Остап Вишня про негативні риси українського характеру в гуморесці “Чухраїнці”

Великі надії покладав Остап Вишня на культурне відродження 20-х років, українізацію. І 1926 року він видав збірку “Українізуємось”. Відчувається стурбованість гумориста щодо проблем розвитку української мови. Він розмірковує про збереження н чистоти, розширення сфер вживання, про шляхи досягнення грамотності.

В гуморесці “Чухраїнці” з сумною іронічною посмішкою говорить Остап Вишня про менталітет українця, ного негативні національні риси. Скільки в ній пркорості, болю через егоїзм, інертність думки й дії рідного народу.

Для казкової країни Остап Вишня вигадує дотепну назву – Чукрен. Її жителі чухраїнці, бо завжди чухаються. Алегорія дуже прозора. ! географічні координати підтверджують, що йдеться про Україну і українців, територія країни простягається від біблійної річки Сону – до Дяну, на заході – пасмо Кирпатих гір, а на півдні – найулюбленіша чухраїнська річка Дмитро. Країна Чукрен – хліборобська, а чухраїнці – великі майстри співу, та співають чомусь перекрученою мовою.

Характеризуючи чухраїнськнй народ, гуморист перелічує його найістотніші негативні риси: “якби ж знаття”, “забув”, “спізнивсь”, “якось-то воно буде”, “я так і знав”. Чухраїнці не пригадують, якої вони нації ; їх улюблена рослина – соняшник. А у вирі полеміки вони здатні і голови один одному попровалювати. У чуханні чухраїнці неперевершені майстри, ще й вигадливі дуже.

Остап Вишня іронізує зі свого народу. Але це – від великої любові до нього, про що свідчить запис у щоденнику гумориста: “Треба любити людину. Більше, ніж самого себе. Тільки тоді ти маєш право сміятися. І тоді людина разом з тобою буде сміятися… із себе, із своїх якихось хиб, недоліків…”



1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

Остап Вишня про негативні риси українського характеру в гуморесці “Чухраїнці”

Categories: Твори на різні теми