У п’єсі І. Карпенка-Карого “Сто тисяч” виведені два основних образи. Перший – це ненажерливий сільський глитай Герасим Калитка, що увібрав у себе найгірші риси вдачі: грубість, жадобу, скнарість, гонитву за наживою. У цьому образі автор показав тих, хто із соціальних низів видерся на вищий щабель і на чужім нещасті влаштував свій добробут. Другий – це копач Бонавентура, який щодалі більше опускається на соціальне дно. Бонавентура не може пристосуватися до нових умов.
Та він, мабуть, і не збирається цього робити. Він живе у якомусь своєму світі, незрозумілому для інших. Живе своїми мріями, його зовсім не бентежить те становище, в якому він опинився. Не дає йому спокою тільки один предмет – Боковенька. Бонавентурі здається, що саме там за одному йому зрозумілими прикметами він відшукає скарб.
А викопані гроші він мріє витратити не на побутові потреби, а на мандрівку до Парижа. Він навіть вміє “балакати” по-французьки.
Бонавентурі докоряють, що він тридцять літ шукає грошей, але й досі нічогісінько не знайшов, але копач велике значення надає тим речам, які він все-таки викопав: окам’янілому дереву, ступці мідній, сковороді. Він усіх переконує, що ці предмети важливі для науки. Копач навіть одіслав їх одному професорові, що кургани розкопує. Копач – дуже щедра людина. Бажаним скарбом він поділився б з усіма, хто б його попросив.
Тільки чесним шляхом мріє розбагатіти Банавентура, а про нечесний прибуток він говорить: “Я, слава, богу, вік прожив, а й тріски чужої не взяв”. Крім того, що Бонавентура багатий своєю мрією, він багатий на всякі жарти, дотепи та прислів’я. З повагою ставиться Бонавентура до науки: “Без науки, без струменту, без опиту, куди не повернися, нічого не зробиш”.
Закликає він і інших не йти проти науки. Знає також копач напам’ять всі вірші Шевченка, цитує “Енеїду” Котляревського.
У господарських справах Бонавентура був дуже неосвічений і непрактичний. Хоч він, осмислюючи свій досвід, і казав: “Тілько гляну, зараз бачу”, – проте давав такому хазяїну, як Калитка, зовсім не хазяйські поради: завести садок, ставок, пасіку. На що Калитка одказував йому: “Ви все на витребеньках!” Та попри всі свої “витребеньки”,: Бонавентура дуже простий у побуті.
Коли зайшла мова про відпочинок, він попросився в клуню. “Я не люблю, знаєте, там всяких ніж-ностей: перин, подушок. Є сама – добре, а нема – кулак в голови,, свиту послав, свитою укрився, заснув – мало журився, проснувся, і встав – встрепенувся, шапку насунув та й далі посунув”…
У образі копача Бонавентури автор п’єси показав низи тогочасного соціального ладу, що складалися з обіднілих вкрай селян і розорених поміщиків, які не могли пристосуватися до існуючих умов.





Related posts:
- Образ копача Бонавентури в п’єсі “Сто тисяч” У п’єсі І. Карпенка-Карого “Сто тисяч” виведені два основних образи. Перший – цс ненажерливий сільський глитай Герасим Калитка, що увібрав у себе найгірші риси вдачі: грубість, жадобу, скнарість, гонитву за наживою. В цьому образі автор показав тих, хто із соціальних низів видерся на вищий щабель і на чужім нещасті влаштував свій добробут. Другий – це копач Бонавентура, який щодалі більше опускається на соціальне дно. Бонавентура не може пристосуватися до нових […]...
- Образ Герасима Калитки у комедії І. Карпенка-Карого “Сто тисяч” Першою п’єсою, що вийшла з-під пера Карпенка-Карого після того, як він позбувся “гласного нагляду”, була комедія “Гроші”, написана в 1889 році. Минуло майже три десятиліття, як у Росії скасували кріпацтво, і в житті села сталися суттєві зміни. Поміщики, що втратили безмежну владу над селянами, важко пристосовувалися до нових умов, бо не звикли думати й працювати. Їхні маєтки часто занепадали й перекуповувалися людьми з грошима, які набували дедалі більшої сили. Саме […]...
- Комедія І. Карпенка-Карого “Сто тисяч” і “вічна” тема влади грошей над людиною Коли Іван Карпенко-Карий писав комедію “Сто тисяч”, він ставив за мету піддати сатирі ті негативні явища, які побутували у 80-90 роках XVІІІ століття. Сільські багатії всіляко намагалися примножити свої багатства. Часто гонитва за грошима ставала самоціллю, гроші витісняли з життя людини такі поняття, як честь і мораль. І тоді з’являлися такі постаті, як Герасим Никодимович Калитка – головний герой комедії “Сто тисяч”. Калитка – заможний селянин, який вже має 200 […]...
- Сатирична типізація в комедії І. Карпенка-Карого “Сто тисяч” І. І. Карпенко-Карий – один із корифеїв української сцени. ІІ. “Сто тисяч” – значний крок на шляху творчого зростання. 1. Засудження вад суспільного життя. 2. Центральний персонаж комедії – Герасим Калитка. 3. Примарливе прагнення Бонавентури. 4. Своєрідність образу Савки. ІІІ. Відображення реального життя....
- П’єса І. Карпенка-Карого “Сто тисяч’ як викриття користолюбства Наприкінці XІX – початку XX століття театральне мистецтво України переживало піднесення, ставала більш важливою його роль у культурному та громадському житті. Цей розквіт українського театру пов’язаний, не в останню чергу, з драматургією І. Карпенка-Карого та його діяльністю як режисера й керівника трупи. Українська драматургія того часу була під владою літературних штампів. Популярними були псевдокомічні п’єси “з народного життя” або історичні драми. І. Карпенко-Карий зміг збагатити літературу видатними п’єсами, в яких […]...
- Комедія І. Карпенка-Карого “Сто тисяч” – одна з кращих сатиричних комедій в українській драматургії “Сто тисяч” – перша п’єса, написана І. Карпенком-Карим. Цей твір започаткував появу комедіографа-сатирика, який розвінчував сільських глитаїв, висміював їхню жадобу до збагачення. П’єса написана на реальних фактах. Узявши за основу відомості про шахраїв, які у Єлисаветграді продавали фальшиві гроші, І. Карпенко-Карий намалював типовий образ “стяжателя”, глибоко розкрив його характер. Центральний персонаж – Герасим Калитка, сільський багатій, найбільше бажання якого – збагачення. Заради цього він недосипає і недоїдає, сам тяжко працює […]...
- Комедія Карпенка-Карого “Сто тисяч” і проблема сенсу людського життя Драматургічну діяльність І. Карпенко-Карий розпочав людиною немолодою, збагаченою великим життєвим досвідом. Він був вірний життєвій правді, виявляв посилену увагу до складних явищ тогочасної дійсності. Саме тому він шукав нові шляхи в українському драматичному мистецтві. Уже в драмі “Сто тисяч” він розкриває характер глитая глибше, досконаліше. Головний персонаж Герасим Калитка – український “чумазий”. Єдина святиня для нього – це гроші. Він черства людина до всіх, але коли згадує про гроші і […]...
- Величезним творчим досягненням Карпенка-Карого є його комедія “Сто тисяч” Вивчаючи творчість Івана Карпенка-Карого, ми знайомимося з розвитком української драматургії й театру другої половини ХІХ століття. Величезним творчим досягненням Карпенка-Карого є його комедія “Сто тисяч”. Провідною рушійною силою подій, зображених у комедії “Сто тисяч”, є гонитва за багатством. Це яскраво показав драматург на образі сільського куркуля Герасима Никодимовича Калитки, сенсом життя якого було придбання землі: Калитка скуповував землю за будь-якої нагоди. Він купував її в селян, що розорилися. Не гребував […]...
- Образ Пузиря в комедії Івана Карпенка-Карого “Хазяїн” Великим творчим досягненням І. Карпенка-Карого є його комедія “Хазяїн”, в якій він дуже майстерно висвітлив глитайську верхівку українського села, показавши її нікчемність і висміявши її ідеали. Цю глитайську верхівку він втілив в образі головного персонажа твору – великого землевласника, мільйонера Терентія Пузиря. Пузир вже ступив на ту найвищу сходинку власників, про яку тільки мріяли Михайло Окунь і Герасим Калитка. Він володіє тисячами десятин землі, його господарство складається з кількох економій. […]...
- Образ Пузиря за п’єсою “Хазяїн’ Івана Карпенка-Карого Драматург сам визначив ідею сатиричної комедії “Хазяїн” . У листі до сина він зазначав: “Хазяїн” – зла сатира на чоловічу любов до стяжання без жодної іншої мети. Стяжання для стяжання”. І. Франко після прочитання твору писав: “Грандіозну по своїм замислі й по майже бездоганнім оздобленню картину великого промисловця і глитая з селян з його могутніми впливами і чисто селянською вдачею дає нам Карпенко-Карий,..”. Терентій Пузир незрівнянно багатший від Герасима Калитки, […]...
- Комедія Карпенка-Карого “Сто тисяч” і “вічна” тема влади грошей над Людиною Драматургія Карпенка-Карого розманітна за тематикою, жанрами, образами… У багатогранних характерах він відобразив інтереси, прагнення різних соціальних слоїв українського суспільства: стяжателів землі, капіталу, землевласників-мільйонерів і селян-бідняків. Сила комедії “Сто тисяч” у тому, що в ній іїравдиво відтворено нові зміни житті села, глибоко розкрито хижацька характер сільської буржуазії, нові її проби експлуатації та збагачення. Головним персонажем твору є Герасим Калитка. Життя в його розумінні складається з двох понять – грошей і землі, […]...
- Новаторство Івана Карпенка-Карого Основні свої твори І. Карпенко-Карий писав у 80-ті роки XІX століття, у той час, коли у суспільстві відбулися глибокі зміни, набули розвитку нові, капіталістичні, відносини. Почалося інтенсивне розшарування суспільства на класи, що дало про себе знати усіма наслідками і в Україні. Нові явища тогочасного життя в найповнішому і найхарактернішому їх вияві Карпенко-Карий зображує у своїх творах сильно і дуже переконливо. Не пориваючи з національною театральною традицією, він усе ж таки […]...
- Мої роздуми над образом Пузиря у п’єсі І. Карпенка-Карого “Сто тисяч” Іван Карпенко-Карий – це видатний драматург кінця XIX – початку XX століття, один із корифеїв українського театру. Він стояв біля витоків нової української драматургії. Найчастіше у своїх творах письменник звертався до соціальних проблем сучасної йому доби, описував тодішні економічні обставини та відносини, висловлюючи у підтексті своє ставлення до крутійства чи визиску. Тему згубного впливу грошей, зароблених гнобленням інших людей, Карпенко-Карий розвинув у комедії “Хазяїн”. Головний герой п’єси – Терентій Пузир. […]...
- “Сміх крізь сльози” в п’єсах Івана Карпенка-Карого У п’єсі “Суєта” Карпенко-Карий словами свого героя Івана Барильченка каже: “Комедію нам дайте, що бичує сатирою страшною всіх і сміхом через сльози сміється над пороками і заставляє людей, крім їх волі, соромитися своїх вчинків”. І. Тобілевич так і намагався писати комедії. Його п’єси заставляють людей соромитися не тільки своїх вчинків, але й вчинків героїв, яких драматург “бичує сатирою страшною”. Шляхом комізму Карпенко-Карий бажав показати тяжке життя народу, його прагнення до […]...
- Актуальність творів Івана Карпенка-Карого сьогодні Здавалось би, що від часу написання Карпенком-Карим знаменитих п’єс нас відділяють десятиліття, але й сьогодні п’єси залишаються актуальними. І причина цьому – процес реформування економіки на ринковій основі. От тільки біда, що сьогодні ми не маємо такого геніального драматурга, який зумів би в такій яскравій формі показати, що подібні процеси – це якоюсь мірою випробовування для суспільства: чи вдасться зберегти ті загальнолюдські цінності, які упродовж століть оберігала людська спільнота заради […]...
- Честь і безчестя персонажів комедії Івана Карпенка-Карого “Хазяїн” Комедія “Хазяїн” слушно вважається вершиною творчості Івана Карповича Тобілевича. “Зла сатира на чоло-вічу любов до стяжання без жодної іншої мети. Стяжання для стяжання!” – так визнав свій задум сам автор, поклавши в основу п’єси реальні факти капіталістичної дійсності. Письменник з великою викривною силою змальовує типові явища розвитку капіталізму на Україні, виставляє на суд читача хижацьку суть сільської буржуазії. Цій меті підпорядковане і ретельне створення образів комедії, які можна поділити на […]...
- Художня правда п’єси Івана Карпенка-Карого “Хазяїн” Творчість Івана Карповича Тобілевича слушно вважається найвищим досягненням української драматургії кінця ХІХ – початку ХХ століття, бо в ній геніально переплелись вірність життєвій правді і висока художня майстерність митця. Він уважно спостерігав за процесом розвитку економічного та соціального становища в Україні кінця ХІХ століття, коли повновладними господарями ставали поодинокі ка-піталісти-аграрії, що жорстоко експлуатували десятки тисяч сільських пролетарів. Такі спостереження лягли в основу комедії “Хазяїн”, що була написана 1900 року. Минуло […]...
- Новаторство Івана Карпенка-Карого драматурга Могутню силу таланту мав видатний український драматург і театральний діяч Іван Карпович Тобілевич, широко відомий під псевдонімом Карпенко-Карий. “Він був одним із батьків новочасного українського театру, визначним артистом та при тім великим драматургом, якому рівного не має наша література”, – писав про нього І. Франко. Повільною, але твердою ходою, долаючи численні перешкоди, ішов Карпенко-Карий до мистецьких вершин. Змістом його життя була театральна, літературна і громадсько-політична діяльність. Хочеться відзначити діяльність Карпенка-Карого-драматурга. […]...
- Морально-етичні проблеми в комедії Івана Карпенка-Карого “Мартин Боруля” Драматургічна спадщина І. К. Карпенка-Карого – це самобутнє й цікаве явище в історії вітчизняної театральної культури. Невмирущу славу принесли митцеві його сатиричні комедії: “Сто тисяч”, “Хазяїн”, “Суєта”. Сюди ж належить і комедія “Мартин Боруля”, яка піднімає важливі морально-етичні проблеми і цим самим стає в ряд безсмертних творів. Драматург високо підносив роль сміху як засобу боротьби з людськими вадами. Дійсно, сміх – могутня зброя: те, над чим посміялися, втрачає свою значимість […]...
- Комедія “Хазяїн” Івана Карпенка-Карого – видатне досягнення української драматургії XІX ст Спадщина І. Карпенка-Карого – 18 п’єс. Драматургічна творчість його – найбільше досягнення української класичної драматургії XІX ст. Творчо засвоївши досягнення своїх попередників – І. Котляревського, Г. Квітки-Основ’яненка, Т. Шевченка, М. Гоголя, О. Островського, він створив жанр української соціальної комедії. “Хазяїн” – найвизначніша, найкраща реалістична сатирична комедія Карпенка-Карого, – вершина його творчості. У чому Ж полягає її реалізм? По-перше, драматург показав, як у пореформеному українському селі відбувалося посилене класове розшарування, як […]...
- Образ Пузиря у комедії Карпенка-Карого “Хазяїн” Художня повноцінність літературного твору, як відомо, виявляється в тому, що життєві ситуації й людські типи зображуються в ньому неоднозначно, з різних сторін, бо ж неоднозначним, багатогранним є й саме життя. Саме так і змальовано образ Терентія Гавриловича Пузиря – головного персонажа комедії “Хазяїн”. За задумом і його втіленням “Хазяїн” – це “зла сатира на чоловічу любов до стяжання”. Отже, сміх – іронічний, зневажливий, а ой знищувальний є основним прийомом характеристики […]...
- Образ Пузиря в комедії І. Карпенка-Карого “Хазяїн” Іван Карпенко-Карий – один з найвидатніших драматургів в українській літературі. Він був новатором драматичної форми, створив чимало нових жанрових різновидів драми, йому належить вісімнадцять оригінальних п’єс. “Хазяїн” – найвище досягнення І. Карпенка-Карого в жанрі соціальної комедії. Сам автор писав до свого сина Назара: “Комедія ця дуже серйозна, і я боюся, що буде скучна для публіки, котра від комедії жде тільки сміху. “Хазяїн” же – зла сатира на чоловічу любов до […]...
- “Хазяїн” Івана Карпенка-Карого – зразок української драматургії XIX ст. – Олена Акульшина Конкурс на кращу творчу роботу 2010 року Автор: Олена Акульшина “Хазяїн” Івана Карпенка-Карого – зразок української драматургії XIX ст. Наприкінці XIX ст. в Україні відбувалися великі зміни, починали свій розвиток капіталістичні відносини, які дуже впливали на життя селян, на зміну дрібним власникам приходили великі капіталісти-землевласники, які нещадно експлуатували селян заради своєї наживи. Ці нові явища привернули увагу І. Карпенка-Карого, бо він бачив їхню руйнівну дію, тому в багатьох своїх творах […]...
- Трагедія жіночої долі в творчості Івана Карпенка-Карого Жінка… Дружина, мати, сестра, наречена, дочка, невістка… Кожна з них, несучи на собі тягар моральної відповідальності за благополуччя рідних і близьких людей, сама часто залишається наодинці зі своїми складними проблемами: незахищеністю, залежністю від різних життєвих обставин, пресом соціальної нерівності, побутових забобонів, сімейної тиранії… Продовжуючи й творчо розви-заючи традиції Т. Шевченка у змалюванні нелегкої, часом трагічної, жіночої долі, І. К. Карпенко-Карий розповів у драматичних творах про життя й проблеми жіноцтва своєї […]...
- Образ хазяїна життя в п’єсі І. Карпенка-Карого “Хазяїн” І. “І. К. Карпенко-Карий – батько новочасного українського театру, визначний артист, великий драматург” . ІІ. Моє знайомство з творами Карпенка-Карого. 1. Порівняння героїв двох комедій. 2. Протест батраків у хазяйстві Пузиря. 3. Певне позитивне значення слова “хазяїн” стосовно образу Пузиря. ІІІ. До яких роздумів приводить нас комедія Карпенка-Карого “Хазяїн”? ....
- Образ народу в комедії І. Карпенка-Карого “Хазяїн” Комедію “Хазяїн” І. Карпенко-Карий написав навесні 1900 року. Перші вистави “Хазяїна” пройшли з великим успіхом у Києві в 1901 році. У цій комедії автор проявив себе драматургом-новатором. Це відразу вловили і критика, і глядачі йе тільки в Україні, а й за її межами. Так, під час гастролей українського театру в Москві 1901 року газета “Театральньїе известия” дала таку лаконічну, але точну характеристику художньому почер ку драматурга: Малороссийский он Островский, Фотограф […]...
- Ідейно-тематичний зміст трагікомедії Івана Карпенка-Карого “Мартин Боруля” Трагікомедія Івана Карпенка-Карого “Мартин Боруля” зображує дуже знайому для автора твору картину – його головний герой заможний селянин Мартин Боруля намагався не тільки довести свою приналежність до дворянського роду бюрократичним шляхом, він ще й намагався бути тим, ким на його думку є дворянин. Більше того, він робив усе, щоб його сім’я стала вести себе, як дворянська. Все це було характерно і для батька Івана Карпенка-Карого, тому сумнівів у правдивості і […]...
- Образ Пузиря у п’єсі І. Карпенка-Карого “Хазяїн” П’єси І. Карпенка-Карого – ціла епоха в історії розвитку світової драматургії. Письменник вважав своїм обов’язком викривати суспільне зло, тому в його творах читач часто бачить дійових осіб, що виступають уособленням людських вад. Одним з таких персонажів є головний герой комедії “Хазяїн” Терентій Гаврилович Пузир. “Коли дають – бери! Сам хазяїн наш всіх научає: з усього, каже, треба користь витягать, хоч би й зубами пришилося тягнуть – тягни! Так він робив […]...
- Образ Сави Чалого в однойменній трагедії Карпенка-Карого Ще хлопчиною Іван Карпенко-Карий слухав що народну думу з уст матері. Тоді гнівався на Саву, захоплювався відважними народними месниками, такими, як Гнат Голий. Аж ось тепер, коли драматургові минуло вже п’ятдесят років, ця давно знайома пісня-дума заговорила до його серця й розуму якось по-новому. Яка це трагедія! Прокляття народне не минуло долі Сави. Не зазнав зрадник і особистого щастя. Одружився з шляхтянкою, але не дістав душевного спокою. Переслідують думки про […]...
- Актуальність п’єс І. Карпенка-Карого Здавалось би, що від часу написання Карпенком-Карим своїх видатних п’єс нас відділяють десятиліття, але й сьогодні його п’єси залишаються актуальними. І причина цьому – процес реформування економіки на ринковій основі. От тільки біда, що сьогодні ми не маємо такого геніального драматурга, який зумів би в такій яскравій формі показати, що подібні процеси – це в якійсь мірі випробування для суспільства: чи вдасться зберегти ті загальнолюдські цінності, які упродовж століть оберігала […]...
- Засудження ненаситної жадоби до збагачення у п’єсі І. Карпенка-Карого “Хазяїн” І. Карпенко-Карий справедливо вважається засновником української реалістичної драматургії. Саме в його п’єсах були порушені проблеми, які хвилювали суспільство після скасування кріпацтва. Розвиток капіталістичних відносин призвів до появи і зміцнення нового класу – сільської буржуазії. Його представники стали героями кількох творів драматурга. Перший етап того процесу відтворений у комедії “Сто тисяч”, а своєрідним продовженням теми є п’єса “Хазяїн”. Головний персонаж твору – мільйонер, сільський глитай, або куркуль. Він уже має все […]...
- Карпенко-Карий і його п’єса “Сто тисяч” З ім’ям Карпенка-Карого – одного з найвидатніших українських письменників і діячів театру – пов’язане піднесення українського драматичного мистецтва в другій половині XIX і на початку XX століття. У піднесенні суспільної ролі українського театру мистецька діяльність Карпенка-Карого відіграла особливо важливу роль тому, що він був не тільки талановитим актором, режисером, організатором і керівником трупи, а й видатним драматургом, рівного якому, за справедливим визначенням І. Франка, не мала тогочасна українська література. Новий […]...
- Новаторство Карпенка-Карого – драматурга Основні свої твори І. Карпенко-Карий писав у 80-ті роки XIX століття, у той час, коли у суспільстві відбулися глибокі зміни, набули розвитку нові, капіталістичні, відносини. Почалося інтенсивне розшарування суспільства на класи, що дало про себе знати усіма наслідками і в Україні. Нові явища тогочасного життя в найповнішому і найхарактернішому їх вияві Карпенко-Карий зображує у своїх творах дуже переконливо. Не пориваючи з національною театральною традицією, він усе ж таки виводить українську […]...
- Трагікомедія “Мартин Боруля” Карпенка-Карого П’єса “Мартин Боруля” написана на основі реального факту. І. Карпенко-Карий використав подію, яка відбулася в його родині. Батько письменника вирішив у суді довести своє дворянське походження. Незважаючи на витрачені зусилля, рід дворянським визнаний не був, бо прізвище в нових і старих документах відрізнялося однією літерою. Так само й головний герой твору: багатий шляхтич, чиновник земського суду Мартин Боруля має заповітну мрію – зробити свій рід дворянським, поставити все на “дворянську […]...
- Відповіді до теми: творчість І. Карпенка-Карого 1. У чому полягає жанрова і тематична різноманітність творчості І. Карпенк и Карого? Драматична спадщина І. Карпенка-Карого – це вісімнадцять оригінальних п’єс. За жанрами це соціально-побутові, соціально-психологічні та історичні дра ми і соціально-сатиричні комедії. Заслуга драматурга в тому, що він із великою викривальною силою показує типові явища розвитку капіталізму в Україні, ви сміює негативне в житті народу, звертається до історичної тематики, засуджуючи поведінку зрадника, закликає до єдності народу, до єдності […]...
- Актуальність п’єси І. Карпенка-Карого “Хазяїн” В історії літератури відомі твори, які, не витримавши випробування часом, швидко забувалися. Часто причиною відсутності популярності для твору була його “відірваність” від життя, в ньому читач не знаходив висвітлення проблем, що хвилюють суспільство взагалі і самого читача зокрема. Однак були й твори, які, щойно з’явившись, набували загального визнання, широкої популярності. До таких творів належить і написана у 1900 році І. Карпенком-Карим комедія “Хазяїн”, тема якої, – показ жорстоких методів збагачення, […]...
- П’єса І. Карпенка-Карого “Хазяїн” зла сатира на пристрасть до накопичення Талант І. Тобілевича найкраще виявився у жанрі комедії. Драматург вважав комедію найдійовішим драматичним жанром в умовах тогочасної пореформеної дійсності, бо комедія “бичує сатирою страшною всіх і сміхом через сльози сміється з пороків, і заставляє людей, мимо їх волі, соромитись своїх лихих учинків!..” І. Карпенко-Карий не міг обминути й такого суспільного зла, що нестримно розросталось у пореформених умовах, як гонитва спритних “мужиків”, особливо недавніх панських прикажчиків та економів, за грошима. Вони, […]...
- П’єса І. Карпенка-Карого “Хазяїн” – комедія нового типу Український театр довгий час змушений був розробляти селянську тематику з етнографічним ухилом, бо інакше б українське слово не звучало зі сцени. Та це дало можливість театру розвиватися, швидко пройти шлях оновлення. Своєрідним знаком оновлення української драматургії була п’єса “Хазяїн” І. Карпенка-Карого. Соціально-сатирична комедія – це новий тип твору для тогочасного театру, бо в ній розв’язуються проблеми сучасного авторові суспільства – становлення нової сільської буржуазії. Яка ж вона, та нова буржуазія? […]...
- Система образів у комедії І. Карпенка-Карого “Хазяїн” Драматична творчість І. К. Карпенка-Карого – найбільше досягнення української класичної драматургії XІX ст. В українській драматургії п’єса “Хазяїн” вважається найкращою реалістичною сатиричною комедією. Карпенко-Карий використав могутню силу сміху не для того, щоб розважати, звеселяти громадськість, а щоб боротись за торжество світлих, благородних ідеалів людства. Автор підкреслював, що його “Хазяїн” – це “зла сатира на чоловічу любов до стяжания без жодної іншої мети. Стяжания для стяжания”. Тему “стяжания для стяжания” Карпенко-Карий […]...
- Змалювання хижацьких засобів капіталістичної експлуатації у п’єсі І. Карпенка-Карого “Хазяїн” Основний герой п’єси І. Карпенка-Карого “Хазяїн” – це мільйонер Терентій Пузир. Він знає, що головним джерелом його збагачення є жорстока експлуатація робітників. Він страшний у своїй зажерливості, у хижацьких методах наживи. Розуміючи, що “дешевий робітник” там, де скрута, Пузир наймає бідних робітників. Під час здійснення хижацьких намірів Пузиря зростає напруження між багатієм та його робітниками. Трударі не витримують жорстокої експлуатації, і в мануйлівській економії спалахує стихійний бунт. Пузир планує збільшити […]...
- Маруся Чурай – головна героїня однойменного роману Л. Костенко
- Трагічна доля матері в поемі “Катерина” – IV варіант – ТАРАС ШЕВЧЕНКО
Categories: Твори з літератури