Пафос поезії воєнного лихоліття

Related posts:

1. Патріотичний пафос вірша П. Тичини “Я утверждаюсь” Патріотизм – одне з найблагородніших людських почуттів, а тому поезія П. Тичини “Я утверждаюсь” завжди привертала до себе увагу, завжди була і буде цікавою українському читачеві. Вірш “Я утверждаюсь” поет написав у 1943 році. Це були роки, коли фашисти надто далеко зайшли в глиб нашої країни. Ось-ось у війні наступить переломний етап, і так потрібне віще слово – віра, що так і буде. “Я утверждаюсь” – саме така поезія, в […]...
2. Україна в поезії Володимира Сосюри І. Володимир Сосюра – співець рідного народу. ІL Невмируща любов до України. 1. Палка любов до української мови, 2. Шельмування вірша “Любіть Україну” . 3. “Любіть Україну” – заклик до українського народу. ІІІ. Животворність поезії В. Сосюри....
3. Образ України в поезії Володимира Сосюри Ні, недаремно Сосюру називають солов’єм України. Твори його запам’ятовують школярі усіх класів, тому завдяки простоті і схвильованості віршів діти починають любити поезію і літературу взагалі. З віршами Сосюри закінчують університет і вступають вперше на власний життєвий шлях. Вірші Сосюри, покладені на музику, співають всюди… Ліричний герой віршів Володимира Сосюри – це полум’яний патріот, людина з глибокими і сильними почуттями. Йому боліло все: не тільки горе людське, а й убита бурею […]...
4. Відображення в козацьких літописах визвольної війни 1648-1654 років та воєнного союзу України з Росією Український народ завжди був працьовитим і волелюбним, а тому завжди прославляв працьовитих, сміливих і мужніх людей. Війна 1648-1654 років під проводом Б. Хмельницького увійшла в нашу історію як визвольна війна проти польської шляхти. Добу Хмельниччини найточніше відображено в козацьких літописах, бо їх авторами були козаки. Козацькі літописи – це історія козацтва, вони відзначаються образною мовою, багаті на описи, гумор, сатиру. Події визвольної війни 1648-1654 років відображені в літописах Самовидця, Граб’янки, […]...
5. Національний пафос поезії Олега Ольжича Серед питань, що стосуються особистостей митців та їхньої творчості, є одне, яке рідко порушується і на яке немає однозначної відповіді. В українській літературі, мабуть, як ніде в світі, багато поетів та письменників не лише співчували тій або іншій політичній течії, а були водночас визначними політичними діячами. Звичка оцінювати творчість поетів за відповідністю тій або іншій ідеології зазвичай виправдана. Хто поділяє політичні переконання поета, завжди некритично стверджуватиме, що він геніальний, навіть […]...
6. Лихоліття війни та доля людини Оповідання Михайла Шолохова “Доля людини” присвячене темі Вітчизняної війни, зокрема долі людини, яка пережила це лихоліття. Композиція твору виконує певну настанову: автор робить короткий вступ, розповідаючи про те, як він зустрівся зі своїм героєм, як вони розговорилися, і завершує описом своїх вражень від почутого. Таким чином, кожний читач ніби особисто слухає оповідача – Андрія Соколова. Уже з перших рядків стає зрозуміло, яка тяжка доля цієї людини, бо письменник зауважує: “Бачили […]...
7. Національний пафос поезії Ольжича Серед питань, що стосуються особистостей митців та їхньої творчості, є одне, яке рідко порушується і на яке немає однозначної відповіді. В українській літературі, мабуть, як ніде у світі, багато поетів та письменників не лише співчували тій або іншій політичній течії, а були водночас визначними політичними діячами. Звичка оцінювати творчість поетів за відповідністю тій або іншій ідеології зазвичай виправдана. Хто поділяє політичні переконання поета, завжди некритично стверджуватиме, що він геніальний, навіть […]...
8. Україна в поезії В. Сосюри Солов’їні далі, далі солов’їні… Знов весна розквітла на моїй Вкраїні! В. Сосюра Усе своє творче життя Володимир Сосюра присвятив рідному народові, розвитку його культури, зокрема рідної мови, яку він пристрасно любив, оберігав і збагачував. Любов до Батьківщини в поета нерозривно поєднується з любов’ю до української мови. У вірші “Як не любити рідну мову” йдеться про те, що кожен з нас не має права її забувати, пам’ятаючи, що “мова – це […]...
9. Образ України в поезії В. Сосюри Складним був час, коли жив і творив Володимир Сосюра. У роки сталінських репресій поет, як і багато інших його сучасників, зважував кожен свій крок, бо ходити доводилося по лезу ножа. Повсякчас перед ним стояла проблема: як зберегти свободу та життя і одночасно не зрадити друзів, рідних, а головне – Бать­ківщину, пам’ять про предків. Хоч і зараз ми переживаємо не кращі часи, але ж саме тому творчість Володимира Миколайовича, особливо громадянська […]...
10. Провідні теми поезії В. Сосюри Щоб зрозуміти творчість письменника, неможливо не звернутися до фактів його біографії. Володимир Миколайович Сосюра народився 6 січня 1893 року в шахтарській “хатині, бідній і чужій” на Донбасі. Батько – робітник, часто перевозив сім’ю з місця на місце, доки велика родина не поселилася у хаті-хворостянці серед розкішної природи в селищі Третя Рота. Два розбиті, затулені подушками віконечка, одне залізне ліжко для вісьмох малих дітей. Малого Володю манила до себе річка Дінець, […]...
11. Поетичне слово В. Сосюри в часи Великої Вітчизняної війни Під час Великої Вітчизняної війни Володимир Сосюра – військовий кореспондент. Його зброєю було слово. Він був бійцем і на фронті, й тоді, коли жив у засніженій Уфі. У перші ж дні війни з’являються його полум’яні патріотичні вірші, в яких висловлені почуття й думки всього нашого народу: Мій край клекоче у пожарі… Чи ж можу буть байдужим я?! 1941 року в Харкові виходить збірка поезій Сосюри “Червоним воїнам”. Наступного року вийшли […]...
12. Майстерне зображення пір року у віршах – І варіант – ВОЛОДИМИР СОСЮРА ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ВОЛОДИМИР СОСЮРА I Варіант У своїх віршах Володимир Сосюра дуже майстерно зобразив такі пори року, як зима та весна. У його поетичному творі “Зима” ця пора року постає, ніби дівчина, яка сипле білим снігом, закручує хуги на полях, малює на шибках квіти морозу. Явища зими, які змальовані у вірші, яскравими картинами постають перед очима. У вірші “Люблю весну” постає картина теплої, запашної весни. Весну супроводжують такі […]...
13. Пафос боротьби і перемоги народу у Великій Вітчизняній війні в творчості П. Тичини Треба було мати мужнє серце, чесний, світлий розум і залізний характер, щоб через марево багровочорних хмар війни, через терші невдачі і відступи, через кров матерів і дітей наших бачити майбутню перемогу. І поет, вихований соціалістичним суспільством, Комуністичною партією, в ті гіркі дні побачив нашу перемогу і в осяйній красі доніс до читача, переконуючи, що ми “свою країну – правдою відому – ще більш прикрасим квітами життя!”. У тяжку весну 1942 […]...
14. Воєнне лихоліття в Україні О перший біль тих не дитячих вражень, Який він слід на серці залиша! Л. Костенко Щаслива пора – дитинство. Та не хотів би повернутися в своє дитинство ні на мить той, кому в юному віці довелося зустрітися віч-на-віч з війною. Діти війни. Їм довелося рано подорослішати. Перенести на своїх плечиках той не­людський жах, біль, горе, що випали на долю нашого народу. Втратити рідних, друзів. Переносити холод, голод, усі страждання окупації […]...
15. Художнє вираження В. Сосюрою любові до рідного краю у вірші “Солов’їні далі, далі солов’їні…” Художнє вираження В. Сосюрою любові до рідного краю у вірші “Солов’їні далі, далі солов’їні…” Український письменник Михайло Стельмах так сказав про Володимира Сосюру: “Володимир Сосюра – це глибинно бентежний березень і замріяно прозорий вересень української поезії. Як не можна уявити весни без березневої безпосередності, а осені без вересневої щедрості, так не можна уявити нашої поезії без Володимира Сосюри”. Володимир Сосюра – талановитий поет-лірик, співець боротьби, кохання, неперевершений майстер чарівного слова. […]...
16. Авторське тлумачення образу гетьмана Мазепи в поемі В. Сосюри “Мазепа” І. Місце Володимира Сосюри в українському літературному процесі. ІІ. Поема “Мазепа” – це спроба Володимира Сосюри переосмислити роль гетьмана в історії України. 1. Звернення Сосюри до України у “Вступі” до поеми “Мазепа”. 2. Романтичний образ молодого Мазепи. 3. Мрії Івана Мазепи про гетьманство. 4. Тягар гетьманської булави. ІІІ. Висновки поета про постать Івана Мазепи....
17. Трагічна доля поезії “Любіть Україну” Володимир Сосюра віддано любить Україну, народ свій, якому впродовж його тернистого шляху випало зазнати стільки кривд і поневірянь. Згадаймо Тараса Григоровича, який усе своє полум’яне життя поклав на олтар Вітчизни України, матері, неньки єдиної, найдорожчої. Про палку любов до неї він з далекої Орської фортеці посилав свій голос: Я так її, я так люблю Мою Україну убогу, Що прокляну святого Бога, За неї душу погублю. Крізь віки з глухого царського […]...
18. Образ рідної землі в поезії Сосюри Великій Україні і своїй малій батьківщині – Донбасу – найкращі вірші присвятив Володимир Сосюра. Рідна земля, село, хата… Спогади дитинства. Які дорогі серцю верба, гать, провулок. Не стало батька, сестер, брата. Рідне село запитає тебе, як ти живеш там, у гомінливому місті. І поет зізнається, що так багато що треба зробити в житті, щоб заповнити його “золоту анкету”: Працювать, працювать безумовно! Кожній хвилі нема ж вороття! Мі! Я зовсім іще […]...
19. Антивоєнний пафос повісті І. Багряного “Огненне коло” Уперше повість “Огненне коло” з’явилася 1953 року у Німеччині у видавництві “Україна”. Задумана вона була як перша частина великого роману і має підзаголовок “Повість про І трагедію під Бродами”. У ліпні 1944 року поблизу міста Броди, що на Львівщині, Червона армія оточила й знищила корпус дивізії січових стрільців “Галичина”. Ця дивізія мала зупинити головний наступ радянських військ у районі Броди-Зборів. Діяльність цієї дивізії була лише частиною довготривалої та складної визвольної […]...
20. Патріотичний пафос поезій “Катерина” і “Додому” Л. Кисельова Кожна країна має офіційні символи, існують також символи і неофіційні. Так, літературний герой, природний об’єкт, рослина або тварина в різні часи ставали символами тих чи інших держав. Цікаво поміркувати, що ж є символом України. Напевно, Дніпро. А ще – Запорозька Січ і образ козака. Звісно, калина – невід’ємна частина фольклору. Може, образ сліпого старця-бандуриста. Якщо говорити про літературу, україн­ська культура тримається на символі Шевченка – ця непересічна особистість давно вже […]...
21. Зображально-виражальні засоби в поезії Сосюри “Любіть Україну” Драматичною була доля поезії В. Сосюри “Любіть Україну”. Вона стала причиною звинувачень поета в буржуазному націоналізмі. Автор прагнув осмислити, збагнути справжню суть таких понять, як любов до Батьківщини, патріотизм. У цьому творі поєдналися пристрасть поета-патріота і ніжність поета-лірика, що дало йому змогу виразити найзаповітніші думки, почуття й переконання людської душі. Якими ж художніми засобами малює В. Сосюра образ рідної України? Передусім звертає на себе увагу емоційно-схвильований заклик – “любіть Україну”, […]...
22. Цивільний пафос віршів Єсеніна Російська земля з’являється перед поетом як сумний “покійний куточок”, “батьківщина лагідна”, “сторона ковилової пущі”. Увесь світ для нього пофарбований у світлі, райдужні тони. Російський орач, російський селянин, ще зовсім недавно такий земної й мирний, перетворюється у відважним, гордого духом богатиря – велетня Отчаря, що тримає на своїх плечах “нецілований мир”. Есенинский мужик – Отчарь наділений “силою Оники”, його “могутние плечі – що граніт-гора”, він “несказанен і мудрий”, у мовленнях його […]...
23. Поетичний образ України в поезії “Любіть Україну’ Володимира Сосюри “Сосюра був народним улюбленцем, за ним ходили легенди. Кілька поколінь радянських студентів виросло з його лірикою на вустах, численні ентузіасти розносили співуче Сосюрине слово по Україні”, – писав Олесь Гончар. Натура поета у всій її щирості і глибині розкрилася у вірші “Любіть Україну”. Це сердеч-не слово поета-патріота, мовлене в радісну годину визволення української землі, коли після німецької окупації засяяло сонце волі. Написаний у 1944 р., вірш уперше був опублікований у […]...
24. Трагедія Мазепи Існує велика кількість літературних версій складної долі Мазепи, і не буде перебільшенням зазначити, що він став одним з яскравих персонажів світової літератури. Особистість гетьмана привертала увагу багатьох письменників, починаючи від Вольтера, Байрона, Гюго, Словацького, Рилєєва, Пушкіна до Руданського, Старицького, Лепкого, що неодно-значно відтворювали образ складної й нерозгаданої людини. Володимир Сосюра, на відміну від своїх попередників, по-своєму трактує постать Мазепи. Не ідеалізуючи його як неординарну особистість, поет творить, насамперед, художній образ, […]...
25. Поетичне вираження прагнення народу до волі в поезії П. А. Грабовського Павло Арсенович Грабовський – полум’яний патріот, борець проти мороку і зла, кайданів несвободи рідного народу. Поет оспівав мучеників, трудівників, які йшли тернистим шляхом в ім’я прекрасного майбутнього, “справжні герої” – так називає він їх. Цим страдникам, що вірно служили народові, “чий вік минув за працею”, Грабовськии присвячує ліричні вірші, що ввійшли до збірок “Пролісок”, “З півночі”. Йдучи від дійсності, поет зумів піднести на новий рівень образ най благороднішого і найпослідовнішого […]...
26. Поетичний образ України в поезіях В. Сосюри “Люблю України “коханеє небо…”, – написав Володимир Сосюра, втіливши у цих чотирьох словах любов свого життя – любов до України. В небі сила і міць життя, його чистота – ідеал душі людської, символ єдності, гармонії всього прекрасного, що може бути на нашій землі. Від нього українці віками чекали Божого благословення, просили щастя і долі для своєї Вітчизни. Любов до Батьківщини пронизує твори багатьох українських письменників, зокрема вона є провідною у […]...
27. Антивоєнний пафос й алегоричний сенс драми Б. Брехта “Матінка Кураж та її діти” І. Зав’язка дії – думка про війну. ІІ. Війни не буває без солдатів. ІІІ. Хоче хто війною жити, Мусить їй щось та сплатити. Матінка Кураж зустрічає свого сина Ейліфа лише за два роки, але він хоробрий і має повагу у командувача. Він жорстоко розправляється з селянами, та війна все списує. Поки що. І другого сина Кураж Швейцеркаса забирають до війська казначеєм, бо він чесний і порядний. За це й постраждав, […]...
28. Образ Вітчизни в поезії “Україна” Т. Осьмачка – один з українських поетів, який мав дуже трагічну долю. Він підпадав під репресії, внаслідок чого його не друкували, рятувався від репресій, симулюючи божевілля, помер на чужині. Доля його була тяжка, але любов до України проходить червоною смужкою через усю його творчість. У Т. Осьмачки Україна – це мати, яка втрачає своїх синів і доньок. Тут поет має на увазі і голод, і кров громадської війни, що робили […]...
29. Антивоєнний пафос у творчості визначних письменників XX століття Ще Перша світова війна відкрила в літературі тему антимілітаризму, національного шовінізму. В образі бравого вояка Швейка видатний чеський письменник Ярослав Гашек піддав гострій критиці імперську політику, він ніби попереджував, що війна руйнує душі людей, робить із них бездумних виконавців чужої волі. Трагедія Другої світової війни, яка охопила майже всю планету, примусила письменників переосмислити воєнну тему. Антивоєнний пафос звучить у творчості німецького письменника Генріха Белля, американського письменника Ериеста Хемінгуея. В 60-80-ті […]...
30. Зображально-виражальні засоби в поезії Володимира Сосюри “Любіть Україну” Щирість, задушевність, яскрава, емоційно наснажена образність, звернення до найсокровенніших людських почуттів – основні риси поетичної спадщини В. Сосюри, якого справедливо називають одним із найтонших ліриків української літератури XX століття. Боротьба й кохання, ці, здавалось би,”непоєднувані поняття стали лейтмотивом творчості поета. Він намагався осягнути складність та неоднозначність епохи, сучасником якої був. Драматичною була доля поезії В. Сосюри “Любіть Україну”. Вона стала причиною безпідставних звинувачень поета у націоналізмі. Автор прагнув осмислити, збагнути […]...
31. Краса рідної землі у вірші “Солов’їні далі, далі солов’їні…” В. Сосюра у своїх поезіях художньо відтворив мелодії, барви, багатства рідного краю. Таким трепетним почуттям любові до рідної землі перейнята поезія “Солов’їні далі, далі солов’їні…” Для зображення України поет використав народно-поетичний образ весни – символ молодості, щасливого майбутнього: Знов весна розквітла на моїй Вкраїні. На гіллі рясному цвіт, немов сніжинки, Знову серце б’ється молодо і дзвінко… Красу природи, красу України ліричний герой сприймав серцем, тому поезія є водночас і пейзажною, […]...
32. Антивоєнний пафос у творах визначних письменників Е. М. Ремарка, Е. Хемінгуея, Г. Белля, Б. Брехта Антивоєнний пафос у творах визначних письменників Е.-М. Ремарка, Е. Хемінгуея, Г. Белля, Б. Брехта XX століття увійшло в історію не лише як пора визначних звершень і досягнень у різних сферах людської діяльності, а й як епоха жорстоких воєн, що вплинули на розвиток суспільства. Невипадково, що темі антигуманної сутності війни присвячено чимало літературних творів у різних країнах світу. Вагому частину творчого доробку німецького письменника Еріха-Марії Ремарка становлять твори про трагедію “втраченої […]...
33. Гуманістичний пафос твору М. Рильського “Синові” Максим Тадейович Рильський був надзвичайно обдарованою, талановитою людиною. Відомий поет і учений-академік, літературознавець і літературний критик, фольклорист і етнограф, мистецтвознавець і лінгвіст. І все ж багатогранний талант Рильського виявився передусім у поезії. М. Рильський – поет-ерудит, людина великої загальної культури. Є у нього й своя улюблена тематика: упродовж усього творчого життя світлим акордом звучить мотив любові до Вітчизни, до свого народу, його культури й мови. Торкався М. Рильський і моральних […]...
34. “Третя Рота’ Володимира Сосюри – зразок мемуарної прози Автобіографічний роман “Третя Рота” над яким Володимир Сосюра працював з перервами в 1926-1930, 1942 і 1959 роках, – це не тільки розповідь про власне життя, яким воно було, без прикрас. Це і важливий документ епохи, в яку жив поет. Сам автор так свідчить про історію написания “Третьої Роти”: “Я почав писати прозою роман-трилогію ще в 1926-30-х роках. Уривок цього роману був надрукований в журналі. Весь же роман називається “Третя Рота”: […]...
35. Образи поезії Т. Шевченка “Заповіт” Тарас Шевченко в поезії “Заповіт” висловив палку любов до України, рідної землі, віру в краще майбутнє трудящих. Початкові рядки вірша побудовані за принципом поетичної градації. Шевченко веде читача від часткового до цілого, але це ціле становить в свою чергу частину наступної більшої цілості: Як умру, то поховайте Мене на могилі, Серед степу широкого, На Вкраїні милій… Перший рядок будить в уяві образ труни, що є складовою частиною більшої цілості – […]...
36. Патріотичний пафос балади А. Міцкевича “Світязь” Адам Міцкевич – геніальний поет і мислитель, що приніс світову славу польській літературі. Син небагатого шляхтича-адвоката, він ще з раннього дитинства бачив і добре знав життя простого народу, уважно слухав народні пісні, легенди, казки, мотиви й образи яких лягли пізніше в основу його чудових творів – балад, віршів, поем. ” Батьківщина поета – хутір Заосьє біля містечка Новогрудок. Край дитячих літ назавжди залишився у серці майбутнього поета як одна з […]...
37. Гуманістичний пафос “Іліади” – осуд війни та її жорстокості Троянська війна тривала вже десять років. Сотні грецьких кораблів стояли біля берегів міста Іліона, або Трої, що знаходилося в Малій Азії. Ахейці, очолювані звитяжним Агамемноном, розбили свої табори біля стін міста. Між троянцями та ахейцями постійно точилися військові сутички, проте зберігалася рівновага: греки, серед яких були уславлені воїни Ахілл, Патрокл, Менелай, Одіссей, не могли захопити місто, троянці ж зі своїми ватажками – Гектором та Парісом – не могли перемогти ахейців. […]...
38. Майстерне зображення пір року у віршах – ІІ варіант – ВОЛОДИМИР СОСЮРА ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ВОЛОДИМИР СОСЮРА II Варіант Мабуть, немає такої людини на землі, яка б хоч інколи не милувалася явищами природи. А хіба може обійти тему природи справжній поет? Звісно, ні! Вірші Володимира Сосюри чудово передають настрій людини, яка не просто спостерігає за природою, а захоплюється нею. Зима у автора – це не звичайний білий сніг за вікном, а чудовий “білий кінь”, який “б’є об землю копитами”. Читаючи рядочки, […]...
39. Любов до України в поезії М. Рильського Любов до рідної землі, інтерес до її славного минулого та вболівання за невідоме майбутнє – це вічні теми, яких торкалися письменники всіх часів і народів. У радянські часи писати твори, в яких би висловлювалася любов до України, до її народу було неможливо, це б дорівнювало балансуванню на краю глибокої прірви. Розквіт творчості Максима Рильського припав на часи ідеологічного терору, коли навіть саме слово “Україна” страшно було вимовляти, бо це означало […]...
40. Сучасний пафос твору І. Кочерги “Ярослав Мудрий” У роки Великої Вітчизняної війни в літературі головною стала історико-патріотична тема, а однією з активних форм художнього осягнення глибинного образу Батьківщини було в ті дні відтворення історичного минулого. Героїчна боротьба далеких предків за свободу і незалежність рідного краю, полум’яні рядки класичних творів, перейняті щирою любов’ю до Вітчизни, посилювали патріотизм, сприяли вихованню усвідомленого розуміння спадкоємності і взаємозв’язків різних поколінь, відповідальності кожного за долю рідного народу і його самобутньої культури. Поряд з […]...