Роль пісні у п’єсі І. Котляревського “Наталка Полтавка”

Знаменита п’єса І. Котляревського “Наталка Полтавка” з’явилась у той період розвитку українського театру, коли його визначали як реалістично-побутовий з фольклорно-етнографічним забарвленням. У тогочасних п’єсах були щедро представлені українські етнографічні елементи, звучало багато пісень, включалися танці, фрагменти різноманітних народних обрядів. Проте роль пісні в п’єсі “Наталка Полтавка” значно ширша. Вона полягає насамперед у характеротворенні. Наприклад, пісні Наталки увиразнюють її образ, розкриваючи щоразу

якусь нову рису її натури.

Уже із самих пісень можна зрозуміти, що Наталка – дівчина шляхетної вдачі, роботяща й розумна, яка щиро кохає свого Петра і тужить за ним. Важливою є роль пісні також у характеристиці Петра. Пісня “Сонце низенько…”, з якою він вперше з’являється на сцені, розповідає про його вірну любов до Наталки, їхнє щасливе минуле. У наступних піснях парубок нарікає на долю, що принесла йому стільки страждань.

Смуток, який звучить у цих рядках, викликаний тим, що Петро боїться втратити Наталку: юнак дізнався, що її збираються видавати заміж за іншого. Пісні Петра також яскраво демонструють м’якість його вдачі: він воліє нарікати на лиху долю, аніж боротися за своє щастя. Зовсім іншим постає з пісень образ парубка Миколи.

Хоч і до нього доля не була дуже прихильною, і його, як Петра, скривдила сирітством, проте завзята козацька вдача велить йому швидше сміятися зі своїх негараздів, аніж плакати над ними. У піснях Микола виявляє міцність духу, життєрадісність, почуття гумору. Характеризують пісні і сільську “владу” – виборного та возного. Наприклад, возний, що женихається до Наталки, а згодом сватає її, від самого початку постає як такий собі підпанок. Цей псевдовчений має на селі славу освіченого, напевно, через те що пересипає свою мову канцеляризмами. У першій же пісні він досить кумедно освідчується Наталці в коханні: Безмірно, ах! люблю тя, дівицю, Как жадний волк младую ягницю.

Твой предвіщаєть зрак Мні жизнь дражайшу, Для чувств сладчайшу, Как з медом мак. Важливою для сприймання образу возного є інша його пісня, “Всякому городу нрав і права…” , у якій він виявляє свій світогляд чиновника-здирника: Всякий, хто вище, то нижчого гне, – Дужий безсильного давить і жме, Бідний багатого певний слуга, Корчиться, гнеться пред ним як дуга. Всяк, хто не маже, то дуже скрипить, Хто не лукавить, то ззаду сидить; Всякого рот дере ложка суха – Хто ж єсть на світі, щоб був без гріха?

Зовсім інший характер мають пісні виборного. Перша пісня, з якою він з’являється на сцені, не пов’язана ані з сюжетом, ані з якимись внутрішніми переживаннями чи міркуваннями виборного. Він сам якнайкраще каже про це: “се не пісня, а нісенітниця; я співаю іноді, що в голову лізе”. Проте ця пісня виявляє простоту його натури та почуття гумору. Близька до неї й інша пісня виборного – “Ой під вишнею…”,, проте в ній є особливий погляд на шлюб.

Виборний, хоч і належить до “верхівки”, але своєї приналежності до простого люду не зрікається і багато в чому сповідує його погляди. Пісня у творі не тільки характеризує героїв, але й підкреслює їхні настрої, виділяє важливі моменти в розвитку дії. Наприклад, після розмови Наталки, просватаної возним, і Петра, який щойно повернувся з мандрів, звучить їхній дует, який в емоційній формі відтворює зміст попередньої розмови. Або в яві третій першої дії возний та виборний співають дуетом. Безпосередньо цей дует не пов’язаний із сюжетом, але за настроєм він є своєрідним продовженням їхньої попередньої розмови і вдало підводить під нею риску. І. Котляревський використав у своїй п’єсі 19 пісень, які додають колоритності та самобутності цьому творові.

Пісенний скарб “Наталки Полтавки” є не тільки окрасою твору, а й відіграє важливу роль у характеристиці героїв та розвитку дії.



1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

Роль пісні у п’єсі І. Котляревського “Наталка Полтавка”

Categories: Шкільні твори