Кандид – вихованець вченого німця, повчального його “теологокосмологоглупологии”. Фабульний стержень – пошук К. полюбленої Кунигунды. Учитель К. – доктор Панглосс, буквалистски і з рідкісним педантизмом що наслідує тезу Лейбніца – “все тільки до кращого в цьому самому прекрасному зі світів”. Незважаючи на сумні уроки життя, що множаться, Панглосс залишається непоправним оптимістом, у вуста якого вкладені банальності або абсурдні аргументи, що доводять, що навіть лиха і хвороби були для людства благом. К. вважає, що “оптимізм – це пристрасть затверджувати, що все добре, коли насправді все погано”.
Зі своєю наївністю він не наважується поставити під сумнів проповідь свого гнаного і утискуваного учителя. Антагоніст К. – Мартен з його пристрастю до фактів, що розбивають теорію оптимізму. Проте віра героїв в можливість вдосконалення суспільства не пропадає. Істинні уроки мудрості підносить К. старий турок, терпляче обробляючий свій сад з переконанням, що “робота позбавляє нас від трьох великих зол: нудьги, вади і нужди”. Герої філософської прози В. найчастіше залишаються персонажами-масками, обкресленими з нищівною іронією.
Носіями одного, певної якості або поборниками обмеженої і односторонньої філософської доктрини. Їх людські характери, що воістину страждають, викликають співчуття і симпатію, але вони скрізь і завжди бувають випадковими і недовгими гостями, частіше усього лише ілюструючи ідеї В. Усі проблеми спрощуються, а сюжет зводиться до забавного випадку.





Related posts:
- Кандид характеристика образа Кандида Кандид – вихованець ученого німця, що навчає його “теологокосмологоглупологии”. Фабульний стрижень – пошук К. улюбленої Кунигунди. Учитель К. – доктор Панглосс, буквалистски й з рідким педантизмом наступній тезі Лейбница – “всі тільки до кращого в цьому прекраснейшем з мирів”. Незважаючи на сумні уроки, що множаться, життя, Панглосс залишається непоправним оптимістом, у вуста якого вкладені банальності або абсурдні аргументи, що доводять, чтодаже нещастя й хвороби були для людства благом. К. уважає, […]...
- Образ Печорина в повісті Бела Б. ейхенбаум уважав повість “Бела”, поряд з “Таманню”, експозицією образа Печорина. У цій повісті розповідається про обставини життя Печорина, про його виховання, утворення. Тут же даний перший портрет героя. Уперше ми довідаємося про ГриГорея Олександровичі з оповідання Максима Максимича. Штабс-капітан описує характер Печорина, його “чудності”, несхожість на навколишніх И вже тут звучить мотив внутрішньої суперечливості героя. “Славний був малий, смію вас запевнити; тільки трошки дивний. Адже, наприклад, у дощик, у […]...
- Образ Монтаньяра з “Трьох хвилин” Образ Монтаньяра з “Трьох хвилин”, безперечно, дуже далекий від історичних монтаньярів. Це швидше новоявлений Ме-фістофель, що вдало спокушає Жірондиста. У другому епізоді тюремник Монтаньяр, засадивши Жірондиста у в’язницю, потім сам же й визволяє його. Навряд чи все це історично правдоподібно й обгрунтовано. Власне, саме ув’язнення було потрібне для Монтаньяра, щоб потім підготувати втечу Жірондиста й усунути його від боротьби. Монтаньяр виступає не проти самого Жірондиста, а проти його ідеї. Боротьба […]...
- Образ Максим Максимича і його “двійники’ у російській літературі Якщо Печорин викликав до життя близьких йому героїв у добутках російських письменників середини минулого століття й другої його половини4, те й Максим Максимич знайшов своє продовження в образах капітана Хлопова з оповідання Л. Н. Толстого “Набіг” і капітанів Тушина й Тимохіна з “Війни й миру”. Давно замічено, що доктор Вернер з Лєрмонтовского роману є прямим попередником доктора Крупова з однойменної повісті Герцена. Не менш важливо помітити, що Лєрмонтовим – спочатку […]...
- Образ Петербурга у романі Ф. Достоєвського “Злочин і кара” Ми звикли, що в літературних творах важливими образами є образи головних або другорядних персонажів, тобто людей, що діють у творі. Через персонажів розкриваються основні проблеми літературного твору, вони втілюють суспільні типи або є неординарними особистостями, другорядні персонажі створюють соціальне тло, на якому розвивається дія твору тощо. Але роман Ф. Достоєвського “Злочин і кара” є по-справжньому унікальним явищем у російській та світовій лі гературі. Важливим образом у цьому романі є образ […]...
- Образ автора у романі “Євгеній Онєгін” Образ автора у романі “Євгеній Онєгін” 1. Жанр диктує особливості. 2. Наявність автора як персонажа роману. 3. Події роману через індивідуальне сприйняття автора. 4. Ставлення автора до героїв. 5. Пушкін – співрозмовник читача....
- Твір Образ Ольги Ільїнської у романі І. О. Гончарова Які уроки життя я отримав, прочитавши роману Л. М. Толстого “Війна і мир” “Розбирати жіночі образи, створені І. О. Гончаровим, значить пред’являти претензію бути великим знавцем жіночого серця”, – зауважив один із найбільш проникливих російських критиків – М. О. Добролюбов. Дійсно, образ Ольги Ільїнської можна назвати безсумнівною удачею Гончарова-психолога. У ньому втілилися не тільки кращі риси російської жінки, але і все найкраще, що бачив письменник у російській людині взагалі. “Ольга […]...
- Образ хазяїна життя в п’єсі І. Карпенка-Карого “Хазяїн” І. “І. К. Карпенко-Карий – батько новочасного українського театру, визначний артист, великий драматург” . ІІ. Моє знайомство з творами Карпенка-Карого. 1. Порівняння героїв двох комедій. 2. Протест батраків у хазяйстві Пузиря. 3. Певне позитивне значення слова “хазяїн” стосовно образу Пузиря. ІІІ. До яких роздумів приводить нас комедія Карпенка-Карого “Хазяїн”? ....
- Образ Петербурга у романах Два великих письменники, Ф. М. Достоєвський і Л. М. Толстой, чомусь рівною мірою недолюблювали творіння Петра Великого, його дітище – Петербург. Це своє негативне відношення до північної столиці вони відбили у своїх безсмертних добутках. “Рідко де знайдеться стільки похмурих, різких і дивних впливів на душу людини, як у Петербурзі”, – констатує Свідрігайлов, герой роману Ф. М. Достоєвського “Злочин і покарання”. І дійсно, Петербург театрально гарний, але абсолютно плоский і прямий, […]...
- Образ Незнайки і його друзів в однойменній трилогії Носова У цей ряд легко й упевнено встає придуманий Н. Носовим Незнайка з більшим числом своїх друзів: “Пригоди Незнайки і його друзів” ; “Незнайка в Сонячному місті” ; “Незнайка на Місяці” . Шістнадцять друзей-коротишек скоряють читачів насамперед саме тим, що живуть “по правді”, як теперішні діти Вони не можуть, не хочуть бути, діяти самостійно й дружно поєднуються, що дуже властиво дітям. Пристрій Квіткових, Зелених, Сонячного міст, де живуть коротишки, – це […]...
- Образ Євгенія Онєгіна – “зайвої людини” 1. Дитинство і юність Онєгіна. 2. Життя в селі. 3. Подорож і повернення в Петербург. У романі О. С. Пушкіна “Євгеній Онєгін” образ головного героя даний у розвитку. Спочатку автор мимохіть згадує про дитинство персонажа – мимохіть, тому що виховання Євгенія було досить типовим для дітей дворян, що живуть у столиці. Письменник досить докладно перераховує, у яких сферах його герой має певні пізнання Ми можемо зробити висновок, що Онєгін одержав […]...
- Образ Олесі в однойменній повісті Куприна Тема любові – основна тема у творчості А. І. Куприна. Саме любов дає можливість реалізуватися найбільш таємним початкам людської особистості. Особливо дороги письменникові сильні натури, що вміють пожертвувати собою заради почуття. Але А. Куприн бачить, що людина в сучасному йому світі подрібнював, опошлився, заплутався в життєвих проблемах. Письменник мріє про особистість, що не піддана тлетворному впливу середовища, і втілює свою мрію в образі поліської чаклунки Олеси, героїні однойменної повести Олеся […]...
- Образ Енея у поемі “Енеїда” І. Котляревського Еней у поемі – козацький ватажок, “моторний і завзятіший од всіх бурлак”, гульвіса, що легко зводить жінок і так само легко їх кидає без жодних докорів сумління. Еней полюбляє горілку, але п’є лише від нудьги ; він сміливий і відчайдушний, але може на кілька років забути про важливе державне доручення. Вдача Енея дуже суперечлива – він може бути “хлопець хоть куди козак”, а може бути боягузом і плаксієм. Але такого […]...
- Образ співака Орфея в поезії Цветаевой Образ міфічного фракийского співака Орфея, творця музики й віршування, залучав М. Цветаеву своєю трагічною долею, що чимсь нагадувала їй свою власну. У грудні 1921 року, коли створювався цей вірш, душа поетеси розривалася від тривоги не тільки за те, як зложиться її подальше життя – згадаємо, що була майже перервана зв’язок із чоловіком, Сергієм Эфроном, оказавшимся в еміграції,- але й за майбутнє Росії, що роздирає загальною ненавистю, громадянською війною, що Цветаева […]...
- Твір за романом А. Камю ” Чума” Нові засоби зображення внутрішнього світу людини в модерністській прозі XX століття. У кінці XІX – і-і – на качану XX ст. у мистецтві відбувається глобальний переворот, пов’язаний із пошуком нових форм зображення людини й світу. Спираючись на досягнення психологічної прози XІX століття, письменники всі більше заглиблюються у внутрішній світ людини. Особливе місце в літературі XX століття займає показ психології героїв, спроба зобразити складність і плинність пси хічного процесу. Витонченість психологічного […]...
- Образ Андрія Соколова в повісті М. Шолохова “Доля людини” І. Людина і війна. ІІ. “Доля людини” М. Шолохова – розповідь про стійкість характеру російської людини, цілого народу: 1. Наскрізне питання повісті – що сильніше: обставини чи характер? . 2. Життя Андрія Соколова. 3. Андрій Соколов – один з мільйонів подібних “непомітних героїв” війни. 4. Моральна перемога гуманізму. ІІІ. Віра автора в перемогу людини над нелюдськими обставинами життя, мирного існування над війною, віра в спроможність людини захистити себе і, якщо […]...
- Образ Миколи Ростова у романі Л. М. Толстого “Війна і мир” Роман Л. М. Толстого “Війна і мир” – один із самих “густонаселених романів”, відомих світовій літературі. Кожна подія оповідання притягає до себе, подібно магніту, безліч імен, доль і осіб, величезна кількість історичних персонажів, десятки героїв, створених творчою фантазією автора. Слідом за Толстим ми йдемо і спускаємося в складний побут людського існування. Це дуже складна, різноманітна, що йде в нескінченний світ ідей реальність. Є особи дратівні, є герої, які викликають замилування, […]...
- Образ собору у романі В. Гюго “Собор Паризької Богоматері” І. “Собор Паризької Богоматері” – один із найкращих історичних романів XІX століття. ІІ. Собор Паризької Богоматері – рівноправний герой твору. 1. Символічність назви собору. 2. Опис собору – привід для натхненної поеми в прозі про французьку національну архітектуру. 3. Собор – притулок для народних героїв Гюго. 4. Символіка епізоду штурму собору. ІІІ. Мої враження від книги В. Гюго....
- Образ ідеального правителя за філософською драмою Педро Кальдерона “Життя це сон” У багатьох творах світової літератури створені образи правителів – вождів народів і держав. Це або сильні, справедливі, добрі володарі або жадібні, жорстокі, злостиві, огидні, владолюбні тирани, або слабкі, сластолюбні боягузи. Усі вони визначають долю своїх народів, усіх, хт. о їм підвладний. Жорстокі війни і смерть, голод, насильство і безладдя в державі найчастіше є результатом бездарних, дурних і амбіційних володарів, які беругь владу до рук із метою задоволення своїх особистих інтересів, […]...
- Образ селянина Данила героя оповідання Б. Грінченка “Сам собі пан” Борис Грінченко мав надзвичайно розвинене почуття національної гідності. Він страждав за ошуканий народ, у якого забрали його славну історію й можливість розвивати свою мову та культуру. У творі “Сам собі пан” Б. Грінченко майстерно протиставляє почуття власної гідності, дотепність, статечність селянина Данила грубості й пихатості панів. Данила полонило бажання довідатися, “чи можна якось так, щоб і мужик в одній хаті з паном сидів”. І він робить спробу “панського права добути, […]...
- Образ дуба у романі Л. Н. Толстого “Війна й мир” 1. Замилування весняним відродженням. 2. Внутрішній мир героя. 3. Цілюща сила природи. Що не знаю сам, що буду Співати, але тільки пісня зріє. А. А. Фет У своїй творчості Л. Н. Толстой звертається до різних граней особистості для того, щоб скласти її найбільш повний портрет. Це можуть бути мало вловимі рухи особи: посмішка або блиск очей При описі ж внутрішнього стану героя важливо не тільки емоції, але й зовнішні їхні […]...
- Образ природи в творчості М. Коцюбинського Природа – це мати, яка дає щедрі дари людині, приносить їй естетичну насолоду, наснажує здоров’ям, дає натхнення. Художні твори про природу розвивають у нас відчуття всесвіту, вміння спостерігати довкілля, помічати красу у звичайному. Вони вчать нас бути добрими, мудрими, прищеплюють любов до рідної землі. Великий майстер художнього слова Михайло Коцюбинський тонко відчував природу; ніколи не втомлювався ” грати в себе” її красу. Письменник вивчав фарби і кольори, вважав, що йому, […]...
- Образ автора в ранніх оповіданнях М. Горького Оповідання “Макар Чудра”, “Баба Изергиль”, “Пісня про Сокола” мають складну побудову – оповідання в оповіданні. Отже, у кожному з названих добутків є два оповідачі: “внутрішній” оповідання веде стара людина, а “зовнішній” оповідання, що, як рама, оточує історію старого, належить автобіографічному героєві. Завдяки цьому парубкові, читач має подання про зовнішність старих оповідачів. Макар Чудра – гарний циган – сторожить коней свого табору. Він “схожий на старий дуб, обпалений блискавкою, але усе […]...
- Образ князя Ігоря у поемі “Слово о полку Ігоревім” Кожний народ має свої погляди на моральні якості людини. Ці погляди передаються з покоління в покоління, шліфуються і збагачуються. Одним із найбільших скарбів українського народу є середньовічна поема “Слово о полку Ігоревім”. Наш народ може пишатися своїми літературними і мистецькими традиціями, адже “Слово…” – це єдина пам’ятка Київської Русі, яка здобула всесвітню славу. З поеми ми дізнаємося про життя українського народу в сиву давнину, про його героїчну боротьбу із зовнішніми […]...
- Образ Долорес Образ Долорес споріднений з багатьма образами Лесі Українки. Риси жертовності й вірності вже намічені в образі Принцеси. Обидві героїні обстоюють також принцип: “Немає честі нападати ззаду”. Риси “природженої мучениці” споріднюють Долорес з Прісціллою та Йоганною. У своєму самозреченні Долорес нагадує Мавку. Тип таких чесних і ніжних жінок, що всім жертвують заради дорогої людини, очевидно, був близький Лесі Українці. Епізодичним у драмі “Камінний господар” є образ донни Соль. Вона з’являється на […]...
- Образ Мавки як символ добра, духовності й краси Образ Мавки уже традиційно в українській літературі вважається втіленням одухотвореної природності, незнищенності людського духу, символом чистого справжнього кохання, щирих природних почуттів. Недарма саме цей образ став одним із вершинних у творчості Лесі Українки, поетеси, чия творчість позначена наявністю складних символістичних художніх структур, пошуками нового естетичного тла для розгортання традиційних міфологічних та легендарних сюжетів. Мавка є центральним образом у драмі-феєрії “Лісова пісня”, і тому досить цікаво прослідкувати за його розгортанням протягом […]...
- Образ Рахметова у романі М. Г. Чернишевського “Що робити?” Роман М. Г. Чернишевського “Що робити?” був написаний у Петропавлівській фортеці. Він був розпочатий 14 грудня 1862 року і закінчений 4 квітня 1863 року. Він писався в епоху підйому революційного руху в Росії. Герой роману Рахметов – революціонер. По походженню він дворянин. Батько його був багатою людиною. Але привільне життя не удержало Рахметова у маєтку батька. Він виїхав із провінції і поступив на природний факультет у Петербурзі. Рахметов легко зблизився […]...
- Образ Ярослава Мудрого в однойменній поемі Івана Кочерги Більшість драм Івана Кочерги – це твори на історичну тему. Грунтовна обізнаність письменника з історією України, вивчення архівних документів допомогли митцеві піти у глиб віків і відтворити княжі часи XІ століття, внаслідок чого було створено коштовну перлину української драматургії – історичну драматичну поему “Ярослав Мудрий”. Центральним образом твору став образ князя Київської Русі Ярослава Володимировича, якого в народі прозвали Мудрим. Ярослав – цікава й дуже суперечлива постать нашої історії: жорстокий […]...
- Образ Пугачова в повісті О. С. Пушкіна “Капітанська дочка” Повість О. С. Пушкіна називається “Капітанська дочка”, але саме Машу Миронову можна назвати другорядною діючою особою. Сюжетна напруга повісти тримається на трьох опорних крапках. Це образи Швабрина, Гриньова й Пугачова, що своїми вчинками став своєрідним “проявником” справжньої натури персонажів, гірших рис Швабрина й кращих – Гриньова. Пугачов в “Капітанській дочці” схожий на героя козацьких пісень і билин. Він з’являється спочатку як якась загадкова фігура, а потім розростається й заповнює собою […]...
- Образ рідної Донеччини у творчості В. Сосюри Багата і прекрасна Донецька земля – саме наш регіон є українською скарбницею корисних копалин, тут сконцентрована майже вся промисловість. Проте не тільки вугілля та метал дає наш край Україні. Багатий він і своїми талантами, що, як перлини, як коштовні діаманти, прикрашають нашу запилену та задимлену шахтарську землю. Одним з таких митців був Володимир Миколайович Сосюра – один з найщиріших ліриків XX століття. Дитячі та юнацькі роки поета пройшли на Донеччині, […]...
- Образ Пекла у “Божественній комедії” Данте Аліг’єрі “Божественна комедія” Данте – глибоко символічний твір. Побудований як подорож героя Пеклом, Чиє тилищем та Раєм, він зображує основні людські пороки та чесноти. Навіть бездіяльність Данте вважає гріхом, адже відстороненість, відсутність власного станлення і власної життєвої позиції не може бути схвальним вибором людини. Окрему увагу Данте приділяє грішникам, які матеріальне поставили вище від духовного. У чому б не полягай їхній гріх (чи у надмірній скупості, чи у марнотратстві, Данте зображу! […]...
- Образ Вільгельма у романі У. Еко “Ім’я троянди”? Розміщено від Tvіr в Вторник 25 мая Останнє слово в боротьбі між Вільгельмом та Хорхе автор залишив за Вільгельмом, який переконаний, що залишається можливість дотепності протистояти дотепністю і таким чином зберегти рівновагу. “Все ж таки такий світ, по-моєму, кращий, ніж той, де вогонь і гартоване залізо Бернарда Гі воюють з вогнем і гартованим залізом Дольчина”, – вважає Вільгельм. Але те, що автор прислухається до думок Хорхе і вбачає в них […]...
- Образ “дна” у п’єсі М. Горького “На дні” За всіх часів людин прагнув до пізнання свого “я”, мети й сенсу життя. Вічні проблеми людського буття намагалися дозволити Пушкін і Гоголь, Толстой і Достоєвський. М. Горький тут не став виключенням, але в нього зложилося своє розуміння людини і його життєвого призначення. Особливо чітко воно проявляється в п’єсі “На дні”, написаної в 1902 році У цій п’єсі Горький зобразив життя босяків, мир знедолених. Такої суворої, нещадної правди про життя соціальних […]...
- Образ “високого неба” у романі Л. Н. Толстого “Війна й мир” Шкільний твір по роману “Війна й мир”. Неправда, що в людини немає душі. Вона є, і це саме добре, прекрасне, велике, що має людина. Пізнати, зрозуміти душу – це дано не всім. Наука про душ, мораль, моральність – найцікавіша й складна. І є два чоловіки, які відкрили її в літературі, зробили для неї те ж саме, що Архімед – для фізики, Евклід – для геометрії. Це Достоєвський і Толстой. Достоєвський […]...
- Образ Ярослава Мудрого в однойменній п’єсі І. Кочерги 1. “Ярослав Мудрий” – кращий твір у спадщині І. А. Кочерги. 2. Суперечливість образу Ярослава Мудрого : А) “Бо кріпок князь і власть його міцна, Бо Ярослав залізними полками Всім ворогам дороги заградив, І божий мир, як сонце над полями, Над Києвом і Руссю заяснів”; Б) “І “Руську правду” людям дарував, Щоб мир і труд в народі панував; В) “З усіх небесних благ Найвищим благом кров я цю вважаю, Що […]...
- Образ України у творчості П. Тичини Павло Тичина – один з найталановитіших українських поетів початку XX століття, людина з непростою біографії Н І нелегкою долею. Він не був розстріляний чи заарештований і відправлений до Сибіру чи Соловків, як багато інших письменник і”, проте за це він приніс, мабуть, найстрашнішу жертву для мит ця спій талант. Людина, незвичайні творчі здібності якої не міг не визнати жоден критик, віддала своє обдарування на службу партійній верхівці, “обміняла свої сонячні […]...
- Образ Миколи Ростова у романі Л. Н. Толстого “Війна і мир” У романі “Війна і мир” Лев Миколайович Толстой знайомить читачів з дуже великою кількістю персонажів, як придуманих самим письменником, так і зображенням реально існуючих історичних особистостей. І це безліч персонажів допомагає читачеві зануритися в світ, який існує на сторінках роману. Існують у романі герої, які викликають у читача почуття любові і ненависті, тобто не залишають нас байдужими. Саме таким героєм твору є Микола Ростов – “Невисокий кучерявий молодий чоловік”, у […]...
- Сатиричний образ сільського глитая Драматургія Івана Карпенка-Карого – одне з найвищих надбань українського класичного театру. П’єси цього видатного митця визначаються реалістичністю, досконалістю, багатоплановістю. Так, у славетній комедії “Сто тисяч” талант письменника-сатирика виявився з найбільшою повнотою, винайшовши художню форму для зображення зажерливого та фанатично жадібного сільського глитая. Сюжет комедії “Сто тисяч” становлять події, пов’язані з шахрайськими намірами заповзятливого куркуля Герасима Калитки. У цьому образі автор створив глибоко реалістичний тип нагромаджувача грошей і землі. Жадоба просто […]...
- Негативний образ Чичикова за поемою М. Гоголя “Мертві душі” Ми чомусь звикли, що головний герой твору, як правило, людина позитивна. Мабуть, саме значення слова “герой” зобов’язує. А може, причиною тому – численні приклади з різних літературних творів, де головний герой – людина з певними чеснотами, часто неординарна, ну, а деякі вади не заважають – так реальніше. Крім того, головний герой є центром твору, мов центр Всесвіту, і без нього, здається, просто неможливо. Поема М. В. Гоголя “Мертві душі” в […]...
- Наташа Ростова – найчарівніший жіночий образ у романі Л. М. Толстого “Війна і мир” …И шепчеш счастье нам: “Постой, Я не за внешней красотой, Я за душевной чистотой…” Читаючи “Війну і мир”, ми завжди відчуваємо відношення автора до людей і подій. Воно розкривається й у тому, як рисуються портрети дійових осіб, і в прямих оцінках-характеристиках, і в авторській інтонації. Який же критерій оцінки людини, подій приватного й історичного життя у романі “Війна і мир”? У статті про Л. Толстого М. Чернишевський відзначав характерну рису […]...
Categories: Твори з літератури