Образ Дому у творчості В. Шевчука

І. Дім – як “обитель свого духу”. , удостоєному Шевченківської премії за 1987 рік? У кожному творі В. Шевчука розбудовувався особливий часопростір. Свій ро­ман “Дім на горі” письменник назвав “обителлю свого духу”.

Створювався він впродовж 1966-1980 років. Ось як про це розповів сам автор. “Книжку “Дім на горі” я писав мовби з кінця, тобто з другої її фольклорно – фантастичної частини “Голос трави”. Писалася вона поволі: спершу одне опо­відання, котре я відкладав убік – хай вилежиться, годі друге й так далі. Мав щастя, що мене ціле десятиліття не друкували, отож міг собі дозволити таку розкіш – не поспішати. А коли згодом переглянув усі ті оповідання, побачив, що вони утворюють певну цілість.

1 от вона собі лежала, я відчув, що чогось їй бракує. 1 дописав тоді першу частину – роман-преамбулу, що, власне, дав назву цілій книжці – “Дім на горі”. Тим самим у творі розлилась часова пер­спектива, увиразнились елементи притчі, що промовляє до нас не якимись силогізмами моральних повчань, а художніми образами, котрі не потребують логічних коментарів”.)

ІІ. Музи – мешканки Дому-Парнасу. , тісно пов’язані й людські долі – як реалістичні, так і умов­но фантастичні.)

1. Жіночі образи роману. силою. У свою чергу жінки Дому переконані, що увесь світ обертається навколо їхнього помешкання: “А мені часом здається, – сказала Галя, – що світ кінчається на цих пагорбах…” Один із центральних образів – Марія Яків­на. У неї з Іваном – спорідненість душ, яку В. Шевчук вважає однією і найдійовіших форм боротьби людини з самотністю. Галя – другий цен­тральний персонаж повісті, одна з володарок Дому.

Галя об’єднує всіх, хто живе в Домі і хто піднімається на пагорби. Вона багато читає і мудрішає з літами: Галина баба – третій головний персонаж роману. Вона втілює мудрість поколінь, воює за лад і спокій у домі. Знаючи всі таємниці Дому прагне утримати від необачних кроків і захистити Галю.)

2. Іванова інтерпретація Дому у взаємодії з його мешканцями. ретельно вивчає світ людей, записує свої думки до зшитків, щоб залишити наступ­ним поколінням. Як науку, як настанову! Він – чудовий психолог, кожне його спостереження за поведінкою людей є черговим відкриттям. Для при­кладу можна взяти хоча б такий епізод:

“Усміхнувся своїй мовчазній дружині і зчудувався ще з одного мимовіль­ного відкриття: люди можуть цілий вік прожити побіч одне одного, цілий вік дивитимуться вони одне на одне і ділитимуть хліб, але й гадки не мати­муть, яка дивовижна й несподівана музика звучить часом у їхніх серцях”. Іван не залишається жити на горі. Його вабить світ, адже без з’єднання зі світом людей творчість неможлива.)

ІІІ. Пошук душевної гармонії – як центральна проблема роману-балади В. Шев­чука “Дім на горі”.



1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

Образ Дому у творчості В. Шевчука

Categories: Твори з літератури