Оповідання Валер’яна Підмогильного “Собака”, “Проблема хліба”, “Син”, написані у 20-х роках, об’єднані тематично. У центрі уваги письменника – реальна подія: голод, що охопив південні регіони України. Скупими, точними штрихами малює Валер’ян Підмогильний цей апокаліпсис XX століття в оповіданні “Син”: “Їх була ціла компанія коло зборні.
Жінки їхні померли, діти теж померли чи розбіглись, хату продано за два пуди ячменю…
І йдуть вони з тими пудами до зборні; тут житимуть ці великі вусаті сироти, поки стане їхніх пудів, а як не стане – нічого не вдієш, треба пухнути”.
Валер’ян Підмогильний акцентує увагу на тому, що в одній і тій самій ситуації люди по-різному сприймають навколишню дійсність, реагують на неї, розкривають свій внутрішній потенціал. Суто фізичне випробування стає випробуванням на міцність духу.
Особливою іронічністю позначена ситуація, змальована в оповіданні “Собака”. Студент Гимергей вивчає вершинні досягнення філософської думки – твори Канта, Ніцше, Декарта, в яких осмислюються основи людського буття, а сам, виявляється, не може жити без борщу і ковбаси. Як щасливу закономірність хлопець розцінює зустріч з рудим собакою, якого, на його думку, шукатимуть господарі, звісно ж, за винагороду.
Не роздумуючи, він витрачає останні гроші на утримання сетера. Так з’являється надія, що повертає юнакові нормальний для нього стан – жадобу знань, радість від спілкування з книгою, енергію і бадьорість. І хоч фінал оповідання відкритий, твір сповнений оптимізму, віри в людину.
Герой оповідання “Проблема хліба” – теж студент. Але під впливом схожих обставин він поводиться по-іншому. Письменник обирає й іншу тональність, інший тип оповіді – від першої особи, що дає змогу особливо правдиво, без прикрас відтворити вчинки і передати думки героя, який стає на шлях спекуляції – і зазнає фіаско, бо не має хисту торгувати.
Потім вбиває людину, старого сторожа на баштані.
Цей страшний епізод ніби проходить повз його совість, не викликає нестерпних мук сумління. Не довго вагаючись, пристає до Марти, жінки молодої, але непривабливої: спокусили юнака “масні пиріжечки”, “рожевенькі й гарненькі”. І це зрозуміло: вони забезпечили сите спокійне життя, можливість навчатися, приспали сумління. Але марно тішить себе герой.
Він зрадив себе самого, свої мрії, свою гідність.
Грицько Васюренко з оповідання “Син” живе в іншому світі. Він – сільський хлопець, доглядає хвору матір, віддаючи їй останній шматок хліба. Така його жертовність і природна, і незвичайна в умовах голоду, бо рідна дочка не піклується про матір, хоч живе в заможній сім’ї.
Але під впливом важких обставин хлопець морально ламається.
За життя матері він був надзвичайно чуйний та уважний у ставленні до найріднішої людини, але після її смерті він кидає тіло в льох, щоб поживитися благодійними обідами для хворої жінки, вже покійниці. Хлопця мучить сумління – “мучить, шматує, в’ялить мене. Пропав я”.
Автор не коментує вчинки, дії героїв, не дає їм оцінки, лише об’єктивно змальовує правдиву картину життя, що стає під його пером вражаючим документом епохи.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)Related posts:
- Роль підсвідомого у творчості Підмогильного Валер’ян Підмогильний народився 2 лютого 1901 року в селянській родині степового селища Чаплі під Дніпропетровськом. У 1917 році закінчив катеринославське реальне училище, в стінах якого написав свої перші оповідання. Валер’ян Підмогильний поволі виходив на шлях психологічного реалізму. Іван Франко писав, що “головна річ – людська душа, її стан, її руки в таких чи інших обставинах”. Оце прагнення відчувати стан і рух людської душі й було провідним для новобранця літератури. Естетичний, […]...
- Проблема ідейних пошуків інтелігенції у творах 90-х років Основними героями повістей та оповідань Чехова в 90-і роки стають звичайні російські люди, сучасники письменника, з усіма їхніми проблемами та пошуками. “Будинок з мезоніном” по праву вважається одним із найбільш зворушливих ліричних оповідань Чехова. Чудовий пейзаж, “милий старий будинок”, що раптово виник перед художником, неждана зустріч із симпатичними людьми, несподіване кохання – несміливе, трепетне, якому так і не судилося зміцніти, – все це визначає неповторну поетичну чарівність оповідання. Разом з […]...
- Аналіз оповідання Тринадцятий подвиг Геракла Искандера Ф. А Герой оповідання – розумний і спостережливий хлопчик. А розповідає історію дорослий, котрий підсміюється над собою, маленьким. Ми бачимо історію як би “подвійним зором”: очами школяра й очами навченого досвідом людини. Школяр побоюється вчителя математики й одночасно намагається його обхитрить. Письменник, що розповідає нам цю історію, захоплюється вчителем, одночасно аналізуючи ті механізми, за допомогою яких він впливає на розуми й душі своїх вихованців. Найпростіший висновок із цієї історії: “серьезней ставитися до […]...
- Життя підлітків повоєнних років у повісті “Вогник далеко в степу” Повість “Вогник далеко в степу” – не художньо відтворена сторінка життя самого автора, пам’ять його серця і відданий одноліткам, усім повоєнним ремісничатам, моральний борг. Перед нами постають в усіх труднощах і непоказному героїзмі правдиві картини нашої повоєнної дійсності. Автор хоче, щоб усі знали про наших ровесників, про їхнє життя, що було хоч і важким, проте сповненим чуйності, доброти і тепла. Оповідь дуже повчальна, бо важко уявити, що чотирнадцятирічні підлітки можуть […]...
- Образ Степана Радченка в романі В. Підмогильного “Місто” Серед письменників, чиї імена сучасному читачеві стали відомими не так давно, Валерій Підмогильний. Треба віддати дане: спадщину письменника повернуто повністю, і його визнали одним з найколоритніших письменників новітньої української літератури. У біографії письменника є багато “білих плям”, вона чекає свого дослідника. Відомо, що народився він під Катеринославом учився в університеті, займався педагогічною діяльністю, працював у видавництві, секретарем секції художньої пропаганди, писав художні твори. Дату розправи над Валерієм Підмогильним не установлено: […]...
- Образ Києва в романі В. Підмогильного “Місто” В. ПІДМОГИЛЬНИЙ 11 КЛАС УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 1920-1930-Х РОКІВ. ПРОЗА В. ПІДМОГИЛЬНИЙ Образ Києва в романі В. Підмогильного “Місто” У романі В. Підмогильного “Місто” поряд з образом Степана Радченка ключовим є й образ міста, адже без нього авторові не вдалося б показати духовну еволюцію персонажа. У творі змальовано пореволюційні часи, коли у традиційно селянській Україні почали швидко розвиватися міста, манячи своєю культурою та цивілізацією сільську молодь. Образ міста в романі багатогранний і колоритний. […]...
- Трагедія морального занепаду інтелігента у романі В. Підмогильного “Місто” В українській літературі початку XX століття з’являється новий герой – герой-письменник, який із глухого закутка їде “завойовувати” місто як омріяну ним райську територію, котра, ймовірно, дасть йому змогу реалізувати свій потенціал, розвинути талант, утвердитися, стати відомим, визнаним. Як бачимо, тема твору доволі актуальна в наш час: тисячі молодих людей із глухих провінційних містечок, занедбаних, забутих владою, із маленьких селищ у пошуках кращої долі їдуть у великі міста. Лише одиниці досягають […]...
- Відповіді до теми: творчість В. Підмогильного 1. Яким був початок творчості В. Підмогильного? Валер’ян Підмогильний народився 1901 року у степовому селі Чаплі Новомос ковського повіту під Катеринославом у селянській родині. Після закінчення початкової сільської школи Валер’яна віддають до Катери нославського реального училища. Уже відтоді він почав писати оповідання. 1918 року закінчивши з відзнакою училище, вступає на математичний факуль тет Катеринославського університету, пізніше навчається на юридичному. Л н 1919 році через скрутне матеріальне становище залишає навчання. Працює […]...
- ЕКЗИСТЕНЦІАЛЬНІ МОТИВИ В РОМАНІ ВАЛЕР’ЯНА ПІДМОГИЛЬНОГО “МІСТО” 11 КЛАС ЕКЗИСТЕНЦІАЛЬНІ МОТИВИ В РОМАНІ ВАЛЕР’ЯНА ПІДМОГИЛЬНОГО “МІСТО” ПРИКЛАДИ ПЛАНІВ ТВОРІВ Варіант 1 I. Творчий шлях В. Підмогильного. II. Роздуми над феноменом людського буття в романі В. Підмогильного “Місто”. III. Актуальність проблем роману В. Підмогильного “Місто” у сучасному українському суспільстві. Варіант 2 I. “Чому людина не має сили виправляти позад себе подій?” II. ” …свіжа кров села, що змінить його вигляд і істоту” – образ головного героя роману “Місто” […]...
- Народні оповідання – Марко Вовчок Марко Вовчок “Народні оповідання” Упродовж 1856-1857 років Марко Вовчок написала дванадцять оповідань з життя українського селянства і надіслала їх у Петербург Пантелеймонові Кулішеві. І вже у грудні 1857 року світ побачила невеличка книжечка під назвою “Народні оповідання”, підписана ім’ям Марко Вовчок. До збірки увійшли 11 оповідань: “Сестра”, “Козачка”, “Чумак”, “Одарка”, “Сон”, “Панськаволя” , “Викуп”, “Свекруха”, “Знай, ляше!”, “МаксимТримач”, ” Данило Гурч”. Оповідання “Чари” не увійшло до збірки, бо не відповідало […]...
- Моє враження від оповідання “Воля до життя” Оповідання про війну О. П. Довженка – це великої сили твори, які в ті грізні роки допомагали людям вистояти і перемогти. Багато з них про реальних людей і невигадані події, бо письменник сам пройшов дорогами війни. Мене дуже вразило оповідання “Воля до життя”. А слова: “Є воля – є людина! Нема волі – нема людини! Скільки волі, стільки й людини” примусили й мене замислитися над своєю волею і вчинками. Я […]...
- “Народні оповідання” Марка Вовчка Глибокої чарівності, не підвладної часу краси і сили сповнена творчість Марка Вовчка, зокрема її одинадцять оповідань під назвою “Народні оповідання”. Хвилюючі, правдиві історії з народного життя просто і задушевно розповідають самі їх учасники або свідки подій. І це не безсторонні спостерігачі тих життєвих картин. Вони дають народну оцінку всім подіям і вчинкам героїв, поділяють простодушні вірування н турботи народу, співчувають його горю і радості. З народних пісень і казок прийшли […]...
- Самопізнання головного героя в романі “Місто” Валер’яна Підмогильного “Місто” Валер’яна Підмогильного – роман про людину, про місто, про життя, про незгасність вогню, сповнений скептицизму переможця і оптимізму переможеного. В. Підмогильний намагався зрозуміти, хто є людина в місті, яке її місце в житті, для чого вона живе, він прагнув осмислити її ідеали, ціннісні орієнтації. Автор хотів поставити людину перед самою собою, змушував її зазирнути в себе. Тому і з’являється в романі тип героя, схильного до самоспоглядання, самозосередження. Людське існування […]...
- Самопізнання головного героя у романі “Місто’ Валер’яна Підмогильного “Місто” Валер’яна Підмогильного – роман про людину, про місто, про життя, про незгасність вогню, сповнений скептицизму переможця і оптимізму переможеного. В. Підмогильний намагався зрозуміти, хто є людина в місті, яке її місце в житті, для чого вона живе, він прагнув осмислити її ідеали, ціннісні орієнтації. Автор хотів поставити людину перед самою собою, змушував її зазирнути в себе. Тому і з’являється у романі тип героя, схильного до самоспоглядання, самозосередження. Людське існування […]...
- Риси “магічного реалізму” в романі “Сто років самотності” Напружене життя XX ст. з атмосферою сірості, одноманітності, напруження наштовхнуло митців на пошуки нових джерел, як б могли дати людині розуміння її сутності. Для цього письменники зверталися до жанрових традицій минулого. Нетлінні цінності, як пройшли крізь плин часу, були знайдені у міфах, легендах, казках Твори Габріеля Гарсіа Маркеса належать саме до типу “міфологічної літератури, який стає частиною так званого латиноамериканського магічного реалізм”. І найяскравішим прикладом цього є роман “Сто років […]...
- Оповідання І. Франка про дітей та школу I. ФРАНКО 10 КЛАС УКРАЇНСЬКА ДРАМАТУРГІЯ І ТЕАТР 70-90-Х РОКІВ XIX СТОЛІТТЯ I. ФРАНКО Оповідання І. Франка про дітей та школу Серед значної спадщини І. Франка для дітей виділяються ті, у яких письменник розповідає про дітей та їхню долю у несправедливому суспільстві, про шкільне життя тогочасних учнів. Франко завжди любив дітей, завжди знаходив час поспілкуватися з малечею. Як зазначав сам: “Життя мало мені всміхалося, а діти були тим весняним сонячним промінням, яке […]...
- Образ Степана Радченка за романом “Місто” В. Підмогильного У своєму романі “Місто” через розкриття образу Степана Радченка – вихідця з села, який прагне “закріпитися” у міському житті – В. Підмогильний намагається розв’язати одвічну проблему неоднозначності людської душі, знайти рішення, не моралізуючи та не кидаючись у крайності. Основна тема твору – доля селянської молоді, у якої після радянської революції з’явилася неймовірна до того можливість отримувати якісну освіту, “вийти в люди”, досягти чогось більшого у житті, а також внести у […]...
- Моє ставлення до героїні оповідання Б. Грінченка “Украла” Моє ставлення до героїні оповідання Б. Грінченка “Украла” Мені важко однозначно визначити власне ставлення до Олександри, героїні оповідання Б. Грінченка “Украла”. Щоб справедливо оцінити її вчинок, я спробувала сама стати на її місце і відчути все те, що відчувала ця голодна дівчинка. Вона від нестримного бажання хоч трохи поїсти вкрала у своєї подруги Пріськи шматок хліба, і її спіймали “на гарячому”. Але я не можу назвати її “злодійкою” і вимагати, […]...
- Тема 11. Марко Вовчок – Літературний процес 40 – 60-х років XIX ст 9 клас III. Нова українська література Літературний процес 40 – 60-х років XIX ст. Тема 11. Марко Вовчок Марко Вовчок – письменниця, перекладачка. Біографічні відомості 22 грудня 1833 р. в селі Єкатерининське Євецького повіту народилася Марія Олександрівна Вілінська у збіднілій дворянській сім’ї. Виховувалася в приватному пансіоні в Харкові. На формування поглядів письменниці позначилося тривале перебування в інтелігентних сім’ях родичів, зокрема батьків Дмитра Писарева. У салоні тітки К. Мардовіної в Орлі […]...
- ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС 40-50-х років ХХ століття Літературний процес – це багатогранне історико-мистецьке явище, яке характеризується змінами у стилях і напрямах художньої творчості, у виражально-зображувальній системі художніх засобів, у тематичній та жанровій своєрідності творів тощо. Обумовлюється літературний процес багатьма факторами мистецького і суспільного порядку, зокрема інтенсивністю літературного життя в тому чи іншому регіоні країни чи в певному культурному центрі. Культурними і духовними осередками нашого народу були не тільки відомі адміністративно-культурні центри України, а й місця, що знаходились […]...
- Екзистенціальні мотиви у романі Валер’яна Підмогильного “Місто” Екзистенціальні мотиви у романі Валер’яна Підмогильного “Місто” Серед усієї різноманітності і неоднорідності нової української літератури від часів І. Котляревського і до сьогоднішніх днів, безсумнівно, одним із найяскравіших її явищ стала епоха 20-30-х років XX століття. Вона представлена цілою плеядою непересічних митців, як-то: М. Рильський, М. Зеров, М. Куліш, М. Хвильовий та багато інших. Однак в ряду надзвичайно талановитих письменників, поетів, драматургів того часу кожен виокремлювався з-поміж інших і своїми особистісними […]...
- Життєстверджуюча сила роману “Сто років самотності” – за твором Габріеля Гарсіа Маркеса “Сто років самотності” ГАБРІЕЛЬ ГАРСІА МАРКЕС 11 клас ТВОРИ З ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ГАБРІЕЛЬ ГАРСІА МАРКЕС Життєстверджуюча сила роману “Сто років самотності” На той час, коли роман “Сто років самотності” вийшов першим виданням, його автор прожив на світі без малого сорок років, важких, неспокійних, часом болісних. У книзі показана не вся історія країни, а лише найбільш гострі її моменти, характерні не тільки для Колумбії, але і для інших держав Латинської Америки. Габрієль Гарсіа Маркес не ставить собі […]...
- Основні мотиви роману “Сто років самотності” Найяскравішим твором відомого латиноамериканського письменника Габріеля Гарсіа Маркеса став його роман “Сто років самотності”. У ньому розповідається про історію маленького містечка Макондо і родину Буендіа, що його заснувала. Автор у символічній формі відтворює історію Колумбії з другої половини XIX ст. до 30-х років XX ст. У структурі роману можна виявити мотиви, які стають провідними на всіх його рівнях і складають основу твору. Мотив самотності є в житті кожного представника роду […]...
- Доля українського села перших пожовтневих років у оповіданні “Політика” Серед когорти українських письменників 20-30-х років Г. Косинка вирізнявся своєрідним реалістичним письмом, що грунтувалося на глибокому знанні сільського життя, душі хлібороба, реалій дожовтневого часу. Його оповідання “Політика” – це розповідь про ті складні процеси, що відбувалися в українському селі 20-х років, збуреному вихором революції. У своєму творі письменник намагається художньо дослідити таку “політику”, яка призвела до драм і трагедій людей, принесла страждання й сльози в українське село. Головний герой оповідання […]...
- Аналіз поетики Некрасова другої половини 50-х років ХІХ століття Одним з наочних ознак суспільного підйому, що почався, був вихід у світло збірника віршів Некрасова в 1856 р. Поет включив у нього кращі добутки, створені їм за 10 років. Збірник відкривався віршем “Поет і громадянин”, у якому Некрасов викладав свої погляди на призначення поезії в житті, виступав захисником високоідейного цивільного мистецтва, затверджував думку про єдність революційного слова й справи. Необхідно враховувати, що Поет і Громадянин у вірші Некрасова не антагоністи. […]...
- Чим подобається мені оповідання Марка Вовчка Найвизначнішим співцем знедоленого нарду, виразником його мрій і сподівань був Т. Г. Шевченко. Продовжувачем традицій Кобзаря стала Марко Вовчок. У 1857 році з’являються її “Народні оповідання”, в яких виразно зазвучав голос борця проти неправди, сміливого викривача сваволі кріпосників. Росіянка за походженням, Марко Вовчок любила, добре знала українську мову і писала нею свої твори. Т. Г. Шевченко прочитав “Народні оповідання”, коли повертався із заслання. Він високо оцінив їх, а молоду письменницю […]...
- Образ Міста в однойменному романі Валер’яна Підмогильного Частину свого життя Валер’ян Підмогильний прожив у Києві. Там він поринув у творчість і роботу, а також здобув значний авторитет серед однодумців. На той час столицею УСРР був Харків і тому письменника вабило те, що місто залишалося осторонь столичного галасу, хоча над ним все ще панувало типове міщанське середовище: “Ось вони – горожани! Крамарі, безглузді вчителі, безжурні з дурощів ляльки в пишних уборах!.. Ця вулиця завтра розтечеться по установах і […]...
- Проблема сенсу людського буття в романі В. Підмогильного “Місто” Роман В. Підмогильного “Місто” з часу його виходу в світ й до сьогодення сприймався неоднозначно. Ключем до прочитання твору є епіграфи. Перший, взятий із талмуду, стверджує: “Шість прикмет має людина: трьома вона подібна на тварину, а трьома на янгола: як тварина – людина їсть і п’є; як тварина вона множиться і як тварина – викидає; як янгол – нона має розум, як янгол – ходить просто і як янгол – […]...
- Основна ідея оповідання “Салдацький патрет” Українські письменники І половини XIX ст. звертали свої погляди на синтез видів мистецтв. Література все частіше знаходила шлях до кращих зразків музики, образотворчого мистецтва, архітектури з метою визначення тих головних чинників, які б впливали на формування особистості. Після написання повісті “Маруся” Г. Квітка-Основ’яненко створює оповідання “Салдацький патрет”, щоб “оградить себя от насмешек их и чтоб они поняли, что сапожнику не можно разуметь портного дела”. Оповідання, написане у 1833 році, створено […]...
- Літературний процес 70 – 90-х років XIX ст.- III. Нова українська література 10 клас III. Нова українська література Літературний процес 70 – 90-х років XIX ст. Український народ в XIX ст. перебував у колоніальній залежності від двох імперій Російської та Австро-Угорської. Колоніальний гніт гальмував духовний розвиток нації, стримував культурно-мистецькі процеси. Кардинальні зрушення в громадській думці почали відбуватися після скасування кріпацтва та проведення в Росії земської, судової, освітньої та інших реформ. Пожвавлення громадського, наукового і культурно-освітнього життя відбивається у творчості Івана Нечуя-Левицького, Панаса […]...
- ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС 40-60-х років ХІХ століття Другий період розвитку нової української літератури припадає на 40-60-ті роки XIX століття. Початком його вважається вихід у світ “Кобзаря” Тараса Шевченка. Цей період характеризується наближенням літератури до суспільного життя й підвищенням її ролі у визвольному русі, адже саме ці роки характеризуються загостренням кризи феодально-кріпосницького суспільства, посиленням боротьби народу з кріпосним правом і самодержавством. На цей період припадає значна активізація громадсько-політичного і культурного життя самодержавної Росії: волелюбні ідеї декабристів підхоплено представниками […]...
- Громадянська війна в українській новелі 1920-1930-х років Темі громадянської війни велику увагу в своїй творчості приділили такі новелісти, як Юрій Яновський. Микола Хвильовий “, “Мати”), Григорій Косинка. Автори змалювали жахливу картину тогочасної дійсності, коли люди однієї наші вбивали один одного. Дехто вмирав у битві з ворожою армією, а дехто – від кулі чекіста за те, що не хотів змінити своїх переконань. У романі Юрія Яновського “Вершники” – в новелі “Подвійне коло” – на полі битви зустрічаються рідні […]...
- Тема 14. Розвиток української драматургії другої половини XIX ст. – Літературний процес 70 – 90-х років XIX ст 10 клас III. Нова українська література Літературний процес 70 – 90-х років XIX ст. Тема 14. Розвиток української драматургії другої половини XIX ст. Постійні переслідування українства не сприяли розвитку драматургії, адже, крім аматорських театральних труп, упродовж багатьох десятиріч Україна не мала професійного національного театру. Певне пожвавлення в розвитку сценічного мистецтва розпочинається з кінця 50-х років XIX ст., коли в різних регіонах України у Немирові, Кам’янці-Подільському, Чернігові, Єлисаветграді, Кременчуці, Києві, Одесі […]...
- Українське село 20-х років у п’єсі “97” Село і серце одпочине. Село на нашій Україні – Неначе писанка село. Зеленим гаєм поросло… Сам Бог витає над селом! Ці слова Тараса Шевченка про красу українського села звучать гіркою іронією в згадках про це ж “село-писанку” двадцятих років двадцятого сторіччя, яке було змальоване в творах визначного драматурга Миколи Куліша. Гостра, неприхована правда про життя того часу і революція, ідейний фанатизм, класова непримиренність, осквернення святинь, знецінення моральних основ буття – […]...
- Характеристика образів в оповідання Милорада Павичa “Дамаскин” Йован Дамаскин був молодшим з двох Йованів, яких найняв на роботу пан Николич. Він славився своїм вмінням зводити найкращі палаци. Дамаскин описується як гарний молодий чоловік з чорною борідкою, на якій була золота защіпка. Він був лівшею. Така деталь доводить, що цей образ списаний з історичної особи – християнського святого Дамаскина. Головний герой був мовчазним, але його руки постійно перебували в русі. Так він за обідом зліпив з хліба кораблик […]...
- Доля села 1920-1930-х років у романі М. Олексєєва “Забіяки” В автобіографічному романі М. Олексєєва “Забіяки”, написаному у 1981 році, дія відбувається наприкінці 20-х – початку 30-х років у селі Монастирському. Складний час у житті російського села – період колективізації – автор показує через сприйняття дитини Миханькі Хохлова. Тому сільський світ розкривається перед нами дитячими очами. Саме це надає особливу жвавість у сприйнятті читачем життя села, а автобіографічність роману робить гірке оповідання про трагічну долю російського села правдивим. Михайло Олексєєв […]...
- Українське село 20-х років XX століття в п’єсах М. Куліша МИКОЛА КУЛІШ 11 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ МИКОЛА КУЛІШ Українське село 20-х років XX століття в п’єсах М. Куліша Микола Куліш – одна з найтрагічніших постатей української драматургії доби “розстріляного відродження”. Майже до кожного з наших корифеїв ми можемо прийти на могилу поклонитися, а Микола Куліш, востаннє обізвавшись із політичного ізолятора на Соловках 15 червня 1937 року, зник у безвісті. Та не зникла драматична спадщина письменника. Зараз Микола Гурович Куліш повернувся […]...
- Складність і неоднозначність характеру інтелігента Степана Радченка, головного героя роману В. Підмогильного “Місто” В. ПІДМОГИЛЬНИЙ 11 КЛАС УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 1920-1930-Х РОКІВ. ПРОЗА В. ПІДМОГИЛЬНИЙ Складність і неоднозначність характеру інтелігента Степана Радченка, головного героя роману В. Підмогильного “Місто” Роман В, Підмогильного “Місто” з’явився у Харкові 1928 року. Це перший урбаністичний роман в українській літературі, який відрізнявся від уже відомих зразків проблематикою, новими героями, манерою оповіді. Хоча розповідь у творі ведеться від третьої особи, але світ ми бачимо таким, яким його сприймає головний герой Степан Радченко. Тому […]...
- Внутрішній світ героїв оповідання “Зав’язь’ Г. Тютюнника Коли зав’язуються перші паростки кохання, то людина повністю змінює своє життя, їй здається, що до цього моменту вона навіть і не жила, а існувала дуже далеко від справжнього, вируючого життя. Людина намагається бути ближче до предмету свого кохання, хоче бачити його щодня, щогодини, щохвилини. І зовсім неважливо, де знаходиться предмет кохання. Набагато важливіше, чи хоче він того ж самого, чи вміє він кохати, чи тільки хоче повністю панувати над почуттями […]...
- Літературний процес 40 – 60-х років XIX ст 9 клас III. Нова українська література Літературний процес 40 – 60-х років XIX ст. Під впливом національно-визвольного руху та загальноєвропейського романтизму в літературі виникає національне піднесення культури України Друге українське Відродження. Особливості – Вихід альманахів: “Український альманах” : “Запорожская старина”, “Сніп” ; “Молодик” ; “Ластівка” Євгена Гребінки ; журнал “Основа”. – Виникнення української школи в середовищі польських письменників, які демонстрували у своїх творах героїку селянських повстань, зображували запорозьке козацтво. – […]...
Categories: Твори на різні теми