Роль образів у розв’язанні основних проблем роману “Маруся Чурай”

Творчість Ліни Костенко – це мужність та зрілість сучасної української поезії, її безкомпромісність, непоступливість у доленосних питаннях, небуденний талант у поєднанні з почуттям відповідальності перед минулим, сучасним та майбутнім.

Історичний роман у віршах “Маруся Чурай” побачив світ у 1979 році. М. Слабошпицький, український літературознавець, відзначив: “Маруся Чурай” Ліни Костенко – не просто наша обікрадена й поганьблена історія, не тільки художня енциклопедія життя українського народу середини XVII ст. Це – історія, яка осмислює саму себе, мисляча історія. Це – партитура вічних мотивів духовного буття народу”. Але розглядати твір тільки як історичний не можна.

Необхідно підійти й до розв’язання проблеми “людина і час”, “людина і світ”.

Маруся Чурай – головна героїня роману. У цьому образі органічно переплелося особисте й загальнонародне. Вона – натура творча, а тому особлива, з ніжною, вразливою душею. “Ця дівчин не просто так, Маруся.

Це – голос наш. Це – пісня. Це – душа”. Таку оцінку дає піснетворці

Іван Іскра.

Саме йому доля вивела Марусю у двох величинах: коханої дівчини та художника незвичайного таланту.

Роман починається сценою суду, в якій виявляється ставлення героїв роману до дівчини. Для одних вона – гордість, душа народу, для інших – вбивця. Маруся болісно переживає драму – зраду Гриця Бобренка, який сам випив зілля, яке вона приготувала для себе. їй здалося, що “нікому немає гірше в світі”, як їй.

Маруся розуміє, що “нерівня душ – це гірше, ніж майна!” Бо Бобренко – непевний у поглядах, запопадливий перед багатством: “Від того кидавсь берега до того, любив достаток і любив пісні.

Його роздвоєність ятрила серце Марусі. Але лікували пісні, які служили народові. На початку IV розділу роману авторка пише: “Тут, може, ідеться про долю країни!- а я про чиєсь там одненьке життя”.

А може, історія країни й складається з мільйонів людських доль? Щасливих, трагічних, талановитих, пересічних. У творі зображена ціла галерея образів: мужніх Леська Черкеса та Івана Іскри, легендарного Богдана Хмельницького, мудрого діда Галерника та багатьох інших.

Це вони допомогли Марусі визначити справжнє місце її таланту у житті.

Шлях на прощу з Полтави до Київської лаври став прозрінням дівчини, усвідомленням причетності до долі народу. Мандри з дяком показали героїні горе розтерзаної України і в минулому, і в сучасному. Маруся зрозуміла, що її горе є мізерним у порівнянні зі всенародною трагедією: “Комусь на світі гірше, як тобі”.

Душа дівчини наче оживає від дотику до страждань співвітчизників. Так Ліною Костенко вибудувана проблема “митець і народ”.

Роман “Маруся Чурай” актуальний у наш час. Потребують вирішення й зараз проблеми: “вірність і зрада”, “батьки і діти”, “митець і суспільство”. А образи твору, сповнені філософських узагальнень, допомагають знайти вихід із складних життєвих лабіринтів.





Роль образів у розв’язанні основних проблем роману “Маруся Чурай”

Categories: Твори на різні теми