П’єсу “Життя Галілея” Брехт написав 1939 року, але надрукована вона була 1943 року у США. Проте бомба, скинута на Хіросіму, змусила автора переробити п’єсу, аби осмислити уроки сучасності. Отож вона була відлунням надто реальних і трагічних для людства подій, сучасних Брехтові.
Якою ж була її тема?
Головна тема – показ життя вченого. Та провідною проблемою була думка про відповідальність ученого за наслідки наукових досліджень. Драматург показав, що розвиток науки – не нерідко процес накопичення відчужених від людини знань.
Його трагічна доля демонструє, як тиск влади, церкви, грошовитих можновладців руйнує не лише осо бистість вченого, а й живий процес удосконалення усього людства. Брехт вбачає у науці і надії, і розчарування світу, пов’язані з нею. Драматург вважає, що на вчених лежить велика відповідальність.
Дослідник вчить “людського” в науці – власної інтуїції, здогадки, смаку, ставлення до стики, літератури, музики, до проблем всесвіту. Думка автора розкривається через діалоги Галілея та його учня Андреа Сарті, які протягом п’єси змінюються та наповнюються новим змістом. Якщо на початку це взірець взаєморозуміння учня й учителя, то в кінці – це свідчення регресу на уки. Г’алілей розуміє, що справа його життя перейде до рук пристосуванця, який знає, як обійти перепони будь-яким шляхом. І Брехт підводить глядача до виснов ку: наука не повинна відчужуватися від людей і розвиватися без накопичування культури в особистості вченого.
Етика, культура, мораль – ось невід’ємні риси вченого будь-якого часу, інакше наука може стати загрозою для людства.
Слід згадати, що Б. Брехт звертався до образу Галілео Галілея протягом усього творчого життя, починаючи з 1937 року. Існувало кілька редакцій філософської драми “Життя Галілея”, у яких головний герой виступав спочатку як позитивний герой, який відмовляється від свого вчення в ім’я продовження боротьби за свої ідеали. Але вже у другій редакції драматург виключив із тексту епізоди, факти, події, які зображували Галілея як носія позитивного ідеалу. Чому?
Сам Брехт пояснював: “Атомна бомба і як технічне, і як суспільне явище – кінцевий результат наукових досягнень і громадської неспроможності Галілея”. Драматург вважав, що вчинок Галілея слід розглядати як “перворідний гріх” сучасних йому природничих наук, відкриттями яких користуються військово-промислові комплекси багатьох країн. Відтак проблема моральної відповідальності вченого, поставлена наріжним каменем п’єси, робить її сучасною й актуальною.
Related posts:
- Проблема моральної відповідальності вчених за наслідки наукових досліджень Людина від природи наділена розумом і здатна поліпшувати умови свого життя. В наші часи особливо став помітним науковий та технічний прогрес. Та чи завжди відкриття, які роблять вчені, використовуються на благо людства? Інколи, на жаль, втілення геніальних ідей завершується трагічно. Тому й виникає проблема моральної відповідальності вчених за наслідки наукових досліджень. Вчені повинні намагатися наперед прораховувати, до чого може призвести їх відкриття. Саме до цієї проблеми звертається німецький письменник Бертольд […]...
- Трагічна доля Галілея Бертольд Брехт своєю світовою славою зобов’язаний театру. Наприкінці 20-х років Брехт сформовує теорію “епічного театру”, який був протилежністю “драматичному”. Головний принцип епічного театру Брехта – “ефект очуження”. Цей принцип передбачає незвичайне зображення звичайного. Проблеми моральної відповідальності людини за все, що відбувається в світі, Брехт гостро поставив у драмі “Життя Галілея”. За жанром – це філософська драма, в якій автор спонукає глядача переглянути погляди на світ, відчути відповідальність за все, що […]...
- Бертольд Брехт і зміст його реформи драми І. Б. Брехт і експресіонізм. 1. Драма – провідний жанр експресіонізму. 2. Принцип “активності” й експресіонізм. ІІ. Створення “епічного театру”. ІІІ. Принципи “епічного театру”. 1. Намагання впливати передусім на “розум”, а не на “серце”. 2. Значення боротьби за інтелектуальність мистецтва. 3. Критичне ставлення до природи й суспільства. 4. Ефект “очуження”. ІV. “Реалістичність” театру Б. Брехта....
- Проблема відповідальності вчених за наукові відкриття у драмі Б. Брехта “Життя Галілея” Ще кілька десятків років тому мало хто в нашій країні міг уявити, наскільки доступними та зручними можуть бути досягнення новітніх високих технологій. Сьогодні майже в усіх родинах із середнім та високим достатком є домашній персональний комп’ютер, найчастіше підключений до мережі Інтернет. Із великим задоволенням ми користуємося маленьким кишеньковим комп’ютером – мобільним телефоном, який дає можливість у будь-який момент зв’язатися з потрібною людиною. Новий час змінює свідомість, прискорюються процеси глобалізації. Проте […]...
- Трагічна доля Галілея за драмою Бертольта Брехта “Життя Галілея” Трагічна доля Галілея за драмою Бертольта Брехта “Життя Галілея” Бертольт Брехт увійшов в історію німецької літератури як оригінальний поет і прозаїк, теоретик мистецтва, але своєю світовою славою він забов’язаний театру. Драми Брехта завоювали собі сцени всього світу. Ранні твори його пов’язані з епохою Першої світової війни і революційної кризи в країні. Наприкінці 20-х років Брехт сформовує теорію “епічного театру”, в протилежності “драматичного”. На його думку, щоб збудувати повну ілюзію життя […]...
- Причини і наслідки еволюції Сехисмундо Педро Кальдерон – відомий іспанський драматург доби бароко. Серед інших його творів широкої популярності набула п’єса “Життя – це сон”, яка стала яскравою ілюстрацією моральної еволюції людини. Вперше головного героя драми принца Сехисмундо ми зустрічаємо у відлюдній вежі. Його тримають, як звіра, тому що гороскоп, складений на момент народження Сехисмундо, пророкував появу тирана. Але, на диво, перед нашим поглядом постає особистість, сповнена роздумами про навколишній стан речей, про вроджену гріховність […]...
- Образ Галілео Галілея у драмі Бертольда Брехта “Життя Галілея” Неоднозначність образу Галілео Галілея у драмі Бертольда Брехта “Життя Галілея” Ім’я Бертольда Брехта, видатного німецького поета, драматурга, в історії літератури XX ст. пов’язане з утвердженням новаторського театру, що дістав назву епічного. Душею творчих пошуків Брехта була настанова на активне втручання мистецтва в життя, перебудову психології глядача, мобілізацію його розуму та активності. Сцена для митця – трибуна. Основне в епічному театрі – апеляція до розуму. Глядач у ньому розмірковує, оцінює, виробляє […]...
- Поєднання наукових методів і художніх засобів у романі Е. Золя “Кар’єра Ругонів” В історії французької літератури творчість Е. Золя стала важливим і змістовним етапом. Історичні зміни, що відбувалися у французькому суспільстві другої половини XІX ст., знайшли найповніше відображення у його творах, зокрема, у великій соціальній епопеї “Ругон-Маккари”. Письменник заснував та розвинув нову теорію художнього відображення дійсності, відповідно до якої митець перетворювався на вченого та експериментатора. У такому випадку художник повинен був орієнтуватися не на життя, а на задану формулу. Між тим Золя, […]...
- Відповідальність людини за долю держави Щодо драматичної поеми І. Кочерги іноді постає питання, чому автор не обмежився чітким відтворенням існуючої історичної правди, але на основі реальних подій відтворює сюжет, сповнений деяких неточностей або й “грубих помилок”, – відходжень від реалії, що її занесено до літописів княжих часів. Відповідь на це непросте, але цілком слушне запитання слід шукати, виходячи з роздумів над наміром автора щодо вираження свого світогляду в п’єсі: по-перше, І. Кочерга намагався показати живу […]...
- Причини і наслідки еволюції образу Сехісмундо Мотив страждання. Цей мотив визначає загальний пафос п’єси. Страждає Сехісмундо, роздумуючи над нерозгаданою таємницею власної долі, страждає Росаура через зраду, страждає король, усвідомлюючи свою причетність до смути в державі. Страждання у земному житті – звичний для літератури бароко мотив. Герої Кальдерона переборюють свої страждання або силою власної волі, або усвідомленням марності земних поривань людини. Шекспір і Кальдерон творили в одну й ту саму епоху: Шекспір своїми драмами започаткував нову добу, […]...
- Вислови Брехта 1. “Нові ідеї дістають найчіткіше формулювання у боротьбі зі старими ідеями” 2. “Ми визначаємо нашу естетику, так само, як і нашу етику, потребами боротьби” “Зарубіжна література”, К., 2000. 3. “Победа разума может быть только победой разумных” “Жизнь Галилея” 4. “В сомнение заключено счастье” “Жизнь Галилея” 5. “Наслаждаться тоже нужно уметь” “Жизнь Галилея” 1. “Б. Брехт був найвизначнішим німецьким письменником свого покоління і, незважаючи на існування Й-Ф. Шіллера та Г. Клейста, […]...
- Патріотизм – відповідальність за долю батьківщини Для кожної людини найголовніше в житті – це її сім’я. З самого юнацтва діти спілкуються переважно з батьками і з кожним роком все сильніше розуміють, наскільки важливо це для них. Любов до сім’ї і свого роду, зрештою, породжує і патріотизм. Але сьогодні це відбувається далеко не у всіх людей. Ліберальні ідеї проникають в наше споконвічно консервативне суспільство і повідомляють про те, що люди всі однакові і що інші країни, наповнені […]...
- Відповідальність митця перед майбутнім Олесь Гончар у романі “Собор” піднімає важливі питання збереження людських душ, пам’яток історії і культури, рідної землі. Він з душевним болем пише про зруйновані собори, про прогіркле від заводського диму повітря. Письменник поєднує, зіставляє між собою мить і вічність, піщинку і космос, людину і природу і тривожно питає: “Що буде з нами? З людьми, заводами, соборами?” Клапті сажі з-за металургійного заводу летять на робітничу Зачіплянку і степові Вовчуги, вкривають дахи, […]...
- Істина – дитя часу Роздуми над долею вченого за пєсою Б Брехта Життя Галілея Доля вчених у світовій історії здебільшого тяжка і трагічна. За давніх часів церква піддавала їх гонінню, спалювала на вогнищах, не визнавала їхнє вчення, змушувала відмовлятися від своїх переконань. Та й світська влада не поспішала вшановувати геніїв науки, якщо їхнє вчення не вписувалося в ідеологічні рамки провладного режиму. Кожна історична доба мала своїх геніальних вчених і першовідкривачів. Нелегко жилося вченим за доби Відродження, коли інквізиція придушувала кожен прояв вільнодумства чи незгоду […]...
- Причини та наслідки еволюції образу Сехісмундо Провідний мотив п’єси – усамітнення принца, виховання дитини поза світом – запозичено з легенди про Варлаама та Іоасафа, своєрідної інтерпретації історії про життя Будди. Однак у Кальдерона сюжет цієї легенди помітно змінюється. Його драма була написана під впливом філософії раціоналізму Рене Декарта, відповідно до якої обов’язок перед державою і народом однозначно мав стояти вище за особисті інтереси. Утім, перетворення в п’єсі тирана Сехісмундо на мудрого і гуманного правителя свідчило не […]...
- ПРИЧИНИ Й НАСЛІДКИ КОНФЛІКТУ МІЖ БАТЬКАМИ Й ДІТЬМИ В ПОВІСТІ І. НЕЧУЯ-ЛЕВИЦЬКОГО “КАЙДАШЕВА СІМ’Я” 10 КЛАС ПРИЧИНИ Й НАСЛІДКИ КОНФЛІКТУ МІЖ БАТЬКАМИ Й ДІТЬМИ В ПОВІСТІ І. НЕЧУЯ-ЛЕВИЦЬКОГО “КАЙДАШЕВА СІМ’Я” ПРИКЛАДИ ПЛАНІВ ТВОРІВ Варіант 1 I. Майстерність І. Нечуя-Левицького у відтворенні життя українського пореформеного села. II. Соціально-психологічний конфлікт між батьками й дітьми у повісті “Кайдашева сім’я”: 1. Соціальні обставини, що вплинули на формування характерів Омелька й Марусі Кайдашихи. 2. Молоді Кайдаші: невідповідність між мріями та дійсністю. 3. Зіткнення інтересів молодого й старшого поколінння Кайдашів. […]...
- Епічна драматургія і епічний театр Бертольда Брехта Епічна драматургія і епічний театр Бертольда Брехта одне із найяскравіших явищ в мистецтві XX століття. Творче новаторство німецького драматурга полягає в тому, що він створив театр не тільки новий за фомою, але й за змістом, за характером і силою впливу на глядача. В цьому – величезна естетична цінність спадщини Брехта. Свою драматургію Брехт називає “неарістотелівською”, “епічною”. Така назваобумовлена тим, що звичайна драма будується за законами, сформульованими ще Арітотелем в його […]...
- Неоднозначність образу Галілея у драмі Б. Брехта “Життя Галілея” Одною з провідних рис Відродження Гегель називав “пробудження самотності духу”. А історик тих часів Леон Леруа зазначав: “Ніколи в минулому не було століття, коли б культура й вільне мистецтво досягли такої досконалості, як тепер “. Хоча п’єса Б. Брехта і була написана у XX ст., проте дух цієї епохи сповна позначився на образі такої непересічної особи, як Галілео Галілей. Астрономічні відкриття цієї геніальної людини розхвилювали уяву його сучасників та намітили […]...
- Пророча метафора майбутнього Німеччини у п’єсі Бертольда Брехта “Матінка Кураж та її діти” П’єса “Матуся Кураж та її діти” була написана у Швеції восени 1939 року, коли друга світова війна вже почалась. Пізніше Брехт зізнався: “Коли я писав, мені здавалося, що зі сцен великих театрів люди почують попередження драматурга, попередження про те, що людина, яка сіла снідати з чортом, повинна мати довгу ложку. Може, я був наївний, але я не вважаю, що бути наївним – соромно”. Зусилля драматурга пропали марно: вистави не відбулися. […]...
- Характеристика образу Галілея за драмою Б. Брехта “Життя Галілея” Галілео Галілей – італійський вчений доби Відродження, що підтвердив геліоцентричну теорію світобудови. Його історією життя зацікавився відомий німецький письменник Бертольд Брехт і згодом написав драму “Життя Галілея”. Герой належить до неоднозначних образів в літературі. Читач бачить його як у миті геніальних наукових відкриттів, так і у миті моральної слабкості. Галілей має чималий талант до наук, але постійно перебуває у бідності. Його відкриття виявляються нікому не потрібними, адже не мають практичної […]...
- Новаторство “епічного театру” Б. Брехта Кожний визначний драматург XX століття був ще й теоретиком театру, який намагався розробити принципово нові способи сценічного втілення життя. Чехов і Ібсен, Беккет і Ионеска не лише яскраві художники, але й тонкі критики, котрі прекрасно вміли не лише створювати, але й “пояснювати” свої твори. Видатний німецький драматург Б. Брехт увійшов в історію літератури як теоретик і практик “епічного театру”. Подібно до Б. Шоу, який традиційній драмі протиставив п’єсу-дискусію, Брехт традиційному […]...
- Ефект відчуження в драматургії Бертольда Брехта Постать Бертольда Брехта викликала й викликає жвавий інтерес та дискусії. За життя він зазнав, що таке гоніння й переслідування; й зараз не існує однозначного погляду на його творчість. Брехт був конфліктною особистістю й конфліктним митцем: він не боявся йти проти загально прийнятих норм моралі чи загально визнаних принципів у мистецтві. Це вплинуло певним чином і на його творчість. Писати він розпочав рано: вже в 1914р. вірші й ессе шістнадцятирічного гімназиста […]...
- Пророча метафора майбутнього Німеччини у п’єсі Б. Брехта “Матінка Кураж та її діти” П’єса “Матінка Кураж та її діти” була написана у Швеції восени 1939 року, коли друга світова війна вже почалась. Пізніше Брехт зізнався: “Коли я писав, мені здавалося, що зі сцен великих театрів люди почують попередження драматурга, попередження про те, що людина, яка сіла снідати з чортом, повинна мати довгу ложку. Може, я був наївний, але я не вважаю, що бути наївним – соромно”. Зусилля драматурга пропали марно: вистави не відбулися. […]...
- Новаторство “Епічного театру” Кожний визначний драматург ХХ століття був ще й теоретиком театру, який намагався розробити принципово нові способи сценічного втілення життя. Чехов і Ібсен, Беккет і Йонеска не лише яскраві художники, але й тонкі критики, котрі прекрасно вміли не лише створювати, але й “пояснювати” свої твори. Видатний німецький драматург Б. Брехт увійшов в історію літератури як теоретик і практик “епічного театру”. Подібно до Б. Шоу, який традиційній драмі протиставив п’єсу-дискусію, Брехт традиційному […]...
- Селянство в пореформені часи Іван Карпенко-Карий – письменник-драматург, який все своє життя і творчість присвятив становленню і зростанню українського театру. П’єси його порушували болючі проблеми ІІ половини XІX століття, розкривали характерні риси тогочасного життя. П’єса “Сто тисяч” – твір про життя селянства в перші пореформені роки. Ще з дитинства, живучи серед селян-кріпаків, І. Карпенко-Карий вивчав їх побут, добре знав традиції, а коли став драматургом, то однією з провідних тем його творчості стала тема життя […]...
- Комедія “Хазяїн” Івана Карпенка-Карого – видатне досягнення української драматургії XІX ст Спадщина І. Карпенка-Карого – 18 п’єс. Драматургічна творчість його – найбільше досягнення української класичної драматургії XІX ст. Творчо засвоївши досягнення своїх попередників – І. Котляревського, Г. Квітки-Основ’яненка, Т. Шевченка, М. Гоголя, О. Островського, він створив жанр української соціальної комедії. “Хазяїн” – найвизначніша, найкраща реалістична сатирична комедія Карпенка-Карого, – вершина його творчості. У чому Ж полягає її реалізм? По-перше, драматург показав, як у пореформеному українському селі відбувалося посилене класове розшарування, як […]...
- Образ автора у романі “Євгеній Онєгін” Образ автора у романі “Євгеній Онєгін” 1. Жанр диктує особливості. 2. Наявність автора як персонажа роману. 3. Події роману через індивідуальне сприйняття автора. 4. Ставлення автора до героїв. 5. Пушкін – співрозмовник читача....
- Засади епічного театру Бертольда Брехта Свої погляди на театральне мистецтво Бертольд Брехт виклав у численних статтях: “Про оперу” , “Сучасний театр – театр епічний” , “Театр” розваг чи театр повчання?” , “Про експериментальний театр” , “Нова1 техніка акторського мистецтва” та ін. їх доповнюють коментарі Брехта дя власних постановок, додатки до текстів п’єс. В основу драми Брехта покладено не дію, а розповідь. Герої брехтівських п’єс є не драматичними характерами, а алегоріями певниі властивостей природи або тих […]...
- Проблема історичної пам’яті в повісті Бикова “Знак біди” Образ Кураж – пророча метафора майбутнього Німеччини До теми війни у ХХ сторіччі зверталося багато письменників. Серед тих, хто засуджував війну у своїй творчості, є чимало знаменитих імен, але у Бертольта Брехта антивоєнні мотиви посідають особливе місце. З його біографії відомо, що до антивоєнної тематики він звернувся… ще коли навчався в гімназії. Одним з перших творів, що приніс йому слави, була написана 1918 року сатирична “Легенда про мертвого солдата”, за […]...
- Марсель Пруст: у пошуках втраченого часу Марсель Пруст: у пошуках втраченого часу І. Жива легенда французької літератури. ІІ. Родина Пруста і початок творчості. був єдиним сином відомого лікаря і вченого. Мати походила із заможної родини. З дитинства він був хворобливим, і його оберігали від зайвого навантаження, тому дещо давалося йому легко. Він закінчив ліцей, вивчав юриспруденцію в Сорбонні, відвідуючи при цьому світські салони й раути. З 1892 року активно друкується у журналі “Фігаро”. 1886 року видав […]...
- Екологічна ситуація – сухий науковий термін чи щось більше Протягом останніх років дедалі більше уваги приділяється такому поняттю, як екологія, екологічна ситуація у країні. У деяких наукових закладах з’являються відповідні навчальні дисципліни, ми все більше чуємо про екологічні проблеми з телебачення та радіо; Іноді це тільки слова, іноді реальні дії щодо охорони навколишнього середовища та пошуку нових шляхів розв’язання існуючих проблем. Екологія, як ми бачимо вже з самого терміну, – це наука про навколишнє середовище. Яке значення у нашому […]...
- Поетизація боротьби за національну незалежність у драмі Ф Шіллера Вільгельм Телль I. Шіллер – поет, драматург, теоретик мистецтва Просвітництва. II. “Вільгельм Телль” як мрія автора про справедливий суспільний устрій. 1. Образ Вільгельма Телля у драмі Шіллера. 2. Еволюція свідомості народу. ІІІ. “Вільгельм Телль” – перлина світової літератури;...
- Бажання та можливості людини впливати на долю, фатум Питання боротьби людської волі й фатуму хвилювало не одне покоління людства. Відомий іспанський драматург П. Кальдерон у п’єсі “Життя – це сон” запропонував власне бачення зазначеної проблеми. Тлом для зображення подій Кальдерон обирає Польське королівство. Принцу Сехисмундо при народженні складають гороскоп. Король нажаханий пророцтвом: …буде Сехисмундо Чоловіком вкрай зухвалим, Принцом-кривдником жорстоким І монархом нечестивим, За якого королівство Стане розбратом злостивим, Школою хвальби й пороків, Академією зради… Басиліо вирішує боротися з […]...
- Образ Кандида Кандид – вихованець вченого німця, повчального його “теологокосмологоглупологии”. Фабульний стержень – пошук К. полюбленої Кунигунды. Учитель К. – доктор Панглосс, буквалистски і з рідкісним педантизмом що наслідує тезу Лейбніца – “все тільки до кращого в цьому самому прекрасному зі світів”. Незважаючи на сумні уроки життя, що множаться, Панглосс залишається непоправним оптимістом, у вуста якого вкладені банальності або абсурдні аргументи, що доводять, що навіть лиха і хвороби були для людства благом. […]...
- Чому Генрік Ібсен назвав свою п’єсу “Ляльковий дім’? І. Г. Ібсен – драматург-новатор. ІІ. Розкриття у п’єсі Г. Ібсена трагізму сімейного життя, що приховується за зовнішнім благополуччям. 1. Особливість п’єси “Ляльковий дім” . 2. Головні герої п’єси. 3. Трагічна доля сім’ї Хельмерів. 4. Фальшивий дім суспільства. ІІІ. Значення п’єси для сучасної людини....
- “Мина Мазайло” М. Куліша – твір без позитивних героїв І. Зав’язка твору, конфлікт. ІІ. Процес українізації у 20-х роках XX століття. 1. Причетність героїв п’єси до процесів українізації. 2. Обмеженість свідомості Мокія. 3. Безглузда войовничість обивателя. . На її погляд українців та української мови нема, усе це – вигадка, і взагалі “прілічнєє бить ізнасілован – ной, нежелі українізірованной”. Її антагоніст – дядько Тарас – теж дуже категоричний у своїх судженнях, 1918 року він носив у Києві жовто-блакитний прапор, а […]...
- Нарис про українського географа Ковальова Павла Васильовича Україна справді багата відомими на весь світ вченими, стосується це і географічної науки. Досягнення народжених в Україні географів стосуються не тільки досліджень територій рідних їм місць, а й далеких від цих місць територій. Одним з таких географів, які вивчали далекі території, а саме Південь тодішнього Радянського Союзу, був Ковальов Павло Васильович. Ковальов народився в місті Суми на початку 1912-го року. Здобувши середню освіту в технікумі рідного міста, він працював на […]...
- Методичний аспект культурологічного вивчення літератури Відповідно до Програми історикокультурологічний підхід до шкільного вивчення літератури здійснюється в 9-11 класах, у 11 класі має відбуватися безпосередній діалог культур на основі здобутих учнями знань та умінь. Вивчаючи у школі творчість Л. Толстого, старшокласники разом із педагогом традиційно роблять акцент на подійній стороні його романів та оповідей, однак ще М. Чернишевський писав, що графа Толстого більш за все цікавить те, “як одні почуття і думки розвиваються з інших”, “сам […]...
- Радість і муки творчості Перший варіант Творчий успіх – це, безсумнівно, велика радість. Але щоб його досягти, доводиться зазнати стільки страждань – фізичних і душевних! Будь то музика, живопис або інший вид мистецтва. Наприклад, щоб досягти творчого успіху в музиці, треба досконало володіти інструментом. Щоб володіти інструментом – скільки треба працювати! Це великі муки. І можна посперечатися: чи щаслива щира творча людина? Адже по-справжньому віддатися мистецтву – це означає принести себе в жертву. Багато […]...
- Національний гімн Україна довгі часи не мала державності, а отже, і державного гімну. Волелюбний український народ є автором численних патріотичних пісень, які підносилися до рівня національних гімнів. Одним з них стала популярна у другій половині XІX ст. пісня-гімн “Ще не вмерла Україна”. Основою для створення національного гімну став вірш, написаний у 1862 році видатним українським етнографом Павлом Чубинським. Музика була написана композитором Михайлом Вербицьким для вистави “Запорожці” і невдовзі набула великої популярності. […]...
Categories: Твори з літератури