закордоном. П’єси для нового театру Тобілевич писав сам, у багатьох сам виконував головні ролі. Його драматичні твори характеризуються реалістичністю зображення усіх подій. […]...
- “Хазяїн” – видатне досягнення української драматургії XIX століття “Чим він був для України, дня розвою її громадського та духовного життя, се відчуває кожний, хто знає, то він був з батьків новочасного українського театру, визначним артистом та при тім великим драматургом, якому рівного не має наша література”, – так оцінив значення спадщини і діяльності видатного письменника Івана Карпенка-Карого геніальний Франко. Комедію “Хазяїн” недаремно вважають одним з вершинних досягнень української драматургії XIX століття. У цьому творі знайшли своє подальше відображення […]...
- Величезним творчим досягненням Карпенка-Карого є його комедія “Сто тисяч” Вивчаючи творчість Івана Карпенка-Карого, ми знайомимося з розвитком української драматургії й театру другої половини ХІХ століття. Величезним творчим досягненням Карпенка-Карого є його комедія “Сто тисяч”. Провідною рушійною силою подій, зображених у комедії “Сто тисяч”, є гонитва за багатством. Це яскраво показав драматург на образі сільського куркуля Герасима Никодимовича Калитки, сенсом життя якого було придбання землі: Калитка скуповував землю за будь-якої нагоди. Він купував її в селян, що розорилися. Не гребував […]...
- Величання в народних піснях селянської родини, селянина-трудівника
- Павло Тичина співець народу України
Categories: Твори з літератури