Образ Галілео Галілея у драмі Бертольда Брехта “Життя Галілея”

Related posts:

1. Трагічна доля Галілея за драмою Бертольта Брехта “Життя Галілея” Трагічна доля Галілея за драмою Бертольта Брехта “Життя Галілея” Бертольт Брехт увійшов в історію німецької літератури як оригінальний поет і прозаїк, теоретик мистецтва, але своєю світовою славою він забов’язаний театру. Драми Брехта завоювали собі сцени всього світу. Ранні твори його пов’язані з епохою Першої світової війни і революційної кризи в країні. Наприкінці 20-х років Брехт сформовує теорію “епічного театру”, в протилежності “драматичного”. На його думку, щоб збудувати повну ілюзію життя […]...
2. Характеристика образу Галілея за драмою Б. Брехта “Життя Галілея” Галілео Галілей – італійський вчений доби Відродження, що підтвердив геліоцентричну теорію світобудови. Його історією життя зацікавився відомий німецький письменник Бертольд Брехт і згодом написав драму “Життя Галілея”. Герой належить до неоднозначних образів в літературі. Читач бачить його як у миті геніальних наукових відкриттів, так і у миті моральної слабкості. Галілей має чималий талант до наук, але постійно перебуває у бідності. Його відкриття виявляються нікому не потрібними, адже не мають практичної […]...
3. Неоднозначність образу Галілея у драмі Б. Брехта “Життя Галілея” Одною з провідних рис Відродження Гегель називав “пробудження самотності духу”. А історик тих часів Леон Леруа зазначав: “Ніколи в минулому не було століття, коли б культура й вільне мистецтво досягли такої досконалості, як тепер “. Хоча п’єса Б. Брехта і була написана у XX ст., проте дух цієї епохи сповна позначився на образі такої непересічної особи, як Галілео Галілей. Астрономічні відкриття цієї геніальної людини розхвилювали уяву його сучасників та намітили […]...
4. Істина – дитя часу Роздуми над долею вченого за пєсою Б Брехта Життя Галілея Доля вчених у світовій історії здебільшого тяжка і трагічна. За давніх часів церква піддавала їх гонінню, спалювала на вогнищах, не визнавала їхнє вчення, змушувала відмовлятися від своїх переконань. Та й світська влада не поспішала вшановувати геніїв науки, якщо їхнє вчення не вписувалося в ідеологічні рамки провладного режиму. Кожна історична доба мала своїх геніальних вчених і першовідкривачів. Нелегко жилося вченим за доби Відродження, коли інквізиція придушувала кожен прояв вільнодумства чи незгоду […]...
5. Проблема відповідальності вчених за наукові відкриття у драмі Б. Брехта “Життя Галілея” Ще кілька десятків років тому мало хто в нашій країні міг уявити, наскільки доступними та зручними можуть бути досягнення новітніх високих технологій. Сьогодні майже в усіх родинах із середнім та високим достатком є домашній персональний комп’ютер, найчастіше підключений до мережі Інтернет. Із великим задоволенням ми користуємося маленьким кишеньковим комп’ютером – мобільним телефоном, який дає можливість у будь-який момент зв’язатися з потрібною людиною. Новий час змінює свідомість, прискорюються процеси глобалізації. Проте […]...
6. Трагічна доля Галілея Бертольд Брехт своєю світовою славою зобов’язаний театру. Наприкінці 20-х років Брехт сформовує теорію “епічного театру”, який був протилежністю “драматичному”. Головний принцип епічного театру Брехта – “ефект очуження”. Цей принцип передбачає незвичайне зображення звичайного. Проблеми моральної відповідальності людини за все, що відбувається в світі, Брехт гостро поставив у драмі “Життя Галілея”. За жанром – це філософська драма, в якій автор спонукає глядача переглянути погляди на світ, відчути відповідальність за все, що […]...
7. Засади епічного театру Бертольда Брехта Свої погляди на театральне мистецтво Бертольд Брехт виклав у численних статтях: “Про оперу” , “Сучасний театр – театр епічний” , “Театр” розваг чи театр повчання?” , “Про експериментальний театр” , “Нова1 техніка акторського мистецтва” та ін. їх доповнюють коментарі Брехта дя власних постановок, додатки до текстів п’єс. В основу драми Брехта покладено не дію, а розповідь. Герої брехтівських п’єс є не драматичними характерами, а алегоріями певниі властивостей природи або тих […]...
8. Епічна драматургія і епічний театр Бертольда Брехта Епічна драматургія і епічний театр Бертольда Брехта одне із найяскравіших явищ в мистецтві XX століття. Творче новаторство німецького драматурга полягає в тому, що він створив театр не тільки новий за фомою, але й за змістом, за характером і силою впливу на глядача. В цьому – величезна естетична цінність спадщини Брехта. Свою драматургію Брехт називає “неарістотелівською”, “епічною”. Така назваобумовлена тим, що звичайна драма будується за законами, сформульованими ще Арітотелем в його […]...
9. Ефект відчуження в драматургії Бертольда Брехта Постать Бертольда Брехта викликала й викликає жвавий інтерес та дискусії. За життя він зазнав, що таке гоніння й переслідування; й зараз не існує однозначного погляду на його творчість. Брехт був конфліктною особистістю й конфліктним митцем: він не боявся йти проти загально прийнятих норм моралі чи загально визнаних принципів у мистецтві. Це вплинуло певним чином і на його творчість. Писати він розпочав рано: вже в 1914р. вірші й ессе шістнадцятирічного гімназиста […]...
10. Пророча метафора майбутнього Німеччини у п’єсі Бертольда Брехта “Матінка Кураж та її діти” П’єса “Матуся Кураж та її діти” була написана у Швеції восени 1939 року, коли друга світова війна вже почалась. Пізніше Брехт зізнався: “Коли я писав, мені здавалося, що зі сцен великих театрів люди почують попередження драматурга, попередження про те, що людина, яка сіла снідати з чортом, повинна мати довгу ложку. Може, я був наївний, але я не вважаю, що бути наївним – соромно”. Зусилля драматурга пропали марно: вистави не відбулися. […]...
11. Проблема моральної відповідальності вчених за наслідки наукових досліджень Людина від природи наділена розумом і здатна поліпшувати умови свого життя. В наші часи особливо став помітним науковий та технічний прогрес. Та чи завжди відкриття, які роблять вчені, використовуються на благо людства? Інколи, на жаль, втілення геніальних ідей завершується трагічно. Тому й виникає проблема моральної відповідальності вчених за наслідки наукових досліджень. Вчені повинні намагатися наперед прораховувати, до чого може призвести їх відкриття. Саме до цієї проблеми звертається німецький письменник Бертольд […]...
12. Б. Брехт про моральну відповідальність вчених за наслідки наукових досліджень П’єсу “Життя Галілея” Брехт написав 1939 року, але надрукована вона була 1943 року у США. Проте бомба, скинута на Хіросіму, змусила автора переробити п’єсу, аби осмислити уроки сучасності. Отож вона була відлунням надто реальних і трагічних для людства подій, сучасних Брехтові. Якою ж була її тема? Головна тема – показ життя вченого. Та провідною проблемою була думка про відповідальність ученого за наслідки наукових досліджень. Драматург показав, що розвиток науки – […]...
13. Новаторство “епічного театру” Б. Брехта Кожний визначний драматург XX століття був ще й теоретиком театру, який намагався розробити принципово нові способи сценічного втілення життя. Чехов і Ібсен, Беккет і Ионеска не лише яскраві художники, але й тонкі критики, котрі прекрасно вміли не лише створювати, але й “пояснювати” свої твори. Видатний німецький драматург Б. Брехт увійшов в історію літератури як теоретик і практик “епічного театру”. Подібно до Б. Шоу, який традиційній драмі протиставив п’єсу-дискусію, Брехт традиційному […]...
14. До змісту п’єсы “Матінка Кураж” Б. Брехта Розміщено від Tvіr в Среда 26 мая Відповідно до новаторської природи творчості Б. Брехта аналізувати його п’єси потрібно тільки шляхом зіставлення мікроідей епізодів, складання кількох “підводних” колізій, розпорошених у різних епізодах, в єдиний ланцюг розвитку. Тільки за такого підходу до аналізу твору з’являється можливість розглянути драматичні твори Б. Брехта у зв’язку з їхньою особливістю поетичної природи. До уроків, присвячених аналізу твору Б. Брехта, учні одержують групові випереджальні домашні завдання незвичного […]...
15. Образ Меланки в драмі І. Кочерги “Свіччине весілля” Багато в українській літературі є чудових жіночих образів, які чарують нас своїм ліризмом, вродою, чистим коханням. Одним з таким образів є образ Меланки з драми І. Кочерги “Свіччине весілля”. На це вказує і сам автор у передмові до п’єси: “Образ Меланки, дівчини, яка проносить тремтячий, але незгасний вогник, крізь бурю і терни своєї весільної ночі, є поетичним символом України, що із тьми віків та через стільки бур пронесла незгас-лим вогник […]...
16. Проблеми мистецького життя в драмі М. Старицького “Талант” “Я думаю, що моя сила найбільша у драмі”, – писав М. Старицький І. Франкові. Це й справді так. Його п’єси стали невмирущими. У всіх без винятку драматичних творах митця ми бачимо повноцінні людські характери, що діють у яскраво змальованих автором обставинах. До речі, саме у зовнішній обстановці дії, в побуті нерідко шукає митець додаткові художні переконливі нюанси для розкриття характерів дійових осіб, що надає персонажам п’єс історичної та національної визначеності, […]...
17. Образ Лукаша в драмі “Лісова пісня” Ми знаємо тепер, хто був той “людський хлопець”, що зачарував своєю грою, а далі й закохав у себе дочку лісу, ніжну красуню Мавку. То – Лукаш, син простої селянки-вдови, небіж доброго і мудрого дядька Лева. У драмі не подано передісторії життя Лукаша, бо в цьому не було потреби. Початок його життя в творі збігається з першими кроками від дитинства до юності. Він з’являється біля лісового озера одного святкового дня на […]...
18. Відповіді до теми: творчість Б. Брехта 1. Чи можна назвати Бертольда Брехта засновником нової театральної системи, заснованої на принципі умовності й прямого впливу на свідомість глядача? Б. Брехт вважав, що в XX столітті боротьба за нафту, війни набагато більше впливають на долю людини, ніж нещасливе кохання до жінки друга, і тому театр має розкривати соціальні закономірності, пояснювати глядачеві, в якому суспіль­стві він живе, і викликати в нього бажання змінити дійсність. У його п’єсах часто буває так, […]...
19. Образ Хоми і Назара в драмі Тараса Шевченка “Назар Стодоля” У своїй творчості Тарас Шевченко раз по раз звертався до історичного минулого свого народу, шукав там відповіді на гострі проблеми сучасності. Особливе захоплення в митця викликала доба козаччини своєю героїкою, волелюбними настроями. Тому і показував її часто у своїх творах як взірець життя, гідного людини, утверджуючи необхідність боротьби проти самодержавно-кріпосницької системи, яка принижувала національну гідність, калічила особистість. Драма “Назар Стодоля” уявно переносить читача в Україну XVІІ століття. У ставленні героїв […]...
20. Образ Мавки у драмі-феєрії “Лісова пісня” Лесі Українки Виняткове місце у творчості Лесі Українки, як і в усій українській літературі початку XX століття, посідає “Лісова пісня”. 25 липня 1911 року в Кутаїсі була дописана остання сторінка цієї драми, твору, який по праву вважається одним з найвищих мистецьких досягнень поетеси. Центральним образом “Лісової пісні” є образ Мавки. Народжена багатою фантазією українського народу, виношена в думках і серці протягом багатьох років геніальною українською поетесою, лісова красуня Мавка здобула безсмертя. Адже […]...
21. Образ Свічки драмі І. Кочерги “Свіччине весілля” Образ Свічки проходить через усю драму І. Кочерги “Свіччине весілля”. Автор показує, як з боротьби за право на світло розпочалася боротьба за волю, як із вогника свічі розгорілася пожежа народного повстання. Відштовхуючись від історичних документів, грамот литовських князів 1494-го і 1506-го років драматург у своїй уяві намалював цілком ймовірну картину боротьби киян за світло, оскільки вважав, що соціальна несправедливість, знущання, приниження людської гідності неминуче породжують протест і можуть стати причиною […]...
22. Проблема боротьби зи вільне, красиве, духовно багате життя у драмі “Лісова пісня” Драма Лесі Українки “Лісова пісня” написана на щедрому грунті української міфології та фольклору. У творі на новому для української літератури худож-ньому рівні йде осмислення краси життя. “Лісова пісня” – це глибока філософія взаємодії добра і зла, співіснування красивого і потворного. Цю філософію поетеса перенесла на взаємини людей і природи. За жанром “Лісова пісня” – драма-феєрія. Тут діють фантастичні постаті та реальні люди. Важливу роль, у творі відіграє природа. Вона бере […]...
23. Образ літописця в драмі О. С. Пушкіна “Борис Годунов” Одним із самих чудових добутків, звернених до історії Росії, є драма “Борис Годунов”, що вражає широтою охоплення російського життя XVІІ століття. Найбільше досягнення Пушкін-драматурга виявилося в створенні неповторних характерів діючих персонажів. Одним із самих яскравих образів у добутку є образ літописця Пимона. Повне подання про нього не може зложитися без опису монастирської келії – це саме “передбачувані” обставини, у яких і розкривається характер героя Відомо, що за першою ремаркою в […]...
24. Драма-пересторога Бертольта Брехта “Матінка Кураж та ії діти” Друга світова війна була і наймасштабнішою в історії людства. У ній взяли участь 72 держави, що на той час становило 80 % населення земної кулі. Близько 110 млн. чоловік було мобілізовано, 62 млн. загинули. І солдат-визволитель, який спинив цю навалу і загинув, міг би сказати как вірш О. Твардовського “Я загинув під Ржевом”. У солдата протилежної воюючої сторони нема такої відради. Ще під час Першої світової війни, спостерігаючи у шпиталі, […]...
25. Правдивий образ промисловця і “Глитай’ з селян у драмі І. Карпенко-Карого “Хазяїн” Які твори стають класичним літературним зразком? Мабуть ті, в яких письменник розкриває таємницю людського серця, людського характеру. Від того, наскільки майстерно й правдиво він це зробить, залежить подальше життя твору в часі. Деякі твори залишаються актуальними навіть через кілька сотень років після їх народження, незважаючи на те, що людство іде вперед великими кроками, змінюються історичні обставини, політичні умови тощо. Можливо, душа людська не залежить від цих зовнішніх обставин. Вона є […]...
26. Проблеми боротьби за вільне, життя в драмі-феєрії “Лісова пісня” Лесі Українки Драматична поема “Лісова пісня” була створена влітку 1911 р. за дванадцять днів. Авторка назвала твір драмою-феєрією, тобто драмою, в якій відбуваються незвичайні, неймовірні перетворення, в якій поряд з людьми діють постаті, створені їхньою уявою. Французький термін феєрія, що є похідним від слова фея, тобто чарівниця, в прямому розумінні означає театральну чи циркову виставу на основі міфічного, казкового сюжету. Що ж до “Лісової пісні”, то в ній фольклорно-міфічний матеріал піднесено на […]...
27. Філософський мотив сенсу людського життя у драмі-феєрії Лесі Українки “Лісова пісня” Безсмертну драму-феєрію “Лісова пісня” Леся Українка написала за 12 днів, хоча виношувала її в своєму серці все життя. Цей твір – гімн єднання людини і природи, це щира пісня про велич духовного, про порив людини до щастя, про складні болісні шляхи до нього. Створена на багатому щедрому грунті української міфологи, усної народної творчості, вона стала шедевром не тільки української, а й світової літератури. Причому слід відзначити, що фольклорно-міфологічний матеріал поетеса […]...
28. Твір: Філософський мотив сенсу життя в драмі-феєрії Лесі Українки “Лісова пісня” Чуєте звуки сопілки? Це зачаровано грає Лукаш, ніби намагаючись злитися з природою. Від звуків сопілки прокинулася Мавка, щоб навічно подарувати своє кохання Лукашеві. Ніхто з них не задумувався, для чого живе, бо це й так ясно: для щастя. Але щастя кожен розуміє по-своєму. Для когось це добрий маєток, велика хата, а хтось повністю віддає себе потоку почуттів. Ці почуття – це кохання, і щедрість душі, і гармонія взаємин людини і […]...
29. Характеристика образу Матінки Кураж за драмою Б. Брехта “Матінка Кураж та її діти” Драма Бертольда Брехта “Матінка Кураж” – це поєднання філософського погляду автора із жорстокою логікою та безкомпромісним аналізом. Дії драми відбуваються під час Тридцятилітньої війни в XVII столітті. Головна героїня Анна Фірлінг – торговка, яку всі звикли звати Матінкою Кураж. Таке прізвисько жінка отримала через свій підприємливий характер. Героїня навчилась отримувати зиск від війни. Разом зі своїми дітьми вона їздила у фургончику слідом за військами. І хоча це було дуже ризиковано, […]...
30. ЗОБРАЖЕННЯ ЖИТТЯ ТА ПОБУТУ УКРАЇНЦІВ У НАРОДНІЙ ДРАМІ “ВЕСІЛЛЯ” 9 КЛАС ЗОБРАЖЕННЯ ЖИТТЯ ТА ПОБУТУ УКРАЇНЦІВ У НАРОДНІЙ ДРАМІ “ВЕСІЛЛЯ” ПРИКЛАДИ ПЛАНІВ ТВОРІВ Варіант 1 1. Українські обряди у їх символічному наповненні. 2. Перебіг українського весілля. 3. Традиційні звичаї сьогодні. Варіант 2 1. Українське весілля – синтез різноманітних традицій. 2. Творче наповнення української народної драми “Весілля”: А) ролі всіх учасників весілля; Б) обрядові дії; В) пісні та їх роль у народній драмі. 3. Моє ставлення до народних традицій. ЕПІГРАФИ […]...
31. Образ Мавки у драмі-феєрії “Лісова пісня” – ІІ варіант ЛЕСЯ УКРАЇНКА 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ЛЕСЯ УКРАЇНКА Я” II варіант Леся Українка – видатна українська письменниця, поетеса, драматург, перекладач, літературний критик, історик, мистецтвознавець. Виняткове місце в творчості Лесі Українки, як і в усій українській літературі початку XX століття, займає драма-феєрія “Лісова пісня”. У п’ єсі оспівується духовне багатство творчої особистості, та краса, яка живе в душі кожної людини. Мавка – найяскравіший персонаж цієї драми, а постає перед читачем юною […]...
32. Образ Хоми і Назара в драмі “Назар Стодоля” Драма “Назар Стодоля” уявно переносить читача в Україну XVII століття. У ставленні героїв до традицій, Батьківщини, до свого морального обов’язку перед народом, його майбутнім розкриваються характери Хоми, Гната, Назара, Галі та інших персонажів твору. Позитивні персонажі драми не мислять майбутнього без свободи, в якій вони вбачають вищий прояв щастя. Тому корисливість і егоїзм розрахунків Хоми Кичатого, полковника, Стехи вони сприймають як зраду інтересів свого народу, його славних традицій. Наприклад, для […]...
33. Образ Лукаша в драмі-феєрії “Лісова пісня” Ми знаємо тепер, хто був той “людський хлопець”, що зачарував своєю грою, а далі й закохав у себе дочку лісу, ніжну красуню Мавку. То – Лукаш, син простої селянки-вдови, небіж доброго і мудрого дядька Лева. У драмі не подано передісторії Лукаша, бо в цьому не було потреби. Початок його життя в творі співпадає з першими кроками від дитинства до юності. Він з’являється біля лісового озера одного святкового дня на ранній […]...
34. Образ Мавки у драмі-феєрії “Лісова пісня” Виняткове місце у творчості Лесі Українки, як і в усій українській літературі початку XX століття, посідає “Лісова пісня”. 25 липня 1911 року в Кутаїсі була дописана остання сторінка цієї драми, твору, який по праву вважається одним з найвищих мистецьких досягнень поетеси. Центральним образом “Лісової пісні” є образ Мавки. Народжена багатою фантазією українського народу, виношена в думках і серці протягом багатьох років геніальною українською поетесою, лісова красуня Мавка здобула безсмертя. Адже […]...
35. Романтичні герої у п’єсі Б. Брехта “Матінка Кураж та її діти” Скільки існує людство, стільки існують війни. Спочатку – щоб уполювати мамонта, згодом за територію, а нині – за землю, вплив, владу, гроші. Чи може війна принести користь простій людині? Ще Гомер у найдавніші часи зобразив війну як протиприродне діяння. Лев Толстой у “Севастопольських оповіданнях”, а згодом у “Війні і мирі” переконливо довів, що війна – це злочин, акт убивства однією людиною іншої, яке нічим не виправдати. Відомі письменники, представники переможців […]...
36. Пошуки форми та змісту: театру Мейєрхольда, Брехта, Курбаса Серед найяскравіших явищ в драматургії XX ст. були театри російкого режисера В. Мейєрхольда, українського режисера Леся Курбаса ; “епічний театр” німецького драматурга і режисера Б. Брехта. Лесь Курбас – був засновником “Молодого театру” в Україні, що зародився в травні 1916 р. як театр-студія. Молодотеатрівці хотіли створити новий театр, який порвав би зпровінційною обмеженістю і присвятив себе пошукам нових шляхів у мистецтві. Вони прагнули досягти постановчої культури інших театрів світу, але […]...
37. Вислови Брехта 1. “Нові ідеї дістають найчіткіше формулювання у боротьбі зі старими ідеями” 2. “Ми визначаємо нашу естетику, так само, як і нашу етику, потребами боротьби” “Зарубіжна література”, К., 2000. 3. “Победа разума может быть только победой разумных” “Жизнь Галилея” 4. “В сомнение заключено счастье” “Жизнь Галилея” 5. “Наслаждаться тоже нужно уметь” “Жизнь Галилея” 1. “Б. Брехт був найвизначнішим німецьким письменником свого покоління і, незважаючи на існування Й-Ф. Шіллера та Г. Клейста, […]...
38. Розкриття сутності злободенних проблем суспільно-політичного життя у драмі “Володимир” – ФЕОФАН ПР0К0П0ВИЧ 9 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Феофан Прокопович у 1705 році створив драму, що наводить на роздуми і сучасного читача, а крім цього, він був справжнім новатором в давній українській літературі, бо поєднав в одному творі комічне і трагічне, суворі принципи класицизму та традиції народних інтермедій, створивши драму нового жанру – трагікомедію. Драма повертає нас до давніх часів і відображає важливу подію в історії слов’янських народів – хрещення Русі. Нам […]...
39. Філософський мотив сенсу людського життя у драмі-феєрії “Лісова пісня” Безсмертну драму-феєрію “Лісова пісня” Леся Українка написала за 12 днів, хоча виношувала її в своєму серці все життя. Цей твір – гімн єднання людини і природи, це щира пісня про велич духовного, про порив людини до щастя, про складні болісні шляхи до нього. Створена на багатому щедрому Грунті української міфології, усної народної творчості, вона стала шедевром не тільки української, а й світової літератури. Причому слід відзначити, що фольклорно-міфологічний матеріал поетеса […]...
40. Твір на тему – Образ Лукаша в драмі-феєрії Лесі Українки “Лісова пісня” Ми знаємо тепер, хто був той “людський хлопець”, що чарував своєю грою, закохав у себе дочку лісу – ніжну красуню Мавку. То – Лукаш, син селянки-вдови, небіж доброго й мудрого дядька Лева. Початок його життя у творі збігається з першими ступами від дитинства до юності, коли Лукаш славить природу ніжним співом сопілки, яку він сам вирізав і змайстрував. Із самого початку поетеса наголошує неабияку музичну обдарованість юнака. Як за легендою […]...