Історія написання твору
Уперше надруковано у львівському журналі “Нова культура” .
Виправлену й відредаговану автором новелу опубліковано в журналі “Життя й революція” . Отож датою першодруку вважають 1925 р. Журнал “Життя й революція” виходив у Києві в 1925-1934 рр.
1924 р. М. Рильський писав: “Григорій Косинка весь виявляється на естраді, коли він публічно щось читає. Чи то буде його власне оббризкане радісною поранковою росою “В житах” , чи то Васильченкова меланхолійна “Мати”. Голос Косинки бринить однаково молодо”.
Читав Г. Косинка, на прохання слухачів, новелу “В житах” часто. Максим Тадейович написав навіть епіграму з цього приводу:
Це все було страшенно просто – Хитає фізиків екстаз… Читав про це разів ти зо сто, Та не читай сто перший раз.
“Дорогий мій Максиме, – писав Г. Косинка, – я відповім вам рядками з вашого вірша, що ви мені його якось читали: “…і навіть невблаганний критик мене, як сонце, веселить”. А назвіть мені твір, який полонив би слухача хоч сто разів?”.
Новела викликала багато нарікань з боку критики. На літературних вечорах слухачі цікавилися: “Чому вашу увагу привернув такий сюжет? Навіщо з дезертира робити героя художнього твору?”.
Г. Косинка відповів: “Я вважаю, що письменник повинен правдиво відображати дійсність, історію наших часів. Дезертири були, і я їх не обминаю, як не обминав босяків М. Горький. Художня
Форма допомогла яскравіше розкрити психологію дезертира, цю прикру у свій час дрібницю. Що він у порівнянні з героїчними діями нашого народу”. На те око художника, щоб помічати дрібниці, і ті, що сприяють, і ті, що перешкоджають нам будувати нове життя.
Аналіз новели “В житах” Новела “В житах” з однойменної збірки засвідчує орієнтацію письменника на стефанівський тип письма. Перед читачами постає лише один “щасливий” день із життя Корнія Дізіка, від особи якого ведеться розповідь. Він зі своєї волі опинився в банді отамана Гострого, тому став дезертиром і переховувся в житах. Звідси – назва новели. “В житах” – це не лише місце дії, це багатогранний символ, що уособлює в собі й життя селянина, і його ставлення до навколишнього світу, і становлення як людини на землі.
Деморалізована ідеологія світлого більшовицького майбутнього призвела до того, що молодий юнак ловить коротку мить і милується життям, але неспокій сидить у серці, бо при думці про розстріл комуніста Матвія Киянчука “до болю робиться сумно”. Саме в житах випадково знаходить Корнія Уляна, вона йшла в сусідське село Чорносливку до матері. Уляна була вимушена через свою бідність стати дружиною гнилищанського багатія Дзюби, але вона досі кохає Корнія Дізіка.
Закохані сп’яніли від щастя в житах, адже там загубилася їхня доля. Що станеться з ними далі – невідомо. Світовідчуття героя твору сконцентровані на одній миті, а тому мають такий контрастний характер.
Ідея твору – з’ясування сенсу людського існування, адже інколи все своє життя людина чекає на одну мить щастя, а ще наштовхує на думку, що життя кожної миті ставить нас перед вибором, як і героя твору.
Для нього в ту мить жита, “червона хустка Уляни” і він сам – єдине мірило буття на землі, усе інше – потім. Корнію не хочеться згадувати про те, що мучить його совість, а саме розстріл комуніста Матвія Киянчука, у якому він, напевно, брав участь. Він молодий, трохи іронічний.





Related posts:
- Аналіз новели “В житах” Г. Косинки Новела “В житах” входить до однойменної збірки Григорія Косинки й закріплює за автором звання “послідовника Стефаника”, бо новели Косинки сповнені психологізму, лаконічні, з імпресіоністичними домішками. Тим не менш, вони висвітлюють гострі соціальні процеси в українському суспільстві. Твір змальовує пошук сенсу буття крізь думки та відчуття головного героя Корнія Дзика. У новелі показана лише мить його життя, один день – ніби перепочинок – для встановлення внутрішньої рівноваги. Розповідь йдеться від особи […]...
- Герой-оповідач новели “В житах” – один із “блудних синів” України в нетрях громадянської війни І. “Сліпе село лютує, а Україна кров’ю харка…” ІІ. “Блудні сини” України в пошуках істини на шляхах громадянської війни. 1. Лірично-іронічна розповідь героя про своє становище дезертира. , а просто собі левадами, благо, шо неділя сьогодні – сплять, в жита”.) 2. Кохання – як складова внутрішньої гармонії героя новели “В житах”. “Дзвони, степе! Я довго лежу і слухаю, як дзвонить у такт дзвонів степу моє серце. Лізе божа корівка, беру […]...
- Наскрізний пафос життєствердження в новелі Григорія Косинки “В житах” Наскрізний пафос життєствердження в новелі Григорія Косинки “В житах” Тривожним, важким і повним нерозв’язних протиріч – саме таким постає перед нами час революційних та пореволюційних подій в Україні XXстоліття із творів визначних майстрів слова, діяльність яких припала на 20-30-і роки. Новели Г. Косинки про ту бурхливу добу посідають одне з чільних місць серед правдивих історій про людину і час, написаних безпосередніми свідками, учасникам тих подій. Та попри жахливість, нелюдське обличчя […]...
- Наскрізний пафос життєствердження в новелі Косинки “В житах” Тривожним, важким і повним нерозв’язних суперечностей – саме таким постає перед нами час революційних та пореволюційних подій в Україні XX століття із творів визначних майстрів слова, діяльність яких припала на 20-30-ті роки. Новели Г. Косинки про ту бурхливу добу посідають одне з чільних місць серед правдивих історій про людину й час, написаних безпосередніми свідками, учасникам тих подій. Та попри жахливість, нелюдське обличчя часу митці намагалися у відповідності зі своїм світоглядом […]...
- Драматизм революційної дійсності в новелі Г. Косинки “В житах” Новела Г. Косинки “В житах” – це як зупинена мить, це пошуки героєм порушеної гармонії. Герой-оповідач любить природу, тонко її розуміє, любить жіи ку, любить життя у всіх його проявах, а змушений переховуватися од усіх, вовком бродити в степу. Бо дезертир, котрому не зрозуміла, чужа й ворожа війна, від якої він прагне втекти, яку хоче забути, стоїть на межі життя і смерті. “Треба рушать! Поснідать би не вадило, а? Але […]...
- Наскрiзний пафос життєствердження в новелi Григорiя Косинки “В житах” Тривожним, важким i повним нерозв’язних протирiч – саме таким постає перед нами час революцiйних та пореволюцiйних подiй в Українi XXстолiття iз творiв визначних майстрiв слова, дiяльнiсть яких припала на 20-30-i роки. Новели Г. Косинки про ту бурхливу добу посiдають одне з чiльних мiсць серед правдивих iсторiй про людину i час, написаних безпосереднiми свiдками, учасникам тих подiй. Та попри жахливiсть, нелюдське обличчя часу митцi намагалися у вiдповiдностi зi своїм свiтоглядом вiднаходити […]...
- Григорій Косинка “В житах” В житах Це все було просто до дрібниць: і я, і заспаний ранок, і сивий степ. Я пам’ятаю хороше тільки ранок: заплаканий у росах, молодий і трохи засоромлений сонцем, що смутне купалося у стрижні. – Ну, ну… вже й цілуватися лізе! Кажу це до сонця, бо воно безцеремонно грається волосинками на моїй нозі, любовно оглядає забрьохану колошу на штанях і сміється з мене крильцями бджіл: “Дізік, дізік…” – Дізік?! Я […]...
- ПЛАН – М. ХВИЛЬОВИЙ, Г. КОСИНКА 11 КЛАС УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 1920-1930-Х РОКІВ. ПРОЗА М. ХВИЛЬОВИЙ, Г. КОСИНКА ПЛАН Новела “В житах” – найжитлюбніша з новел Г. Косинни І. Новела, у якій багато радісного світовідчуття. ІІ. Вітаїстичний пафос новели. 1.Ознаки вітаїстичного сприйняття життя у новелі. 2.Головна думка твору – свідчення про його вітаїстичний пафос. 3.Кольорова палітра новели. III. Зміст назви новели....
- Модернізм Володимира Винниченка у малій прозі. Новела “Момент” І. Стилістика оповідань та новел Винниченка. ІІ. Неореалізм як синтетична течія. ІІІ. Проблеми моралі, які письменник порушує та розв’язує у своїх творах. ІV. Особливості психологізації. V. “Пейзаж душі” як засіб творення образу героя. VІ. Екзистенційні міркування тюремного героя. VІІ. Значення підтексту у створенні образів та оформленні діалогів. 1. Елементи символізму. 2. Панночка та символічна Вічна Жіночність....
- Духовні пошуки Андрія Болконського у романі Л. М. Толстого “Війна і мир” Епопея “Війна і мир” виросла із задуму Толстого написати роман “Декабристи”. Толстой починав писати свій добуток, залишав його, знову вертався до нього, поки в центрі його уваги не виявилася Велика французька революція, тема якої звучить із перших сторінок роману, і Вітчизняна війна 1812 року. Задум написання книги про декабриста поглинувся більш широким задумом – Толстой прийнявся писати про мир, вражений війною. Так вийшов роман-епопея, де в історичному масштабі показаний подвиг […]...
- Новела Гр. Тютюнника “Зав’язь” Мудрий дід Лаврін попереджує недосвідченого онука: ота Соня – то “…дівка з тієї куряви, що чорти на дорогах крутять!” Він застерігає, що коли Микола візьме собі за жінку оту прояву, то кислички йому не лише “снитимуться, а й привидяться”. Це дідове застереження парубок згадує, коли дівчина підмовляє його подивитися на сніг у глибокому проваллі. Там він потрапляє у халепу і бачить, як сердиться Соня. Та раптом Микола відчуває, що ця […]...
- Новела “Я ” найвизначніший твір у прозовому доробку письменника Тематична сутність твору. 1. Проблематика новели. опиняється перед неминучим вибором, зазнає роздвоєння, яке розкривається у повсякчасних спробах самовиправдан-ня. Зіткнення почуттів синівської любові й революційного обов’язку, служіння найдорожчій ідеї обумовлюють трагічну розв’язку. В ім’я примарної “загірної комуни”, абстрактного марева “Я” приносить найбільшу жертву – власну матір. Марія – Божа і вселюдська мати – виступає головним гуманістичним символом.) 2. Своєрідність стилю М. Хвильового. ” вважають рубіжною між ранньою романтичною творчістю Хвильового та […]...
- Пошуки сенсу життя Печорина у романі М. Ю. Лєрмонтова “Герой нашого часу” 1. Суспільно-політична обстановка. 2. Самітність Печорина. 3. Неоднозначність образа головного героя. 4. Трагедія Печорина й літературна традиція Після придушення декабристського повстання Росія ввергається в безодню державної реакції й придушення будь-якого вільнодумства. Ситуація в країні напружена. Цензура диктує свої правила. Кожний добропорядний громадянин перебуває під невсипущою увагою таємної поліції. Доноси й зрадництво стають нормою життя. Саме в це нелегке для будь-якої утвореної й культурної людини розвертається дія роману “Герой нашого часу” […]...
- Григорій Косинка Г. Косинка – один з найкращих українських новелістів XX ст. Григорій Михайлович Стрілець народився 29 листопада 1899 р. в с Щербанівці на Київщині в бідній селянській родині. 1913 р. закінчив початкову школу в с. Красному і працював писарем. 1914 р. Григорій переїхав до Києва, де доводилося працювати і вчитися на вечірніх гімназійних курсах. Під час визвольних змагань брав участь у бойових діях у лавах армії УНР, за що певний час […]...
- Новела Г. Косинки “Мати”: психологізм художньої деталі Вдумливий психолог, реаліст-діалектик, людина, що раз і назавжди віддала своє перо боротьбі за утвердження на рідній землі засад Вселюдського гуманізму, письменник по праву може вважатися одним з найталановитіших фундаторів молодої літератури України. В. П. Моренець, Ю. Г. Фалько Григорій Косинка – найвидатніший новеліст 20-х років. Його новелістичні дебюти в 1920-1922 pp. привертали увагу як письменників, так і літературознавців. Основоположник цього жанру В. Стефаник назве його своїм сином з Дівич-гори. Відповідно […]...
- Лірична новела М. Коцюбинського “Іntermezzo” – поема душі Новела “Іntermezzo” написана Коцюбинським 1908 року. Це був час реакції – жорстоких розправ російського самодержавства з революціонерами та бунтівниками. Тюрми переповнилися вчорашніми правдошукачами, поліція та жандарми, військово-польові суди чинили розправи, а то й самосуди: стріляли, вішали, били. Украй виснажений службовими обов’язками, громадською діяльністю, знесилений хворобою та переживаннями, пов’язаними з політичними обставинами, Коцюбинський мріяв про відпочинок. Справжнім порятунком для нього стало гостювання в селі Кононівка у відомого мецената і друга Коцюбинського […]...
- “Я ” Новела про добро і зло в житті та в душі Ідейно-художній зміст Новела “Я ” має ліричний зачин. Саме з нього постає зримий, реальний образ матері-України: “З далекого туману, з тихих озер загірної комуни шелестить шелест: то йде Марія”. Матір приходить до сина, коли він має хвилинку для перепочинку між жорстокими битвами. “Моя мати – наївність, тиха жура і добрість безмежна… І мій неможливий біль, і моя нестерпна мука тепліють у лампаді фанатизму перед цим прекрасним печальним образом”. Але поступово […]...
- Духовні пошуки смислу життя Андрія Волконського Кожний з нас рано чи пізно задає собі питання: навіщо я живу? Яке моє призначення? Іноді цілого життя не вистачає, щоб знайти відповідь. Багато великих письменників шукали відповіді на ці складні питання у своїх творах. І Лев Миколайович Толстой – не виняток. Сьогодні ми спробуємо простежити шлях життєвих пошуків Андрія Волконського, героя роману “Війна та мир”, та з’ясувати, як у долі і характері цього героя знайшла віддзеркалення життєва позиція письменника. […]...
- Новела “Кіт у чоботях” Новела “Кіт у чоботях” присвячена жінці в революції. Гапка, тобто товариш Жучок, – це тип, що його зустрічав автор-оповідач на воєнних дорогах. Жінка невисока на зріст, взута у завеликі чоботи; за жвавий характер і, очевидно, темні очі прозвана Жучком. Спробуємо проаналізувати мову цієї новели і простежити, чи характерні для неї параметри імпресіоністичного письма. Насамперед упадає у вічі настроєвість твору, що характерно для імпресіонізму. Захоплено-піднесене ставлення оповідача до Гапки-Жучка виражається як […]...
- Новела “Іntermezzo” Михайло Михайлович Коцюбинський народився 5 вересня 1864 р. в місті Вінниці в родині чиновника. Початкову освіту дістав у Барській школі; протягом 1876-1880 рр. навчався в Шаргородській духовній семінарії. Мріям Коцюбинського про гімназію та університет через складні родинні й матеріальні обставини здійснитись не судилося; брак систематичних знань довелось надолужувати за допомогою самоосвіти. Письменник цікавився громадським життям, захопився ідеями народовольців, за участь у нелегальному русі потрапив під поліційний нагляд. 1891 року Коцюбинський […]...
- “Якби увесь світ міг почувати силу гармонії.” Вольфганг Амадей Іоанн Хризостом Теофіль Моцарт народився в Австрії, у місті Зальцбург на березі річки Залках. У XVІІІ столітті місто вважалося центром музичного життя. Маленький Моцарт рано познайомився з музикою, що звучала в резиденції архієпископа, з домашніми концертами в заможних городян і зі світом народної музики. Батько Вольфганга, Леопольд Моцарт, був одним з найбільш освітчених і видатних педагогів своєї епохи і став першим учителем сина. У віці 4-х років хлопчик […]...
- Образ Фауста як пошуки сенсу буття і призначень людини Головний герой трагедії Гете – вчений Фауст. Він прожив велике життя, набув багато різноманітних знань, але істина залишилася недоступною. Втомившись від наукових пошуків, Фауст розуміє, що життя проходить повз нього. Він розчарований, на межі самогубства. У нього більше немає стимулу продовжувати наукові дослідження, пошук істини. Заради того, щоб прожити життя заново, він закладає душу дияволу. В обмін Ліефістофель дарує Фаустові молодість. У Фаусті Гете підкреслює найважливіші властивості людської натури: невдоволеність […]...
- Поет гармонії і краси Поезія Тютчева – одне з найдорожчих надбань російської класичної літератури. Поезія Тютчева сповнена думки, але він був насамперед художником. Він палко любив життя. Радісним прийняттям життя наповнені вірші “Я помню время золотое”, “Нет моего к тебе пристрастья”, “Еще земли печален вид…”, “Весна”, “Весенние воды”, “Весенняя гроза”. І в той же час саме природа, на думку поета, – вище блаженство людини. Тютчев володів рідкісно живим і безпосереднім почуттям природи. Поет охоче […]...
- Людина у пошуках гармонії зі світом Коли людина почувається щасливою? Коли має добре здоров’я? Коли має багато грошей, землі, майна? Коли кохає? Усе так, але й цього замало. Знайти своє місце у всесвіті через опанування гармонії – чи не це головне прагнення героїв повісті “Тіні забутих предків”! А всесвіт великий, тільки комусь досить з нього й частки, як Палагні, для якої головне – “набутися” на світі: “Я хочу набутись. Раз живемо на світі…”, а хтось, як […]...
- Духовні пошуки головних героїв роману Толстого “Війна і мир” Смисл духовних пошуків героїв роману “Війна і мир” полягає в тому, що герої здатні до духовної еволюції, що, за Толстим, є важливішим критерієм моральної оцінки особистості. Герої шукають сенс життя, духовні зв’язки з іншими людьми, особисте щастя. Толстой показує цей процес в діалектичному протиріччі. Головне, що об’єднує героїв Толстого в їх духовних пошуках, це те, що вони наближаються до народу. На початку роману князь Андрій орієнтується на ідеї Наполеона й […]...
- Новела “Мати божа” Невідома жінка закликає свою співбесідницю покладатися на власні, а не на “вищі” сили й офірувати їх соціально знедоленим так само, як вона, мати божа, віддала навіть свого єдиного сина на смерть заради “правди і любові” до народу. Новела “Мати божа” постановкою деяких питань, характером розгортання психологічного конфлікту має чимало спільного з “Інтермеццо” М. Коцюбинського. Та, однак, коли в “Інтермеццо” проблема митця й суспільства розв’язується на основі революційно-демократичного розуміння його завдань, […]...
- Художньо-естетичні пошуки у зарубіжній літературі другої половини XX століття У XІX столітті продовжується розквіт літератури та музики, їх питома вага у культурі епохи надзвичайно велика. У літературі розвивається роман з його здатністю до широкого охоплення життя суспільства, і його точністю психологічного аналізу; специфічні художні можливості роману виявилися особливо співзвучними естетичним вимогам часу. Роман стає провідним жанром літератури XІX століття. Творчість Гете, Бальзака, Флобера, Мопассана, Доде, Золя, Байрона, Діккенса, Пушкіна, Лєрмонтова, Гоголя, Достоєвського, Толстого, Тургенєва підняла на новий, більш високий […]...
- Новела “Банк рустикальний” і її наступні твори У новелі “Банк рустикальний” О. Кобилянська порушує дуже важливе питання – руйнування селянського господарства банками. Така тема в різних аспектах уже висвітлювалася західноукраїнськими письменниками. Оповідання О. Кобилянської і С. Ковалева споріднені між собою не тільки темою, але й ставленням до неї обох авторів, хоч способи зображення селян у них різні. С. Ковалів у “П’ятці” послідовно викладає історію того, як Василь Хом’як, що боїться “влосцянського банку”, попадає в павучі сіті лихварів, […]...
- Причини втрати гармонії людини з Богом і світом У світовій духовній спадщині особлива роль належить Біблії – книзі з книг. Створена протягом тисячоліть, вона увібрала у себе народну мудрість, втілила моральні основи людського життя. Біблія – це не просто книга, не просто явище культури. Це її серцевина, серцевина духовного буття світу, бо вона торкається таких важливих питань: життя і смерті, долі та душі людини, яка шукає дорогу між вічними материками добра і зла. Створивши Землю і людину на […]...
- Лірична новела “Intermezzo” – “поема душі” 1908 рік – час найбільшого розгулу реакції. Щоденні сумні звістки разом із тяжкою працею і матеріальними нестатками підривали здоров’я М. Коцюбинського. “Тепер ледве волочу ноги, нерви зіпсовані вкрай”, – скаржився він у багатьох листах. Письменник прагнув самотності і відпочинку. Все це він знайшов у маєтку давнього знайомого Євгена Чикаленка, який запросив митця. Спочатку природа викликає у нього майже відразу, бо дуже вже стомився письменник. Він бореться з цією утомою, щоб […]...
- Мир разючої гармонії в ліриці Панаса Фета Лірика Панаса Фета відкриває нам мир разючої краси, гармонії й досконалості, три складові якого – природа, любов і пісня. Фета можна назвати співаком російської природи. Наближення весни й осіннє зів’янення, запашна літня ніч і морозний день, що розкинувся без кінця й краю житнє поле й густий тінистий ліс – про все це пише він у своїх віршах. Природа у Фета завжди спокійна, притихла, вона начебто завмерла. І в той же […]...
- Чи завжди людина буває в гармонії з природою? З первовіку наш народ – хлібороб. Щоденна важка праця коло землі навчила його тонко відчувати навколишнє середовище, дала ключі до порозуміння з Маті-‘р’ю-Природою. Вслухаючись у природні ритми, праукраїнець творив свою власну неписану книгу знань про світ і його закони. Не все нам сьогодні зрозуміле, а дещо на початку третього тисячоліття безповоротно втрачене, та все ж пильніше вдивімося в освячене працею і думками сотень попередніх поколінь, а тому, без перебільшення, воістину […]...
- Новела М. Коцюбинського “Іntermezzo” як модерний текст Починаючи від присвяти до останнього рядка твір Коцюбинського “Іntermezzo” сприймається як щось нове, ще не бачене в літературі. Свою новелу автору присвятив Кононівським полям. Очевидно для нього це було особливе місце, місце справжнього відпочинку, своєрідного життєвого антракту; місце де, ін одержав заряд енергій, залишивши свою втому. Саме втома виступає першою дійовою особою у незвичайній виставі, де крім неї задіяні “Ниви у червні”. “Сонце”, “Три білих вівчарки”, “Зозуля”, “Жайворонки”, “Залізна рука […]...
- Пошуки правди в п’єсі М. Горького 1.П’єса “На дні” – реалістичний добуток. 2. Мешканці “дна”. 3. Філософські міркування героїв п’єси. 4. Неоднозначне трактування добутку. П’єса М. Горького “На дні” – один з найкращих реалістичних добутків письменника. Майстерність автора дозволило йому зобразити нелюдські умови життя, у яких вимушено виявилися герої добутку. Люди, що животіють “на дні”, виглядають убогими й жалюгідними, вони позбавлені високих почуттів і прагнень. Убогість і безвихідність привела до того, що люди “дна” стали жорстокими […]...
- Мистецькі пошуки Михайла Жука Є постаті, основне покликання яких полягає у тому, щоб виражати симфонізм навколишнього світу – його тематичну багатогранність, емоційну неповторність, образно-асоціативну унікальність. Вони прагнуть виявити себе у різноманітних творчих сферах, як суміжних, споріднених, так і безпосередньо не пов’язаних між собою. Вони демонструють своєю творчою універсальністю симфонічну різноаспектність ставлення до буття. Ці постаті позначаються префіксом полі – полікультурністю, поліфонічністю, політалановитістю. Спектр цих якостей, розмаїття самобутніх виявів з особливою виразністю відчутно у мистецьких […]...
- Болісні, духовні пошуки О. Блока Олександр Блок увійшов в історію літератури як видатний поет-лірик. Почавши поетичний шлях книгою містичних віршів про Прекрасну Даму, Блок завершив свою двадцятилітню творчість у російській літературі прокльоном старому світу у дивній поемі “Дванадцять”. Блок пройшов складний творчий шлях від поета-символіста, від марної романтичної мрії до реальної дійсності, до революції, прийнятої і не зрозумілої ним. Багато колишніх “друзів” Блока, утікши від революції в інші країни, кричали в паризьких газетах, що Блок […]...
- Ідейні пошуки Андрія Волконського І. Вступ. Час, зображений у романі Л. М. Толстого, ІІ. Головна частина. Життєвий шлях Андрія Волконського – шлях неординарної особистості, що мислить і не шукає битого шляху. 1. Різниця між князем Андрієм та іншими представниками вищого світу: А) початок служби – з нижчих чинів; Б) відокремленість від усіх, погляд дещо зверхній; В) щире, тепле ставлення до П’єра; Г) розмова з близькими йому російською, а не французькою мовою. 2. Бажання піти […]...
- Мотиви гармонії людини і природи в поезії Б. Олійника “Крило” Інколи, живучи між людей, ми не знаходимо такої втіхи і відради, такої моральної насолоди, яку дає нам природа. Природа – каша колиска, вона дарує нам можливість жити. Тому наш святий обов’язок – любити її, розуміти, вболівати за неї. Життя людини і матері-природи – це вічна тема в мистецтві. Останнє століття вона стала проблемою, бо все частіше й частіше порушується гармонія між людиною і природою. Ця проблема в двадцятому столітті дуже […]...
- Григорій Косинка – ЛІТЕРАТУРА XX СТОЛІТТЯ ЛІТЕРАТУРА XX СТОЛІТТЯ Григорій Косинка Г. Косинка – один з найкращих українських новелістів XX ст. Григорій Михайлович Стрілець народився 29 листопада 1899 р. в с Щербанівці на Київщині в бідній селянській родині. 1913 р. закінчив початкову школу в с. Красному і працював писарем. 1914 р. Григорій переїхав до Києва, де доводилося працювати і вчитися на вечірніх гімназійних курсах. Під час визвольних змагань брав участь у бойових діях у лавах армії […]...
- Моя улюблена новела в “Денамероні” Бонначчо 1. Структура “Декамерону”. ІІ. Мої улюблені новели та їхній повчальний зміст. І. Друга новела Першого дня. Мені подобається ця новела насамперед нео – чікуваною розв’язкою та сміливістю автора, який змальовує у своєму творі ті недоліки суспільства, про які заведено було мовчати.) 2. Перша новела Четвертого дня. 3. Перша новела Шостого дня. ІІІ. Значення “Декамерону” Боккаччо для сучасності....
Categories: Твори з літератури