Образ Чапаєва в однойменному романі Фурманова

Related posts:

1. Суперечливий образ Анни Кареніної в однойменному романі Льва Толстого Кажуть, що зрозуміти – це пробачити… Хто, як не я – автор, “родитель” своєї героїні, мав би краще зрозуміти народжену мною? Я зрозумів свою героїню, свою Анну, але простити не зміг. Люблю її усім серцем, душа болить за неї, плачу разом із нею над її дитиною, над коханням, над заплутаним життям, але суд над нею має вершити тільки Всевишній і її власна душа. Покарання – це не те, що стається […]...
2. Образ Євгенія Онєгіна в однойменному романі О. С. Пушкіна Образ Євгенія Онєгіна в однойменному романі О. С. Пушкіна Головний герой роману – молодий поміщик Євгеній Онєгін – це людина зі складним, суперечливим характером. Виховання, яке здобув Онєгін, було згубним. Він виріс без матері. Батько, легковажний петербурзький барин, не звертав на сина уваги, доручивши його “вбогим” гувернерам. Внаслідок цього Онєгін виріс егоїстом, людиною, що піклується тільки про себе, про свої бажання та задоволення і яка не вміє звертати увагу на […]...
3. Образ Євгенія Онєгіна в однойменному романі Пушкіна А. С Достоєвський помітив, що у романі “Євгеній Онєгін” Пушкін “самим влучним, самим прозорливим образом відзначив самий глиб нашої суті”, створивши образ “російського блукача”, безпритульної, нещасливої душі. Онєгін – петербурзький герой, аристократ, столичний денді. Спосіб життя його, заняття, інтереси, захоплення – все це не виходить за рамки повсякденного світського життя. Бали, театр, прогулянки на бульварі, інтриги, романи й флірт – це все, що займає розум і серце юного філософа. Життя його строкате […]...
4. Образ “жовтого князя’ в однойменному романі В. Барки Українське село. Що може бути красивішим за квітучі сади, зелені луки, біленькі хати? Скрізь любо і чисто для зору людського. Он жаріє під вікнами мак, соняшники палахкотять за тином; діти, мов ті янголята, ходять у світлих сорочках, бавляться; чутно спів пташок у густих лісах; у синьому-снньому небі пливуть білі хмариночки. Все, як звелів Господь. Справжній рай. Справжній?.. Тридцяті роки… “Все зруйноване! Зграї гайвороння кружляють скрізь, над всенародною пусткою, і через […]...
5. Образ Марії в однойменному романі Уласа Самчука Образ Марії в однойменному романі Уласа Самчука Рівна по духу Марусі Богуславці чи Роксолані, тільки доля їй випала звичайна, буденна і складна. / О. Слоньовська / Життєвих колізій й перепетій, які випали на долю довго невідомого нам українського митця із діаспори Уласа Самчука, вистачило б, мабуть, не на один десяток життів. Не судилося йому стати письменником на рідній українській землі. Далеко від України розквітла героїчно-трагічна, життєво-реалістична, правдива художня проза письменника. […]...
6. Маруся Чурай в однойменному романі – образ-символ чи реальна людина? Документи залишають нам нечисленні відомості про історичні події, у документах – літописах та архівах – ми знаходимо насамперед відомості про життя героїчних осіб і майже нічого – про життя звичайних людей. Гідні багатолітньої пам’яті люди залишаються в легендах та фольклорі. Так, образ Марусі Чурай – це образ з легенди, ми не знаємо достеменно, чи жила вона насправді. Найімовірніше Маруся Чурай справді жила на Полтавщині у XVІІ столітті, складаючи пісні, яких […]...
7. Образ Івана Мазепи в однойменному романі Лепкого Образ українського гетьмана Івана Мазепи, його політична діяльність, прагнення створити незалежну Україну ставали предметом художнього зображення неодноразово і не лише в українській літературі. Ця непересічна особистість, найкультурніший з гетьманів, поетично обдарований, з європейською освітою, приваблювала майстрів художнього слова в Європі своїм справжнім патріотизмом, бажанням волі і щастя своєму народові, національним колоритом. Про нього писали Вольтер, Байрон, Б. Залеський, Ю. Словацький, К. Рилєєв та багато інших письменників. Український гетьман виступає в […]...
8. Образ Міста в однойменному романі Валер’яна Підмогильного Частину свого життя Валер’ян Підмогильний прожив у Києві. Там він поринув у творчість і роботу, а також здобув значний авторитет серед однодумців. На той час столицею УСРР був Харків і тому письменника вабило те, що місто залишалося осторонь столичного галасу, хоча над ним все ще панувало типове міщанське середовище: “Ось вони – горожани! Крамарі, безглузді вчителі, безжурні з дурощів ляльки в пишних уборах!.. Ця вулиця завтра розтечеться по установах і […]...
9. Образ “жовтого князя” в однойменному романі Барки Василь Барка прийшов до нашого читача наприкінці 80-х, коли в Україні з’явився друком його всесвітньо відомий роман “Жовтий князь”. У ньому з вражаючою силою змальовано нечуваний в історії людства голодомор 1933 року Муки і страждання мільйонів людей, апокаліптичні сцени злочинної боротьби тоталітарної системи проти свого ж народу – це не плід авторської фантазії. Василь Барка був свідком і очевидцем чого, що відбувалося в Україні в страшному 33-му: “Гори зерна гниють […]...
10. Яку роль грає образ баби Изергиль в однойменному оповіданні? Образ баби Изергиль виконує в оповіданні кілька функцій. Перша функція заголовної героїні сюжетообразующая: цей образ поєднує досить складно побудоване оповідання, у якому переплітаються кілька сюжетних ліній. Одна пов’язана із зображенням реальних сучасних людей: самої баби, молдаван-поденників, що працюють на винограднику, автобіографічного героя, що мандрує по Русі. Друга сюжетна лінія – опис пригод молодої красуні Изергиль сорок-п’ятдесят років тому: у цих спогадах проходить низка людей з минулого, з якими доля зіштовхувала […]...
11. Характеристика образу Спартака в однойменному романі Джованьолі Джованьолі у двадцять один рік вступив добровольцем до армії, а потім став соратником Д. Гарібальді. Обирався депутатом парламенту. Крім літературної діяльності займався викладанням. Джованьолі створив романи на тему сучасного життя. Відомим став завдяки історичним романам “Опімах” , “Мессаліна”. У цих романах автор демонструє відмінне знання побуту та культури Стародавнього Риму. Заклики до боротьби проти тиранії і прагнення до соціальної справедливості є основоположними для історичних романів Джованьолі. Популярний став роман “Спартак”, […]...
12. Чума як пряв світового зла у однойменному романі А. Камю Роман Альбера Камю “Чума” є вершиною творчості письменника. У ньому втілилося все, що пережив і осмислив автор у роки сурових випробувань. “Чума” – хроніка одного трагічного року в Орані, центрі французької префектури на алжирському узбережжі Середземного моря. Автор дає детальний опис виникнення і поширення епідемії чуми в місті. Але ненароком з’являється така фраза: “У світі було що чум, що воєн”. Фраза насторожує і змушує повернутися до років, коли слово “чума” […]...
13. Образ Марiї в однойменному романi Уласа Самчука Рiвна по духу Марусi Богуславцi Чи Роксоланi, тiльки доля їй Випала звичайна, буденна i складна. / О. Слоньовська / Життєвих колiзiй й перепетiй, якi випали на долю довго невiдомого нам українського митця iз дiаспори Уласа Самчука, вистачило б, мабуть, не на один десяток життiв. Не судилося йому стати письменником на рiднiй українськiй землi. Далеко вiд України розквiтла героїчно-трагiчна, життєво-реалiстична, правдива художня проза письменника. Надто гостро сприймав Улас Самчук усi iсторичнi […]...
14. Батьки і діти в однойменному романі Тургенєва Роман Тургенєва “Батьки і діти” – не змалювання боротьби “батьків” і “дітей”, які втілили в собі різні ідеології, народжені новою та попередньою епохами. Це також і філософські роздуми автора про зміну поколінь, про вічний поступ життя і вічну боротьбу старого й нового. “Батьки” в романі – люди відставні, явище архаїчне, – з точки зору Базарова. Однак Тургенєв завжди стоїть вище від своїх героїв, бачить і розуміє більше і глибше, ніж […]...
15. Характеристика образу Роксоляни в однойменному романі Осипа Назарука XVII століття – складний час для України, сповнений численними трагічними історіями окремих людей. Саме тоді тисячі дівчат і юнаків потрапляли в полон до татар, а потім турків. І лише небагатьом українським красуням доля “посміхалася”: вони ставали дружинами своїх панів. Можливо, ті дівчата знаходили щастя в коханні, в материнстві, але так до кінця життя й залишалися заховані чадрою від усього світу, нікому не відомі, ніким не знані. їхнє життя обмежувалося стінами […]...
16. Собор, як символ духовної краси людини в однойменному романі Гончара У кожної людини слово “собор” викликає свої особливі асоціації. Комусь уявляється служба в храмі, комусь – блиск хрестів на башнях у надвечір’ї, комусь – велична панорама міста із злотоверхими церквами. Усі ці уявлення суто індивідуальні, але є між ними спільна риса – відчуття величі і неповторності. Недаремно ж у давнину соборами називали зібрання великої кількості людей для обговорення важливих питань релігійного чи іншого значення. Отже, слово “соборність” є спорідненим до […]...
17. Втілення в образі Марусі Чурай моральної краси і таланку українського народу в однойменному романі Л. Костенко Українській літературі притаманне відображення всіх барв, усієї повноти, всього різноманіття народного буття. Починаючи від народних дум, Г. С. Сковороди, Т. Шевченка, Лесі Українки, О. Кобилянської і закінчуючи чи то Б. Олійником, чи то Олесем Гончаром, чи то кимось із інших сьогоднішніх літераторів, образи героїв у переважній більшості перенесені із життя. А тим паче, коли герой розповіді – жива людина, яка творила, жила, плакала і сміялася. Саме така головна героїня однойменного […]...
18. Образ Печорина у романі Герой нашого часу Лєрмонтова М. Ю У романі “Герой нашого часу” М. Ю. Лєрмонтов створив образ свого сучасника, “портрет, складений з пороків усього… покоління”. Головний герой роману – дворянин ГриГорей Олександрович Печорин, характер украй складний і суперечливий, далі парадоксальний. Суперечливість, “чудність” Печорина майстерно помічена вже в самому портреті героя. “З першого погляду на особу його я б не дав йому більше двадцяти трьох років, хоча після я готовий був дати йому тридцять”, – зауважує оповідач. Він […]...
19. Образ Базарова у романі І. С. Тургенєва “Батьки й діти” Роман І. С. Тургенєва відбив боротьбу двох соціально-політичних таборів, що зложилися в Росії до 60 – м років XІX століття. Письменник передав у романі типовий конфлікт епохи й поставив ряд актуальних проблем, зокрема питання про характере й ролі “нової людини”, деятеля в період революційної ситуації в Європі 60-х років. Виразником ідей революційної демократии став Євгеній Базарів, герой, що протипоставлений у романі ліберальному дворянству Образ Базарова займає центральне місце в композиції […]...
20. Образ Печоріна у романі Михайла Лєрмонтова “Герой нашого часу” Герой роману – людина сильної волі, відважна, яка не відвертається від небезпеки, а навпаки, іде назустріч бурям та тривогам, щоб знайти собі діло і заповнити неосяжну порожнечу свого духу, хоча б і діяльністю без певної мети. Його байдужість та іронія – більшою мірою світська звичка, ніж риса характеру. “Нема у світі людини, – каже він, – над якою минуле дістало б таку владу, як наді мною. Усяке нагадування про печаль […]...
21. Образ головного героя у романі “Герой нашого часу” Роман “Герой нашого часу”, вийшовши у світло, викликав суперечливі судження серед читачів. Образ Печорина був для них незвичний. У передмові Лєрмонтов дає своє пояснення цьому: “Отчий же цей характер… не знаходить у вас пощади? Уже чи не тому, що в ньому більше правди, ніж би ви того бажали? “, Такою передмовою Лєрмонтов сам указав на реалістичний підхід до головної проблеми своєї творчості – проблемі особистості й суспільства. Визнаючи провину суспільства […]...
22. Образ Петра І у романі О. М. Толстого “Петро Перший” Образ Петра І вражає своєю силою. Вона відчувається, у всьому: у росту, у фізичній моці, у розмаху почуттів, у роботі і розгулі. Петро мало схожий на європейського государя: він своїми руками катує і страчує, б’є наближених, непомірно п’є, влаштовує дикі забави. Але він зумів зробити Росію передовою державою, зумів прищепити країні європейську культуру. Письменник майже не дає розгорнутих описів зовнішності царя, малюючи його як би штрихами. От Петро – юнак: […]...
23. Образ Печоріна у романі Лєрмонтова “Герой нашого часу” Роман “Герой нашого часу”, вийшовши у Світло, викликав суперечливі судження серед читачів. Образ Печоріна був для них незвичний. У передмові Лєрмонтов дає своє пояснення цьому: “Отчий же цей характер… не знаходить у вас пощади? Уже чи не тому, що в ньому більше правди, ніж би ви того бажали? “, Такою передмовою Лєрмонтов сам указав на реалістичний підхід до головної проблеми своєї творчості – проблемі особистості й суспільства. Визнаючи провину суспільства […]...
24. Образ Печоріна у романі М. Ю. Лєрмонтова “Герой нашого часу” Герой роману – людина сильної волі, відважна, яка не ховається від небезпеки, а сміливо дивиться вперед і йде назустріч бурям і тривогам, щоб знайти своє справжнє призначення, зіграти свою роль у житті і заповнити душевну порожнечу хоча б діяльністю без певної мети. “Герою нашого часу” – наче портрет,, але не однієї людини: це портрет, складений з недоліків усього нашого покоління, в повному їх розвитку. Авторові “просто весело було малювати сучасну […]...
25. Образ Рахметова у романі М. Г. Чернишевського “Що робити?” Роман М. Г. Чернишевського “Що робити?” був написаний у Петропавлівській фортеці. Він був розпочатий 14 грудня 1862 року і закінчений 4 квітня 1863 року. Він писався в епоху підйому революційного руху в Росії. Герой роману Рахметов – революціонер. По походженню він дворянин. Батько його був багатою людиною. Але привільне життя не удержало Рахметова у маєтку батька. Він виїхав із провінції і поступив на природний факультет у Петербурзі. Рахметов легко зблизився […]...
26. Образ “маленької людини” у романі Злочин і покарання Достоєвського Ф. М Чистих, умитих покойничков ми всі жалуємо, любимо, а ти живих полюби, брудних. В. М. Шукшин У романі Ф. М. Достоєвського “Злочин і покарання” описується незвичайний злочин, доконане злиденним студентом для перевірки своєї страшної теорії, у романі вона називається “кров по совісті”. Розкольників ділить всіх людей на звичайні й незвичайні. Перші повинні жити в слухняності, другі “мають право, тобто не офіційне право, а самі мають право дозволити своїй совісті переступити…через інші […]...
27. Твір Образ Ольги Ільїнської у романі І. О. Гончарова Які уроки життя я отримав, прочитавши роману Л. М. Толстого “Війна і мир” “Розбирати жіночі образи, створені І. О. Гончаровим, значить пред’являти претензію бути великим знавцем жіночого серця”, – зауважив один із найбільш проникливих російських критиків – М. О. Добролюбов. Дійсно, образ Ольги Ільїнської можна назвати безсумнівною удачею Гончарова-психолога. У ньому втілилися не тільки кращі риси російської жінки, але і все найкраще, що бачив письменник у російській людині взагалі. “Ольга […]...
28. Як я розумію образ П’єра Безухова у романі Л. Н. Толстого “Війна і мир” Одним з улюблених персонажів Льва Миколайовича Толстого у романі “Війна і мир” є П’єр Безухов. П’єр, яким бачить його читач, людина розумний, добрий. Проте, в цьому герої присутні і деякі негативні якості, наприклад, неуважність, відсутність ініціативи. Протягом усього роману П’єр Безухов зайнятий пошуком сенсу життя. свого місця в світі, гармонії з навколишнім. Перша зустріч з П’єром відбувається в салоні мадам Шерер. Перед читачем постає товстий, високого зросту молодий чоловік, якого […]...
29. Образ Сонечки у романі Ф. М. Достоєвського “Злочин і кара” У романі “Злочин і кара”Ф. М. Достоєвський показав трагедію особистості, яка бачить багато протиріччя своєї епохи і, заплутавшись остаточно в життя, створює теорію, яка йде врозріз з головними людськими законами. Ідея Раскольнікова про те, що є люди – “тварі тремтячі” і “право мають”, знаходить у романі багато спростування. І, мабуть, найяскравішим викриттям цієї ідеї є образ Сонечки Мармеладової. Саме цій героїні судилося розділити глибину всіх душевних мук Раскольникова, які він […]...
30. Проблема становлення молодої людини у романі “Війна і мир’. Образ Миколи Ростова Становлення молодих людей, формування їхніх поглядів, звичок, готовність наслідувати такі сильні особистості, як Наполеон, уміння знайти своє місце в житті, перебороти помилки, “викликати” себе на “суд совісті” – от далеко не повний перелік питань, що цікавили Л. М. Толстого, коли він представляв читачу молоде покоління. Непросто зрозуміти й оцінити високі вимоги до себе князя Андрія Волконського, складні пошуки сенсу життя П’єра Безухова, його помилки, а часто прорахунки, “потворність” поведінки і […]...
31. Образ собору у романі В. Гюго “Собор Паризької Богоматері” І. “Собор Паризької Богоматері” – один із найкращих історичних романів XІX століття. ІІ. Собор Паризької Богоматері – рівноправний герой твору. 1. Символічність назви собору. 2. Опис собору – привід для натхненної поеми в прозі про французьку національну архітектуру. 3. Собор – притулок для народних героїв Гюго. 4. Символіка епізоду штурму собору. ІІІ. Мої враження від книги В. Гюго....
32. Образ автора у романі Євгеній Онєгін Пушкіна А. С Пушкін визначив жанр свого улюбленого добутку як “роман у віршах”, тобто “Євгеній Онєгін” – це лисичанський добуток. Епічне, тому що в ньому описується історія життя молодого дворянина Євгенія Онєгіна, сучасника Пушкіна; ліричне, тому що самим активним героєм у добутку є автор, що виступає одночасно в декількох ролях – як оповідач, як приятель заголовного героя, як учасник описуваних подій і поет. Завдяки епічному змісту “Євгеній Онєгін” – роман, завдяки образу автора […]...
33. Образ Марусі Чурай романі Л. Костенко Твір За однойменним Романом Л. Костенко. Роман у віршах Ліни Костенко “Маруся Чурай” – це справжній гімн щедрості й моральній красі людської душі, її таланту. Пісні Марусі звучать ще й досі, розповідаючи нам і про козацькі походи, і про українську природу, і про кохання. Ці пісні кликали у бій, лунали біля ставу, чарували на вечорницях. Ті пісні розповідали про незвичайну дівчину, незвичайний талант. Маруся Чурай – дитя любові, адже кохання […]...
34. Алегоричність образу коня Шептала в однойменному оповіданні Володимира Дрозда На перший погляд, оповідання Володимира Дрозда “Білий кінь Шептало” сприймається як певна казка про скривдженого гордого коня, який смиренно вибачає цю кривду людям і з “винуватою довірливістю” повертається до них після стихійної втечі. Може, кінь уже й заспокоївся, але моє серце, розтривожене душевними злетами і падіннями Шептала, не зможе заспокоїтися ще довго. Ні, це зовсім не казка з мирним закінченням. Це – оповідь-символ, де за алегорією криється спотворене обличчя цілого […]...
35. Образ Тетяни у романі Євгеній Онєгін У романі “Євгеній Онєгін” Пушкіну вдалося представити все різноманіття життя сучасної йому Росії, зобразити російське суспільство “в одному з найцікавіших моментів його розвитку”, створити типові образи Онєгіна й Ленского, в особі яких була представлена “головна,, тобто чоловіча сторона” цього суспільства. “Але чи не вище подвиг нашого поета в тім, що він перший відтворив, в особі Тетяни, росіянку жінку”, – писав Бєлінський. Тетяна Ларіна – перший у російській літературі реалістичний жіночий […]...
36. Образ автора у романі О. Пушкіна “Євгеній Онєгін” Щоразу перечитуючи “Онєгіна”, потихеньку складаєш для себе образ іншого героя, який з’являється як відображення у дзеркалах позаду своїх героїв. Це образ автора. Хто ж він такий – той, хто змалював для своїх сучасників безсмертні образи кохання – романтичного, але такого нещасливого? Весь роман написаний автором як розповідь близькому другові – а не усьому світові: “Не світ хотівши звеличити у гордості своїй пустій, поруку б я хотів явити Тебе гіднішу, друже […]...
37. Образ дуба у романі Л. Н. Толстого “Війна й мир” 1. Замилування весняним відродженням. 2. Внутрішній мир героя. 3. Цілюща сила природи. Що не знаю сам, що буду Співати, але тільки пісня зріє. А. А. Фет У своїй творчості Л. Н. Толстой звертається до різних граней особистості для того, щоб скласти її найбільш повний портрет. Це можуть бути мало вловимі рухи особи: посмішка або блиск очей При описі ж внутрішнього стану героя важливо не тільки емоції, але й зовнішні їхні […]...
38. Образ часу у романі “Тихий Дон” Дон… Із глибокої стародавності, немов би з вічності, випливає ця велика ріка й витікає у вічність. Издревле племена й народи наводили через Дон переправи, рухаючись зі сходу на захід. Із заходу на схід, не затримуючись або осідаючи тут. Меланхлени, авари, половці, слов’яни… “Испити шеломом Дону” ішла давньоруська дружина на січу з половцями Князь Дмитро за спиною російського війська залишав Дон, щоб нікуди було задкувати й відступати. Через століття вогненним валом […]...
39. Образ жінки-трудівниці у романі У. Самчука “Марія” Матерям, що загинули голодною смертю в Україні в 1932-1933 роках, присвячено цей твір. Центральним образом роману-хроніки У. Самчука “Марія” є жінка, яку за силою духу можна порівняти з Марусею Богуславкою чи Роксоланою. Лише доля випала їй буденна, звичайна і Складна. З моменту появи Марії на світ відчувається якась тривога. Маленька дівчинка носить доросле ім’я, її звуть не Марійкою чи Марічкою, а тільки Марією, іменем, яке перекладається як “гірка”. Автор уже […]...
40. Образ театру у романі О. Пушкіна “Євгеній Онєгін” Який чарівний роман О. Пушкіна “Євгеній Онєгін”! Як багато дізнаєшся з йогого рядків – про життя суспільства дев’ятнадцятого століття, про стосунки людей, природу, бали, навіть про театр! Театр завжди був улюбленим місцем Пушкіна, для нього він написав свої славетні “Маленькі трагедії”, переписавши кілька всесвітньо відомих історій про почуття, що правлять світом – кохання, смерть, ненависть, гроші… А трагедія “Борис Годунов”! Яке знання психології влади, яка обізнаність в історії! Та й […]...