Висока сосна на окраїні села завжди вабила відчайдушних хлопчиків. А після того, як Павлусь Крапин почав залазити на це дерево, розповідати про те, що бачить, герой добутку Ю. Збанацького вирішив теж підкорити це дерево. Він довго ходив навколо сосни, придивлявся, збирав сили. І от один раз, коли хлопців не було поблизу, хлопчик вирішив забратися на саму вершину. Важко було добратися до перших галузей, страшно стало, коли треба було перебратися з невеликої сосонки на сосну-велетня. І зупинитися він уже не міг, відчуваючи, що від скорення сьогоднішньої висоти багато чого буде залежати в його життя
Хлопчик, зібравши всю силу волі, мужності й відваги, зробив останній ривок і оглянувся навкруги. Унизу стояли хлопці й уражено дивилися на нього. І маленький сміливець їх не бачив. Його погляд потягнувся туди, де небо сходилося із землею, де високі будинки й навіть церква виглядали такими маленькими, як дитячі іграшки, а люди, які копошилися на своїх нивах, здавалися мурахами
И тоді вперше хлопчик зрозумів, що людина – це частка природи: як пташина, як тополя, як ця сосна, що відкрила для нього, як дитячу мрію перетворити в реальність. Як потрібна мужність і відвага, щоб залізти на високе дерево, так потрібні працьовитість, наполегливість, знання, щоб упевнено йти широкими життєвими шляхами. У житті кожної людини бувають висоти, які потрібно перебороти, виявивши силу свого характеру, мужність, наполегливість.
У мене теж була така висота. По характері я людина непосидючий, темпераментний і потрібно було виявити неабияку волю, щоб виховати в собі терпіння, ретельність, старанність





Related posts:
- Сосна – символ дитинства Висока сосна на околиці села завжди манила відчайдушних хлопчаків. А після того, як Павлусь Крупин почав залазити на це дерево, розповідати про те, що бачить, герой твору Ю. Збанацького вирішив теж підкорити це дерево. Він довго ходив навколо сосни, придивлявся, збирав сили. І ось одного разу, коли хлопців не було поблизу, хлопчик вирішив забратися на самісіньку вершину. Важко було добратися до перших гілок, страшно стало, коли треба було перебратися з […]...
- Як сосна плаче На околиці села стояла одинока сосна. Товстий, у три обхвати стовбур тримав на дужому тілі велетенське розкрилля дебелих гілляк, які, здається, ніколи не замовкали у своєму улюбленому мелодійному шумовинні. У будень і у свята тут завше юрбилася дітлашня. Однієї весняної неділі ми зібралися біля сосни, щоб на висохлому пагорбі згуляти в гилку. Хтось, присівши обіч сосни, вигукнув: “Хлопці, йдіть но сюди, побачите, як сосна плаче!” Ми наввипередки кинулися до крислатого […]...
- З дитинства: дощ Голобородько Я уплетений весь до нитки У зелене волосся дощу, Вплетена дорога до батьківської хати, вплетена хата на горі, як зелений птах, Уплетене дерево, що притихле стоїть над дорогою, Уплетена річка, наче блакитна стрічка в Дівочу косу, Уплетена череда корів, що спочивають на Тирлі. А хмара все плете зелене і холодне волосся дощу. Але усім тепло, Усі знають: дощ перестане, І хто напасеться, хто набігається, Хто нахитається, Хто насидиться на горі, […]...
- Опис саду Сонячний світ пронизував зелені дерева, що позбиралися на схилі гори, неначе створюючи велику різнобарвяну сім’ю. Батько гуляв поміж дерев та перед кожним зупинявся, наче зустрів знайому людину. У цьому саду було посаджено найрізноманітніші дерева різного віку: груші, вишні, яблуні, сливи, дуби, липи, горіхи. Росла навіть висока тополя, своїм листячком до неї розмовляла молода, гнучка. “Кожен хазяїн,- розповідав товариш,- біля своєї хати траву косить для худоби, а наш батько все своє […]...
- Байда – символ мужності українського народу Історія часто буває несправедливою до людини, бо зафіксовує для нащадків не тільки не найголовніші, а й подекуди зовсім незначні її риси чи епізоди життя. І одним із прикладів цього може бути князь Дмитро Вишневецький, що увійшов у народні думи під іменем Байди – безтурботним гультіпакою, котрий тільки й знає пити мед-горілочку. Ні, мав Дмитро Вишневецький серйозні справи! Цей мудрий, енер-гійний чоловік зумів зробити те, що не вдавалося його попередникам. Він […]...
- Радісний світ дитинства у романі М. Твена “Пригоди Тома Сойєра” Всесвітню славу відомому американському письменникові Марку Твену принесла трилогія, яка багато в чому носить автобіографічний характер. Перша її частина – “Пригоди Тома Сойєра” – давно вже стала духовним супутником багатьох поколінь читачів, бо у ній письменник малює психологічно достовірно світ дітей з їх потягом до волі, романтики, безпосередності, які протиставляються затхлому, пронизаному лукавством світу дорослих людей. Головний герой роману Том Сойєр – звичайний хлопчик, пустун і бешкетник. Виховується він у […]...
- Дворик дитинства мого Твір-опис місцевості за картиною В. Д. Полєнова “Московський дворик”. Церковний дзвонар сповістив міську околицю про початок нового дня. Але голосисті півні його випередили. День обіцяв бути таким самим, як і погідливий ранок, зображений на картині “Московський дворик”, що належить пензлю Василя Дмитровича Полєнова, одного з найпопулярніших художників другої половини XІX століття. Ранок дарує багато світла і радості. Ця радість ллється і під зелені трави і дерев, і від білизни будівель, […]...
- Вид з вікна моєї кімнати. Твір-опис місцевості на основі особистих спостережень Цього літа я по-новому подивився на свій двір. А все почалося з того, що рано-вранці мене розбудили сороки. Вони влаштували метушню у кронах старих тополь, які щільно підступають до нашого будинку. Не прокинутися було неможливо: таким різким та голосним був сорочиний крик. Голосів інших птахіи просто було не чути, хоча зазвичай у кімнату долітають цвірінькання горобціи, посвист ластівок, воркування голубів. Врешті-решт я заснув, а потім, коли двір наповнився голосами людей, […]...
- Твір “Осінній ліс’ або “Опис осіннього лісу” Як красиво в осінньому лісі! Дерева та кущі вбралися у різнобарвні шати: золотисто-жовтий, вишнево-червоний, темно-зелений. Серед строкатого листя чітко вирізняються чисто-чорні або сліпучо-білі стовбури. Кожне дерево має своє особливе вбрання, свої неповторні відтінки кольорів. Все залежить від його породи: ясен це чи береза тощо. У сонячний день осіннє листя буквально світиться в променях! Сонце ще гріє, але повітря вже холодне, свіже та чисте. І якось незвично тихо осіннім днем в […]...
- Неповторний світ дитинства в повісті “Звук павутинки” Дитинство – це прекрасний чає, коли серце відкрите для нових почуттів, душа – для нових вражень. Таким цікавим, безмежно таємничим, непізнаним видається навколишній світ. У кожної речі в хаті є своя історія, свій голос, свій характер. А що вже говорити про річечку, ручаї, хмари, дерева, листя на них, увесь той багатоголосий народ жаб, риб, кузьок, мурашок, метеликів! Будь-який їхній порух – це вияв великого життя природи, який тільки треба побачити […]...
- Протиставлення у творі В. Короленка “Діти підземелля’ двох світів дитинства Коли я читав повість В. Короленка “Діти підземелля”, я втішався тим, що це вже минулося. Такого вже не буде, бо ми живемо у новітні часи, в демократичній державі. Я співчував Васі, бо то страшна річ – залишитися без матері, до того ж батька гне горе. Я розумів хлопця, чого він тікав з дому: без матері – це пустка, хоч би хто там жив. Та коли до повісті ввійшли нові герої, […]...
- Велиний і чарівний світ дитинства Олександр Довженко – непересічна особистість в українській літературі та культурі в цілому. З-під його пера вийшло багато довершених прозових творів, до того ж Олександр Довженко був видатним кінематографістом, який зробив вагомий внесок у розвиток кіномистецтва в Україні. Олександр Довженко залишив нащадкам оповідання та повісті про війну, які реалістично оповідають нам про трагічні події того часу; щоденник, що є правдивим свідченням епохи. Одним з найкращих творів письменника є повість “Зачарована Десна”, […]...
- Дитинство или, чому люди в своїх спогадах повертаються до дитинства? Якось довелося мені прочитати романтичну сагу про те, що в житті кожної людини є два береги – той, від якого людина відпливає, і той, до якого має неодмінно пристати. Причому другий, думаю, – то необов’язково смерть, це, перш за все, берег надії, берег любові. Але перший – це, звичайно ж, берег дитинства. Берег дитинства – це рідна земля, перші стежки, якими мандрували ми завзято і які наполегливо сняться нам донині. […]...
- Уславлення дитинства в творі А. де Сент-Екзюпері “Маленький принц” Я был создан, чтобы стать садовником. А. де Сент-Екзюпері Антуан де Сент-Екзюпері – людина надзвичайно яскрава, різнобічно обдарований льотчик-професіонал, що захоплювався з раннього дитинства малюванням, музикою, віршами. Своєрідність Екзюпері – у рідкому поєднанні професійного бачення льотчика з філософським проникненням у суть життя. У письменнику він бачить садівника, що вирощує прекрасні душі: “Я був створений, щоб стати садівником”. На його думку, художник, як садівник, розкриває і ростить людські душі. Письменника хвилювали […]...
- Меланка – поетичний символ України Німецький філософ А. Шопенгауер писав, що жінка не здатна до великих почуттів і справ, що її земне призначення – бути лише матір’ю, опорою чоловікові. Але українки вже багато століть своїм життям доводять і силу почуттів, і талант материнства, і велич справ. Чимало творів української літератури уславили й возвеличили жінку. Кожен з них прославляв жінку по-своєму – як матір, як продовжувачку і берегиню людського роду, як втілення талантів і рідкісних обдарувань, […]...
- Незабутні “чари дитинства” у творах “Зачарована Десна” та “Кульбабове вино” Типологічні збіги виявляємо й у тематиці творів Довженка й Бредбері. У “Зачарованій Десні” – літописі “відкриття селянським хлопчиком широкого світу”, хроніці дитинства – звучатимуть теми світу дитячих мрій, зв’язку людини з природою, життя селянської родини, краси хліборобської праці, опоетизованих сільських буднів. Осмислюючи одну з “вічних тем” людського існування з усіма її складниками – тему Любові до ближнього, Добра, яке потрібно передавати “по колу”, аби воно примножувалося, Самопізнання, аби розшукати в […]...
- Сонячний світ дитинства в повісті Марка Твена “Пригоди Тома Сойєра” Всі ми родом із дитинства. Ця істина проста, як і все геніальне. Дитинство – це цілий світ: яскравий, різноманітний, сповнений таємниць і загадок. У ньому завжди знайдеться місце для пустощів і розваг, для подвигів і безглуздих вчинків, для першого кохання і для перших зрад та розчарувань. Але найголовніше, що дитинство – це невичерпне джерело знань, з якими до людини приходить досвід. Є люди, які на все життя в душі залишаються […]...
- Мелодії дитинства Мабуть, важко знайти на земній кулі людину, яка б не любила музику, не співала б пісень. Не всякий має чудовий голос або абсолютний музичний слух, але кожен співає. Ми співаємо, коли нам весело, коли відчуваємо радість, щастя, співаємо, щоб підняти собі настрій, співаємо, готуючи їжу, прибираючи у квартирі чи збираючись на важливу зустріч. Ми співаємо навіть тоді, коли нам нелегко й сумно. Бо пісня, як ніщо інше, впливає на наші […]...
- Родом із дитинства Літературна спадщина Олександра Довженка багатогранна, але найсильніше талант митця виявився у жанрі кіноповісті, який він, по суті, започаткував в українській літературі. Майже півстоліття читачів глибоко хвилюють “незабутні чари дитинства”, майстерно відтворені у кіноповісті “Зачарована Десна”. І майже півстоліття дослідники намагаються віднайти джерела цього неповторного майстерного колориту, розтинаючи, немов у анатомічному театрі, текст кіноповісті й уважно, прискіпливо аналізуючи кожну деталь: образи твору, його композицію, тему, ідейну спрямованість, мовні особливості тощо. Р. […]...
- Поет А. Малишко: родом із дитинства Я з тих країв, де за Дніпром кургани І ворохобна тисяч літ хода, Де бунчуки татарські без пошани Земля покрила чорна і руда. Так писав про свою малу батьківщину видатний український поет Андрій Самійлович Малишко. Народився Малишко 14 листопада 1912 року в селищі Обухів, яке розкинулось на косогорах по обидва боки автостради Київ-Дніпропетровськ. Батько Самійло Малишко був шевцем. Був він чоловіком стриманим, мовчазним і справедливим. Щоб прогодувати сім’ю, в якій […]...
- Образ поета як символ нескореності, духовної незламності всієї нації Більшу частину свого життя Євген Маланюк прожив на чужині, але він, у силу своїх можливостей, спостерігав за життям українського народу, за розвитком його культури, а особливо літератури. Поета цікавило все, що відбувалося в українській літературі, і про все він мав власну думку. Євген Маланюк добре знав творчість видатних українських письменників. Перед деякими з них він схиляв свою голову і в знак глибокої пошани написав декілька творів-присвят. Одним з небагатьох українських […]...
- “Найбільші чудеса дитинства” “Присвячую цю книгу трав’яним коникам, хрущам, тихому дощеві, замуленій річці…” – так написав у посвяті до своєї повісті “Звук павутинки” Віктор Близнець. На його сторінках автор познайомив нас із хлопчиком Льонею, який живе у Ририщах разом із матір’ю. У цьому сільському кутку немає інших дітей, лише під Кіш живуть сусіди – дід Глипа та стара Сіроха. У кожного з них своя доля… і хоча Льоня не має справжнього друга, він […]...
- Твір опис картини Левитана “Березовий гай” Опис теми: Художній опис картини Левитана “Березовий гай”? опис літньої природи березового лісу, опис літніх фарб у живописі на прикладі відомої картини. Березовий гай Художник Исаак Левитан любив зображувати російську природу. Вона є головною темою багатьох його картин. “Березовий гай” – один із кращих добутків цього великого живописця. Береза – надзвичайно гарне дерево, йому присвячене багато пісень і віршів. Не дивно, що й Левитан, замилувавшись мальовничим куточком березового гаю, вирішив […]...
- Лагідний світ дитинства Серед багатьох творів Михайла Стельмаха окремо стоять дві повісті – “Гуси-лебеді летять”, “Щедрий вечір”. Автобіографічні за своїм змістом, вони передають ту атмосферу, в якій зростав і формувався маленький Михайлик, розкривають таємниці його дитячих переживань і мрій. Ми бачимо героя у звичайних щоденних клопотах сільської людини: він пасе конячину, збирає гриби, ягоди, допомагає батькам по господарству. Але життя його не можна назвати сірим і буденним. У світі дитинства хлопчика неначе злились […]...
- Сонячний світ дитинства в романі “Пригоди Тома Сойєра” Видатний американський письменник Марк Твен написав багато книжок, якими зачитується вже багато поколінь людей. І найулюбленіший серед них – роман “Пригоди Тома Сойєра”. Головний герой цього твору – Том. Він – безтурботний школяр, неслухняний, інколи навіть грубий. У голові в нього завжди повно всяких дурних вигадок та капостей. Том може прогуляти заняття в школі, граючись у лісі та уявляючи себе то піратом, то знаменитим розбійником Робіном Гудом. Він навіть тікає […]...
- Тема дитинства у творах Чарльза Діккенса Дослідники англійської літератури стверджують, що жоден з англійських письменників не користувався такою славою за життя, як Чарльз Діккенс. Визнання прийшло до Діккенса вже після першого оповідання й не залишало до останніх днів, хоча сам письменник, його погляди і творчість змінювалися. Секрет його популярності у сучасників у тому, що Діккенс гостро відчував зміни в житті Англії, був виразником сподівань і прагнень тисяч людей. Після смерті письменника його твори почали піддавати гострій […]...
- Сонячний світ дитинства в романі М. Твена “Пригоди Тома Сойєра” Видатний американський письменник М&;рк Твен написав багато книжок, якими зачитується вже багато поколінь людей. І найулюбленіший серед них – роман “Пригоди Тома Сойєра”. Головний герой цього твору – Том. Він – безтурботний школяр, неслухняний, інколи навіть грубий. У голові в нього завжди повно всяких дурних вигадок та капостей. Том може прогуляти заняття в школі, граючись у лісі та уявляючи себе то піратом, то знаменитим розбійником Робіном Гудом. Він навіть тікає […]...
- Вічна пісня дитинства за повістю М. Стельмаха “Гуси-лебеді летять” Розміщено від Tvіr в Суббота 29 мая Михайло Стельмах – цікавий, самобутній, талановитий письменник. Один з видатних і вдумливих художників слова. Він одночасно поет і прозаїк, драматург і фольклорист, публіцист і кіносценарист. Одним із кращих автобіографічних творів української літератури XX столітт) є повість “Гуси-лебеді летять”. В її основу лягли спогади майбутнього письменника про своє дитинство, що минуло в подільському селі. Тому й розповідь ведеться від імені сільського хлопчика Михайлика. Над […]...
- Неповторний світ дитинства в поезіях Лесі Українки Кожен поет чи письменник вкладає у свій твір часточку власної душі, висловлює власні почуття і переживання, своє бачення світу. Відома українська поетеса Леся Українка вже з дитячих років дуже тонко відчувала добро і зло, правду і кривду. Хоча її власне дитинство можна було б назвати порою безхмарного щастя, якби не важка хвороба. Вона виростала в родині, де дітей оточили любов’ю і повагою з ранніх літ. їх любили, ставилися до них […]...
- Весна, березень: опис природи навесні Природа навесні. Березень Березень-Протальник. Весна наступає, сонця додає. Сніжні завали починають танути від перших проміннячок тепла. У таловинах з’являються перші квіти – проліски. І місяць одержав ім’я – Протальник. Настав час водити хороводи й весну червону зустрічати. Березень: перші промені Опис природи провесни. От і довгі морози переміняються довгоочікуваним весняним теплом. Сніг ще довго буде лежати на холодній землі, а крижані вітри ще не один раз нагадають, що зима хоч […]...
- Твір-опис за картиною Тетяни Ягодкіної “Вечеря” 5 КЛАС НЕЛІТЕРАТУРНІ ТЕМИ Твір-опис за картиною Тетяни Ягодкіної “Вечеря” Тетяна Ягодкіна – молода українська художниця. Вона народилася і виросла її Києві. Знайомлячись з її творчістю, розумієш, що художниця любить рідну земцю, її природу і працелюбних людей. Картина Тетяни Ягодкіної “Вечеря” належить до циклу “Свято роду”. На передньому плані художниця зобразила накритий білою скатертиною довгий стіл, біля якого стоїть молода струнка дівчина. Глядач бачить її профіль, довгу, нижче під пояса, […]...
- Образ Марії – символ багатостраждальної України – І варіант УЛАС САМЧУК 11 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ УЛАС САМЧУК Образ Марії – символ багатостраждальної України І варіант Багато було в Україні жінок, здатних безмежно любити працю, свою родину, свою землю. І, здається, саме їм рідна земля доручала нести на своїх плечах непомірний тягар відповідальності за усе, що відбувається на її безкрайніх просторах. Ці жінки повинні були вистраждати щастя не тільки для власної родини, а й для усього людства. Як це довелося […]...
- Вавілон символ тяжкого поневолення народів Сам Вавілон для поетеси – символ тяжкого поневолення народів. Цей символ Леся Українка застосовує лише до пануючої у Вавілоні верстви завойовників. Тільки з ними – дозорцем, багатим купцем, царем і царськими вельможами – доводиться зустрічатися співцеві Елеазарові і тільки від них чути образу рідного краю. Молодий співець – пророк Елеазар заперечує міжплемінні чвари, обстоює єдність обох племен. І тоді пророки накидаються на нього, обвинувачують Елеазара у зраді за те, що […]...
- Твір “Калина”, опис калини Калина – дуже красива рослина. Це стрункий кущ, з багатьма тонкими вітками, що тягнуться до неба. Із приходом весняного тепла на них набухають бруньки. Потім калина вся вкривається білими суцвіттями-парасольками, вона вбирає тепло сонця та живильну вологу землі. ЇЇ листя яскраво-зелене з нерівними зубчастими краєчками, і в них плутається вітерець. Потім, коли квіти оцвітають, на їхньому місці з’являються маленькі зелені ягідки. Вони поступово стають більшими та восени набувають насичено червоного […]...
- Приклади творів на тему опис з обрамленням Росте береза під вікном. Ми живемо в невеликій квартирі п’ятиповерхового будинку. Наші сусіди разом влаштували під вікнами будинку палісадник. З балкона нашої квартири я можу дотягнутися рукою до гілок берези. Вона росте в палісаднику в оточенні колючого аргуса. А восени берізці стає ве селіше, бо до неї підступають айстри і хризантеми. Коли святкували моє одинадцятиріччя, мама сказала, що берізка під нашими вікнами теж святкує, бо вона моя ровесниця. Вона розповіла: […]...
- Роман В. Гюго “Собор Паризької Богоматері” як символ пробудження народу від вікового рабства Кожна епоха починається теократією і закінчується демократією. Давній вислів Собор Паризької Богоматері… Серце Парижа… Собор будувався протягом декількох людських поколінь – із XІІ до XV століття. Тут збереглася народна пам’ять, вікові традиції. Камінний архітектурний літопис ніби промовляє до людини і передає їй усе, що сталося протягом багатьох віків існування великої столиці світу. Віктор Гюго торкається своїми тонкими пальцями каменя Собору, і перед його очима постають різні сцени: він ніби чує […]...
- Символ життя й Батьківщини Поезія А. Малишка “Пісня про рушник” нагадує мені монолог сина, який знаходить найніжніші слова, щоб висловити любов до рідної матусі, подяку за її любов і турботу: Рідна мати моя, ти ночей не доспала, Ти водила мене у поля край села, І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала, І рушник вишиваний на щастя дала. Вражає те, як авторові вдалося у невеликому за розміром творі вмістити стільки тепла та ніжності […]...
- ВЕЛИКИЙ І ЧАРІВНИЙ СВІТ ДИТИНСТВА В “ЗАЧАРОВАНІЙ ДЕСНІ О. ДОВЖЕНКА 6 КЛАС ВЕЛИКИЙ І ЧАРІВНИЙ СВІТ ДИТИНСТВА В “ЗАЧАРОВАНІЙ ДЕСНІ” О. ДОВЖЕНКА ПРИКЛАДИ ПЛАНІВ ТВОРІВ Варіант 1 1. Чарівний світ дитинства. 2. Уся родина – торжество творчості. 3. Ніколи не повернутися в дитинство. Варіант 2 1. Десна – чиста ріка дитинства. 2. Тепло родинного вогнища. 3. Омріяний світ. ЕПІГРАФИ ДО ТВОРУ “Мабуть би, зустріч із живим Мікеланджело не справила враження більшого, ніж те, що зосталося після зустрічі з ним, автором […]...
- Веселка – твір-опис явища природи Веселка Веселка – одне із самих дивних явищ природи. Над сутністю цього явища люди замислювалися здавна. Веселка є супутницею дощу. Час її появи залежить від переміщення хмари, що дає зливові опади. Веселка може виникнути як перед дощем, так і в процесі випадання опадів або по закінченні процесу Що таке веселка? Звичайно веселка являє собою кольорову дугу з кутовим радіусом 42°. Дуга проглядається на тлі дощової завіси або смуг падіння дощу, […]...
- Собор як символ духовної краси народу Душа людини – вічна таємниця. Розкрити її намагалися філософи й психологи, творчі люди. Але усі вони лише трохи піднімали завісу таємничості. Кожен з них розплутував клубочок з переживань та почуттів людини по-різному. Олесь Гончар, автор роману “Собор”, розкриває духовну красу людей, використовуючи образ собору – архітектурної пам’ятки козацьких часів. Що таке, власне кажучи, собор у цьому романі? У реальному житті – це християнський храм, збудований козаками після розгрому Січі на […]...
Categories: Твори з літератури