Кожна країна має офіційні символи, існують також символи і неофіційні. Так, літературний герой, природний об’єкт, рослина або тварина в різні часи ставали символами тих чи інших держав.
Цікаво поміркувати, що ж є символом України. Напевно, Дніпро. А ще – Запорозька Січ і образ козака. Звісно, калина – невід’ємна частина фольклору.
Може, образ сліпого старця-бандуриста. Якщо говорити про літературу, українська культура тримається на символі Шевченка – ця непересічна особистість давно вже стала справжнім образом-символом, набагато вагомішим, ніж просто письменник. Шевченко створив настільки важливі образи, що частина з них самі стали символами. Наприклад, образ Катерини.
До цього образу і звертається Л. Кисельов у своєму вірші. Важливості й вічності образу Катерини і присвячено його поезію із однойменною назвою.
Доки буде жити Україна В теплім хлібі, в барвних снах дітей – Йтиме білим полем Катерина З немовлям, притнутим до грудей.
Такими словами починає вірш автор. Вже з перших рядків ми розуміємо його думку: Катерина – філософський і психологічний образ-символ, історичний і людський тип, значення якого неоціненне. Він навіть називає Катерину Мадонною. Поет наголошує, що цей образ – узагальнений образ матері-страдниці, близький до образу біблійної Марії – варто берегти і не забувати:
Тільки би Шевченкова Мадонна В сніжне небуття не полягла!
Заклик Л. Кисельова одразу викликає відгук в душі читача – насамперед через щирість слів поета, через душевність і красу його поезії.
Патріотичний пафос був властивий творчості Кисельова. Зокрема, любов до дому відображена у поезії з промовистою назвою “Додому”. До того ж автор вважає домом не якийсь конкретний дім, а місто – Київ.
У вірші протиставляються два міста – Київ і Москва. Хоча з поетичних рядків ми не можемо зрозуміти усіх подій, що відбувалися в цих містах, ми одразу бачимо ставлення автора. Київ для ліричного героя – дім, Москва – лише простір, де відбулися певні події.
Л. Ки – сельов не розповідає прямо про те, що ж відбулося у Москві – тільки побіжно згадує “марево тих марень, тих розмов”. Але, які б життєві сцени не поєднували його з іншими містами, ліричного героя тягне додому – “до міста всіх кохань, де тополині вранішні тумани”, золото бань Софії, київські пагорби. Відчуття дому – одна з найбільших цінностей для героя, а можливість повернутися туди – велике щастя, яке не затьмарить легкий сум.
Читаючи вірші Кисельова, я відзначив для себе дві основні риси його творів – патріотичність і гуманізм. Автор дуже любить свою землю, любить Людину. Л. Кисельову випало дуже складне життя, але йому вистачило сили духу не втратити віру в добро, в батьківщину, в людей…





Related posts:
- Гуманістичний пафос, патріотичне звучання поезій Леоніда Кисельова Творча зірка Леоніда Кисельова зійшла на небосхил української поезії за зіркою Василя Симоненка, щоб з такою ж силою понести людям живе слово Поета із Божої ласки. Це слово вражає проникливим ліризмом і палким патріотизмом, поетичною філософією державотворення і своєю рятувальною суттю. Леонід Киселів був поетом двох мов, бо перші його вірші, відверто-сміливі й знакові, написані російською. Але вони несли потужний заряд українськості речника національно-державницької ідеї, символа свого часу: “… все […]...
- Образ української Мадонни в поезії Л. Кисельова “Катерина” Поезія Леоніда Кисельова “Катерина” вражає двома яскравими і значимими планами: історією України та постаттю національної Мадонни – Шевченкової Катерини. Ці два плани, дві теми, настільки органічно злиті, що становлять єдине ціле, наповнене глибоким символом поетове відкриття: Доки буде жити Україна В теплім хлібі, в барвних снах дітей, – Йтиме білим полем Катерина З немовлям, притнутим до грудей. Цей образ Мадонни – Катерини піднявся над роками української історії, в якій “Вилами […]...
- Катерина Леонід Кисельов Катерина Доки буде жити Україна, білим полем йтиме Катерина з немовлям біля грудей, а навздогін їй летить біле небо. Про дівочу цноту, про калину Не співай, поете, не квили, Бо іде сьогодні Катерина Тим шляхом, що наші кревні йшли. Вилами розхитували трони, Руйнували все старе дотла, Тільки би Шевченкова Мадонна В сніжне небуття не полягла! Тільки би вона донесла сина До свого народу, до людей. Біле поле. Біла Катерина З […]...
- Героїчно-патріотичний пафос “Енеїди” “Енеїда” І. П. Котляревського з’явилася у той час, коли на українських територіях царської Росії розформовувалися ко-оацькі слобідські полки, нищилися рештки автономії після зруйнування Катериною ІІ Запорозької Січі. У дискусіях про український народ переважала шовіністична імперська думка про те, що немає такого народу, що це лише плем’я без своєї мови і традицій. Відсутність державного захисту, соціальний і національний гніт гальмували духовний розвиток народу. Але художня література живилася соками народної мудрості, гумору […]...
- Патріотичний пафос вірша П. Тичини “Я утверждаюсь” Патріотизм – одне з найблагородніших людських почуттів, а тому поезія П. Тичини “Я утверждаюсь” завжди привертала до себе увагу, завжди була і буде цікавою українському читачеві. Вірш “Я утверждаюсь” поет написав у 1943 році. Це були роки, коли фашисти надто далеко зайшли в глиб нашої країни. Ось-ось у війні наступить переломний етап, і так потрібне віще слово – віра, що так і буде. “Я утверждаюсь” – саме така поезія, в […]...
- Героїчно-патріотичний пафос “Енеїди” – ІВАН КОТЛЯРЕВСЬКИЙ 9 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ “Енеїда” І. П. Котляревського з’явилася в той час, коли на українських територіях царської Росії розформовувалися козацькі слобідські полки, нищилися рештки автономії після зруйнування Катериною II Запорозької Січі. У дискусіях про український народ переважала шовіністична імперська думка про те, що немає такого народу, що це лише плем’я без своєї мови й традицій. Відсутність державного захисту, соціальний і національний гніт гальмували духовний розвиток народу. Але художня […]...
- Патріотичний пафос драми І. Кочерги “Ярослав Мудрий” У тривожні роки погляди митців часто зверталися в далеке минуле нашої Батьківщини, шукаючи там відповідей на питання. І тоді герої минулого ставали поряд з героями сучасності, будили почуття любові до рідної землі і відповідальності за долю Вітчизни. Іван Франко писав, що історичні твори з’являються тоді, коли в них виникає потреба і коли люди знаходять у них відповіді на гострі питання сучасності. Ця закономірність яскраво простежується на прикладі драми І. Кочерги […]...
- Патріотичний пафос балади А. Міцкевича “Світязь” Адам Міцкевич – геніальний поет і мислитель, що приніс світову славу польській літературі. Син небагатого шляхтича-адвоката, він ще з раннього дитинства бачив і добре знав життя простого народу, уважно слухав народні пісні, легенди, казки, мотиви й образи яких лягли пізніше в основу його чудових творів – балад, віршів, поем. ” Батьківщина поета – хутір Заосьє біля містечка Новогрудок. Край дитячих літ назавжди залишився у серці майбутнього поета як одна з […]...
- Патріотичний пафос повісті М. Гоголя “Тарас Бульба” “Думаєте, є що-небудь на світі, чого б побоявся козак?” М. Гоголь Не знайшовши у своєму оточенні позитивних характерів, здатних стати зразками для наслідування, Гоголь звернувся до минулого, до XVІ-XVІІ століть. Майже дев’ять років він писав свою історичну повість “Тарас Бульба”, що вийшла 1842 року. У цьому творі відбито епоху героїчної боротьби українського народу за своє національне звільнення. Центром визвольного руху стала Запорозька Січ, організація волелюбного українського козацтва, що знаходилася в […]...
- Твардовский: Коли від стін Берліна прийшов солдатів з війни додому Нам впадає в око разюча подібність між заключними рядками поеми й написаними під враженням поїздки на батьківщину ранньої восени 1945 року нарисом “У рідних місцях”. Це помічено багатьма дослідниками. От що цікаво: герой до кінця поеми стає знову безіменним. Перед нами – просто солдат. Це й Андрій Сивцов, і Михайло Худолеев, і той солдат, у якого “ні віконця ні, ні хати, ні господарки… ні синка” , і солдат Михайла Исаковского, […]...
- Пасербиця повертається додому Дещо іншою тип яги маємо у випадках, коли він сама затаскує у хату цих діток або коли до неї потрапляють заблукалі діти. Вона хоче їх засмажити і з’їсти. Діти завжди рятуються, іноді засовывают їх у піч і, втікаючи, прихоплюють з собою чарівний засіб/предмет, що рятує їхнього капіталу від погоні, котрий іноді якісь казкові багатства. Яга – далеко ще не єдиний дарувальник. Є постаті, які близькі їй за характеру, то, можливо, […]...
- Народнопоетична основа поезій циклу І. Франка “зів’яле листя” Збірка “Зів’яле листя”, мабуть, найліричніша у поезії І. Франка. Це щоденник особистих почуттів героя, наділеного живою душею, освіченою, розумною, та разом із тим неможливо не помітити міцної народнопоетичної основи віршів. У чому ж вона проявляється? У першій частині циклу “Зів’яле листя” бачимо традиційні образи-символи: Безмежнеє поле в сніжному завою, Ох, дай мені обширу й волі! Я сам серед тебе, лиш кінь підо мною І в серці нестерпнії болі. Образ самотнього […]...
- Патріотичний зміст збірки М. Рильського “Слово про рідну матір” І. Перше знайомство народу окупованої України із твором. ІІ. Патріотичний пафос збірки. 1. Спорідненість поеми “Слово про рідну матір” зі “Словом о полку Ігоревім”. 2. Відтворення історії України у “Слові про рідну матір”. ІІІ. Багатогранний образ України – центральний образ збірки....
- Поетичне “я’ поезій В. Маяковського Про поезію Маяковського найчастіше сперечаються, тому що непросто прийняти його вірші й зрозуміти – надто вже вони незвичайні. Але це – справжня поезія, тому що вона сповнена виразних і естетично переконливих художніх образів, які передають мінливість і багатство навколишнього світу. Яке ж поетичне “я” цього поета? Перш за все воно яскраво виражене, як годилося футуристові. Він ставить своє “я” врівень з цілим світом, тому й звертається до Землі: Земле! Ты! […]...
- Мої враження від поезій Р. Бернса та П. Шеллі Нещодавно на уроках зарубіжної літератури ми познайомилися з віршами Р. Бернса та П. Шеллі. Я хочу поділитися враженнями від цих поезій. Вірші шотландського поета Р. Бернса схожі на народні пісні. У них зображуються прості люди. Вони кохають і страждають, радіють і тужать, простою мовою розповідають про своє життя. У вірші “Моє серце в верховині” поет зображує любов до рідного краю: Будь здорова, верховина, любий рідний край. Честі й слави Батьківщино, […]...
- Головний герой поезій В. Симоненка I. Глибина думок і сила віршів Василя Симоненка. II. Образ ліричного героя поетичної спадщини В. Симоненка. 1. Ліричний герой – патріот своєї країни. 2. Краса героя інтимної лірики. III. Слово В. Симоненка – це справжнє надбання....
- Патріотичний дух “Слова про похід Ігорів” “Слово про похід Ігорів” являється найвизначнішою пам’яткою культури Київської Русі. Твір написаний невідомим автором, але пройшовши крізь віки він не перестає збуджувати в серцях читачів вир палкої любові до рідної землі, до своєї Вітчизни. Події, які автор зображує в поемі були досить тяжкими у віхах історії слов’янського народу. Адже це роки, на які припала феодальна роздробленість та занепад потужної держави Київська Русь. А причиною послужила затьмареність руських князів пошуками наживи, […]...
- Ліричний герой поезій P. M. Рільке Кожен твір видатного австрійського поета Райнера Рільке наповнений символами, які часто переходять із одного вірша в інший і стають наскрізними у творчості митця. Часто його поезії мають однакову назву, схожі за настроєм, тональністю, але їх різнять образи-символи. Кінець літа і початок осені у вірші “Осінній день” несе в собі печаль. Дозрівають останні ягоди, наливаються солодким соком, щоб стати п’янким вином, але ліричний герой не помічає краси природи. Він повністю занурений […]...
- Висока духовність поезій Станіслава Чернілевського Кожна людина є частиною великого роду. З ним нерозривно пов’язані її життя і доля. Красу родинних почуттів описав у своїх поезіях С. Чернілевський. У вірші “Теплота родинного інтиму” показано сердечно-щирі, задушевні стосунки сина і матері. Ніби жива постає перед читачами дбайлива, ласкава і Турботлива жінка, для якої найголовнішим є щастя її дітей. Мати має особливий дар – відчувати власну дитину: …Мати не пита, чому не сплю. Вже, однак, зникає гіркотина, […]...
- Заповіт Т. Шевченка – патріотичний гімн Пеpегоpтаємо стоpінки “Кобзаpя”,знайомі й незнайомі. Знайомі з дитинства і наче зовсім нові, коли іх гоpтаєш на pізних вітpах часу. Адже поет говоpить до нас кpізь гомін, віяння і болі нашого часу. Він стає сучасником, бо слово любові не стаpіє і не в’яне. Він заглядає в саму душу глибоко-глибоко. “Сон”. Вже з пеpших pядків поеми пеpед читачами постає обpаз коханоі Укpаіни, бідноі вдови-вітчизни і пpоpочий обpаз іі сина-поета, що, наче птах, […]...
- “Катерина” Т. Г. Шевченка Геній Т. Г. Шевченка втілився не тільки у поезії, але і в живописі. Шевченківські картини заслуговують на увагу не менше, ніж його вірші. Мені подобається, як Шевченко намалював свою улюблену героїню – Катерину. Катерина – звичайна українська дівчина. На ній біла сорочка, червоний фартух, спідниця. Її голову прикрашає червона стрічка з квітами. Йде дорогою вродлива українка Ступає повільно босими ногами. Нахилила голову, опустила очі. Руками взялася за край фартуха. Здається, […]...
- Антивоєнний пафос повісті І. Багряного “Огненне коло” Уперше повість “Огненне коло” з’явилася 1953 року у Німеччині у видавництві “Україна”. Задумана вона була як перша частина великого роману і має підзаголовок “Повість про І трагедію під Бродами”. У ліпні 1944 року поблизу міста Броди, що на Львівщині, Червона армія оточила й знищила корпус дивізії січових стрільців “Галичина”. Ця дивізія мала зупинити головний наступ радянських військ у районі Броди-Зборів. Діяльність цієї дивізії була лише частиною довготривалої та складної визвольної […]...
- Пафос поезії воєнного лихоліття У грізні роки Великої Вітчизняної війни “під гул кривавий” на бій з ворогом йшло й художнє слово, що прирівнювалося до зброї і діяло безвідмовно. Прозові й поетичні твори, народженні духовним піднесенням, надавали захисникам рішучості відстояти рідну землю від нападника, разом з бійцями наближали перемогу. Діти йдуть, сміються… Матері з квітками Гей, радійте, люди, це наш день прийшов. Вірю я, так буде, знаю я, так буде, Сніг стече кривавий, у яри, […]...
- Мелодійність та музичність поезій П. Тичини Кожен письменник має свій особливий стиль. Кожен поет по-своєму сприймає навколишній світ і по-своєму передає побачене та пережите у своїх поезіях. в літературі, кожен з нас створює собі певний образ козака. Якими я уявляю собі запорожців? Спробую відповісти на це питання. Творчість Павла Тичини – чи не найкраще підтвердження цієї закономірності. Його поезії важко сплутати з творами інших митців. Знайомлячись із творами П. Тичини, я помітив, що особливе значення в […]...
- Афоризми з поезій В. Стуса І. Зміст та форма. ІІ. Афоризми з творчості Василя Стуса. 1 “Бути людиною – дертися по вертикальній стіні”. 2. “Як добре те, шо смерті не боюся і не питаю, чи тяжкий мій хрест”. 3. “Свіча горить. Горить свіча – а спробуй, відшукай людину на всю велику Україну”. їх не похвалять. І залишались люди, у яких любов до справедливості й волі дивним чином виявилась сильнішою за інстинкт самозбереження. Мені здається, митці […]...
- Романтичні образи поезій П. Тичини Романтичні образи поезій значно наближені до реальних обставин творчого життя, про що найвиразніше може свідчити центральний образ, в якому передано наш нездоланний поступ вперед, невичерпна творча енергія, активна революційна сила, – образ вітру з України. Романтичний образ “краси нового дня” конкретизується у фактах соціалістичних перетворень у місті й на селі. Художні деталі – гудки заводів, дзенькіт на будівництві, літак, артезіанський колодязь, електрика – символізують нове життя радянських людей. “Вітер з […]...
- Доля української жінки. Твір-опис за картиною Т. Г. Шевченка “Катерина” У нашій квартирі висить картина Т. Г. Шевченка “Катерина”. Мій батько – учитель української літератури – дуже любить цю картину. Він каже, що шевченківська Катерина нагадує йому Україну, утілену в живий образ. Т. Г. Шевченко був не тільки поетом. Він почав свою творчу діяльність як художник. Він закінчив Петербурзьку Академію та намалював багато відомих картин. Поетичний дар пробудився в нього трохи пізніше. Трагічна доля української жінки завжди турбувала Шевченка. Ще […]...
- Моі роздуми під час читання поеми Шевченка “Катерина” Коли читаєш твори Шевченка, починаєш розуміти, яким згустком болю була для поета жіноча доля. Він, здається, зібрав у своєму серці воєдино всі страждання поневолених і скривджених жінок, іх відчай, надіі, прагнення. Зібрав, щоб схвильовано розповісти про них цілому світові. Одним з перших жіночих образів у Т. Шевченка стала Катерина з однойменноі поеми, прообразом якоі була кохана поета Оксана Коваленко. У літературі до часу написання “Катерини” було багато творів на тему […]...
- Образ Катерини в поемі Т. Г. Шевченка “Катерина” Українська жінка, її характер, її душа, її доля були темою багатьох віршів та поем Т. Г. Шевченка. Достатньо лише перелічити такі з них, як “Тополя”, “Причинна”, “Слепая”, “Відьма”, “Сова”, “Наймичка”. Одним із вражаючих образів є образ довірливої Катерини із однойменної поеми. Трагедія Катерини – це рядова, дуже поширена і за тих часів, і, на жаль, за всяких часів, трагедія зрадженої довіри. Проста, щира, відкрита, з чистим серцем дівчина зустрічає офіцера. […]...
- Тематика поетичної творчості Павла Грабовського. Аналіз поезій “До Русі-України”, “До українців” Тематика поетичної творчості Павла Грабовського. Аналіз поезій “До Русі-України”, “До українців”. Із 38 років життя П. Грабовський 20 років провів у неволі – тюрмах, таборах, па засланнях. Відірваний від рідиого краго, фізично недужий, часто доведений до відчаю, поет все ж зумів зберегти віру у праве діло борця за кращу прийдешність України. Він ні на хвилину не полишав своєї письменницької праці, яку розумів як обов’язок перед українським народом. У снігах далекого […]...
- Цивільний пафос віршів Єсеніна Російська земля з’являється перед поетом як сумний “покійний куточок”, “батьківщина лагідна”, “сторона ковилової пущі”. Увесь світ для нього пофарбований у світлі, райдужні тони. Російський орач, російський селянин, ще зовсім недавно такий земної й мирний, перетворюється у відважним, гордого духом богатиря – велетня Отчаря, що тримає на своїх плечах “нецілований мир”. Есенинский мужик – Отчарь наділений “силою Оники”, його “могутние плечі – що граніт-гора”, він “несказанен і мудрий”, у мовленнях його […]...
- Мої враження від поезій М. Шашкевича Маркіян Шашкевич – письменник з Галичини, де зародження і розвиток літератури рідною мовою мало ще більше значення, ніж у зрусифікованій Східній Україні. Багато чинників перешкоджали національному пробудженню, стримували його. Але декілька львівських семінаристів намагалися через літературу вплинути на розвиток національної свідомості співвітчизників. Вони об’єдналися у гурток, який назвали “Руська трійця”, куди спочатку входили тільки троє – Маркіян Шашкевич, Яків Головацький та Іван Вагилевич. Душею гуртка був Маркіян Шашкевич, який за […]...
- Мої враження від поезій М. Рильського “Поле чорніє…” та “Яблука доспіли…” Поезія М. Рильського відтворює думки і настрої поета, викликані життям поета, його народу, його країни, тому така і близька вона читачам. Особисто мені подобається рання лірика поета – інтимна та пейзажна. Чому? Мабуть, тому, що молода людина завжди дуже чутлива до творів, у яких йде мова про почуття. У ранній ліриці М. Рильського переважають мінливі почуття – від смутку до радості, від журби до щастя. Прихід весни, зміни в природі […]...
- Проблематика відносин між людьми в поемі Т. Г. Шевченка “Катерина” Поема “Катерина” належить до творів першого періоду творчості Т. Г. Шевченка. Цій поемі властиве характерне поєднання елементів романтизму та реалізму. Шевченка завжди хвилювала важка доля української жінки; саме у ранній період творчості ця тема була однією з провідних. Поема починається закликом-застереженням до усіх українських дівчат: “Кохайтеся, чорнобриві, та не з москалями, бо москалі – чужі люде, знущаються вами”. Важка, трагічна доля Катерини співзвучна долям багатьох українських дівчат. Нещасне кохання до […]...
- Сторінками улюблених поезій Велична й трагічна постать поета-емігранта, “залізних імператора строф” постає переді мною зі сторінок скромної книжки під дивною назвою “Невичерпність”. Я ніби відчуваю уважний, пильний, сумний, а часом і грізний погляд, погляд через роки поета, що стає моїм співрозмовником. Десь глибоко у свідомості лунає голос, низький, урочистий, який вимовляє оті слова, що чорними карлючками вкривають чистоту сторінок. Я вслухаюсь у ці слова, але не розумію їх, терплячий голос повторює сказане вдруге, […]...
- Сторінками улюблених поезій – Євген Маланюк Скількох учнів проймає жах від одного лише нього прізвища. Як же можна говорити про улюблені поезії! Але ж… треба. І, взявши в руки збірку поета, я заглибилась у його поезії. Через дві години напруженої розумової праці мені спало на думку, що поезії Є. Маланюка все ж таки можуть бути улюбленими. Спробую пояснити, чому. Велична й трагічна постать поета-емігранта, “залізних імператора строф” постає переді мною зі сторінок скромної книжки під дивною […]...
- Аналіз “Катерина” “Катерина” – типовий український сюжет. Назвали “байроновою поемою” за раптовий початок і кінець. Тема: доля жінки-матері у тогочасному суспільстві. Ідея: гнівний осуд панської розбещеності, співчуття жінці-матері, захист знедолених. Ідея вільного кохання. Композиція: чергування епічних та ліричних мотивів. Катерина – образ України. Іван – образ байстрюка. Офіцер – негідник. Колізія: трагічна. Поема “Катерина” написана 1838 p. Уперше була надрукована в “Кобзарі” 1840 р. За жанром це реалістична соціально-побутова поема з елементами […]...
- Стежками поезій Ігоря Муратова Харків – місто, славне своєю історією, культурним надбанням. Ореолом слави і визнання позначені імена видатних учених, поетів, художників, артистів. Справжній дивосвіт поруч з нами. Скільки незвіданих стежок простяглося у цей чарівний край людських доль, історій появи того чи іншого твору, картини, винаходу. Кожною стежкою хочеться пройти, торкнутися бентежної краси природи, дива, створеного майстрами слова, музики чи пензля. Піду стежкою пам’яті, що веде у хвилюючий світ поезії нашого земляка І. Муратова. […]...
- Катерина Авдєєва і російська казка До нашого часу недостатньо вияснена і оцінена діяльність чудовою збирачки і издательницы етнографічних і фольклорних матеріалів Катерини Авдєєвої. У дитинстві вона із батьками переїхала в Іркутськ. Нова нею обстановка порушила її інтерес, і вона почала бытописательницей Сибіру. Її основні роботи “Записки і зауваження Сибір”, “Записки про старому і новому російському побут” й інших містять безліч цінних і дуже тонких спостережень, зокрема формами стародавніх свят. Вона ж опублікувала прекрасний збірник пісень […]...
- Тарас Шевченко. “До Основ’яненка”, “Катерина”, “Гайдамаки” Т. Г. Шевченко – центральна постать українського літературного процесу XІX ст. Його творчість мала вирішальне значення в становленні й розвитку нової української літератури, утвердивши в ній загальнолюдські демократичні цінності та піднісши її до рівня передових літератур світу. У своїй поезії Шевченко звернувся до тем, проблем та ідей, які до ньо-го ще не порушувалися в українській літературі або порушувалися надто несміливо й соціально обмежено. Геній Великого Кобзаря надзвичайно широкий і багатогранний. […]...
Categories: Твори з літератури