Повість Вольтера “Простак”, зміст її назви, ідейний і художній зміст

Related posts:

1. Поясніть ідейний зміст і зазначте особливості композиції філософської повісті Вольтера “Простак” У повісті “Простак” показана доля так званої “природної” людини, яка виросла у віддаленні від цивілізації. Ідея “природної людини” – одна з головних у Просвітництві. Багато хто з просвітників вважали сучасний для них суспільний лад неприродним, який лише псує людину. Вольтер був одним з тих просвітників, хто гостро критикував суспільні вади. Вихід він бачив у зверненні людей до освіти та науки, які розвивають самостійне, незалежне мислення. Торжество розуму, віра у безмежні […]...
2. Відповіді до теми: повість Вольтера “Простак” 1. До якої епохи належить творча діяльність Вольтера? Творчість Вольтера є складовою частиною епохи Просвітництва, яке є філософсько-ідеологічною течією XVІІІ ст. і відбилося в усіх сферах мистецтва, у тому числі і в літературі. 2. Назвіть основні стилі епохи Просвітництва. Епоха Просвітництва була характерною боротьбою за владарювання розуму, загальну рівність починаючи з другої половини XVІІ ст. в Англії і до XІX ст. у Ро­сії. Класицизм орієнтувався на античні взірці, оспівував природну […]...
3. Ідейний зміст повісті Вольтера “Простак” У 1767 р. Вольтер створює повість “Простак”. Тут вперше у філософській прозі він переносить дію із екзотичних країн до Франції. Людина, яка здатна “сприймати всі предмети в неспотвореному вигляді, гурон за вихованням, француз за народженням опиняється в середовищі французького дворянства та духовенства XVIII ст., де панують беззаконня, шпигунство, доноси, релігійні переслідування, корупція королівської адміністрації. Проводячи Простака через кола пекла, що іменуються цивілізованими стосунками, Вольтер за допомогою усіх відтінків комічного піддає […]...
4. “Простак” Вольтера як дзеркало життя епохи Просвітництва До якої епохи належить творча діяльність Вольтера? Творчість Вольтера є складовою частиною епохи Просвітництва, яка є філософсько-ідеологічним течією XVІІІ ст. і позначилася у всіх сферах мистецтва, в тому числі і в літературі. Для епохи Просвітництва були характерними такі завдання: просвіта населення, поширення культури наукового знання, поліпшення життя з допомогою культури. Епоха Просвітництва була характерною боротьбою за владарювання розуму, загальна рівність, починаючи з другої половини XVІІ ст. в Англії і до […]...
5. Філософські роздуми Вольтера в повісті “Простак” Філософська повість – важкий і цікавий жанр, інтелектуальна гра розуму, Він об’єднує в собі і есе, і памфлет, а автор висуває ідеї або сміється над цими ідеями і подіями. Франсуа-Мари Аруе, знаемый як Вольтер, використовував жанр філософської повісті для того, щоб навчити людство, показати йому, що в нім погане, і не безпечне. Пушкін називав його “умів і моди провідником”. Андре Моруа називав шедеврами Вольтера його “Задига”, “Кандида” і “Простака”. Він […]...
6. Антирелігійні мотиви у повісті Вольтера “Простак” Французький просвітитель XVІІІ століття, Вольтер був запеклим ворогом будь-якої релігії. Він показував у своїх творах лицемірство служителів церкви, їхнє святенництво. Своє ставлення до церкви письменник висловлював у драмах “Ма­гомет”, “Орлеанська діва”, у філософських повістях, зокрема у повісті “Простак”. На берег цивілізованого суспільства море викидає невідомого юнака, про яко­го люди вирішили, що він індіанець. Новоприбулого назвали Гуроном, або Про­стаком. Зрозуміло, що найважливішим для суспільства було охрестити Простака. Вони не звертають уваги […]...
7. Проблема добра і зла в комедії Вольтера “Простак” Проблема добра і зла, природи і суті добра і зла – вічна проблема, яка завжди хвилювала поетів і мислителів, серед яких було і Вольтер – видатний французький мислитель і майстер слова. Комедія “Простак” – одне з найдраматичніших творів письменника, в якому він зобразив конфлікт між “сином природи” і “цивілізованим суспільством” і одночасно вирішує питання про те, хто є носієм добра у цьому світі і можливим чи “мале зло” в ім’я […]...
8. Проблема добра і зла в комедії Вольтера “Простодушний” Проблема добра і зла, природи і суті добра і зла – вічна проблема, яка завжди хвилювала поетів і мислителів, серед яких був і Вольтер – видатний французький мислитель і майстер слова. Комедія “Простодушний”- один з найдраматичніших творів письменника, в якому він зобразив конфлікт між “сином природи” та “цивілізованим суспільством” і одночасно вирішує питання про те, хто є носієм добра на цьому світі, і чи можливим є “мале зло” в ім’я […]...
9. Трагізм долі мадемуазель де Сент-Ів і Гурона у повісті “Простак” Герої повістей Вольтера мандрують світом, бачать різні країни, порівнюють їх, зустрічаються з різними людьми, знайомляться з ними і їхніми поглядами. Філософи і дикуни, монахи і королі, солдати і селяни проходять перед читачем як у калейдоскопі. Поезія і повчання, теорія і описи, характери і думки – все це переплітається у повістях у гармонійне єдине ціле. Все підпорядковане боротьбі з монархією, клерикалізмом, невіглаством. “Філософські повісті” Вольтера – свідчення його своєрідної блискучої письменницької […]...
10. Вольтер – автор повісті “Простак” Надзвичайний талант поєднувався у Вольтера з вражаючим працелюбством і невичерпною енергією. Письменник часто обирав собі псевдоніми: їх налічують 137. Щоправда, здебільшого авторство не вдавалося приховати – лева впізнавали за кігтями. Писав Вольтер. надзвичайно швидко і легко, якінший рухається або дихає. Здавалося, ловив кожну мить, наче боявся не встигнути чогось зробити. За словами секретарів, робочий день митця тривав 18 – 20 годин. Вночі він прокидався, будив секретаря і диктував або ж […]...
11. Лист до Вольтера по твору “Простак” Прочитавши ваш останній твір “Простак”, я просто вражений. Я не можу собі уявити як можна так гарно, так легко і водночас зрозуміло писати. Мені дуже подобається ваш твір, він є дуже цікавим та сповнений пригод. Мої враження про цей твір є дуже добрим. У цій повісті є любовна інтрига – герой закохується в мадемуазель де Сент-Ів, дещо наївної, недалекої провінціалки, але яка щиро кохає його і готова на самовідданий вчинок. […]...
12. Ідейний зміст роману Є. І. Замятіна “Ми” Дж. Оруел сказав у 1932 році про роман Є. Замятіна “Ми”: “…Цей роман – сигнал про небезпеку, що загрожує людині, людству від гіпертрофованої влади машин і влади держави – однаково якої”. Ця оцінка ідейного змісту роману правдива. Але все ж таки його зміст не зводиться тільки до критики машинної цивілізації і запереченню якої б то не було влади. В антиутопії Замятіна, написаної у 1920 році, утримується явний натяк на реалії […]...
13. Повість – прозаїчний жанр епосу У теоретичній літературі існує розуміння терміну “повість” як середньої форми епічної прози. З цієї точки зору повість зіставляється з романом та новелою чи оповіданням. Якщо у романі у центрі знаходиться дія в цілому, фактичний і психологічний розвиток сюжету, то у повісті увага нерідко зосереджується на статичних компонентах твору – положеннях, душевному стані, пейзажах, описах тощо. Дійові моменти набувають у ній скульптурного характеру, застигають у момент найвищого напруження, епізоди часто йдуть […]...
14. Ідейний зміст роману “Тигролови” Головним героєм роману “Тигролови” є політичний в’язень, який втік із потяга, з етапу. В образі Григорія Многогрішного, нащадка давнього гетьманського козацького роду, І. Багряний показав національний характер. Герой міцний і духовно, і фізично, готовий боротися за людську сутність, а головне, за її збереження в будь-яких обставинах, він – ніби уособлення образу нескореної України. Многогрішний – це людина, яка вже не може знайти спокою в цьому світі. Початок і кінець роману […]...
15. Найвідоміші філософські повісті Вольтера В XVІІІ ст. в країнах Західної Європи виникає новий ідейний рух, що увійшов до історії під назвою Просвітительства. В світоглядній системі цього руху через культ розуму було відроджено ідею гуманістів Ренесансу про “природну людину”, виховану за законами природи, не зіпсовану цивілізацією, звільнену від впливу ортодоксальної церкви та держави. Шляхом до возвеличення “природної людини” мала бути освіта. Найпослідовнішим у Європі було французьке Просвітництво. Серед його представників – великі філософи Руссо, Дідро, […]...
16. Як фантастика допомагає розкрити ідейний зміст повести “Шинель”? Ne quіd falsі audeat, ne quіd verі non audeat hіstorіa. M. T. Cіcero Фантастику Гоголь використовує в повісті “Шинель” у самому кінці, коли після смерті Акакия Акакиевича в Калинкина мосту з’являється примара й зриває шинелі з перехожих і проїзних Ця ж примара ледве не до смерті налякало “значну особу”, коли схопило генерала за комір і зажадало генеральську шинель собі за те, що “значна особа” не допомогло відшукати шинель Башмачкина. Фантастичний […]...
17. Ідейний зміст і мистецьке розмаїття ранніх романтичних творів М. Горького Глибина і ніжність молдавської ночі, темрява лісу, де жарким вогнем спалахнуло серце Данко, моторошні акорди стихії, що розбушувалася, де “гордо майорить Буревісник, чорної блискавки подібний “. Романтичні образи М. Горького виростають з цього союзу фарб і звуків, вони чарують, змушуючи бути там, де відбувається дія, і тим, ким хоче бачити мене моє серце. “Народжений повзати – літати не може!” – Але не хочеться в розпачі складати крила, слухаючи ці слова, […]...
18. У чому зміст назви новели Василя Стефаника “Камінний хрест’? Із кінця XІX століття провідне місце в літературі посідає тема еміграції українців до Америки. Нестатки, неможливість заробити на прожиття гнали робітників, селян, інтелігенцію в далекий край. У родині Василя Стефаника теж постало питання про еміграцію найстаршого сина Семена. Письменник у цій справі звернувся за порадою до свого товариша Мирослава Урчана, і той з Канади відповів, що закордонне благополуччя показне: у країні економічна криза, сила-силенна безробітних, робітники перебувають у великій нужді. […]...
19. Зміст назви оповідання А. Чехова “Хамелеон” Видатний російський письменник А. Чехов починав свій творчий шлях як автор невеликих гумористичних оповідань. Проте маленькі за обсягом твори були наповнені глибиною змісту, широтою узагальнень. Серед ранніх творів письменника одним із найпопулярніших було оповідання “Хамелеон”. Прочитавши назву твору, читач може припустити, що мова в ньому піде про природу, вивчення тваринного світу. Та про представників класу плазунів в оповіданні немає жодного слова. Натомість воно розповідає про людей, їхню поведінку, моральні якості. […]...
20. Ідейний смисл назви новели “Подвійне коло” “Подвійне коло” – це назва першої новели роману Ю. Яновського “Вершники”. Трагічні події описані в ній: п’ять братів Половців зустрічаються на кривавих дорогах громадянської війни. Підіймає руку брат на брата, бо хоч і одного роду, та до різних берегів прибились вони: Андрій командував загоном Добровільної армії Денікіна, Оверко воював у кінноті Петлюри, Панас і Сашко були махновцями, а Іван – бійцем Червоної Армії. Андріїв загін потрапляє в полон до денікінців. […]...
21. Який зміст назви п’єси На дні? Повага до ім’я людському, нескінченна любов до людини за те тільки, що він людина, без усяких відносин до своєї особистості й до його національності, вірі й званню, навіть особистому його достоїнству або недостоинству, – словом, нескінченна любов і нескінченна повага до людства, навіть в особі останнього з його членів, повинне бути стихією, повітрям, життям людини. В. Г. Бєлінський Горький придумав кілька варіантів заголовка для своєї п’єси: “Без сонця”, “Нічліжка”, “Дно”, […]...
22. Як я розумію зміст назви “Ляльковий дім” Коли говорити про щастя, то неможливо уявити його собі без сім’ї, поза сім’єю. П’єса Г. Ібсена “Ляльковий дім” саме про це. Родину Хельмерів, мабуть, можна було б назвати зразковою. Респектабельний чоловік, милі дітки, чарівна дружина живуть у мирі й злагоді. Та й розпочинається все на Святий вечір. Різдво – уособлення сімейного затишку, і Нора готується до свята в родині. Але події склалися так, що головна героїня по-новому змушена подивитися на […]...
23. Який зміст назви повести Пожежа? Тепер пускай з нас один, З молодих людей, найдеться – ворог шукань, … Вони негайно: розбої! пожежа! І просливет у них мрійником! небезпечним!! А. З. Грибоєдов Заголовок у художньому творі має дуже важливе значення: воно, епіграф, перша й остання фрази є ударними в значеннєвому відношенні, тому що відіграють першорядну роль у вираженні ідеї добутку. Звідси особлива увага будь-якого автора до назви добутку: з можливих варіантів він вибирає, як правило, багатозначний […]...
24. Зміст назви роману Розгром Фадєєва А. А Багато літературознавців бачать у назві роману Фадєєва алегоричний зміст. У критичних розборах часто приводиться цитата зі статті В. Фриче, надрукованої в 1927 році, відразу ж після журнальної публікації “Розгрому”: “У Морозке старе виявилося сильніше. На початку повести він краде дині, а наприкінці після вигнання колчаковцев із села напивається як свиня. Куля білих тільки довершує фізичний розгром у його душі” . Іншими словами, В. Фриче тлумачить назва добутку як “розгром” всіх […]...
25. Символічний зміст назви повісті О. Гріна “Пурпурові вітрила” “Коли фарби життя блякнуть, я беру Гріна. Відкриваю його на будь-якій сторінці, так навесні протирають скло в будинку. Усе стає світлим, яскравим, усе знову таємниче хвилює, як у дитинстві. Грін – один з небагатьох, кого варто мати в похідній аптечці проти ожиріння серця й утоми. З ним можна їхати в Арктику і на цілину, йти на побачення. Він поетичний, він мужній”. Так виразив багатотвірну силу впливу Гріна на читача письменник […]...
26. Символічний зміст назви новели Василя Стефаника “Камінний хрест” Символічний зміст назви новели Василя Стефаника “Камінний хрест” Прочитавши новелу Василя Стефаника “Камінний хрест”, О. Кобилянська писала йому: “Страшно сильно пишете Ви. Так, якби-сьти витесували потужною рукою пам’ятник свого народу… Гірка, пориваюча, закровавлена поезія Ваша, котру не можна забути…” І справді, ця новела заворожує правдивим зображенням людської злиденної долі. Таке відчуття, що ти знаходишся поруч з обездоленими героями твору, переймаєшся їхніми стражданнями і болем. Мені здається, це відчувається невипадково, бо […]...
27. Художній зміст вірша О. С. Пушкіна “Зимовий вечір” Які ж підсумки пошуків художньої сенсу “Зимового вечора” Пушкіна, а точніше, його ідейно-логічного еквівалента? Опис композиції і просторовості вірші не тільки прокладає дорогу до сенсоутворювальним елементам на цих рівнях структури, але, головне, дозволяє побачити їх конфігурації, можливості вибору і комбінування для одержання тієї чи іншої інтерпретації. Попутно вдається підкреслити катарсичні, що дозволяють моменти сенсу, хоча вони у своїй специфіці відносяться більш до естетичної, а не до власне пізнавальної стороні, виходячи […]...
28. Зміст назви драматичного твору “Ляльковий дім” Г. Ібсен став для своїх сучасників володарем думок, створивши проблемний театр, в якому пройшли перевірку майже всі ідеї і теми ХІХ століття. Славетний реформатор театру вперше ввів новий жанр синтетичної п’єси. Її особливість полягає в тому, що в ній поєднуються трагедія і комедія. Це поєднання надає твору Ібсена “Ляльковий дім” такого дивного відтінку, що ця п’єса вражає не одного її читача і глядача. Автор зумів зобразити й подати нам у […]...
29. Ідейний зміст вірша Блока Весно, весно, без меж і без краю О, я хочу безумно жить. Л О. Блок Кожна людина прагне відчувати радість і щастя. Проте життя сповнене не лише приємних миттєвостей. У ньому є і біль, і невдачі, і поразки. Без них життя було б неповним, однобоким. Саме суперечності роблять життя цікавим, неповторним. Коли щось дається легко, без будь-яких душевних затрат і зусиль людини, хіба ж зможе вона сповна відчути радість перемоги? Ось і ліричний герой вірша О. Блока […]...
30. Ідейно-художній зміст оповідання “Дорогою ціною” МИХАЙЛО КОЦЮБИНСЬКИЙ 8 клас Оповідання “Дорогою ціною” написане М. Коцюбинським на основі історичних фактів, хоча герої – цілком вигадані. Письменник глибоко осмислив і проаналізував події кінця XVIII – початку XIX століття, коли після Коліївщини почалося руйнування Запорозької Січі як оплота вольності в Україні й закріпачення українського селянства. Народ не корився, мстився панам та зрадникам. По всій Україні спалахували повстання, люди, не мирячись із неволею, гинули або тікали за Дунай. Доля таких утікачів […]...
31. “Я народився вільним, як вітер…” Просвітництво кінця XVІІІ -” початку XІX століття називають літературною епохою, що сколихнула літературне життя. Це був початок виникнення сентименталізму як, напряму в літературі, з’явився новий жанр, що продовжує свій розвиток і донині, – це філософська повість. Серед засновників нового жанру був і Вольтер – відомий на той час письменник-гуманіст. Неперевершені за змістом і філософським осмисленням твори Вольтера й досі хвилюють читача, а висловлювання з них увійшли до світової скарбниці афоризмів. […]...
32. Охарактеризуйте Просвітництво як ідейний рух і літературну епоху Просвітництвом в Європі називається ідейна течія освіченої частини населення Європи у другій половині XVІІ – XVІІІ ст. Головними ідеями Просвітництва були: – ідея гуманізму, природного права кожної людини на визнання цінності її особистості, на щастя, незалежно від її походження, народності, раси. – осуд соціальної нерівності людей, експлуатації людини людиною. Антифеодальні настрої. – ідея перебудування суспільства на засадах розуму та науки. Розум для просвітників – це активне знаряддя перетворення, а не […]...
33. Проблема добра і зла в комедії “Простодушний” Проблема добра і зла, їхньої природи й сутності – одне з одвічних питань, що здавна змушувало сперечатися філософів, хвилювало багатьох митців і поетів, серед яких і Вольтер – видатний французький мислитель і майстер слова. Комедія “Простодушний” – один із найдраматичніших творів письменника, в якому він розглядає конфлікт між “сином природи” й “цивілізованим суспільством” і одночасно вирішує питання про те, хто є носієм добра у цьому світі, чи можливе “мале зло” […]...
34. Художній простір роману “Кентавр” Джон Хойєр Апдайк – відомий американський письменник, журналіст, лауреат престижних літературних премій – Пулітцерівської та Вищої премії національного об’єднання літературних критиків. Автор відомої тетралогії про Кролика: “Кролику, біжи!” , “Повернення Кролика” , “Кролик розбагатів” , “Кролик відпочиває” . Автор досліджує побут, звичаї та психологію сучасного покоління матеріально забезпечених американців у романах “Парі” , “Місяць відпустки” , “Давай поберемося” . Проблема сенсу буття, “життя – смерті – безсмертя” є провідною для […]...
35. Ідейний підтекст роману-антиутопії Є. І. Замятіна “Ми” “Сигналом про небезпеку, що загрожує людині, людству від гіпертрофованої влади машин і влади держави” назвав роман Замятіна Дж. Оруел. Дивно, але роман написаний у 1920 році, має рідкий дарунок передбачення. Замятін вже тоді звернув увагу на тенденції, що насторожують, у політиці молодої держави – на приголомшливу байдужість до долі окремої людини, на безглузду найчастіше жорстокість, на безжалісне руйнування багатовікової культури і заміну її жалюгідною пародією – так званою “пролетарською культурою”. […]...
36. “Дорогою ціною” М. Коцюбинського як повість про кохання Визначаючи тему певного літературного твору, ми часто кажемо щось на зра­зок “це повість про війну”, “цей роман присвячений соціальним проблемам села”, “ця поема про кохання” тощо. Насправді ж кожен справжній твір художньої літе­ратури не про війну, суспільство чи побут: він про життя. Так, як і в нашому жиїті один його аспект невід’ємний від іншого, так і в літературі – в житті персонажів все поєднано, взаємопов’язано та взаємозумовлено. Романтична, а точніше […]...
37. Символізм назви п’єси Генріха Ібсена “Ляльковий дім” Генріх Ібсен, відомий норвезький драматург, створив “нову драму”. У своїх п’єсах він прискіпливо аналізує сучасне йому суспільство, доводячи, що воно під ілюзією прогресу і цивілізації приховує моральні вади. Ібсен ввів новий жанр синтетичної п’єси. Її особливість полягає в тому, що в ній поєднується трагедія і комедія. Це поєднання у п’єсі “Ляльковий дім” має дивний відтінок, і тому п’єса вражає її читача і глядача. Автор зумів зобразити й подати нам у […]...
38. Сенс назви п’єси О. М. Островського “Гроза” З появою А. М. Островського в російській літературі змінилося багато чого, а основні зміни відбулися у драматургії: письменник відкрив новий конфлікт на нашому грунті, нове середовище – купецтво, яка принесла своїх героїв і новий сенс п’єс, отже, принципово нові назви творів. Ці зміни добре помітні у п’єсі О. М. Островського “Гроза”. Чому автор саме так назвав свою драму? Адже в ній йдеться зовсім не про природне явище. На це питання […]...
39. Моє розуміння назви роману В. Барки “Жовтий князь” Роман В. Барки “Жовтий князь” – це страшна картина голодомору 1932-1933 років. І що найстрашніше – те, що ці події було організовано штучно. Але такі були часи, і саме цю “голу” правду про жах і вбивчий характер, що мали ці події, наважився, попри всі небезпечні наслідки, показати нам, нащадкам, Василь Барка. На мене цей твір справив тяжке враження, навіть сльози на очі виступали. І ось як я розумію назву цього […]...
40. Сенс назви роману Л. М. Толстого “Війна і мир” Твір Л. М. Толстого “Війна і мир” – російська національна епопея. За словами Ромена Ролана, це широка епопея нашого життя, новітня “Іліада”, в якій Л. Толстой пройшов “від роману окремих особистостей до роману армій і народів, … в яких зливаються в одне волі мільйонів людей”. Великий художник-реаліст показав у романі всю націю у найважливіші історичні часи з 1805 до 1825 рік. У назві втілено протиставлення двох понять: бойові дії і […]...