Для народу Сахаров явився як мужній приклад самозречення в ім’я віри, як борець за правду. То було І нечуване явище, щоб із таких привілейованих вершин, де все таємно й тихо, де правди чи то бояться, щоб вона не заважала жити, чи недолюблюють, щоб вона не провокувала на скандальний бунт, чи то просто не знають, бо там не прийнято говорити і думати про неї, а тут – тричі Герой, лауреат, академік. В очах простих людей такий бунт ціниться вище, ніж бунт учорашнього зека, якому нічого втрачати. І людям найважче уявити, що той академік і тричі герой просто не вмів почувати себе великою людиною, соромився і ніяковів, коли йому про це нагадували, і приймав від ранку до ночі в себе вдома гнаних, скривджених, переслідуваних, навіть не задумуючись над традиційними християнськими чеснотами.
Звичайно, його рід виростав і виховувався в тій традиції, у тій школі, але для Андрія Дмитровича це була просто людська порядність – і при чім тут звання, ступені, походження і т. ін.?
Немає сумніву, що й міжнародній авторитет Сахарова є не так науковий, як моральний. Світ оцінив його жертву в ім’я істини, його чуття правди і високу вартість його правд, оплачених усіма минущими вартостями, які дарувало йому життя, світ оцінив непохитність його, принципів і переконань у нашу політизовану епоху усталеного релятивізму. Але світ оцінив і культуру, і далекосяжність політичної думки видатного науковця.
Отже, Андрій Сахаров – рідкісна людина кінця XX віку, нонконформіст і правдолюб, який обрав дорогу правди проти сили.





Related posts:
- Міфологема “золотого віку” у романі О. Толстого “Гіперболоїд інженера Гаріна” і В. Винниченка “Сонячна машина” Мрія вирватися з лабетів сірості буденної праці й набути вже на цім світі ідеального життя, де праця для виживання стала б радісним духовним творінням, не залишала людство здавна. Художнє втілення таке прагнення до ідеального найчастіше отримує через актуалізацію міфологеми античного “золотого віку” чи близького їй християнського “втраченого раю”, що, зокрема для європейської літератури, природно. Залежно від ряду факторів та з огляду на власне міфологічну невизначеність своєї семантики “золотий час” у […]...
- Чи не любов од віку пориває людей на подвиг, на борню, на бій? Напевне, немає в світі людей, байдужих до теми кохання. Твори мистецтва, присвячені цій темі, завжди викликають нашу цікавість, привертають до себе увагу. Драматична поема Кочерги “Свіччине весілля” поєднує в собі трагічність сюжету, глибоке розкриття теми кохання та висвітлення історичних умов боротьби київських працівників за їхні права у 1506 році, коли місто перебувало під владою литовських князів. У поемі наявні дві Основні сюжетні лінії: боротьба народу за світло та взаємини між […]...
- Фатальна дистанція перехідного віку Дитина раптово дорослішає. Стає якоюсь агресивною, запальною, похмурою. На уроках підвищує голос на вчителів, грубить. Нічого не поробиш – перехідний вік, 12-14 років. Як правильно педагогам будувати стосунки з такими дітьми? Спочатку варто розібратись у психологічних особливостях цього віку Для підлітка все помінялось. Він тепер дорослий. І йому треба побути наодинці, щоб розібратись у своїх проблемах. Ця рефлексія породжує відчуття самітності. Дитина стає тривожною. ЇЇ турбує неясне відчуття якоїсь невизначеності. […]...
- Порядна людина – яка вона? Усім відомо, що порядність – це одна із гарних рис людини. Добре, коли людина є порядною. Але, що це таке – порядна людина? Якою вона повинна бути? Чому одну людину ми називаємо порядною, а іншу – непорядною? Мені здається, що порядність не залежить від віку чи освіти людини. Порядним може бути і маленький хлопчик, і дорослий академік, і старий дідусь. Порядна людина ніколи не зможе образити, відштовхнути, ударити іншу людину. […]...
- Проблема традицій і новаторства в українській літературі кінця ХІХ – початку ХХ ст Кінець ХІХ – початок ХХ ст. – один із найцікавіших і найскладніших періодів не лише в мистецтві, а й у суспільному житті. Суспільство втрачає духовні орієнтири, не знає, у що вірити та куди йти. А література, не задовольняючись формами критичного реалізму, теж немовби опинилася на роздоріжжі. Перед письменниками стояло завдання осмислити кризу в соціальному середовищі та мистецтві і віднайти шляхи подальшого розвитку культури. Донедавна українську літературу кінця ХІХ – початку […]...
- “Ти знаєш, що ти – людина” У недалекому минулому, коли в нашому суспільстві проста людина була “гвинтиком” величезного маховика. Василь Симоненко однозначно заявив; На світі безліч таких, як я, Та я, їй-богу, один. Устрій, де не цінують кожну людину як неповторну особистість, твердить поет, не можна назвати народним і справедливим. Він неминуче зазнає краху. З підтексту твору виразно вимальовуються опоненти автора, для яких народ – сіра маса, натовп. Це бюрократи, апаратники-демагоги, офіційні патріоти. Їм Симоненко від […]...
- Парфуми як іронічна метафора мистецтва кінця ХХ століття Парфуми як іронічна метафора мистецтва кінця ХХ століття Мистецтво завжди шукає. Теми, образи, алегорії, символи, загалом форму подання того, чим переймається митець. Загальні тенденції зазвичай розвиваються паралельно у декількох видах мистецтв, що залежить і від загального стану культури, і від проблем, що хвилюють художників у широкому значенні цього слова. Перше зумовлює форму. Друге – теми. Розвиток науки у ХІХ сторіччі та віра в те, що усьому можна знайти раціональне пояснення […]...
- Чому жодна історія любові в житті Печорина не мала щасливого кінця? Як хитро в діві простодушної Я мрії серця обурював! Любові мимовільної, безкорисливої Безневинно зрадилася вона… Що ж груди тепер миючи повна Тугою й нудьгою ненависної?… О. С. Пушкін У романі “Герой нашого часу” Лєрмонтов ставить перед собою завдання описати характер головного героя. Це завдання автор відкрито формулює в передмові до “Журналу Печорина”: “Історія душі людської чи не цікавіше історії цілого народу”. Розкриваючи характер Печорина, Лєрмонтов зіштовхує його із самими різними […]...
- Шукшин: Ні міський до кінця, ні сільський уже Пам’ятаючи про відношення Шукшина до миру, представниками якого є в цьому випадку Кэт і Серж, можна подумати, що оповідання звернене саме проти них. Однак це не так. Винуватий у всьому сам Михайло Олександрович. І не тільки тому, що він вторгся в мир цих людей і затіяв там безглузду сварку. Гірше інше – його власна моральна організація, відсутність у нього тих міцних моральних опор, які становлять основу всякого теперішнього характеру, чи […]...
- Підтримайте або спростуйте думку: “Ти можеш засудити людину до кінця її життя за єдину помилку, яку вона вчинила” Як на мене, думка про те, що хтось має право засудити людину й поставити на ній тавро “без права виправдання” лише за одну – єдину помилку, якої ця людина припустилася, хибна. Спробую довести виправданість моєї позиції. За вихідний пункт у своїх міркуваннях візьму положення про те, що всі люди мають право на хибний крок, помилку, оскільки помилятися властиво нам, живим істотам. Якщо розглядати це положення як істинне, то маю констатувати, […]...
- Модерністські напрями і течії в літературі кінця XІX – початку XX століття Модерністські напрями і течії в літературі кінця XІX – початку XX століття Кризова ситуація у суспільстві і мистецтві кінця XІX століття поставила перед письменниками завдання художньо осмислити дійсність, знайти нові шляхи розвитку мистецтва, яке б дало оновлені духовні орієнтири у складному і суперечливому періоді. Пошуки нових шляхів призвели до виникнення різних течій у мистецтві, які одержали назву “модернізм” . Спочатку модернізм виникає у Франції, а згодом поширюється в багатьох країнах […]...
- Український поетичний авангард кінця ХХ ст Зародився авангард у роки Першої світової війни, набувши бурхливого розвитку в різних видах мистецтва, і відтоді активно заявляє про себе. Авангардизм у літературі – це явище, що виникає періодично як реакція на певні процеси в суспільстві та самій літературі. це течія модернізму, його складова частина. У західноєвропейській літературі авангард після 20-х років активізувався в 60-ті рр.; у 80-90-ті рр. – у російській і українській літературах. Авангардизм виявився в певні періоди […]...
- Сонети В. Шекспіра в контексті англійського мистецтва кінця XVІ – початку XVІІ століття Темою роботи є дослідження процесу синтезу образотворчих мистецтв та літератури часів англійського Відродження з акцентуванням на участі у ньому В. Шекспіра, зокрема його сонетів як своєрідних мініатюрних портретів у віршованій формі. Робота є актуальною тому, що майже неможливо знайти таке дослідження, яке б показувало, як Шекспір, одночасно з представниками живопису та архітектури, сприяв утвердженню гуманістичних ідей Ренесансу і боровся проти закостенілих принципів релігійності, притаманних епосі Середньовіччя. Оскільки драматичні твори письменника […]...
- Леонід Глібов – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ XVIII ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ XVIII – ПОЧАТКУ XX СТ. УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ XVIII – 90-Х РР. XIX СТ. Леонід Глібов Леонід Іванович Глібов народився 21 лютого 1827 р. в селі Веселий Поділ Хорольського повіту на Полтавщині в сім’ї управителя поміщицьких маєтків. Освіту здобув у Полтавській гімназії та Ніжинському ліцеї. Учителював на Поділлі, згодом перейшов на роботу до Чернігівської гімназії. Кілька років редагував газету “Черниговский листок”. Звільнений з посади за політичні переконання, деякий […]...
- Література кінця XVIII – початку XX ст III. Література кінця XVIII – початку XX ст. Загальний огляд Вихід у 1798 р. перших трьох частин “Енеїди” І. Котляревського знаменував початок нового етапу в історії української літератури, зародження нової української літератури з живою народною мовою. Періоди розвитку нової української літератури: 1) кінець XVIII – початок XIX ст. 2) 40 – 60-ті роки XIX ст. 3) 70 – 90-ті роки XIX ст. 4) кінець XIX ст. – початок XX ст. […]...
- Людина у творчості Михайла Стельмаха Михайло Стельмах – цікавий самобутній талант, один з видатних художників слова. Одночасно – поет і прозаїк, драматург і фольклорист, публіцист і кіносценарист. Жанровий і тематичний діапазон його творчості досить широкий, художня палітра на диво різнобарвна, приваблива; стиль його письма чарує, полонить читача. Одним з кращих його творів є роман “Правда і кривда”, адже його життєвий матеріал, гуманізм роблять його дорогим для всіх читачів. Велика любов до свого народу, до рідної […]...
- Трагізм становища розореного і зубожілого селянства Галичини кінця XІX століття Кінець XІX століття позначився в історії українського народу масовим зубожінням і розоренням селянських мас, коли тисячі селян-бідняків, залишились без землі і домівки і змушені були шукати засобів виживан ня в складних суспільних умовах. Це явище майстерно втілив Іван Франко в оповіданні “Добрий заробок” . Вже в самій назві твору зримо відчувається підтекст, гостра сатира на тогочасну дійсність і уряд, який “добре” віддячив за чесну працю свого громадянина. Я читала це […]...
- Кожна людина має право на життя Головний герой роману Ф. Достоєвського “Злочин і кара”, Родіон Раскольников у неспокійні та нещасливі роки молодості, коли заїли злидні, розчарування, побудував надзвичайно цікаву, але небезпечну теорію. Відповідно до цієї теорії кожна людина, яка відчуває у собі надзвичайну силу, скоріше за все розумову, та почуття справедливості, має право перетворювати дійсність, керуючись своїми переконаннями, а не загальноприйнятими законами моралі. Перетворення дійсності згідно ідеї Раскольникова полягало в тому, щоб убити стару лихварку та […]...
- Михайло Коцюбинський – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ XVIII ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ XVIII – ПОЧАТКУ XX СТ. УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ XVIII – 90-Х РР. XIX СТ. Михайло Коцюбинський Михайло Михайлович Коцюбинський народився 5 вересня 1864 р. в місті Вінниці в родині чиновника. Початкову освіту дістав у Барській школі; протягом 1876-1880 рр. навчався в Шаргородській духовній семінарії. Мріям Коцюбинського про гімназію та університет через складні родинні й матеріальні обставини здійснитись не судилося; брак систематичних знань довелось надолужувати за допомогою самоосвіти. Письменник […]...
- Здорова людина – щаслива людина Здається, немає на світі жодної людини, яка б намагалася спростувати твердження: здоров’я – це щастя і радість. Проблема в тому, що цю істину ти усвідомлюєш, але цілком розумієш сенс сказаного лише тоді, коли це здоров’я втрачаєш. Відомо: за гроші здоров’я не купиш. Це підтверджує статистика: постійно зростає матеріальний добробут, умови життя покращуються. З іншого боку, щорічно у світі тільки від серцевих хвороб гине кілька мільйонів людей. Науково-технічний прогрес створив благодатний […]...
- Чи має право одна людина, навіть батько, позбавляти свободи та вирішувати долю іншої? Де закон, причина де, Щоб людині, мов для страху, Відібрати перевагу З нею й пільгу ще таку, Що Всевишній дав струмку, Дав і рибі, й звіру, й птаху? Педро Кальдерон. “Життя – це сон” Педро Кальдерон, видатний іспанський поет і драматург, народився в Мадриді, у родині аристократів. Батько мріяв бачити сина священиком, тому ще восьмирічним хлопчиком віддав його на виховання єзуїтам. Та малий Педро був надто неспокійним і задерикуватим, що […]...
- Людина – головний нерв творчої радості й печалі Івана Драча Тематика творчості Івана Драча, видатного поета сучасності, відомого державного і політичного діяча, різноманітна. Та про що б він не писав, у центрі його поетичної уваги завжди стоїть людина, її буття. Творче кредо поета – передусім бачити людину, адже творчість – це “спрага людяності. Мене пече щоднини спрага щастя для людини”. Ще в ранній “Баладі про Соняшник поет, піднесено-романтично описуючи відкриття хлопчиком всемогутності сонця, разом з тим розкриває сприйняття людиною краси […]...
- Літературний процес кінця XIX – початку XX ст 10 клас III. Нова українська література Літературний процес кінця XIX – початку XX ст. Літературний процес наприкінці XIX – на початку XX ст. припадає на період інтенсивного розгортання визвольного руху в Російській імперії. Це визначило характерні тенденції розвитку літератури не тільки в Наддніпрянщині, але й в Галичині та Буковині, які перебували в межах Австро-Угорської імперії. Українські письменники прагнуть передати пафос визвольної боротьби народу, показують її політичні форми, зображують зростання соціальної […]...
- Марко Вовчок – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ XVIII ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ XVIII – ПОЧАТКУ XX СТ. УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ XVIII – 90-Х РР. XIX СТ. Марко Вовчок Марія Олександрівна Вілінська народилася 10 грудня 1833 р. в маєтку Єкатерининське Орловської губернії у дворянській сім’ї. Навчалась у приватному пансіоні в Харкові, жила в Орлі У своєї тітки як вихователька її дітей. Узявши шлюб з українським фольклористом та етнографом О. Марковичем, жила в Чернігові, Києві, Немирові. Незабаром виїхала до Франції, оселилась у […]...
- Іван Франко – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ XVIII ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ XVIII – ПОЧАТКУ XX СТ. УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ XVIII – 90-Х РР. XIX СТ. Іван Франко Іван Якович Франко народився 27 серпня 1856 р. в с Нагуєвичі на Львівщині в родині коваля. Навчався у початковій та німецькій нормальній школах, пізніше – у Дрогобицькій гімназії. 1875 року вступив на філософський факультет Львівського університету, який залишив через арешт у червні 1877 р. Пізніше був заарештований ще двічі. Майже постійно співробітничав […]...
- Тема 18. Василь Стефаник – Літературний процес кінця XIX – початку XX ст 10 клас III. Нова українська література Літературний процес кінця XIX – початку XX ст. Тема 18. Василь Стефаник Василь Семенович Стефаник – неперевершений майстер соціально-психологічної новели. З ім’ям Стефаника в українську прозу входить така манера письма, яка характеризувалася пошуками в передачі найтонших, найскладніших почуттів душі людини. Письменник художньо осмислював певні сторони психіки людини, з різних точок зору говорив кількома голосами від себе, від імені інших персонажів твору. Новеліст майстерно передає […]...
- Тарас Шевченко – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ XVIII ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ XVIII – ПОЧАТКУ XX СТ. УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ XVIII – 90-Х РР. XIX СТ. Тарас Шевченко Тарас Григорович Шевченко народився 25 лютого 1814 р. в с Моринці Звенигородського повіту на Київщині у сім’ї селян-кріпаків. Рано втратив батьків, наймитував. Був зарахований до складу панських служників і 1829 р. відправлений до Вільна. З початку 30-х рр. жив у Петербурзі. Навесні 1838 р. за сприяння К. Брюллова, В. Жуковського та ін. […]...
- Пантелеймон Куліш – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ XVIII ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ XVIII – ПОЧАТКУ XX СТ. УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ XVIII – 90-Х РР. XIX СТ. Пантелеймон Куліш Пантелеймон Олександрович Куліш народився 26 липня 1819 р. на хуторі поблизу містечка Вороніж на Чернігівщині в сім’ї заможного козака. Навчався у Новгород-Сіверській гімназії та в Київському університеті. Учителював переважно в дворянських училищах та гімназіях. Був заарештований за причетність до справи Кирило-Мефодіївського товариства. Звільнившись після кількарічного адміністративного заслання, жив у Петербурзі, де працював […]...
- Леся Українка – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ XVIII ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ XVIII – ПОЧАТКУ XX СТ. УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ XVIII – 90-Х РР. XIX СТ. Леся Українка Лариса Петрівна Косач народилася 25 лютого 1871 р. в м. Звягелі у дворянській сім’ї. її батько, Петро Косач, родом з Чернігівщини, по закінченні юридичного факультету Київського університету одержав службове призначення на Волинь. Він був активним учасником українського культурного руху, входив до редакційної колегії журналу “Киевская старина”. Мати Лариси Косач – Ольга Косач, […]...
- Модерністські напрями і течії в літературі кінця XIX – початку XX століття Кризова ситуація у суспільстві і мистецтві кінця XIX століття поставила перед письменниками завдання художньо осмислити дійсність, знайти нові шляхи розвитку мистецтва, яке б дало оновлені духовні орієнтири у складному і суперечливому періоді. Пошуки нових шляхів призвели до виникнення різних течій у мистецтві, які одержали назву “модернізм”. Спочатку модернізм виникає у Франції, а згодом поширюється в багатьох країнах Європи. Творчість III. Бодлера стала підгрунтям до багатьох модерністських течій, в першу чергу […]...
- Людина і середовище у оповіданні А. П. Чехова “Іонич” Чехов є загальновизнаним майстром короткого оповідання. Основний його творчий прийом – максимальна кількість інформації при відносно малому обсязі тексту, звідси така увага до деталей, здатність зробити символічною саму звичайну життєву історію. У творах Чехова майже ніколи немає сюжету як такого – або він не настільки важливий, або мова йде про один епізод, або відразу про ціле людське життя. Одним з таких оповідань є “Іонич”. Його головна тема – взаємовідносини людини […]...
- Лорд Байрон: людина-легенда “Світанок мій був темний…”, – сказав поет про власне дитинство, отруєне чварами між набожною матір’ю та розпусним батьком… Джордж Ноель Гордон Байрон народився у Лондоні 22 січня 1788 р. у родині збіднілих аристократів, але збоку здавалося, що Г:ому постійно усміхається доля. Слова О. С. Пушкіна “наследник всех своих родних” стосуються не тільки Онєгіна, а й Байрона. Рід Байронів вважався проклятим, тому що його представники брали активну участь у погромах монастирів […]...
- Чи нікчемна людина? За твором Джека Лондона “Жага до життя” Мова сьогодні піде про людину, яка була люблячим сином, вірним другом, неординарною особистістю, справжнім громадянином своєї держави, – це відомий американський письменник Джек Лондон. Його ім’я завжди пов’язують із захоплюючими оповідями про сильних та мужніх людей, яскравих особистостей. Його герої не вигадані письменником. Цих людей він знав, бачив, з ними пройшов через важкі випробування. Ірвін Стоун зазначав, що “Джек Лондон був одержимий жагою правди”. Матеріал для своїх творів він брав […]...
- ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС кінця XIX – початку XX сторіччя Кінець XIX – початок XX століття характеризувався посиленням капіталістичних відносин. Небаченими темпами розвивались металургія, машинобудування, видобуток вугілля. Швидко зростала велика промислова буржуазія. Значною частиною національних багатств царської Росії володіли іноземні капіталісти. На півдні України більшість підприємств була в руках англійських, американських, французьких, німецьких, бельгійських та інших капіталістів, а працівники не мали ніяких політичних та соціальних прав. Незважаючи на бурхливий розвиток капіталізму, країна в цілому лишалась аграрною, економічно відсталою. Земля концентрувалася […]...
- Людина у творах постмодернізму Особистість у постмодерністських творах певною мірою маргінальна істота. Вона перебуває неначе на перехресті різних просторів, епох; не знає куди йти, у що вірити, де знайти притулок. Вона – продукт кризи буття, і ця кризовість позначається на її внутрішньому стані, моральному здоров’ї. Як правило, герої творів постмодерну – люди з хворобливою психікою. Емоційно вразливі, вони надзвичайно гостро відчувають усе, що відбувається довкола. їхня хвороба особлива. Вони хворі на свій час, на […]...
- Михайло Старицький – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ XVIII ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ XVIII – ПОЧАТКУ XX СТ. УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ XVIII – 90-Х РР. XIX СТ. Михайло Старицький Михайло Петрович Старицький народився 2 грудня 1840 р. в с Кліщинцях Золотоніського повіту на Полтавщині у дворянській сім’ї. Рано осиротів, виховувався в родині дядька – В. Р. Лисенка. Навчався в Полтавській гімназії, Харківському та Київському університетах спочатку на фізико-математичному, а потім на юридичному факультеті. Здобувши вищу освіту, певний час працював у Київському […]...
- Іван Котляревський – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ XVIII ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ XVIII – ПОЧАТКУ XX СТ. УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ XVIII – 90-Х РР. XIX СТ. Іван Котляревський Іван Петрович Котляревський народився 29 серпня 1769 р. в Полтаві в сім’ї канцеляриста. Навчався в духовній семінарії, працював канцеляристом, домашнім учителем. Майже дванадцять років перебував на військовій службі. Повернувшись до Полтави, працював наглядачем Будинку виховання дітей бідних дворян. Брав участь у діяльності масонської ложі “Любов до істини”. У 1818-1821 рр. виконував обов’язки […]...
- “Коротко, сильно і страшно пише ця людина” Справді, лаконізм вислову М. Горького, який став назвою цього твору, досягає у В. Стефаника крайньої межі. За нею прірва людського горя, страждань, тяжких переживань. Кожний вислів письменника – це пружина, яка вистрілює правдою. Читаючи новели В. Стефаника, забуваємо про себе, сумуємо, жахаємось, думаємо, перебуваємо під магічною дією художнього слова. Писати “коротко і сильно” дається не кожному письменникові. Одним – досить написати кілька сторінок, а іншим – цілу книгу. Як знайти […]...
- Панас Мирний – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ XVIII ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ XVIII – ПОЧАТКУ XX СТ. УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ XVIII – 90-Х РР. XIX СТ. Панас Мирний Панас Якович Рудченко народився 1 травня 1849 р. у м. Миргороді на Полтавщині в сім’ї чиновника. Навчався в Миргородському та Гадяцькому повітовому училищах. Не маючи можливостей продовжувати систематичне навчання, наполегливо займався самоосвітою. Служив у повітових канцеляріях Гадяча, Прилук, Миргорода. 1871 р. оселився в Полтаві, де провів решту життя. Працював у казначействі та […]...
- Василь Стефаник – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ XVIII ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ XVIII – ПОЧАТКУ XX СТ. УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ XVIII – 90-Х РР. XIX СТ. Василь Стефаник Василь Стефаник народився 14 травня 1871 р. в с Русові Снятинського повіту на Станіславщині в сім’ї заможного селянина. Після навчання в школах у с. Русові та м. Снятині він 1883 р. вступив до польської гімназії у м. Коломиї. Тут зав’язалася дружба В. Стефаника з Л. Мартовичем. За українську громадсько-політичну діяльність їх обох […]...
Categories: Твори з літератури