Підкова І. Жиленко

Related posts:

1. Неповторний світ поезій Ірини Жиленко Дитинство – найкращий час у нашому житті. Це пора відкриттів, мрій, фантазій, чарівних пригод. І хочеться побути в дитинстві якнайдовше. У силах поезії зберегти ці таємничі миті, повертаючи нас до них кожного разу знову й знову. Яскравий світ дитячих мрій виразно постає в творах Ірини Жиленко. Завдяки багатій уяві авторки по столиці літає чарівна казкова Жар-птиця, у буфеті живе гном, а сніг світиться усіма кольорами. У поезії “Жар-птиця” чарівниця годує […]...
2. Блискуча гра фантазії у поезії Ірини Жиленко Злітайте! Небо ж бо велике, Хто на Пегасі, хто і так… Ірина Жиленко Поетеса Ірина Жиленко не мислить свого життя без польоту мрій. Вона знає, що діти, її улюблені читачі, часто літають “на кульках, планерах і зміях”, а тому вона вирішила випустити в повітря і свою чарівну Жар-птицю, щоб було чим захоплюватись, щоб було чому радіти, щоб посвітліли лиця у всіх, хто побачить це диво. Проте екзотична пташка, не звична […]...
3. Чарівний світ поезії Ірини Жиленко Ірина Жиленко – дитя війни. Вона залишалась сиротою ще в зовсім маленькому віці й знайшла підтримку в іншій родині. Тому, мабуть, вірить вона в людське добро, у чудеса, в казкове перетворення світу. Світогляд поетеси надзвичайно оптимістичний. Навіть свої мемуари вона назвала “Ното £егіепз” – “людина святкуюча”. Незважаючи на політичні перешкоди для національного розвитку, на тяжкі втрати в коли друзів – поетів у шістдесяті – сімдесяті роки’ XX століття, Ірина Жиленко […]...
4. Відображення історії українського козацтва в поемах Шевченка “Іван Підкова”, “Тарасова ніч” ШЕВЧЕНКО ТАРАС Письменник, художник, громадський діяч. Центральна постать не тільки українського літературного процесу, а й української культури взагалі. Став культовою постаттю, своєрідним символом духовності української нації, її самосвідомості. Його творчість мала вирішальне значення в становленні й розвитку нової української літератури та літературної мови. Збагатив літературу новими темами, ідеями, був новатором у пошуках нових художніх форм та засобів. Романтична творча система Шевченка відзначається синкретизмом стилів, природною реалістичністю світосприйняття. 1814 р. 9 […]...
5. Чарівний світ поезії Жиленко Ірина Жиленко – дитя війни. Вона залишалась сиротою ще в зовсім маленькому віці й знайшла підтримку в іншій родині. Тому, мабуть, вірить вона в людське добро, у чудеса, в казкове перетворення світу. Світогляд поетеси надзвичайно оптимістичний. Навіть свої мемуари вона назвала “Homo feriens” – “людина святкуюча”. Незважаючи на політичні перешкоди для національного розвитку, на тяжкі втрати в коли друзів – поетів у шістдесяті – сімдесяті роки XX століття, Ірина Жиленко […]...
6. Жар-птиця І. Жиленко Жар-птиця Сусідка моя – чарівниця – Годувала надвечір родзинками У клітці золоту Жар-птицю З очима – намистинками. Одного разу сусідка не замкнула клітку – і пташка вилетіла на волю. Летіла все вище, так гарно, так вільно, Як в найзолотішім, найкращім мультфільмі… Дорослим і дітям Яснішали лиця… Проте трьохсотлітня гава, яка себе називала Павою, вирішила, що Жар-птиця непристойно яскрава. І вся вороняча орава Зчинила люту стрекотняву: “Вона яскра-яскра-яскррава! Таку чужу нескромну […]...
7. За золотими вікнами зірок… І. Жиленко За золотими вікнами зірок… В земному Києві нема для мене весен. По осені – мій кожен день і крок. А як у вас там, в Києві небеснім, За золотими вікнами зірок? В земному Києві така стара я стала! А вам Господь років не добавля. Така ж яскрава посмішка у Алли! Такий же чорний чуб у Василя! В земному Києві – безмірність самоти. Там вірші, чай і дим од сигарет. Куди […]...
8. І світла алея… І. Жиленко І світла алея… І світла алея Веде до стрімкої води. Поезія побудована на риторичних запитаннях, за допомогою яких підкреслюється особливий внутрішній стан ліричної героїні: Скажи мені, де я? І звідки ця легкість ходи? Засипаний квітом Будиночка сонячний дах. Гроза відкотилась… І змиті дощем на зорі, В мені засвітились Акацій стрункі ліхтарі. І світла алея… І пляж, і старенький причал. Скажи мені, де я? І звідки ця спрага спочатку? Розкрити Вікно […]...
9. Гном у буфеті І. Жиленко Гном у буфеті Ти знаєш, у нашому домі, В старому буфеті, давно Живе мій добрий знайомий – Старенький буфетний гном. Він знав ще дідуся хлоп’ям, А маму – малим дівчатком, Гукав пустунам: “Ай-яй!”, Слухняним давав шоколадки. Гном у багряному ковпачку золотить на свята сервізи. Він любить какао пить, Смоктати м’ятні гостинці. Так довго і солодко спить В старій музикальній скриньці. Гном дружив з однією маркізою, у якої навчився гарних манер. […]...
10. Зимовий мотив з візитом пічника І. Жиленко Зимовий мотив з візитом пічника Душа земне переросла, Небесного ще не сягнула, Краєчок неба одгорнула На рівні серця і чола – Заплакала і геть пішла… Бо ще була душа мала. Рости ж так боляче і страшно А ми ж худобонька домашня – Нам треба хатнього тепла. Сусід – Пічник, якого пошукати… Я радісно йому обід Збираю. І тепліє хата. Коли ж зійшов на землю вечір – Зійшла за вечором звізда, […]...
11. ПОЕТИЧНА ТАЙНА ІРИНИ ЖИЛЕНКО Згадалося: то були золоті часи… Ще не почалися літературно-поетичні погроми, ще моє покоління не виключили з університету, не склали “чорних маланчуківських списків” – кого на двадцять кращих років одірвати од літератури, ще все було одвертим, щирим і наївним, і далі таки згадалося, як у затишній оселі подружжя Дроздів збиралася поетична юнь, пила каву, пахучу й міцну, читалися вірші, говорилося, вірилося у справді справжнє і, може, велике літературне майбутнє. Згадалася Ірина […]...
12. Нарешті сніг! Цього року осені, здавалося, не буде кінця. Уже давно опало листя з дерев і птахи відлетіли у вирій. У будинках давно вже увімкнули опалення, а зими все ще не було. День у день я визирав уранці з вікна своєї кімнати, сподіваючись побачити там сніг. Але снігу не було. І справді “унылая пора”! Тільки одного разу сніжок ненадовго припорошив місто, але вже за годину-другу почав танути. Утворилась мокротеча. Це мені зовсім […]...
13. Який буває сніг? Який буває сніг? Який буває сніг? “Білий, холодний”, – скажете ви. Але це так нудно! Я хочу вам розповісти, яким я бачив сніг упродовж лише одного зимового дня. Уранці я прокинувся та підійшов до вікна. З неба, кружляючи, повільно падали великі сніжинки. Здалеку їх не можна було розгледіти. Я вийшов на вулицю, простягнув руку. На долоню впало декілька сніжинок. Які вони гарні! “Сніг буває візерунчастим”, – подумав я. Удень визирнуло […]...
14. Політ мрій Поетеса Ірина Жиленко народилася в 1941 році в Києві. Вона рано втратила батьків. Потім навчалася і працювала одночасно. Коли Ірина закінчила вечірнє відділення Київського державного університету імені Т. Г. Шевченка, то спочатку працювала вихователькою в дитячому садку, потім – у редакціях газет та журналів. В творчому доробку поетеси є багато поезій для дітей. Це книжки “Достигають колосочки”, “Вуличка мого дитинства”, “Казки буфетного гнома”, “Двічі по два дорівнює кульбабці” та інші. […]...
15. Василь Герасимюк Перший сніг Перший сніг Автор створив своєрідний образ першого снігу за допомогою персоніфікації та порівнянь: Притишив кров. Притишив крок, І вищі стали гори. Йде перший сніг, Немов пророк, В якого серце хворе. Як важко дихати йому! Як свіжо доокола! Ступає у порожню тьму Нога різьблена, гола. Йде сніг – немов під гору йде – ледь дише, хоч безплотний, І палець на уста кладе, як знак мерця холодний. Ліричний герой відчуває гостру потребу […]...
16. Найсмачніші в світі яблука Прямо під вікном моєї кімнати росте яблунька. Пам’ятаю, як я все літо чекав, коли вже зможу поласувати її плодами. Аж ось наприкінці літа ми з дідусем потрусили деревце, схопили по яблучку. Та тільки вкусили – відразу скривились. – Ой, яке ж гірке та погане!- сказав я.- Зрубай, діду, це дерево. Воно нам не потрібне! На що дідусь, посміхнувшись, відповів: – У природі не буває нічого зайвого. Почекаймо весни. Навесні я […]...
17. Відповіді до теми: Українські народні загадки І. Що таке загадка? ІІ. Мої найулюбленіші загадки. 1. Золотий пішов, а срібний прийшов. 2. Що дістане зубами потилицю? 3. Кудись повзе, за собою хатку везе. 4. Сімсот соколят на одній подушці сплять. 5. Наскакалось, назвивалось, під припічком заховалось. ІІІ. Значення загадок....
18. Показ історичного минулого українського народу Розміщено від Tvіr в Суббота 29 мая Твір за поемами Т. Шевченка “Тарасова ніч” та “Іван підкова”. Творча палітра Т. Шевченка дуже різноманітна. Тема історії рідної батьківщини завжди хвилювала поета. Україна, як багато почуттів вкладено в це слово! Яка юна велична, неповторна у своїй мальовничій красі! Україна… Це гіркий полин на козацьких могилах і освячені багряною кров’ю поля жорстоких битв із завойовниками, широкі степи, що чули плач полонянок і стогін […]...
19. Твір про зиму “Опис снігу” Надворі вже зима. Вчора ввечері вулицю засипав сніг. Він спочатку не був густим, і тому всі думали, що скоро він припиниться. Сніг падав та губився на брудному асфальті. Я йшов вулицею, а маленькі грудочки снігу падали мені на куртку. Вони були зовсім непривабливі, не схожі на сніжинки. І відразу танули. Моя куртка зовні стала неприємно мокрою. Цей сніг не був подібний до справжнього. Адже зимовий сніг повинен бути густим, пухнастим, […]...
20. Майстерне зображення пір року у віршах – ІІ варіант – ВОЛОДИМИР СОСЮРА ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ВОЛОДИМИР СОСЮРА II Варіант Мабуть, немає такої людини на землі, яка б хоч інколи не милувалася явищами природи. А хіба може обійти тему природи справжній поет? Звісно, ні! Вірші Володимира Сосюри чудово передають настрій людини, яка не просто спостерігає за природою, а захоплюється нею. Зима у автора – це не звичайний білий сніг за вікном, а чудовий “білий кінь”, який “б’є об землю копитами”. Читаючи рядочки, […]...
21. Зимовий вечір – IІІ варіант III варіант Взимку темніє рано, і вечори довгі і темні. Не хочеться виходити на вулицю. Там темно, дме холодний, колючий вітер. З неба сіється якась бридка мряка або дощ. Але бувають і такі зимові вечори, які довго пам’ятаєш. Це коли нема вітру, іде сніг – ніби м’яке, пухнасте пір’я падає з неба. Надворі наче розвиднюється. Сніг лежить м’яким білим килимом на землі, деревах, самотніх лавах. Під світлом ліхтарів він блищить, […]...
22. Народний календар: Жовтень Жовтень перетворює осіння природа, золотом покриваються дерева, ліс шумить від листопаду. Дивляться знавці на погоду, так зиму по прикметах пророкують. З Покрова пора золотий осіни закінчується, наступає сумовита мокра пора з випадання першого снігу й низкою холодних дощів, від вогкості й назва місяця – грязник. Холодні вітри, мінливість погоди із сонця на дощ, золотий листопад – все це прикмети місяця жовтня. Це пора року, першу половину жовтня називають золотий восени, […]...
23. Народний календар: Листопад Листопад скидає останні листи, темн і холодними здаються оголені дерева. По народному календарі з Казанській зима заходить на поріг, затягаються калюжі льодом, дощ до вечора в сніг перетворюється. На Кузьминки зустрічали зиму, льодоставом оковує ріки й ставки, а з Матрен зима вдаряє морозами Холодний місяць у заморозках і туманах. Листопад – і не зима, і не осінь. Пора року, коли ліс скинув свої листи, ставки затягує тонким льодом, от-от стійким […]...
24. Живий куточок Влітку багато дітей гостять у своїх родичів: хто в селі, хто в іншому місті. Я часто відвідую свою тітку, і цього літа я гостила у неї близько місяця. Дні тягнулися поволі і одноманітно, здавалося, що жара долатиме нас вічно. Але один день у мене залишився в пам’яті. Моя подруга Олена запропонувала сходити в Палац для дітей і подивитися “Живий куточок”. В порівнянні із задушливими вулицями міста Палац для дітей здався […]...
25. Прогулянка рідним містом Я дуже люблю своє місто. А особливо люблю блукати старими вулицями центру. Окраїнні місця схожі між собою і з районами інших міст. А на стареньких вуличках, у старовинних будинках – краса і неповторність рідного міста. Тут забувається метушливість, плин часу і незгоди, а відчуваєш лише спокій, рівновагу, мир і радість у душі. Милуєшся найстарішим у Харкові величним Покровським собором або Успенською дзвіницею, що й понині відлічує години мелодійним дзвоном, старими […]...
26. Навіщо мені життя дане? Кожному з нас життя дають батьки. їх спонукають до цього різні причини. Одні бажають мати опору в старості, інші бачать у дітях мету свого життя. Антуан де Сент-Екзюпері писав: “Є таке тверде правило: підвівся вранці, умився, опорядився – і відразу упорядкуй свою планету”. Мені здається, він був цілком правий. І кожний із нас повинен спочатку одержати освіту, професію, а потім спробувати зробити щось для інших, для нашого світу. Звісно ж, […]...
27. Що ми довідаємося в сцені фантастичної брехні Хлестакова про його реальне петербурзьке життя? У третій дії комедії М. В. Гоголя “Ревізор” читач зіштовхується з несподіваним і потужним потоком брехні, що виходить із вуст одного із центральних персонажів – Івана Олександровича Хлестакова. Не знаючи майже нічого про теперішню біографію заїжджого парубка, ми спочатку приймаємо його слова за чисту монету. Однак незабаром розуміємо, що бурхливий словесний потік є не чим іншим, байкою, що складає як на ході, казочкою для провінціалів-роззяв. Розуміємо багато в чому завдяки […]...
28. Твір на тему – Зображення велич й краси козацької творчості Т. Г. Шевченка Україно, Україно! Серце моє, ненько! Як згадаю твою долю, Запраче серденько! Т. Г. Шевченко Тарас Григорович Шевченко – видатний поет української літератури, за своє життя він написав багато творів, кожний з яких є справжнім витвором мистецтва, в усі періоди творчості Шевченка бачимо його зацікавленість історією України, у своїх поемах “Холодний Яр”, “Тарасова ніч”, “Іван Підкова”, “Гайдамаки” та в поезії “До Основ’яненка” автор зображує велич і красу козацької звитяги. Шевченко пишався […]...
29. Без роботи день роком стає Іноді кожен із нас починає мріяти про те, як би хоч один день лишитися без занять у школі або без роботи. Ми плануємо, що робитимемо цього дня: спатимемо до обіду, дивитимемося телевізор досхочу – одним словом, будемо байдики бити. Але якщо насправді трапляється такий день, ми гарно почуваємося тільки пару годин, а потім нам починає чогось бракувати. Чого ж? Та саме того, від чого ми тікали! Ближче до кінця чверті […]...
30. Осінь. Зимовий вечір. Твір-опис Ще дуже тепло, але вже смутно від заходу збіглого літа. Дерева скидають обпалене за літо листя. Здається, що стовбури темніють, вони втомилися й хочуть спати. Невгамовні дрібні павучки з неймовірною швидкістю плетуть павутини, і ти, не бачачи, зриваєш їхньої пастки. Особливо радісні чомусь птахи. Хтось збирається в дорогу, хтось, од’ївшись за літо, готується до зими, а молоді виводки надзвичайно активні, пурхають, б’ються. Вони ще не знають, що таке зима й […]...
31. Твір-опис за картиною С І. Свєтославського “Зима” Може, тому, що зима – моя найулюбленіша пора року, я зупинилася на описі цієї картини. …Зимовий день у селі. Сніг на дорозі. Сніг на дахах хаток, сніг і далі – то, мабуть, поле, вкрите білим снігом. Двоє саней, у які запряжені коні: в одні – двоє, в інші – один, стоять біля паркана. І двоє з цих коней білі, наче вляглися саме так, щоб злитися з природою. Коні, схоже, стомилися, […]...
32. Перший день весни Ой, виходьте, дівчата, Та в сей вечір на вулицю Весну красну стрічати, Весну красну вітати! Весна – це початок життя. Уся природа пробуджуєть­ся, повертаються з вирію птахи. Дзвінкі струмки талої води котяться по схилах. Як весело стрічати весну! Першим днем весни вважають перше березня, але чо­мусь цей день найчастіше буває доволі морозним, зовсім зимовим. Ой, не хоче зима залишати українські простори! Буває, увесь березень відлиги змінюються морозами: так змагається зима […]...
33. Чим будинок богатий? Обережи нашого будинку Колись навіть саме згадування про обереге, про їхній вплив на наше життя називали забобонами й висміювали. І останнім часом у побут народу знову повертають традиції, які складалися століттями. Із сивої Давнини прийшов до нас звичай прикрашати житло оберегами. Найчастіше їх виготовляють із природних компонентів, які символізують для людини здоров’я, затишок у сім’ї, любов, щастя. Іноді самі назви звичайних нам рослин підказують, яку роль вони зіграють у вживанні людиною. Хто не […]...
34. Як ми відзначаємо свята Наша родина велика, тому ми відзначаємо багато свят. Напередодні ми прибираємо у квартирі, мама готує щось смачненьке й обов’язково пече пиріг із яблуками, бо його люблять усі. А святкового дня ми гуляємо разом, а потім повертаємось додому, щоб скуштувати того найсмачнішого пирога. Найулюбленіші свята в нашій родині – дні народження. їх ми святкуємо аж шість – наші з братом, батьків та бабусі з дідусем. Кожен з нас готує подарунок для […]...
35. Весна, березень: опис природи навесні Природа навесні. Березень Березень-Протальник. Весна наступає, сонця додає. Сніжні завали починають танути від перших проміннячок тепла. У таловинах з’являються перші квіти – проліски. І місяць одержав ім’я – Протальник. Настав час водити хороводи й весну червону зустрічати. Березень: перші промені Опис природи провесни. От і довгі морози переміняються довгоочікуваним весняним теплом. Сніг ще довго буде лежати на холодній землі, а крижані вітри ще не один раз нагадають, що зима хоч […]...
36. Моє улюблене свято Свята бувають загальні і особисті. Я люблю загальні свята: Новий рік, Різдво, 8 Березня. Але найулюбленішим для мене є особисте свято – мій день народження. Це дуже веселий для мене день. Чому? Це відомо всім. Тебе всі вітають: і мама з татом, і дідусі з бабусями, і сестри з братами, і друзі. Всі розповідають тобі, як ти народився, який був день чудовий і особливий. Я приймаю подарунки, вислуховую побажання і […]...
37. Моя рідна вулиця взимку – І варіант 8 клас І варіант Прийшла зима. Морози так тріщать, що й виходити страшно. Вчора випав сніг, усе зробилося білим. Таким білим, що тепер нічого не можна відрізнить одне від одного. Я йду вранці своєю вулицею і не можу второпати, де білі дерева, а де білий день. Усе так сяє! Хлопці розрівняли сніг на майданчику біля хати, хтось приніс відро води і вилив прямо на сніг. Іще відро, іще, і – […]...
38. Твір “Весняний день” Після холодної зими, нарешті, настає довгоочікуване потепління. В ясний весняний день зовсім не хочеться сидіти в приміщенні. Хочеться вийти на вулицю та просто гуляти, дихати свіжим повітрям, грітися під ласкавим сонечком, слухати спів птахів, спостерігати пробудження природи. Весняний день наповнює повітря ароматами мокрої землі, молодої зелені, перших квітів. Весна запанувала в світі. Під променями теплого сонця швидко тане сніг, лише подекуди в тіні ще збереглися невеликі крижані острівці. Весело стукає […]...
39. Розповідь про вітер Мало хто з нас може сказати, що любить вітер. В думках одразу зринають картини холодної та вогкої днини. Вітер здуває з дерев останнє пожовкле листя, а дощ барабанить по стріхах та карнизах. Або навіть гірше, коли взимку люта хурделиця замітає дома и дороги. Небо стає сіро-білим і ледь-ледь проступають в такій хуртовини силуети будівель. У такі дні мрієш лише про домашній затишок. Прийшовши додому, ти загортаєшся в теплу ковдру и […]...
40. Мій Пушкін 26 травня 2003 року Пушкіну виконаєся 204 року, а мені 26 травня – четирнадцать. Для мене це подвійне свято. Ми з Пушкіним народилися в один день у Пушкінських Горах, на святій землі, і з перших днів свого життя я дихав тим же повітрям, що й великий русявоский поета. Мене возили в колясці по тимі ж доріжкам, по яких колись ходив сам Олександр Сергійович. У кожного своя дорога до великого поета. […]...