Панування добра і любові в українській родині

Related posts:

1. Атмосфера добра і любові в українській родині Твір за твором С. Васильченка “Свекор”. Споконвіку у житті українців найбільше цінувалися повага до оточуючих, чесність, порядність, розум, життєрадісність. Саме такі риси роблять людей по-справжньому гідними любові та поваги, такі риси притаманні героям С. Васильченка. Одна з найбільших цінностей в людському житті – родина. Саме стосунки у родині, любов та поради батьків формують вдачу та погляди, зумовлюють вчинки та поведінку. У оповіданні “Свекор” зображено українську родину. Головний герой оповідання – […]...
2. Традиції шанування батьків в українській родині Традиції шанування батьків в українській родині Людина завжди повинна знати, звідки вона пішла в життя. Ніхто не має права бути безбатченком. У світі є батьки і діти. Рід людський складається з поколінь – це велика мудрість нашого буття. Людина смертна, але безсмертний народ. Його безсмертність – в наступності поколінь. Багатства народної душі зберігаються в пам’яті, в серцях, у вчинках старших – твоїх дідів і батьків. Шанування старших поколінь та повага […]...
3. Атмосфера в українській родині І як письменник, і як учитель з великою любов’ю і відповідальністю ставився Степан Васильченко до своїх обов’язків. Його кредо були слова: “Народ, на Мою думку, більш достоїн того, щоб з нього брати теми для художніх творів…”. Душа нашого українського народу наділена лагідністю, природним тактом, тонким розумом, поетичним світовідчуттям, здатністю жартувати. Саме маючи на увазі ці особливості національного характеру, і створив Степан Васильченко Образи людей, яким властиве почуття гумору, змалював життєві […]...
4. Мої міркування про атмосферу в українській родині після прочитання оповідань С. Васильченка “Свекор” і “Талант” Душа нашого українського народу наділена лагідністю, природним тактом, тонким розумом, поетичним світовідчуттям, здатністю жартувати. Саме маючи на увазі ці особливості національного характеру, і створив Степан Васильченко образи людей, яким властиве почуття гумору, змалював життєві комічні ситуації. Оповідання “Свекор” знайомить нас з малим Васильком, який “завжди викликав усмішку в дорослих” через його сердите “старування”. У сім’ї вже звиклися з цією вадою малого сина і тому ставляться до неї з іронією. Ми […]...
5. “Поет – насамперед людина, повна добра і любові” Перш ніж почнемо говорити про поезію Василя Стуса з точки зору її людяної інтелектуальності, безмежної любові поета до людей, згадаємо слова самого митця: “І думка така: поет повинен бути людиною. Такою, що повна любові, долає природне почуття зненависті, звільнюється від неї, як од скверни. Поет – це людина. Насамперед. А людина – це, насамперед, добродій. Якби було краще жити, я б віршів не писав, а робив би коло землі”. Людяність […]...
6. Гуманістичний пафос, етика добра і любові до людей у романі “Злочин і кара” Пошуки добра і справедливості… Вони бентежать уми, розпалюють пристрасті. У зіткненні різних ідей і переконань митці намагаються знайти найвищу правду, ту єдино правильну ідею, яка може стати спільною для всіх людей. Пошуки справедливості інколи заводили Федора Михайловича Достоєвського в скруту, змушували виступати проти власних більш ранніх переконань. Але в найбільш складні для письменника і всього народу роки він продовжував шукати шляхи визволення людства від страждань, котрі несе з собою антигуманний […]...
7. Яким я уявляю собі Василька з оповідання М. М. Коцюбинського “Ялинка” Герой оповідання “Ялинка” Василько – мій ровесник: “Василькові виповнилося літ дванадцять”. Але він був найстарший у сім’ї і розумів та поділяв турботи батьків, був співчутливий і уважний до них. Дивлячись на батька, який у Святий вечір сидів зажурений, похиливши голову, Василько намагався вгадати причину його зажури – “чи того, що нездужають, чи того, що нема грошей викупити від шевця мамині чоботи?” Коли до хати зайшов чоловік з міста, який хотів […]...
8. Вдача Василька – героя оповідання М. Коцюбинського “Ялинка” Свято – завжди радість у хаті, але не в бідній. На жаль, головний герой твору Михайла Коцюбинського “Ялинка” Василько саме з такої хати. Але хлопчик мав добру вдачу. Це чудово простежується в його вчинках. Василько був найстарший у сім’ї Якима. У Святий вечір його непокоїло те, що батько сидів на підлозі, схиливши голову. Хлопчик знав причину – батько нездужав і грошей не було викупити у шевця мамині чоботи. Та ось […]...
9. Хлопчик Василько 5 КЛАС НЕЛІТЕРАТУРНІ ТЕМИ Хлопчик Василько – маленький пустун і реготун. Ніхто й ніколи не бачив, щоб він супився чи плакав. Якось у хлопчика запитали, чому в нього такі сині очі, русяве волосся і яскраве ластовиння на носі? Василько весело розсміявся і сказав, що сині очі йому дало озеро, русявий чуб – пшеничне поле, ластовиння – то поцілунок літнього сонечка. Василько завжди щось наспівував. Одного разу він помітив, що все […]...
10. Розкриття вдачі Василька через його вчинки, почуття – I варіант – МИХАЙЛО КОЦЮБИНСЬКИЙ ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ МИХАЙЛО КОЦЮБИНСЬКИЙ I варіант Прочитав я твір “Ялинка” М. Коцюбинського і замислився. Чому так важко було звичайним селянським дітям? Може тому, що вони жили у такі часи? На мій погляд, Василько звичайний український хлопчик, що звик працювати, бути відповідальним. Він намагається якось допомогти батькам. Але все ж таки він залишається дванадцятирічним хлопчиком. Коли батько продає його ялинку панам, то він не втримався і нагадав батькові, що […]...
11. Зображення картин природи у творах “Ялинка” “Ранок у лісі” – IІІ варіант – МИХАЙЛО КОЦЮБИНСЬКИЙ ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ МИХАЙЛО КОЦЮБИНСЬКИЙ ІІІ варіант Головний герой твору Михайла Коцюбинського “Ялинка” – це хлопчик Василько. Він росте в бідній родині селянина. Але він розумна та добра дитина, дуже чутлива. Він щиро вболіває, коли рубають його ялинку, йому дуже жаль її. Він дуже любив дерево і ставився до нього, як до живої істоти. Кмітливість Василька розкривається тоді, коли він заблукав у лісі під час хуртовини. Йому було страшно, […]...
12. Розкриття вдачі Василька через його вчинки, почуття – IІ варіант – МИХАЙЛО КОЦЮБИНСЬКИЙ ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ МИХАЙЛО КОЦЮБИНСЬКИЙ II варіант Зима… Новорічні свята… Кожен із нас чекає на щось чудове, надзвичайне. Так і герой оповідання “Ялинка” разом зі своїми батьками чекав на Святий вечір. До Василькової родини разом із святом приходить і сум: “Чого батько журяться? – думав він. – Чи того, що нездужають, чи того, що нема грошей викупити від шевця мамині чоботи?” Вже на початку твору ми бачимо, як хлопчик […]...
13. Драма дитини за оповіданням М. Коцюбинського “Ялинка” Хлопчик Василько нетерпляче чекав Різдва. Батько пообіцяв йому справжню ялинку! Хлопчик доглядав деревце, пестував його. Дуже скоро це зимове диво повинне було прикрасити оселю. Але через нестатки напередодні Різдва довелося продати лісову красуню – ялинку. Важко уявити, як жаль Василькові ялинки. Але хлопчик дуже любить батьків, співпереживає їм і згоден жертвувати своєю втіхою заради родини. Хлопчик не плаче, болісно переживаючи цю драму в своїй душі. Василько ставиться до батьків із […]...
14. Як у нашій родині святкують Різдво Як у нашій родині святкують Різдво Україна здавна вирізнялася силою віри у Бога і масштабністю релігійних святкувань. Ще з дитинства пам’ятаю солодкий дух Різдвяних свят. Якось старий сусід розповів, що час народження Спасителя приблизно п’ять тисяч років від створення світу. Тоді на небі засяяла нова зірка, яка і сповістила людству про народження Христа. Різдво Христове православною церквою святкується сьомого січня. В Україні це свято набуло суто родинного характеру. У такий […]...
15. Драма дитини Хлопчик Василько нетерпляче чекав Різдва. Батько пообіцяв йому справжню ялинку! Хлопчик доглядав деревце, пестував його. Дуже скоро це зимове диво повинне було прикрасити оселю. Але через нестатки напередодні Різдва довелося продати лісову красуню – ялинку. Важко уявити, як жаль Василькові ялинки. Але хлопчик дуже любить батьків, співпереживає їм і згоден жертвувати своєю втіхою заради родини. Хлопчик не плаче, болісно переживаючи цю драму в своїй душі. Василько ставиться до батьків з […]...
16. Атмосфера української родини в оповіданні “Свекор” Для кожної людини найголовніше в житті – її сім’я. В українських родинах особливу увагу завжди приділяли вихованню дітей, бо розуміли, що ті звички, правила поведінки, які маленька людина засвоїть іще в дитинстві, будуть із нею на все життя. Добрим гумором, щирістю відзначаються твори про українську родину й про дітей С. Васильченка. Так, з любов’ю описує автор головного героя оповідання “Свекор” – хлопчика Василька. У малюка сірі великі очі, поважна хода, […]...
17. Своєрідність визначення і розв’язання проблеми батьків та дітей у сільській родині Своєрідність визначення і розв’язання проблеми батьків та дітей у сільській родині Глибоке знання народного життя, вміння пропустити його крізь свою художню уяву та душу, артистичне володіння народною мовою допомогло Івану Семеновичу Нечую-Левицькому створити справжній шедевр української національної культури – повість “Кайдашева сім’я”. Письменник з великою майстерністю показав життя українського села після реформи 1861 року, викривши причини непорозумінь і сварок на прикладі сім’ї Кайдашів. Проблема батьків та дітей є провідною темою […]...
18. Народні традиції в нашій родині Найбільш широко й урочисто святкують українці християнське свято народження Ісуса Христа – Різдво. Про це свято я знаю багато, бо вся наша родина святкує його. Бабуся розповідала, що у Святвечір усі мають бути вдома. Цього дня не можна сваритися, не можна позичати. До свята готуємося заздалегідь: мама пече й варить дванадцять ритуальних страв. Серед них обов’язково різдвяна кутя і узвар. Після святкової вечері нас із братом батьки посилають до родичів […]...
19. Василько – маленький помічник батьків Василькові було дванадцять років, і в родині він був найстаршенький, гарний, добрий і розумний хлопчик, чуй­ний і співчутливий до будь-якого горя. Тому й сидів він засмучений цього вечора, і в голівці малої дитини снували не зовсім веселі думки: “Чого батько журяться?.. Чи того, що нездужають, чи того, що нема грошей викупити від шевця мамині чоботи?” І як не прикро було Василькові віддавати свою ялинку, але розуміючи, що іншого виходу в […]...
20. Трагедія маленької людини в оповіданні М. Коцюбинського “Ялинка” 1. Радісне очікування Василька. 2. Що змушений був зробити батько Василька і чому? . 3. Ставлення Василька до цієї втрати та його поведінка. 4. Ялинка – жива істота. 5. Василько у зимовому лісі. 6. Благополучне закінчення пригод Василька. 7. Найважливіша мета оповідання. 8. Чим сподобався мені цей твір? ....
21. Серце матері, сповнене любові Розміщено від Tvіr в Суббота 29 мая Скільки існує людський рід, стільки йде боротьба за незалежність, свободу, мирну працю на своїй землі, за свою родину. І українські думи, і руські билини сербські юнацькі пісні розповідають нам по далеке минуле, у якому людей різних національностей поєднувало одне: бажання жити у злагоді, ростити дітей, пишатися ними, вчити їх цінувати життя. Але завжди були такі, кому не до вподоби чужі мрії про щастя, […]...
22. Протиставлення добра злу в оповіданні В. Винниченка “Федько-халамидник” Протиставлення добра злу в оповіданні В. Винниченка “Федько-халамидник” У багатьох казках, байках, оповіданнях розповідалось про протиставлення добра злу. Але В. Винниченко в оповіданні “Федько-халамидник” показав це на прикладі двох хлопців так яскраво, що вже не вважаєш Федька розбишакою, відчуваєш симпатію, повагу до нього, як до особистості. Федько спочатку постає задерикуватим хлопчиком, який робить шкоду сусідам, своїм одноліткам не дає гратися. Але читаючи далі про дружбу Федька з Толіком, розумієш, що […]...
23. Зображення великої батьківської любові в поезії “Синові” – ІІ варіант – МАКСИМ РИЛЬСЬКИЙ 6 клас II варіант Вірш Максима Тадейовича Рильського “Синові” написано як спогад про сина, коли той був маленьким. Це монолог-спогад. Батько згадує про розмову з сином, коли хлопчик “був іще малий котигорошок”. В дитини спитали, ким вона хоче бути, коли виросте. І “малий котигорошок” відповів дуже серйозно: “Людиною”. Поет захоплюється розсудливістю малої дитини, людяністю свого сина, його мудрістю: Яку пораду чи пересторогу Я кращу дам, ніж дав собі ти сам? […]...
24. Драма дитини – МИХАЙЛО КОЦЮБИНСЬКИЙ ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ МИХАЙЛО КОЦЮБИНСЬКИЙ Драма дитини Хлопчик Василько нетерпляче чекав Різдва. Батько пообіцяв йому справжню ялинку! Хлопчик доглядав деревце, пестував його. Дуже скоро це зимове диво повинне було прикрасити оселю. Але через нестатки напередодні Різдва довелося продати лісову красуню – ялинку. Важко уявити, як жаль Василькові ялинки. Але хлопчик дуже любить батьків, співпереживає їм і згоден жертвувати своєю втіхою заради родини. Хлопчик не плаче, болісно переживаючи цю драму […]...
25. Спалах любові до рідної землі за поемою Вороного “Євшан-зілля” Народ живий, доки живе його історична пам’ять. Це незаперечна істина, яка давала можливість не одному поколінню українських письменників знову і знову повертатися до славних чи ганебних сторінок минувшини. Не раз закликали митці не відриватися від рідної землі, не забувати, “яких батьків ми діти”. Здавна проблема збереження історичної пам’яті бентежила серця – про це свідчать старовинні легенди. Людина не може не належати до певного народу з його традиціями, а втративши їх […]...
26. Двобій добра і зла у творах українських класиків середини XІX початку XX століття Жоден з письменників XІX століття не оминав проблеми добра і зла, розкриваючи и з тільки йому притаманною майстерністю и хистом. Втіленням зла виступають перед нами Кандашиха й Мотря із “Кайдашевої сім’ї” І. С. Мечуя-Левицького. Жадібність, егоїзм, темнота і бездуховність цих жінок спричиняють гаиеоні стосунки в родині, роблять їх не тільки смішними, а й страшними. ГІротидісю їх злому світові виступає добро Мелашки, але й у неї не вистачило сили в боротьбі […]...
27. Віра в перемогу добра й світла Треба зрозуміти мову неба, мову цієї одвічної книги буття. Треба знайти зорю, що світить саме для нас, таємничу зорю, яка має освітити шлях знеможеним і зажуреним. Тоді раби, які в пітьмі шукають вірної дороги, зможуть підвестися з колін і рішуче вирушити в путь. Якщо ж далекі й горді небесні світи шлють лише слабке проміння, чи не краще самим запалити ясну зірку, промені якої проріжуть темряву ночі? Мені здається, що саме […]...
28. Бароко в українській літературі Література, як і саме людське життя, розвивається за своїми законами. Так само, як на зміну одній історичній епосі, одному соціальному ладу приходить інший, так і в літературному процесі на зміну одному мистецькому напряму приходить новий. XVІІ-XVІІІ століття стали періодом розвитку українського бароко. Бароко не лише мистецький стиль, але й особлива модель світосприймання. Ми зустрічаємо барокові мотиви в архітектурі, живописі, навіть в оздобленні інтер’єрів. Свій вплив мистецтво бароко мало на літературу […]...
29. Рослинні символи в українській літературі Скажеш одне тільки слово “Україна” – і в уяві постають тополя в полі, хрущі над вишнями, калина в лузі й у дворі, верба край долини. Спалахують У пам’яті чорнобривці, розкішні мальви, трепетний барвінок, червона рута… Вони віддавна уособлюють красу моєї землі, духовну міць її народу, засвідчують повагу до Батьківщини. Тому не дивно, що рослинний світ України став невід’ємною частиною її життя, культури, літератури. В дитинстві ми з цікавістю слухаємо “Казку […]...
30. Підготовка до виставки Підготовка до виставки Мій друг Василько ще в третьому класі захопився випилюванням фігурок з дерева. А навчив його батько. Я теж зацікавився, думав, що швидко така краса робиться. Але не все так видалося легко. Спочатку треба знайти відповідну дощечку, нанести на неї малюнок, що сподобався. Потім помалу за допомогою пилки зменшувати об’єм дощечки. Для цього береться найтонша пилочка, обводиться по ескізу. Ось і готовий каркас іграшки. Необхідно подбати про краї […]...
31. Значення Десяти Заповідей для співжиття в родині та суспільстві Усе у світі, починаючи з невидимого атома і закінчуючи сяючим сонцем, потребує певних фізичних законів, які керували б ними. Для гармонійного існування Всесвіту необхідні непорушні фізичні закони. Десять Заповідей записані в книзі Вихід. Він, цей Закон, досконалий, тому що визначає нашу поведінку на всіх рівнях: у ставленні до Бога, сім’ї, до суспільства загалом. Якби всі дотримувались цього Закону, то ми б жили в суспільстві добра і процвітання. Господь записав десять […]...
32. Ствердження в казках ідеї перемоги добра над злом Життя завжди до людей було жорстоким. Люди мали численних ворогів у навколишньому світі – від непомітних оку мікробів до страшних первісних звірів. Та й самі ворогували між собою. Кажуть, що за всю історію людства було тільки 19 років, коли ніхто ніде не бився. Мабуть, жити в такому світі було нелегко і не хотілося. Проте люди відчували у собі сили для створення кращого світу. Тільки ж яким він мав бути? Так […]...
33. Доба Руїни на українській землі у романі Юрія Мушкетика “На брата брат” У романі “На брата брат” Юрій Мушкетик змальовує події, які були початком Великої Руїни в Україні. Це був час, який так характеризував Микола Костомаров: “Українська справа явно гинула. Невдача за невдачею знищили надії, й люди позбулися віри… в свою мету. Кожен почав дбати тільки про себе самого. Людські душі дрібнішали, ставали вбогі, розум притуплювався. Все, що було колись дороге, святе, тепер продавалося…” У своєму творі Юрій Мушкетик наголосив, що головна […]...
34. Сатирична поема в українській літературі “Сон” Україна – це Шевченко, Шевченко – це Україна. Вірного сина України ніколи не залишала туга за рідним краєм, який він любив палко і ніжно, постійно думав про нього, рвався до нього всією душею. І ось у травні 1843 року здійснилася давня мрія Шевченка – він їде на Україну, де не був майже п’ятнадцять років. Спогади про колишні поневіряння на рідній землі, тяжкі враження від кріпацтва на цей час уже потьмяніли […]...
35. Голодний 1933 рік в українській літературі та в документальних спогадах Достоєвський сказав: “Друга половина життя людини визначається звичками, набутими за першу його половину”. Дійсно, сьогоднішній наш вибір зумовлює наступні. Всі знають прислів’я про те, як вчинок перетворюється на людську долю. Тому справа совісті, віри, моральних ідеалів людини і спільноти, до якої вона належить – зовсім не приватне, особисте питання. Дехто скаже: “Хіба велике значення мають власні переконання? Головне ж, як кажуть, бути людиною”. Так, але уявлення про “людину” саме від […]...
36. Місце і значення творчості В. Симоненка в українській літературі Поезія Василя Симоненка вийшла з глибин народного життя, з мужності народу, з його горя і героїчної боротьби. Не судилося його таланту розкритися повністю, але те, що він створив, житиме вічно. Простотою, щирістю вислову, глибоким проникненням у душу людини зачаровує поезія В. Симоненка. Читаючи його твори, відчуваєш дух патріотичної самопожертви і непокори, могутній вибух пристрасті і гніву, любові і ненависті. Одержимий любов’ю до матері-України, він і нас закликає любити Вітчизну, дорожити […]...
37. Адам Міцкевич в українській літературі У 1855 році в статті “Адам Міцкевич в українській літературі” Іван Франко після коротких згадок про перші переклади польського поета українськими письменниками зауважив: “Від тих перших променів відродження української літератури тягнеться аж до нашого часу, як нитка червона, вплив Міцкевича на поетичну творчість українських поетів”. Звернення до “кримських” творів українських письменників XІX-XX століть розпочалося на уроці з виразного читання. Цікавий літературний матеріал учитель знайде в антології “Наче з арфи золотої…” […]...
38. Роман Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?’ перший в українській літературі соціально-психологічний роман Роман Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” – перший в українській літературі соціально-психологічний роман Українська література, зокрема проза, з часів Шевченка зазнала значного розвитку. Та особливе місце в багатому літературному доробку українських прозаїків посідає творчість Панаса Мирного та Івана Білика, зокрема їхній роман “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”. Це перший в український літературі соціально-психологічний роман. Він вражає масштабністю зображення дійсності і в часі, і в просторі, змалюванням […]...
39. Зображення Великої Вітчизняної війни в українській літературі Одну з найбільших трагедій нашого життя – Велику Вітчизняну війну – не зміг замовчати жоден письменник, особливо ті, хто був на фронті, чиє дитинство опалила війна. Найбільше про війну писали такі письменники, як О. Довженко, Ю. Збанацький, А. Малишко, П. Тичина, М. Рильський, О. Гончар, О. Коломієць, Л. Костенко, Гр. Тютюнник та інші. Якщо уважно вчитатися, то війна українськими письменниками зображена у двох планах: перший – прославлення героїзму українського народу, […]...
40. Протистояння добра і зла, совісті і безчестя – вічна тема мистецтва У творчості Бориса Олійника є ряд наскрізних образів, серед яких особливо виділяється чистотою і різноманітністю образ крила: Бо доля, певне, у гуморі була, Коли у посаг нам давала землю й воду І голубого неба два крила. Я з останнього морозу від крила твого воскресну як не лебедем, хоч сивим журавлем. Журавлиним крилом ласкаво Повела: “Не сумуй, відболить”. Образ крила виражає, серед інших художніх засобів, морально-етичні погляди поета. Про совість як […]...