Твори відомого українського письменника-гумориста Степана Олійника відзначаються актуальною тематикою, національним гумором і комізмом ситуацій. Він також з повним правом вважається гідним послідовником вітчизняних корифеїв сатири Івана Котляревського, Степана Руданського та Остапа Вишні. Бо він ніколи не міг пройти осторонь тих явищ, які потребували сатиричного викриття, висміювання вад суспільного життя та окремих людей, негативних типів.
Свої удари поет спрямовує проти утриманців, ледарів, хапуг, кар’єристів, хабарників, бюрократів, міщан у побуті та громадських взаєминах. Коли читаєш його жартівливі мініатюри, гуморески, фейлетони, памфлети, здається, немов усе відбувається на твоїх очах. І ти смієшся й глузуєш разом з автором над героєм або кумедною ситуацією, обурюєшся і обов’язково потім зробиш висновок для себе. Напевно, саме у цьому – сила і найважливіше значення благородного гніву сатири С. Олійника.
З усієї творчої спадщини поета-гумориста мені найбільше подобаються його вірші для дітей та байки. Скільки знайомих облич я побачив на сторінках його “дитячої” поезії! Тут і “винахідливий” синочок – “Ледар-брехунець”, і двієчник з “Хвостатих комет”, і неслухняна ласуня, і примхлива онучка.
У байках викрити ці негативні риси людей допомагають образи звірів або речей. Та коли придивишся до них уважніше, обов’язково впізнаєш людину із вадою характеру або поведінки. Ось перед нами Індик і Півень – “невизнані таланти” у “жорстокий вік”. Для “зачерствілих сердець” “надталант” Індика занадто “складний, тонкий”.
Та й Півня “недооцінює” народ, “публіка, немов глуха”. Гот, поглузувавши з пихи цих “артистів”, ми підтримуємо висновок солов’я:
Епоха і народ у нас – найкращі,
Та от співці ви негодящі!
Влучно висміює С. Олійник і зарозумілість деяких дилетантів, що “досвідом діляться”, як “дзьобати носом шкарлупу”. А от у байці “Знюхалися” від сатирика дістається вже крадіям і хапугам, яких колоритно представляють приблудна Жучка та “охоронець” Теклиного двору Мурза. Людську безсердечність та сваволю викриває поет у байці “Четвероногий і двоногий”, змальовуючи сцену покарання бродячого осла жорстоким п’яницею.
Байки С. Олійника – це справжній скарб в українській літературі. Із сатиричним гнівом висміюючи вади сьогодення, вони допомагають нашому суспільству очиститися від них





Related posts:
- Сатиричний осуд суспільних відносин між панами та трудящою людиною Твір “Пан та Собака” – це приклад української класичної байки. Щирий, гуманний, прогресивний зміст, художня майстерність твору принесла велику популярність байці. Актуальність байки була зумовлена політичним станом суспільства, тиском прогресивних сил у боротьбі проти кріпосництва, за визволення народу від свавілля панства, за гідність людини. Гулак-Артемовський, використовуючи алегорію, говорить на початку байки, що “на землю злізла ніч” – то кріпосне право, а народ, пригнічений, поневолений, мовчить, не бореться з ним. Лиш […]...
- Викривальна сила байок С. Олійника Відомий український поет-сатирик Степан Олійник з повним правом вважається гідним послідовником вітчизняних корифеїв сатири Івана Котляревського, Степана Руданського та Остапа Вишні. Він не міг пройти осторонь тих явищ, які потребували сатиричного викриття, висміювання вад суспільного життя та окремих людей, негативних типів. Свої удари поет спрямовує проти утриманців, ледарів, хапуг, кар’єристів, хабарників, бюрократів, міщан у побуті та громадських взаєминах. Коли читаєш жартівливі мініатюри, гуморески, фейлетони, памфлети, здається, немов усе відбувається на […]...
- Байка – джерело мудрості У розділі “Байка у світовій літературі” ми познайомилися з історією розвитку байки, а також із творами відомих байкарів. Байки писали Езоп, Лафонтен, Крилов, Глібов. Спочатку здається, що байка – це розважальний веселий твір, але насправді автори байок говорять про серйозне. Як сказав Леонід Глібов: “Здається, байка просто бреше, а справді – правду ясну чеше”. Байка нагадує казку, бо діючи особи в ній – звірі, які розмовляють. Але в байці є […]...
- Викривальна і повчальна спрямованість байок Л. Глібова Викривальна і повчальна спрямованість байок Л. Глібова Леонід Іванович Глібов у своїх байках гостро критикував несправедливий суд, жорстокість панів, неробство, хвалькуватість, підлабузництво, брехливість тощо. Основною ознакою байки є її алегоричність. Відповідно до цього байка має дві частини – оповідну і повчальну. Так, наприклад, в байці “Лисиця-жалібниця” в першій її частині розповідається про жорстокий вчинок лицемірної Лисиці, а в другій автор вказує, що такі Лисиці бувають і між людьми і їх […]...
- Сатиричний характер поезії Некрасова У віршах другий половини 40-х років Некрасов найчастіше прямо зіштовхує гнобителів і пригноблених. Вірша носять гостро конфліктний характер. Поряд з описом трагічної долі своїх героїв Некрасов не міг не писати й про винуватців народних нещасть. Так, “Псове полювання” побудована на зіткненні іронічно описаних захватів поміщика від панської потіхи й похмурої похмурості, навіть відкритого протесту кріпаків. І пейзаж, яким відкривається вірш, витриманий у сумовитих, сумних тонах. Правда, далі поет згадує про […]...
- Народності байок Крилова Народності творів Крилова можна простежити й мовою його байок. Досить зіставити, скільки прислів’їв він включив у текст байок і скільки створених їм рядків залишилося жити в мові на правах прислів’їв і приказок. І тих і інших – безліч. Наприклад, прислів’я “Можна б про це пісню проспівати, так щоб кого по юшку не зачепити” наведена Криловим у байці “Гусаки” у такій формі: Баснь цю можна б і боле пояснити Так щоб […]...
- Повість “Конотопська відьма” найкращий гумористично-сатиричний твір Г. Квітки-Основ’яненка Сатира Григорія Квітки-Основ’яненка тісно пов’язана з традиціями “Енеїди” І. П. Котляревського і розвитком сатири М. В. Гоголя. У змалюванні дійсності Квітка-Основ’яненко широко використовував усну народну творчість – казки, прислів’я, приказки, повір’я та перекази. У сатиричних творах письменник висловлював народні погляди на всіляке лиходійство, жадібність, користолюбство. Найкращим гумористично-сатиричним твором Квітки-Основ’яненка є повість “Конотопська відьма”. У сюжеті твору майстерно переплітаються реалістичні картини із фантастикою. Для того щоб правдиво показати суспільне життя, взаємини […]...
- Сатиричний образ сільського глитая Драматургія Івана Карпенка-Карого – одне з найвищих надбань українського класичного театру. П’єси цього видатного митця визначаються реалістичністю, досконалістю, багатоплановістю. Так, у славетній комедії “Сто тисяч” талант письменника-сатирика виявився з найбільшою повнотою, винайшовши художню форму для зображення зажерливого та фанатично жадібного сільського глитая. Сюжет комедії “Сто тисяч” становлять події, пов’язані з шахрайськими намірами заповзятливого куркуля Герасима Калитки. У цьому образі автор створив глибоко реалістичний тип нагромаджувача грошей і землі. Жадоба просто […]...
- Осуд моральних пороків у народних байках – І варіант 6 клас I варіант Народні байки, як відомо, містять у собі мудрість, яку накопичував народ не одне покоління. В основному байки мають сатиричний характер, тобто висміюють ті моральні пороки, які притаманні кожному з нас. Байки вчать нас жити так, щоб наші дії не йшли всупереч нашому сумлінню. У байці “Миш, жаба і каня” мова йде про те, як миша і жаба почали бійку через ямку, не розібравшись у суті справи. […]...
- Т. ШЕВЧЕНКО “СОН” . САТИРИЧНИЙ ПАФОС ПОЕМИ, ЇЇ СПРЯМУВАННЯ 1. Царицю поет у творі називає… А Зів’ялою квіткою. Б Опалим листям. В Засушеним опеньком. Г Пораненим птахом. 2. “Щедра та розкішна” людина… А Храми мурує. Б Богобоязлива. В Намагається “неситим оком за край світа зазирати”. Г Не реагує на будь-яке лихо. 3. “Царят і старчат” поет називає… А Адамовими дітьми. Б Тихими і тверезими. В Байдужими до власної долі. Г Загарбниками і поневолювачами рідного краю. 4. Хижина ліричного героя, […]...
- Засудження моральних пороків у народних байках 6 клас Серед багатьох жанрів народної творчості значне місце посідає народна байка. Найцікавішим є те, що на перший погляд у цих творах розповідається про тварин, але якщо придивитись… через тварин вимальовуються образи людей. В образах цих тваринних персонажів змальовано не просто людей, а їхню вдачу з усіма притаманними їй вадами. Наприклад, у байці “Не випусти рака з рота” засуджується любов людини до хвалькуватих речей. Рятуючись від ворони, рак почав її […]...
- Поетичний словник Бориса Олійника І. Мовно-поетична образність творів Бориса Олійника. ІІ. Поняття-терміни у творах поета. ІІІ. Громадянська лірика Б. Олійника. . Особливе місце у віршах Б. Олійника посідає філософська лексика, органічна в духовному світі поета, яка виразно виявляється в публіцистичній спрямованості. Багато елементів фольклору знаходимо в системі поетичної мови Б. Олійника. Його улюблені образи – фольклорні слова-символи: калина, любисток, місяченько, лебідь, рута, соловей.) ІV. Мовна палітра Б. Олійника. . Однією з характерних особливостей мовної […]...
- Чому навчає байка? Леонід Іванович Глібов народився в 1827 році в селі Веселий Поділ на Полтавщині. Ще з юного віку складав поезії російською мовою, але невдовзі почав писати байки українською. Упродовж життя він створив понад 100 байок. У них письменник зазвичай намагався порушувати проблеми людської та суспільної моралі. Леонід Глібов у своїх байках гостро критикував несправедливий суд, жорстокість панів, неробство, хвалькуватість, підлабузництво, брехливість тощо. ” Відомо, що основною ознакою байки є її алегоричність. […]...
- Езоп – засновник жанру байки ЕЗОП Давньогрецький напівлегендарний байкар. Ім’я Езопа зустрічається у працях історика Геродота, який повідомляє, що Езоп жив на острові Самосі, був рабом з фізичними вадами, згодом став вільний, писав байки. Збірник Езопа містить 426 байок, написаних прозою. Твори його стислі, мораль досить пряма і лаконічна. Наприклад, мораль байки “Крук і Лисиця” така: “Ця байка стосується нерозумної людини”. Традиції, започатковані Езопом, збереглися: персонажами байки виступають звірі, рослини, предмети; про головну проблему говориться […]...
- Осуд моральних пороків у народних байках – ІІ варіант 6 клас II варіант Байки – короткі прозові твори, що розповідають про одну якусь подію, вони невеликі за обсягом. У байках головними героями майже завжди є тварини. Засновником цього жанру став Езоп. Байки цікаві тим, що в них автор викриває людські вади та погані звички. У байці “Миш, жаба і каня” зображено мишу, що зробила собі ямку і зносила туди зерно, а жаба зайняла її домівку. Вони почали сваритись і […]...
- Тематика байок Гребінки Серед зачинателів української літератури визначне місце посідає Євген Гребінка – байкар, прозаїк і поет. Байки митця тісно пов’язані з народно-пісенними джерелами. У них змальовано біль і горе народу, засуджено несправедливість. Українське народне прислів’я про зерно й полову лежить в основі байки “Пшениця”, де показано, що “найкраще зерно” йде на дно, “полова ж навісна пливе собі по хвилі”. Цей простий, зрозумілий приклад байкар використовує, щоб показати вищість скромності, гідності над пихатістю […]...
- Здається, байка просто бреше, а справді ясну правду чеше Леонід Глібов був лагідною людиною і глибоким ліриком у душі. На його байки, вірші та загадки відгукуються і дорослі, і малі. Адже йому вистачило таланта й майстерності одягти байку в національне вбрання, щоб вона засяяла всіма барвами. Ще з дитинства маленький Леонід Глібов із захопленням слухав бабусині казки. Він часто задумувався, що у них діють не тільки люди, але й тварини. І ці тварини теж бувають добрі і злі, що […]...
- Байка – найдавніший жанр літератури 1. Визначення байки. 2. Засновник жанру байки. 3. Римський поет Федр. 4. Італієць Леонардо да Вінчі – видатний діяч епохи Відродження. 5. Французький байкар Жан де Лафонтен. 6. Польський діяч Ігнатій Красицький. 7. Талановитий російський письменник І. Крилов ; критикує не лише окремі вади людей, а й певні історичні події та суспільні явища). 8. “Здається, байка просто бреше, А справді правду ясну чеше…” ....
- Тематика байок Євгена Гребінки Серед зачинателів української літератури визначне місце посідає Євген Гребінка – байкар, прозаїк і поет. Байки митця тісно пов’язані з народно – пісенними джерелами. У них змальовано біль і горе народу, засуджено несправедливість. Українське народне прислів’я про зерно й полову лежить в основі байки “Пшениця”, де показано, що “найкраще зерно” йде на дно, “полова ж навісна пливе собі по хвилі”. Цей простий, зрозумілий приклад байкар використовує, щоб показати вищість скромності, гідності […]...
- Характеристика образа Лисиця в байках Жана де Лафонтена Лис – персонаж багатьох байок Лафонтена, образ, запозичений з байок езопа й тваринного епосу. Це обережна, хитра, улеслива істота, що часом здобуває перемоги над недалекою, простодушною звіриною, але найчастіше попадає в мережі власного підступництва. У загальновідомому сюжеті байки “Ворона й Лисиця” Л. вдається добути лестощами сир. У моралі байки чується авторська невтішність у тім, що даремно говорити миру про мерзенність лестощів. Він і сам розуміє, що лестощі можуть привести й […]...
- Осуд лицемірства, підступництва, хижацтва в байці “Лисиця-жалібниця” – І варіант – ЛЕОНІД ГЛІБОВ 6 клас І варіант У байці Л. Глібова “Лисиця-жалібниця” дуже яскраво показано, якими підступними і лицемірними можуть бути люди. Адже відомо, що через образи певних тварин байки висвітлюють вади людей. Спочатку йде опис життя Лисиці, яка живе в тихому гаю, де її ніхто не чіпає. Всім вона хоче здаватися доброю і справедливою: От де по правді можна жить І доленьку хвалить, В добрі кохаться, всіх любити, Ніколи зла і кривди […]...
- Байка – твір художній, філософський, виховний Основоположником байки вважають античного раба-митця Езопа. Дійсно, мудрість його байок настільки глибока і невичерпна, що протягом багатьох століть нею користуються байкарі. Вони створюють нову форму для байки, завіршовують її, але не вважають за потрібне змінювати її зміст, який є довершеним, а тому вічним. Розглянемо три байки Езопа, які прожили віки, і тепер у віршованій формі відомі під іменами інших байкарів, зокрема іменем російського письменника Івана Крилова: “Крук і лисиця”, “Мураха […]...
- Байки Основоположником байки вважають античного раба-митця Езопа. Дійсно, мудрість його байок настільки глибока і невичерпна, що протягом багатьох століть нею користуються байкарі. Вони створюють нову форму для байки, завіршовують її, але не вважають за потрібне змінювати її зміст, який є довершеним, а тому вічним. Розглянемо три байки Езопа, які прожили віки, і тепер у віршованій формі відомі під іменами інших байкарів, зокрема іменем російського письменника Івана Крилова: “Крук і лисиця”, “Мураха […]...
- Питання с відповідями До теми “Байки у світовій літературі” Що називається байкою, і які її головні ознаки? Байка – це невелике, здебільшого віршоване оповідання повчального змісту, героями якого виступають звірі, люди, рослини чи предмети. Провідна думка байки називається мораллю. Вона може знаходитись як на початку, так і в кінці твору. Обов’язковим для байки є використання алегорії, сатири, іронії. Алегорія – це такий художній прийом, який полягає в зображенні одних явищ чи образів через інші. Сатира – різке викриття явищ […]...
- Засудження людських вад у байках І. Крилова Іван Андрійович Крилов був надзвичайно талановитою людиною: захоплювався математикою й іноземними мовами, поезією та музикою, писав п’єси та видавав часописи. Проте найбільше визнання й славу принесли йому байки. Славу великого російського байкаря Крилов зажив ще за життя. Коли Івана Андрійовича запитували, чому він пише байки, він відповідав: “Байки зрозумілі кожному”. Так, байки Крилова знані всіма й зрозумілі кожному. Хто з нас не читав його прекрасних байок, не дивувався його кмітливим, […]...
- Осміяння в байках І. А. Крилова людських вад і недоліків Осміяння в байках І. А. Крилова людських вад і недоліків Люблю, где случай есть, пороки пощипать. І. А. Крилов Іван Андрійович Крилов був обдарованою людиною. Він складав п’єси для театру, писав вірші, перекладав байки. Якось він показав свої переклади відомому байкарю Іванові Івановичу Дмитрієву. Дмитрієв був у захваті від байок Крилова: “Це ваш рід, ви знайшли його”, – сказав він і відіслав байки до журналу, де вони були надруковані в […]...
- Засудження людських вад у байках Крилова Байки І. А. Крилова – прекрасна школа спостережень життя, явищ, характерів. Байки зацікавлюють і динамічними сюжетами, і зображенням характерів дійових осіб, зокрема тварин, комах, птахів. Однак тварини, комахи і риби у байках, за влучним висловом І. Франка, “одною бровою підморгують на людей”. Тож кожна прочитана байка викликає у людини роздуми. Читаючи байку “Дем’янова юшка”, розумієш: історія, яку розповідає автор, зовсім не про конкретних Дем’яна та Фоку й не про юшку […]...
- СИЛА ХУДОЖНЬОЇ ІРОНІЇ 6 КЛАС СИЛА ХУДОЖНЬОЇ ІРОНІЇ ПРИКЛАДИ ПЛАНІВ ТВОРІВ Варіант 1 1. Образи творів Степана Олійника. 2. “Співці” і ледаща – то люди не кращі. 3. Вістря сатири змушує змінитися. Варіант 2 1. Великий сатирик і гуморист. 2. Образне критичне бачення світу. 3. Чого навчають мене твори Степана Олійника. ЕПІГРАФИ ДО ТВОРУ Ні словом, ні душею не лукав. Дніпро один. А ти – його рукав. Ми не одні у матері-землі, Та […]...
- Спільне та відмінне байки Крилова “Вовк та ягня” та однойменної байки Езопа Відомо, що сюжети багатьох байок виникли ще в давнину, але байкарі різних країн використовують їх для написання нових творів. Як виникає новий твір на основі відомого сюжету, спробуємо дослідити це на прикладі байок Езопа і Крилова. Езоп – легендарний поет, якого вважають засновником жанру байки. Байки Езопа прозові, оповідні, лаконічні. Головна увага приділяється сутичці між носіями певних рис або різних життєвих позицій. У байці “Вовк та ягня” характери персонажів чітко […]...
- Втілення у байці погляду народу на чиновництво, оцінка його дій – ІІ варіант ЄВГЕН ГРЕБІНКА 8 клас II варіант Є. Гребінка писав багато: байки, вірші, повісті, романси й оповідання, нариси тощо. Але перше визнання й славу Є. Гребінці принесли байки. Письменник художньо переосмислював здобутки попередників. Великий вплив на нього мала творчість Крилова, теми якого він часто запозичував, але завжди подавав їх своєрідно, вносячи у свої байки український пейзаж і світогляд українця. Тема соціальної несправедливості переважає у творах Є. Гребінки. Більшість його байок спрямована проти поміщицької […]...
- Відповіді до теми: творчість Г. Сковороди 1. Яку книгу Г. Сковорода вважав найголовнішою для себе і для всього людства? Усе життя улюбленою книгою Г. Сковороди була Біблія. 2. Яку науку Г. Сковорода вважав провідною ниткою Аріадни, що допомагає людині перемогти скрутні життєві обставини? Філософію. 3. Який ідейний зміст байки Г. Сковороди “Бджола і Шершень” ? У байці “Бджола і Шершень” Г. Сковорода розвинув ідею “сродної” праці Письменник був упевнений, що кожна людина має використовувати і розвивати […]...
- “Щука” Леоніда Глібова Як відомо, байка зародилася ще в стародавній Греції. Відтоді й донині цей жанр є надзвичайно популярним. Генієм української байки є Леонід Глібов. Велика кількість його байок має оригінальні сюжети. Крім того, він творчо переніс на національний грунт велику кількість відомих сюжетів байок, наповнивши їх народними образами, характерами, деталями. Широко відомий мандрівний старовинний сюжет про нерозумних суддів, яких легко можна перехитрити й заплутати. Цю тему Глібов талановито розвинув у байці “Щука”, […]...
- Байки у світовій літературі Байка – це невелике, здебільшого віршоване оповідання повчального змісту, героями якого виступають звірі, люди, рослини чи предмети. Провідна думка байки називається мораллю. Вона може знаходитись як на початку, так і в кінці твору. Обов’язковим для байки є використання алегорії, сатири, іронії. Алегорія – це такий художній прийом, який полягає в зображенні одних явищ чи образів через інші. Сатира – різке викриття явищ людського життя, поєднане з гострим висміюванням. Іронія – […]...
- Чого навчають нас байки Л. Глібова. Байка Л. Глібова “Щука” І. Глібов – майстер-байкар. ІІ. “Щука” – викриття лицемірства, продажності суду. ІІІ. “Страшний” вирок. ІV. Роль байки в літературі. Прадавня людина вперше широко розплющила очі і зачудовано подивилася навколо себе. Коли вона вперше відчула себе людиною, то намагалася якось пояснити навколишній світ, такий для неї дивний, малозрозумілий і разом з тим жахливий. І для цього вона створила міф, казку. Серед постійної боротьби добра і зла, правди і кривди, людина вчилася […]...
- Вади людини й суспільства в творах українських байкарів Байка – найцікавіший жанр літератури, і виникла вона в процесі постійної боротьби добра і зла, любові та ненависті, правди і кривди. Байка завжди захищала інтереси скривджених і пригноблених, висміювала паразитичне життя панів, показувала суперечності кріпосницької системи, засуджувала соціальну нерівність. До жанру байки зверталися Г. Сковорода і Л. Боровиковський, І. Франко і ТІ Гулак-Артемовський, Є. Гребінка і Л. Глібов. Талановитий український байкар П. Гулак-Артемовський свій твір “Пан та Собака” спрямував проти […]...
- Творча індивідуальність поета Бориса Олійника Творча індивідуальність поета Бориса Олійника Перші поетичні збірки Бориса Олійника з’явились в шістдесятих роках. Це був час особливого сплеску поетичного мистецтва. Слово оволодівало душами людей, вело їх за собою. У чому ж таїна Олійникового вірша? Особливістю поетичної палітри митця є, на мій погляд, вміння поглянути на проблему нетрадиційно, глибоко полемічно. Візьмемо “мандрівний” сюжет подвигу й покари Прометея. Поет вносить у традиційне трактування теми розповідь про практичні суспільні наслідки цього явища: […]...
- Твір Тематика байок Євгена Гребінки Тематика байок Євгена Гребінки Серед зачинателів української літератури визначне місце посідає Євген Гребінка – байкар, прозаїк і поет. Байки митця тісно пов’язані з народно – пісенними джерелами. У них змальовано біль і горе народу, засуджено несправедливість. Українське народне прислів’я про зерно й полову лежить в основі байки “Пшениця”, де показано, що “найкраще зерно” йде на дно, “полова ж навісна пливе собі по хвилі”. Цей простий, зрозумілий приклад байкар використовує, щоб […]...
- Викриття несправедливого судочинства в байці Л. Глібова “Щука” Викриття несправедливого судочинства в байці Л. Глібова “Щука” Українським Криловим називають найвидатнішого байкаря України Леоніда Глібова. У творах талановитий письменник викриває феодальне та буржуазне судочинство. Найвиразнішою є байка “Щука” – зразок сатири на панський суд. Страшні злочини скоїла Щука: “Того заїла в смерть, другого обідрала”. Отже, звинувачення цілком слушні, судді змушені жорстоко покарати “катюгу”. Але стряпчий проголошує таку промову перед добренькими й плохенькими суддями, яка вимагала найжорстокішого вироку Щуці: Щоб […]...
- Моя улюблена байка І. А. Крилова Я прочитав багато байок І. А. Крилова, але найбільше мені сподобалась байка “Камінь і Черв’як”. Головні герої: Камінь, Черв’як, Дощ і Оповідач-автор. Сюжет байки такий: Камінь, який Лежав на ниві, картав Дощик, що поливав землю. Камінь обурювався через те, що лежить на полі багато років і ніхто не подякував йому за це, а Дощу, що йшов дві-три години, усі раді. Черв’як сказав йому, щоб той замовк, бо Дощ зростив посіви, […]...
- Байка як жанр літератури Підсумковий урок Мета: підготувати учнів до тематичного опитування, добре засвоїти значення термінів “байка”, “мораль”, “алегорія”. Обладнання: учнівські роботи, малюнки до байок. Хід уроку Здається, байка просто бреше. А справді – мудру правду чеше. Л. Глібов І. Оголошення теми, мети і завдань уроку. ІІ. Актуалізація опорних знань учнів. 1. Гра “Відгадай слово” – Коротке, віршоване алегоричне оповідання, в якому закладено повчальний зміст. – Країна, що подарувала світові основоположника жанру байки – Основоположник жанру […]...
- Поетичне вираження в поезіях П. Грабовського одвічного прагнення українського народу до незалежності
- Ліризм і гумор у творчості Остапа Вишні
Categories: Твори з літератури