Поетичне змалювання побуту та звичаїв Київської Русі в поемі О. Пушкіна “Пісня про віщого Олега”
О. Пушкін, видатний російський поет, із дитинства захоплювався творами фольклору, переказами про життя народу в давні часи. В зрілому віці він вивчав історію свого народу. Цей інтерес до історичного минулого знайшов відображення в багатьох творах митця.
Поема О. Пушкіна “Пісня про віщого Олега” переносить читача у сиву давнину, в часи Київської Русі. В ті давні часи наші предки поклонялися язичницьким богам. Головним богом був громовержець Перун. Саме про нього згадує поет, говорячи про незалежність старого чарівника від земних владик:
Перунові тільки покірний старик.
Стародавні слов’яни вірили у ворожбу, пророцтва волхвів. Зустрівши старого чарівника, віщий Олег захотів дізнатися, що чекає на нього в майбутньому:
Повідай, улюбленцю вічних богів, Чи скоро я землю покину?
Старий ворожбит пророкує князеві переможні бої, йому не страшні заздрісні недруги, не зможуть завдати йому шкоди і зрадники. Княжий кінь – вірний його товариш, але саме він заподіє Олегові смерть. Князь, якого поет називає “віщим”, тобто “мудрим, проникливим”, замислився над словами волхва. І як не шкода було Олегові розлучатися з улюбленим конем, все ж
Він, спершись рукою на бранне сідло, Злізає з коня мовчазливо; І вірного друга князівська рука Востаннє голубить, ласкава й легка.
Вірного коня одвели у луга запашні, а князю підвели нового коня. Через багато років Олег згадав свого бойового товариша, баского коня. Почувши, що
…на крутому горбі Давно відпочинок знайшов він собі,
Князь захотів побачити останки коня. І ось тут, на дніпровському схилі, знайшов славний Олег свою загибель. Гадюка, що виповзла із жовтого кінського черепа, смертельно вжалила князя. Стародавні слов’яни вважали, що людина після своєї смерті потрапляє до іншого світу. Там вона продовжує таке ж життя, як і на землі. Тому в могилу разом із померлим клали його зброю, предмети побуту, гроші.
Під час похорону забивали коня та клали в могилу поруч із хазяїном. Ось чому сивий Олег із сумом говорить:
Спи, друг одинокий! Тебе пережив твій хазяїн старий, І от, як скінчу свої роки, – Не ти на траву упадеш запашну І кров’ю жаркою напоїш труну!
Був також у наших предків звичай, який зберігся і до наших днів: влаштовувати поминальний обід після похорону.
Схиляються гості над тілом в журбі, У келихах піняться вина: Князь Ігор і Ольга сидять на горбі;
Хмільна бенкетує дружина. Дружинники згадують юність свою, Коли, з ворогами рубались в бою.
Ось так зі сторінок поеми О. Пушкіна “Пісня про віщого Олега” в живих образах постають перед читачем картини побуту та звичаїв наших далеких предків.





Related posts:
- Поетичне змалювання давньоруської минувшини у баладі Олександра Пушкіна “Пісня про віщого Олега” Колись у давнину балада була однією з головних форм розповідей про певні подій або відомих людей. Навіть про деякі історичні факти ми можемо дізнатися лише з балад, народних дум або інших подібних творів. Сама минувшина живе у них. Але й пізніше поети намагалися відтворювати дух давнини, звертаючись до старовинних поетичних форм. Так виникла літературна балада. Однією з найвідоміших літературних балад є “Пісня про віщого Олега” відомого російського поета Олександра Пушкіна, […]...
- Містичний зміст твору О. Пушкіна “Пісня про віщого Олега” О. С. Пушкін, чиє ім’я тісно пов’язане із золотим віком російської літератури, був майстром творів різноманітної тематики, що належали до різних літературних жанрів. Це казки, балади, ліричні твори, повісті, поеми, романи. О. Пушкін часто звертався до фольклору, запозичуючи народну мову, сюжети, змальовував життя простих людей, звертався до історії. Наприклад, у баладі “Пісня про віщого Олега” поет зобразив реальну історичну особу – київського князя Олега. Про подію, яку описано у творі, […]...
- Містичний зміст твору Олександра Пушкіна “Пісня про віщого Олега” О. С. Пушкін, чиє ім’я тісно пов’язане із золотим віком російської літератури, був майстром творів різноманітної тематики, що належали до різних літературних жанрів. Це казки, балади, ліричні твори, повісті, поеми, романи. О. Пушкін часто звертався до фольклору, запозичуючи народну мову, сюжети, змальовував життя простих людей, звертався до історії. Наприклад, у баладі “Пісня про віщого Олега” поет зобразив реальну історичну особу – київського князя Олега. Про подію, яку описано у творі, […]...
- Пісня про віщого Олега О. С. Пушкін цікавився історією Київської Русі. Він читав літописи, вивчав архівні документи. Поет дуже добре знав народну творчість, і йому були відомі легенди про князя Олега, який правив у Києві на початку X сторіччя. Тож він створив “Пісню про віщого Олега”, дуже схожу на народну билину. Олегу підвладні води і суходоли, його щит висить на брамах Цареграда, його бояться і йому заздрять вороги. Ні пращ, ні стріла, ні кинджал […]...
- Балада Олександра Пушкіна “Пісня про віщого Олега”. Стисло Колись у давнину балада була однією з головних форм розповідей про певні подій або відомих людей. Навіть про деякі історичні факти ми можемо дізнатися лише з балад, народних дум або інших подібних творів. Сама минувшина живе у них. Але й пізніше поети намагалися відтворювати дух давнини, звертаючись до старовинних поетичних форм. Так виникла літературна балада. Однією з найвідоміших літературних балад є “Пісня про віщого Олега” відомого російського поета Олександра Пушкіна, […]...
- Роздуми над твором “Пісня про віщого Олега” Олег бы послушал – еще один щит Прибил бы к вратам Цареграда. Волхвы-то сказали с того и с сего, Что примет он смерть от коня своего! В. Висоцъкий Драматизм вірша О. С. Пушкіна “Пісня про віщого Олега” наводить на роздуми про ті суворі часи, коли жили наші древні предки. Докладно про життя й діяльність новгородського князя Олега розповідає в “Повісті минулих літ” Нестор Літописець. Після смерті князя Новгородського Рюрика князівством […]...
- Твір: Пушкін О. С.: Пісня про віщого Олега У старих російських літописах згадується, що в Києві правил Олег. Він зробив удалі походи на Царьград, убік Каспійського моря, звільнивши землі від набігів хазар, а для російських купців уклав з Візантією вигідний торговельний договір Про князя Олегові було складено багато пісень, легенд і переказів. Народ оспівував його мудрість, уміння пророкувати майбутнє, його талант чудового воєначальника, розумного, безстрашного й спритного. Наприклад, коли греки перекрили ланцюгами Босфорська протока, Олег поставив тури на […]...
- Твір по темі Пісня про віщого Олега У старих літописах згадується, що в Києві правил Олег. Він зробив удалі походи на Цареград, убік Каспійського моря, звільнивши землі від набігів хазар, а для російських купців уклав з Візантією вигідний торговельний договір. Про князя Олегові було складено багато пісень, легенд і переказів. Народ оспівував його мудрість, .уміння пророкувати майбутнє, його талант чудового воєначальника, розумного, безстрашного й спритного. Наприклад, коли греки перекрили ланцюгами Босфорська протока, Олег поставив тури на колеса […]...
- Чому для втілення твору “Пісня про віщого Олега” Пушкін обрав саме жанр балади? О. С. Пушкін був сучасником Карамзіна. Великий шанувальник історії свого народу, він, як відомо, був досить добре обізнаний з роботою Карамзіна і виявляв неабияку зацікавленість спільним минулим слов’янських народів – російського і українського. Ця зацікавленість посилилася після відвідин поетом Києва, де завжди особливо вшановувалася легенда про київського князя Олега. Пушкін побував на могилі князя, що знаходилася на горі Щекавиці. Це і стало безпосереднім поштовхом для реалізації поетом свого художнього задуму. […]...
- Князь Київської Русі Олег – історична постать Князь Олег був історичною особою. Про це свідчать документальні джерела: літопис “Повість минулих літ”, Новгородський літопис, хозарські та арабські документи. Він правив у Новгороді замість малолітнього сина Рюрика – Ігоря. Олег був або родичем Рюрика, або його воєводою. 1882 року князь Олег об’єднав Новгородське князівство з Київським. Це сталося так. Князь привів своє військо під Київ, сховав його в очереті біля Дніпра. Потім прийшов до міста, викликав із нього князів […]...
- Змалювання звичаїв стародавніх греків у поемі Гомера “Одіссея” Після закінчення Троянської війни грецькі вожді зі своїми дружинами, із здобиччю і бранцями повертатися на Батьківщину. Поема Гомера “Одіссея” розповідає про повернення додому, на острів Ітаку, хитромудрого Одіссея. Перед нами відтворено події давніх епох, автор знайомить нас із вдачами стародавніх людей, для яких були святі родина, честь, добропорядність. Юною дівчиною Пенелопа вийшла заміж за людину, набагато старшу за себе, незабаром він вирушив у Трою, і молодій дружині довелося довго чекати […]...
- Легенда про смерть київського князя Олега Легенда про смерть київського князя Олега Я перечитав багато міфів і оповідей про легендарних героїв, які прославилися нечуваною силою та звитягою. І здебільшого їхня смерть була раптовою та безглуздою, чесно кажучи, навіть принизливою. Ахілеса поцілили у п’ятку. Сосланові переїхали сталевим колесом коліна – єдине вразливе місце на його крицевому тілі. Проводир походу аргонавтів загинув під кормою власного корабля, коли той розвалився від старості. А смерть Геракла?.. А доля Едіпа?.. …Багато […]...
- Зображення звичаїв і побуту козацької старшини та російського боярства в поемі “Бояриня” Лесі Українки Син колишнього козака, а згодом московський боярин Степан, приїхавши з російськими боярами до козацької слободи, гостює в родині козацького старшини Олекси Перебійного і закохується в його дочку Оксану. Дівчина відповідає йому взаємністю, і молоді вирішують після весілля виїхати до Москви, де служить Степан, і влаштувати там своє сімейне життя, додержуючи українських звичаїв. Степан каже своїй нареченій: Мені тепер здається, що нігде На цілім світі вже нема чужини, Поки ми вдвох […]...
- Історія Київської Русі у “Велесовій книзі” Історія Київської Русі у “Велесовій книзі” І. “Велесова книга” – найдавніший літопис праукраїнців. ІІ. Історична цінність “Велесової книги”. 1. “Велесова книга” – пам’ятка-захист віри наших предків. 2. Оспівування у “Велесовій книзі” історичних злетів Русі. 3. Візантійські походи русичів у ІX столітті. ІІІ. Значення “Велесової книги”....
- Історія Київської Русі у прадавній літературі Небагато стародавніх книг залишилося в Україні, але коли бачиш фоліанти, що прийшли до нас із глибини віків, то на думку спадає, що котрийсь із них міг тримати в руках Володимир Мономах, воїн і політик, мисливець і художник, який одного разу сказав: “Що таке людина, як подумати про неї? Як небо уладнано, чи як сонце, чи як місяць, чи як зірка, і тьма, і світло?..” Давня історія Русі-України викладена у легендах, […]...
- Художня культура Київської Русі Саме на цій основі і в такому контексті вірувань і звичаїв з’являється на терені Східної Європи у ІІ половині ІХ ст. давньоруська держава – Київська Русь, культура якої є важливою частиною культури Середньовіччя. Це була багатонаціональна язичницька держава, для її зміцнення потрібна була наднаціональна світова релігія. Відповіддю на цю історичну потребу і стало хрещення Русі, ініційоване онуком Ольги та Ігоря князем Володимиром, який унаслідок цього отримав титул хрестителя. Але ще […]...
- Зобpаження укpаїнського побуту і звичаїв у повісті І. С. Hечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Ціла епоха відділяє нас від того часу, коли жив і твоpив письменник. З давнини лихоліття, з цаpства супостатів беpе початок його твоpчий шлях, а закінчується якpаз на поpозі нашої нової доби. І вже на ціле півстоpіччя твоpи пеpежили свого автоpа, оповідаючи новим поколінням пpо побут і звичаї укpаїнського наpоду в ту далеку давнину. Повість “Кайдашева сім’я І. С. Hечуя-Левицького знайомить нас з яскpавими каpтинами життя і побуту, обpядів і звичаїв […]...
- Культура Київської Русі Корені українського народу сягають часів, які передували добі Київської Русі. Своїми витоками наш народ тісно пов’язаний з історією слов’ян. У далекому минулому постала усна народна творчість доби Київської Русі. Відтоді до нас дійшли легенди й перекази, дружинні, святкові, весільні пісні, билини, колядки, прислів’я, приповідки. Чудовими пам’ятками давньоруської народної творчості є билини. Вони оспівують мужність і хоробрість богатирів, котрі самовіддано боронили рідну землю від ворогів. Твори усної народної творчості у всіх […]...
- Зображення українського побуту і звичаїв у повісті І. С. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Повість “Кайдашева сім’я” – вершина творчості І. С Нечуя-Левицького. За визначенням І. Я. Франка, вона належить “до найкращих оздоб українського письменства”. Згадуючи про свою роботу над повістю, автор писав про те, що в Україні часто трапляються сім’ї, в котрих постійні лайки та сварки; життя в таких сім’ях стає пеклом. Тема повісті – розповідь про українське пореформене село з усіма його складностями і суперечностями. Письменник, як уже зазначалося вище, добре знав […]...
- Поетичні картини народного побуту і звичаїв у повісті Михайла Коцюбинського “Тіні забутих предків” Поетичні картини народного побуту і звичаїв у повісті Михайла Коцюбинського “Тіні забутих предків” Протягом 1910-1913 рр. Михайло Коцюбинський побував в “українських Афінах” – так жартома називав село Криворівню на Гуцульщині. Письменник захоплювався цим краєм: “Я з головою поринув у Гуцульщину… Який оригінальний край. Який незвичайний казковий народ!” Зачарувала його не лише дивна природа, але й люди – талановиті, горді, мужні й вродливі. Де тільки не побував письменник, уявою своєю переносячи […]...
- Сатиричне змалювання державного устрою, законів та звичаїв Ліліпутії Відомий англійський письменник-сатирик XVІІІ століття, який уславив своє ім’я чудовим романом “Мандри… Гуллівера”, Джонатан Свіфт, одержав богословську освіту, декілька років працював священиком, активно займався політичною діяльністю. Після закінчення університету став секретарем впливового дипломата й царедворця Вільяма Темпля, у будинку якого мав можливість спостерігати життя королівських вельмож, яке пізніше він так майстерно відтворив у своєму творі “Мандри… Гуллівера”. Після смерті Темпля Свіфт знову стає священиком у маленькому містечку в Ірландії, країні, […]...
- Слово о полку Ігоревім – твір давньої Київської Русі Як твір художній “Слово” відзначається надзвичайною образністю мови. Отже, як зазначалося вище, в ньому дуже багато влучних епітетів, наприклад: “Гзак біжит сєрым влъком, Кончак ему слід править к Дону великому”; іноді епітети поетично сміливі, наприклад: “Един же изрони жемчюжну душу из храбра тіла чрес злато ожереліе”; так само численні в “Слові” метафори: “Другого дня вельми рано кровавыя зори свєт повєдают”; “Дремлет в поле Ольгово хороброе гнездо. Далече залетело” і т. […]...
- Показ побуту, повір’їв, звичаїв у творі “Тіні забутих предків” – ІV варіант МИХАЙЛО КОЦЮБИНСЬКИЙ 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ІV варіант У творі М. Коцюбинського “Тіні забутих предків” зображене життя гуцулів, тобто мешканців Карпат. Їхній побут, традиції, мова настільки відрізняються від побуту, традицій, мови інших українських селян, що може виникнути така думка, що гуцули належать до зовсім іншого народу. Але, швидше за все, цей дикий народ, що заховався десь у Карпатах і мало турбується проблемами іншого світу, багато зберіг і запам”ятав від наших […]...
- Розвиток культури Київської Русі Суспільним ладом східних слов’ян був общинно-родовий лад, який уже в VІ-VIII століттях почав трансформуватися у феодальні відносини. У IX столітті новий суспільний лад стає панівним, до того ж постійна боротьба з Візантією і кочівниками вимагала формування сильної об’єднаної держави, яка б могла протистояти загарбникам. У цих умовах у другій половині IX – на початку X століття з’являється велика давньоруська держава – Київська Русь. її територія простягалась від Карпат до Волги […]...
- “Слово о полку Ігоревім” – велична пам’ятка літератури Київської Русі “Слово о полку Ігоревім” – найвидатніша пам’ятка культури східних слов’ян, живе джерело трьох братніх літератур – української, російської, білоруської. Із “Слова…” ми дізнаємося про життя наших предків, про їхню величну боротьбу з різними нападниками. Боронити Руську землю від половців було найголовнішим завданням князів руських XI-XII століть. В основу сюжету “Слова…” покладено розповідь про невдало завершений похід новгород-сіверського князя Ігоря Святославича в союзі з його братом Всеволодом, сином Володимиром і племінником […]...
- Твір Зобpаження укpаїнського побуту і звичаїв у повісті І. С. Hечуя-Левицького Кайдашева сім’я Зобpаження укpаїнського побуту і звичаїв у повісті І. С. Hечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Ціла епоха відділяє нас від того часу, коли жив і твоpив письменник. З давнини лихоліття, з цаpства супостатів беpе початок його твоpчий шлях, а закінчується якpаз на поpозі нашої нової доби. І вже на ціле півстоpіччя твоpи пеpежили свого автоpа, оповідаючи новим поколінням пpо побут і звичаї укpаїнського наpоду в ту далеку давнину. Повість “Кайдашева сім’я І. С. […]...
- КНИГИ КИЇВСЬКОЇ РУСІ Характерні особливості рукописної книги Київської Русі Рукописна книга Київської Русі має певні, притаманні тільки їй особливості. Уже майстрів перших відомих нам книг характеризували високий рівень художньої культури, довершений смак. Перше, що варто зазначити, це різноманітні формати та обсяги книг залежно від змісту та призначення: або великий фоліант близько тисячі сторінок пергаменту чи паперу, або невеличка книжка кишенькового розміру. Вони виконані й скомпоновані гармонійно, а їх обсяг відповідає формату. Це свідчить […]...
- Зображення українського побуту і звичаїв у повісті “Кайдашева сім’я” Хоч минуло більше століття, але ім’я видатного українського письменника І. Нечуя-Левицького не забуто. Та й як можна забути, коли його твори й досі приносять читачам насолоду, розповідаючи про кохання та ненависть, ворожнечу та мир, радість та горе селян! А головне, я ніби опиняюся у самому селі і можу зблизька роздивитися усі звичаї та побут українського народу. Після відміни панщини трохи полегшало селянам, вони стали більше працювати на себе. Але водночас […]...
- Вплив фольклору на словесне мистецтво Київської Русі Київська Русь – могутня слов’янська держава, глибинна історія якої оспівана в давньоруських билинах, літописних легендах, у творах вітчизняних і візантійських письменників. Найбільша держава середньовічної Європи займала величезний простір від Ладозького і Онезького озер до Дунаю, від Карпат до Волги. Київська Русь часів свого розквіту представлена чудовими пам’ятками зодчества, живопису, прикладного мистецтва, історичними, публіцистичними, художніми творами. Головним мистецтвом на той час був фольклор, який став істотним чинником самобутнього розвитку вітчизняної літератури. […]...
- Картини народного побуту в поемі “Енеїда” Понад двадцять п’ять років писав І. П. Котляревський свою поему “Енеїда”. Цю поему можна з усією відповідальністю назвати “головною справою його життя”. В ній він зміг осмислити багато найважливіших сторінок життя України, змалювати українську культуру і побут, створити живий, правдивий образ українського козака. Багато привабливих сторінок у цій поемі. Та по-справжньому вражають своєю живописністю і повнотою картини народного побуту. Так, часто бачимо ми наших героїв-троянців за столом, соснові дошки якого […]...
- Світове значення візантійської культури та її вплив на культуру Київської Русі Світове значення візантійської культури важко переоцінити. Саме Візантія зберегла протягом Середньовіччя греко-римську культурну основу і вже цим підготувала розвиток гуманізму епохи Ренесансу. І хоча в ХІ ст. християнська церква розпалася на західну – римсько-католицьку і Східну – греко-православну, і Візантія належала до Східної зони, саме візантійська культура мала великий вплив не тільки на східну культуру і країни православні, але й на західні культури. Вплив же Візантії на культуру Київської, а […]...
- Зв’язон історії Київської Русі з історією людства у “Повісті минулих літ” У 1110 році Нестор закінчив роботу над новим літописом – “Повістю минулих літ”. На початку твору Нестор чітко сформулював своє завдання літописця – розповісти, звідки пішла земля Руська, і хто в Києві княжив. Але літописець не зосередився тільки на цьому питанні. Він зумів пов’язати історію рідного краю з історією всього людства, яку знав із Біблії. Нестор почав свою розповідь від всесвітнього потопу і розселення на Землі синів Ноя. Брати розділили […]...
- Зображення в повісті М. Гоголя “Тарас Бульба’ побуту й звичаїв Запорозької Січі Запорозька Січ, дивовижний суспільний лад, відомий світовій науці як козацька християнська республіка, а запорозькі козаки – бойова сила, сформована на демократичних засадах самим народом. Січ була у всіх на вустах, про неї говорили як про якесь царство волі і права, про неї співали кобзарі, складали пісні й легенди. Це був оплот козацтва в Україні. Сюди з усієї України тікали старі й молоді козаки, шукаючи притулку від ганьби, загоюючи рани. З […]...
- Літописання на Русі Історики пов’язують виникнення літописання на території України-Русі з прийняттям християнства і появою слов’янської абетки, яку створили просвітителі Кирило та Мефодій. Літописи розповідають про те, що відбувалося на київських землях у той чи інший час. Деякі з них записані також зі слів очевидців давніх подій. Наприклад, вважається, що літописні згадки про переможні походи київського князя Олега на греків, записані ченцем Нестором-літописцем за народними переказами. Адже в часи правління самого Олега літописання […]...
- Людина та її доля Ім’я великого російського поета Олександра Сергійовича Пушкіна входить у наше життя ще з раннього дитинства з прекрасними віршами та чудовими казками. Назавжди залишаються у нашій пам’яті незабутні герої його творів. Пушкін народився в сім’ї, де добре знали й любили літературу. Великий вплив на поета мала усна народна творчість; пісні, казки, легенди. Глибокий інтерес виявляв Олександр Сергійович і до славної історії своєї країни, яку потім відтворював у своїх незабутніх художніх творах. […]...
- Твір на тему – Зображення народного побуту й звичаїв у повісті І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Іван Нечуй-Левицький – відомий письменник-реаліс, у своїх творах він змальовував життя кріпаків і заробітчан, інтелігенції та героїв минулого України. Значне місце в його творчості посідає повість “Кайдашева сім’я”. Письменник неначе був свідком тих подій, у повісті ми можемо побачити побут українського села, включаючи навіть інтер’єр хати. Характеризуючи своїх персонажів, письменник не шкодує народно-пісенних епітетів, зворотів і метафор, він яскраво змальовував й одяг кожного героя. Він часто використовував багатства фольклору, яскравим […]...
- Поетичне змалювання образу вічного революціонера в поезії “Гімн” – ІІ варіант ІВАН ФРАНКО 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ II варіант У багатогранній творчій спадщині І. Франка визначне місце належить його ліриці, що стала найбільшим досягненням українського поетичного слова після Шевченкового “Кобзаря”. Як і Великий Кобзар, Каменяр говорив саму правду. Простотою і глибиною своєї поезії він був найближчий до Шевченка. Його поетичне слово стало виразником громадсько-політичних ідеалів революційно-демократичної інтелігенції, зброєю у боротьбі за інтереси трудового народу. Класичним зразком такої поезії є вірш “Гімн”. […]...
- Зображення українського побуту та звичаїв у повісті Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” В творі Івана Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” правдиво висвітлено український побут та звичаї. Завдяки автору ми й сьогодні можемо уявити, яким було життя селян після скасування кріпацтва – коли нарешті люди скинули з себе жахливе ярмо і стали працювати на самих себе. Важливим пріоритетом стає земля. Тому за кожен її клаптик люди боролися навіть з ріднею. Селяни стали вільні від кріпацтва, але багато хто потрапив у полон своїх егоїстичних поривань. Де […]...
- Я повертаюсь у сиву давнину Розміщено від Tvіr в Суббота 29 мая Про що розповідає О. С. Пушкін у баладі. Так, я повертаюсь у далеке-далеке минуле, і мене супроводжує туди О. С. Пушкін. Далеке десяте століття. Що цікавило там поета? Чому постать першого київського князя приваблює його? Пушкін намагається зрозуміти, чим жив князь, яким він був, як вдавалося йому мати мир зі всіма країнами. Про це ми дізнаємося від волхва. Які риси звичайної людини притаманні […]...
- Веселі поради від Олега Чорногуза: сміх заради сміху чи привід замислитись над власною поведінкою? Цікаві метаморфози відбуваються, коли читаєш гуморески Олега Чорногуза. Спочатку захоплюєшся темою і з цікавістю спостерігаєш за розвитком подій, сміючись з поведінки героїв, а за мить раптом усвідомлюєш, що й тобі доводилось так чинити чи говорити тими самими фразами. Це наче поглянув на себе збоку: не такий вже ти й сам бездоганний. Виявляється, оточуючі зовсім не так, як тобі хотілося б, сприймають окремі твої слова або вчинки. Хочеш-не-хочеш, а змушений замислитися […]...
Categories: Твори з літератури