Оповідання Григора Тютюнника “Оддавали Катрю” присвячене болючій проблемі українського суспільства середини ХХ століття – масовій міграції селян до міста. В пошуках кращої долі жителі села зривалися з рідних гнізд, але що їх чекало далі – не знав ніхто.
А чи мали право ці люди навідмах рубати своє родове коріння, зрікатися традицій, мови свого народу? Бо саме цього вимагало жорстоке “проросійське” місто. Саме на це питання намагається знайти відповідь у своєму оповіданні Григір Тютюнник.
Донька хутірського крамаря Степана Безверхого вирішила виходити заміж за хлопця з Донбасу. В селі молодих неодружених парубків немає, тож батьки “мусять оддавати” Катрю за городянина. Мусять… І цим все сказано.
Мусять об’єднати долі зрусифікованого безбатченка і вихованої в кращих традиціях української педагогіки молодшої донечки… Мусять штовхнути Катрю у страшний вир буремного, жорстокого, а головне – невідомого, незнаного міського життя, адже доньці пішов уже тридцятий рік.
Автор оповідання через змалювання характерів, вчинків своїх персонажів порушив низку, серйозних, актуальних і нині, у ХХІ столітті, проблем. Найболючіша – зубожілий стан українського села. Адже з подібними Катрями, що випурхують, мов голубки, з рідних хат, від’їжджають до міста, ламаються одвічні українські звичаї, у безодні часу губляться традиції рідного народу, врешті, калічаться душі поколінь прийдешніх.
Бо чому ж може навчити матір й батько своє дитя, якщо вони самі покинули напризволяще своїх літніх батьків на забутих Богом хуторах?
Григір Тютюнник намагається довести своєму читачу, що духовні цінності рідного народу – найсвятіше, що є у людини. І на доказ цього автор до найменшої деталі змальовує Катрине весілля. Сполохана наречена забуває про свій страх перед майбутнім, коли чує рідну пісню. Ці чарівні звуки знімають у нареченого маску зверхності й пихатості і виявляється, що “… сміх у нього тихий, м’який…” Під час виконання української пісні “здавалося, не десятки людей співало…, а одна многогласна душа”.
В цих рядках – мрія письменника об’єднати український народ, адже сила – в громаді.
Катря інстинктивно відчуває, що захистити її від суворих реалій міського життя може лише любов рідних людей. Символом цієї любові, цього оберегу Катриної душі в оповіданні є старенька бабусина хустка, в яку дівчина вмотується, немов у кокон, бажаючи захиститися, відгородитися від чужого ока. А може, Катря витягла зі скрині хустку, аби зігріти своє дитя, що носила під серцем, душевним теплом її предків?
На ці питання Григір Тютюнник відповіді не дав. І читачу лише залишається сподіватися, що останній Катрин сумний погляд на рідну домівку – запорука того, що ця жінка все ж таки залишається українкою…
Отже, автор спостерігає з сумом і страхом за приходом нового життя з радянськими порядками, що руйнують всі споконвічні традиції українського села. Але у кожної людини є найголовніше – вибір, від якого залежатиме майбутнє рідної країни.





Related posts:
- Проблеми українського села середини ХХ ст. крізь призму оповідання Григора Тютюнника “Оддавали Катрю” Оповідання Григора Тютюнника “Оддавали Катрю” присвячене болючій проблемі українського суспільства середини XX століття – масовій міграції селян до міста. В пошуках кращої долі жителі села зривалися з рідних гнізд, але що їх чекало далі – не знав ніхто. А чи мали право ці люди навідмах рубати своє родове коріння, зрікатися традицій, мови свого народу? Бо саме цього вимагало жорстоке “проросійське” місто. Саме на це питання намагається знайти відповідь у своєму […]...
- Образ українського села середини XX століття в оповіданні Гр. Тютюнника “Оддавали Катрю” ГР. ТЮТЮННИК, В. ШЕВЧУК 11 КЛАС ПРОЗА ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ XX СТОЛІТТЯ ГР. ТЮТЮННИК, В. ШЕВЧУК Образ українського села середини XX століття в оповіданні Гр. Тютюнника “Оддавали Катрю” Однією з центральних у творчості Григора Тютюнника була маргінальна проблематика. Він не міг не звернутися до висвітлення цієї проблеми, адже він сам був уродженцем села, який більшу частину свого життя провів у місті. Тому він прекрасно розумів стан людини, яка опиняється між селом і містом. Крім того, […]...
- Проблема розбіжності між духовними та матеріальними цінностями у новелах “Оддавали Катрю”, “Син приїхав” Оповідання Григора Тютюнника не з простих, як непросте й саме життя. Вони не всім і не відразу одкривають свою суть, не одразу полонять читача. І тільки вчитавшись, занурившись у глибинний їх зміст, розумієш, які перлини художнього таланту перед тобою. Іноді навіть забуваєш, то ти – читач, а почуваєшся свідком й учасником подій, які подає авторська розповідь – настільки виразно і колоритно змальовує письменник дійсність, перипетії життя і окремі події людської […]...
- Гострі проблеми сучасності крізь призму сміху Остап Вишня прийшов у літературу цілком зрілою і сформованою людиною, коли йому було вже за тридцять. 1922 рік став роком його могутнього і стрімкого злету в українській гумористиці. Багатющий творчий досвід світової сатири й гумористики переконливо засвідчує, що живучими, вічними стають лише ті твори, творці яких, окрім літературного таланту, уміють бачити, уміють помічати те, чого не бачать і не помічають інші. Остап Вишня володів цим даром – він дивився глибоко, […]...
- Проблеми планетарного масштабу крізь призму буденного Кілька поколінь читачів захоплено читали поезії Василя Симоненка, знали їх напам’ять, цитували принагідно, коли заходила розмова про болючі проблеми цілих поколінь. Рання смерть поета створила навколо нього справжній ореол мученика. Можна було навіть почути розмови про навмисне знищення його поетичного генія. Так це чи ні, кожен, мабуть, вирішуватиме для себе, але Симоненкове слово було настільки гостре, що, на мою думку, заважав він багатьом, протистоячи офіційній “радісній” поезії, оспівуванню “радянської дійсності”. […]...
- Доля народу крізь призму авторського бачення в кіноповісті О. Довженка “Україна в огні” Олександр Довженко – самобутній кінорежисер, фундатор поетичного кіно, визнаний світом митець. Його режисерська майстерність особливо яскраво виявилася в кіноповістях, яким притаманне поєднання високого романтичного злету думки з проникливим аналізом реальної дійсності, реалістичних подробиць з узагальнено-символічними образами, епічної розповіді та “вогняної патетики”.”Україна в огні” – це крик болю, це перше, гостре, вразливе сприймання фашистської навали. Довженко створив єдину натхненну книгу про народ, його героїчний подвиг, його страждання й трагедії, його перемогу. […]...
- Трагедія нації крізь призму трагедії сім’ї В українській історії було багато трагедій. Однією з них став штучний голодомор за часів правління Йосифа Сталіна. У той час, як цивілізований світ із захопленням спостерігав за успіхами радянської влади в усіх сферах життя, на периферії імперії на межу життя і смерті було поставлено цілу націю. Сучасні історики наголошують на тому, що терор голодом був спрямований саме проти українців. “Старший брат”, на відміну, наприклад, від нацистів, обійшовся без газових камер […]...
- ФІЛОСОФСЬКІ РОЗДУМИ КРІЗЬ ПРИЗМУ ХУДОЖНЬОЇ ДЕТАЛІ: ТВОРЧІСТЬ В. ГЕРАСИМ’ЮКА 9 КЛАС ФІЛОСОФСЬКІ РОЗДУМИ КРІЗЬ ПРИЗМУ ХУДОЖНЬОЇ ДЕТАЛІ: ТВОРЧІСТЬ В. ГЕРАСИМ’ЮКА ПРИКЛАДИ ПЛАНІВ ТВОРІВ Варіант 1 1. Вдумливий син полонин. 2. Міфологія українського духу в поезії В. Герасим’юка: А) символічність творчості; Б) глибинні міфологічніі структури. 3. Філософія життя – філософія поезії. Варіант 2 1. Місце поета в сучасній літературі. 2. Філософські роздуми крізь призму художньої деталі: А) вірш “Чоловічий танець”; Б) вірш “Перший сніг”; В) вірш “Жива ватра”. 3. Постмодерні […]...
- Кіноповість О. Довженка “Україна в огні”: доля народу крізь призму авторського бачення й оцінки “Війна стала великою, як життя, як смерть. Воює все людство. Ніби земна куля влетіла в якусь криваву божевільну туманність. Війна стала життям людства. І тема війни, отже, на довгі роки буде основною темою мистецтва… Україна мусить родити “найсильніші твори про народ у війні…” – читаємо у Довженковому “Щоденнику”, що став своє рідним документом доби, свідченням потворної природи тоталітаризму. І такий шедевр Олександр Довженко створив. Створив, вистраждав, виплекав. Усе пережите і […]...
- МИКОЛА КУЛІШ – ЛІТЕРАТУРА початку – середини XX століття ЛІТЕРАТУРА початку – середини XX століття МИКОЛА КУЛІШ Драматург. Представник “розстріляного відродження”. Комедія “Мина Мазайло” Ключові слова: – драма; – сатирична комедія; – філологічна комедія; – чотири дії; – тематична близькість із п’єсами “Мартин Боруля” І. Карпенка-Карого й “Міщанин-шляхтич” Мольєра; – зображення українізації й міщанства у 20-і роки XX ст.; – засудження міщанства, національної упередженості й зверхності. Цитатник Про М. Куліша та комедію “Мина Мазайло”: – Микола Куліш вивершував досягнення […]...
- ВАЛЕР’ЯН ПІДМОГИЛЬНИЙ – ЛІТЕРАТУРА початку – середини XX століття ЛІТЕРАТУРА початку – середини XX століття ВАЛЕР’ЯН ПІДМОГИЛЬНИЙ Письменник, перекладач. Представник “розстріляного відродження”. Роман “Місто” Ключові слова: – епос; – урбаністичний роман; – дві частини; – два епіграфи; – підкорення людиною міста; – розкриття характеру людини, яка підкорює місто. Цитатник Про В. Підмогильного та роман “Місто”: – Серед свого покоління Підмогильний вирізнявся особливою нещадністю й тверезістю бачення. Менше за всіх інших він упадав у лірику. Він був одним, може, єдиним […]...
- ОСТАП ВИШНЯ – ЛІТЕРАТУРА початку – середини XX століття ЛІТЕРАТУРА початку – середини XX століття ОСТАП ВИШНЯ Справжнє ім’я – Павло Губенко. Письменник-гуморист, “король українського тиражу”, “поет полювання”. Засновник жанру усмішка в українській літературі. Гумореска “Моя автобіографія” Ключові слова: – епос; – гумореска; – іронія; – три частини; – розповідь про батьків, навчання й формування світогляду письменника; – висвітлення в гумористичній формі факторів, які впливали на формування митця. Усмішка “Сом” Ключові слова: – епос; . – струмінь ліризму; – […]...
- ОЛЕКСАНДР ДОВЖЕНКО – ЛІТЕРАТУРА початку – середини XX століття ЛІТЕРАТУРА початку – середини XX століття ОЛЕКСАНДР ДОВЖЕНКО Письменник, кінорежисер. Один з основоположників національного кінематографа. Засновник жанру кіноповісті в українській літературі. Кіноповість “Україна в огні” Ключові слова: – кіноповість; – п’ятдесят епізодів; – твір, заборонений Й. Сталіним для друку й кіно; – зображення жахливого початку війни з фашистськими загарбниками й відступу радянських військ; – утвердження ідеї невмирущості української нації, високої моралі українців у кривавий час воєнного лихоліття. Кіноповість “Зачарована Десна” […]...
- Трагедія українського села Твір за романом Уласа Самчука “Марія”. У житті, як на довгій ниві – все трапляється. Перед нами розгортається епопея життя головної героїні однойменного роману “Марія”. У. Самчук навмисне показує її життя читачеві від першого дня появи на світ. Народилася вона щасливою дитиною. У неї були люблячі, лагідні батьки. Але життя – це, як правило, синтез білих і чорних кольорів, щасливих і нестерпно болючих днів. З наглою смертю батьків Марію захоплює […]...
- ЮРІЙ ЯНОВСЬКИЙ – ЛІТЕРАТУРА початку – середини XX століття ЛІТЕРАТУРА початку – середини XX століття ЮРІЙ ЯНОВСЬКИЙ Письменник, кіноредактор, кіносценарист. Новела “Подвійне коло” Ключові слова: – епос; – новела; – роман у новелах; – неоромантизм; – зображення родини Половців у кривавих подіях громадянської війни 1919 р.; – засудження братовбивства й недотримання закону народної моралі “тому роду не буде переводу, в котрому браття милують згодук – протиставлення загальнолюдських вартостей класовим. Новела “Шаланда в морі” Ключові слова: – епос; – новела; […]...
- Доля українського села перших пожовтневих років у оповіданні “Політика” Серед когорти українських письменників 20-30-х років Г. Косинка вирізнявся своєрідним реалістичним письмом, що грунтувалося на глибокому знанні сільського життя, душі хлібороба, реалій дожовтневого часу. Його оповідання “Політика” – це розповідь про ті складні процеси, що відбувалися в українському селі 20-х років, збуреному вихором революції. У своєму творі письменник намагається художньо дослідити таку “політику”, яка призвела до драм і трагедій людей, принесла страждання й сльози в українське село. Головний герой оповідання […]...
- МИКОЛА ХВИЛЬОВИЙ – ЛІТЕРАТУРА початку – середини XX століття ЛІТЕРАТУРА початку – середини XX століття МИКОЛА ХВИЛЬОВИЙ Справжнє ім’я – Микола Григорович Фітільов. Письменник. Засновник ВАПЛІТЕ, ініціатор літературної дискусії 1925-1928 рр. Новела “Я “ Ключові слова: – епос; – новела; – імпресіонізм; – розповідь від першої особи; – присвята цвітові яблуні; – поєднання картин-марень і картин моторошної реальності; – ліричний заспів і три частини; – протистояння добра і зла у душі героя; – роздвоєність особистості; – фатальна невідповідність між […]...
- Трагічні сторінки історії українського села 30-х років у творах Самчука Відомий літературознавець із діаспори Григорій Костюк назвав Уласа Самчука “образотворцем времени лютого”. І це справді так, бо в прозових творах цього письменника в першу чергу знайдемо ознаки цього “лютого времени”, найбільших трагедій ХХ століття у долі України в цей непростий час. Улас Самчук – автор багатьох творів, у яких історія України висвітлена, як ні в кого, повно і правдиво. “Волинь”, “Марія”, “Чого не гоїть вогонь” – ці твори, надруковані в […]...
- Двобій добра і зла у творах українських класиків середини XІX початку XX століття Жоден з письменників XІX століття не оминав проблеми добра і зла, розкриваючи и з тільки йому притаманною майстерністю и хистом. Втіленням зла виступають перед нами Кандашиха й Мотря із “Кайдашевої сім’ї” І. С. Мечуя-Левицького. Жадібність, егоїзм, темнота і бездуховність цих жінок спричиняють гаиеоні стосунки в родині, роблять їх не тільки смішними, а й страшними. ГІротидісю їх злому світові виступає добро Мелашки, але й у неї не вистачило сили в боротьбі […]...
- Ахматова дивилася на світ спочатку через призму серця, потім через призму живої історії Поезія Анни Ахматової сприймається як своєрідний ліричний щоденник, однак зображення романтично перебільшених почуттів не властиво її поезії. Ахматова говорить про просте людське щастя і про земні, звичайних прикрощі: про розлуку, зраду, самотність, розпачі – про все, що близько багатьом, що здатний відчути і зрозуміти кожен: Я не любові твоєї прошу – Вона тепер в надійному місці. Повір, що я твоєї нареченій Ревнивий листів не пишу… Кохання у ліриці А. Ахматової […]...
- Постать українського мислителя XVII століття в поемі “Іван Вишенський” І. Франко увійшов в історію української літератури як геніальний поет, белетрист, драматург, історик, економіст, громадський діяч. Він своєю творчістю і багатогранною літературною та громадською діяльністю створив цілу епоху в історії української літератури. І скрізь, завжди і в усьому був оригінальний та неповторний. Особливого вияву набула його оригінальність в поемах, зокрема таких, як “Похорон” та “Іван Вишенський”. “Іван Вишенський” – філософський твір на історичну тему про видатного письменника, мислителя і громадського […]...
- ГРИГІР ТЮТЮННИК – ЛІТЕРАТУРА XX ст 11 клас ЛІТЕРАТУРА XX ст. ГРИГІР ТЮТЮННИК Народився в с. Шилівці, що на Полтавщині, у селянській родині, помер у м. Києві. Письменник, належить до шістдесятників. Найвідоміші твори: новели “Оддавали Катрю”, “Три зозулі з поклоном”, “Зав’язь”, “Син приїхав”, повісті “Климко”, “Вогник далеко в степу”, збірки оповідань “Деревій”, “Коріння”....
- “Енеїда” Котляревського – енциклопедія українського життя XVIII століття “Енеїда” І. П. Котляревського – найвизначніша віха в становленні нової української літератури. Перша друкована книга, написана живою мовою, перша високохудожня національна поема, що своєю появою засвідчила початок нової доби у розвитку українського письменства, була покликана до життя самою дійсністю, породжена довготривалою національно-визвольною боротьбою українського народу, багатовіковим поступом його культури. “Енеїду” сміливо можна назвати своєрідною енциклопедією українського побуту кінця XVIII – початку XIX ст. Енциклопедією не поважно-героїчною, а гумористично-сатиричною, що відповідало […]...
- Оповідання про творчість одного з поетів срібного століття У ранній ліриці О. Э. Мандельштама основна тема – відчуття самітності незрілої психіки в період дорослішання. І никну, ніким не замічений, У холодний і топкий притулок… Життя рівняється з “виром”, “злим і грузлим”. Переважає настрій неясної туги, “невимовного суму”. Але головним мотивом стає пошук цілісності, життєвості, бажання осягнути “усього живого не непорули связь, що,”. “Солодкі ліки” – радості буття: Небагато червоного вина, Небагато сонячного травня И, тоненький бісквіт ламаючи, Найтонших […]...
- Постать українського мислителя XVII століття в поемі І. Франка “Іван Вишенський” У світогляді І. Вишенського боролись погляди релігійно-аскетичні і життєві, церковні і народні, Традиційні і сучасні. П. Попов. Франко увійшов в історію української літератури як геніальний поет, белетрист, драматург, історик, економіст, громадський діяч. Він своєю творчістю і багатогранною літературною та громадською діяльністю створив цілу епоху в історії української літератури. І скрізь, завжди і в усьому був оригінальний та неповторний. Особливого вияву набула його оригінальність в поемах, зокрема таких, як “Похорон” та […]...
- “Сміх крізь сльози” – домінантна риса творчості Нечуя-Левицького Характерною рисою творчої манери І. Нечуя-Левицького є гумор і сатира, спрямовані проти польської шляхти, російської колоніальної політики, української продажної інтелігенції, духовенства, чиновництва і затурканості та забобонності українських селян. 3 огляду на переконання, що у пореформену епоху слід виявляти справжні взаємини на селі, відтворювати їх без будь-якої ідеалізації, уважно придивлятися до усіх навіть найтемніших рис селянського побуту й психіки, в гумористично сатиричному плані І. Нечуй-Левицький зобразив типи українського селянина і селянки […]...
- Доля села 1920-1930-х років у романі М. Олексєєва “Забіяки” В автобіографічному романі М. Олексєєва “Забіяки”, написаному у 1981 році, дія відбувається наприкінці 20-х – початку 30-х років у селі Монастирському. Складний час у житті російського села – період колективізації – автор показує через сприйняття дитини Миханькі Хохлова. Тому сільський світ розкривається перед нами дитячими очами. Саме це надає особливу жвавість у сприйнятті читачем життя села, а автобіографічність роману робить гірке оповідання про трагічну долю російського села правдивим. Михайло Олексєєв […]...
- Сергій Єсенін “Останній поет села” За Сергієм Єсеніним міцно закріпилася слава поета “із селянським ухилом”. По своєму народженню і покликанню він був таким: “У мене батько – селянин, Ну, а я – селянський син”. Світ віршів Єсеніна – світ сільський, у такому ж ступені як світ поезії Маяковського або Блоку – міський. Поет – один з деяких у російській літературі того часу виходець із села, і він по праву сприймав себе як ліричного представника сільського […]...
- Григір Тютюнник – ЛІТЕРАТУРА XX СТОЛІТТЯ ЛІТЕРАТУРА XX СТОЛІТТЯ Григір Тютюнник Григір Тютюнник народився 5 грудня 1931 року в селянській родині у селі Шилівці на Полтавщині. 1937 року, коли Григору було шість років, його батька заарештували органи НКВС, із заслання він не повернувся. Малого Григора забрав до себе на Донбас дядько Філімон. Під час війни Григір, рятуючись від голоду, повернувся пішки до матері на Полтавщину. Навчався майбутній письменник у Зіньківському ремісничому училищі. Після закінчення працював на […]...
- Мої роздуми над сторінками поеми М. Бажана “Політ крізь бурю” Готуючись до уроку, прочитала поему М. П. Бажана “Політ крізь бурю”. Ніколи б не подумала, що якась маленька поема викличе в мені такі почуття, роздуми, вагання. Переді мною як жива, постає головна героїня поеми – Оксана. Сімнадцятирічна дівчина, майже моя ровесниця. Тяжка і складна випала їй доля. Дитячі роки її проходили без батьківської ласки, змалку вона дізналася про залізні грати, про передачі в тюрму, дізналася, що таке несправедливість. А потім […]...
- Протиріччя між старим та новим У 50-60-ті роки в Україні відбулася масова міграція сільської молоді до міста, до так званого кращого життя, подалі від важкої праці на землі. Такий процес був викликаний ганебним станом тогочасного села, а також недалекоглядною, навіть шкідливою політикою правлячої партії. Цій темі Г. Тютюнник присвятив кілька своїх творів: “Син приїхав”, “Оддавали Катрю”, “День мій суботній”. В оповіданні “Оддавали Катрю” автор розповідає, як восени з Донбасу приїхала молодша донька хутірського крамаря Степана […]...
- “Я останній поет села” Русь моя дерев’яна Русь! Я один твій співак і глашатай. звіриних віршів моїх смуток Я годував резедою і м’ятою. А через рік прямо заявив: Я останній поет села, Скромен в песняхдощатий міст. За прощальній стою обіднею богові листям беріз. На стежку блакитного поля Скоро вийде залізний гість. Злак вівсяний, зорею пролитий, Збере його чорна жменю. Не живі, чужі долоні, ‘Цим пісням за вас не жити! Тільки будуть колосся-коні Про господаря […]...
- Літопис гуцульського села в творчості Марка Черемшини Марко Черемшина – псевдонім Івана Юрійовича Семанюка, натхненного співця рідної Гуцульщини. Його твори стоять в однім ряду з творами В, Стефаника, О. Кобилянської, Л. Мартовича. Пам’ятною подією в житті М. Черемшини було знайомство з І. Франком. “Я дивився зблизька на Франка, як на сонце, від якого меркнуть очі”, – захоплено згадував пізніше письменник. Саме Франко в дружній бесіді порадив Черемшині покинути писання поезій у прозі та вернутися до змалювання мужицького […]...
- Пани Польські й доля села Піски – типової часточки України Роман “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” – великий багатоплановий твір. У ньому широко змальовано життя українського селянства до і після реформи 1861 року, Показано протест і боротьбу трудящих проти своїх гнобителів. Історичні рамки роману охоплюють понад півтораста років, починаючи з першої половини XVIII і закінчуючи другою половиною XIX століття. Події, змальовані в романі, відбуваються на Лівобережній Україні. В історії села Пісок художньо узагальнено такі важливі процеси в житті українського […]...
- Романтичність оповідання Марка Вовчка “Максим Тримач” Творчістю Марка Вовчка розпочинається якісно новий, вищий етап розвитку української прози – утвердження в ній методу критичного реалізму. Однак, як і її великий попередник і вчитель Т. Г. Шевченко, вона поєднала у своїй творчості методи реалізму й романтизму. Саме в романтичному плані написане її оповідання “Максим Тримач”, які увійшло до другої групи творів збірки “Народні оповідання”. За жанром – це трагедійне соціально-проблемне оповідання. Майстерно романтизовано змальовані персонажі твору. Максим Тримач […]...
- Проблеми історичної пам’яті народу в поемі “Євшан-зілля” Народ живий, доки живе його історична пам’ять. Це незаперечна істина, яка примушувала не одне покоління українських письменників знову і знову повертатися до славних чи ганебних сторінок минувшини. Щоб з мовчазної згоди своїх байдужих дітей не стала Україна країною без минулого і майбутнього. Як полум’яний патріот Вітчизни Микола Вороний – своєрідна, складна й суперечлива постать в історії української літератури початку XX століття – завжди намагався “іти за віком”. Поет вболівав за […]...
- Проблеми екології – проблеми виживання людства На зламі століть ми часто ставимо питання, що було головним у минулому віці. Здається, відповідей було досить. І все ж ризикнемо сказати, що це розуміння наслідків НТР, про яку було сказано так багато гучних слів. Справді, НТР багато змінила в людській цивілізації. Це дало підстави декому навіть ототожнювати її з духовністю суспільства. Переваг справді багато дав нам технічний прогрес, ми ними користуємося залюбки, але ж треба, як-то кажуть, і міру […]...
- ГРИГІР ТЮТЮННИК – ЛІТЕРАТУРА другої половини XX – початку XXI століття ЛІТЕРАТУРА другої половини XX – початку XXI століття ГРИГІР ТЮТЮННИК Письменник. Належить до покоління шістдесятників. Новела “Три зозулі з поклоном” Ключові слова: – епос; – новела; – автобіографічна основа; – присвята – “Любові Всевишній присвячується”; – три зозулі – любовний трикутник, три долі; – складність людських стосунків в історії про нещасливе кохання; – возвеличення любові як високої християнської цінності, яка вивищує людину над буденністю, очищає її душу. Цитатник Про Гр. […]...
- Жорстокість XX століття в новелі Кафки “Перевтілення” Австрієць Франц Кафка був свідком великих і трагічних змін, то відбувалися в Європі на початку XX століття. На власні очі він бачив руйнування романтично піднесеного старого світу і не бажав йому нічого, крім загибелі. Проте письменник відчував себе частинкою цього хворого світу, що відходив у минуле. Усвідомлення своєї беззахисності перед глобальною суспільною катастрофою він яскраво висвітлив у своїй творчості. Новела “Перевтілення” вражає нас своїм песимізмом. Автор наголошує на тому, що […]...
- “Сміх крізь сльози” – домінантна риса творчості Івана Нечуя-Левицького Характерною рисою творчої манери І. Нечуя-Левицького є гумор і сатира, спрямовані проти польської шляхти, російської колоніальної політики, української продажної інтелігенції, духовенства, чиновництва і затурканості та забобонності українських селян. З огляду на переконання, що у пореформену епоху слід виявляти справжні взаємини на селі, відтворювати їх без будь-якої ідеалізації, уважно придивлятися до усіх навіть найтемніших рис селянського побуту й психіки, в гумористично сатиричному плані І. Нечуй-Левицький зобразив типи українського селянина і селянки […]...
- Ми не повинні забути цього поета, цього вірного сина України
- Образ пана-ліберала в повісті “Інститутка” Марко Вовчок
Categories: Твори на різні теми