Новела Мопассана “Пампушка” як реалістична художня модель французького суспільства

Related posts:

1. Твiр-вiдгук. Сiм’я Перепутькiв – своєрiдна художня модель української родини кiнця XIX – початку XX столiття Нарештi настали для України такi часи, коли ми, не криючись, можемо смiливо називати iмена тих талановитих українських письменникiв, про яких донедавна знати не хотiли, називаючи їх “чужинецькими белетристами”. Серед таких i письменник Улас Олексiйович Данильчук-Самчук родом iз села Дермань на Волинщинi. Вiн був “старого селянського кореня, з твердими традицiями стихiйного i свiдомого незалежництва в дусi та незламним бажанням боротися проти кожного заперечення наших законних прав на землi наших предкiв”. Усвiдомлення […]...
2. Художні особливості творчості новеліста Гі де Мопассана Творчість французького письменника Гі де Мопассана справедливо вважається одним з кращих надбань новелістики не тільки у французькій, а й світовій літературі. У новелах Мопассана вражає не лише глибокий психологізм і реалістична вмотивованість характерів, а й їхня соціальна обумовленість. Серед найгуманнішнх його новел і наймайстерніших з художнього боку можна назвати, наприклад, славетну “Пампушку”, де показано патріотичні настрої під час франко-прусської війни 1870-1871 років, притаманні саме представникам французького народу, навіть з “найнижчих”, […]...
3. Інститутка Марка Вовчка перша українська реалістична повість Повість Марка Вовчка “Інститутка” була першим великим твором, у якому показано антагонізм між кріпаками і кріпосниками, стихійний протест проти жорстокості та сваволі панства, засуджувалося кріпацтво як велике соціальне зло. Розпочала письменниця роботу над повістю в Немирові на основі спостережень життя у панських маєтках. Змалювала вона повновладну поміщицю і повністю залежних від її волі кріпаків. Марко Вовчок правдиво показала їхнє життя, їхнє підневільне, безправне становище. “Сидимо було день при дні у […]...
4. АРХАЇЧНА ЗАГАДКА ЯК МОДЕЛЬ ХУДОЖНЬОГО ЦІЛОГО У статті розглядаються змістові й формальні традиції жанру архаїчної загадки, що виявилися в структурі літературного твору, а також художнє ціле як загадка. Ключові слова: жанр, загадка, художній твір, метафора, архаїчні форми, художнє ціле. Усякий текст є певною мірою загадка, Що має розгадку, але залежить від ступеня Розуміння тексту, його тлумачення. Л. В. Щерба Загадку можна вважати унікальним жанром. Унікальність її полягає в тому, що саме в цьому жанрі виявляється закладена […]...
5. Ліричні героїні Ліни Костенко І. Світ жіночої поезії Ліни Костенко. ІІ. Душевна гармонія ліричних героїнь. І “Немає еталонних ідеалів”. 2. Переживання за долю України. 3. Головна краса її ліричних героїнь. 4. Безмежна любов і вірність у коханні. 5. Безкорисливість ліричних героїнь. ІІІ. Заповіт поетеси....
6. Агасфер – герой роману французького письменника Ежена Сю “Вічний жид” Легендарним прототипом образу А. послужив персонаж християнської легенди, що виникла в пізнє середньовіччя. Згідно з легендою, коли Христа вели на Голгофу, він, стомлений вагою хреста, хотів присісти біля будинку одного єврейського ремісника, але той, озлоблений і змучений роботою, відштовхнув його, сказавши: “Іди, не зупиняйся”. “Я піду, – сказав Христос, – але й ти будеш ходити до кінця віку”. З тих пір А. приречений на вічне життя і вічне поневіряння, до […]...
7. Універсальна модель тоталітарної держави, змальована у творі В. Самійленка “Ельдорадо” В. САМІЙЛЕНКО, О. ЧОРНОГУЗ, ОСТАП ВИШНЯ 8 КЛАС УКРАЇНСЬКИЙ ГУМОР ТА САТИРА В. САМІЙЛЕНКО, О. ЧОРНОГУЗ, ОСТАП ВИШНЯ Універсальна модель тоталітарної держави, змальована у творі В. Самійленка “Ельдорадо” Гумористи стверджують, що в них завжди будуть теми для написання творів, тому що ані вади характеру, ані недоліки суспільні, на жаль, не зникнуть ніколи. Так само як і тоталітарні режими. Про тоталітарну державу і йдеться у вірші В. Самійленка “Ельдорадо”.. Сатиричний вірш В. Самійленка “Ельдорадо” написано 1886 року. […]...
8. Стендаль – основоположник французького реалізму. Стендаль і романтизм Видатний письменник Анрі Марі Бейль, відомий більше під псевдонімом Фредерік Стендаль, вважається основоположником французького реалізму. Саме з ним пов’язують переміщення “центру естетичної ваги” в літературі XІX сголіття від романтизму до реалізму. В чому ж полягає художнє новаторство Стендаля? Він сміливо пішов проти течії: тоді, в першій половині XІX століття, романтизм відзначав свою перемогу над класицизмом. Звичайно, слово “перемога” тут вжито умовно, адже класицистичні твори сприймаються і сьогодні. Але романтизм визначав […]...
9. “Пісня про Роланда” зразок французького героїчного епосу Король наш Карл, великий імператор, Сім довгих літ в Іспанії провів. Гористий край здобув він аж до моря, – Нема вже замка, щоб йому не здався, В руїнах всі міста і їхні мури, Крім Сарагоси на верху гори. Король Марсилій править там невірний, Мухмеду служить, Аполліна молить, – Та не минуть йому за те біди. “Пісня про Роланда” є класичним зразком давнього французького епосу. Пер­винно цей текст виконувався на зразок […]...
10. Моя улюблена новела Є. Гуцала Мені дуже сподобалося оповідання Євгена Гуцала “Вигадники”, де головними героями є Михайлик та Надійка. Вони навіть чимось схожі поміж собою: у обох біляве, як льон, волосся, вони захоплено пізнають навколишню природу. Себе ці діти відчувають її частиною, уявляють, що вони квіти, вірять, що можна викликати вітер або дощ. Але Надійка більш жвава і тому має першість під час ігор та розваг. Мабуть, через це вона і сподобалася мені більше. Мати […]...
11. Переказ Уроки французького Распутіна В. Г План переказу 1. Хлопчик їде з рідного села в райцентр продовжувати своє утворення. 2. Важке життя героя в місті. 3. Федька, син господарки, знайомить його із хлопцями, які грають на гроші 4. Хлопчик учиться грати в “чику”, починає вигравати й купує на виграні гроші молоко. 5. Героя б’ють нечесно граючі хлопці. 6. Тишкин розповідає вчительці про те, що хлопчик грає на гроші. 7. Лідія Михайлівна починає займатися з ним французькою […]...
12. “Конотопська відьма” – найвизначніша бурлескно-реалістична повість Г. Квітки-Основ’яненка I. Квітка-Основ’яненко – визнаний майстер слова. II. “Конотопська відьма” – зразок гумористично-сатиричної повісті. 1. Відьми у повісті Квітки-Основ’яненка. 2. Представники козацької верхівки. 3. Присутність автора у повісті. III. Із чого сміється Квітка-Основ’яненко?...
13. Новела Гр. Тютюнника “Зав’язь” Мудрий дід Лаврін попереджує недосвідченого онука: ота Соня – то “…дівка з тієї куряви, що чорти на дорогах крутять!” Він застерігає, що коли Микола візьме собі за жінку оту прояву, то кислички йому не лише “снитимуться, а й привидяться”. Це дідове застереження парубок згадує, коли дівчина підмовляє його подивитися на сніг у глибокому проваллі. Там він потрапляє у халепу і бачить, як сердиться Соня. Та раптом Микола відчуває, що ця […]...
14. Особливості французького символізму. Логічно-інтелектуальна схема Щоб краще зрозуміти тему про французький символізм XІX столітті, я створив малюнок – схему про його розвиток. Мені довелося всього – навсього використати підручник – нічого особливого, але моя гора “Парнас” здивувала мене. Постараюсь описати це на словах. Вершиною мого малюнка стало сонце – символ бога Аполлона, покровителя мистецтва. У сонці напис: “Парнас”, 1852 – це дата створення французького мистецького угрупування. Окремі молоді, талановиті, сміливі літератори – Шарль Леконт де […]...
15. Художня майстерність Купріна Олександра Івановича Куприна ми знаємо як визнаного майстра короткого оповідання, автора чудових повістей. У них він створив широку багатопланову картину російського життя кінця XІX – початку XX століття. “Людина прийшла в мир для безмірної волі творчості й щастя” – ці слова з купринского нарису можна бути б взяти епіграфом до всієї його творчості. Великий життєлюб, він вірив, що життя стане краще. Мрія про щастя, про прекрасну любов – ці мотиви […]...
16. Передмова до “Кромвеля” – естетичний маніфест французького романтизму Розглядаючи ситуацію, що склалася у французькій літературі другої половини 20-х років, журнал “Глоб” писав на початку 1827 p.: “Література напередодні свого 18 брюмера, тільки хтозна, де її Бонапарт”. Але вже в тому ж 1827 р. французька романтична література отримала свого “Бонапарта”, ним став Гюго після публікації знаменитої передмови до драми “Кромвель”. Молоді романтики, що об’єдналися в черговий “Сенакль”, визнають його своїм ватажком, згадана передмова була сприйнята ними з ентузіазмом, як […]...
17. До французького шансоньє Ірванець Олександр До французького шансоньє Це є поезія найвища, Це є найвища простота, Коли передаються вірші, Як поцілунки – з уст в уста. Твої пісні легкі і світлі , Та пам’ятай – у цьому світі Є свистуни і стукачі. Ліричний герой питається у гітари, кому потрібна її душа. Вдягайся модно, лайся модно, Та час від часу пригадай, Як слухав дзвона Квазімодо В глухонімому Нотр-Дам. Він припадав до дзвона тілом, Він разом з […]...
18. Славетний син французького символізму творчість Малларме Французький поет, один з провідних теоретиків символізму. Творчий доробок поета – елітарна поезія з досить витонченою ускладненою символікою, поетична проза, есе. Ж. П. Сартр стосовно самобутності поезії Малларме писав, що в його віршах “нічого немає, крім матерії, вічного бурління буття, що саме по собі виростає і саме себе заперечує”. Рання творчість Малларме тісно пов’язана зі школою поетів-парнасців, які проголошували витонченість, красу, пластику, досконалу форму вірша; ліричному героєві притаманні бунтівливість, дух […]...
19. Новела “Іntermezzo” Михайло Михайлович Коцюбинський народився 5 вересня 1864 р. в місті Вінниці в родині чиновника. Початкову освіту дістав у Барській школі; протягом 1876-1880 рр. навчався в Шаргородській духовній семінарії. Мріям Коцюбинського про гімназію та університет через складні родинні й матеріальні обставини здійснитись не судилося; брак систематичних знань довелось надолужувати за допомогою самоосвіти. Письменник цікавився громадським життям, захопився ідеями народовольців, за участь у нелегальному русі потрапив під поліційний нагляд. 1891 року Коцюбинський […]...
20. П’єр де Ронсар – видатний поет французького Відродження П’єр де Ронсар – видатний поет французького Відродження, жив і творив з 1524 по 1585 рр. у Франції. Він став провідною фігурою літературної групи “Плеяда” , до якої, крім Ронсара, увійшли провідні письменники, поети та драматурги Франції: Жоашен Дю Беллі, Жан Дора, Жак Пелетьє дю Манс, Жан-Антуан Де Баіф, Ремі Белло, Етьєн Жодель, Понтюс Де Тіар. Народився П’єр де Ронсар 11 вересня 1524 року в шляхетному сімействі, що володіло замком […]...
21. Новела “Мати божа” Невідома жінка закликає свою співбесідницю покладатися на власні, а не на “вищі” сили й офірувати їх соціально знедоленим так само, як вона, мати божа, віддала навіть свого єдиного сина на смерть заради “правди і любові” до народу. Новела “Мати божа” постановкою деяких питань, характером розгортання психологічного конфлікту має чимало спільного з “Інтермеццо” М. Коцюбинського. Та, однак, коли в “Інтермеццо” проблема митця й суспільства розв’язується на основі революційно-демократичного розуміння його завдань, […]...
22. Новела “Кіт у чоботях” Новела “Кіт у чоботях” присвячена жінці в революції. Гапка, тобто товариш Жучок, – це тип, що його зустрічав автор-оповідач на воєнних дорогах. Жінка невисока на зріст, взута у завеликі чоботи; за жвавий характер і, очевидно, темні очі прозвана Жуч­ком. Спробуємо проаналізувати мову цієї новели і простежити, чи характерні для неї параметри імпресіоністичного письма. Насамперед упадає у вічі настроєвість твору, що характерно для імпресіонізму. Захоплено-піднесене ставлення оповідача до Гапки-Жучка виражається як […]...
23. Поль Верлен велична постать французького символізму Поль Верлен – неперевершений поет-лірик, який з непересічною майстерністю розкриває у своїх творах найінтимніші переживання людини. Його поезії властива сповідальність і свіжість почуттів, гра напівтонів, відтінків барв і почуттів, нюансів вражень та емоцій. У середині 60-х років ХІХ ст. Верлен разом з поетами Рембо і Малларме став засновником поетичної групи “Парнас” – могутньої течії французького символізму. Він мав ще одного літературного вчителя – Шарля Бодлера, чиї “Квіти зла” також відзначили […]...
24. Художня своєрідність роману “Злочин і покарання” “Злочин і покарання” – перший із серії знаменитих романів Достоєвського, що ввійшли в золотий фонд світової художньої літератури. На перший погляд може здатися, що сюжет “Злочину й покарання” укладається в стандартну схему так званого “карного роману” з його обов’язковими компонентами: злочин, убивця, слідчий… Але в карних романах сюжет звичайно тримається на таємниці: особистість злочинця звичайно з’ясовується лише на останніх сторінках добутку. Тим часом у романі Достоєвського читачеві із самого початку […]...
25. Художня своєрідність роману “Хто винуватий?” И в теорії, і в практиці Герцен послідовно й цілеспрямовано зближав публіцистику й художню літературу. Він нескінченно далекий від спокійного, незворушного зображення дійсності. Герцен-художник постійно вторгається в оповідання. Перед нами не безпристрасний спостерігач, а адвокат і прокурор у тому самому особі, тому що якщо одних діючих осіб письменник активно захищає й виправдує, то інших викриває й засуджує, не приховуючи своїх суб’єктивних пристрастей. Авторська свідомість у романі виражено прямо й відкрито. […]...
26. “Поетичне мистецтво” французького символіста Поля Верлена Свої погляди на поезію Верлен виклав у вірші початку 70-х років “Поетичне мистецтво”, де музичність вірша протистоїть визначеності змісту. Верлен радив звертатися до незрозумілих образів та віддавати перевагу нюансам, переливам, а не різким тонам. І хоча Верлен мав на увазі легку неточність уяви, такий принцип відкривав шлях алогізму. Сам Верлен не надавав своєму віршу значення програмного маніфесту, як пізніше сприйняли його поети-символісти. “Не можна ж розуміти “Поетичне мистецтво” буквально”, – […]...
27. Викриття злочинного суспільства у романі “Злочин і покарання” Багато великих письменників у своїх добутках створювали образ Петербурга, розкриваючи всі нові й нові його грані. Достоєвський у своєму романі зображує столицю в пору стрімкого розвитку російського капіталізму. Петербург у романі – не просто тло, на якому відбувається дія. Це теж своєрідне “діюча особа” – місто, що давить, душить, навіває кошмарні бачення, вселяє божевільні ідеї, і тому історія моральної боротьби Раскольнікова розвертається у романі на широкому тлі повсякденного життя міста. […]...
28. Зображення суспільства у романі “Війна і мир” Толстой згадував, що на написання роману “Війна і мир” його надихнула “думка народна”. Саме у народу Толстой вчився сам і радив це робити іншим. Тому головними героями роману у нього є вихідці з народу або ті, хто близько стояв до простих людей. Не заперечуючи заслуги дворянства перед народом, він ділить його на дві категорії. До першої категорії відносяться ті, які за своїм характером, поглядам, світогляду близькі народу або ж через […]...
29. Ідейний і художня своєрідність “Пісень” М. Горького В “Пісні про Сокола” і “Пісні про Буревісника” в алегоричній формі Горький передав революційні, бунтарські настрої, що охопили передову частину російського суспільства напередодні революції 1905 року. Гордий Сокіл і сміливий, мужній Буревісник звали до подолання суспільної пасивності, до свободи. Цим вони надавали “не менше революційний вплив на маси, ніж прокламації окремих революційних комітетів…”, сіяли сум’яття і страх в офіційних колах царської Росії. “Зазначені вірш, – доносили жандарми, – справило сильне […]...
30. Викриття злочинного суспільства у романі Ф. М. Достоєвського “Злочин і покарання” Багато великих письменників у своїх творах створювали образ Петербурга, розкриваючи все нові і нові його грані. Достоєвський у своєму романі зображує столицю в пору стрімкого розвитку російського капіталізму. Петербург у романі не просто фон, на якому відбувається дія. Це теж своєрідна “дійова особа” – місто, яке давить, душить, навіває кошмарні видіння, вселяє божевільні ідеї, і тому історія моральної боротьби Раскольникова розгортається у романі на широкому фоні повсякденного життя міста. Перед […]...
31. Художня своєрідність зрілих оповідань А. П. Чехова У мистецтві, як і в житті, нічого випадкового не буває. А. П. Чехов Як треба з теорії літератури, в оповіданні характер героя звичайно розкривається в один з важливих моментів його розвитку, а у романі представлений сам розвиток характеру одного або декількох головних героїв у їхньому зіткненні один з одним або із суспільним середовищем. Тобто у романі герой зображується не в окремий момент, але в ряді етапів, що утворять історію характеру […]...
32. Художня своєрідність класицистичної драми Класицизм як художня система склався в XVІІ столітті й охоплював не лише літературу, а й інші види мистецтва: живопис, скульптуру, архітектуру, музику. Назву класицизм ввели в ужиток на початку XІX століття, підкреслюючи, що митці цього напрямку наслідували античну “класику”, брали її за взірець. Класицизм – перша художня система, яка усвідомлювалася саме як система зі своєю метою й зі своїми правилами. Мета класицистичного мистецтва – створити художні твори за законами гармонії […]...
33. Роль літератури В житті європейського суспільства Доби просвітництва Література бароко мусила виконувати потрійну функцію: навчати, вражати і розважати. Функціональний підхід до літературної творчості призвів до розквіту багатьох “малих жанрів” поезії – епіграми, панегірика, гербового вірша тощо, але створювалися також величезні поеми, що за обсягом перевищували епос Гомера. Бароко стало періодом, коли почали активно розвиватися різноманітні поетичні школи, між якими при цьому існувала гідна подиву подібність у прийомах і методах творчості. Як ніколи розвивається емблематична, а також “фігурна” і […]...
34. “Я ” Новела про добро і зло в житті та в душі Ідейно-художній зміст Новела “Я ” має ліричний зачин. Саме з нього постає зримий, реальний образ матері-України: “З далекого туману, з тихих озер загірної комуни шелестить шелест: то йде Марія”. Матір приходить до сина, коли він має хвилинку для перепочинку між жорстокими битвами. “Моя мати – наївність, тиха жура і добрість безмежна… І мій неможливий біль, і моя нестерпна мука тепліють у лампаді фанатизму перед цим пре­красним печальним образом”. Але поступово […]...
35. Критичне зображення армійського суспільства у повісті О. І. Купріна “Двобій” Дія повісті відноситься до середини 90-х років XІX століття. Сучасники побачили в ній осуд армійських порядків і викриття офіцерського складу. І ця думка через кілька років підтвердить сама історія, коли російська армія зазнає нищівної поразки в боях під Мукденом, Ляоляном, Порт-Артуром. Чому це відбулося? Мені здається, що “Двобій” яскраво і чітко відповідає на поставлене питання. Чи може бути боєздатною армія, де панує антилюдська розкладницька атмосфера, що отупляє, де офіцери губляться, […]...
36. Моя улюблена новела в “Денамероні” Бонначчо 1. Структура “Декамерону”. ІІ. Мої улюблені новели та їхній повчальний зміст. І. Друга новела Першого дня. Мені подобається ця новела насамперед нео – чікуваною розв’язкою та сміливістю автора, який змальовує у своєму творі ті недоліки суспільства, про які заведено було мовчати.) 2. Перша новела Четвертого дня. 3. Перша новела Шостого дня. ІІІ. Значення “Декамерону” Боккаччо для сучасності....
37. Пантелеймон Куліш. “Чорна рада”. Короткий виклад та художня характеристика твору Пантелеймон Куліш Пантелеймон Куліш – український письменник, поет, фольклорист, етнограф, перекладач, літературний критик, редактор, видавець, культурно-історичний, діяч, мовознавець, фундатор української орфографії. “Куліш – перворядна звізда в нашому письменстві, великий знавець народної мови, а притім добрий знавець язиків та літератур європейських народів” . П. Куліш сповідував ідею державності України, намагався об’єднати українську інтелігенцію Східної та Західної України навколо спільних ідей національно-культур-ного відродження; входив до Кирило-Мефодіївського братства. Розробив упоряджену в наступний період […]...
38. Новела М. Коцюбинського “Іntermezzo” як модерний текст Починаючи від присвяти до останнього рядка твір Коцюбинського “Іntermezzo” сприймається як щось нове, ще не бачене в літературі. Свою новелу автору присвятив Кононівським полям. Очевидно для нього це було особливе місце, місце справжнього відпочинку, своєрідного життєвого антракту; місце де, ін одержав заряд енергій, залишивши свою втому. Саме втома виступає першою дійовою особою у незвичайній виставі, де крім неї задіяні “Ниви у червні”. “Сонце”, “Три білих вівчарки”, “Зозуля”, “Жайворонки”, “Залізна рука […]...
39. Художня своєрідність оповідання Доля людини Шолохова М. А При всій глибині змісту оповідання-епопея “Доля людини” відрізняється простотою й скнарістю художніх засобів, які, однак, усі використані Шолоховим для вираження головної ідеї добутку: людина може восторжествувати над своєю трагічною долею, може зберегти в собі людяність всупереч війні й нелюдськості навколишнього світу. По композиції “Доля людини” – оповідання в оповіданні. Він відкривається авторським зачином-описом теплого весняного дня на березі широко, що розлилася річки, Бланки. Це експозиція оповідання. Зав’язка відбувається, коли Андрій […]...
40. Художня правда п’єси Івана Карпенка-Карого “Хазяїн” Творчість Івана Карповича Тобілевича слушно вважається найвищим досягненням української драматургії кінця ХІХ – початку ХХ століття, бо в ній геніально переплелись вірність життєвій правді і висока художня майстерність митця. Він уважно спостерігав за процесом розвитку економічного та соціального становища в Україні кінця ХІХ століття, коли повновладними господарями ставали поодинокі ка-піталісти-аграрії, що жорстоко експлуатували десятки тисяч сільських пролетарів. Такі спостереження лягли в основу комедії “Хазяїн”, що була написана 1900 року. Минуло […]...