Проблема зіткнення фантазії та буденщини, особистості й маси, сірості й неповторності в усі часи гостро поставала перед людством. Людина, що вирізнялася з маси, мала власні погляди на життя, ставала білою вороною. Варто пригадати страшні, темні часи інквізиції, коли на вогні спалювали відьом, чаклунок.
Так само з відвертою ворожістю сприймали й думки вчених, наприклад Джордано Бруно чи Галілео Галілея. Час іде, а проблема лишається, бо й сьогодні, у часи нових технологій і всесвітнього загального прогресу, особливо нелегко залишатися особистістю, що здатна зберегти власну думку, душевну неповторність.
Принципово різне сприйняття дійсності зображено й у вірші-баладі Ліни Костенко “Кольорові миші”. Авторка переносить час дії у шістнадцяте століття, власне, коли й панувала атмосфера духовної задухи, бо будь-який відхід від шаблонного мислення був єрессю, чаклунством. Головною героїнею ліричного твору є дівчинка Анна і світ її яскравої фантазії, що створив прекрасну казку. Сусід “звинувачує Анну, якій, мабуть, не виповнилося ще й десяти рочків, у тому, що вона робить із сухих кленових листочків кольорових мишей.
На стіл судді покладено речовий доказ злочину – “багряне листя, кілька тих листочків, останнє листя із кленових віт”. Сусід спантеличений, він у розпачі, бо його дітям сняться ті незвичайні кольорові миші. А раніше діточки були нормальні, здорові, гралися тільки ляльками й не виявляли жодних ознак творчості, тож чаклунка Анна “збила їх з пуття”.
Ми бачимо, якими безглуздими стандартами мислить сусід, адже абсурдним виглядає твердження, що нормальна дитина – це дитина без мрій, без казки, без таємниці й фантазії.
Суддя в чорній мантії питає в чоловіка, чи бачив він, щоб Анна літала вночі чи згасила зірку, бо ж чаклунок карають за законом. Сусід, звичайно, такого не бачив. Продовжуючи допит, суддя випитує, яку ж матеріальну шкоду зробили ті миші, про яких ідеться в звинуваченні.
Виявляється, що “миші ті якраз такої шкоди не чинили зроду, що в господарстві наче все гаразд, а йдеться швидше про моральну шкоду”. І хоч кольорові миші й не гарчали на сусіда і, взагалі, поводилися сумирно, та все ж шкода від них величезна! Отже, за словами обуреного чоловіка, головна провина мишей у тому, що вони яскраві!
Людство саме для себе створює шаблони, будь-який відхід від яких карається. Анна зі своїм нестандартним яскравим світоглядом не вписується у загальні закони сучасного їй суспільного буття, тому її судять. Для посилення всеосяжної картини сірості Л. Костенко використовує повторення епітета “сірий”:
Був сірий день. І сірий був сусід. І сірий стіл.
І сірі були двері. На противагу цьому, як виклик безпросвітній буденщині, з’являється кольоровий кіт, що подає голос і заливає чорнилом вирок на папері. Показовим видається й те, що тільки дівчинка, яка змогла побачити в кленовому листі кольорових мишей, має ім’я, а значить, вона індивідуальність, що ніколи не розчиниться у натовпі.
На рівні підтексту ми розуміємо, що авторка, зображуючи суд над Анною і її кольоровими мишами, мала на увазі не тільки часи інквізиції, а й сучасне їй життя, коли нищилася духовність, коли людей переслідували за ідеологічні погляди, коли митці не могли вільно творити, а мусили дотримуватися шаблонного мислення, стандартів, вигаданих недалекими, часто малоосвіченими чиновниками.





Related posts:
- Твір Кольоровий світ неординарної особистості у вірші Ліни Костенко “Кольорові миші” Кольоровий світ неординарної особистості у вірші Ліни Костенко “Кольорові миші” Кажуть, що кожна дитина талановита. Чому ж тоді в історії України немає нікого подібного до природознавця Вернадського чи кардіохірурга Миколи Амосова, співака-філософа Бориса Гмирі чи художниці від народу Катерини Білокур? Чому ніхто не досяг генія Тараса Шевченка? Зрозуміти природу людини, перевтілення дитячого яскравого світу на сірий, буденний і нецікавий змогла поетеса Ліна Костенко. Вона зберегла у своєму серці незаплямовану душу […]...
- Л. Костенко Кольорові миші Давно, Іще в шістсот якомусь році, Ну, цебто більш як три віки тому, Коли носили шпаги ще при боці І розважали стратами юрму, Коли відьом палили при народі, Коли наук не знали ще ладом, – Кажу, давно, кажу, у Вишгороді Підсудна Анна стала перед судом. Було тій Анні, може, десять рочків, Її привів розлючений сусід. Багряне листя, кілька тих листочків, Останнє листя із кленових віт Було на стіл покладене, як […]...
- Протиріччя між неповторністю і стандартом – головний моральний мотив вірша Ліни Костенко “Кольорові миші” Поетична доля Ліни Костенко була непростою. Вона прагнула творити поезію безкомпромісну, незапрограмовану владою, без проголошення гучних, але порожніх фраз, її вірш “Кольорові миші” – це виступ проти стандартизації людини – “бути такими, як всі”. Неповторність кожної людини – ось головна ідея цього твору. На дівчинку Анну доніс у суд її сусід. Він звинуватив її в дивній “провині”. З багряних кленових листочків вона робила “кольорові миші”. Сусід звинувачує дівчинку в чаклунстві, […]...
- Чи бувають миші кольоровими? Розвиток людського суспільства значною мірою залежить від людей, які вміють нестандартно мислити, помічають яскраві фарби там, де для інших все зливається в буденну сіру пляму. Поезія Ліни Костенко “Кольорові миші” теж про нестандартність почуттів, оригінальний підхід до сприйняття дійсності. Талановита поетеса так переплела в невеличкому творі уявне, фантастичне і реальність, що мимоволі перед нами за рядками вірша постають художні образи, наче на картині. Уявімо собі середньовічне місто. У ньому темно […]...
- ЗІТКНЕННЯ НЕПОВТОРНОСТІ Й БУДЕННОСТІ В ПОЕЗІЇ 6 КЛАС ЗІТКНЕННЯ НЕПОВТОРНОСТІ Й БУДЕННОСТІ В ПОЕЗІЇ ПРИКЛАДИ ПЛАНІВ ТВОРІВ Варіант 1 1. Ліна Костенко – мрійниця в поезії. 2. Суд над мрією. 3. Давайте мріяти, друзі. Варіант 2 1. Поетка добра і краси. 2. Мрійники з поезії Ліни Костенко. 3. Світ майбутнього – у сьогоднішніх мріях. ЕПІГРАФИ ДО ТВОРУ Я вибрала Долю собі сама. І що зі мною не станеться, У мене жодних претензій нема До Долі – […]...
- Проблеми людини в суспільстві, її знеособлення, свободи і неволі, особистості й натовпу, дійсності і мрії в оповіданні В. Дрозда “Білий кінь Шептало” М. КОЦЮБИНСЬКИЙ, О. НАЗАРУК, В. ДРОЗД 8 КЛАС З УКРАЇНСЬКОЇ ПРОЗИ М. КОЦЮБИНСЬКИЙ, О. НАЗАРУК, В. ДРОЗД Проблеми людини в суспільстві, її знеособлення, свободи і неволі, особистості й натовпу, дійсності і мрії в оповіданні В. Дрозда “Білий кінь Шептало” Твори Володимира Дрозда після своєї появи завжди отримували полярні оцінки: хтось їх критикував, пропонував “кинути написане в темний куток”, хтось знаходив в них щось оригінальне й неповторне. Причину такого ставлення до своєї творчості письменник пояснив сам: “Не […]...
- Протиставлення дійсності та ідеалу в поезії Шарля Бодлера Французький поет Шарль Бодлер збирав пізні квіти романтизму… Бунтівничий дух властивий не тільки його поезії, Бодлера можна вважати романтиком життя. Тогочасна Франція здавалась йому нудним порожнім царством буржуа. Це поняття означало для поета не класову, а духовну категорію. Поет не приймає такий світ, який дав йому багато розчарувань. Бодлер прагне змінити світ, оновити. Саме це зумовило його активну участь у революції 1848 р. Збірка його поезій “Квіти зла” – це […]...
- Лірика Ліни Костенко – це утвердження неповторності особистості Твір на прикладі творів про нитців. Ліні Костенко судилося стати в українській літературі 60-80 років “цитаделлю духу”. Безкомпромісність – ось головна риса її поезії. У часи, коли ідеологічний контроль за словом і думкою людини після короткої хрущовської “відлиги” знову став тотальним, від Ліни Костенко вимагалося бути такою, як усі. Але ж недарма вона вже в першій своїй збірці Проміння землі розповіла нам про художника Верне, який звелів друзям прив’язати його […]...
- Протиставлення дійсності та ідеалу в поезії Бодлера Французького поета Шарля Бодлера можна вважати романтиком життя. Тогочасна Франція здавалась йому нудним порожнім царством буржуа. Це поняття означало для поета не класову, а духовну категорію. Бодлср прагне змінити світ. Збірка поезій “Квіти зла” – це духовні пошуки сучасної людини. Світ постає в образі моря. Зображуючи дійсність як “морс засмічених улиць міських”, поет серцем лине до іншого моря – “де сяйва багато”. І сприймаючи прозаїчності буденного життя, він прагне повернути […]...
- Утвердження в поезії В. Симоненка неповторності людської особистості У шістдесяті роки ХХ століття в українську літературу приходить плеяда талановитих українських поетів – І. Драч, Л. Костенко, Д. Павличко, Б. Олійник, В. Стус, В. Симоненко. Вони прагнули наблизити людей до ідеалів добра, справедливості, гуманізму, правди – цих загальнолюдських ідеалів, за якими не губилися ідеї національної свідомості, патріотичних почуттів. Василь Симоненко прожив недовге життя – лише 28 років, але його життя продовжується в його поезії, бо вона близька своїми мотивами […]...
- Протиставлення у творі В. Короленка “Діти підземелля’ двох світів дитинства Коли я читав повість В. Короленка “Діти підземелля”, я втішався тим, що це вже минулося. Такого вже не буде, бо ми живемо у новітні часи, в демократичній державі. Я співчував Васі, бо то страшна річ – залишитися без матері, до того ж батька гне горе. Я розумів хлопця, чого він тікав з дому: без матері – це пустка, хоч би хто там жив. Та коли до повісті ввійшли нові герої, […]...
- Інстинкт натовпу і я Щоб ми там не говорили про духовну вищість людини, про її здатність мислити, аналізувати поодинокі факти, ділитися інформацією з іншими, про вроджену здатність кохати, ненавидіти, піклуватися, зраджувати тощо, незаперечним залишається одне: десь там у підсвідомості, у якомусь її верхньому шарі в кожній людині сидить тварина. Ця тварина забезпечує людині безпеку життя, продовження роду, іншими словами, керує і керується інстинктами. У цілому інстинкти виконують у житті людини роль позитивну, але коли […]...
- Ідея унікальності людської особистості в поезії В. Симоненка “Ти знаєш, що ти людина?” Любов – це життєстверджуюча сила. В ім’я любові здійснювалися найвеличніші подвиги людства. З любов’ю в серці жив і творив Василь Симоненко. Рядки його поезій наскрізь пронизані любов’ю до України, до її народу, до людства й окремої людини. Василь Симоненко ввійшов у літературу як співець рідної землі, як тонкий і ніжний лірик, як шукач істини і найвищого сенсу буття, як поет-гуманіст. Суть Симоненкової формули гуманізму – в пафосі однієї з найвідоміших […]...
- Розкриття проблеми особистості у романі Л. М. Толстого “Анна Кареніна” Максим Горький колись назвав Л. М. Толстого “людиною людства” і небезпідставно. Незаперечним фактом, перевіреним часом, є те, що творчість російського письменника Л. М. Толстого, 180ту річницю якого ми відзначаємо сьогодні, заслужено увійшла в скарбницю світового літературного мистецтва. У чому ж секрет його популярності? Мабуть, у тому, що провідною ідеєю, пафосом усього художнього доробку митця є, з одного боку, утвердження ідеї спілкування й духовної єдності людей, з іншого – заперечення їх […]...
- Трагізм протистояння особистості суспільству у романі Лева Толстого “Анна Кареніна” “Анна Кареніна” – одна з трьох чудових вершин у творчості Льва Толстого. Роман цей є природним переходом від “Війни і миру” до “Воскресіння”. Толстого дуже хвилювали питання сучасної дійсності. Життя Росії 70-х років відбивається в “Анні Кареніній” у всьому своєму розмаїтті, від імператорського двору до селянської хатини. В основі соціального роману “Анна Кареніна” лежить історичне явище, що торкається життя усього народу. Але у творі відсутні історичні постаті, прославлені герої, батальні […]...
- Ідея сильної особистості в поезії Лесі Українки Уявіть собі картину пізньої осені… Непривітна вона, безрадісна. Голі дерева мерзнуть під холодним небом, яке затягли важкі олив’яні хмари. Вони погрозливо зависли над порожніми полями і, здається, хочуть притиснутися до землі, вкриваючи все навколо сірим мороком. Ох, ті осінні хмари! Чого від них сподіватися? Не теплого благодатного доту, а холодного мокрого снігу – передвісника зимових хуртовин… А якщо й думи схожі на ті важкі осінні хмари, то на душі стає […]...
- Психоз натовпу у романі Айтматова “Буранний полустанок” Агресивний, під’юджуваний натовп легко скеровується, піддаючись невидимим субстанціям, що діють через земних провідників. Трансформація психотронних енергій, як показує досвід, вдосконалюється. Це видно передусім із привнесених на пострадянський простір кольорових революцій за останні роки. Індукований психоз натовпу із знавіснілими поглядами олов’яних очей і заклинальними мантрами у вигляді патріотичних гасел досягав свого апогею. І мало хто усвідомлює, що технології зомбі-агресій страшніші ядерних ударів, поскільки у першому випадку знищується тілесна сфера, у другому […]...
- Ідея унікальності людської особистості в поезії В. Симоненко “Ти знаєш, що ти людина?” Василь Симоненко, ніби та падаюча зірка, що промайнула небосхилом української поезії. Зірка, яка палала недовго, та залишила ПІСЛЯ себе напрочуд яскравий слід. Ось як писав про нього Дмитро Павличко: “Він мало жив. Немов літак, що ховається за обрієм піпіідше, ніж доб’ється до нашого слуху шум його двигунів, Василь Симоненко зник за пругом життя скоріше, ніж долинув до нас могутній гук його серця, зарядженого тривогою XX віку і любов’ю до української […]...
- Протиставлення характерів Назара і Хоми Немає потреби зупинятися на тій ролі, яку відіграв в українській літературі та взагалі в історії нашої держави Великий Кобзар – Тарас Григорович Шевченко. Саме ця людина, наділена всіма рисами генію, піднесла українську літературу до світових висот, надихнула народ України на здобуття самостійності та незалежності. У творчості Тараса Шевченка однією з провідних є історична тема. У сивій давнині Кобзар шукав відповідей на найболючіші питання свого часу. Особливе захоплення в геніального митця […]...
- Протиставлення – художній принцип роману О. С. Пушкіна “Євгеній Онєгін” 1. Протиставлення столичний і сільський способи життя. 2. Онєгін і Ленский. 3. Протиставлення Тетяни й Ольги. 4. Тетяна – недосвідчена сільської панянка й світська дама. Легко помітити, що одним з основних принципів, якими керувався О. С. Пушкін при написанні свого роману у віршах “Євгеній Онєгін”, є протиставлення Це й протиставлення характерів героїв, і протиставлення двох способів життя – міського й сільського, столичного шуму й тихої самоти. От як жив батько […]...
- Ким бути: яскравою особистістю чи частиною сірого натовпу? Починаючи з давніх часів, люди прагнули відрізнятись один від одного. Представники різних країн носили національні костюми, завдяки яким українця можна було легко відрізнити від німця, француза, грека тощо. Зараз одяг – більш стандартний, хоча є безліч способів створити собі неповторний стиль. І це особливо стосується підлітків, адже саме в цьому віці нам хочеться виразити себе, підкреслити свою унікальність. Спостерігаючи за натовпом, можна побачити абсолютно різних людей: дівчат із рожевим волоссям […]...
- Протиставлення “нових людей” старому миру У Чернишевського нерідко можна зустріти психологічний аналіз, що займає підряд дві-три сторінки, довгі й докладно виписані внутрішні монологи героїв; до зображення щиросердечного життя за допомогою різних художніх прийомів автор прибігає часто й регулярно. Психологізм у романі стає безперечною стильовою домінантою. Письменник не боїться знудити читачеві тривалим і докладним психологічним зображенням, сміло перемикає інтерес оповідання із зовнішнього на внутрішнє. У романі “Що робити?” психологічний стан одного персонажа дуже часто дається нам […]...
- Протиставлення добра злу в оповіданні В. Винниченка “Федько-халамидник” Протиставлення добра злу в оповіданні В. Винниченка “Федько-халамидник” У багатьох казках, байках, оповіданнях розповідалось про протиставлення добра злу. Але В. Винниченко в оповіданні “Федько-халамидник” показав це на прикладі двох хлопців так яскраво, що вже не вважаєш Федька розбишакою, відчуваєш симпатію, повагу до нього, як до особистості. Федько спочатку постає задерикуватим хлопчиком, який робить шкоду сусідам, своїм одноліткам не дає гратися. Але читаючи далі про дружбу Федька з Толіком, розумієш, що […]...
- Протиставлення щирого і помилкового патріотизму у романі Л. М. Толстого “Війна и мир” Головна тема роману “Війна і мир” – зображення подвигу російського народу у Вітчизняній війні 1812 року. Автор говорить у своєму романі і про вірних синів батьківщини, і про лжепатріотів, що думають тільки про свої корисливі інтереси. Толстой використовує прийом антитези для зображення як подій, так і героїв роману. Так, у першому томі він розповідає про війну з Наполеоном 1805- 1807 років, коли Росія зазнала поразки. Австрійська армія здалася. Над російськими […]...
- Який соціальний зміст протиставлення образів Обломова й Штольца у романі Обломів? Тема роману “Обломів” – зображення російської дійсності напередодні реформи 1861 року. Ідея роману не новий: головний герой Обломів – “зайва людина”, ледачий, марний, а тому й нещасний. Добролюбов у статті “Що таке обломовщина?” ставить його в один ряд з Онєгіним, Тентетниковим, Печориним, Бельтовим і Рудиним. Критик відзначає риси принципової подібності в цих різні на перший погляд героях. При цьому Обломів не абсолютне повторення літературних попередників, Гончарів зображує його в нових […]...
- У чому зміст протиставлення образів Печорина й Грушницкого у романі Герой нашого часу? У романі Лєрмонтов зобразив людину свого часу, тому що, за словами автора, Печорин – “портрет, але не однієї людини: це портрет, складений з пороків усього нашого покоління, у повному їхньому розвитку” . Таким чином, автор, малюючи головного героя, зображує сучасну епоху, її зміст, її вдачі й цінності. Ідея роману в тім, що Печорин з усіма своїми талантами залишається “зайвою людиною”, тому що не розділяє “ні загальних думок, ні страстей” свого […]...
- Трагізм протистояння особистості суспільству в романі “Анна Кареніна” Роман Толстого “Анна Кареніна”, присвячений проблемам сучасного авторові життя, був закономірним продовженням його попередньої творчої діяльності, й у той же час ніс у собі великі художні відкриття. Через особисту трагедію Анни Кареніної, через напружені духовні шукання Костянтина Левіна художник показує суспільну атмосферу післяреформсної епохи. Зображує життевий лад і побут різних прошарків тодішнього суспільства: від вищих сфер петербурзької аристократії і чиновництва до селян. На перших сторінках роману головна героїня – Анна […]...
- Протиставлення характерів Назара і Хоми – ТАРАС ШЕВЧЕНКО 9 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Немає потреби зупинятися на тій ролі, яку відіграв в українській літературі та взагалі в історії нашої держави Великий Кобзар – Тарас Григорович Шевченко. Саме ця людина, наділена всіма рисами генію, піднесла українську літературу до світових висот, надихнула народ України на здобуття самостійності та незалежності. У творчості Тараса Шевченка однією з провідних є історична тема. У сивій давнині Кобзар шукав відповідей на найболючіші питання свого […]...
- Проблема деградації особистості в оповіданнях Антона Чехова Проблема деградації особистості в оповіданнях Антона Чехова Головна тема творів видатного російського письменника і драматурга А. П. Чехова – це життя звичайних людей, його сучасників, яке автор змальовує із співчуттям до них і з обуренням проти умов, за яких вони змушені жити. Життя у суспільстві, устрій якого майже неминуче примушує їх деградувати, і ніщо для його героїв не стає рятунком: ані робота, ані кохання, ані культура чи особиста інтелігентність і […]...
- Відображення трагедії особистості, родини і народу в поемі А. Ахматової “Реквієм” У кожного поета – своя трагедія. Саме вона і цікава сучасникам. Трагедія Анни Ахматової в тому, що ціле покоління не знало свого поета. Для багатьох Ахматова залишалася автором любовних віршів, чарівних, глибоких, але далеких від тривог і жахів сучасного життя. Далеко не всі знали про те, яка величезна праця йде в душі поета, які гнівні і гіркі рядки зберігаються, ховаються в її пам’яті. Покоління Ахматової було надламане Жовтневою революцією, вибите […]...
- Концепція особистості в ранній творчості Лондона Письменник виходить на дорогу великого мистецтва як автор оповідань про Аляску. У цих оповіданнях виразно намітилася тяга до героїчної теми, властива письменникові взагалі. На даному етапі подвиг представлявся Лондону насамперед вираженням незламної фізичної й духовної сили, природно властивої могутньої особистості, що затверджує себе в завзятій боротьбі й із силами природи, і з людьми. Однак пафос північних оповідань Лондона, що вражають своїми величними пейзажами, цільними характерами, відкритими ситуаціями, не в боротьбі […]...
- Тема розлуки з рідною землею у поезії Б. Лепкого “Журавлі” Відомий український поет Василь Симоненко писав: Можна все на світі вибирати, сину, Вибрати не можна тільки Батьківщину. Богдан Лепкий теж був упевнений, що не можна вибирати матір, вітчизну, рідний край. Та людям інколи доводиться всупереч своїм бажанням покидати домівку, їхати на чужину. Свою поезію “Журавлі” Б. Лепкий присвятив переселенцям, бідним галицьким селянам, які в пошуках кращої долі змушені були виїжджати в далекі краї: Видиш, брате мій, Товаришу мій, Відлітають сірим […]...
- Протиставлення життєвого вибору в долі синів Тараса У повісті М. Гоголя “Тарас Бульба” перед нами постає героїчний світ запорозьких козаків. Волелюбні, горді, мужні і сильні духом, козаки, як билинні богатирі, стають на захист Батьківщини і православної віри. Немає нічого цінніше для них, ніж “узи товариства” і обов’язок честі перед Вітчизною. Трагічна історія життя і смерті Тараса та його синів, Остапа й Андрія, зображена Гоголем на тлі боротьби запорожців із поляками. Наша перша зустріч з синами Тараса відбувається […]...
- Трагедія особистості Трагедію особистості Панас Мирний відбив уже в назві – при виданні 1903 р, в Україні твір був названий “Пропаща сила”. У романі, за визначенням І. Франка, “змальовано майже столітню історію українського села”, розкрито тогочасну дійсність в усіх її складностях і суперечностях. В алегоричній назві “Хіба ревуть воли. як ясла повні?” звучала головна ідея: воли – символічний образ уярмленого селянства – не ревли б, якби було що їсти й пити. Трагедію […]...
- У чому зміст протиставлення образа Калашникова образам Кирибеевича й Івана Грозного в поемі Пісня про царя Івана Васильовича, молодого опричника й відважного купця Калашникова? Шаленості хоробрих поїсти ми пісню! Шаленість хоробрих – от мудрість життя. М. Горький У поемі “Пісня…” описується випадок, що Лєрмонтов відносить до російської історії XVІ століття. Купець мстить опричникові й царському улюбленцеві за свою ображену честь: Калашников виходить на кулачний бій з Кирибеевичем, не боячись смерті й царського гніву. Протистояння Калашникова – Кирибеевича й Івана Грозного підтверджується композиційною побудовою добутку У першій частині описується шумний бенкет в Івана Грозного, де […]...
- Народження особистості в п’єсі “Пігмаліон” Бернарда Шоу Мрія – це друге життя. Народна мудрість Бернард Шоу – відомий англо – ірландський драматург, який написав свою п’єсу майже століття тому. Але твір настільки легко сприймається, що не відчуваєш цієї Часової відстані. Ні герої, ні їхні проблеми, ні їхня мова не здаються старомодними чи незрозумілими. Навпаки, усе, що відбувається з героями, досить сучасно й актуально. Бернард Шоу знайшов тему, яка, напевне, є вічною: як людина стає людиною. По суті, […]...
- Трагедія особистості в оповіданні М. Хвильового “Я “ Ще не починаючи читати новелу Миколи Хвильового “Я “, читач проймається мінорним ладом цього твору. Пояснення просте: новела має присвяту “Цвіту яблуні”, що визначає основну ідею твору, задає трагічний настрій. Роль алюзії велика: пригадується етюд М. Коцюбинського з однойменною назвою, де “Я” головного героя роздвоюється між стражданнями батька, трьохлітня дочка якого вмирає, та свідомістю художника, що бачить матеріал для своєї картини. І вже наперед легко вгадати, що предметом зображення М. […]...
- Духовне становлення особистості Російська література за часів Пушкіна вміла розкривати психологію людини, її таємні думки і почуття. Лев Миколайович Толстой вніс у психологізм російської літератури своє відкриття, назване Чернишевським умінням передавати “діалектику душі”. “Люди, як ріки…”, – говорив Толстой, підкреслюючи цим порівнянням багатогранність і складність людської особистості, мінливість і безупинне прямування, розвиток, “плинність” внутрішнього життя людей. За Толстим, усяий результат людського життя ненавмисний, стихійний. У події завжди бере участь багато різнонаправлених прагнень і […]...
- Протиставлення лихові війни щастя і краси мирного часу – ПЛАТОН ВОРОНЬКО 6 клас Багато часу минуло з тої пори, як закінчилася війна. Але чутливу душу Платона Воронька ще хвилюють жахливі спомини. Поет знову звертається до тих кривавих днів і ночей. У поезії “Люблю я ліс” П. Воронько згадує, як цей “дрімотний ліс” приніс партизанові “жаданий захист і спочинок”. У цьому лісі кожне дерево є свідком героїчного подвигу партизанів. У вірші Воронька виникає мотив зв’язку між воєнними та мирними часами, між поколіннями: […]...
- Еволюція Квазімодо: від раба до особистості Твір за романом В. Гюго “Собор Паризької Богоматері”. Першу після Великодня неділю католики називають “Квазімодо”, що у пекладі з латини означає “ніби”, “майже”. Саме цього дня після обідні в Соборі Паризької Богоматері на дерев’яному настилі на лівому боці паперті, куди зазвичай клали підкидьків, було знайдено живу істоту, яку важко було назвати димніше. Незвичний підкидьок був такий потворний, що його хотіли спалити на вогнищі або втопити. Проте Клод Фролло, молодий священик, […]...
Categories: Твори з літератури