Рідна мова в поезіях В. Сосюри і М. Рильського

Related posts:

1. Рідна мова в поезіях Рильського і Сосюри Для кожної людини рідний дім – це місце, де можна відпочити від турбот, це захист від незгод, це відчуття підтримки близьких людей, їхнє тепле, ласкаве слово. Слово, мова – це те, що дає нам можливість висловити свої почуття, думки. Наша мова – українська, тому що земля наша – Україна. Нині українська мова знову оживає в школах і дитячих садках, на телеекранах, на високому рівні державного спілкування. Плекали, пестили, допомагали жити […]...
2. Рідна мова в поезіях М. Рильського і В. Сосюри Завжди, коли чужоземне панування гнітило розвиток культури, мова залишалася тією скарбницею, що берегла від остаточної руйнації національний дух. Про неї говорили: “Не было, нет и быть не может”. Але вона існувала, вона жила у народній творчості та в літературі, зберігала багатовіковий історичний досвід рідного краю з його злетами і падіннями. Це змушувало українців пам’ятати, якого вони роду-племені: Як гул століть, як шум віків, Як бурі подих – рідна мова, Вишневих […]...
3. Уславлення рідної мови в поетичній творчості Рильського та Сосюри Українська мова! Скільки невимовних страждань випало на твою долю! Споконвіку тебе не визнавали як самостійну мову, забороняли, намагалися стерти з людської пам’яті. Про Це з болем у душі розповідає у своєму вірші “Рідна мати” М. Рильський. Цареві блазні, раби на розум і на вдачу, В ярмо хотіли запрягти Її, як дух степів, гарячу, і осліпити, й повести На чорні торжища незрячу. Але рідна мова зберегла свій величаво-гідний дух, вітрами наперекір […]...
4. Вірш М. Рильського “Рідна мова” – величальна пісня українській мові У багатьох своїх статтях і поетичних творах М. Рильський закликав бути уважним до мови, цього “чудотворного знаряддя у нашій боротьбі за світле, щасливе життя”. Неперевершений знавець скарбів рідної мови, поет звертався до сучасників і наступних поколінь: Як парость виноградної лози, Плекайте мову. Пильно й ненастанно Політь бур’ян. Чистіша від сльози Вона хай буде. Вірно і слухняно Нехай вона щоразу служить вам, Хоч і живе своїм живим життям. Вірш “Рідна мова” […]...
5. Рідна мова – найбільше багатство Багато скарбів залишили нам предки. Згадаємо лише найважливіші з них: Велесова книга, “Слово о полку Іго­ревім”, Київ, Львів. А ще пісні, а ще найродючіші у світі чорноземи. “Кароокі люди й співуча мова”, – так сказав великий український поет Богдан-Ігор Антонич. Коли згадують про Україну, завжди говорять про мову. Епітетів для неї можна підібрати кількасот, але хіба один з них може охопити сутність української мови? Ми добре знаємо, що кілька століть […]...
6. Рідна мова у добутках М. Рильського В умовах страшного соціального і національного гніту українська мова, говорить М. Рильський, “свій дух велично-гідний, як житнє зерно, берегла”. Величезні потенціальні сили української мови передаються складним епітетом “велично-гідний”, а її безсмертя стверджується порівнянням з житнім зерном. Жито в народній уяві – символ життя. Це зерно дало чудові плоди на дереві народного життя – прекрасні думи й пісні, безсмертну “Енеїду” І. Котляревського, твори Т. Шевченка – великого борця за соціальне і […]...
7. Поетичний образ України в поезіях В. Сосюри “Люблю України “коханеє небо…”, – написав Володимир Сосюра, втіливши у цих чотирьох словах любов свого життя – любов до України. В небі сила і міць життя, його чистота – ідеал душі людської, символ єдності, гармонії всього прекрасного, що може бути на нашій землі. Від нього українці віками чекали Божого благословення, просили щастя і долі для своєї Вітчизни. Любов до Батьківщини пронизує твори багатьох українських письменників, зокрема вона є провідною у […]...
8. Моя рідна мова Думаю, що недарма мову називають душею народу. Як і всяку душу, її треба вміти зберегти чистою і красивою. І вона, як і душа, тільки одна, одна для кожної нації. Хто ж винний у тому, що велика частина населення України розмовляє російською мовою? Хто винний у тому, що дотепер українська мова на вулицях нашого міста сприймається оточуючими як щось надзвичайне? І чи потрібно шукати винних? 1994 року я йшла “перший раз […]...
9. Я і українська мова Мова українська – єдина, неповторна… Скільки судилося пережити їй! А те­пер ми, нащадки, у XXI столітті можемо сміливо, не криючись, спілкуватися нею. Вільно, без перешкод. Витоки наших знань про мову, культуру та побут українців, їхні традиції та звичаї сягають у глибоку давнину. “Мова – це душа народу, народ без мови – не народ”, – справедливо сказав поет Володимир Сосюра. Безперечно, це так: мова – відображення змісту нашого життя. У кожного […]...
10. Рідна мова – неоціненний скарб Кожний народ має свою мову. У ній відбито його звичаї, побут, його національний менталітет. Мова – це колективна пам’ять народу, у ній відображена його історія. Письменники та поети вдосконалюють рідну мову, створюють літературу, яка підвищує духовний рівень народу, його духовну могутність. Над удосконаленням української мови працювало багато талановитих майстрів слова. Це й Котляревський, і Тарас Шевченко, і Леся Українка, і Олесь Гончар, а раніше – національні гомери-кобзарі, які складали думи […]...
11. Поетичний образ України в поезіях Володимира Сосюри 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ВОЛОДИМИР СОСЮРА Поетичний образ України в поезіях Володимира Сосюри “Люби свій край, всю душу солов’їну і серця жар йому віддай”, – написавши колись ці слова, Володимир Сосюра, мабуть, вже ніколи не розлучався з ними. Його життя і творчість відбулися під цим “девізом”. Поет палко любив свій рідний край, всього себе віддавав йому, а натомість брав натхнення й силу, щоб творити “пісні солов’їні” задля України. […]...
12. Рідна мова Любов до рідної мови, любов до рідної Батьківщини – невіддільні поняття. Вони споконвіку живуть у людських серцях і притаманні тим, хто шанує історію й культуру власного народу. Дійсно, не було жодного видатного письменника, який би не висловив любові до рідної мови, а також своєї тривоги за її долю. Дійсно, не було жодного поета, який би не покладав на рідну мову найсвітліших надій. Так склалося тому, що кожен митець бачив долю […]...
13. Що для мене рідна мова Мова! Ти нескінченна в своєму обсязі, як саме життя. Буйна, бурхлива, заворожуєш мене своєю мелодійністю, кличеш. І я, немов легкий метелик, лечу до тебе, як на вогонь свічки, у твої палкі, гарячі обійми – слова. Бо спочатку було саме слово. І з нього з’явилась ти – мова. А я… я просто вже не можу від тебе нікуди відірватися, бо ти сильна. Більшої сили в світі не існує. А головне – […]...
14. Душа нашого народу рідна мова Думаю, що проблема мови не залишає байдужими багатьох громадян нашої країни. Зараз ще не всі вважають українську мову рідною. Тому що вони звикли до російської, навчали дітей та онуків говорити мовою міжнаціонального спілкування. Мабуть, рідко знайдеш такий народ, який не поважав би своєї мови. Але якщо ми претендуємо на роль цивілізованої держави, то мали б відчувати сором від того, у яких муках повертається рідне слово. Поезія Василя Голобородька змусила мене […]...
15. Рідна мова – твори на нелітературні теми – твори з розвитку мовлення – учнівські твори – твір Моя рідна мова і мова моїх батьків – російська, тому у моїй родині завжди розмовляли й розмовляють російською. Змалечку мені читали, а потім я читав сам російські казки, вірші російських поетів: Пушкіна, Маршака, Чуковського та оповідання для дітей російських письменників: Толстого, Носова, Драгунського. У мене ніколи не виникало питання, що зараз так часто обговорюється: рідна чи нерідна мова? Це є мова, за допомогою якої я спілкуюся з рідними та друзями. […]...
16. “РІДНА МОВА – ЖИТТЯ ДУХОВНОГО ОСНОВА” Мова – одне із багатьох див, створених людьми. Вона віддзеркалює душу народу, його історію. Ну що б, здавалося, слова… Слова та голос – більш нічого. А серце б’ється-ожива. Як їх почує!.. Ці рядки Кобзар написав 1848 р. під враженням почутої одного разу ввечері на Кос-Аралі української пісні, яку співав матрос-українець. А ще раніше, живучи в Петербурзі, Шевченко просить писати до нього листи з України рідною мовою, яку називає прекрасною, мелодійною, […]...
17. Українська рідна мова Рідна мова! Запашна, співуча, гнучка, сповнена музики і квіткових пахощів. Вона встала з колін, як відродилася наша Україна. Джерелом культури є материнська мова. І той, хто не знає або цурається її, прирікає себе на злиденність душі: Щира втіхо – рідна мово, Краю отчого окраса, – Є в тобі вогонь Тараса, Щира втіхо, рідна мово. Відродженню української культури передувала тяжка боротьба. Тисячі українців пройшли через сталінські репресії. Дуже тяжко каральний меч […]...
18. “Ой, яка чудова українська мова!” – IV варіант 6 клас І V Варіант Мені дуже подобається українська мова. Любов до цієї чарівної мови народилася в моєму серці ще з часів, коли бабуся співала мені українські колискові і я засинав під цей спів. Українські пісні вражали мене своєю мелодійністю та красою. Потім я пішов до школи і познайомився з прекрасною українською поезією таких авторів, як Павло Тичина, Володимир Сосюра, Максим Рильський. Вразила мене книжка “Кобзар” Тараса Григоровича Шевченка, де […]...
19. Вірність і кохання в інтимній ліриці В. Сосюри і М. Рильського – І варіант 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ВОЛОДИМИР СОСЮРА Вірність і кохання в інтимній ліриці В. Сосюри і М. Рильського І варіант Поезія розповідає про ті речі, які відбувалися й відбуваються з кожним. Усі ми переживаємо трагічну самотність юності, поривання до щастя зрілості, усі замислюємося над сенсом життя і невідомою країною смерті. А насамперед – ми шукаємо кохання, шукаємо, кому віддати душу й тіло, бо, як казав поет, людина одна – […]...
20. Вірність і кохання в інтимній ліриці В. Сосюри і М. Рильського – ІІІ варіант 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ВОЛОДИМИР СОСЮРА Вірність і кохання в інтимній ліриці В. Сосюри і М. Рильського III варіант Леонід Леонов якось сказав, що справжній письменник може народитись з великої людини. Ці слова мимоволі згадуються, коли мова заходить про Максима Рильського та Володимира Сосюру. Я вважаю, що творчість цих поетів-гуманістів, чарівників слова, захоплює не тільки мене. Чарує поезія митців серце людини, викликає нечуваної сили емоції, примушує замислюватися над […]...
21. Тема кохання й вірності в поезії Рильського і Сосюри Тема кохання й вірності займає одне з найперших місць у всій світовій літературі. Кохання оспівували Шекспір і Петрарка, Пушкін і Франко. Кохання, вірне, незрадливе, було традиційною темою усної народної творчості. Не обминули цю тему і два найтонших лірика української літератури – Володимир Сосюра та Максим Рильський. Здається, кожен знає ці натхненні рядки: Так ніхто не кохав. Через тисячі літ Лиш приходить подібне кохання. В день такий розцвітає весна на землі, […]...
22. Осінні мелодії Володимира Сосюри і Максима Рильського Природа рідного краю завжди була джерелом натхнення для В. Сосюри і М. Рильського. Та осінні мелодії їхніх віршів вражають особливою красою і витонченістю. Багряний лист, пожовклі трави, Мелодій осені краса, – Так писав про свою улюблену пору року В. Сосюра. Айстри, жоржини – головні герої його творів про природу. Облітає під вітром жоржина, Знов печаль на небеснім чолі… А ось про айстри: І, щастя квіти запізнілі, Сумують айстри у саду… […]...
23. Тема кохання й вірності в поезії М. Рильського і В. Сосюри Змінюються часи і влада, життєвий уклад і людський світогляд. Але незмінними лишаються найвищі істини, одвічною лишається людська потреба любити. Тема кохання в усіх народів, від прадавніх часів і до наших днів, – завжди актуальна для мистецтва, бо корені її глибоко заховані в людському єстві. Загальновизнаними рисами української натури є м’який ліризм, схильність до тонкого світовідчуття, до поетизації інтимних почуттів. Тому українські поети незмінно чаруючі і прекрасні в інтимній ліриці. Максим […]...
24. Україна в поезії В. Сосюри Солов’їні далі, далі солов’їні… Знов весна розквітла на моїй Вкраїні! В. Сосюра Усе своє творче життя Володимир Сосюра присвятив рідному народові, розвитку його культури, зокрема рідної мови, яку він пристрасно любив, оберігав і збагачував. Любов до Батьківщини в поета нерозривно поєднується з любов’ю до української мови. У вірші “Як не любити рідну мову” йдеться про те, що кожен з нас не має права її забувати, пам’ятаючи, що “мова – це […]...
25. Рідна мова – це найбільше багатство народу Існує така легенда. Створив Господь на світі звірів прудкими, сильними, птахів з крилами, які допомагали їм шугати високо в небі. Тільки людині він не дав ні великої сили, ні міцних крил. Зажурилася людина й прийшла до Бога, почала нарікати на свою долю. Всевишній вислухав скарги людини на важке життя і сказав, що має вона найцінніший скарб, якого не дано звірям і птицям – мову. Адже мова сильніша за будь-яку силу, […]...
26. Вірші П. Тичини, М. Рильського, В. Сосюри – шедеври світової лірики Якщо говорити про українську лірику XX століття, то в першу чергу треба згадати трьох наших славних земляків, поетів світового масштабу – Павла Тичину, Максима Рильського, Володимира Сосюру. їхню творчість не можна поєднувати чи зіставляти, адже вони абсолютно оригінальні, не схожі між собою. Та їх об’єднує велика любов до народу, до рідної землі, трепетне й уважне ставлення до слова і уміння кохати. Це найсильніше, найромантичніше людське почуття виливалося в прекрасні вірші, […]...
27. Рідна мова – найбільша духовна коштовність І. “Ніжна душа мого народу бринить у слові”. ІІ. Рідна мова – найбільша духовна коштовність. 1. Рідна мова – це те, що робить народ народом. 2. Творення і шліфування народом упродовж віків своєї мови. 3. Випробування на життєздатність української мови. 4. Гострота мовного питання в Україні в наш час. 5. Необхідність зміни. ІІІ. Хай завжди звучить на землі мелодія рідного слова....
28. Осінні мелодії Сосюри і Рильського Природа рідного краю завжди була джерелом натхнення для В. Сосюри і М. Рильського. Та осінні мелодії їхніх віршів вражають особливою красою і витонченістю. Багряний лист, пожовклі трави, Мелодій осені краса, Так писав про свою улюблену пору року В. Сосюра. Айстри, жоржини головні герої його творів про природу. Облітає під вітром жоржина, Знов печаль на небеснім чолі… А ось про айстри: І, щастя квіти запізнілі, Сумують айстри у саду… Осінь приносить […]...
29. Інтимна лірика П. Тичини, М. Рильського, В. Сосюри Одне із найпрекрасніших людських почуттів – це почуття кохання. Людина, яка не звідала цього почуття, – нещаслива, бо лише кохана людина здатна йти назустріч життю, а не поспішати за ним. Українська інтимна лірика XX століття представлена поезіями П. Тичини, М. Рильського, В. Сосюри, В. Симоненка, А. Малишка та багатьох інших митців. Поет не може не оспівати це почуття, бо поет своєю поезією закликає йти читачів назустріч життю і сам іде […]...
30. Мова – найважливіший засіб спілкування – IІ варіант 8 клас II варіант Hy що б, здавалося, слова… Слова та голос – більш нічого… А серце б’ється, ожива, Як їх почує… Т. Шевченко Мова – найважливіший засіб спілкування. Без мови не зможе існувати народ, не розвиватиметься його культура. Одним із найчарівніших скарбів, які були створені людиною, є саме мова. Вона має велике значення в житті кожного з нас. Знання рідної мови – перша ознака освіченої людини. Як приємно спілкуватися […]...
31. Твір Заклик до збереження мови у вірші В. Самійленка “Українська мова” Заклик до збереження мови у вірші В. Самійленка “Українська мова” Володимир Самійленко був справжнім українцем, усією душею відданим своїй країні й своєму народові. Творчість його багатогранна й різноманітна. Діяльність цього видатного митця була спрямована на збереження й збагачення рідної культури. У своєму вірші “Українська мова” поет порівнює мову з коштовним діамантом. У поезії закарбовано драматичні сторінки історії народу, історії рідного слова, приниженого людською байдужістю: І ніхто не пізнав діаманта того. […]...
32. Тема любові до вітчизни в поезіях М. Рильського М. Зеров так формулював поетичне кредо М. Рильського: він “досить витончений і складний поет, щоби так легко було його умостити в елементарні формули, як ” геть від сучасності!” або ” солодкий світ “. І живе він разом із своїм часом, напружено й уважно в околишнє життя вдивляється, уміє помічати останній вираз його обличчя…Уміє пізнавати в його глибині струю вічно людського, близького всім часам і народам”. Поет за своїм покликанням завжди […]...
33. Мово рідна, світи в ріднім домі! Для кожної людини рідний дім – це місце, де можна відпочити від турбот, це захист від незгод, це відчуття підтримки близьких людей, їхнє тепле, ласкаве слово. Слово, мова – це те, що нам дає можливість висловити свої почуття, думки. Наша мова – українська, тому що наша земля – Україна. Так вже сталося в історії нашої країни, що внаслідок русифікації, котра тривала кілька століть і в Росії, і в СРСР мова […]...
34. “Ой, яка чудова українська мова!” – IІІ варіант 6 клас III варіант “Мова є сповіддю народу…” Ці слова поета П. А. Вяземського, сказані ним колись про російську мову, однаково стосуються кожної мови. Рідне слово – то невичерпне, животворче і невмируще джерело, з якого людина черпає уявлення про навколишній світ. Любов до Батьківщини неможлива без любові до рідного слова. “Людина, яка не любить мови рідної матері, якій нічого не промовляє рідне слово, – це людина без роду й племені”. […]...
35. Заклик берегти, шанувати рідну мову в поезії “Українська мова” – I варіант ВОЛОДИМИР САМІЙЛЕНКО 8 клас I варіант Темою поетичної творчості В. Самійленка ще в гімназії стала українська мова. В умовах царської Росії це був серйозний і навіть небезпечний крок. Однак юнак рішуче ступив на тернистий шлях, бо не міг зрадити мови свого народу. Відзначаючи її значення для суспільства, український інтелігент не міг не сказати про величезну історичну заслугу Т. Шевченка в розвитку української літературної мови. Цю думку поет висловлює у вірші “Українська мова” […]...
36. Вірш В. Сосюри “Любіть Україну’ – гімн рідному краю Українська література щедра на таланти, на щирих і задушевних поетів. Серед них був і Володимир Сосюра, який любив рідну землю і народ, оспівував їх у своїх творах і залишив нам у спадок свій солов’їний голос. Але він не просто любив Україну – він боровся з її ворогами, захищав Батьківщину пером і багнетом. Із початком німецько-фашистської навали Володимир Сосюра рвався у бій, просився на фронт, у діючу армію. У грудні 1942 […]...
37. Вічна юність серця поета В. Сосюри Володимир Сосюра прийшов у поезію юнаком із задумливими вишнево – карими очима. Він приніс у літературу прекрасні пісні, в яких бриніла любов. У найбуденніших речах Сосюра знаходив щось таке, що робило їх високими і під­несеними; прості зрозумілі образи наповнював душевністю і теплом. У кожному рядку його творів звучить ширість і безпосередність, і тому не одне покоління збе­рігало у своєму серці дорогу інтимно-щиру поезію Сосюри. Володимир Сосюра був народжений для поезії, […]...
38. Мова – це минуле і майбутнє нашого народу, його історія, честь і гідність Із маленького зернятка виростає рослина, яка завжди тягнеться до сонця і до чистої води. І чим сприятливіші умови її оточують, тим рясніший буде у неї квіт. Так само кожний народ плекає свою рідну мову – чим більше любові, уваги і душевного тепла отримує мова, тим пишніші і красивіші її квіти, а згодом і плоди. Іноді на долю рослини випадають незгоди: холодні і сильні дощі, безжальний вітер, а іноді загроза виникає […]...
39. Заклик берегти, шанувати рідну мову в поезії “Українська мова” – IІІ варіант ВОЛОДИМИР САМІЙЛЕНКО 8 клас III варіант В. Самійленка з дитинства оточувала українська атмосфера: бабуся розповідала йому казки, у хаті лунали пісні та українська мова. Великий вплив на майбутнього поета мав Шевченко. Роздуми в поезіях В. Самійленка – це переважно думка про смертність людини, про її безсилля супроти вічності, про безсмертя поезії. У своїй творчості він приділяє увагу висвітленню проблеми української мови. Один із своїх віршів поет присвятив Великому Кобзарю. “Українська мова” – […]...
40. Що таке кохання, або Як написати твір за лірикою М. Рильського і В. Сосюри Мабуть, кожен з вас знає, що таке кохання? Це й щира радість при зустрічі, і сльози образи при розлученні. А головне, це єдність душ. коли кожен із закоханих відчуває себе лише часточкою, коли не може й хвилини прожити без коханого. Відчуваю, що зараз ви скажете, що таке кохання буває хіба що у кіно та у сентиментальних романах минулого століття. А тепер все інакше: зустрілись, сподобались, пожили разом, набридли один одному […]...