Панда

Related posts:

1. І. Нечуй-Левицький майстер пейзажу І. Тонке природжене чуття природи – характерна риса творчої особистості І. Нечуя-Левицького. ІІ. І. Нечуй-Левицький – видатний “артист зору”. 1. Повість “Микола Джеря” – майстерне змалювання письменником української природи. А) Опис річки Раставиці. б) Опис річки Рось – мальовнича картина неповторної української природи. 2. Мальовничі пейзажі України, майстерно відтворені письменником у повісті “Кайдашева сім’я”. а) Опис села Семигори – “жива краса, розлита в природі”. ІІІ. Велика любов письменника до рідної […]...
2. Заклик до збереження природи в оповіданні “Сім’я дикої качки” У житті добро й зло не так чітко розмежовуються, буває й “добро” нелюдське, буває, й зло вбирається в приємні шати. Яку красу дарує нам природа! Кожний бачить в ній щось особливе, чарівне. З щедрістю людина приймає дари матінки-природи: квіти, ягоди, свіже повітря, лікарські рослини, спів пташок. А чи завжди люди вдячні їй? В оповіданні Є. Гуцала “Сім’я дикої качки” описане ставлення дітей до представників пташиного світу – сім’ї дикої качки, […]...
3. Єдність природи і людини в ліриці С. Єсеніна І. С. Єсенін – великий російський поет. ІІ. Краса природи і людини у віршах Єсеніна: 1. Захоплення поета красою рідного краю. 2. Бачення в природі одухотвореної істоти, одухотворення природи. 3. Підкреслення принадності образу улюбленої дівчини образами природа. 4. Нерозривний зв’язок душевних переживань людини зі змінами в природі. 5. Підпорядкування життя людини природним законам. ІІІ. Єсенін – поет, який розкрив світ душі людини, закоханої в красу рідного краю, для якої природа […]...
4. Історія родини Сірків у романі І. Багряного “Тигролови” Історія родини Сірків у романі І. Багряного “Тигролови” І. Роман І. Багряного “Тигролови”. ІІ. Український світ на Далекому Сході. 1. Родина Сірків – родина українських переселенців. 2. “Зелений Клин” – український острівець у тайзі. 3. Основні риси характерів членів родини. 4. Жінки родини – берегині домашнього вогнища. ІІІ. “Сміливі завжди перемагають”....
5. Доля жінки в повісті О. Кобилянської “Людина” І. “Дорога серця” Ольги Кобилянської. ІІ. Головна героїня Олена Ляуфер – борець за права жінки. 1. Бажання стати поруч з чоловіками в суспільному поступі. 2. Кохання до студента-медика Лієвича. 3. Велика жертва заради родини. 4. Зворушлива сцена прощання з листами Стефана Лієвича. ІІІ. Доля головної героїні – життєва позиція авторки....
6. Ліричні почуття поетів Великий німецький поет Генріх Гейне змушений був тривалий час жити на чужині. Розлука з рідними і батьківщиною краяла серце поета, він сумував. Своє почуття туги поет, тонкий і проникливий лірик, виразив не через розповідь від першої особи, як це часто буває у ліричних віршах, а обрав для цього опосередковану форму, через образи самотнього кедра на далекій півночі і такої ж самотньої пальми, яка росте у південному краю До тих самих […]...
7. Головний закон джунглів і світ людей в оповіданнях про Мауглі Доброго полювання всім, Хто джунглів шанує закон. Р. Кіплінг Читаючи романтичні оповідання Р. Кіплінга, що вражають уяву, захоплюєшся світом тварин, казковою природою джунглів, індійською стародавньою культурою, побутом простих селян. В оповіданні “Брати Мауглі” автор знайомить нас з поширеною легендою, що здавна існує в суспільстві. Легенда розповідає про виховання дитини дикими звірами та існування людини в дикій природі. Коли читаєш розповіді Р. Кіплінга про Мауглі, упевнюєшся в тому, що все існуюче […]...
8. Доброго полювання всім, хто джунглів шанує закон Читаючи романтичні оповідання Р. Киплінга, що вражають уяву, захоплюєшся світом тварин, казковою природою джунглів, індійською стародавньою культурою, побутом простих селян. В оповіданні “Брати Мауглі” автор знайомить нас з поширеною легендою, що здавна існує в суспільстві. Легенда розповідає про виховання дитини дикими звірами та існування людини в дикій природі. Коли читаєш розповіді Р. Кіплінга про Мауглі, упевнюєшся в тому, що все існуюче в природі й суспільстві мусить дотримуватися певних законів, а […]...
9. Дія повісті “Атала” Дія повісті “Атала” розгортається в Північній Америці, серед диких індіанців і християнських місіонерів, на тлі незайманої природи, якій належить у творі активна роль. Молодий індіанець Шактас у сутичці з ворожим племенем був захоплений у полон, де його чекала неминуча смерть, але його рятує дівчина-християнка Атала. Вони втікають від погоні, пробираються крізь лісові нетрі, де їх підстерігають різні небезпеки, і під час цієї втечі молоді люди палко покохали одне одного. Однак […]...
10. Трагедія однієї селянської родини як частка трагедії всієї української нації І. Історія написання твору У. Самчука. ІІ. Глибокий сум У. Самчука за долю України. 1. Символіка роману. 2. Життя однієї родини та її трагедія за часів тоталітарної радянської системи. 3. Трагедія колективізації українського села. 4. Доля членів родини Марії. ІІІ. У. Самчук – український Гомер XX століття....
11. Твір “Земля – наш спільний дім” Ми живемо на планеті Земля, і не випадково її головне багатство співзвучно з назвою. Земля – наш дім, земля – наша годувальниця. Рідна земля, Батьківщина – місце, де людина народилася, яке назавжди залишиться дорогим для нього. Наша Земля – наша велика спільна Батьківщина, важлива для кожного з нас, хоч ми рідко замислюємося про це. І люди зобов’язані піклуватися про збереження природи на нашій планеті, тому що це через нас відбуваються […]...
12. Поетичне відображення краси української природи у творах Т. Шевченка “Зоре моя вечірняя…” та “Над Дніпровою сагою…” Тарас Григорович Шевченко – один із найкращих письменників світу, у творчості якого гармонійно поєднувались талант поета-трибуна, поета-борця з талантом тонкого поета-лірика. Прекрасна, неповторна, мальовнича природа України постає в багатьох творах поета. Його поезії ніжні, ліричні, дуже близькі до усної народної творчості. Краса української природи, нев’януча, невмируща, завжди була з поетом і тоді, коли він був далеко від батьківщини. Перебуваючи на чужині, в далекому засланні, згадує поет матінку-Україну. І перед очима […]...
13. Морально-етичні проблеми в оповіданні Є. Гуцала “Сім’я дикої качки” Євген Гуцало у своїх новелах, повістях і романах змалював багато персонажів дітей, які чарують читачів неповторністю характерів, чистотою своїх почувань і помислів. На противагу цій чистоті письменник викриває і вади у серці та поведінці деяких героїв, ніби пропонуючи нам самим замислитися і дати їм власну оцінку. Непрості морально-етичні проблеми порушує Є. Гуцало в оповіданні “Сім’я дикої качки”. Ми знайомимося з його героями Тосею та Юрком і довідуємося, що вони встигли […]...
14. Тема батьківщини і природи у творчості С. Єсеніна І. Час Єсеніна – час значних поворотів в історії Росії. ІІ. Росія у віршах поета. 1. Любов до Батьківщини у ранніх віршах Єсеніна: А) мала батьківщина поета ; Б) самобутність віршів Єсеніна ; В) “Гой ты, Русь моя родная…” . 2. Новий зміст, нове світло: А) переживання поетом разом із країною історичних подій революції 1917 року і післяреволюційних часів; Б) бачення майбутнього Росії ; В) усвідомлення, що утопія на землі […]...
15. Роль природи в житті людини Природа в житті людини відіграє як матеріальне, так і духовне значення. Матеріальне, бо власне природа дає нам їжу, житло, одяг. І здавалося б, ця думка дуже проста, тому, дотримуючись цього погляду, людина повинна б бути вдячною природі. Якщо немає такого почуття, то принаймні треба розуміти таку просту річ: не доглядаючи, не удобрюючи поле, нічого сподіватися, що наступного року в тебе буде хліб на столі. Духовне значення природи в житті людини, […]...
16. ПЛАНИ – РІДНА УКРАЇНА. СВІТ ПРИРОДИ ПЛАНИ “Світ не родив такого волоцюги!” I.”Хата, як примара”. II. Вечеря надворі під яблунею. III. Здивування сусіда. IV. Тарас знайшовся. V.”Де це ти був?” VІ. Розповідь Тараса про залізні стовпи. Весна в душі 1. Весна в природі і весна в душі. 2. Найдивніша мова природи. 3. Не залишаймося байдужими ніколи. Жорстоке серце не переможе 1. Краса лісного звіра. 2. Несподіваний капкан. 3.Сила добра перемагає. ....
17. Гармонія людини і природи в творчості Павла Тичини Творчість Павла Григоровича Тичини – це гімн життю, весні, природі і людині. Він увійшов у літературу передзвоном своїх “Сонячних кларнетів”, музику яких не почути було неможливо. Перша збірка поета ввібрала в себе найоптимістичніші настрої молодої людини, життя якої тільки починається; ввібрала музику серця і музику Всесвіту, космосу, природи, що злилися в ній в унісон, як зливається життя людини і природи. Саме через образи природи відтворював Тичина в своїх поезіях настрої […]...
18. Інопланетяни у кабінеті російської мови Інопланетяни у кабінеті російської мови Порожній клас. На вікнах – сучасні штори зі світлих пластинок, котрі називаються жалюзі. Над дошкою – транспарант: “Мова Пушкіна, Тургенєва, Толстого – велика й могутня”. На стінах – портрети цих та інших російських письменників. За всіма ознаками – кабінет російської мови та літератури. Раптом кімната спалахує дивним синім світлом. Чути гул, шум, свист. Звуки посилюються, наростають, розчиняється вікно. На підвіконні у сріблястому костюмі, що облягає […]...
19. Аналіз поезії “Ви знаєте, як липа шелестить..?” Жанр поезії – пейзажна. це своєрідна форма художнього пі­знання людської душі. Вірш “Ви знаєте, як липа шелестить..?” – пейзаж-паралелізм, що нагадує фольклорні зразки, де картини природи пов’язуються душевними настроями, а події людського життя часто замальо­вуються як певна паралель до явищ природи. Духовна спорідненість ліричного героя зі світом природи пере­дається всією силою барв, мелодій, голосів рідної землі. Картини природи і людські почуття чергуються: Ви знаєте, як липа шелестить У місячні весняні […]...
20. ПЛАНИ – С. ВАСИЛЬЧЕНКО, Т. ШЕВЧЕНКО, К. МАЛИЦЬКА, Б.-І. АНТОНИЧ, Е. ГУЦАЛО, ОЛЕНА ПЧІЛКА, М. РИЛЬСЬКИЙ, М. ВІНГРАНОВСЬКИЙ 5 КЛАС РІДНА УКРАЇНА. СВІТ ПРИРОДИ С. ВАСИЛЬЧЕНКО, Т. ШЕВЧЕНКО, К. МАЛИЦЬКА, Б.-І. АНТОНИЧ, Е. ГУЦАЛО, ОЛЕНА ПЧІЛКА, М. РИЛЬСЬКИЙ, М. ВІНГРАНОВСЬКИЙ ПЛАНИ “Світ не родив такого волоцюги!” I.”Хата, як примара”. II. Вечеря надворі під яблунею. III. Здивування сусіда. IV. Тарас знайшовся. V.”Де це ти був?” VІ. Розповідь Тараса про залізні стовпи. Весна в душі 1. Весна в природі і весна в душі. 2. Найдивніша мова природи. 3. Не залишаймося […]...
21. “Гордий дeмон бурі” Мабуть, не було у передреволюційній Росії такої людини, яка б не знала “Пісні про Буревісника” М. Горького. Цей твір є заключною частиною алегорії “Весняні мелодії” . “Пісня про Буревісника” – це опис природи перед бурею, поданий у неоромантичній стилістиці. “Над морським простором сивим вітер хмари все збирає”. “Вітер зграї хвиль… з розмаху в дикій злобі кида на стрімчасті скелі, розбиваючи на бризки ізумрудне те громаддя”. Мешканці моря по-різному поводяться перед […]...
22. Людина і природа у романі “Собор” Олесь Гончар у своєму романі “Собор” порушив найактуальніші проблеми свого часу, зокрема, й проблему екології. Але не тільки констатація цієї проблеми є у романі: у ньому вбачаємо і певне пророцтво щодо погіршення екологічної ситуації у майбутньому. І насправді, питання природних ресурсів, забруднення навколишнього середовища стоїть зараз надзвичайно гостро. Звісно, у наш час ведуться розробки щодо знищення поганого впливу промисловості на природні багатства, розробки альтернативного палива тощо, але екологічна ситуація невпинно […]...
23. Відповіді до теми: “Рідна Україна. Світ природи” Що таке пейзаж у літературному творі? Пейзажем у літературному творі називається опис природи чи окремих явищ природи. Пейзаж може зустрічатися як у прозі, так і в поезії, і навіть у драмі у нпгляді авторських ремарок. Якщо вірш присвячений природі, він належить до окремого різновиду поезії – пейзажної лірики. Навіщо потрібен пейзаж у літературі? Пейзаж у літературі допомагає читачеві краще уявити місце дії, робить твір иекравішим та цікавішим. Крім того, пейзаж […]...
24. Філософське осмислення життя в поезії Ліни Костенко Я вибрала долю собі сама. І що зі мною не станеться – У мене жодних претензій нема До Долі – моєї обраниці. Ліна Костенко “Безсмертним дотиком до душі” стала для мене поезія Ліни Костенко, м’яка, лірична, лаконічна і точна, вимогливо прискіплива і беззахисно щира. Читаючи й осмислюючи поезію Ліни Василівни, ще раз переконуюся, що саме жінку наділив Господь Бог даром глибоко проникати в суть буття, в суть питання про Всесвіт, […]...
25. Природа та її роль у “Слові о полку Ігоревім” І. Автор “Слова о полку Ігоревім” – уважний спостерігач природи. ІІ. Руська природа в “Слові…” як дійова особа. 1. Глибоке знання автором “Слова…” степової природи. 2. Наділення природи людськими якостями. 3. Стирання межі між природою і людиною. 4. Введення в дію “Слова…” величезних географічних просторів. 5. Злиття природи з діями людей, дійова активність природи. ІІІ. Жива картина давнього половецького степу у змісті “Слова…” – яскраве свідчення того, що “Слово…” написане […]...
26. Я читаю вірші Ф. Тютчева про весну Ф. Тютчева називають співцем природи. її краса з дитинства ввійшла в серце поета з полів і лісів, що оточували його рідний Овстуг, із чудових придеснянських луків і березняків, неосяжного синього неба Брянщини. Один із найкращих віршів відомого поета “Весняна гроза” присвячений природі. Незважаючи на те що поет написав його в Німеччині, мені здається, думками і душею він линув на Батьківщину і оспівував красу її природи: Люблю грозу в начале мая, […]...
27. Образ Всеволода та Олів’єра Всеволод основними рисами характеру нагадує свого брата князя Ігоря. Він є хоробрим, відважним воїном. У битві з половцями зображений як билинний богатир – “буйтур”. У вирі бою князь забуває про почесті, багатство, золотий батьківський престол у Чернігові, про ласку та пестощі своєї дружини, прекрасної красуні Глібівни. Отже, Всеволод є уособленням бойової відваги й сили. Побратимом у бою, розумним, мужнім і хоробрим воїном є і Олів’єр – друг Роланда. Він передбачливий […]...
28. Лисенятко Під час канікул я відпочивала у бабусі. Одного разу, гуляючи в полі, ми знайшли маленьке лисенятко. Воно було дуже кумедне. Хвостик його був пухнастеньким, а вушка – завжди нашорошеними. Сестра взяла тремтячий клубочок на руки, погладила і лисенятко позіхнуло, наче кошеня. Лисенятко ми забрали, принесли додому, пустили його на підлогу в кухні. Воно, швидко перебираючи лапками, забилося в куток. Коли принесли блюдце з молоком і посунули його до лисеняти, воно […]...
29. Романтический герой Мцири Твір По поемі М. Ю. Лєрмонтова “Мцыри”. Дія поеми М. Ю. Лєрмонтова “Мцири” розвертається на Кавказі, у місцевому монастирі, де жили мирні ченці. Російський генерал, що проїжджав повз монастир, залишив ченцям полоненого змученої дитину років шести. Хлопчик нудився в неволі, не їв, уникав спілкування, “дивився, , на схід…”. Ченці виходили іновірця, що залишився в монастирі, але всі так само тужив “по стороні своєї рідний”. Один раз “через кольорі років” він […]...
30. Людина і світ в оповіданні Є. Гуцала “Сім’я дикої качки” Від самого народження ми пізнаємо цей великий прекрасний, неозорний світ, вчимося жити в ньому так, щоб відчувати гармонію взаємин між людьми і гармонію співіснування з живою природою. Саме ці проблеми порушує в своєму оповіданні “Сім’я дикої качки” український письменник Євген Гуцало. Письменник самобутнього, багатогранного таланту, він написав багато оповідань і новел для дітей середнього шкільного віку, прагнучи своїми творами не лише відтворити існуючу реальність, а й виховати справжніх людей. Його […]...
31. Природа і людство І. Природа – колиска людства, втілення краси і добра. ІІ. Людина і природа – одне ціле. 1. Стосунки людей і природи. 2. Оспівування щедрої краси природи у народних піснях, творах великих митців, М. Коцюбинського, П. Тичини, В. Сосюри ). 3. Щедрі дари природи людям. 4. Міцний зв’язок людини з природою. 5. Перетворення людьми природи на свою служницю. 6. Сенс життя людини. НІ. Люди, схаменіться! ....
32. Яке місце посідає прекрасне у моєму житті Краса! Без цього людині було б тяжко жити. “А з чого саме складається краса?” – запитуєте ви себе. Природа, яка навколо нас, яка допомагає відчути себе наодинці, є красою. Відчути смак живої природи. Випити з річки живлючої води. Покуштувати розмаїття ягід, яке дарує нам природа. Мені подобається доглядати за квітами. Догляд за ними поліпшує мені настрій. Красою є також музика, яка може когось заспокоїти, когось збентежити. Коли чуєш яку-небудь музику, […]...
33. Мої враження від поезії Т. Шевченка “Садок вишневий коло хати” Тарас Шевченко довгий час перебував у казематі Петропавлівської фортеці. Допити, довгі самотні дні й ночі в камері. Багато пережив, передумав поет за цей час. Якби не поезія, ми про це ніколи б не дізналися. Поетові пощастило дістати аркуш паперу і записати на ньому тринадцять віршів. Справжнім шедевром серед них є поезія “Садок вишневий коло хати”. У ньому немає узвичаєних художніх засобів, ніяких барв. Вечір в Україні постає перед читачем у […]...
34. Побут і вдачі купецтва в драмі А. Н. Островського “Гроза” Гроза – явище в природі що очищає й необхідне. Вона приносить із собою свіжість і прохолодь після виснажливої жари, живлющу вологу після суши. Вона несе що очищає, оновлююча дія. Таким “ковтком свіжого повітря”, новим поглядом на життя стала в літературі середини XІX століття п’єса А. Н. Островського “Гроза”. Велика російська ріка, самобутній народ, що живе на ній, дали авторові багатий творчий матеріал. Драма пролунав як трагічний голос часу, як лемент […]...
35. Мисливці всміхаються, молодо Остап Вишня зробив значний внесок в українську літе­ратуру. Його доля склалася дуже непросто, але почуття гумору ніколи не зраджувало цього веселого й дотепного письменника. “Мисливські усмішки” – це збірка досить коротких оповідань, у яких мова йде про складні взаємини між мисливцями, а також між мисливцями й дичиною, тобто про полювання. Дійсно полювання не є спортом або здобуванням їжі: це особливий стан чоловічої душі. Адже мисливця ото­чують такі прекрасні краєвиди, він […]...
36. Дарована природую краса Саме спілкування з природою, навіть просто її сприймання, дарує нам радість. Чому? Мабуть, тому, що природа – це невичерпне джерело краси, яка не може залишити байдужою навіть найчерствішу людину. Краплини ранкової роси можуть сяяти, прекрасніше, ніж коштовне каміння. Тендітна травинка, що вперто пробивається крізь сірий асфальт, безодня нічного зоряного неба, ласкаве чи сердите море, громаддя гір, ширяння орла або політ бджоли, нічні співи солов’я або вигин лебединої шиї – все […]...
37. Образ природи у віршах П. Тичини Чарівна, мальовнича природа України не може залишити байдужою жодну людину, здатну сприймати прекрасне, а тим більше поетів, душа яких відкрита для всього тонкого, красивого. Не один вірш присвятили вони рідним вербам, лукам, річкам, і слова ці наповнені щирою любов’ю до рідного краю. Справжнім співцем природи був і Павло Тичина, творчість якого була гімном праматері природі, яка сповнює людину силами і надихає на прекрасне. Особливу увагу образам рідної природи приділяє він […]...
38. Мої враження від “Книги пісень” Г. Гейне Збірка “Книга пісень” була видана в Гамбурзі в 1827 році. Це була велика книга, над якою Г. Гайне працював десять років. До збірки увійшли п’ять циклів: “Юнацькі страждання”, “Ліричне інтермецо”, “Повернення на батьківщину” та два цикли “Північне море”. Крім того, сюди були включені вірші з “Подорожі по Гарца”. Саме в “Книзі пісень” найбільш повно розкрилося обдарування поета, який поєднав у віршах традицію народної пісні з індивідуальними прийомами сатири й гумору. […]...
39. “Боровся я за щастя для людини, за світло в чорній млі” Історія української літератури XІX століття дуже точно відбиває становище українського народу – безправне, підневільне і, звичайно, безрадісне. Можливо, тому так багато серед письменницьких біографій сумних, навіть трагічних. Життя П. Грабовського – одна з них. Доля відпустила йому 38 років, з яких 20 пройшло на засланні. З юності й до смерті український поет страждав на чужині, далеко від Батьківщини. Свій життєвий шлях Грабовський обрав сам. Студент Харківської духовної семінарії відчув потребу […]...
40. Сенс назви п’єси О. М. Островського “Гроза” З появою А. М. Островського в російській літературі змінилося багато чого, а основні зміни відбулися у драматургії: письменник відкрив новий конфлікт на нашому грунті, нове середовище – купецтво, яка принесла своїх героїв і новий сенс п’єс, отже, принципово нові назви творів. Ці зміни добре помітні у п’єсі О. М. Островського “Гроза”. Чому автор саме так назвав свою драму? Адже в ній йдеться зовсім не про природне явище. На це питання […]...