Василь Стус завжди жив Україною. Навіть тоді, коли відбував жорстоке і несправедливе покарання у мордовських таборах. Ця любов була сенсом його життя.
Навіть у похмурих північних пейзажах Василеві бачилася Україна. Невеличкий вірш: “На колимськім морозі калина…” є тому переконливим доказом. Качина зацвіла і на чужій землі, але рудими слізьми. Чи не вперше цвіт калини порівнюється із сльозами, та ще й рудими. І відразу спалах уяви – і різкий контраст:
Неосяжна осонценна днина,
І собором дзвінким Україна
Написалась на мурах тюрми.
Навіть за тюремними мурами бачить поет Україну в образі дзвінкого собору. Епітет “дзвінкий” яскраво малює свято на рідній землі з дзвонами, і сонцем, і радощами… Та знову сумний контраст – картина колимських снігів:
Безгоміння, безлюддя довкола,
Тільки сонце, і простір, і сніг…
Лише кількома словами Василь Стус створює точну картину північного безлюдного пейзажу. А ще – психологічна деталь, містка метафора:
Котилося куль-покотьолом
Моє серце в ведмежий барліг.
Завершується пейзажний малюнок філософським образом, який стає зрозумілим лише в контексті всієї творчості і життя поета:
…і зайшлися кінці і начала
На оцій чужинецькій землі.
Є в доробку Василя Стуса ще один вражаючий сюжет-пейзаж – поле синє, як льон. Але що це за синє поле? Це якийсь казковий образ рідної землі, оповитої чарівним синім кольором. І ось ввижається поетові на цьому полі синьому, як льон, де він був сам-один, сто тіней, сто гірких тіней. Вони довжаться, ростуть…
У душу ліричного героя закрадається страх і сумнів, промайнула думка “вдатися до втечі, стежку власну, ніби дріт, згорнуть?” Та це лише хвилинне вагання. Нехай “у цьому полі, синьому, як льон”, “супроти тебе – сто тебе супроти” – нехай заборона, боротьба, прокльони, але треба:
…Вистояти. Вистояти. Ні –
Стояти. Тільки тут. У цьому полі,
Що наче льон. І власної неволі
Спізнати тут, на рідній чужині.
Любов’ю до України, тугою за нею перейняті й інші поезії Василя Стуса: “За мною Київ тягнеться у снах”, “Сосна із ночі випливла, як щогла”, “Такий близький ти, краю мій”… І в усіх творах тема України розкривається через тяжкі, болючі переживання поета. Він розумів, що може вже ніколи не побачити рідної землі. Однак вірив, що його поезія колись звучатиме на Батьківщині – і не залишить співвітчизників байдужими.





Related posts:
- Образ знедоленої України в творчості Костенко і Стуса Про моє покоління говорять одним словом – “загублене”. Чому? Чому така доля наша? З чим це пов’язано? Хто винен у цьому? Безліч питань, а яка відповідь на них? Яке тлумачення буде істинним? Важко про це сказати. Чи тому, що досвіду життєвого замало, чи тому, що час занадто суперечливий… Проте вірною, думаю, буде така теза: ми не маємо сьогодні тих ідеалів, на яких виховувалися наші батьки, діди, прадіди, а звідси – […]...
- Образ України в поезії “Варязька балада” “Варязьку баладу” Євген Маланюк написав 1925 року усього лише за два дні. На це його надихнула наречена Зосю Равич. Найбільша життєва драма Маланюка – втрата Батьківщини – змусила його глибоко осмислити історію України, збагнути причини трагедії рідного народу. Одна з них та, вважає автор, що коли чужинці “тяжко гупають у древні груди України”, вона “лежить – замріяно-безсила”. Україна постає в авторській уяві в образі жінки чарівної краси: згадаймо оригінальні метафори […]...
- Мотиви любові до рідного краю в поезії Василя Стуса Багато гучних і ніжно-тихих слів про рідну землю було сказано і написано в різні часи. Поети присвячували їй найпалкіші рядки, які часто ставали піснями чи гаслами. А ось Василь Стус, життя якого стало освідченням у любові до України і дорогою до неї, як це не дивно, пише: ” А я не можу й слова проронити… Освідчуватися не вмію.” Але його вірші бринять любов’ю до Батьківщини. Образ України проходить через усю […]...
- Образ України в поезії Симоненка У шістдесяті роки ХХ століття в українську літературу приходить плеяда талановитих українських поетів – І. Драч, Л. Костенко, Д. Павличко, Б. Олійник, В. Стус, В. Симоненко. Вони прагнули наблизити людей до ідеалів добра, справедливості, гуманізму, правди – цих загальнолюдських ідеалів, за якими не губилися ідеї національної свідомості, патріотичних почуттів. Василь Симоненко прожив недовге життя – лише 28 років, але його життя продовжується в його поезії, бо вона близька своїми мотивами […]...
- Образ України в поезії Малишка Андрій Малишко. Поет-лірик від Бога. Його голос, то ніжний і схвильований, як перші слова кохання, то гнівний, сповнений пристрасті і вибухової сили, не можна сплутати з чиїмось іншим. Ще напередодні війни він написав чудову ліричну поезію “Червоновишневі зорі віщують погожий схід…”, де інтимне “ти може, мене й забула: не бачила стільки літ…” тісно переплелося із суворо-солдатським: “Друзі ідуть полками, і я серед них – сурмач”. Сином України, сурмачем, поетом і […]...
- Образ України в поезії Олександра Олеся Олександр Олесь ненастанно шукав таких виражальних засобів, які б з найбільшою точністю відображали любов і захоплення Україною, надії та розчарування, його журбу і радість: Жита з волошками, і луки, і гаї. І всі розкоші весняні, Всю вроду, всю красу безкраю. Як втілити її, не знаю, В словах, в пісні мої. Думка про долю України не давала спокою. Ще 1906 року він пише: Прокляття, розпач і ганьба! Усю пройшов я Україну, […]...
- Мотиви любові до рідного краю в поезії В. Стуса “А де ж Україна? Все далі, все далі, все далі”, – писав Стус у поезії “За літописом Самовидця”. Але Україна ніколи не була далеко від поета, вона завжди жила у душі митця. Любов до рідної країни була метою його існування. У своїх творах Василь Стус порушував багато різноманітних тем, але тема любові до рідного краю, до чарівної України була головною темою творчості митця. На чужині, в ув’язненні, Василь Стус жив […]...
- Образ України у поезії П. Грабовського Трагічна відірваність П. Грабовського від України не зламала його волі й рішучості працювати для неї. Домінуючим мотивом його поезії стала доля України, її неволя. Цікаво, що епіграфом до першої збірки з символічною назвою “Пролісок” Поет взяв чотири рядки з вірша “Поетам-України”. Народ, покинутий на злидні, Народ, плазуючий у млі, Повинен стратить риси рідні, Безслідно стертися з землі. Оцю загрозу асиміляції, зникнення самого народу українського він відчув ще Під час навчання, […]...
- Твір Образ України в поезії Т. Осьмачки Образ України в поезії Т. Осьмачки Нелегкою й трагічною була доля українського письменника Т. Осьмачки. Він змушений був жити на чужині, де ніколи не міг позбутися почуття туги за рідним краєм, який любив понад усе. Образ рідної землі змальований у багатьох творах талановитого майстра слова. Вірш “Україна” займає особливе місце в творчому доробку майстра. “Синьонебая” вітчизна має “незлежане щастя”. Ліричний герой милується й пишається красою своєї Вітчизни. За “далекою черкаською […]...
- Образ України в поезії В. Сосюри Складним був час, коли жив і творив Володимир Сосюра. У роки сталінських репресій поет, як і багато інших його сучасників, зважував кожен свій крок, бо ходити доводилося по лезу ножа. Повсякчас перед ним стояла проблема: як зберегти свободу та життя і одночасно не зрадити друзів, рідних, а головне – Батьківщину, пам’ять про предків. Хоч і зараз ми переживаємо не кращі часи, але ж саме тому творчість Володимира Миколайовича, особливо громадянська […]...
- Образ знедоленої України в творчості Ліни Костенко і Василя Стуса 1. “Загублене покоління” . 2. Література в житті суспільства і людини: А) значення літератури в житті суспільства; Б) вплив літератури на формування характерів молодих людей. 3. Роман у віршах Л. Костенко “Маруся Чурай”: А) нелюдське ставлення поляків до українців ; порівняння між стратою Гордія і вбивством біблійного пророка Іоана Хрестителя); Б) горе Марусі Чурай – образне втілення горя всього українського народу. 4. Безталанна доля українського народу в творчості Василя Стуса: […]...
- Образ України в поезії Т. Осьмачки Нелегкою й трагічною була доля українського письменника Т. Осьмачки. Він змушений був жити на чужині, де ніколи не міг позбутися почуття туги за рідним краєм, який любив понад усе. Образ рідної землі змальований у багатьох творах талановитого майстра слова. Вірш “Україна” займає особливе місце в творчому доробку майстра. “Синьонебая” вітчизна має “незлежане щастя”. Ліричний герой милується й пишається красою своєї Вітчизни. За “далекою черкаською стороною” сумує Т. Осьмачка у вірші […]...
- Поетичний образ України у поезії Лесі Українки Леся Українка, письменник-боєць, мала “в серці те, що не вмирає”, тобто палкий прометеївський вогонь любові до трудящих людей, до Батьківщини. Цю велику любов вона пронесла через усе своє життя. Поетеса оспівувала красу України, лила гіркі сльози над долею людей і вкладала у їхні руки слово-меч, кликала до боротьби, будила свідомість. Любов до України вона винесла з дитинства. Ще зовсім маленькою намагалася співати з мамою “Посію я рожу, поставлю сторожу”, “Бувайте […]...
- Поетичний образ України в поезії “Любіть Україну” В. Сосюри “Сосюра був народним улюбленцем, за ним ходили легенди. Кілька поколінь радянських студентів виросло з його лірикою на вустах, численні ентузіасти розносили співуче Сосюрине слово по Україні”, – писав Олесь Гончар. Натура поета у всій її щирості і глибині розкрилася у вірші “Любіть Україну”. Це сердеч-не слово поета-патріота, мовлене в радісну годину визволення української землі, коли після німецької окупації засяяло сонце волі. Написаний у 1944 р., вірш уперше був опублікований у […]...
- Образ України в поезії Володимира Сосюри Ні, недаремно Сосюру називають солов’єм України. Твори його запам’ятовують школярі усіх класів, тому завдяки простоті і схвильованості віршів діти починають любити поезію і літературу взагалі. З віршами Сосюри закінчують університет і вступають вперше на власний життєвий шлях. Вірші Сосюри, покладені на музику, співають всюди… Ліричний герой віршів Володимира Сосюри – це полум’яний патріот, людина з глибокими і сильними почуттями. Йому боліло все: не тільки горе людське, а й убита бурею […]...
- Поетичний образ України в поезії “Любіть Україну’ Володимира Сосюри “Сосюра був народним улюбленцем, за ним ходили легенди. Кілька поколінь радянських студентів виросло з його лірикою на вустах, численні ентузіасти розносили співуче Сосюрине слово по Україні”, – писав Олесь Гончар. Натура поета у всій її щирості і глибині розкрилася у вірші “Любіть Україну”. Це сердеч-не слово поета-патріота, мовлене в радісну годину визволення української землі, коли після німецької окупації засяяло сонце волі. Написаний у 1944 р., вірш уперше був опублікований у […]...
- Мотиви жертовності, вірності матері-Україні в поезії Стуса У неділю, 19 листопада 1989 року, українська земля прийняла вимучене тюрмами і таборами тіло свого сина – поета Василя Стуса. Поруч у могилу на Байковому кладовищі лягли його побратими Олекса Тихий і Юрій Литвин. Лягли в рідну землю, щоб хоч цим трагічно запізнілим поверненням на батьківщину пригасити на якусь мить журбу рідних та друзів, розбудити громадянську совість. Ще й до жнив не дожив, Зелен-жита не жав. Ані не долюбив. І […]...
- Релігійні мотиви поезії Стуса Василь Стус жив у світі, гаслом якого є слова німецького філософа Фрідріха Ніцше “Бог мертвий”. Український поет описує цю світоглядну катастрофу в такий спосіб: Немає Господа на цій землі: Не стерпів Бог, з-перед очей тікає, Аби не бачити нелюдських кривд, Диявольських тортур і окрутенства. Новий бог “почвар і люті” прагне Помалу небо Додолу опускати, аби світ безнебим став. Вітчизною шалених Катованих катів. Пан-Бог – помер. За таких умов, як спостеріг […]...
- Новаторство поезії Василя Стуса Василь Стус… Це ім’я викликає подив, бо життя його було коротке, але яскраве. Доля – трагічна. Творчість – національна гордість, бо є духовним надбанням. В чому ж його сила і своєрідність таланту?! Так, саме таланту XX століття. Його поправу можна назвати Людиною з великою букви, бо вболівав за свій народ, переживав із ним печалі і радощі, був патріотом своєї землі, справжнім громадянином країни. У своїх поезіях Василь Стус відтворив добро […]...
- Образ України у творчості Тичини Мабуть, не помилюся, коли скажу, що все життя Павла Тичини, вся його творчість були присвячені рідній землі і рідному народові. Вони надихали поета на нові досягнення. Перші звертання до України, сповнені любові й відданості, прозвучали у вірші Тичини-підлітка. Він висловлює свої почуття, милуючись природою рідного краю: Струмок серед гаю як стрічечка. На квітці метелик мов свічечка. Хвилюють, малюють, квітують поля – Добридень тобі, Україно моя! Поет народився в часи занепаду […]...
- “У білій стужі серце України” Шкільний твір творчості В. Стуса Ярій, душе. Ярій,.а не ридай! У білій стужі серце України, А ти шукай червону тінь калини, На теплих ногах тінь її шукай. В. Стус. Поетична творчість завжди навіває спогади. Спогади минулого, марення майбутнього, осмислення сучасного. Лише поети назавжди тамують дійсність, залишаючи минуле, пророкуючи майбутнє. Сум, жах, страждання за рідну Батьківщину, але невмируща віра у світле майбутнє України сповнює поезію “розстріляного відродження”, покоління “шістдесятників”. Всім своїм єством вони любили і страждали […]...
- Мотиви жертовності, вірності матері-Україні в поезії В. Стуса Життя В. Стуса – мов спалах яскравої зірки на небі. Різниця тільки в тому, що зірка після спалаху падає вниз і зникає у безвісті, а життя і творчість поета лишаються вічними і безсмертними. Як вічна і його синівська любов до України, до свого народу: Народе мій, до тебе я ще верну, Як в смерті обернуся до життя… Як добре те, що смерті не боюся За кожним помислом поета, за кожним […]...
- Страдницька доля України в поезії Маланюка Протягом Першої світової війни Євген Маланюк був старшиною царського війська. А в 1917 році, як і більшість юнаків того часу, став вояком УНР. Хотів зі зброєю в руках захищати рідний край. Проте не так сталося, як гадалося. Армія УНР зазнала поразки, і Маланюк разом з Симоном Петлюрою змушений був тікати. Відтоді Україну вже не бачив ніколи. Еміграція… Для Євгена Маланюка вона стала трагедією всього життя. Нерідко ностальгія, почуття самотності просто-таки […]...
- Образ України в романі “Мальви” Мушу вмерти на тій землі, де коноплі по стелю, а мальви вище соняхів ростуть – білі, голубі й червоні… Р. Іваничук В історичному романі Романа Іваничука “Мальви” зображені події, що відбувалися напередодні повстання Богдана Хмельницького при султанському і ханському дворах. Головна героїня твору – полковничиха Марія Самійлиха, полонянка з України. Вона та її діти – двоє синів і донька – потрапили в неволю. Діти виростали на чужині, забували рідну землю… […]...
- Шевченківські мотиви в поезії Стуса Два різних сторіччя. Дві не такі вже й різні долі. І одна незмінна любов, одна одвічна тема поезій, одна найдорожча для двох поетів. Т. Шевченка і В. Стуса, батьківщина – Україна. Молився на неї великий Кобзар. Все життя було принесене їй в жертву і В. Стусом. Їхні почуття до Батьківщини – це насамперед вимоглива любов, яка не прощає гріхів, похибок, вимагає бути золотом найвищої проби. Шевченкові було дуже боляче бачити, […]...
- Поетичний образ України у поезіях П. Грабовського “Крик болю і туги за рідною Україною” – такими словами охарактеризував поезію Павла Грабовського Іван Франко. Відірваний на довгі роки від рідної землі, від рідної культури, Грабовський пам’ятав свій край, вболівав за його долю. “Коли я опинився в іркутській тюрмі з перспективою каторги або вічного поселення в Сибіру, – згадував Грабовський, – тяжкий сум за Україною стис моє серце; вона являлась перед мене в якомусь надзвичайно принадному світлі, панувала моїми […]...
- Мотиви жертовності в поезії Василя Стуса ВАСИЛЬ СТУС 8 клас Листопадової неділі 1989 року в рідній українській землі впокоївся вимучений тюрмами й таборами поет Василь Стус. Поруч на Байковому кладовищі було поховано побратимів поета – Олексу Тихого і Юрія Литвина. Вони повернулися в рідну землю, щоб хоча цим запізнілим трагічним поверненням розбудити громадську совість, показати неминучість гіркого каяття за вчинену несправедливість, щоб на мить пригасити журбу друзів та рідних. “Стус – наш останній великий поет”, – сказав сучасний […]...
- Головна тема поезії Василя Стуса Наша Україна має трагічну і незвичайну історію. Прикладів тому можна навести безліч. Один із них: найкращі люди часто сидять за гратами. Одна із таких трагічних доль – доля Василя Стуса. Багато хто порівнює В. Стуса з Т. Шевченком. “Якби було краще життя, я б віршів не писав, а – робив би коло землі”, – говорив Стус. Він був освіченою людиною, навчався в аспірантурі, міг мати прекрасне майбутнє, але доля свого […]...
- Поняття любові й дружби в поезії В. Стуса Кохання… Яке воно було для поета, що велику частину свого життя був відірваний від рідної землі, від родини? Вчитаймося у ці рядки: Вона і я поділені навпіл Містами, кілометрами, віками. Кілометри і роки пролягали між поетом та його дружиною. Він мучився, вона чекала, страждаючи його болем, переживаючи його відірваність від усього світу. Що вона відчувала в ті моменти? Ми не дізнаємося про це, бо бачимо їхнє кохання тільки з одного […]...
- Поняття любові і дружби в поезії Василя Стуса Кохання… Яке воно було для поета, що велику частину свого життя був відірваний від рідної землі, від родини? Вчитаймося у ці рядки: Вона і я поділені навпіл Містами, кілометрами, віками. Кілометри і роки пролягали між поетом та його дружиною. Він мучився, вона чекала, страждаючи його болем, переживаючи його відірваність від усього світу. Що вона відчувала в ті моменти? Ми не дізнаємося про це, бо бачимо їхнє кохання тільки з одного […]...
- Релігійні мотиви в поезії Василя Стуса Василь Стус жив у світі, гаслом якого були слова німецького філософа Фрідріха Ніцше “Бог мертвий”. Український поет описує цю світоглядну катастрофу в такий спосіб: Немає Господа на цій землі: Не стерпів Бог, з-перед очей тікає, Аби не бачити нелюдських кривд, Диявольських тортур і окрутенства. Новий бог “почвар і люті” прагне Помалу небо Додолу опускати, аби світ Безнебим став. Вітчизною шалених Катованих катів. Пан-Бог – помер. За таких умов, як спостеріг […]...
- Любов до України в поезії М. Рильського Любов до рідної землі, інтерес до її славного минулого та вболівання за невідоме майбутнє – це вічні теми, яких торкалися письменники всіх часів і народів. У радянські часи писати твори, в яких би висловлювалася любов до України, до її народу було неможливо, це б дорівнювало балансуванню на краю глибокої прірви. Розквіт творчості Максима Рильського припав на часи ідеологічного терору, коли навіть саме слово “Україна” страшно було вимовляти, бо це означало […]...
- Образ України у творчості Василя Симоненка “Я – українець. Оце і вся моя автобіографія”, – сказав В. Симоненко. У його поетичній спадщині чимало віршів адресовано Україні. Діалог з Україною, з українським народом, поставленим у підневільні і злиденні умови життя, звернення до славного минулого українців – то міцна основа майже всієї його громадянської лірики. Поетична пристрасть Симоненка спрямована насамперед на пекучі проблеми сучасності. Поезія “Задивляюсь у твої зіниці…” написана у формі монологу ліричного героя, зверненого до матері […]...
- Трагедійний образ України в кіноповісті “Україна в огні” Україна… За фольклорною та літературною традицією перед нашим внутрішнім зором постають “тихі води, ясні зорі”. Та не такою бачимо нашу землю у кіноповісті О. П. Довженка. Сама назва-метафора “Україна в огні” налаштовує на печаль і гнів, на сприйняття великої народної трагедії. Епітети “кривава”, “попалена”, “розбита”, “поруйнована”, “обез-долена в загравах пожеж” доповнюють “портрет” України, знесиленої більшовиками і сплюндрованої фашистами. Укотре вже упродовж своєї історії наша Україна ставала руїною. Хіба можна спокійно […]...
- Образ України у творчості Тараса Шевченка Образ України у творчості Тараса Шевченка “Я так люблю Мою Україну убогу, Що прокляну святого Бога, За неї душу погублю!” / Т. Шевченко / Він був сином мужика і став володарем у царстві духу. Він був кріпаком і став велетнем у царстві людської культури. Він був самоуком і вказав нові, світлі і вільні шляхи професорам і книжним ученим. Найкращий і найцінніший скарб доля дала йому лише по смерті: невмирущу славу […]...
- Образ народного співця в поезії Шевченка В Україні “родилась, гарцювала козацька воля”. І про неї добрим людям Кобзарі співають, Все співають, як діялось, Сліпі небораки, Бо дотепні… Це уривок із поезії Шевченка “Думи мої, думи мої…”. Ці слова – правдивий пролог до першої збірки Шевченка і до всієї його творчості. Назва її дала літературне наймення поетові, з яким він назавжди увійшов у свідомість нашого народ). Образ народного співця ми зустрічаємо в багатьох поемах Шевченка: “Перебендя”, “Гайдамаки”, […]...
- Образ України у творчості Шевченка Тарас Шевченко – натхненник національних ідей, проповідник добра, волі, щастя і правди. Саме завдяки його слову, що лунало сильно і впевнено, наш народ усвідомив себе нацією. Де б не був, чим би не займався поет, але завжди перед його внутрішнім зором поставав і дорогий його серцю Дніпро, що “горами хвилю підійма”, і затишний “садок вишневий коло хати”, і зелені верби “над ярами, над ставами”. До болю милий Шевченкові тихий український […]...
- “Я без тебе нічого не зможу, наче птиця без крил”. Образ України в творчості Василя Симоненка І. “Я – українець. Оце і вся моя біографія”. ІІ. Оспівування любові до України у поезіях Василя Симоненка. 1. Синівська розмова з Батьківщиною у поезії “Україно, п’ю твої зіниці…” 2. Вияв високої любові до України у поезії “Лебеді материнства”. 3. Найважливіше для поета – доля України. Сила поезій В. Симоненка....
- Образ України у творчості Т. Шевченка Тарас Шевченко – вірний син України. Він любив свою Батьківщину, мріяв про її свободу й незалежність. Де б він не був, куди б не закидала його доля, Шевченко завжди згадував рідні місця, прагнув швидше полинути в Україну, зустрітися з однодумцями. Його роздуми над долею народу, любов до Вітчизни, туга й печаль за нею на чужині висловлені в багатьох творах. У далекому від України Петербурзі, в казематі в уяві Шевченка виникали […]...
- Поетичний образ України в поезіях В. Сосюри “Люблю України “коханеє небо…”, – написав Володимир Сосюра, втіливши у цих чотирьох словах любов свого життя – любов до України. В небі сила і міць життя, його чистота – ідеал душі людської, символ єдності, гармонії всього прекрасного, що може бути на нашій землі. Від нього українці віками чекали Божого благословення, просили щастя і долі для своєї Вітчизни. Любов до Батьківщини пронизує твори багатьох українських письменників, зокрема вона є провідною у […]...
Categories: Твори на різні теми