Пророча метафора майбутнього Німеччини у п’єсі Бертольда Брехта “Матінка Кураж та її діти”

Related posts:

1. Пророча метафора майбутнього Німеччини у п’єсі Б. Брехта “Матінка Кураж та її діти” П’єса “Матінка Кураж та її діти” була написана у Швеції восени 1939 року, коли друга світова війна вже почалась. Пізніше Брехт зізнався: “Коли я писав, мені здавалося, що зі сцен великих театрів люди почують попередження драматурга, попередження про те, що людина, яка сіла снідати з чортом, повинна мати довгу ложку. Може, я був наївний, але я не вважаю, що бути наївним – соромно”. Зусилля драматурга пропали марно: вистави не відбулися. […]...
2. Образ Кураж – пророча метафора майбутнього Німеччини До теми війни у XX сторіччі зверталося багато письменників. Серед тих, хто засуджував війну у своїй творчості, є чимало знаменитих імен, але у Бертольда Брехта антивоєнні мотиви посідають особливе місце. З його біографії відомо, що до антивоєнної тематики він звернувся… ще коли навчався в гімназії. Одним із перших творів, що приніс йому слави, була написана 1918 року сатирична “Легенда про мертвого солдата”, за яку потім фашистський уряд позбавив Брехта німецького […]...
3. Антивоєнний пафос й алегоричний сенс драми Б. Брехта “Матінка Кураж та її діти” І. Зав’язка дії – думка про війну. ІІ. Війни не буває без солдатів. ІІІ. Хоче хто війною жити, Мусить їй щось та сплатити. Матінка Кураж зустрічає свого сина Ейліфа лише за два роки, але він хоробрий і має повагу у командувача. Він жорстоко розправляється з селянами, та війна все списує. Поки що. І другого сина Кураж Швейцеркаса забирають до війська казначеєм, бо він чесний і порядний. За це й постраждав, […]...
4. Характеристика образу Матінки Кураж за драмою Б. Брехта “Матінка Кураж та її діти” Драма Бертольда Брехта “Матінка Кураж” – це поєднання філософського погляду автора із жорстокою логікою та безкомпромісним аналізом. Дії драми відбуваються під час Тридцятилітньої війни в XVII столітті. Головна героїня Анна Фірлінг – торговка, яку всі звикли звати Матінкою Кураж. Таке прізвисько жінка отримала через свій підприємливий характер. Героїня навчилась отримувати зиск від війни. Разом зі своїми дітьми вона їздила у фургончику слідом за військами. І хоча це було дуже ризиковано, […]...
5. Драма-пересторога Бертольта Брехта “Матінка Кураж та ії діти” Друга світова війна була і наймасштабнішою в історії людства. У ній взяли участь 72 держави, що на той час становило 80 % населення земної кулі. Близько 110 млн. чоловік було мобілізовано, 62 млн. загинули. І солдат-визволитель, який спинив цю навалу і загинув, міг би сказати как вірш О. Твардовського “Я загинув під Ржевом”. У солдата протилежної воюючої сторони нема такої відради. Ще під час Першої світової війни, спостерігаючи у шпиталі, […]...
6. Романтичні герої у п’єсі Б. Брехта “Матінка Кураж та її діти” Скільки існує людство, стільки існують війни. Спочатку – щоб уполювати мамонта, згодом за територію, а нині – за землю, вплив, владу, гроші. Чи може війна принести користь простій людині? Ще Гомер у найдавніші часи зобразив війну як протиприродне діяння. Лев Толстой у “Севастопольських оповіданнях”, а згодом у “Війні і мирі” переконливо довів, що війна – це злочин, акт убивства однією людиною іншої, яке нічим не виправдати. Відомі письменники, представники переможців […]...
7. До змісту п’єсы “Матінка Кураж” Б. Брехта Розміщено від Tvіr в Среда 26 мая Відповідно до новаторської природи творчості Б. Брехта аналізувати його п’єси потрібно тільки шляхом зіставлення мікроідей епізодів, складання кількох “підводних” колізій, розпорошених у різних епізодах, в єдиний ланцюг розвитку. Тільки за такого підходу до аналізу твору з’являється можливість розглянути драматичні твори Б. Брехта у зв’язку з їхньою особливістю поетичної природи. До уроків, присвячених аналізу твору Б. Брехта, учні одержують групові випереджальні домашні завдання незвичного […]...
8. “Мамаша Кураж і її діти” Б. Брехта – драма-застереження Проти пропаганди війни, як засобу забезпечення життєвим простором арійців, адже значна частина німців перебувала під впливом цієї демагогії Мамаша Кураж – породження цинічного духу війни. Вона разом зі своїми дітьми переїжджає у фургоні слідом за фронтом, і, хто б не переміг у бої, китантка однаково одержить вигоду. Кому війна – а кому й мати рідна. Вона розраховує, що потрібно солдатам або офіцерам, завжди тримає потрібне під рукою й зручно чи […]...
9. П’єса “Мамаша Кураж і її діти” П’єса “Мамаша Кураж і її діти” написана Брехтом восени 1939 року у Швеції, куди письменник емігрував, рятуючись від фашизму. Тільки що почалася друга світова війна, і драматург звернувся до своїх співвітчизників-німцям з гарячим закликом не підтримувати Гітлера, не воювати! На жаль, його голос не міг тоді бути почутий на батьківщині через цензуру, а якби він і дійшов до народу, навряд чи п’єса зупинила б дивовижне кровопролиття. І все-таки вона створювалася […]...
10. Епічна драматургія і епічний театр Бертольда Брехта Епічна драматургія і епічний театр Бертольда Брехта одне із найяскравіших явищ в мистецтві XX століття. Творче новаторство німецького драматурга полягає в тому, що він створив театр не тільки новий за фомою, але й за змістом, за характером і силою впливу на глядача. В цьому – величезна естетична цінність спадщини Брехта. Свою драматургію Брехт називає “неарістотелівською”, “епічною”. Така назваобумовлена тим, що звичайна драма будується за законами, сформульованими ще Арітотелем в його […]...
11. Ефект відчуження в драматургії Бертольда Брехта Постать Бертольда Брехта викликала й викликає жвавий інтерес та дискусії. За життя він зазнав, що таке гоніння й переслідування; й зараз не існує однозначного погляду на його творчість. Брехт був конфліктною особистістю й конфліктним митцем: він не боявся йти проти загально прийнятих норм моралі чи загально визнаних принципів у мистецтві. Це вплинуло певним чином і на його творчість. Писати він розпочав рано: вже в 1914р. вірші й ессе шістнадцятирічного гімназиста […]...
12. Засади епічного театру Бертольда Брехта Свої погляди на театральне мистецтво Бертольд Брехт виклав у численних статтях: “Про оперу” , “Сучасний театр – театр епічний” , “Театр” розваг чи театр повчання?” , “Про експериментальний театр” , “Нова1 техніка акторського мистецтва” та ін. їх доповнюють коментарі Брехта дя власних постановок, додатки до текстів п’єс. В основу драми Брехта покладено не дію, а розповідь. Герої брехтівських п’єс є не драматичними характерами, а алегоріями певниі властивостей природи або тих […]...
13. Новаторство “епічного театру” Б. Брехта Кожний визначний драматург XX століття був ще й теоретиком театру, який намагався розробити принципово нові способи сценічного втілення життя. Чехов і Ібсен, Беккет і Ионеска не лише яскраві художники, але й тонкі критики, котрі прекрасно вміли не лише створювати, але й “пояснювати” свої твори. Видатний німецький драматург Б. Брехт увійшов в історію літератури як теоретик і практик “епічного театру”. Подібно до Б. Шоу, який традиційній драмі протиставив п’єсу-дискусію, Брехт традиційному […]...
14. Втілення в образах дітей Кураж трагічної долі людських чеснот в умовах війни Ще й досі часом де-не-де чуєш вислів: “Війна все спише”. Щоправда значення цього вислову неоднозначне. І найчастіше прямо протилежне, бо насправді ніхто нічого не може списати з людської совісті. Але правда й те, що саме війна сіє ілюзію відсутності моральних правил. Найкраще це можна побачити на прикладі літературних героїв, зокрема героїв драми Б. Брехта “Матінка Кураж та її діти”. Кожен із її дітей мав принаймні одну чесноту, яка за мирних […]...
15. Образ Галілео Галілея у драмі Бертольда Брехта “Життя Галілея” Неоднозначність образу Галілео Галілея у драмі Бертольда Брехта “Життя Галілея” Ім’я Бертольда Брехта, видатного німецького поета, драматурга, в історії літератури XX ст. пов’язане з утвердженням новаторського театру, що дістав назву епічного. Душею творчих пошуків Брехта була настанова на активне втручання мистецтва в життя, перебудову психології глядача, мобілізацію його розуму та активності. Сцена для митця – трибуна. Основне в епічному театрі – апеляція до розуму. Глядач у ньому розмірковує, оцінює, виробляє […]...
16. Відповіді до теми: творчість Б. Брехта 1. Чи можна назвати Бертольда Брехта засновником нової театральної системи, заснованої на принципі умовності й прямого впливу на свідомість глядача? Б. Брехт вважав, що в XX столітті боротьба за нафту, війни набагато більше впливають на долю людини, ніж нещасливе кохання до жінки друга, і тому театр має розкривати соціальні закономірності, пояснювати глядачеві, в якому суспіль­стві він живе, і викликати в нього бажання змінити дійсність. У його п’єсах часто буває так, […]...
17. Роль пісні в пєсі І. П. Котляревського “Наталка Полтавка” – Олена Акульшина Конкурс на кращу творчу роботу 2010 року Автор: Олена Акульшина Роль пісні в пєсі І. П. Котляревського “Наталка Полтавка” Тихий липневий вечір прилинув у місто, на оксамитовому небі спалахнули ясні зорі й таємничо повис золотий серп місяця. Виходиш у сад, вдихаєш медвяні пахощі липи, а на душі так урочисто, бентежно… Несподівано чуєш здалеку: “Сонце низенько, вечір близенько…” Щось знайоме, рідне… та це ж хтось співає одну з пісень Наталки Полтавки! […]...
18. Виворіт післявоєнної Німеччини Шкільний твір По романі Г. Белля “Очами клоуна”. Німецький письменник Генріх Белль, лауреат Нобелівської премії в області літератури 1972 року, – дуже цікава фігура. У його творчості помітний вплив російської літератури, зокрема Достоєвського, а також вплив Чарльза Діккенса. Інтерес до “маленької людини” – те, що відрізняє Белля від багатьох сучасних європейських письменників. У кожному зі своїх добутків автор досягає вершин психологічного аналізу. Один з найцікавіших романів Генріха Белля – “Очами […]...
19. Ми – діти світу У всьому світі майже в кожній сім’ї ростуть діти. І від того, якими вони стануть, залежить майбутнє Землі. Діти будуватимуть міста і заводи, нові магістралі, вирощуватимуть урожай, розвиватимуть культуру. Як все це робитимуть сьогоднішні діти, а в майбутньому будівники суспільства, залежить від батьків, від сім’ї, в якій вони живуть, від дорослих людей, що їх оточують. Потрібно, щоб батьки і всі дорослі бачили в кожній дитині людину майбутнього. А для цього […]...
20. “Діти війни” у повісті “Первінка” В оповіданні М. Вінграновського “Первінка” розповідається про останні місяці війни. Письменник майстерно змальовує важке життя селянської родини – Марії та трьох її дітей. Захворівши, Марія доручила Миколці як найстаршому серед дітей піти на базар і купити корову. Миколці лише дванадцять років, але він як дорослий поводиться на базарі. Його грошей вистачило лише на коровку, яка “хиталася од вітру і світила ребрами, і вим’я під нею було, як маленьке яблучко”. Але […]...
21. Парфуми як іронічна метафора мистецтва кінця ХХ століття Парфуми як іронічна метафора мистецтва кінця ХХ століття Мистецтво завжди шукає. Теми, образи, алегорії, символи, загалом форму подання того, чим переймається митець. Загальні тенденції зазвичай розвиваються паралельно у декількох видах мистецтв, що залежить і від загального стану культури, і від проблем, що хвилюють художників у широкому значенні цього слова. Перше зумовлює форму. Друге – теми. Розвиток науки у ХІХ сторіччі та віра в те, що усьому можна знайти раціональне пояснення […]...
22. Неприховане обличчя Німеччини в “Дорожніх картинах” Генріха Гейне Німецький поет і прозаїк Генріх Гейне створив новаторську ліро-філософську прозу “Дорожні картини”, що мала великий вплив на світову есеїстику і художньо-документальні жанри. Перша частина “Дорожніх картин” – “Подорож на Гарц” . “Подорож на Гарц” є розвитком і доповненням “Книги пісень” – книги про почуття і думки. За змістом “Подорож на Гарц” – дорожні замітки, які змальовують німецьку дійсність середини 20-х років. Написані вони у формі літературно-політичного фейлетону. Опис подорожі і […]...
23. Неприховане обличчя Німеччини в “Дорожніх картинах” Генріха Гайне Німецький поет і прозаїк Генріх Гайне створив новаторську ліро-філософську прозу “Дорожні картини”, що мала великий вплив на світову есеїстику і художньо-документальні жанри. Перша частина “Дорожніх картин” – “Подорож на Гарц” . “Подорож на Гарц” є розвитком і доповненням “Книги пісень” – книги про почуття і думки. За змістом “Подорож на Гарц” – дорожні замітки, які змальовують німецьку дійсність середини 20-х років. Написані вони у формі літературно-політичного фейлетону. Опис подорожі і […]...
24. Зв’язок із “нечистою силою” як метафора злодіяння Літературна діяльність М. Гоголя припадає на першу половину XІX століття. Останнім часом навколо імені, безсумнівно, великого письменника точаться запеклі суперечки: “чий М. Гоголь, російський чи український?” Очевидно, передбачаючи таке питання, сам Микола Васильович у листі до Олександри Осипівни Смирнової-Россет написав: “Скажу Вам одне слово щодо того, яка в мене душа. Знаю лише те, що ніяк не віддав би переваги ні малоросіянину перед росіянином, ні росіянину перед малоросіянином. Обидві природи надто […]...
25. Діти революції У повісті “Щедрий вечір” Михайло Стельмах розповідає про своє дитинство, яке пройшло за років Жовтневої революції та громадянської війни. Герої Стельмаха вже знайомі читачеві. У повісті “Гуси-лебеді летять” автор дивиться на навколишній світ дитячими очима. На сторінках повісті “Щедрий вечір” Михайлик та Люба вже трохи старші, збагачені певним життєвим досвідом. Тепер для героїв Стельмаха найголовніше – навчання. А у вільний час хочеться побігати або покататися на ковзанах. Ще Михайлик мріє […]...
26. Антивоєнний пафос у творах визначних письменників Е. М. Ремарка, Е. Хемінгуея, Г. Белля, Б. Брехта Антивоєнний пафос у творах визначних письменників Е.-М. Ремарка, Е. Хемінгуея, Г. Белля, Б. Брехта XX століття увійшло в історію не лише як пора визначних звершень і досягнень у різних сферах людської діяльності, а й як епоха жорстоких воєн, що вплинули на розвиток суспільства. Невипадково, що темі антигуманної сутності війни присвячено чимало літературних творів у різних країнах світу. Вагому частину творчого доробку німецького письменника Еріха-Марії Ремарка становлять твори про трагедію “втраченої […]...
27. Що можна зробити для майбутнього України? Багато хто з дорослих не вірить у майбутнє нашої країни, вважають, що Україні відстала від цивілізованих європейських країна на цілі десятиліття, що нічого світлого попереду немає. Але молодь України так не думає! Україна!.. Це слово з глибокою шанобою і гордістю промовляють справжні сини і дочки України. Україна! Це – київська Софія і Золоті ворота, ласкаве Чорне море і бурхливі потоки, що із срібним передзвоном мчать з гір на долини, пшеничні […]...
28. “Музика Німеччини” Музика німецьких композиторів XIX століття вирізняється особливою гармонійністю та милозвучністю. Твори Р. Штрауса, Брамса, Вагнера, Г. Малера, М. Регера, А. Брукнера, Г. Вольфа з кожним разом стають більш складніші, збільшується оркестровий склад. Виникає загострений інтерес музикантів до внутрішніх емоційних переживань героїв. Так екзальтованістю вирізняється образ Соломії в однойменній опері Штрауса. Трагічністю і деякою гротескністю віє від 2-ї симфонії Малера. Одним словом, створюється стійке підгрунтя для виникнення нового напряму у музиці […]...
29. Пошуки форми та змісту: театру Мейєрхольда, Брехта, Курбаса Серед найяскравіших явищ в драматургії XX ст. були театри російкого режисера В. Мейєрхольда, українського режисера Леся Курбаса ; “епічний театр” німецького драматурга і режисера Б. Брехта. Лесь Курбас – був засновником “Молодого театру” в Україні, що зародився в травні 1916 р. як театр-студія. Молодотеатрівці хотіли створити новий театр, який порвав би зпровінційною обмеженістю і присвятив себе пошукам нових шляхів у мистецтві. Вони прагнули досягти постановчої культури інших театрів світу, але […]...
30. Поема Лесі Українки “Давня казка”: порівняльна характеристика образів поета і лицаря Бертольда Леся Українка – мужня, волелюбна людина, яка завжди вірила в перемогу робітничого класу над експлуататорами. Вона любила сій народ і високої цінувала його прагнення бути незалежним. З цією темою в поемі тісно пов’язана 1 проблема ролі поета в житті народу. Народній співець живе серед людей, він? знайшов собі вірних друзів та однодумців. Його пісні висловлювали думки і і почуття трудящих, ті їх підхоплювали і розносили по світу. Пісні співця-поета стали […]...
31. Символи Майбутнього Дуже хочеться зазирнути в майбутнє… Якби була машина часу – вдалося б подивитися, як житимуть мої однолітки років через сто. Але, на жаль, машину ще не винайшли, та і навряд чи винайдуть. Але кожен з нас сподівається, що майбутньому нас чекає багато хорошого і не відбудеться нічого з того, про що розповів Рей Бредбері. Рік 2061-й. “Міста – руїни, дороги від бомбардувань – немов пилка, угору-Иіип, поля вночі відсвічують, радіоактивні”. […]...
32. Підтримайте або спростуйте думку: “Виховання майбутнього покоління – справа не лише школи” Осіннє сонце ще ледь піднялося над горизонтом, але вдома всі чомусь колотяться: бігають, поспішають, навіть нервуються. Нервуюся і я… Та і як не тривожитися, адже сьогодні я вперше йду до школи. І страшно, і цікаво, і якось незвично. “Уже й не піти б…” – думаю собі. Але мама, бабуся переконують, що йти до школи конче необхідно, тому що туди ходять усі діти, тому що там ти здобудеш знання, тому що […]...
33. Твір на тему “Дитинство – запорука майбутнього” Дитинство – найважливіша пора нашого життя, цієї пори формується наш характер, уподобання, моральні переконання. Важливо, щоб воно було нормальним і щасливим. Любов і турбота батьків – це запорука того, що дитина у майбутньому буде почувати себе впевнено, комфортно у будь-яких ситуаціях. Але часто в дитини може бути все, крім батьківської уваги і доброго слова. Адже часто батьки весь час працюють, прагнуть забезпечити матеріальне благополуччя дитини, купити іграшки тощо. Не у […]...
34. Герої майбутнього – Петя Трофимов і Аня Герої майбутнього – Петя Трофимов і Аня – розумні молоді люди. їхні претензії до минулого і теперішнього переконливі та обгрунтовані. Під кожним словом може підписатися будьяка культурна людина. Хто сперечатиметься з твердженням, що “для того, аби жити у теперішньому, треба спочатку спокутувати наше минуле, покінчити з ним, а спокутувати його можна лише надзвичайною, безупинною працею”? Подолати минуле, перетравити його закликає Петя. Усі його звинувачення щодо російської інтелігенції слушні та актуальні […]...
35. Погляд А. Азімова на освіту майбутнього Освіта – справді істотна проблема. Зараз здобувається стільки знань, що пересічна людина не має змоги опанувати їх. Отже, перед людством небезпека перевиробництва знань. Але ідея, яку розглядає письменник, навіює жах. Виходить, що дитину, як цеберко, наповнюють розчином знань. Нехай так. Нехай це були б базові знання на зразок таблиці множення. Але їй в голову вкладають повний і незмінний блок знань з якоїсь там галузі і жодним звуком не натякають на […]...
36. Символи Майбутнього. Твір за новелою Рея Бредбері “Усмішка” Дуже хочеться зазирнути в майбутнє… Якби була машина часу – вдалося б подивитися, як житимуть мої однолітки років через сто. Але, на жаль, машину часу ще не винайшли, та і навряд чи винайдуть. Але кожен з нас сподівається, що в майбутньому нас чекає багато хорошого і не відбудеться нічого з того, про що розповів Рей Бредбері. Рік 2061-й. “Міста – руїни, дороги від бомбардувань – немов пила, угору-вниз, поля вночі […]...
37. Проблема відповідальності вчених за наукові відкриття у драмі Б. Брехта “Життя Галілея” Ще кілька десятків років тому мало хто в нашій країні міг уявити, наскільки доступними та зручними можуть бути досягнення новітніх високих технологій. Сьогодні майже в усіх родинах із середнім та високим достатком є домашній персональний комп’ютер, найчастіше підключений до мережі Інтернет. Із великим задоволенням ми користуємося маленьким кишеньковим комп’ютером – мобільним телефоном, який дає можливість у будь-який момент зв’язатися з потрібною людиною. Новий час змінює свідомість, прискорюються процеси глобалізації. Проте […]...
38. Метафора – приклади в літературі. Метафори з творів М. Рильського Поетична мова М. Рильського надзвичайно багата метафорами, які присутні в кожній його поезії. Поет активно використовує всі типи метафор, його авторські розгорнуті метафори яскраві, влучні та цікаві. “Вже й любов доспіла під промінням теплим і її зірвали радісні уста…” – у наведених рядках знаходимо метафоричний епітет “радісні уста”. Перенесення здійснюється на основі подібності стану. “Любов доспіла” – проста дієслівна метафора, перенесення на основі подібності стану: повноцінне кохання порівнюється з достиглим […]...
39. Задум і сюжет роману Тургенєва “Батьки й діти” Задум роману. Суперечки про нього. Четвертий по рахунку роман Тургенєва “Батьки й діти” підбивав підсумок великому періоду у творчій діяльності письменника й відкривав разом стем нові перспективи художнього осмислення переломного етапу російського життя. Поява роману в пресі викликало небачені ще в історії російської літератури запеклі суперечки. Причина цього – і сама напряженнейшая історична епоха, що відбилася у романі, і чудове вміння письменника виявити в російському житті зародження нових соціально-психологічних типів, […]...
40. Росія майбутнього І. Росія напередодні серйозних економічних змін початку XX століття в п’єсі А. П. Чехова “Вишневий сад” . ІІ. Майбутні хазяї життя. 1. Новий хазяїн життя – купець Лопахін: А) тверде знання Лопахіним, чого він хоче від життя; енергійність, працьовитість ; Б) доброта і безкорисливість “ніжної душі” ; В) придбання маєтку ; Г) мрії на місці вирубаного саду побудувати нове життя. 2. Петя Трофимов – мрійник, що прагне добра для всіх […]...