“Пігмаліон” – одна з найчарівніших п’єс відомого англійського драматурга Бернарда Шоу. Вона була написана у 1912 році, а в 1914 році відбулася прем’єра “Пігмаліона” в Лондоні у театрі його величності. Бернард Шоу сам ставив свої п’єси. “Пігмаліон” був названий автором “романом у п’яти актах”, що якнайкраще підкреслювало зв’язок драматургії Шоу з прозою.
Міфологічна основа сюжету не викликає сумніву. У відомому міфі статуя Галатеї зачарувала красою свого творця. Пігмаліон закохався у неї. Богиня Афродіта сприяла перетворенню кам’яної скульптури уживу жінку. Бернард Шоу творить свій міф, чарівність якого не менша.
Професор Хіггінс робить із звичайної квіткарки Елізи Дулітл, яка не вміє розмовляти чистою англійською мовою, світську богиню. Тяжке навчання принесло приголомшливий результат – Елізу Дулітл визнав за леді світ. Професор Хіггінс зі своїм старим приятелем Пікерінгом уклали парі, предметом якого була можливість оволодіння людиною, яка говорила діалектами та лайкою, чудовою англійською вимовою за допомогою тримісячного курсу фонетики. Хіггінс прийняв виклик і доклав багато зусиль, щоб не осоромитися перед приятелем. Для нього це було питання честі, тому він вимагав від Елізи майже цілодобової готовності вивчати фонетику.
Його невтомна енергія знесилювала маленьку квіткарку і приваблювала одночасно. Для професора Хіггінса Еліза була лише ученицею, але при цьому вона залишалася жінкою, до якої він, звичайно, прив’язався. Спочатку Еліза мріяла піти працювати у більш престижну крамницю, але після прийому у принца вона розгубилася. Хіггінса цікавило тільки парі, і він кидає Елізу напризволяще.
Такою була натура цього старого холостяка. Фінал Бернард Шоу залишає відкритим. Усе може змінитися, але не в його п’єсі, а у думках глядачів. Пікерінг, на відміну від свого друга, не такий відважний чоловік. Він не сподівався, що його невинний жарт Хіггінс сприйме як виклик.
В успіх навчання Пікерінг також не вірить. Навіть побачивши результат: чарівну леді з світськими манерами та шекспірівською вимовою, він намагається відмовити Хіггінса вести Елізу на прийом до принца. Пікерінг не довіряв до кінця нікому, і дуже боявся осоромитися. Проте успіх свого друга він сприйняв бурхливими оплесками. Чуйність до інтересів інших людей обом холостякам була незнайома.
Вони погралися з Елізою та залишили її впроваджувати свої колишні мрії. Професору Хіггінсу було жаль не дівчину, а затрачених на неї зусиль. Він пропонує підібрати їй чоловіка, аби їй було де спілкуватися і надалі. Він не бажає бачити закоханості учениці в свого учителя.
Злякавшись втратити свободу, Хіггінс не зупиняє чарівну леді. Образи Хіггінса і Пікерінга вдалися авторові якнайкраще. Бернард Шоу зумів передати психологію цих самотніх чоловіків, які майже втрачають співчуття до людей. Особливо це стосується людей не їхнього кола. Нижчі прошарки суспільства для них цікаві лише як об’єкт для навчання. їм і на думку не спадає, що і в цих людей є душа, що вони не іграшки.
Чарівність “Пігмаліона” була помічена ще під час перших вистав. У 1957 році побачив світ мюзикл “Моя чарівна леді”, який з часом був екранізований. “Пігмаліон” і досі подорожує світом, змушуючи нові покоління глядачів замислюватися над тими питаннями, які поставив автор у п’єсі.





Related posts:
- Порівняльна характеристика образів Хіггінса і Пікерінга за п’єсою Бернарда Шоу “Пігмаліон” У 80-ті роки XІX століття Бернард Шоу починає боротися за новий театр, який у ті роки переживав кризу. Шоу свідомо відмовляється від принципів “добре зробленої” драми і широко користується парадоксом як одним із визначальних мистецьких прийомів. Наприклад, у п’єсі “Пігмаліон” драматург показує божевілля і оманливість довкілля, Б. Шоу ніколи не закінчував свої п’єси трагічним кінцем. П’єса “Пігмаліон” – це красива історія, побудована на основі міфа про Пігмаліона – скульптура, який […]...
- Минуле, сучасне і майбутнє Елізи Дуліттл І. “Пігмаліон” – найпопулярніша п’єса Бернарда Шоу. 1. Відтворення у назві античного міфу. 2. Актуальність конфлікту – між зовнішньою культурою і духовними цінностями людини. ІІ. Доля Елізи Дуліттл – новоявленої Галатеї. 1. Минуле Елізи. 2. Експеримент професора фонетики Хіггінса – перетворення вуличної квіткарки на справжню леді: А) здібності Елізи ; Б) духовна перевага простої дівчини над аристократичним середовищем ; В) завоювання Елізою серця Фредді; Г) любов Елізи до Хіггінса, який […]...
- Образи Хіггінса і Пікерінга у п’єсі Б. Шоу “Пігмаліон” П’єса “Пігмаліон” – це красива історія, в основі якої – міф про Пігмаліона. Головні герої цієї п’єси – це професор англійської фонетики Генрі Хіггінс та знавець індійських діалектів полковник Пікерінг. Вони дуже різні за характером і зовнішністю. Професор Хіггінс – це чоловік років п’ятдесяти, з сивим волоссям і зі зморшками на обличчі, невеликого зросту. А полковник Пікерінг – років шістдесяти, низького зросту, товстий, обличчя немов пожоване від старості, їхні характери […]...
- Роль античного міфа в п’єсі “Пігмаліон” Серед найвідоміших творів Бернарда Шоу – п’єса “Пігмаліон”, яку автор назвав “романом у п’яти актах”. В основу твору покладено античний міф про скульптора Пігмаліона, який вирізьбив із мармуру Галатею і закохався в неї. Він вимолив у богів, щоб ті оживили статую. Взявши за основу цей міф, Бернард Шоу подає свій оригінальний; парадоксальний варіант цієї історії. Еліза Дулітл – це смішна дикунка, бідна квіткарка, дівчина невихована і неосвічена. Починається п’єса з […]...
- “Двоє чоловіків і одна безглузда дівчина” Спектакль скінчився і виникає природне запитання: “А до чого отут Пігмаліон?” Бернард Шоу у своїй п’єсі використав давньогрецький міф про скульптора Пігмаліона, який створив статую Галатеї – дівчини такої краси, що закохався в неї і став просити Афродиту оживити своє творіння. Богиня любові вдихнула життя в Іалатею, і Пігмаліон одружився з нею. Але, знаючи зміст п’єси, легко зрозуміти, що тільки глузуючи, Шоу охрестив Хіггінса ім’ям Пігмаліона. Генрі Хіггінс не спроможний […]...
- Осучаснення античного міфа в п’єсі Бернарда Шоу “Пігмаліон” “Осучаснення” античного міфа в п’єсі Бернарда Шоу “Пігмаліон” Видатний англійський драматург Джордж Бернард Шоу захоплювався творчістю Ібсена, і це привело його до реформи англійського театру. Він обстоює принципово нову структуру драми – проблемну п’єсу-симпозіум. Як драматург він тяжіє до гумору і сатири. “Мій спосіб жартувати полягає в тому, щоб говорити правду”, – заявляв Шоу. Драми Шоу не втрачають своєї популярності. Серед найвідоміших його творів – п’єса “Пігмаліон”, яку автор назвав […]...
- Тема твору “Двоє чоловіків і одна дурна дівчина” Шкільний твір По п’єсі Б. Шоу “Пігмаліон” Спектакль кінчений, і виникає природне запитання: “А при чому отут Пігмаліон?” Бернард Шоу у своїй п’єсі використав давньогрецький міф про скульптора Пігмаліоне. Він створив статую Галатеї – дівчини до того прекрасної, що він закохався в неї й став просити Афродіту пожвавити своє створення. Богиня любові вдихнула життя в Галатею, і Пігмаліон женився на ній. Але, знаючи зміст п’єси, легко зрозуміти, що тільки на […]...
- Щастя відчути себе людиною. Твір за п’єсою Б. Шоу “Пігмаліон” П’єса “Пігмаліон”, мабуть, найвідоміша і найпопулярніша з творів Бернарда Шоу. У назві п’єси впізнаємо ідею античного міфу про скульптора на ім’я Пігмаліон, який закохався у вирізьблену ним з мармуру жінку й попросив богів оживити її. Афродіта, як відомо, зглянулася над закоханим, і Галатея, так звали статую, стала його дружиною. Але ця наїва у Шоу швидше іронічна. Та й хто з героїв Пігмаліон? Може, Хіггінс? Так, він і справді, ніби скульптор, […]...
- Яким я уявляю собі майбутнє Елізи Дулітл П’єса Бернарда Шоу “Пігмаліон” була написана у 1913 році, невдовзі перед початком першої світової війни, за мотивами міфа про скульптора Пігмаліона, який, створивши статую прекрасної Галатеї, закохався в неї до нестями й силою свого кохання за допомогою богині Афродіти зумів вдихнути в неї життя. Закінчується цей давньогрецький міф щасливим союзом Пігмаліона та Галатеї. У версії, яка запропонована драматургом, у ролі Галатеї з’являється лондонська квіткарка Еліза Дулітл, а Пігмаліон, що оживив […]...
- “Осучаснення” античного міфу в п’єсі “Пігмаліон” Видатний англійський драматург Джордж Бернард Шоу захоплювався творчістю Ібсена, і це привело його до реформи англійського театру. Він обстоює принципово нову структуру драми – проблемну п’єсу-симпозіум. Як драматург він тяжіє до гумору і сатири. “Мій спосіб жартувати полягає в тому, щоб говорити правду”, – заявляв Шоу. Драми Шоу не втрачають своєї популярності. Серед найвідоміших його творів – п’єса “Пігмаліон”, яку автор назвав “романом у п’яти актах”. В основу твору покладений […]...
- Комедія “Пігмаліон” – “сентиментальний роман” з парадоксальною подачею Ірландець за походженням, англомовний драматург, критик, публіцист, громадський діяч. За 56 років драматургічної діяльності написав 58 п’єс. Шоу здійснив “театральну революцію” у розвитку драми, він підтримав нововведення норвезького письменника Г. Ібсена. Суть новаторства Шоу полягає в тому, що автор примушує глядача мислити і пропонує “Відкритий фінал” . Персонажі Шоу мислять нешаблонно, критично, виводять на поверхню фальшиві цінності; автор широко використовує парадокс як засіб привернення уваги глядача. Комедія “Пігмаліон” – “сентиментальний […]...
- Бернард Шоу – творець соціально-аналітичної “драми-дискусії” Бернард Шоу – один із класиків світової драматургії XX століття. Бернард Шоу – творець “драми-дискусії”. Б. Шоу – представник інтелектуального театру. Особливість п’єс Бернарда Шоу. Найвагоміший елемент у “драмах-дискусіях” Б. Шоу – блискучий парадокс. Гармонійне поєднання міфологічної основи та сучасності у драмі-дискусії “Пігмаліон”. Утвердження у п’єсах Б. Шоу моральних якостей простих людей. Гостра соціальна критика у “драмах-дискусіях” Б. Шоу. Бернард Шоу – великий драматург і яскрава, оригінальна особистість....
- Міфологічна основа комедії Б. Шоу “Пігмаліон” “Колись на острові жив відомий митець…” – так розпочинається давньогрецький міф про Пігмаліона – легендарного царя Кіпру, який страшенно не любив жінок, але надзвичайно захоплювався різьбярством. Одного разу він вирізьбив з мармуру жінку дивовижної вроди і назвав її Галатеєю. Вона була настільки чарівна, що Пігмаліон до нестями закохався у свій витвір і протягом двох ночей благав богиню кохання Афродіту оживити мармурову красуню. Зворушена такою любов’ю, богиня виконала прохання царя. Галатея […]...
- Минуле, сьогодення й майбутнє Елізи Дуліттл Шкільний твір По п’єсі Б. Шоу “Пігмаліон”. Джордж Бернард Шоу – найбільший англійський драматург кінця XІX – початку XX століття. Йому вдалося вивести англійську драму з ідейного й художнього тупика, характерного для 60-70-х років XІX в. Він додав їй соціальну гостроту, проблемний характер і блискучу сатирично-парадоксальну форму. Серед численних п’єс, написаних Б. Шоу між 1905 і 1914 р., виділяється “Пігмаліон” . Ця п’єса обійшла всі провідні театри миру й користується […]...
- “Осучаснення” античного міфа про Галатею і Пігмаліона в п’єсі Б. Шоу У давньогрецькому міфі про Пігмаліона розповідається про великого художника з острова Кіпр Пігмаліона. Він жив самотньо, не був одружений. І одного разу зробив зі слонової кістки статую дівчини, неймовірно прекрасної. Дивлячись на своє створіння, він милувався її’красою й довершеністю й врешті-решт закохався у своє створіння. Скульптор звертався до неї зі словами, але вона залишалася німою. Тоді Пігмаліон на святі, яке проводилося на честь богині Афродіти, приніс у жертву богині телицю […]...
- Мої роздуми над п’єсою Б. Шоу “Пігмаліон” Творчість Б. Шоу спонукає читача до роздумів із багатьох причин. Насамперед тому, що самі твори драматурга є “інтелектуальними п’єсами”, або “п’єсами – дискусіями” – так визначили їх спрямування критики. Прочитавши “Пігмаліон” Б. Шоу, я можу аргументовано із критиками погодитись. Цей твір насправді є відо враженнями конфлікту ідеологій, твором інтелектуальним, в основі якого – конфлікт ідей, поглядів, а не просто суперечки між окремими людьми-персонажами. Як на мене, велике значення для розуміння […]...
- Міфологічна основа та сучасний зміст у драмі-дискусії Бернарда Шоу “Пігмаліон” Збентежено дивиться Пігмаліон на свій витвір, І серце йому завмирає Від незнаного щастя, О, якби боги вселили в камінь Людську душу!” “Пігмаліон” – найвідоміша з п’єс Бернарда Шоу. Написав її драматург для актриси Стелли Патрик Кембл. Перед глядачем розгортається традиційно казковий сюжет: Попелюшка, яка ніколи не сподівалася на кращі зміни у своїй долі, раптом знаходить шастя. Назва твору викликає згадку про античний міф, який розповідає про скульптора Пігмаліона і його […]...
- Актуальність конфлікту твору Б. Шоу “Пігмаліон” – конфлікту між зовнішньою культурою і духовною сутністю людини П’єса “Пігмаліон” є зразком драми-дискусії, головний конфлікт якої полягає в і ому, чи може людина втручатися в долю іншої людини, навіть тоді, коли робить вона це з кращих міркувань. Чи має вона, ця людина, моральне право визначати для іншої норми й правила поведінки, абсолютно не дотримуючись їх сама? Чи правомірно це? Конфлікт цей у п’єсі яскраво зображено автором в образах двох героїв – професора фонетики Хіггінса і вуличної квіткарки Елізи […]...
- Шлях Елайзи Дулітл від нвітнарки-кокні до “чарівної леді” Твір за комедією Дж. Б. Шоу “Пігмаліон”. Усім нам з дитинства добре відома казка про чарівне перетворення Попелюшки на прекрасну принцесу. У п’єсі Б. Шоу “Пігмаліон” з героїнею також відбувається чудесна метаморфоза, щоправда не за допомогою чарівної палички феї, а завдяки таланту вченого, природній обдарованості дівчини, наполегливій праці обох і його величності випадку, який звів професора Генрі Хіггінса і квіткарку Елайзу Дулітл. Елайза – юна дівчина, яка заробляє собі на […]...
- Міф про Пігмаліона і п’єса Б. Шоу При всем при том, При всем при том, Пускай бедны мы с вами, Богатство – штамп на золотом, А золотой – мы сами. Р. Бернс Відомий в усьому світі англійський драматург Бернард Шоу прожив ціле століття, мабуть, і тому, що вмів дивитися на світ і бачити в ньому парадокси, які позбавили його від нерозв’язних завдань. Він іронізував і тішився над умінням людей нічого не розуміти з того, що у них […]...
- Порівняльна характеристика Онєгіна і Печорина У віршованому вступі до роману “Євгеній Онєгін” Пушкін пише, що його твір – плід “розуму холодних наблюдений і серця сумних закидання”. Белинский у своїй статті “Євгеній Онегин” назвав цей твір “энциклопедией російського життя”. І справді, в цьому романі, як в магічному кристалле, відбилося усе російське життя: і вищий світ, і дрібномаєтне дворянство, і народ – Пушкін добре знав усе суспільство початку XІX століття. В ті роки, коли поет працював над […]...
- Порівняльна характеристика Гриньова й Швабріна Білогірська міцність перебувала вдалечині від тодішніх культурних і політичних центрів, однак і до її докотилася хвиля пугачевского бунту. Невеликий гарнізон прийняв нерівний бій. Міцність упала. Омелян Пугачов учиняє свій “імператорський” суд, тобто безжалісно розправляється з беззбройними людьми. Саме цей момент у повісті є ключовим для порівняльної характеристики двох героїв “Капітанської дочки” – Гриньова й Швабрина. Гринев одержав виховання в сім’ї відставного військового сам став офіцером, Петруша – м’який і совісний […]...
- Печорін і Грушницкий. Порівняльна характеристика героїв Головний герой роману – Печорін – жив у тридцяті роки дев’ятнадцятого століття. Цей час можна охарактеризувати, як роки похмурої реакції, що настала після розгрому декабристського повстання 1825 року. У цей час людина передової думки не міг знайти застосування своїм силам. Невіра, сумнів, заперечення стали особливостями свідомості молодого покоління. Ідеали батьків вони відкинули ще “з колиски”, а разом з цим засумнівалися і в моральних цінностях як таких. Ось чому В. Г. […]...
- Ноздрев і Хлестаков: порівняльна характеристика 1. Загальні риси героїв. 2. Розходження в характері Ноздрева й Хлестакова. 3. Характеристика персонажів з погляду автора. 4. Вневременность їхнього існування. Цю крилату фразу, вкладену М. В. Гоголем у вуста Хлестакова з “Ревізора”, з повною підставою можна віднести до іншого яскравого персонажа письменника – Ноздреву з “Мертвих душ”. Легкість незвичайна в них не тільки в думках, але й у вчинках, у способі життя. У цьому полягає їхня своєрідна привабливість – […]...
- Порівняльна характеристика образів Онєгіна і Тетяни Порівняльна характеристика образів Онєгіна і Тетяни Я не в Онєгіна закохалася, а в Онєгіна й у Тетяну, у них обох разом, у любов. М. Цвєтаєва Хоча роман Пушкіна названо “Євгеній Онєгін”, образ Тетяни Ларіної не менш важливий і цікавий, аніж образ Онєгіна. А якщо говорити про ставлення до героїв читачів, то багато хто погодиться з Мариною Цвєтаєвою і віддадуть перевагу Тетяні. Та й сам Пушкін не ховає своєї симпатії до […]...
- Порівняльна характеристика людей з елементами опису Яке ж це чудо, коли в сім’ї народжуються близнюки або двойняшки! Але, крім подвійного щастя, з’являється й удвічі більше турбот. У мене є подруги: Аня й Оля. Вони близнюки. Їхня мама розповідала, що коли вони були ще зовсім маленькі, то ходили по вулиці, обов’язково взявшись за руки До певного віку Аню й Олю стригли й одягали однаково. І стороння людина не могла визначити, хто з них є хто. Тепер, коли […]...
- Порівняльна характеристика Пузиря і Злотницького І. “Хазяїн” – це зла сатира на чоловічу любов до стяжання без жодної мети. Стяжання для стяжання” . ІІ. Пузир і Золотницький – контрастні образи комедії. 1. Образ Терентія Пузиря. 2. Образ Золотницького. 3. Ставлення героїв до вшанування пам’яті І. Котляревського. ІІІ. Закономірність протистояння Пузиря і Золотницького....
- Відповіді до теми: Б. Шоу “Пігмаліон” Що являє собою за жанром твір Бернарда Шоу “Пігмаліон” ? Один із найпопулярніших творів Б. Шоу “Пігмаліон” є “романом у п’яти актах”. Це оригінальне визначення жанру п’єси з’являється недарма – так підкреслює Б. Шоу глибокі зв’язки своєї драматичної творчості з романом, прозою. “Пігмаліон” – це драма-дискусія, у якій головну увагу автор приділяє не зіткненню характерів, а протиборству точок зору, суперечці персонажів, яка стосується моральних чи філософських проблем. У чому полягає […]...
- Порівняльна характеристика Федька і Толі 1. Моє враження та враження моїх товаришів від кінцівки оповідання. 2. Головні герої оповідання. 3. Характерні риси Федька та Толі. 4. Опис подій весняного ранку. 5. Оцінка вчинку Толі. 6. Федько – справжній друг. 7. Якого друга я хотів би мати коло себе і чому? ....
- Порівняльна характеристика Остапа та Андрія Остап і Андрій – сини головного героя повісті М. Гоголя “Тарас Бульба”. Вони майже однолітки, молоді, дужі хлопці. Навчалися у Київській академії. Остап ледь не з дитинства мріяв про Запорізьку Січ, кілька разів кидав навчання, і тільки погроза батька зробити його монахом на двадцять літ примусила його зробитися сумлінним учнем. За вдачею він був суворим, не прощав образ. Батькові на його глузування сказав: “За образу не подивлюся і не зважу […]...
- “Енсперимент над людиною” професора Хіггінса Однією із найпопулярніших п’єс Бернарда Шоу є його драма “Пігмаліон”. Сюжет її навіяний автору давньогрецьким міфом про скульптора Пігмаліона, який закохався у своє створіння – статую прекрасної Галатеї і силою свого кохання оживив її. У п’єсі Б. Шоу історія дещо інша. Зовсім випадково відомий учений – лінгвіст Генрі Хіггінс зустрічається із молодою дівчиною Елізою, яка продавала на вулиці квіти, й, заклавшись із полковником у відставці Пікерінгом, який теж займався мовознавством, […]...
- Порівняльна характеристика козака Голоти і татарина І. “Дума про козака Голоту” – одна з найдавніших дум. ІІ. Характеристика персонажів думи. 1. Простота козака і бундючність татарина. 2. Зовнішність персонажів думи. 3. Голота – справедлива людина, а татарин – хижий завойовник. 4. Мужність козака і нерозсудливість татарина. Пі. Уславлення козака Голоти і ненависть до татарина....
- Порівняльна характеристика лицаря Роланда і зрадника Ганелона 1. Боротьба добра зі злом у художній літературі. 2. Лицар граф Роланд і зрадник граф Ганелон: А) Роланд – чесний, справедливий, шляхетний лицар; Ганелон – підступний зрадник, “якого діло – зрада”; Б) Роланд – віддана загальній справі людина; Ганелон зраджує співвітчизників “за незліченні багатства”; він радить ворогові, як краще вбити Роланда; В) “граф Роланд не криється за інших” під час бою, страждає за загиблих лицарів; Ганелон заздрить вдачі Роланда, вдається […]...
- Порівняльна характеристика образів Марусі й Наталки Полтавки Порівняльна характеристика образів Марусі й Наталки Полтавки І. Утвердження народної моралі та внутрішньої краси людини в творах літератури. ІІ. Розкриття авторами душевної краси героїнь. 1. Працьовитість, доброта, ввічливість Марусі та Наталки. 2. Вірність у коханні. 3. Сміливість і рішучість Наталки та покірність Марусі. ІІІ. Неповторність та оригінальність образів Наталки Полтавки та Марусі....
- Порівняльна характеристика образів Мотрі та Явдохи І. Мотря та Явдоха – яскраві образи роману Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” ІІ. Порівняльна характеристика Мотрі та Явдохи. 1. Мотря – бідна трудівниця. 2. Явдоха – дитя соціального дна, злодійка-багачка. 3. Чесність, справедливість – визначальні риси характеру Мотрі. 4. Мораль соціального дна, Явдохи. 5. Мотря і Явдоха – ніжні, люблячі матері. ІІІ. Художнє навантаження образів Мотрі та Явдохи у романі Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як […]...
- Порівняльна характеристика образів Петра й Миколи І. Котляревський дуже багато робив для становлення українського театру, був директором професійного театру в Полтаві. Його п’єса “Наталка Полтавка” – перший драматичний твір нової української літератури, у якому реалістично змальовано життя народу, його побут, мрії і прагнення. “Наталка Полтавка” – це драма кохання бідної української дівчини-селянки, яка відстоює своє право на щастя. Серед позитивних персонажів п’єси – образи Петра й Миколи. Петро – коханий Наталки, сирота без роду, покохав Наталку […]...
- Порівняльна характеристика образів простої сільської дівчини Устини та освіченої панночки Порівняльна характеристика образів простої сільської дівчини Устини та освіченої панночки І. Життєві ідеали кріпачки та панночки. ІІ. Основні риси характеру. 1. Повага Устини до простих людей і зневажливе ставлення панночки до бідних. 2. Доброзичливість Устини й безсердечність та жорстокість панночки. 3. Природний розум Устини й обмеженість панночки. 4. Глибина й щирість почуттів Устини й вередливість панночки. 5. Ввічливість Устини та грубість панночки. ІІІ. Мова й портрет персонажів як засіб характеристики. […]...
- Порівняльна характеристика Устини і панночки – МАРКО ВОВЧОК 9 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ “Інститутка” – це перша в українській літературі соціальна повість, глибоко реалістичний твір, що змальовує відносини між кріпаками та панами. Письменниця показала нестерпне становище селян, яке є наслідком жорстокості і бездушності кріпосників, зобразила наростання народного гніву. Жінка-письменниця створила правдиві образи молодих дівчат, – представниць протилежних соціальних верств, що існували в Україні того часу – панів і кріпаків. У повісті Марко Вовчок протиставляє образи дівчини-кріпачки Устини […]...
- Порівняльна характеристика Жука і Телепня – героїв повісті “Лихі люди” У повісті Панаса Мирного “Лихі люди” основа залишається традиційною для української літератури XIX ст. – зіткнення особи і середовища, але спосіб співвіднесення героя і обставин інший: інтелігент і світ тісно пов’язані, а письменник такий зв’язок подає шляхом безпосереднього аналізу. У центрі уваги автора образ письменника Петра Телепня, який за прогресивні ідеї своєї творчості опинився за Гратами царської в’язниці. Петро Федорович вихований у дусі творення добра для” людей: у дитинстві це […]...
- Поема Лесі Українки “Давня казка”: порівняльна характеристика образів поета і лицаря Бертольда Леся Українка – мужня, волелюбна людина, яка завжди вірила в перемогу робітничого класу над експлуататорами. Вона любила сій народ і високої цінувала його прагнення бути незалежним. З цією темою в поемі тісно пов’язана 1 проблема ролі поета в житті народу. Народній співець живе серед людей, він? знайшов собі вірних друзів та однодумців. Його пісні висловлювали думки і і почуття трудящих, ті їх підхоплювали і розносили по світу. Пісні співця-поета стали […]...
- Таємничий і пригодницький світ новел Едгара По
- Мотиви туги і страждань у збірці “Зів’яле листя” – ІІІ варіант ІВАН ФРАНКО
Categories: Твори з літератури