Б. Брехт про моральну відповідальність вчених за наслідки наукових досліджень

П’єсу “Життя Галілея” Брехт написав 1939 року, але надрукована вона була 1943 року у США. Проте бомба, скинута на Хіросіму, змусила автора переробити п’єсу, аби осмислити уроки сучасності. Отож вона була відлунням надто реальних і трагічних для людства подій, сучасних Брехтові.

Якою ж була її тема?

Головна тема – показ життя вченого. Та провідною проблемою була думка про відповідальність ученого за наслідки наукових досліджень. Драматург показав, що розвиток науки – не нерідко процес накопичення відчужених від людини знань.

Процес накопичення культури у творчих особистостях, на думку автора, перервав ся у кінці доби Ренесансу, коли “наука пішла з майданів у тишу кабінетів”. Образ Галілея втілює саме цей поворотний пункт в історії науки.

Його трагічна доля де­монструє, як тиск влади, церкви, грошовитих можновладців руйнує не лише осо бистість вченого, а й живий процес удосконалення усього людства. Брехт вбачає у науці і надії, і розчарування світу, пов’язані з нею. Драматург вважає, що на вчених лежить велика відповідальність.

Дослідник вчить “людського” в науці – власної інтуїції, здогадки, смаку, ставлення до стики, літератури, музики, до проблем все­світу. Думка автора розкривається через діалоги Галілея та його учня Андреа Сарті, які протягом п’єси змінюються та наповнюються новим змістом. Якщо на початку це взірець взаєморозуміння учня й учителя, то в кінці – це свідчення регресу на уки. Г’алілей розуміє, що справа його життя перейде до рук пристосуванця, який знає, як обійти перепони будь-яким шляхом. І Брехт підводить глядача до виснов ку: наука не повинна відчужуватися від людей і розвиватися без накопичування культури в особистості вченого.

Етика, культура, мораль – ось невід’ємні риси вченого будь-якого часу, інакше наука може стати загрозою для людства.

Слід згадати, що Б. Брехт звертався до образу Галілео Галілея протягом усього творчого життя, починаючи з 1937 року. Існувало кілька редакцій філософської драми “Життя Галілея”, у яких головний герой виступав спочатку як позитивний герой, який відмовляється від свого вчення в ім’я продовження боротьби за свої ідеали. Але вже у другій редакції драматург виключив із тексту епізо­ди, факти, події, які зображували Галілея як носія позитивного ідеалу. Чому?

Сам Брехт пояснював: “Атомна бомба і як технічне, і як суспільне явище – кінцевий результат наукових досягнень і громадської неспроможності Галілея”. Драматург вважав, що вчинок Галілея слід розглядати як “перворідний гріх” сучасних йому природничих наук, відкриттями яких користуються військово-промислові ком­плекси багатьох країн. Відтак проблема моральної відповідальності вченого, по­ставлена наріжним каменем п’єси, робить її сучасною й актуальною.



1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

Б. Брехт про моральну відповідальність вчених за наслідки наукових досліджень

Categories: Твори з літератури