Я захоплююсь чудовими, ясними і досконалими віршами Ліни Костенко. Мені здається, що така поезія буде жити у віках, бо вона проста, лірична і розповідає про все, що переживає кожна людина: сум і радість, кохання і образу, вірність і зраду.
Послухаю цей дощ, підкрався і шумить… Здавалось, мить, ще тільки мить, та раптом повернусь – а це вже роки… Мені здається, що краще про швидкоплинність часу вже й не сказати.
Стара дзвіниця досить ловить гави. Танцює ціп на житньому току. Ну що мене магнолії, агави? Я – поцілую мальву у щоку.
Людині може бути тісно у Всесвіті, але не в себе під дахом. Це, звичайно, трохи полемічне твердження, але Ліна Костенко цілком виправдала його. Іще один дуже цікавий для мене поет – Василь Стус.
Коли я вперше прочитала його вірші, я була вражена і силою поетичної виразності, і глибиною його таланту. Нам є де йти – на хвилі, на землі – шляхи мов обрії – далекі і прозорі Хай юність догорить ми віддані життю, пише поет. І я цілком з ним згодна. Його поезія з глибин народних, із тих нескаламучених жодними змінами джерел, звідки походить коріння українського народу: І дивен див біжить поверхи древа, І ніч біжить – поверхи давніх днів, І тінь лягла на заволоку часу. Поезіє, красо моя, окрасо, Я перед тебе чи до тебе жив?
Такі ж глибини відкриває мені й поезія І. Калинця. Його поетичний світ густо населений, традиційними казковими, міфологічними істотами: князівнами і мавками, купалами і кострубами, ладами і русалками, перунами, ярославнами, чортами і кам’яними бабами… Усе то – образи з тисячолітнім поетичним стажем, вони витримали великий іспит часу і в народній художній свідомості не мали жодної конкуренції. І в поезії Калинця вони – уособлення чогось тривкого, справжнього у мінливому її нетривкому сучасному світі.
Здвигаймо далі над словами бані титлів, вершім самотньо храм. Так кликав поет до нас з жорстоких часів, коли гнобили і травили українську культуру. Він вірив у те, що вона відродиться. І ця віра справдилася. Єдине, що хочеться сказати наостанок, це процитувати вірш улюбленої поетеси Ліни Костенко: Хай буде все небачене побачено, Хай буде все пробачене пробачено. Єдине, що від нас іще залежить, – принаймі вік прожити як належить, Це наше головне завдання у світі.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)Related posts:
- Поезія торкає струни душі моєї Поезія – художньо-образна словесна творчість, це твори, написані віршами. Ось що таке поезія на словниковій мові. Це сухе, безбарвне пояснення слова “поезія”. Насправді ж слово “поезія” вбирає в себе багато понять. Воно пов’язане, по-перше, з поетами. Хто ж такі поети? Поети – це не просто люди, які займаються римуванням. Вони незвичайні люди. Талановиті, з багатобарвним сприйняттям світу, з очима, відкритими для всього прекрасного, а поезія – це стан їхньої душі. […]...
- Друзья души моей Друзья души моей… Для мене це дуже важко – визначити, який із віршів Пушкіна в мене улюблений. Ну, як ие можна порівняти і найперші, найчарівніші у моєму житті рядки “У лукоморья дуб зеленый” , і романтичне “До моря”, і вічну мелодію “чудного мгновенья”, й урочисте “Слух обо мне пройдет по всей Руси великой”, і мрійливо-сумне “Вновь я посетил…”, і багато інших рядків, що приходили з різним настроєм, у різні часи, […]...
- “Поезія – це завжди неповторність…” Л. Костенко народилася в м. Ржищеві на Київщині в родині вчителів. Коли їй виповнилося шість років, батьки переїхали до Києва. Навчалася у педагогічному інституті, потім – у Московському літературному інституті ім. М. Горького. Працювала сценаристом на Київській кіностудії художніх фільмів ім. О. Довженка. Поетесу називають “королевою української поезії XX століття”. Уже перша збірка “Проміння землі” засвідчила про неабиякий талант письменниці. У доробку поетеси поетичні збірки “Вітрила” , “Мандрівки серця” , […]...
- Поезія це зажди неповторність Українська поетеса Ліна Костенко… Вона належить до того покоління, на долю якого випало важке дитинство, коли зранена земля стогнала від невимовного болю і плакала гарячими слізьми дітей-сиріт і вдів: Мені б ще гратись в піжмурки і класи, в казки літать на крилах палітур. А я писала вірші про фугаси, а я вже смерть побачила впритул. Так з болем пише поетеса у вірші “Мій перший вірш, написаний в окопі”, згадуючи своє […]...
- Моя улюблена поезія з “Кобзаря” Т. Шевченка Від виходу друком першого видання “Кобзаря” і до сьогодні про Т. Шевченка, його життя і геніальну творчість надруковано стільки книг, статей, досліджень не тільки в Україні, айв інших країнах світу, що їх навіть не перелічити. Його поезія, вірші й поеми хвилювали та хвилюють не одне покоління читачів. З поетичною спадщиною Т. Шевченка я почала знайомитися ще в дитячому садочку, потім стала читати Шевченка в школі. Вірші, поеми, балади хвилювали мене, […]...
- Міні-твір на тему: “Мені поезія Ліни Костенко запам’яталася як…” Поетична творчість – це завжди політ творчої думки і людської фантазії, пошук тих засобів, які здатні затонути душевні струни людини. І якщо б не існувало поезії, навряд чи існували б наші почуття, та й душа наша, скоріше усього, стала б прозаїчною, пустою і буденною. Та, на щастя, наша рідна земля у всі часи була багата на талановитих митців – письменників та поетів, творчості яких завжди було достатньо для того, щоб […]...
- Струни творчості Лесі Українки Якби мені достати струн живих. Якби той хист мені, щоб грать на них, Потужну пісню я б на струнах грала, Нехай би скарби всі свої зібрала, Ті скарби, що лежать в душі на дні… Леся Українка Що ми маємо на увазі, коли кажемо: “У цієї людини лірична душа”? Напевно, що така людина співчутлива, здатна глибоко відчувати красу, перейматися чужим горем і щастям, як своїм власним. Такі риси властиві натурам витонченим, […]...
- Тонкі струни поезії Івана Малковича Занурюючись у ліричний світ, створений нашим талановитим сучасником, поетом-скрипалем Іваном Малковичем, неможливо не почути тонку, невловиму мелодію краси, тендітності, ніжної турботи. Це відчуття можна порівняти з моментом, коли взимку на нашу долоню злітає маленька сніжинка, філігранна від самої природи, і за секунду тане. Або коли ми із завмиранням серця милуємось візерунками на крилах метелика, боячись навіть дихати, щоб не сполохнути цю тендітну красу, але він усе одно злітає, залишаючи по […]...
- Прапор моєї країни У світі так улаштовано, що кожна країна має свій прапор, свій герб і свій гімн. У моєї країни прапор жовто-блакитний. Мені здається, що це дуже красиво й скромно. Може, я так вважаю, тому що це мої улюблені кольори. Я люблю жовтий колір за те, що це колір сонця, кульбаби, соняшника. Жовтий колір полів, коли на них виростає пшениця. Жовтий і чистий пісок на пляжі. І взагалі все яскраве, мені здається, […]...
- Поезія Некрасова: поезія про народ і для народу Муза Некрасова не терзалася борошнами теоретичних сумнівів; вона не випробовувала пекучої, невтомної, болісної, але в той же час чарівної й захопливої спраги до всеосяжного знання; вона не напружувала до хворобливості, до пропасного жару всіх своїх зусиль для дозволу незліченних великих питань, які тим сильніше дратують і хвилюють розум, тим настійніше й неотвязчивее вимагають рішення, чим менш вони розв’язні Вона не віддавалася захватам, знайшовши ці рішення, і не вдавалася у відчай […]...
- Невольнича поезія Т. Шевченка, цикл “В казематі” Тараса Шевченка без перебільшення можна вважати генієм українського народу і світової літератури. Людина, яка мала палке серце, беззаперечний літературний дар, розуміння людей та їх психології, гостре відчуття справедливості і щиру любов до свого народу і країни… Така людина напевно варта якнайкращої долі і прижиттєвого визнання. Але в житті буває по-іншому. Довгі роки Т. Шевченко страждав у засланні, де йому було заборонено навіть писати і малювати. Проте палке слово поета проростало […]...
- Поезія – це завжди неповторність ЛІНА КОСТЕНКО 11 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ЛІНА КОСТЕНКО Поезія – це завжди неповторність… Мудрими людьми мовлено, що нація як така не існує без пасіонаріїв, безкомпромісних поетів величного творчого начала, без людей, які уособлюють совість, цвіт усього народу. Слава Богу, наш народ має такий цвіт. Але як нещадно побивано його у всі – хоч як не роззирайся – часи. Кривава лапа монстра тоталітаризму завжди нависала над кращими з кращих. У темній […]...
- Моя улюблена поезія В. Сосюри Україна багата на поетичні таланти. Але є у нас поет ніжний і тривожний, у творчості якого відкривається високий поетичний світ, де пахнуть білі акації, палахкотять загравами сині донецькі ночі, точить десь білий камінь вода й живе велика любов до України. Це Володимир Миколайович Сосюра – мій улюблений поет. Ніжні, задушевні поезії його я дуже люблю. Ось одна з них – “Гей, рум’яні мої небокраї”. У ній поет славить прихід весни. […]...
- Поезія Тютчева Поезія Тютчева – одне із драгоціних надбань російської класичної літератури. Поезія Тютчева повна думки, але він був насамперед художником. Він жагуче любив життя. Радісним прийняттям життя наповнені вірші “Я пам’ятаю час золоте”, “Ні, мого до тебе пристрасть я”, “Ще землі сумний вид…”, “Весна”, “Весняні води”, “Весняна гроза”. І в той же час саме природа, на думку поета, – вище блаженство людини. Тютчев володів надзвичайно живим і безпосереднім почуттям природи. Поет […]...
- Портрет моєї сестри. Твір-опис Я хочу жити в просторому двоповерховому будинку з більшими вікнами з різьбленими лиштвами. На даху обов’язково повинна бути яскраво-червона черепиця, а на ковзані, як у казках Пушкіна, я посаджу півня, якого сам виріжу й прикрашу в самі неймовірні, яскраві кольори. Навколо будинку я обов’язково посаджу березу, ялину й каштан. А перед будинком у мене буде великий палісадник, не тільки для мене й моєї сім’ї, але й для бджіл. У будинку, […]...
- Поезія Л. Глібова “Журба’ перлина української лірики Леонід Глібов любив Чернігівщину, часто приїжджав помилуватися краєвидами, поблукати старенькими вулицями, відпочити на березі річки Снов. Під час одного з таких приїздів він замислився над тим, що ще недавно по цій землі ходив Тарас Шевченко, писав, малював, а сьогодні його вже нема. Так народилася поезія “Журба”, яка була покладена на музику М. Лисенка і стала улюбленою піснею кількох поколінь “Стоїть гора високая”. У поезії автор описав лагідну, ніжну теплу пору […]...
- Стокрила поезія Лесі Українки Епітет “стокрила” – це, на жаль, не моя вигадка. Цей епітет взято з творів Лесі Українки. Первинно він стосувався весни, але мені здається, що поезію авторки загалом можна назвати стокрилою. У давні часи символом поетичної творчості був Міфічний Пегас – крилатий кінь, що символізував натхнення й творче піднесеній. Імовірно, пегас, що приносив натхнення письменниці, теж був стокрилим – настільки досконалими видаються читачам її твори. Поезія Лесі Українки настільки різноманітна, що […]...
- Поезія і життя Ганни Ахматової “Інші люди ходять у світі, радіють, падають, забиваються друг об друга, але все це відбувається тут, у середині світового кола, а от Ахматова належить до тих, які дійшли якось до його краю – і що б їм повернутися і піти назад у світ? Але от, вони б’ються, болісно і безнадійно, у замкнутому кордоні, і кричать, і плачуть”, – писав про Ганну Ахматової її близький друг. Разюче чиста і відкрита поезія […]...
- Твір “Чим приваблює сучасних читачів середньовічна східна поезія” І Одним із самих видатних поетів середньовічного сходу був відомий усьому світу поет-гуманіст Омар Хайам. Він вважається неперевершеним майстром складання чотиривіршів філософського змісту. Слід сказати, що на прикладі поезії Омара Хайяма можна вивчати східну поезію середньовіччя, яка відрізняється глибоким змістом і мудрістю багатьох поколінь східних мудреців. Найбільш популярною на сході у всі часи була поезія рубаї, представником якої був і Омар Хайам. Рубаї являє собою мініатюрний викінчений твір, який виражає […]...
- Символи моєї Батьківщини У центрі малюнка зображено тризуб, що символізує нині державу Україну. Це зображення Герба України. Тато мені розповідав, що колись навіть за натяк на тризуб у яких-небудь зображеннях людину могли посадити до в’язниці. Це було за радянських часів. Милі з дитинства символи моєї рідної землі зображені на малюнку. Ось кетяг калини, ніби дивовижне коштовне каміння. Калина була й залишається символом невмирущості України, бо скільки проливалося крові за рідний край, а він […]...
- Аналіз вірша “Смичок і струни” Інокентія Федоровича Анненского Крім того, зовнішній і внутрішній мири не зображуються в його віршах з рівним або подібним ступенями подробиці. На першому плані в Анненского частіше – зовнішній мир, а прямих позначень почуттів і щиросердечних рухів суб’єкта в його віршах порівняно небагато. Інше важливе нововведення Анненского – використання буденних, повсякденних подробиць “зовнішньої” життя. Якщо колись образні емоційні паралелі черпалися поетами насамперед з миру природи пейзаж, зміна пір року, метеорологічні явища, то Анненский сміло […]...
- Улюблена пісня моєї мами Моя мама народилася в селі, але зараз живе в місті. Коли вона була маленькою дівчинкою, то часто слухала пісні, які співала її мама, моя бабуся. І багато з них пам’ятає й досі. Наприклад, коли у мами сумний настрій, вона співає пісню: “Зоре моя вечірняя” Зоре моя вечірняя, Зійди над горою, Поговорим тихесенько В неволі з тобою. Розкажи, як за горою Сонечко сідає, Як у Дніпра веселочка Воду позичає. Як широка […]...
- Поет і поезія у ліриці Ганни Ахматової “Поет у Росії більше, ніж поет”, – говорить відоме виречення. Можливо, саме цим обумовлена пильна увага до теми поета і поезії у російській літературі. Поет і юрба, поет і правда, поет і зло – міркування про ці проблеми стали традиційними у вітчизняній поезії. Пророк, ізгой, сівач “розумного, доброго, вічного”, небожитель, слуга народу – таким уявляли собі поета великі лірики. Свій внесок у розвиток цієї теми внесла і Г. Ахматова. Думка […]...
- Лірико-філософська поезія Светлова Голос Михайла Светлова в поезії був неголосним. Романтик, лірик, пісняр, він віддавав перевагу м’яким, пастельним фарбам яскравим, масляним. Светлов писав просто, довірчо, немов про таємно-особистий. Писав про епоху, про революцію, про героїзм. У поезії Светлова зачаровує сталість його симпатій і прихильностей. Будучи поетом сучасним, із широким поглядом на мир, із серцем, відкритим назустріч молодості, він до кінця своїх днів залишався комсомольцем двадцятих років – за духом, по темпераменті. Під комсомольським […]...
- Французька поезія Французька поезія має давню й незрівняльну історію. Вона вплинула на розвиток не тільки західноєвропейської, але й світової літератури. Українські митці вважали своїм обов’язком через перешкоди у широкий народний вжиток кращі поетичні твори Франсуа, Війона, Віктора Гюго, Теофіли Готьє, Поля Версена… Інтимна лірика, вірші, присвячені жінці, коханню, сповнені ніжності й захоплення чарами жіночої вроди – невід’ємна складова фр. поезії. Ще в ранньому середньовіччі фр. трубадури створили величезну кількість пісень, присвячених жіночій […]...
- Поезія Мандельштама У листі Мандельштама до Тинянову є слова: “От уже чверть століття, як я, заважаючи важливе із дрібницями, напливаю на російську поезію, але незабаром вірші мої зіллються з нею, дещо змінивши в її будові й складі”. Нічого не скажеш – усе здійснилося, усе збулося. Немов алмаз на склі, немов різцем по камені мандельштамовское слово перебороло матерію часу й стало культурою. Про себе Мандельштам говорив так: “Ми – смисловики”. Його вірші щільні […]...
- Які почуття викликала в мене поезія “Писанка’ І. Калинця Поезія Ігоря Калинця надзвичайно яскрава і самобутня. У ній пульсує і промениться національний дух, вона випоєна живлющими соками рідної землі. Душа просто не може залишатися байдужою, коли до неї торкаються вірші цього поета. У них – пам’ять нашої історії та роду, українська духовна спадщина. У них живуть воєдино злиті язичництво і християнство. Коли я читала поезію І. Калинця “Писанка”, то неначе гойдалась у якомусь казковому промінні. Було таке відчуття, що […]...
- Поет і поезія у творчості Б. Пастернака Поезія часто говорить про себе сама – вустами авторів. Ті або інші аспекти поетичного призначення залучають до себе увагу різних поетів. У російській літературі ця градація представлена великими її іменами, такими, як Пушкін, Лєрмонтов, Тютчев, Некрасов, Блок, Маяковський, Ахматова. Свою, оригінальну думку по цьому питанню висловив і Борис Пастернак. Вона з’явилася наслідком його загальних світоглядних і естетичних поглядів і являє собою послідовну, витриману в єдиному ключі систему. Перше, що привертає […]...
- Поезія Гійома Аполлінера Аполлінер став теоретиком сюрреалізму. Цей термін належить саме йому і означає “надреалізм”. Гійом закликав поетів бути Ікарами, провідниками суспільства. Поет, вважав він, мусить боротися зі старими поетичними штампами, творити несподіване, експериментувати. Поет-лірик залишив декілька збірок своїх віршів. “Надреальність” поезії Аполлінера виявляється в сюжетах, образах, самій будові віршів. Через зорові образи він прагне розкрити внутрішній спіт, почуття. Ці образи ніби нанизуються один на інший. Усе, що бачить поет, підкоряється його внутрішньому […]...
- Портрет моєї подруги Моя подруга Дарина вчиться зі мною з першого класу. Навіть на першій у нашому житті шкільній лінійці ми стояли поруч. Тоді я й звернула увагу на дуже серйозну чорняву дівчинку, яка притискала до себе величенького портфеля. Мені захотілося з нею потоваришувати. З першого класу й до сьогодні ми сидимо за однією партою. За роки спілкування я досконало вивчила зовнішність Даринки, і навіть намагалася намалювати її. Даринка красива дівчина з чорними, […]...
- Поезія втрат ранньої Анни Ахматової Розмірковуючи над загадкою популярності поезії Анни Ахматової, перш за все думаєш про одну особливість – вміння сказати небагатьма словами про найглибші почуття, про найсокровенніше. Так в одному з віршів “Молюсь окопному лучу”, на перший погляд, лише змалювання гри сонячного промінця “на рукомойнике моем”. Про душевний стан майже нічого не сказано, але “серце пополам” – найвиразніше говорить про напругу чекання й переживання ліричної героїні. Усі її втрати пропущені через сприйняття світу. […]...
- Вид з вікна моєї кімнати. Твір-опис місцевості на основі особистих спостережень Цього літа я по-новому подивився на свій двір. А все почалося з того, що рано-вранці мене розбудили сороки. Вони влаштували метушню у кронах старих тополь, які щільно підступають до нашого будинку. Не прокинутися було неможливо: таким різким та голосним був сорочиний крик. Голосів інших птахіи просто було не чути, хоча зазвичай у кімнату долітають цвірінькання горобціи, посвист ластівок, воркування голубів. Врешті-решт я заснув, а потім, коли двір наповнився голосами людей, […]...
- З вікна моєї квартири Я завжди радію тому, що вікна моєї квартири виходять не на гучний проспект або трасу, а на дачні сади, за якими видно ліс. Саме тому я не повісила у своїй кімнаті картину із зображенням пейзажу, хоча дуже люблю пейзажі. Вигляд з мого вікна – найкраща картина, яка тільки може бути. Це найкращий, постійно мінливий пейзаж. Узимку сади і ліс білі, такі білі, що в сонячну погоду на них неможливо дивитися, […]...
- Україна моєї мрії Я народився в Україні, і мені безмежно дорога ця земля. Це і Тарасова гора під Каневом, це край дивовижної природи, край, де колись панували славетні козаки: сильні, мужні, красиві люди, а головне – вільні! Багатство України – це золоті пшеничні лани. Ось чому на нашому прапорі є жовтий колір, який і символізує безмежні лани пшениці. Другий колір на прапорі – блакитний – це чисте небо України. Любити свою Батьківщину – […]...
- Україна моєї мрії – I варіант 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ І варіант Немає у світі нічого кращого за рідний край. Край, де народився, живеш. Де поряд з тобою живуть батьки, друзі, прості люди. Це залишається на все життя. Батьківщина, ти завжди в серці! Моя рідна Україна, яких тільки випробувань не випало на твою долю, хто тільки не зазіхав на твоє багатство, красу, родючі землі, працелюбний народ! Але ніхто не зміг устояти перед твоїми чарами, […]...
- Поезія “Два кольори” Дмитро Васильович Павличко народився 28 вересня 1929 р. в селі Стопчатові на Івано-Франківщині в багатодітній селянській родині. Початкову освіту майбутній поет здобув у польській школі села Яблунів. Вчився у Коломийській гімназії та радянській десятирічці, а 1948 року вступив до Львівського університету. Студентом він очолював літературну частину Львівського театру юного глядача. 1953 року Д. Павличко вступив до аспірантури, досліджував сонети І. Франка, але невдовзі залишив наукову роботу. Того ж року вийшла […]...
- Поезія Марини Цвєтаєвої В історії російської поезії ім’я Марини Іванівни Цвєтаєвої стоїть поруч із іменами таких великих поетів, як Ахматова, Пастернак, Мандельштам. Вона – поет своєрідний, безумовно талановитий і безпосередній. Її вірші наповнені повітрям, світлом, безмежним простором. Будучи неординарною особистістю, Цвєтаєва відбивала у поезії самі складні почуття, погляди, емоції. Усе хотілося побачити, відчути, запам’ятати у своєї яркій і світлій ліриці: …золоті часи, Де погляд сміліший і серце чистіше! О, золоті імена: Гек Фін, […]...
- Поезія А. Рембо і поезії У. Уітмена Чому в світі так багато поетів? Хіба не все ще сказано? Можливо, і багато, тому, що кожен поет додає до всесвітньої скарбниці поезії щось неповторне. І ми відчуваємо: без цих слів не можна цілком розуміти світ. Вірші Артюра Рембо – це сповідь людини, яка відчуває своє “я” контрастом у світі. Все, що він робив, як мислив – це суцільний виклик писаним і неписаним законам суспільства. Поет шукав своє місце серед […]...
- Поезія А. Малишка – глибоко лірична, щира, безпосередня Поет глибоко переживає те, про що пише. Його творам притаманна ліричність, емоційність, простота, прозорість змісту. Тому однією з особливостей поезії О. С. Малишка є її музикальність. Поет був сам музично обдарованою людиною, мав чудовий голос, добре співав. На слова А. Малишка написано понад сто пісень композиторами О. Білашом, Платоном і Георгієм Майбородою, Л. Ревуцьким та іншими. Це насамперед “Пісня про рушник”, “Вчителька”, “Ми підемо, де трави похилі”, “Київський вальс”, “Стежина”, […]...
- Поезія Г. Р. Державіна Поезія Г. Р. Державіна – одне із самих значних явищ у російській літературі XVІІІ століття. Поетичний діапазон Державіна незвичайно широкий. У його творчості створюється образ гідного громадянина й освіченого правителя, сатирично викриваються високопоставлені чиновники, затверджуються ідеали патріотизму й служіння батьківщині, прославляється героїзм росіян воїнів У всім він поет зі своєю особою, зі своєю програмою, зі своєю правдою Він сміло йде на руйнування звичних уже для його часу норм класицизму й […]...
Categories: Твори з літератури