Свої погляди на поезію Верлен виклав у вірші початку 70-х років “Поетичне мистецтво”, де музичність вірша протистоїть визначеності змісту. Верлен радив звертатися до незрозумілих образів та віддавати перевагу нюансам, переливам, а не різким тонам. І хоча Верлен мав на увазі легку неточність уяви, такий принцип відкривав шлях алогізму. Сам Верлен не надавав своєму віршу значення програмного маніфесту, як пізніше сприйняли його поети-символісти. “Не можна ж розуміти “Поетичне мистецтво” буквально”, – говорив Верлен, продовжуючи писати ясно та зберігати у своїй творчості традиційні розміри та рими.
Нова поетика Верлена зумовлюється зовсім новим типом поетичного мислення. Поет посилює ритміко-інтонаційну єдність вірша, при цьому послаблюючи логічність та зв’язність поетичного тексту. Головне для нього – єдність враження від вірша.
Такий підхід обумовлювався прагненням створити нову універсальну поетичну мову.
Поезія Верлена загострює найсумніші почуття. Поет передає тонкі відтінки і глибокі суперечності душевних поривів. Лунає “Осіння пісня”, і відчувається, як осінь впливає на підсвідомість людини і її минуле, немов вона хоче передати людині свою лютість і хмурість.
Так само сумом перейнятий вірш “Так тихо серце плаче”, настрою печалі ліричного героя відповідає природа, вірна супутниця творів автора. Вона не залишає його і під час “Сентиментальної прогулянки”, коли Верлен блукає на самоті, супроводжуючи свою печаль. Біле латаття у відблиску червоного заходу сумує на озері, загадковість авторського смутку підкреслює туман.
Прозорим натяком на нещасливу долю закоханих стає милування ліричного героя дикими качками, що кличуть одна одну. І в той же час усе стихає, провалюючись у темряву ночі. Ніч дає тимчасову перерву героєві, дає спокій К та відпочинок від сумних думок, від зітхань, від страждань. Природа і людина є одним цілим, однією душею, однією піснею, а якою вона буде – вирішувати людині, – таким є кредо французького романтика Поля Верлена.





Related posts:
- Осінні пісні Поля Верлена Поезію видатного французького поета Поля Верлена визначають як щоденник довгих мандрів його душі в морі життя. Для того, щоб зрозуміти її, треба ознайомитись з життєвим шляхом митця. Сумні осінні пейзажі майже завжди акомпанували почуттям, світобаченню і світосприйняттю Верлена. Його поезія – це лірична сповідь, історія переживань. У першій збірці сонетів автор писав: “… моя душа народилася для жахливих катастроф”. Це пророцтво підтвердилось життям: боротьба за політичну волю, спроба доброго сімейного […]...
- Поль Верлен велична постать французького символізму Поль Верлен – неперевершений поет-лірик, який з непересічною майстерністю розкриває у своїх творах найінтимніші переживання людини. Його поезії властива сповідальність і свіжість почуттів, гра напівтонів, відтінків барв і почуттів, нюансів вражень та емоцій. У середині 60-х років ХІХ ст. Верлен разом з поетами Рембо і Малларме став засновником поетичної групи “Парнас” – могутньої течії французького символізму. Він мав ще одного літературного вчителя – Шарля Бодлера, чиї “Квіти зла” також відзначили […]...
- Осінні пісні Верлена Плачеться в моєму серці, як дощить над листом Сумні пейзажі осені завжди супроводжували творчість Поля Верлена, акомпанували його почуттям та світобаченню. Бо поезія Верлена – це історія його душі, дзеркало його настроїв. Особисті переживання автора багато в чому перепліталися з епохальними проблемами, власні катастрофи – з катастрофами доби. Поет – це людина, яка надзвичайно тонко й глибоко все відчуває, прагне до краси й гармонії. Зло й жорстокість, несправедливість і фальш боляче вражають серця митців і народжують вірші: в […]...
- Поль Верлен – велична постать французького символiзму Поль Верлен – неперевершений поет-лiрик, який з непересiчною майстернiстю розкриває у своїх творах найiнтимнiшi переживання людини. Його поезiї властива сповiдальнiсть i свiжiсть почуттiв, гра напiвтонiв, вiдтiнкiв барв i почуттiв, нюансiв вражень та емоцiй. У серединi 60-х рокiв ХIХ ст. Верлен разом з поетами Рембо i Малларме став засновником поетичної групи “Парнас” – могутньої течiї французького символiзму. Вiн мав ще одного лiтературного вчителя – Шарля Бодлера, чиї “Квiти зла” також вiдзначили […]...
- “Моє серце й душа в надпориві…” І. Поль Верлен – один із представників поетів-символістів. ІІ. “Уві сні я мрію про вірші…” 1. Музика у слові – найголовніша вимога Верлена. 2. Світ почуттів ліричного героя. 3. “Ніде я втіхи не зайшов…” ІІІ Вплив поезії П. Верлена на творчість поетів пізнього періоду, зокрема творців Срібної доби....
- Поль Верлен великий французький символіст Поль Верлен – неперевершений поет-лірик, який майстерно розкрив у своїх творах найінтимніші переживання людини. Його поезії властива сповідальність і свіжість почуттів, гра напівтонів, відтінків барв і почуттів, вражень та емоцій. У середині 60-х років XІX ст. разом з поетами Рембо і Малларме Верлен став засновником парнасців – могутньої течії французького символізму. Поет закликав до музичного звучання поезії, і сам володів цим мистецтвом досконало. Згодом Верлен відкинув поетичні правила парнасців, а […]...
- Основні естетичні принципи та поетичне новаторство символістів Символізм – напрям у європейському мистецтві 1870-х-1910-х років зосереджений переважно на художньому зображенні за допомогою символу тобто знака, багатозначно алегоричного і логічно суперечливого образу. Символізм пов’язаний з ідеалістичним світосприйняттям з культом індивідуалізму і повної свободи особистості, з уявленням про те що мистецтво вище, ніж “вульгарна” реальність. Напрям цей поширився у всій Європі й проникає у живопис та інші види мистецтва, особливо – музику. Отже першими на шлях символізму стали французькі […]...
- Особливості французького символізму. Логічно-інтелектуальна схема Щоб краще зрозуміти тему про французький символізм XІX столітті, я створив малюнок – схему про його розвиток. Мені довелося всього – навсього використати підручник – нічого особливого, але моя гора “Парнас” здивувала мене. Постараюсь описати це на словах. Вершиною мого малюнка стало сонце – символ бога Аполлона, покровителя мистецтва. У сонці напис: “Парнас”, 1852 – це дата створення французького мистецького угрупування. Окремі молоді, талановиті, сміливі літератори – Шарль Леконт де […]...
- Особливості творчості Федеріко Гарсія Лорки і Поля Елюара, її зв’язок із сюрреалізмом Сюрреалізм – авангардиська течія, що виникла на межі 1910-20-х років у французькій літературі й поширилася на інші види мистецтва і в інші країни, передусім у іспанську літературу та живопис. Серед засновників сюрреалізму – А. Бретон, Л. Арагон, Ф. Супо, Поль Елюар, Т. Тцара. Те, що серед засновників сюрреалізму назване ім’я засновника дадаїзму є показовим фактом: література сюрреалізму дійсно тісно пов’язана, багато чого успадкувала в літератури “дада”. До речі, і Поль […]...
- Поетичне новаторство символістів Література кінця XІX – початку XX століття – один з найцікавіших етапів розвитку світової літератури. У свідомості людства ще живуть прекрасні образи класичної літератури XІX століття, а вже нове століття диктує свої критерії цінностей. Тому з’являються літературні і мистецькі напрями, течії, стилі, серед яких новий літературний напрям, що одержав назву символізм. Поезія, згідно з теорією символістів, має підходити до дійсності через тонкі намітки і напівкольори. Краса та істина осягаються не […]...
- Символістичні образи в поезіях Поль Верлен – неперевершений поет-лірик, який з непересічною майстерністю розкриває у своїх творах найінтимніші переживання людини. Його поезії властива сповідальність і свіжість почуттів, гра напівтонів, відтінків барв і почуттів, нюансів вражень та емоцій. У середині 60-х років ХІХ ст. Верлен разом з поетами Рембо і Малларме став засновником поетичної групи “Парнас” – могутньої течії французького символізму. Він мав ще одного літературного вчителя – Шарля Бодлера, чиї “Квіти зла” також відзначили […]...
- Славетний син французького символізму творчість Малларме Французький поет, один з провідних теоретиків символізму. Творчий доробок поета – елітарна поезія з досить витонченою ускладненою символікою, поетична проза, есе. Ж. П. Сартр стосовно самобутності поезії Малларме писав, що в його віршах “нічого немає, крім матерії, вічного бурління буття, що саме по собі виростає і саме себе заперечує”. Рання творчість Малларме тісно пов’язана зі школою поетів-парнасців, які проголошували витонченість, красу, пластику, досконалу форму вірша; ліричному героєві притаманні бунтівливість, дух […]...
- Мій улюблений вірш французьких символістів Немає жодних сумнівів – це “Поетичне мистецтво” Поля Верлена. Сміливе до блюзнірства, воно наслідує відомі біблійні слова: “Спочатку було Слово”. Поет вимагає від колег зрівнятися з Творцем, бути творцями й побудувати власний світ за своїми уподобаннями. І він має бути заснованим не на слові, незграбній спробі людства відтворити красу, а на самій красі: “Спочатку – музику!” Так починає створюватися Всесвіт, вільний від жорсткої земної визначеності: тут фосфоресціюють мінливі барви, переливаються […]...
- А. Малишко: поетичне слово і мелодія Андрій Самійлович Малишко – один із тих українських письменників, чиє поетичне слово чарує душу, звеличує помисли, дає насолоду. Так, саме любов, Іира, ніжна, надає сили поетові для творення. Уміючи добре співати, маючи чудовий голос, здібності музиканта й навіть Ьмпозитора, Андрій Малишко відкрив свою душу для народної пісні. Поет писав, що його напували з дитинства піснями, він прагнув запам’ятати їх зміст, ш згодом використати той ліричний нектар у віршах. Митець вийшов […]...
- Поетичне “я’ поезій В. Маяковського Про поезію Маяковського найчастіше сперечаються, тому що непросто прийняти його вірші й зрозуміти – надто вже вони незвичайні. Але це – справжня поезія, тому що вона сповнена виразних і естетично переконливих художніх образів, які передають мінливість і багатство навколишнього світу. Яке ж поетичне “я” цього поета? Перш за все воно яскраво виражене, як годилося футуристові. Він ставить своє “я” врівень з цілим світом, тому й звертається до Землі: Земле! Ты! […]...
- Поясніть поетичне новаторство творів Д. Г. Байрона Джордж Гордон Байрон, англійській лорд, був людиною вільнодумною. Його політичні, религійні та моральні погляди разюче відрізнялися від поглядів класу аристократії, до якого поет належав з народження. Це у повній мірі відобразилося у його творчості, в його палкій та бунтівній поезії. Як творчий метод поет сповідував романтизм, а ідеї романтизму стверджують самоцінність кожної особистості, її право на свободу поглядів, на індивідуалізм. Навіть серед романтиків того часу Байрон – окрема, дуже яскрава […]...
- П’єр де Ронсар – видатний поет французького Відродження П’єр де Ронсар – видатний поет французького Відродження, жив і творив з 1524 по 1585 рр. у Франції. Він став провідною фігурою літературної групи “Плеяда” , до якої, крім Ронсара, увійшли провідні письменники, поети та драматурги Франції: Жоашен Дю Беллі, Жан Дора, Жак Пелетьє дю Манс, Жан-Антуан Де Баіф, Ремі Белло, Етьєн Жодель, Понтюс Де Тіар. Народився П’єр де Ронсар 11 вересня 1524 року в шляхетному сімействі, що володіло замком […]...
- Мистецтво молодого П. Тичини Павло Григорович Тичина прийшов у літературу на зламі епох. Кінець XІX – початок XX століття був позначений усталеною ідеологією в літературі і водночас пошуками нових мистецьких засобів. Письменники старшого покоління обстоювали думку про те, що література має зображувати реальних людей і реальні події. На противагу теоріям віддзеркаленого зображення життя приходять пошуки нових форм, нових моделей літературного мистецтва. Ось у такий непростий час у літературу прийшов Павло Тичина і вже першою […]...
- Твір-опис за картиною Поля Гогена “Морський берег” 5 КЛАС НЕЛІТЕРАТУРНІ ТЕМИ Твір-опис за картиною Поля Гогена “Морський берег” Пейзаж “Морський берег” зображує Туринську затоку на Мартиніці. На першому плані художник зобразив вузьку смугу піщаного берега, на якому де-не-де ростуть невеличкі кущики зелені. Декілька екзотичних дерев, покручених постійними вітрами, чіпляються корінням за піщаний грунт. Крони цих дерев рідкі, гілки кострубаті. Вони здаються на картині зайвими, адже своїми стовбурами немов заступають красу затоки і неба, вкритого білими хмарками. На […]...
- Вплив фольклору на словесне мистецтво Київської Русі Київська Русь – могутня слов’янська держава, глибинна історія якої оспівана в давньоруських билинах, літописних легендах, у творах вітчизняних і візантійських письменників. Найбільша держава середньовічної Європи займала величезний простір від Ладозького і Онезького озер до Дунаю, від Карпат до Волги. Київська Русь часів свого розквіту представлена чудовими пам’ятками зодчества, живопису, прикладного мистецтва, історичними, публіцистичними, художніми творами. Головним мистецтвом на той час був фольклор, який став істотним чинником самобутнього розвитку вітчизняної літератури. […]...
- Давньогрецький театр: театральне мистецтво як синтез мистецтв “Драма” погрецькому означає “перебіг дій”, але найбільше здивує сьогоднішнього читача фактична відсутність дії у грецькій трагедії. Заледве намітившись у діалозі, вона, здається, навмисне гальмується просторим монологом або стилістично ускладненою піснею хору. І справді, античний автор зовсім не дбав про те, щоб на оркестрі зображувати саме дію. Не чекав і глядач на розгортання дії, адже афінський глядач був обізнаний з міфом, він знав, що спіткає того чи іншого героя. За таких […]...
- Поетичне слово славетного прозаїка Пантелеймон Куліш відомий передусім як прозаїк, засновник жанру історичного роману в українській літературі. Але перу цього автора належить і чималий поетичний доробок. Особливу увагу привертають твори, які ввійшли до збірки “Хуторна поезія”: “До кобзи” і “Рідне слово”. Назва збірки “Хуторна поезія” є образною: Куліш наголошує на тому, що вірші, вміщені в збірці, написані саме народною мовою. До того ж звертає на себе увагу чітке протиставлення “хутір-місто”, що його вклав автор […]...
- Поетичне слово І. О. Буніна Поезія Івана Олексійовича Буніна, одного з найвидатніших майстрів літератури XX століття, являє приклад прямування російської лірики до опанування новими художніми стилями. Для творчості Івана Буніна характерно те, що він ніколи не поривав внутрішніх зв’язків з Росією, жив і творив з любов’ю до неї. Дитинство і юність Буніна пройшли серед прекрасної природи, що позначилося на формуванні в майбутнього поета і творчого світовідчуття. Першою публікацією Буніна був вірш “Над могилой Надсона”, який […]...
- Агасфер – герой роману французького письменника Ежена Сю “Вічний жид” Легендарним прототипом образу А. послужив персонаж християнської легенди, що виникла в пізнє середньовіччя. Згідно з легендою, коли Христа вели на Голгофу, він, стомлений вагою хреста, хотів присісти біля будинку одного єврейського ремісника, але той, озлоблений і змучений роботою, відштовхнув його, сказавши: “Іди, не зупиняйся”. “Я піду, – сказав Христос, – але й ти будеш ходити до кінця віку”. З тих пір А. приречений на вічне життя і вічне поневіряння, до […]...
- До французького шансоньє Ірванець Олександр До французького шансоньє Це є поезія найвища, Це є найвища простота, Коли передаються вірші, Як поцілунки – з уст в уста. Твої пісні легкі і світлі , Та пам’ятай – у цьому світі Є свистуни і стукачі. Ліричний герой питається у гітари, кому потрібна її душа. Вдягайся модно, лайся модно, Та час від часу пригадай, Як слухав дзвона Квазімодо В глухонімому Нотр-Дам. Він припадав до дзвона тілом, Він разом з […]...
- Переказ Уроки французького Распутіна В. Г План переказу 1. Хлопчик їде з рідного села в райцентр продовжувати своє утворення. 2. Важке життя героя в місті. 3. Федька, син господарки, знайомить його із хлопцями, які грають на гроші 4. Хлопчик учиться грати в “чику”, починає вигравати й купує на виграні гроші молоко. 5. Героя б’ють нечесно граючі хлопці. 6. Тишкин розповідає вчительці про те, що хлопчик грає на гроші. 7. Лідія Михайлівна починає займатися з ним французькою […]...
- Передмова до “Кромвеля” – естетичний маніфест французького романтизму Розглядаючи ситуацію, що склалася у французькій літературі другої половини 20-х років, журнал “Глоб” писав на початку 1827 p.: “Література напередодні свого 18 брюмера, тільки хтозна, де її Бонапарт”. Але вже в тому ж 1827 р. французька романтична література отримала свого “Бонапарта”, ним став Гюго після публікації знаменитої передмови до драми “Кромвель”. Молоді романтики, що об’єдналися в черговий “Сенакль”, визнають його своїм ватажком, згадана передмова була сприйнята ними з ентузіазмом, як […]...
- Поетичне змалювання давньоруської минувшини у баладі Олександра Пушкіна “Пісня про віщого Олега” Колись у давнину балада була однією з головних форм розповідей про певні подій або відомих людей. Навіть про деякі історичні факти ми можемо дізнатися лише з балад, народних дум або інших подібних творів. Сама минувшина живе у них. Але й пізніше поети намагалися відтворювати дух давнини, звертаючись до старовинних поетичних форм. Так виникла літературна балада. Однією з найвідоміших літературних балад є “Пісня про віщого Олега” відомого російського поета Олександра Пушкіна, […]...
- Новела Мопассана “Пампушка” як реалістична художня модель французького суспільства “Пампушка” – соціально-психологічна новела, написана Мопассаном у 1880 році, після її опублікування автор став знаменитим. Тема новели – зображення подій франко-прусської війни та дослідження психології людей у цих екстремальних обставинах. Опис відступу французів та окупації Руана пруссаками композиційно є передмовою до основної сюжетної лінії, реалістичним тлом, Сюжетна лінія новели – опис поїздки групи руанців до Гавра, власне їхньої втечі від окупантів та дослідження їх поведінки і психології під час поїздки. […]...
- “Сонячні кларнети” П. Тичини – поетичне вираження авторського розуміння гармонії Всесвіту Уже своєю першою збіркою “Сонячні кларнети” Павло Тичина здобув загальне визнання читачів і критики. Вона вийшла друком у 1918 році. У віршах її поєдналися дві музи – Музика і Поезія з братом Живописом. Тому картини заговорили звуками, звуки утворили полотна, слова засяяли барвами. Внесений у заголовок книжки незвичний образ – символ сонячних кларнетів якнайкраще відбиває сутність індивідуального стилю молодого Тичини. Ним поет підкреслював сонячно-музикальний характер своєї творчості, вказував на синтез […]...
- Мистецтво бути собою Важко сказати, чи існує взагалі таке мистецтво – бути собою. Це, скоріше, право бути собою таким, яким ти є. І щоб інші сприймали тебе саме таким, бо коли кожен намагається тебе “переробити”, це викликає спротив, небажання піддаватися чужим впливам і, взагалі, породжує неадекватну реакцію стосовно тих подій, що відбуваються. Перш ніж творити себе, – бути собою, – слід з’ясувати, який ти є? Що ти можеш? Мабуть, треба бути режисером свого […]...
- “Пісня про Роланда” зразок французького героїчного епосу Король наш Карл, великий імператор, Сім довгих літ в Іспанії провів. Гористий край здобув він аж до моря, – Нема вже замка, щоб йому не здався, В руїнах всі міста і їхні мури, Крім Сарагоси на верху гори. Король Марсилій править там невірний, Мухмеду служить, Аполліна молить, – Та не минуть йому за те біди. “Пісня про Роланда” є класичним зразком давнього французького епосу. Первинно цей текст виконувався на зразок […]...
- Велике мистецтво – Портрет Стендаля Роман – це дзеркало, з яким ідеш великою дорогою. Воно відбиває то блакить небозводу, то брудні калюжі й вибоїни. І людину, що несе дзеркало, ви обвинувачуєте в аморальності… Дзеркало відбиває бруд, і ви звинувачуєте дзеркало. Звинувачуйте краще дорогу з її вибоїнами, а ще певніше – шляхового доглядача, який допускає, щоб на дорозі стояли калюжі та скупчувалось багно. У будьякому різновиді мистецтва, як не старайся, досягнути величі – якщо ти дійсно […]...
- Мистецтво у моєму житті Я не скажу, що мистецтво для мене понад усе. Воно є в моєму житті ще з дитинства, коли мати зажуреним голосом співала мені колискової, бо я був дуже крикливий. Спати не давав, а як приспить мене, то години зо дві спокою в домі. А потім знов співи. Ще нічого не розумів, а музика і поезія вже були біля мене. Малим я видирався на диван, щоб роздивится картину, яка на стіні […]...
- Славетний син французького символізму У молоді роки Стефан Малларме. як і інші символісти, захоплюється творчістю Бодлера, потім читає твори Леконта де Ліли, Банвіля і Готьє. Малларме починає писати самостійно і у своїх перших творах перевагу віддає парнаському об’єктивізму і вишуканості. На його думку, мистецтво – це щось священне, своєрідна нова релігія, яка вимагає від поета самовідданості і служіння. Малларме вірив, що тільки обрані люди здатні розуміти прекрасне. Взірцем для наслідування для нього були сгаровинні […]...
- Спілкування – це наука чи мистецтво? Гадаю, що кожен на питання: чи вмію я спілкуватися, – відповість так: “Скільки живе людина, стільки вона вчиться”. Знань ніколи не буває багато. А знання мовного етикету характеризують загальний рівень інтелекту й культури особистості. З питань культури спілкування написано чимало досліджень мовознавцями, психологами, вченими різних наук. Чому ж цьому питанню надається так багато уваги? Спілкуватися можна “грамотно” й “безграмотно”. Партнерів по спілкуванню можна перетворити на недругів, а можна – у […]...
- Мистецтво в житті людини Що може знати людина про іншу? Лише споглядати її вчинки й робити висновки, але лише суб’єктивні. Тоді як же пізнати людину, її світ? Марсель Пруст вважає, що єдиною можливістю такого пізнання є мистецтво. У романі “Кохання Свана” є “я” головного героя й те, що можна побачити через це “я”. Себе він осягає через потік суб’єктивних станів. Його “я” – це сприймання людини, приреченої на самотність. Здається, саме кохання здатне зруйнувати […]...
- Література XX ст.- мистецтво оновлених традицій і сміливого Мета: дати учням поняття про тематичне, стильове й жанрове багатство літератури XX ст.; розвивати навички формулювання й висловлювання власних думок щодо творів цього періоду, вивчених у попередніх класах; розвивати вміння сприймати інформацію на слух, виділяти головне; виховувати любов до книги, естетичний смак. Обладнання: портретна галерея письменників XX ст., ви – ставка їхніх творів. Теорія літератури: тематика, стилі, жанри, літературні течії, напрями, традиції, новаторство. ХІД УРОКУ І. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ […]...
- Російська література й мистецтво Творчість народу Заколотна поетична творчість незмінно супроводжує народу протягом всієї його історії, будучи художнім відгуком на найбільші події дійсності. У різні епохи народна творчість приймала різні форми. Для XVІІІ в. характерне виникнення нових тим і образів, викликаних до життя історичними умовами, що змінилися Центральне місце в усній народній творчості XVІІІ в. займають пісні й перекази про Пугачова. Недарма О. С. Пушкін цінував у них “печатка живої сучасності” . Ці пісні створювалися в […]...
- Поетичне відтворення історії України в поезії Максима Рильського Тема рідної землі не раз втілювалася Рильським у яскраві образи. Це були вірші про чарівну красу околиць Романівки, про принади улюбленого Києва. Фашистська навала, окупація України загострили патріотичні почуття поета. Вже у вересні 1941 р. було створено урочистий хорал “Україні”. В найтрагічніші дні пізньої осені 1941 р., коли під чоботом німецьких окупантів опинилася майже вся Україна, на антифашистському мітингу українського народу 26 листопада в Саратові Рильський прочитав щойно написану урочисту […]...
- Пісенні корені поезії Т. Г. Шевченка – ТАРАС ШЕВЧЕНКО
- Проблема українізації в п’єсі М. Куліша “Мина Мазайло”
Categories: Твори з літератури