Я перечитую роман В. Скотта “Айвєнго” і співчуваю красуні, якій не подаровано долею нічого. Навіть у коханні вона може тільки втрачати – і втратить. Настільки, що прийде цілувати руки переможниці.
А річ у тім, що її звугь Ребекка, вона донька Ісаака з Йорка. Вона – дівчина з народу, який ненавидять і зневажають із багатьох причин. Одна з причин релігійна: юдейка не може бути прийнятою у порядному товаристві, не може розраховувати на шлюб ні з норманом, ні з саксом. їй не піднятися вище за коханку – а це вона вважає падінням. Друга причина в тому, що її співвітчизників, не схильних вирішувати проблеми з мечем та списом у руках, великі хазяї Англії зневажають як боягузів.
Нарешті, вона багата. А феодали, що її оточують, і простий народ болісно заздрять діловим успіхам Ісаака з Йорка і не дарують їх його доньці.
Проте саме вона та її батько беруть найактивнішу участь у долі головного героя – Айвєнго. Це вони забезпечують його першокласним конем і міцними, красивими лицарськими обладунками, хоча це речі зовсім не дешеві. Відомо, що гарний панцир коштував три-чотири хутори з усіма працівниками і начинням.
На руках Ребекки буде поранений Айвєнго, і їй треба буде згадати всі уроки Міріам, найкращої лікарки її народу. Саме її лікуванню має дякувати син Седрика, який “залишився живий.
Його шляхетність спроможеться лише на вдячність.
Десь я читав, що коханням може стати будь-яке почуття, навіть ненависть, але в жодному разі не вдячність. До того ж кохати іновірку йому і на думку не спаде.
Храмовник кохає прекрасну єврейку. Єврейка кохає шляхетного Айвєнго. Айвєнго кохає величну леді Ровену. Леді Ровена дозволяє себе кохати. А сама…
Я не можу зрозуміти її ставлення до Айвєнго. Вона нічого не зробила задля нього. Щоправда, під час нашого знайомства з нею в домі Седрика Сакса вона залюбки слухає розповідь про нові подвиги вигнанця Айвєнго.
Проте дівчині завжди приємно усвідомлювати, який незвичайний хлопець є її “прихильником”. А порушення волі господаря дому їй нічим не загрожує, бо господар вважає її законною пре
Тенденткою на англійський трон і сповнений васальної поваги до неї. і хоча Ровена говорить дуже люб’язні слова після проголошення її Королевою Краси на турнірі, та все ж не вона зцілює його рани і не вона повстає проти батьківської волі і “громадської думки”.
Ровена лише чекає, непорушна, як статуя, спокійна і незворушна навіть під час полону. Все працює на неї: і її зовнішність, і традиція їхньої ще дитячої дружби, і релігійна єдність, і впевненість у почуттях Айвєнго.
“Тому, хто має, додасться ще, а у бідного відніметься”. Так воно й сталося. Перед тим, як навіки покинути Англію, бідна Ребекка прийде попрощатися і поцілує руку величній Ровені, як це зазвичай повинні були робити переможені на потіху переможцям.





Related posts:
- Ровена та Ребекка – дві різні долі. Твір за романом “Айвенго” Я перечитую роман В. Скотта “Айвенго” і співчуваю красуні, якій не подаровано долею нічого. Навіть у коханні вона може тільки втрачати – і втратить. Настільки, що прийде цілувати руки переможниці. А річ у тім, що її звуть Ребекка, вона донька Ісаака з Йорка. Вона – дівчина з народу, який ненавидять і зневажають із багатьох причин. Одна з причин релігійна: юдейка не може бути прийнятою у порядному товаристві, не може розраховувати […]...
- Чим приваблює сучасних читачів Ровена та Ребекка У відомому романі Вальтера Скотта “Айвенго” змальовано два дівочі образи – Ровени та Ребекки. Ці обидві жінки молоді, гарні, розумні, виховувались без материнської любові. Їх постійно оточує прихильність навколишніх людей, а також неабияка розкіш. Проте соціальний стан і риси характеру в них суттєво відрізнялися. По-різному вони поводять себе в критичних ситуаціях, по-різному складується їх життя. Ровена належить до саксонського роду, її опікуном являється Седрик Ротервудський. Він обожнює свою прийомну дочку, […]...
- Відповіді до теми: роман В. Скотта “Айвєнго” Яку епоху висвітлює роман В. Скотта “Айвєнго” ? Історичний роман Вачьтера Скотта “Айвєнго” висвітлює події, що могли відбуватися у XІІ ст. Це був час, коли Англію намагалися завоювати нормани. Англійські селяни боролися проти нормандських феодалів, що нав’язувати їм свій спосіб життя, пригнічували, знущалися з них. Король Річард 1 бореться за трон із принцем Джоном і феодалами. Він намагається злити в єдину націю скорених саксів і норманів-завойовників, щоб була єдина нова […]...
- Різні мотиви злочинних учинків Родіона Раскольникова і Соні Мармеладової Роман Ф. Достоєвського “Злочин і кара” був написаний у один із найщасливіших років у житті письменника. У 1866 році він віднайшов своє родинне щастя та створив твір, що приніс йому визнання серед читацької аудиторії. Беручи до увагу тему роману, здається, що у цьому факті прихована якась невідповідність. Адже щастя і страждання, народження родини і вбивство важко поєднати. Якщо уважно прослідкувати біографію Ф. Достоєвського, стає зрозумілою ця зацікавленість психологією вбивці та […]...
- Моральність і прогрес – дві різні сторони життя суспільства Моральність – це сукупність моральних законів, по яких живе людина, тобто законів, які він сам визначає для себе, залежно від виховання, що оточують його людей і т. д. Технічний прогрес – це розвиток продуктивних сил суспільства. Проте вони, як і будь-які сфери життя суспільства, повинні бути взаємозалежні між собою. Уважається, що моральність і моральні закони існували з моменту зародження суспільства й що моральність є вродженою властивістю людини, закладеним у нього […]...
- Усі різні – усі рівні Який загадковий світ у своїй грандіозній картині – поєднання людських всесвітів. Кожен із нас відрізняється один від одного зовнішністю, темпераментом, кольором шкіри, здібностями і найголовніше – своїм внутрішнім світом. Я такий же, як і всі, і я ні на кого не схожий. Я один – єдиний такий. Мій внутрішній світ неповторний, яким би він не був. Так само є неповторним світ тих, хто поруч зі мною. Людина має не тільки […]...
- Яблуневий сад у різні пори року Яблуневий сад у різні пори року Моя школа знаходиться недалеко від будинку, де я живу. Шкільна територія досить велика, там є теплиця, майданчик для занять з військової підготовки, географічний майданчик, корти для тенісу та великий стадіон, де ми граємо у футбол. А ще біля нашої школи є сад, до ростуть яблуні. У вересні починаються заняття у школі, а сад вже готується закінчити свій сезон. Гілки схиляються від важких яблук, листя […]...
- Різні життєві позиції персонажів у творі В. Симоненка “Цар Плаксій і Лоскотон” У поетичному творі “Цар Плаксій і Лоскотон” В. Симоненко змальовує двох протилежних персонажів. Мені дуже подобається, як автор вміло користується словами! Країна звалася Сльозолии, три сини царя Плаксія звались Плаксуни, дочки – Нудота, Вай-Вай, Плакота… Одразу все стає зрозуміло і ясно! Мені здасться, це додає твору яскравості та краси, коли назви та імена вже певним чином характеризують персонажів. Цар Плаксій є втіленням постійного суму, скарги на життя – всього, що […]...
- Жіночі постаті у романі В. Скотта “Айвєнго” Роль образу жінки у романі. Леді Ровена – холодна аристократка. Ребекка – дочка Ісаака із Йорка. Полонянка Ульріка. Жінка – втілення щирості й кохання....
- Образи богів і царів як різні типи панівного прошарку українського суспільства в поемі “Енеїда” – ІВАН КОТЛЯРЕВСЬКИЙ 9 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ “Енеїда” славнозвісного поета Вергілія зазнала чимало переробок. Особливістю української “Енеїди” є те, що основним своїм завданням її автор – Іван Котляревський – ставив “перелицювання” дійових осіб під своїх сучасників-земляків. Таким чином, в образах олімпійських богів та земних царів письменник зобразив панівну верству українського суспіл ьства XVIII ст. Поважні Вергілієві Зевс, Нептун, Юнона, Венера, Дідона, Латин, Лавінія, Евандр, Турн та інші постають в українській “Енеїді” […]...
- Складнощі долі Розглядаю зображення письменника на фото різних років і зважаю на одну деталь: він ніде, навіть на юнацьких фото, не зображений усміхненим. А його герої і сміються, і навіть регочуть до нестями. І читач, перечитуючи його твори, теж сміється. Ось як буває… Пригадується ще один сумний факт його біографії: він помер самотнім дідусем у маленькій кімнаті, самотнім і нікому не потрібним. От що таке доля. У таких випадках приходять сумні думки […]...
- Посмішка долі Французький письменник Шарль Перро народився у 1628 році. А 1697року у Франції вже вийшла перша збірка його казок. Виявилося, що цей державний муж, поет і критик, академік Французької академії, захоплювався народними оповідками і розважав ними королівський двір. Але Шарлю Перро здавалося, що казка – це Еіесерйозний жанр, тому він говорив, що казки писав його син, а він сам тільки вигадував до них стислі і змістовні повчання. Книга Шарля Перро “Казки […]...
- Трагізм долі героїв М. Хвильового “) Микола Хвильовий жив на зламі століть. Його особистість формувалася під впливом бурхливих подій Першої світової війни, революції, встановлення радянської влади. Письменник був відданим ідеалам більшовизму, і водночас полум’яним патріотом України. Таке його світосприйняття призвело до того, що серце митця було поділене навпіл: одна частина вірила радянській владі, а інша любила Україну, хоч ці почуття, на жаль, виключали одне одного. Надрив у душі Хвильового посилювався тим, що йому не вдалося знайти […]...
- Проблема історичної долі Росії Проблема історичної долі Росії “Вся Росія – наш сад”. Ось так у комедії Чехова розкрито символічний зміст великого родинного маєтку, де зібралися ще поки не колишні і ще поки не майбутні господарі. “Вся Росія – наш сад”, і наприкінці літа вирішуватиметься доля саду, доля Росії. Проте вже на початку п’єси нам ця доля відома: саду не буде. Очевидне банкрутство “старих” господарів вишневого саду: Гаєв і Раневська хай би і хотіли […]...
- Два сини – дві долі Є в історії українського народу могутній і прекрасний період: це – запорозьке козацтво. Про нього написано чимало цікавих творів, і один з найкращих – повість М. В. Гоголя “Тарас Бульба”, над якою письменник працював майже десять років. Змальовуючи героїчну боротьбу українців за своє національне визволення, автор показує долі героїв у єдності з народним рухом. Це були кращі люди свого часу і вірні сини України, міцні духом, багаті розумом і глибоким […]...
- Трагізм долі “маленької людини” в повісті М. Гоголя “Шинель” Тему “маленької людини” в російській літературі, крім Гоголя, опрацьовували також інші письменники, зокрема Пушкін, Достоєвський, але у гоголівській “Шинелі” вона прозвучала особливо потужно, викриваючи вади тодішнього суспільства. “Маленька”, тобто пересічна людина, розкривається в образі Акакія Акакійовича вже з перших сторінок повісті, а далі, обростаючи деталями та фактами, постає у повному масштабі. Гоголь, навіть змальовуючи портрет героя, використовує так звані “напівознаки”: “дещо рябуватий, дещо рудуватий, дещо навіть на вигляд підсліпуватий…” Інтереси […]...
- “Матренин двір” – це оповідання про нещадність людської долі Росія багата не тільки безмежними просторами, родючими землями, фруктовми садами, але й неабиякими людьми, праведниками, обдарованими чистою, божественною енергією. Вони дивляться на нас ясними глибокими очами, начебто заглядають у душу, так так, що нічого від них не сховаєш. Праведники жертвують багатьма життєвими принадностями заради чистоти душі, з радістю допомагають навколишньої гідно перебороти всі негоди, вийти переможцем з боротьби із самим собою, духовно очиститися. І що б про їх не говорили, […]...
- Долі людські в п’єсі М. Горького “На дні” Протягом усієї творчості М. Горького цікавила людина, особистість, загадки її внутрішнього світу. Людські думки і і почуття, надії і мрії, сила і слабкість – все це знаходить висвітлення на сторінках п’єси М. Горького “На дні”. Її персонажі – люди початку XX століття, епохи катастрофи старого світу і початку нового життя. Але вони відрізняються від інших тім, що суспільство відкинуло їх. Це ізгої, люди “дна”. Страшне місце, де живуть Сатин, Актор, […]...
- Гостра критика дійсності і трагічні долі людей “дна” Кінець XІX – початок XX століття – це епоха гострих соціальних протиріч. У цей період А. М. Горький пише п’єси й оповідання, в яких він глибоко і яскраво показує всю сутність суперечностей капіталістичного суспільства. В одній з таких п’єс – п’єсі “На дні” – Горький показав трагедію людини, безвихідність його положення і неукротим моє прагнення до свободи. Ця п’єса відрізняється приголомшливою силою реалізму, яскравістю зображення життя нічліжників. У російській дійсності […]...
- Схожість долі Василя Стуса і Тараса Шевченко Українська поезія тісно пов’язана з життям нашого багатостраждального народу. Така вже доля України, що найкращим її дітям судилося несправедливо коротке життя: 38 років – П. Грабовському, 42 – Лесі Українці, 47 – Тарасові Шевченко та Василю Стусу. Із 47 років життя в обох поетів вкрадено роки, які провели вони на засланні та в ув’язненні. Багато горя зазнали і Стус, і Шевченко. Вони любили рідну землю, свій край, Україну, і довгий […]...
- Міцкевич і Пушкін дві долі, дві біографії Дві величні постаті, дві долі, дві біографії, такі різні і водночас такі схожі. Спільники і суперники, друзі і вороги, однодумці і антиподи. Палкі прихильники свободи, вони рішуче виступали проти тиранії у будьяких її виявах, обидва симпатизували національновизвольним рухам європейських народів, підтримували цю боротьбу словом і ділом і зрештою… опинились по різні боки барикад. Восени 1826 року Міцкевич познайомився з Пушкіним. Пушкін, який зазвичай був у центрі уваги російських літераторів, у […]...
- Оповідання “Назустріч долі” Оповідання “Назустріч долі” за способом зображення подій дещо відмінне від розглянутих раніше. В ньому охоплене ширше коло подій, розвинутий сюжет і розкриті долі значної кількості персонажів, тривожні настрої усього села, що потерпає від навислої воєнної бурі. Самі ж страхіття пійни з її кров’ю і руїнами змальовуються через сприймання дівчинки Настки. В останньому оповіданні О. Кобилян-ської є багато спільного з новелою В. Стефаника “Діточа пригода”. Навіть маленькі герої подібні своєю наївною […]...
- Зображення найбільшого соціального перелому в долі народу Поява геніального роману-епопеї Михайла Шолохова “Тихий Дон” равносильале чуду. Цей роман воістину став шедевром XX століття завдяки могутньому таланту письменника. “Тихий Дон” – народна епопея, у якій автор зовсім по-новому, опираясь на строго вивірений матеріал истории, відтворив щиру картину донской життя, її еволюцію. Действительность Росії надала в розпорядження автора конфлікти, яких ще не знало человечество. Старий мир дощенту разрушен революцією, йому на зміну йде алевая соціальна система. Все це й […]...
- Чому так різняться долі Бена Гана і Робінзона Крузо на безлюдних островах? Перебуваючи на безлюдному острові,, Бен Ган утратив людську подобу, став схожим на тварину “Це страхіття перебігало від стовбура до стовбура так прудко, як олень, тримаючись увесь час на двох ногах, мов людина, хоч і згиналося майже навпіл”. Таким став Бен Ган після 3 років, проведених наодинці з дикою природою. Чи схожим на нього був Робінзон Крузо, який, як ви пам’ятаєте, провів на безлюдному острові 28 років. Робінзон Крузо після 28 […]...
- Трагізм життєвої долі М. Хвильового та його героїв Ким для України був Микола Хвильовий? Чим для нього була Україна? Без заперечення і без сумніву можна сказати, що Україна була його життям. Хвильовому судилася одна з найтрагічніших доль в історії українського письменства XX ст. Він був переконаним комуністом, але доклав багато зусиль для відродження української нації та її культури, для боротьби за незалежність України, керуючи такою організацією, як Вільна академія пролетарської літератури. Арешт його товариша М. Ялового, який був […]...
- Трагізм долі селянства у романі Б. Можаєва “Мужики і баби” Б. Можаєв у романі “Мужики і баби” першим у російській літературі показав трагізм долі російського селянства в період колективізації. Роман створювався автором через чотири десятиліття після тих подій, і Можаєв міг вже з висоти часу оцінити суть і наслідки проведеної в 30-і роки кампанії розкуркулювання і суцільної колективізації. Незважаючи на те, що цей добуток був написаний не по гарячих слідах, він викликав великий резонанс. В час появи роману, а це […]...
- Трагедія долі митця у поезії Бодлера Бодлер прагне вразити читачів відверто моторошними картинами внутрішнього світу людини для того, щоб пробудити в них бажання протистояти злу, боротися із тваринним у собі, шукати і прагнути ідеалу та краси. “Тільки сягаючи найглибших прірв падіння, уява за законом протилежності запалює світоч найвищих ідеалів. Квіти чеснот в уяві поета не можуть розквітати без квітів зла, адже світло тим яскравіше, чим глибші тіні”, – так пояснював свою творчість Ш. Бодлер. Саме протиставлення […]...
- Сенс порівняння долі автора і хмар у вірші М. Ю. Лєрмонтова “Хмари” … Квітень 1840 року. Петербург. Будинок Карамзіних. У вітальні, як завжди, розмови, сміх, лунає музика. Невисокий темноволосий офіцер стоїть біля вікна, що виходить до Літнього саду, відгородившись від усіх зеленою завісою портьєри. Його чорні очі гнівно блищать, чоло прорізала глибока зморшка. Пальці нервово крутять якийсь папірець, губи щось шепочуть. Ось і все. Столиця, знайомі, бесіди-сперечання до світанку, літературно-журнальна круговерть, театри, люба бабуся – все закреслено рядками наказу залишити Санкт-Петербург за […]...
- “Недоступний стрілам, непокірливий долі” Мабуть, кращим епіграфом до творчості Шарля Бодлера можуть бути рядки з ііого “Альбатроса”: Поет, як альбатрос, – володар гроз і грому, Глузує з блискавиць, жадає висоти, Та, вигнаний з небес, на падолі земному Крилатий велетень не має змоги йти. Він намагався протистояти життєвим перешкодам, але що робити і як жити, коли навіть близькі люди ціляться в душу отруєними стрілами? Часто велетенські крила видавали натуру неабияку, особистість загадкову, уразливу, ніжну, а […]...
- Трагичние долі Остапа й Андрія Остап і Андрий – рідні брати, але вони дуже сильно відрізняються друг від друга. Остап має твердий характер, це стає ясно вже на самому початку повести. Роки, проведені в бурсі, загартували юнака. Остап “ніяк не позбувався невблаганних розг. Природно, що це повинне було якось озлобити характер і повідомити йому твердість, що завжди відрізняла Козаков”. Остап уважається вірним товаришем, він простий і одночасно справедливий стосовно інших. “Він був суворий до інших […]...
- Драматизм особистої долі Григорія Мелехова У романі-епопеї “Тихий Дон” М. А. Шолохов зобразив грандіозну картину життя козачого Дону з його історичними традиціями, зі своєрідним побутом, із соціальними потрясіннями, людськими характерами й долями. Образ Григорія Мелехова – центральний у добутку. Змолоду він був добрим, чуйним до чужого лиха, закоханим в усі живе в природі. Якось на косовиці зарізав випадково дикого каченяти й з більшим почуттям жалості дивився на мертву грудочку. Але суворе життя вклало в його […]...
- Плекає педагог майбутність долі На вулиці Сумській у Харкові є пам’ятник видатному педагогу Антону Семеновичу Макаренку. Пам’ятник людині, яка віддала частину свого серця дітям, які через історичні перипетії залишилися без батьків, житла, всього того, що робить дитинство щасливим, безхмарним. Безпритульні. Одне тільки це слово викликає хвилю обурення від так часто існуючої несправедливості, порушення гармонії в світі. Революційні заграви, згарища громадянської війни, розруха нівечили долі підлітків. І як важливо було взяти в той час на […]...
- Софія й Ліза: два характери й дві долі Розважливому прагматизму Софії протипоставлені щирість і щиросердечна відкритість Лізи. Два характери й дві різних долі, у яких як би дві епохи: стар, патріархальна, і нова, де не треба торгувати почуттями. Софія, дивлячись на свою подругу Наталю Дмитрівну, підготовляє, “дресирує” майбутнього чоловіка – Молчалина. Це ринок, де молода жінка – товар, і вона хоче зробити вигідну торговельну угоду. Ліза інша, тому інакше зложиться її доля Грибоєдов розповів у своїй комедії про […]...
- Камінний хрест – символ трагічної долі українського селянина-бідняка Кінець XІX століття… Західна Україна. Журавлями розлітаються по світу українці. Що змушувало їх залишати рідну землю? Чого шукали вони в чужих країнах? Селяни західних українських районів залишають батьківську землю, зводячи як пам’ятники по собі камінні хрести, їдуть до далекої Канади в пошуках землі обітованої. А що ж чекає їх там, далеко за океаном?.. Багатостраждальна історія нашого народу. Ми не повинні забувати тяжких її сторінок. Страшно навіть через століття ступати болючими […]...
- Людські долі в оповіданні Є. Гуцала “Хто ти?” І. Євген Гуцало – лауреат державної премії. ІІ. Нелегкі долі героїв оповідання “Хто ти?” 1. Тема батьків і дітей в українській літературі. 2. Образ Галі-старшої. 3. Роль казки про брата та двох сестер. 4. Образ Нестора Минайленко. тебе пожаліла? Скажи, пожаліла?.. Себе пожалій”, – свідчить про егоїзм хлопця з благополучної родини.) 5. Характеристика Одарки. ІІІ. Значення оповідання....
- Шевченко. “гайдамаки”. Складність історичної долі Мета: розкрити історичну основу, ідейно-тематичну спрямованість, сюжет, особливості жанру, композиції “Гайдамаків”; дослідити, як у творі зображено повсталий народ; розвивати логічне й абстрактне мислення, увагу, вміння сприймати й аналізувати навчальний матеріал, надавати відповідний коментар і пояснення, робити висновки; формувати кругозір, світогляд школярів; виховувати повагу до історичного минулого України, доброзичливе ставлення до слов’янських народів, до дружби між ними. Тип уроку: засвоєння нових знань і формування вмінь. Обладнання: портрет Т. Шевченка, виставка книжок […]...
- Зображення жіночої долі у романі Л. Толстого “Анна Карєніна” Жіноча доля, жіноче щастя, жіночі проблеми – ці питання хвилювали багатьох письменників. Зі сторінок художніх творів до нас промовляють пані де Реналь, мадам де Ресто, Ліза Калітіна, Анна Кдрєніна… Письменник-реаліст, знавець людської душі, Л. М. Толстой в однойменному романі зображує трагічну долю своєї головної героїні Анни Карєніної. Анна – натура щира, відверта, енергійна, позбавлена лицемірства. Оточуючим вона здається сильною і життєрадісною, щасливою, а насправді Анна була глибоко нещасною. Свого чоловіка […]...
- Відтворення долі покоління сучасників у поезії Михайла Лєрмонтова Російський співає, у творчості якого відбились тенденції романтичного й реалістичного напряму. У віршах, поемах, романі “Герой нашого години” відчутна зосередженість автора на внутрішньому світі ліричного героя, у центрі – проблема особистості. “Герой нашого години” – морально-психологічний роман про частку молодих людей після розгрому декабризму. Печорін – тип байронічного героя – постійно в пошуках ідеалу, у протиріччі з “сірою буденністю”, з якою прагне вирватись, алі не може. Літературні критики визначають вплив […]...
- Трагізм селянської долі в новелах Василя Стефаника Творчість Василя Стефаника, визначного українського письменника-демократа, назавжди ввійшла в духовну скарбницю нашого народу, у золотий фонд української класики. Неповторний майстер соціально-психологічної новели Стефаник з великою художньою силою відобразив життя трудящих Галичини за страшних умов буржуазно-поміщицького ладу цісарської Австрії та шляхетської Польщі. Його новели – це своєрідний літопис народного життя, велика книга правди, написана кров’ю серця великого гуманіста. Він горів болем свого народу, страждав його стражданнями. Як письменник високого громадського покликання […]...
- Олександр Довженко: трагізм творчої долі “Я народився і жив для добра і любові” – так про себе говорив цей унікальний феномен доби, бо жив і творив Олександр Довженко для людей. Всі його твори пройняті любов’ю до України, значить – передусім українців: працьовитих, винахідливих, терплячих, співучих, мужніх. Як йому хотілося змінити світ на краще, оповити, очистити від фальші. Митець оспівував творчу людину, яка невтомно працює, яка бореться із злом, несправедливістю, черствістю і байдужістю. Нова влада давала […]...
Categories: Твори з літератури