Все в цьому житті пов’язане між собою. Напевно, така думка видасться багатьом банальною – стільки вже сказано на цю тему, – але вона правдива… Часи, у які жив і творив Тарас Шевченко, були дуже складними для нашого народу.
Часи кріпаччини, сповнені приниження людей, антигуманні та нелюдські дії, пригноблення не тільки селян, але й усієї культури, поступу нації, коли українцям, які намагалися розвивати науки та мистецтво, вбивали в голови необгрунтований, безглуздий комплекс національної меншовартості. Багато в чому плоди цього комплексу ми бачимо і в сучасності, хоча минуло вже майже півтора століття. А соціальна несправедливість на українських землях за часів Кобзаря була невідривно пов’язана із особистими долями українців: дітей та жінок, чоловіків та літніх людей, – і саме цей зв’язок ми простежуємо й у поемі “Катерина”. Образ Катерини є яскравим і, без перебільшення, чи не найяскравішим зі створених Т. Шевченком.
Ця дівчина викликає у читачів співчуття і щире захоплення. Катерина,- рідкісний випадок, коли краса зовнішня поєднується в людині з красою душевною, красою почуттів та найглибших порухів душі. Якби комусь описати Катерину, а потім спитати, як має скластися доля такої людини, ми, напевно, почули б розповідь про щасливе безхмарне життя, сповнене любові та поваги оточуючих, матеріальних статків та духовного розвитку. Але як несправедливо розпорядилася доля!
Катерина покохала російського офіцера Івана і народила від нього позашлюбну дитину. Найстрашніше те, що любов такої дівчини, як Катерина, могла б стати і мала б стати скарбом для якогось чоловіка, підтримкою та справжнім щастям. Проте Іван не тільки не цінує почуттів Катерини, але й не любить її. Він кидає дівчину із малою дитиною. Після цього читач, і так вражений несправедливістю, дивується ще більше: батьки Катерини проганяють її з дому.
Що змушує цих людей так вчинити? Можливо, вони просто не люблять свою доньку, як не любив її Іван? Мені здається, батьки Катерини понад усе люблять її і саме тому – такий парадокс! – вони і змушені так зробити. Своїм вчинком вони підкреслюють, що народна мораль, символічними носіями якої вони, по суті, і є в поемі, понад усе. Так само як правосуддя має стояти над особистим, так і народний суд, суд звичаїв та морально-етичних норм нації, які складалися протягом століть, має стояти над конкретними випадками, над жалістю та співчуттям…
Це жорстокий вчинок, але він по-своєму зрозумілий, навіть по-своєму справедливий… Катерина із малою дитиною поневіряється світом. Мене дуже схвилювало те, наскільки чистою залишається душа дівчини. Вона не проклинає свого кривдника, не нарікає і на батьків.
Вона щиро переймається долею своєї дитини, бо любов матері до свого немовляти – святе. Коли Катерина знову зустрічається з Іваном, ми бачимо, що вона і досі кохає його! Якою ж прекрасною є ця дівчина, коли своє єдине кохання вона несе із собою через життя, і це почуття залишається чистим, попри всі кривди та неправди життя, попри усі страждання, які перетерпіла Катерина. Зрештою, не витримавши страждань – не стільки фізичних, скільки душевних, – Катерина вчиняє самогубство.
Так трагічно закінчується історія Катерини, жінки-страдниці, одною з найяскравіших образів, створених великим Тарасом Шевченком…
(1 votes, average: 5,00 out of 5)Related posts:
- Мої роздуми над долею Катерини з однойменної поеми Т. Г. Шевченка Катерина є головною героїнею поеми Т. Г. Шевченка. Це селянська дівчина, довірлива і щира, здатна по-справжньому покохати людину, котра насправді зовсім не гідна її кохання. Так, бувши молодою і вродливою, вона привернула увагу царського офіцера, який, як їй здавалося, покохав її. Залишаючи Катерину, офіцер обіцяв повернутися і одружитися з нею. І Катерина вірила: вона виглядала його майже щодня і не звертала уваги на плітки сусідів, від яких тепер змушена була […]...
- Образ Катерини в однойменній поемі Тараса Шевченка Катерина – центральний образ поеми, що засвідчує вже сам заголовок твору. За вдачею своєю Катерина щира, довірлива. Її серце відкрите до людей, як квітка до сонця. Тому вона “полюбила москалика, як знало серденько”: щиро, вірно і глибоко. Щирість – провідна риса її вдачі. Сама чесна, вона вважає таким і обранця свого серця і віддається йому, бо вірить, що стане його дружиною. Батьки бачили, до чого йдеться, і своєчасно попереджували її, […]...
- Образ Катерини в поемі Т. Г. Шевченка “Катерина” Українська жінка, її характер, її душа, її доля були темою багатьох віршів та поем Т. Г. Шевченка. Достатньо лише перелічити такі з них, як “Тополя”, “Причинна”, “Слепая”, “Відьма”, “Сова”, “Наймичка”. Одним із вражаючих образів є образ довірливої Катерини із однойменної поеми. Трагедія Катерини – це рядова, дуже поширена і за тих часів, і, на жаль, за всяких часів, трагедія зрадженої довіри. Проста, щира, відкрита, з чистим серцем дівчина зустрічає офіцера. […]...
- Образ Катерини в однойменній поемі Шевченка Катерина… В уяві відразу ж постає овіяний смутком образ Катерини з однойменної поеми Шевченка. У латаній свитині, з дитиною на руках, “на плечах торбина, а в руках ціпок”. Ціпок, яким захищала вона себе, свого сина від злих собак, злих людей, злої долі. Та хіба ж захистить він її, одиноку і гнану всіма, від жорстокого життя? Звичайно, ні. Тому й фінал поеми закономірний. З останніми словами: Прийми, Боже, мою душу. А […]...
- Образ Катерини в однойменній поемі Т. Шевченка “Коли тобі нема що сказати – мовчи, коли є – кажи і не бреши”. Цей відомий вислів Ромена Ролана якнайкраще визначає основний критерій письменницької творчості. І він цілком застосовний до Шевченкового поетичного мистецтва, яке завжди говорило про справді важливе для нього і його народу – і говорило правду. Окрім того, що Шевченко був, як то кажуть, поетом Божою милістю, він був ще й людиною великого серця. І те палке серце […]...
- Образ Катерини в п’єсі А. Н. Островського “Гроза” У п’єсі “Гроза” Островський створює зовсім новий для його творчості жіночий тип, простій, глибокий характер. Це вже не “бідна наречена”, не байдуже-добра, лагідна панянка, не “аморальність по дурості”. Катерина відрізняється від раніше створених героїнь Островського гармонійністю своєї особистості, силою духу, своїм світовідчуванням. Це натура світла, поетична, піднесена, мрійлива, із сильно розвиненою уявою. Згадаємо, як вона розповідає Варварі про своє життя вдевичестве. Відвідування церкви, заняття вишиванням, молитви, мандрівниці й прочанки, чудесні […]...
- Моі роздуми під час читання поеми Шевченка “Катерина” Коли читаєш твори Шевченка, починаєш розуміти, яким згустком болю була для поета жіноча доля. Він, здається, зібрав у своєму серці воєдино всі страждання поневолених і скривджених жінок, іх відчай, надіі, прагнення. Зібрав, щоб схвильовано розповісти про них цілому світові. Одним з перших жіночих образів у Т. Шевченка стала Катерина з однойменноі поеми, прообразом якоі була кохана поета Оксана Коваленко. У літературі до часу написання “Катерини” було багато творів на тему […]...
- Зіставлення поем Т. Шевченка “Катерина” і “Наймичка” І. Змалювання жінки-покритки – одна з тем у творчості Т. Шевченка. ІІ. Спільне та відмінне в поемах. 1. Напруженість вступу у “Наймичці” і поступове наростання трагізму в “Катерині”. 2. Наявність ліричних відступів. 3. Любов Катерини й Ганни до своїх дітей. 4. Покора та слабкодухість Катерини й сила духу Ганни. ІІІ. Поеми “Катерина” та “Наймичка” в оцінці літературознавців. . Поема “Наймичка” є геніальним надбанням вселюдської літератури. Ми не знаємо нічого простішого […]...
- Образ Наталки Полтавки з однойменної п’єси Івана Котляревського Івана Петровича Котляревського вважають зачинателем нової української літератури. Два його найвідоміші твори – поема “Ене-їда” і п’єса “Наталка Полтавка” здобули визнання і народну любов саме завдяки тому, що були написані живою, розмовною мовою, зрозумілою всім, хто читає ці твори. Центральною фігурою п’єси “Наталка Полтавка” є проста українська дівчина Наталка. За деякий час до початку дії п’єси вона з матір’ю переїхала до села із Полтави, але тут, у селі, її вже […]...
- Сила характеру Катерини в драмі А. Н. Островського “Гроза” У Катерині бачили ми протест проти кабановских понятий про моральність, протест, доведений до кінця. Н. А. Добролюбов П’єса Островського була написана в 1859 році, під час підйому революційного руху мас, в епоху, коли особистість вставала на боротьбу за своє розкріпачення. “Гроза”, на думку Н. А. Добролюбова, “самий рішучий твір Островського”, тому що в ній показаний складний, трагічний процес розкріпачення оживаючої душі. У п’єсі морок бореться зі світлом, зльоти переміняються падіннями, […]...
- Душевна драма Катерини. Учнівський твір за п’єсою О. М. Островського “Гроза” Відкіля ж беруться в Катерини життєві витоки цієї цілісності? Для того, щоб це зрозуміти, треба звернутися до культурного грунту, який пестував її. Без нього характер Катерини в’яне, як скошена трава. У світовідчутті Катерини гармонійно поєднується слов’янська язична давнина із християнською культурою, яка одухотворює і морально прояснює старі язичницькі вірування. Релігійність Катерини немислима без сходу і заходу сонця, росяних трав на квітучих луках, польотів птахів, пурхань метеликів із квітки на квітку. […]...
- Доля української жінки. Твір-опис за картиною Т. Г. Шевченка “Катерина” У нашій квартирі висить картина Т. Г. Шевченка “Катерина”. Мій батько – учитель української літератури – дуже любить цю картину. Він каже, що шевченківська Катерина нагадує йому Україну, утілену в живий образ. Т. Г. Шевченко був не тільки поетом. Він почав свою творчу діяльність як художник. Він закінчив Петербурзьку Академію та намалював багато відомих картин. Поетичний дар пробудився в нього трохи пізніше. Трагічна доля української жінки завжди турбувала Шевченка. Ще […]...
- Народні джерела характеру Катерини Учнівський твір По п’єсі А. Н. Островського “Гроза”. “Суспільний сад на високому березі Волги; за Волгою – сільський вид”, – такою ремаркою Островський відкриває “Грозу”, Дія російської трагедії підноситься над волзькою широчінню, розорюється на всеросійський простір, йому відразу ж надається поетична окриленість: “Не може вкритися град, у верху гори коштуючи”. У вустах Кулинина звучить пісня “Серед долини рівна” – епіграф і поетичне зерно “Грози”. Це пісня про трагічність добра й […]...
- Аналіз поеми “Наймичка” Т. Г. Шевченка Образ матері є центральним у всьому доробку Т. Г. Шевченка, але в другому періоді творчості цей образ набуває нових рис. За кілька років, які пройшли між написанням “Катерини” і “Наймички”, Тарас Шевченко зміцнів як поет. Він по-новому осмислює долю жінки-покритки, виводить на передній план її материнські почуття, й самопожертву в ім’я дитини. І Катерина, і головна героїня “Наймички” Ганна несвідомо позбавили себе подружнього щастя, але світ, Катерини зруйнувався відразу після […]...
- Моє ставлення до вчинку батьків Катерини ТвІр за поемою Шевченка “Катерина”. Сюжет поеми “Катерина” – це трагічна історія дівчини, що повірила словам спокусника-офіцера, який покинув і її, і сина. Єдиним і справжнім джерелом твору було саме життя. У газетах середини XІX століття писалося про самогубство дівчат-кріпачок, зведених панами та офіцерами. Шевченкові якось сказали: “Навряд чи правдоподібний той факт у “Катерині”, що ніби батько й мати прогнали Катерину”. Але поет стверджував, що такі випадки були частими у […]...
- Соціально-побутові поеми з ранньої творчості Т. Г. Шевченка До соціально-побутових поем першого періоду належать три твори Т. Г. Шевченка: поема “Катерина”, присвячена В. А. Жуковському на честь викупу з кріпацтва, не надрукована за життя Кобзаря поема “Слепая” та незавершена поема “Мар’яна-черниця”. Цими творами Т. Г. Шевченко відкриває власну галерею неповторних жіночих образів. Жіноча недоля у творчості митця стала згустком болю, бо кріпацтво передчасно осиротило хлопця, рано залишивши без матері; сестер, у яких “неволя добілила коси”, він так і […]...
- Художній дивосвіт Катерини Білокур Багата українська земля на славних жінок. Невмирущу та божественну енергію несуть справжні Берегині. Серед них ім’я народної художниці Катерини Білокур. Чарівна природа рідного села Богданівки, що на Київщині, розмай дерев, квітів, зеленого руна трав стали для Катерини Білокур академією мистецтв. Захоплює нас одержимість цієї жінки. Вона самотужки осягає таємниці техніки живопису. Милуючись кожною квіточкою, листочком, травиночкою, гілкою і стовбуром дерева, кольоровою гамою сутінків і світань, художниця у природи навчається поєднувати […]...
- Місце образа Катерини в п’єсі Гроза Островського А. Н Тема п’єси Островського – зображення “темного царства” російського життя, його побуту й вдач. Для втілення образа цього царства на сцені драматург придумав ціле місто Калинов, що стоїть на березі Волги. Ідея п’єси, як здається, найкраще сформульована Добролюбовим у статті “Промінь світла в темному царстві” . Критик побачив у п’єсі глибокий соціальний зміст, тому що загибель Катерини означає кінець “темного царства”: якщо замужня жінка не витерпіла й повстала проти законів “темного […]...
- Образ матері у творах Т. Г. Шевченка І перед нею помолюсь, мов перед образом святим тієї матері святої. Нічого кращого немає, Як тая мати молода З своїм дитяточком малим. Тема трагічної жіночої долі намітилась уже в ранній творчості молодого Тараса Шевченка, і зрештою вона посіла одне з найважливіших місць у його “Кобзарі”. Звичайно, що проросла ця болюча тема з трагічних обставин особистого життя поета. Перед його очима повсякчас поставала злощасна доля матері-крі-пачки, що “…молодою у могилу нужда […]...
- Образ народного співця в поезії Шевченка В Україні “родилась, гарцювала козацька воля”. І про неї добрим людям Кобзарі співають, Все співають, як діялось, Сліпі небораки, Бо дотепні… Це уривок із поезії Шевченка “Думи мої, думи мої…”. Ці слова – правдивий пролог до першої збірки Шевченка і до всієї його творчості. Назва її дала літературне наймення поетові, з яким він назавжди увійшов у свідомість нашого народ). Образ народного співця ми зустрічаємо в багатьох поемах Шевченка: “Перебендя”, “Гайдамаки”, […]...
- Краса душі Катерини Учнівський твір По п’єсі А. Н. Островського “Гроза”. Сонце в небі високо, стежка біжить далеко, бреде по ній червона дівиця. Стомилася вона, змучилася: за довгий свій шлях три пари черевиків залізних стоптала, три чавунних ціпки зламала так три кам’яні проскури. Як я любила в далекому своєму дитинстві читати й слухати казку про Фініфте – ясного сокола, про його наречену й велику її любов, що зуміла всі перешкоди перебороти, всі позбавлення […]...
- Образ народного співця в поезіі Тараса Шевченка Великий украінський письменник, людина з незвичайною, тяжкою долею, з світовою славою поета-правдолюбця Ї це Тарас Шевченко. Його думки зрозумілі усім пригнобленим, усім тим, хто хоче вільного, радісного і щасливого життя. Чому ж поезія Шевченка має не тільки національне, але і світове значення? Творчість поета-демократа у великій мірі вирішила подальший розвиток украінськоі літератури, бо не було жодного відомого письменника другоі половини XІX Ї початку XX ст., який би не відчув впливу […]...
- Коли перегорнена остання сторінка поеми Тараса Шевченка “Наймичка” Літо 1840 року було вирішальним у житті Тараса Шевченка. Вийшла його перша книжка поезій Ї “Кобзар”. Критичні відгуки були різними, іх було багато, та всі вони зійшлись на визнанні великого поетичного хисту Шевченка. І справді, навіть перші його романтичні поеми “Тополя”, “Причинна”, “Тарасова ніч” Ї це чудові, художньо довершені твори. Причинна і Тополя. Дві трагічні дівочі долі. Дівчину-сироту розлучили чужі люди з коханим, і вона стала причинною. У страшну буряну […]...
- Чиє тлумачення образа Катерини Кабановой – Н. А. Добролюбова або Д. І. Писарєва – варто вважати найбільш вірним? П’єса А. Н. Островського “Гроза” з’явилася на сцені в 1860 році в період підйому суспільно-політичної боротьби в Росії напередодні скасування кріпосного права. Провідний критик журналу “Сучасник” Н. А. Добролюбов відразу помітив драму Островського серед літературних новинок року й написав більшу статтю з багатозначною назвою “Промінь світла в темному царстві” . Д. І. Писарєв виклав свій погляд на п’єсу в статті “Мотиви російської драми” , коли Добролюбов уже вмер, а перша […]...
- Проблематика відносин між людьми в поемі Т. Г. Шевченка “Катерина” Поема “Катерина” належить до творів першого періоду творчості Т. Г. Шевченка. Цій поемі властиве характерне поєднання елементів романтизму та реалізму. Шевченка завжди хвилювала важка доля української жінки; саме у ранній період творчості ця тема була однією з провідних. Поема починається закликом-застереженням до усіх українських дівчат: “Кохайтеся, чорнобриві, та не з москалями, бо москалі – чужі люде, знущаються вами”. Важка, трагічна доля Катерини співзвучна долям багатьох українських дівчат. Нещасне кохання до […]...
- Леді Макбет Мценского повіту – історія любові й злочинів Катерини Ізмайловій Дочка простолюду, що успадкувала й народний розмах страстей, дівчина з бідної сім’ї стає бранкою купецького будинку, де немає ні звуку живого, ні голосу людського, а є тільки коротке стьобання від самовара в опочивальню. Перетворення знемагаючої від нудьги й надміру сил мещаночки відбувається тоді, коли на неї звертає увагу повітовий серцеїд Любов розсипає над Катериной Львівною зоряне небо, якого вона не бачила колись зі свого мезонинчика: Подивися, Сережа, ра-те, ра-те який! […]...
- Творчость Катерини Білокур Мене вразила незвичайність творчості Катерини Білокур. Наділена від природи високим художнім даром, вона сама відкривала таємниці техніки живопису. Власноручно виготовляла пензлі, бо знала з досвіду, що навіть нестача однієї волосини або її зайвина – і вже не таким буде мазок. Особливий вплив на творчість Катерини Білокур справляла неповторна краса рідної землі. Вона тонко відчувала її запах, сама поралася біля неї: орала та засівала. Та й зуміла у буденності знайти красу, […]...
- Новаторство поеми “Сон” Т. Г. Шевченка 1844 року Т. Шевченко написав поему “Сон”. Це його перша політична сатирична поема. Автограф потрапив у ІІІ відділ, коли поета заарештували. Під час слідства на нього була звернена особлива увага як на твір, сповнений “противозаконных и возмутительных мнений”. Друкування поеми заборонялося аж до 1905 року, але вона поширювалась в рукописних списках, один з яких потрапив до Львова. Туту 1865 році вона була вперше надрукова. При написанні поеми “Сон” Шевченко не […]...
- Твір-опис за картиною Катерини Білокур “Напровесні” Чарівна природа рідного села, розмай дерев, квітів, зеленого руна трав стали для Катерини Білокур академією мистецтв. Вона у природи навчалася поєднувати кольори та їхні відтінки, передавати на полотні світло-тіньові переходи. На картині “Напровесні” художницею зображено ранню весну. Природа пробуджується від довгого зимового сну. Затріпотіли від лагідного подиху теплого весняного вітерця гілочки молодих верб, що виросли зі старого пня. Непереможний закон природи: старе відживає, даючи життя новому, молодому! Переконливо тонко вимальована […]...
- Викривальна спрямованість поеми Т. Г. Шевченка “Кавказ” Період “Трьох літ” характеризується змінами у світогляді й художній системі поета. Сам Шевченко у вірші “Три літа” говорить, що в нього зникло романтичне світосприйняття, що він став більш тверезо сприймати дійсність і тепер лікує “розбитеє серце ядом сатири”. Цей період у творчості поета найбільш продуктивний. Центральною є тема сучасної поетові дійсності, сатиричне зображення самодержавно-кріпосницької системи. Вагоме місце посідає ідея національного визволення, на що вплинула участь Т: Шевченка у Кирило-Мефодіївському братстві. […]...
- Роздуми після прочитання поеми Т. Шевченка “Гайдамаки” Тарас Шевченко створив прекрасний твір, присвячений історичній тематиці, а саме – темі гайдамацького повстання 1768 року. Так давно були ці події, але і зараз навколо них точаться дискусії науковців та звичайних громадян, які цікавляться історією України. Відомо, що гайдамаки діяли жорстоко. Чи мали вони на це право? їх називають і визволителями, і розбійниками… Спробую і я розібратися в такому далекому від нас і складному явищі, як гайдамаччина. Я думаю, гаку […]...
- Новаторство поеми “Сон” Тараса Шевченка 1844 року Т. Шевченко написав поему “Сон”. Це його перша політична сатирична поема. Автограф потрапив у ІІІ відділ, коли поета заарештували. Під час слідства на нього була звернена особлива увага як на твір, сповнений “противозаконных и возмутительных мнений”. Друкування поеми заборонялося аж до 1905 року, але вона поширювалась в рукописних списках, один з яких потрапив до Львова. Тут у 1865 році вона була вперше надрукова. При написанні поеми “Сон” Шевченко […]...
- Незабутні сторінки поеми Тараса Шевченка “Гайдамаки” Чим уважніше вчитуєшся у Шевченкову поезію “Мені однаково, чи буду…”, тим виразніше вимальовується перед нами постать поета як національного пророка. Участь у Кирило-Мефодіівському братстві дозволила йому простежити пожвавлення національного руху в Украіні. Поет розумів, що це тільки початок поступового накопичення визвольноі енергіі народу. Тому не дивно, що грубе придушення національного руху, розгром таємного товариства спричинило появу вірша “Мені однаково, чи буду…” У ньому ми бачимо, як невідступно мучила Шевченка думка […]...
- Образ української Мадонни в поезії Л. Кисельова “Катерина” Поезія Леоніда Кисельова “Катерина” вражає двома яскравими і значимими планами: історією України та постаттю національної Мадонни – Шевченкової Катерини. Ці два плани, дві теми, настільки органічно злиті, що становлять єдине ціле, наповнене глибоким символом поетове відкриття: Доки буде жити Україна В теплім хлібі, в барвних снах дітей, – Йтиме білим полем Катерина З немовлям, притнутим до грудей. Цей образ Мадонни – Катерини піднявся над роками української історії, в якій “Вилами […]...
- Історична основа поеми Т. Шевченка “Гамалія” Т. Шевченка ще з дитинства цікавила і захоплювала історія героїчного минулого українського народу, а особливо його боротьба проти турецько-татарських загарбників. Ніхто з поетів не оспівав так натхненно “козацьку славу”, як Тарас Шевченко. Козацьку мужність відтворив поет у віршах та поемах “Тарасова ніч”, “Іван Підкова”, “Гамалія” та інших. Історія нашого народу знає немало імен відважних козаків-запорожців, які мужньо захищали рідний край, відганяли орду на південь, а то й не раз на […]...
- Образ матері у творах Т. Шевченка Матір… Це їй ми завдячуємо своїм життям, своїми радощами й перемогами, усім, що маємо в житті. Мабуть, саме тому тема матері завжди була, є й вічно залишатиметься у творчості наших письменників. Т. Шевченко теж звертався до цієї теми. Образ матері у творах Т. Шевченка – це образ жінки-страдниці, жінки, яка не мала змоги бути разом із дитиною, бо була кріпачкою й повністю залежала від наказів пана. Жінка за часів Т. […]...
- Злочин і покарання характеристика образу Катерини Іванівни Катерина Іванівна – дружина Мармеладова. З числа “принижених і ображених”. Років тридцяти. Худнувши, досить висока і струнка жінка, з прекрасним темно-русявим волоссям, з сухотними плямами на щоках. Погляд її різання і нерухомий, очі блищать як в лихоманці, губи запеклися, дихання нерівне і переривчасте. Дочка надвірного радника. Виховувалася в губернському дворянському інституті, закінчила його із золотою медаллю і похвальним листом. Вийшла заміж за піхотного офіцера, бігла з ним з рідної домівки. […]...
- Чарівний світ картин Катерини Білокур Чарівний світ картин Катерини Білокур Катерина Василівна Білокур народилася 7 грудня 1900 року в селі Богданівні колишнього Пирятинського повіту Полтавської губернії в селянській сім’ї. Родина жила вбого, і Катрю не посилали до школи. Дівчинці подарували букваря, і за ним вона сама навчилася грамоти. Вона дуже гарно вишивала, шила. А одного разу їй захотілося щось намалювати. Сажею на полотнині вона намалювала “якихось видуманих птиць”. “І тоді мені мої твори такі чудові […]...
- Образ матері у творах Тараса Шевченка Рідної матері. Тема матері проходить крізь усю творчість Тараса Шевченка, бо була близькою для поета протягом всього його життя. Він ще маленьким втратив найдорожче, що в нього було, – матір. На все життя запам’ятав він її ніжні слова, її теплий погляд, дотик її рук. А потім – довгі роки поневірянь по чужих людях, їли дні, незахищеність. Скільки було випадків у житті, коли ні до кого було прихилитися, спитати поради, пригорнутися, […]...
- Образ жінки-матері у творах Тараса Шевченка Образ жінки-матері у творах Тараса Шевченка Три тяжкие доли имела судьба… И первая доля – с рабом повенчаться; Вторая – быть матерью сына раба И третья – до гроба рабу покоряться. И все эти тяжкие доли легли На женщину русской земли. / М. О. Некрасов / Перша половина ХІХ століття. Росія – під чоботом самодержав ства, у ярмі кріпаччини стогнуть люди. Кріпака можна продати, поміняти на собаку, до смерті засікти […]...
Categories: Твори з літератури