Історія нашої країни нараховує вже багато століть і навіть тисячоліть. За цей довгий час у нас з’явилось багато традицій. Деякі є суто українськими, деякі – ні, як, наприклад, Новий рік.
Але незважаючи на їх походження, ми приймаємо і любимо кожну з них. Ми радіємо Новому року, із охотою справляємо Великдень та Трійцю. Кожну з цих традицій ми святкуємо по-різному. Так, як заведено відзначати те чи інше свято.
Тобто для кожного свята існує якийсь власний ритуал, якась послідовність дій. На Великдень наші бабусі печуть паски, а на день народження – торти. І скільки жили на світі українці, стільки вони підтримували ці традиції, а окрім цього створювали нові.
Такі, як, наприклад, традиція поваги до старших. І мені здається, що з’явилась вона якось сама по собі, просто протягом спілкування. Повага до старших не є якимось ритуалом, що повторюється тільки декілька разів на рік. Ми повинні підтримувати її кожного дня. Я не маю на увазі, що треба твердити своїм батькам, бабусям та дідусям, що ми їх поважаємо, адже слова – це тільки слова.
А слова треба підкріплювати діями. Та як же довести старшим, що ми їх дійсно поважаємо? Чи дуже це важко? Чи багато зусиль треба до цього докласти? На мою думку, це зовсім не важко і не потребує майже ніяких зусиль.
Лише трішечки. Зовсім не важко поступитись місцем у трамваї чи тролейбусі. Але це вже і є знак поваги до старших.
Постояти зовсім не важко, а от бабусі посидіти приємно буде. Цей вчинок – дрібниця, але він показує, вихована людина, чи ні. Хлопець, який півнем сидить у переповненому автобусі, а поруч стоїть стомлена бабуся, зовсім не викликає поваги.
А інколи буває і так, що вона просить його поступитись місцем, а хлопець відмовляє. Це, на мій погляд, вже зовсім хамство! Окрім цього, треба завжди бути ввічливими. Якщо хочеться щось попросити, треба сказати “будь ласка”, а коли отримуєш те, що хотів, треба подякувати. Не можна підвищувати голос на дорослих.
Це буде просто непристойно. Ми не завжди згодні з ними, але все ж таки треба стримуватись. Якщо до тебе звертається хтось із дорослих, то завжди треба вислухати, не перебиваючи, а вже потім висловлювати свою думку. Бо неввічливо буде влазити, або ще гірше, канючити чи кричати. Якщо я не згоден з думкою старших, то кажу це спокійно, без крику та гамору.
Хоча іноді так хочеться повибрикувати, я намагаюсь стримуватись. Неповагою також буде влазити у розмову дорослих, а якщо все ж таки дуже хочеться сказати щось, треба спочатку вибачитись за втручання, а вже потім говорити. Існують і інші правила, що стосуються спілкування. До людей, що посідають в твоєму житті різні місця, треба і звертатись по-різному.
Якщо це вчителька або незнайома людина, треба називати її на Ви, бо називати на ти можна тільки найближчих людей, що старші за тебе: маму, тата, бабусю або дідуся. А тітку та інших родичів треба величати тільки на Ви. Усі ці правила прості, і їх не так вже і багато, тому я вважаю, що саме так має поводитись кожен.





Related posts:
- Що я довідалася про освіту в Україні з уривка А. Чайковського “В Острозькій школі” Що я довідалася про освіту в Україні з уривка А. Чайковського “В Острозькій школі” На мою думку, Андрій Чайковський неодноразово звертався до документальних джерел під час написання роману “Сагайдачний”. Багато цікавого я дізналася з уривку “В Острозькій школі” про освіту в Україні за часів Герасима Смотрицького. Не всі мали змогу навчатися у школі, треба було скласти екзамен, який був досить суворий і складний. Особливо здивувало мене те, що на території […]...
- Засудження корисливих інтересів старших братів, які зрадили молодшого Турецька неволя-каторга своєю сумною славою була відома на весь світ. Невільники не тільки проклинали землю турецьку, віру бусурманську” а й часто тікали з каторги “на тихі води, на ясні зорі, у кран веселий, у мир хрещений…” Втеча завжди була пов’язана з величезною небезпекою. Так, трьом братам, втікачам із Азова, які пробиралися відкритими степами, байраками, треба було витримати спрагу, голод, їх сікли вітри, дощі, палило сонце… На кожному кроці на втікачів […]...
- Наша сімейна традиція Коли народилася моя мама, її батько, а мій дід, що працював агрономом, посадив на околиці села ліщину. Пояснив домашнім: “Виросте дочка – буде орішки лускати”. Ліщина – це лісовий горіх. У нашому селі, та й у сусідніх селах, крім мого діда, ніхто це дерево не доглядав. Навіщо займатися? Зарості дикої ліщини в лісах можна зустріти ледве чи не на кожному кроці. Але то дика ліщина, а дід вирішив її окультурити, […]...
- Жанрова традиція російського віршованого роману на прикладі “Євгенія Онєгіна” Збирання жанрової формули “Онєгіна” привело до важливого наслідку: виявилося можливим установити жанрову традицію російського віршованого роману, що у літературній науці вважалася неіснуючою. Для цього знадобилося звірити з жанровою сіткою “Онєгіна”, узятої до того ж у спрощеному виді, досить велика кількість текстів. “Блискуча самітність” “Онєгіна” у віршованій традиції пояснювалося тим, що в роману за сто із зайвим років його існування не найшлося прямих наслідувачів. Пізнати їх було нелегко, тому що історична […]...
- М. Пруст “У пошуках втраченого часу” – новаторство й традиція в епопеї Щасливі дні – це втрачені дні. І страждання наділяє нас мудрістю. Незважаючи на спрямованість до внутрішнього миру, до переживань оповідача і його героїв, роман Пруста запам’ятовує з надзвичайною конкретністю реальний вигляд французького життя на певному етапі розвитку французького суспільства, вірніше, досить вузьких, але репрезентативних її шарів. Весь роман – це стихія спогадів, перехід з одного психологічного стану в інше. Оповідання від першої особи. Оповідача кличуть Марсель, але повністю його ім’я […]...
- Я живу в Україні, це моя Батьківщина Українська мова – це мова тієї країни, в якій я живу, мова, на якій говорили мої пращури. Це мова, на якій будуть розмовляти наступні покоління. Але для того щоб мова була чистою і досконалою, треба вивчати її дуже ретельно, заглиблюватися у її зміст, не забуваючи про зовнішню оболонку. Щоб бути грамотною, освіченою людиною, треба добре знати правила української літературної вимови, багато читати, а в повсякденному спілкуванні намагатися висловлювати найскладніші думки, […]...
- Традиція – свято зеленого лісу Традиція – свято зеленого лісу У селі прибрана кожна хата : гілки над дверима й вікнами, на воротах берізками осичина вкопана, а зайди до хати – пахне лісом і травами, бо на долівці зілля, букети на вікнах, клечання на покуті й стінах. Люди святкують Зелену неділю – давнє язичницьке свято на честь розквітлої зелені, що відзначається тепер на Трійцю. Упродовж тижня та зелень буде прихистком для душ померлих, які тепер […]...
- Підтвердьте чи спростуйте думку про те, що кожна людина може чимось прислужитися Україні Звісно, так. Адже усі ми є громадянами своєї країни, і кожен з нас у міру своїх здібностей і талантів може і повинен прислужитися рідній державі. Будь-яка чесна та сумлінна праця для Батьківщини є, на мою думку, не менш важливим внеском у її розбудову, ніж спортивні досягнення славетного футболіста чи боксера або перемога відомого співака на міжнародному фестивалі. Згадаймо хоча б героїв кіноповісті О. Довженка “Зачарована Десна”, яким праця завжди приносила […]...
- Літо в Україні Літо в Україні. За народним календарем починається 21 червня. Влітку дні найдовші, а ночі найкоротші. Часто в Україні випадають густі роси, покриваючи землю і рослинність. Часто надходять бурі із зливами і громами. Інколи випадає град, вибиваючи збіжжя в полі, обламуючи дерева, тим самим наносячи великої шкоди. Влітку на Україні по городах, полях і в лісі багато всяких квіток. Вони переливаються різними кольорами, радуючи око і душу. А в повітрі в […]...
- Острозька колегія – перша вища школа в Україні – ІІІ варіант – АНДРІЙ ЧАЙКОВСЬКИЙ 6 клас АНДРІЙ ЧАЙКОВСЬКИЙ Острозька колегія – перша вища Школа в Україні ІІІ варіант Андрій Якович Чайковський з дитинства цікавився історичним минулим України. В одному уривку з роману “Сагайдачний” він розповідає про першу вищу школу. Князі Острозькі були відомі по всій Україні. Вони дбали про освіту, книгодрукування, мистецтво. Костянтин Острозький був доброю людиною, мудрим правителем. Він заснував у 1576 році колегію у своєму місті. До колегії приймали не лише дітей […]...
- Злочинна діяльність радянської влади в Україні Ще десять років тому ми навіть і не знали про ті страшні події. Лише десь, у деяких книжках, були якісь спогади про неврожай 1932 року. Але з проголошенням незалежності України почали з’являтися “цікаві” і жахливі факти з нашої історії, історії будівництва соціалізму задля щастя людей. Саме у наші часи побачили світ заборонені книжки, які глибоко розкривали всю ту ганебну політику партії щодо України. Так, твір В. Барки “Жовтий князь” розповідає […]...
- Що нам відомо про розвиток сучасних технологій в Україні Багато років Україна перебувала під владою різних держав, які всіляко перешкоджали вільному розвитку української національної культури, у тому числі мистецтва і науки. Тож не дивно, що сьогодні ми все ще отримуємо наслідки того негативного стану, в якому наша держава знаходилася протягом дуже тривалого періоду. Україна уже чимало років є незалежною, однак якщо Для окремої людини 10-15 років – це серйозний період життя, то для цілої держави – це дрібничка в […]...
- Я живу в Україні, це моя Батьківщина – II варіант Я живу в Україні, це моя Батьківщина. II варіант Українська мова – це мова тієї країни, в якій я живу, мова, на якій говорили мої пращури. Це мова, на якій будуть розмовляти наступні покоління. Але для того щоб мова була чистою і досконалою, треба вивчати її дуже ретельно, заглиблюватися у її зміст, не забуваючи про зовнішню оболонку. Щоб бути грамотною, освіченою людиною, треба добре знати правила української літературної вимови, багато […]...
- Історія кобзарства та лірництва на Україні “Шлях кобзарів – це шлях народу!” – сказав Михайло Стельмах. І це справді так. Кобзарів любили, цінували в Україні, адже вони завжди були з народом: супроводжувати козаків у походах, пробуджували волелюбний дух українців, закликали до боротьби за національне та соціальне визволення, оспівували подвиги героїв, завжди залишалися зацікавленими народними літописцями. Тарас Шевченко у поемі “Невольник” розповів історію молодого кобзаря Степана, який був козаком, потрапив у полон до турків-яничар, у кайданах ламав […]...
- З історії музичного мистецтва в Україні Огляд історії народної музики в Україні можна почати з найдавніших часів історії людства. Народна музика – це весь скарб вокальних та інструментальних мелодій, який з найдавніших часів існування народу шляхом усної передачі переходив до наступних поколінь. Українська народна творчість є відправною точкою, із якої починається історія культури українського народу, а відповідно, й історія української музики. Найдавнішими в Україні вважаються мелодії обрядових пісень. Ці пісні пов’язані насамперед із календарними святами або […]...
- Яким я бачу сучасний стан кіномистецтва в Україні Твір На морально-етичнУ темУ. З кожним роком кінематограф входить у наше життя, стає дедалі важливішим та поширенішим видом мистецтва. Щодо сучасних фільмів, то, на жаль, далеко не кожен з них можна вважати саме витвором мистецтва. Як і в літературі, часто ми стикаємось з типовими, так званими “загального використання” творами. Але є серед сучасних кінострічок і насправді сильні, філософські, проблемні, які приносять справжнє естетичне задоволення глядачеві. Цікаво спостерігати, як швидко змінюється […]...
- Моє бачення мовної проблеми в Україні “Нещасна, неправедна людина, що добровільно й легко зрікається рідної мови; щаслива, праведна людина, що в радості й горі будує слово своєї землі. Нещасні, прокляті батько й мати, що сплоджують перевертнів; щасливий, непереможний народ, що породжує своїх захисників і оборонців”, – стверджує Б. Захарчук. Не можна не погодитися із цією думкою. Більше того, деякі вчені вважають, що рідна мова записана в генетичному коді людини і передається від батьків дітям так само, […]...
- Стародавні книги в Україні Писемність на східнослов’янських землях існувала задовго до прийняття християнства. Матеріалом для письма у Київській Русі був дорогий пергамент. Рукописи оздоблювали різними орнаментами. Зшиті рукописи оправляли у книги. Це були дерев’яні дощечки, які обтягували або дорогою тканиною, або пергаментом, або інкрустували сріблом чи золотом. Основою мови Київської Русі була жива давньоруська мова. Найдавнішими рукописними пам’ятками є Остромирове Евангеліє, Початковий літопис, “Повість временних літ”, “Київський літопис”, “Поученіе Володимира Мономаха”, “Слово о законе […]...
- Поема Генрі Лонгфелло “Пісня про Гайавату” в Україні Найбільший внесок у справі перекладів поезій американського митця зробив В. Мисик, переклавши п’ятнадцять його віршів. Він звернувся до творів Лонгфелло на початку 30-х років минулого століття. Результати його праці високо оцінює Н. Куляса: “В. Мисик відходить від копіювання іншомовного синтаксису, фразеології, пише по-українськи, на основі власного життєвого і поетичного досвіду, малюючи задану автором оригіналу картину” . Високий рівень відтворення оригіналу у Мисикових інтерпретаціях відзначає і Р. Зорівчак. Частина інтерпретованих поезій […]...
- Інтерес до творів Вільяма Шекспіра в Україні Так, 1904 року у Руськоукраїнській Видавничій Спілці у серії “Белетристична бібліотека” вийшли драми Шекспіра. На жаль, наводячи цей факт, Максим Стріха у книзі “Український художній переклад: між літературою і націєтворенням” не вказує імен перекладачів і назв творів. Нам залишається лише здогадуватися. Можливо, це був доробок Марка Кропивницького, який дбав про постановку Шекспірових творів на українській сцені. “У 1890ті роки він переклав “Отелло” і працював над перекладом “Венеціанського купця”, а 1902 […]...
- Якість вищої освіти в Україні Насамперед, варто розібратися, яка освіта є якісною. Мені здається, що це та освіта, яка задовольняє потреби суспільства, а також особистісні потреби. Але якщо суспільні потреби можна приблизно озвучити: кваліфікований фахівець, порядна людина, яка має активну життєву позицію, то особистісні потреби – річ більш тонка і має безліч варіантів. Практично всі навчальні заклади орієнтовані на суспільство, а не на особистість. Тобто суспільство таким чином виховує в людині якості, які йому потрібно. […]...
- Острозька колегія – перша вища школа в Україні – І варіант – АНДРІЙ ЧАЙКОВСЬКИЙ 6 клас АНДРІЙ ЧАЙКОВСЬКИЙ Острозька колегія – перша вища Школа в Україні І варіант З дитинства Андрій Чайковський виніс немало переказів про турецько-татарську навалу, про звитяжних оборонців рідної землі, серед яких височить постать славетного гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного. В уривку з роману “Сагайдачний” Андрій Чайковський розповідає про дитячі роки та щиру дружбу Петра Сагайдачного і Марка Жмайла. Петро Сагайдачний в три роки залишився сиротою, його взяла до себе родина Жмайлів, де […]...
- Мотиви жертовності, вірності матері-Україні в поезії В. Стуса Життя В. Стуса – мов спалах яскравої зірки на небі. Різниця тільки в тому, що зірка після спалаху падає вниз і зникає у безвісті, а життя і творчість поета лишаються вічними і безсмертними. Як вічна і його синівська любов до України, до свого народу: Народе мій, до тебе я ще верну, Як в смерті обернуся до життя… Як добре те, що смерті не боюся За кожним помислом поета, за кожним […]...
- Твір-опис за картиною Г. П. Світлицького “П. І. Чайковський на Україні” На картині бачимо відомого композитора, який сидить на лавці десь у парку. Пізня осінь. Земля рясно вкрита листям. Дерева ще не зовсім оголені, але відчувається, що вже недовго їм тремтіти на вітру, ледве утримуючись на гілках. Композитор одягнений у пальто, на ньому капелюх, ледве видно комірець білої сорочки і краєчок краватки. Він сидить, закинувши одну ногу на одну, підперши голову рукою, а ліктем спираючись на бильце лавки. Петро Ілліч замислився, […]...
- Острозька колегія – перша вища школа в Україні – ІІ варіант – АНДРІЙ ЧАЙКОВСЬКИЙ 6 клас АНДРІЙ ЧАЙКОВСЬКИЙ Острозька колегія – перша вища Школа в Україні II варіант Спочатку треба сказати, що без науки, без знань жити неможливо. Людина весь час повинна отримувати знання, самовдосконалюватись. Усе, що ми маємо зараз, ми маємо завдяки певних знань, навичок, які накопичувалися людством протягом багатьох століть. Про величезне значення освіти знав ще князь Острозький, який заснував першу вищу школу на Україні. Під його ретельним наглядом у ній навчалися […]...
- Твір-опис за картиною Г. Світлицького “П. і. Чайковсьний на Україні” На картині бачимо відомого композитора, який сидить на лавці десь у парку. Пізня осінь. Земля рясно вкрита листям. Дерева ще не зовсім оголені, але відчувається, що вже листю недовго тремтіти на вітрі, ледве утримуючись на гілках. Композитор одягнений у пальто, на ньому капелюх, ледве иидно комірець білої сорочки і краєчок краватки. Він сидить, закинувши ногу на ногу, підперши голову рукою, а ліктем спираючись на бильце лавки. Петро Ілліч замислився, мабуть, […]...
- “Україні потрібні її діти” Свої життя і творчість В. Стефаник присвятив Україні. На власні очі він бачив, як найкращі сини рідної землі поклали голови за незалежність і державність своєї Батьківщини. Та чому ж молоді галичани з піднесенням і заповзяттям вступали добровільно до лав УСС? Василь Стефаник описує це в новелі “Марія”: “В місті зійшлося сила їх – паничі і прості хлопці. Хоругви й прапори шелестіли над ними і гримів спів про Україну”. Автор знайомить […]...
- Вечорниці на Україні Вечорниці – одне з найулюбленіших свят молоді. Колись кожна частина села мала свої хати для проведення вечорниць. Найчастіше це були оселі самотніх жінок – солдаток, вдовиць. Молодь, яка збиралася на гулянку, називала господарку “паніматкою”. Якщо ж траплялося, що в хаті був і господар, то його величали “вечорничіним батьком”. Першими приходили на вечорниці дівчата. За ними поступово, збиралися хлопці. Пускали до хати лише “своїх” – парубок з іншого села міг потрапити […]...
- Воєнне лихоліття в Україні О перший біль тих не дитячих вражень, Який він слід на серці залиша! Л. Костенко Щаслива пора – дитинство. Та не хотів би повернутися в своє дитинство ні на мить той, кому в юному віці довелося зустрітися віч-на-віч з війною. Діти війни. Їм довелося рано подорослішати. Перенести на своїх плечиках той нелюдський жах, біль, горе, що випали на долю нашого народу. Втратити рідних, друзів. Переносити холод, голод, усі страждання окупації […]...
- Художня довершеність вірша Симоненка “Україні” Патріотична лірика, любов до рідної України займають визначне Місце в творчості В. Симоненка. Одним із яскравих прикладів громадянської лірики є вірш “Україні” , що є, мабуть, найсильнішим, найбільш емоційним, художньо довершеним. Вірш був написаний 26 грудня 1961 року. Складається з 7 чотирирядкових строф, що написані просто, доступно, у вірші немає складних тропів, незвичайних рим, інших формальних новацій. Та він до глибини душі вражає читача щирістю, непідробним почуттям, інтимним звучанням громадянської […]...
- Весільні обряди на Україні Традиційний Український обряд весілля умовно поділяється на три цикли: передвесільний, власне весільний і післявесільний. У різних етнографічних районах України кожному з них були властиві свої ритуали, обряди і звичаї. Основну увагу зосередимо на спільних загальноукраїнських рисах і традиціях українського весілля. До перед весільного циклу належать обряди, пов’язані з досягненням згоді; молодих і їх родин на шлюб: запити, сватання, оглядини й заручини. Запити – це попереднє розвідування родиною молодого про наміри […]...
- Музичне мистецтво в історії Україні Огляд історії народної музики в Україні можна почати з найдавніших часів історії людства. Народна музика – це весь скарб вокальних та інструментальних мелодій, який з найдавніших часів існування народу шляхом усної передачі переходив до наступних поколінь. Українська народна творчість є відправною точкою, із якої починається історія культури українського народу, а відповідно, й історія української музики. Найдавнішими в Україні вважаються мелодії обрядових пісень. Ці пісні пов’язані насамперед із календарними святами або […]...
- Походження ремесел на Україні Багата Україна талантами, щедра на красу. У кожному регіоні – свої звичаї, обряди, пісні, ремесла. Все це споконвіку створював народ – дарував незрівняну радість людям різних часів і поколінь. Полтавщина, наприклад, славилася барвистими килимами та майстерними вишивками. Косівщина – веселою керамікою та пухнастими ліжниками. Майстри села Петриківка Дніпропетровської області славляться яскравим несподіваним розписом. Петриківський розпис прославив ремесла України. Петриківський промисел – це історично складений, збережений і донині унікальний осередок народної […]...
- Я живу в Україні, це моя Батьківщина – III варіант Я живу в Україні, це моя Батьківщина. III варіант Дійсно, у багатьох виникає таке питання. Адже ми живемо в багатонаціональному Донбасі і спілкуємося російською мовою. Але Донбас – це невід’ємна частка України. І тому кожна культурна, освічена людина повинна знати мову того народу, серед якого живе. Тим більше повинен її знати кожен українець, бо це мова його предків. Взагалі, як виникає мова? Що це таке? Людина не просто спостерігає навколишній […]...
- Історичні умови на Західній Україні – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС Історичні умови на Західній Україні Виявом народного протесту проти гноблення на Західній Україні стала масова втеча селян у глухі землі на Буковині, на незайняті східноукраїнські землі, на Кубань і Дон. Іноді активний протест виливався у народні повстання: повстання селян Волі Якубової та інших сіл Самбірщини, Сколівщини, Чортківщини, Стрийщини, масові заворушення в Галичині, повстання під проводом Лук’яна Кобилиці у 40-х роках на Буковині. Тому визвольні ідеї стали провідними серед українського народу […]...
- Український князь б’є чолом рідній Україні Євген Маланюк – один із найобдарованіших і найінтелектуальніших митців української еміграції та новітньої вітчизняної літератури в цілому. Походив із старого козацького роду, здобув непогану різнобічну освіту. В буремні 10-ті був спочатку поручиком царської армії, потім – старшиною армії Української національної Ради. Після занепаду УНР 1920-го із тисячами таких, як сам, подався в еміГрацію. У таборі для інтернованих заснував літературний журнал “Веселка”. В Чехос-ловаччині закінчив гідротехнічний відділ Української господарської академії. Хвилі […]...
- Як в Україні відбувається свято Івана Купала 5 КЛАС НЕЛІТЕРАТУРНІ ТЕМИ Як в Україні відбувається свято Івана Купала Здавна на Україні відзначають не лише релігійні свята, а й ті, що пов’язані з язичницькими віруваннями. Таким є свято Івана Купала, яке належить до літнього циклу. До Івана Купала люди, готуються заздалегідь. Хлопці приносять з лісу молоде дерево, яке встановлюють на майдані посеред села чи на галявині. Дівчата прикрашають дерево яскравими стрічками, а для себе плетуть розкішні вінки з […]...
- Мотиви жертовності, вірності матері-Україні в поезії Стуса У неділю, 19 листопада 1989 року, українська земля прийняла вимучене тюрмами і таборами тіло свого сина – поета Василя Стуса. Поруч у могилу на Байковому кладовищі лягли його побратими Олекса Тихий і Юрій Литвин. Лягли в рідну землю, щоб хоч цим трагічно запізнілим поверненням на батьківщину пригасити на якусь мить журбу рідних та друзів, розбудити громадянську совість. Ще й до жнив не дожив, Зелен-жита не жав. Ані не долюбив. І […]...
- Трагічні події в Україні 1768 року та їх відображення в поемі Т. Шевченка “Гайдамаки” Складна і трагічна доля українського народу. Багато нещасть випало йому, та ніколи українці не втрачали надії па свободу й незалежність своєї країни. У XVIII столітті в Україні ширився гайдамацький рух. Українці воювали з польською шляхтою за соціальну й національну незалежність Правобережної України. Виступали вони і проти релігійного гніту. Найвищим проявом гайдамацького руху було повстання 1768 року, відоме під назвою Коліївщина. У місті Барі було створено військово-політичне об’єднання – Барську конфедерацію […]...
- Історичні умови розвитку культури на Україні в кінці 18 – на початку 19 ст Велике значення для розвитку культури на Україні наприкінці XVIII – у перших десятиліттях XIX століття мало відкриття у ряді міст вищих і середніх світських навчальних закладів. У 1805 році завдяки В. Н. Каразіну було засновано Харківський університет, 1820 року відкрилася гімназія вищих наук у Ніжині, яка 1832 року була реорганізована у ліцей, у 1834 році засновано університет у Києві, гімназії у Полтаві, Одесі та Харкові. У стінах цих навчальних закладів […]...
- Твір-опис за картиною Юрія Камишного “Знову весна”
- Коли людяність і готовність до самопожертви долають страх
Categories: Твори з літератури