В поемі “Сашко” Рильський прагне створити образ активного борця за перемогу. Герой поеми – робітничий підліток Сашко – типовий представник трудового народу. Є підстави гадати, що образ Сашка – нового героя в творчості поета – з’явився під значним впливом думок і поглядів М. Горького. У статті “Замітки читача” Горький критикує тих письменників, які виявляють перебільшену увагу до “ветхого Адама”, до чоловічка учорашнього дня, засміченого дрібними грішками, і висловлює думку, що героєм радянської літератури повинна бути нова людина,, “Прометей, викрадач небесного вогню і ворог богів”.
В одній із глав поеми “Сашко” Рильський в дусі Горького називає Цезарів і Наполеонів “убивцями в лаврових вінках”. Він утверджує безсмертя героїв, що, як міфічний Прометей, присвятили своє життя визволенню людства:
І тільки той, що украде Не раз іще огонь небесний, Огнем ідей една людей, І вмре – і встане – і воскресне…. На зміну славленим – незнані: На зміну шпагам – молотки. .
“Незнані” раніше рядові люди приходять у творчість поета замість “славлених” завойовників Олександра Македонського, Юлія Цезаря, Наполеона. Отже, відбувається художня переоцінка цінностей. Поет уводить у світ прекрасного образи рядових людей праці.
В цей час в його творчості з’являється образ моста як символ єднання поета з народом, якому він прагне служити своїм благовісним словом. У вірші “Не надивився, ні!” поет говорить:
О, перекинь моста, моя немудра пісне,
Якщо в попередніх книгах Рильський зображував життя як сторонній спостерігач, то в книзі “Знак терезів” він виявляє бажання бути “рядовим вояком” в лавах будівників соціалізму, засуджує тих, “чий девіз – бокування”. У вірші “Декларація обов’язків поета й громадянина” Рильський в дусі Маяковського заявляє, що поет по-їь поставити свою творчість на службу народу. Якщо в книзі “Гомін і відгомін” поет прагнув піснею прокласти міст до народу, то тепер він разом з радянськими людьми зводить міст до соціалізму.
Освоєння радянського життя в поезії Рильського цього часу виявляється в наполегливому шуканні нових образів і художніх засобів. Поет бачить “ластівки на телеграфнім дроті”, і це поєднання йому уявляється як прообраз майбутнього, як “ясністю окрилене життя”. В своїх роздумах про людське щастя поет приходить до глибоких і правильних висновків. У суспільстві і природа і культура будуть служити людині – носію енергії, що перетворює світ:
І для тебе, племено земне, І зірки палатимуть, і домни. .
Ідея гуманізму – “усе на землі для людини” – коївкіретизується у тих віршах збірки “Знак терезів”, де зображується героїчна колективна праця радянського народу. Правда, в багатьох віршах книги “Знак терезів” ще немає образу простої людини, соціалістичне будівництво змальовується як прекрасна музика колективних зусиль народу. І тільки в окремих творах з’являються індивідуальні образи. Так, в образі “брудного, замурзаного, веселого тракториста”, що “будить заспаних і недолугих кличе” , Рильський накреслив риси нової людини епохи соціалістичного будівництва з новим ставленням до праці, до свого обов’язку перед народом.
Позитивної оцінки заслуговує у збірці “Знак терезів” ліро-епічниіі цикл “Портрети”, який складається з віршів про Шевченка, Франка, Бетхоївена. Максим Рильський – великий майстер у створенні ліричних портретів видатних людей, особливо діячів культури. Ось характеристика Івана Франка:
Син коваля, Іван рудоволосий, Рибалка і мудрець, поет і каменяр…
За висловом поета, Франко “мав високий дар гніт ненавидіти і люд любити босий”. Та не завжди Максимові Рильському вдавалося знайти для відтворення нового життя і нові художні образи та засоби. Так, далекі від народного уявлення порівняння Дні-прогесу з міфічними героями Гераклом і Тесеєм.
Не передає величі Дніпрогеїсу і порівняння його з велетенською свічкою. У циклі “Дніпро”, про який мовиться, чимало архаїзмів: Борисфен, комоні і т. д. Поетична форма іноді відставала від нового, змісту, не відповідала йому. Все це глибоко хвилювало поета:
Нове життя нового прагне слова, А де знайти, як дати кров і плоть? .
(1 votes, average: 5,00 out of 5)Рильський: Звідки ж набрався він сили
- Образ емансипованої жінки у творах О. Кобилянської та Лесі Українки
- До творчості Михайла Коцюбинського
Categories: Твори з літератури