Новаторство “Епічного театру”

Related posts:

1. Новаторство “епічного театру” Б. Брехта Кожний визначний драматург XX століття був ще й теоретиком театру, який намагався розробити принципово нові способи сценічного втілення життя. Чехов і Ібсен, Беккет і Ионеска не лише яскраві художники, але й тонкі критики, котрі прекрасно вміли не лише створювати, але й “пояснювати” свої твори. Видатний німецький драматург Б. Брехт увійшов в історію літератури як теоретик і практик “епічного театру”. Подібно до Б. Шоу, який традиційній драмі протиставив п’єсу-дискусію, Брехт традиційному […]...
2. Засади епічного театру Бертольда Брехта Свої погляди на театральне мистецтво Бертольд Брехт виклав у численних статтях: “Про оперу” , “Сучасний театр – театр епічний” , “Театр” розваг чи театр повчання?” , “Про експериментальний театр” , “Нова1 техніка акторського мистецтва” та ін. їх доповнюють коментарі Брехта дя власних постановок, додатки до текстів п’єс. В основу драми Брехта покладено не дію, а розповідь. Герої брехтівських п’єс є не драматичними характерами, а алегоріями певниі властивостей природи або тих […]...
3. Бертольд Брехт і зміст його реформи драми І. Б. Брехт і експресіонізм. 1. Драма – провідний жанр експресіонізму. 2. Принцип “активності” й експресіонізм. ІІ. Створення “епічного театру”. ІІІ. Принципи “епічного театру”. 1. Намагання впливати передусім на “розум”, а не на “серце”. 2. Значення боротьби за інтелектуальність мистецтва. 3. Критичне ставлення до природи й суспільства. 4. Ефект “очуження”. ІV. “Реалістичність” театру Б. Брехта....
4. Відповіді до теми: творчість Б. Брехта 1. Чи можна назвати Бертольда Брехта засновником нової театральної системи, заснованої на принципі умовності й прямого впливу на свідомість глядача? Б. Брехт вважав, що в XX столітті боротьба за нафту, війни набагато більше впливають на долю людини, ніж нещасливе кохання до жінки друга, і тому театр має розкривати соціальні закономірності, пояснювати глядачеві, в якому суспіль­стві він живе, і викликати в нього бажання змінити дійсність. У його п’єсах часто буває так, […]...
5. Лесь Курбас: філософія театру У сприйнятті найбільшого українського режисера, театр – це окрема держава. Замість слова “театр” він уживав термін “театральна комуна”. По-перше, це зібрання здатних на екстатичні почуття. По-друге, це об’єднання однодумців на основі довіри. Використовував світовий досвід театрознавства; своїми вчителями вважав українця Григорія Сковороду, німця Бертольда Брехта, австрійців Рейнхарда і Віктора Обюртера, француза Антонена Арто, митців німецького експресіонізму 1910-х років. Принципами театру Курбаса були: посвячення на служіння театру, ідея мистецтва як відбиття […]...
6. Характеристика образу Матінки Кураж за драмою Б. Брехта “Матінка Кураж та її діти” Драма Бертольда Брехта “Матінка Кураж” – це поєднання філософського погляду автора із жорстокою логікою та безкомпромісним аналізом. Дії драми відбуваються під час Тридцятилітньої війни в XVII столітті. Головна героїня Анна Фірлінг – торговка, яку всі звикли звати Матінкою Кураж. Таке прізвисько жінка отримала через свій підприємливий характер. Героїня навчилась отримувати зиск від війни. Разом зі своїми дітьми вона їздила у фургончику слідом за військами. І хоча це було дуже ризиковано, […]...
7. Трагічна доля Галілея Бертольд Брехт своєю світовою славою зобов’язаний театру. Наприкінці 20-х років Брехт сформовує теорію “епічного театру”, який був протилежністю “драматичному”. Головний принцип епічного театру Брехта – “ефект очуження”. Цей принцип передбачає незвичайне зображення звичайного. Проблеми моральної відповідальності людини за все, що відбувається в світі, Брехт гостро поставив у драмі “Життя Галілея”. За жанром – це філософська драма, в якій автор спонукає глядача переглянути погляди на світ, відчути відповідальність за все, що […]...
8. Антивоєнний пафос й алегоричний сенс драми Б. Брехта “Матінка Кураж та її діти” І. Зав’язка дії – думка про війну. ІІ. Війни не буває без солдатів. ІІІ. Хоче хто війною жити, Мусить їй щось та сплатити. Матінка Кураж зустрічає свого сина Ейліфа лише за два роки, але він хоробрий і має повагу у командувача. Він жорстоко розправляється з селянами, та війна все списує. Поки що. І другого сина Кураж Швейцеркаса забирають до війська казначеєм, бо він чесний і порядний. За це й постраждав, […]...
9. Образ Кураж – пророча метафора майбутнього Німеччини До теми війни у XX сторіччі зверталося багато письменників. Серед тих, хто засуджував війну у своїй творчості, є чимало знаменитих імен, але у Бертольда Брехта антивоєнні мотиви посідають особливе місце. З його біографії відомо, що до антивоєнної тематики він звернувся… ще коли навчався в гімназії. Одним із перших творів, що приніс йому слави, була написана 1918 року сатирична “Легенда про мертвого солдата”, за яку потім фашистський уряд позбавив Брехта німецького […]...
10. Трагічна доля Галілея за драмою Бертольта Брехта “Життя Галілея” Трагічна доля Галілея за драмою Бертольта Брехта “Життя Галілея” Бертольт Брехт увійшов в історію німецької літератури як оригінальний поет і прозаїк, теоретик мистецтва, але своєю світовою славою він забов’язаний театру. Драми Брехта завоювали собі сцени всього світу. Ранні твори його пов’язані з епохою Першої світової війни і революційної кризи в країні. Наприкінці 20-х років Брехт сформовує теорію “епічного театру”, в протилежності “драматичного”. На його думку, щоб збудувати повну ілюзію життя […]...
11. Вислови Брехта 1. “Нові ідеї дістають найчіткіше формулювання у боротьбі зі старими ідеями” 2. “Ми визначаємо нашу естетику, так само, як і нашу етику, потребами боротьби” “Зарубіжна література”, К., 2000. 3. “Победа разума может быть только победой разумных” “Жизнь Галилея” 4. “В сомнение заключено счастье” “Жизнь Галилея” 5. “Наслаждаться тоже нужно уметь” “Жизнь Галилея” 1. “Б. Брехт був найвизначнішим німецьким письменником свого покоління і, незважаючи на існування Й-Ф. Шіллера та Г. Клейста, […]...
12. Пророча метафора майбутнього Німеччини у п’єсі Б. Брехта “Матінка Кураж та її діти” П’єса “Матінка Кураж та її діти” була написана у Швеції восени 1939 року, коли друга світова війна вже почалась. Пізніше Брехт зізнався: “Коли я писав, мені здавалося, що зі сцен великих театрів люди почують попередження драматурга, попередження про те, що людина, яка сіла снідати з чортом, повинна мати довгу ложку. Може, я був наївний, але я не вважаю, що бути наївним – соромно”. Зусилля драматурга пропали марно: вистави не відбулися. […]...
13. Втілення в образах дітей Кураж трагічної долі людських чеснот в умовах війни Ще й досі часом де-не-де чуєш вислів: “Війна все спише”. Щоправда значення цього вислову неоднозначне. І найчастіше прямо протилежне, бо насправді ніхто нічого не може списати з людської совісті. Але правда й те, що саме війна сіє ілюзію відсутності моральних правил. Найкраще це можна побачити на прикладі літературних героїв, зокрема героїв драми Б. Брехта “Матінка Кураж та її діти”. Кожен із її дітей мав принаймні одну чесноту, яка за мирних […]...
14. Проблема історичної пам’яті в повісті Бикова “Знак біди” Образ Кураж – пророча метафора майбутнього Німеччини До теми війни у ХХ сторіччі зверталося багато письменників. Серед тих, хто засуджував війну у своїй творчості, є чимало знаменитих імен, але у Бертольта Брехта антивоєнні мотиви посідають особливе місце. З його біографії відомо, що до антивоєнної тематики він звернувся… ще коли навчався в гімназії. Одним з перших творів, що приніс йому слави, була написана 1918 року сатирична “Легенда про мертвого солдата”, за […]...
15. Драма-пересторога Бертольта Брехта “Матінка Кураж та ії діти” Друга світова війна була і наймасштабнішою в історії людства. У ній взяли участь 72 держави, що на той час становило 80 % населення земної кулі. Близько 110 млн. чоловік було мобілізовано, 62 млн. загинули. І солдат-визволитель, який спинив цю навалу і загинув, міг би сказати как вірш О. Твардовського “Я загинув під Ржевом”. У солдата протилежної воюючої сторони нема такої відради. Ще під час Першої світової війни, спостерігаючи у шпиталі, […]...
16. Як застосувати найефективніший шлях аналізу епічного твору? Розміщено від Tvіr в Среда 26 мая Читати епічний твір найкраще наодинці. Місце для читання має бути зручним, світлим, тихим. Важливо, щоб під час читання ніхто не заважав. Визначена мета читання забезпечить його швидкість. У пригоді стане народна мудрість: “Не на користь книжку читати, коли вершки лише хапати”. Читати важливо правильно, вдумливо, виразно, щоб глибоко сприймати прочитане не лише розумом, а й душею. Якщо уривок з епічного твору читається голосно […]...
17. Ефект відчуження в драматургії Бертольда Брехта Постать Бертольда Брехта викликала й викликає жвавий інтерес та дискусії. За життя він зазнав, що таке гоніння й переслідування; й зараз не існує однозначного погляду на його творчість. Брехт був конфліктною особистістю й конфліктним митцем: він не боявся йти проти загально прийнятих норм моралі чи загально визнаних принципів у мистецтві. Це вплинуло певним чином і на його творчість. Писати він розпочав рано: вже в 1914р. вірші й ессе шістнадцятирічного гімназиста […]...
18. Епічна драматургія і епічний театр Бертольда Брехта Епічна драматургія і епічний театр Бертольда Брехта одне із найяскравіших явищ в мистецтві XX століття. Творче новаторство німецького драматурга полягає в тому, що він створив театр не тільки новий за фомою, але й за змістом, за характером і силою впливу на глядача. В цьому – величезна естетична цінність спадщини Брехта. Свою драматургію Брехт називає “неарістотелівською”, “епічною”. Така назваобумовлена тим, що звичайна драма будується за законами, сформульованими ще Арітотелем в його […]...
19. Пророча метафора майбутнього Німеччини у п’єсі Бертольда Брехта “Матінка Кураж та її діти” П’єса “Матуся Кураж та її діти” була написана у Швеції восени 1939 року, коли друга світова війна вже почалась. Пізніше Брехт зізнався: “Коли я писав, мені здавалося, що зі сцен великих театрів люди почують попередження драматурга, попередження про те, що людина, яка сіла снідати з чортом, повинна мати довгу ложку. Може, я був наївний, але я не вважаю, що бути наївним – соромно”. Зусилля драматурга пропали марно: вистави не відбулися. […]...
20. Відгук на спектакль українського драматичного театру “Березіль” Мистецтво покликане дарувати людині насолоду. У цьому завжди перекону­єшся, відвідуючи малу сцену Харківського театру ім. Т. Г. Шевченка – “Бере – ііль”. Надовго залишаються в пам’яті спектаклі “Гроші”, “Мина Мазайло”, бо класикою стають ті твори, у яких порушуються проблеми, актуальні для різних епох. Мабуть, не стане винятком і “Любов до гробової дошки”. У наш складний, насичений проблемами час іноді необхідно, щоб людина по­дивилася на себе збоку, проаналізувала власні вчинки і […]...
21. Новаторство Чехова-драмагурга У п’єсі “Чайка” порушено багато життєвих проблем. Разом з тим за побутовими подробицями криється надзвичайний ліризм. “Чайка” побудована не на гостро сюжетній драматичній дії, а на глибокому психологічному аналізі характерів. Чехов відкрив трагедію буденності, показав її в сценічних образах. Він зображує не події, а людей, чия поведінка, життєва позиція стає чинником певних подій. Чехов виносить сценічно “вигідні” епізоди за сцену. Наприклад, у п’єсі є щонайменше два епізоди, які в традиційній […]...
22. Пошуки форми та змісту: театру Мейєрхольда, Брехта, Курбаса Серед найяскравіших явищ в драматургії XX ст. були театри російкого режисера В. Мейєрхольда, українського режисера Леся Курбаса ; “епічний театр” німецького драматурга і режисера Б. Брехта. Лесь Курбас – був засновником “Молодого театру” в Україні, що зародився в травні 1916 р. як театр-студія. Молодотеатрівці хотіли створити новий театр, який порвав би зпровінційною обмеженістю і присвятив себе пошукам нових шляхів у мистецтві. Вони прагнули досягти постановчої культури інших театрів світу, але […]...
23. Новаторство Антона Чехова драматурга Відомий російський письменник і драматург Антон Павлович Чехов Звертався у своїх творах до різних хвилюючих тем тогочасного життя. Та класика є класика, вона хвилює почуття людини і змушує розмірковувати над важливими питаннями життя і сьогодні, і майже століття тому. Так, багато життєвих проблем порушує п’єса “Чайка”, яка з першого разу не була зрозумілою глядачеві, тому провалилася прем’єра вистави “Чайка” на сцені Олександрійського театру. Чехов настільки був розчарований, що вирішив більше […]...
24. Новаторство Чехова-драматурга 17 жовтня 1896 року на сцені імператорського Олександрійського театру в Петербурзі відбулася прем’єра вистави “Чайка” за п’єсою А. Чехова. У головних ролях були зайняті провідні актори, а Ніну грала сама В. Коміссаржевська. А. П. Чехов, на той час уже відомий і визнаний прозаїк, був незадоволений тим, що він бачив на репетиціях, і не дуже очікував успіху. Але дійсність перевершила його найгірші очікування. Прем’єра “Чайки” увійшла в історію театру як нечуваний […]...
25. Драматургія В. Винниченка та її роль у становленні українського модерного театру Винниченко займає вийняткове місце в історії української драматургії, українського модерного театру. Його твори значною мірою сприяли модернізації тогочасного українського театру, виведенню його на європейський рівень. Драми Володимира Винниченка відіграли важливу роль у культурному відродженні українського народу. Своєю формою і своїм змістом вони витворювали своєрідну національну новаторську драматургію в дусі новітніх течій європейської драми – драм Ібсена, А. Чехова, М. Метерлінки, К. Гауптмана, А. Стріндберга. Їхня тематика, як і тематика інших […]...
26. І. Карпенко-Карий – “один з батьків новочасного українського театру” Розвиток театрального мистецтва в другій половині XIX століття створив усі умови для утворення, незважаючи на заборони царського уряду, українського “театру корифеїв”, а згодом першого професійного українського театру. Самовідданою людиною, яка все життя боролася за професіоналізм українського театрального мистецтва, був І. Карпенко-Карий – драматург, сценарист, режисер і актор. Новий український театр розкривав все багатство внутрішнього світу, всю фізичну і моральну красу селянина-трудівника, психологічно вмотивовуючи, що й у простих селян серця б’ються […]...
27. “Мамаша Кураж і її діти” Б. Брехта – драма-застереження Проти пропаганди війни, як засобу забезпечення життєвим простором арійців, адже значна частина німців перебувала під впливом цієї демагогії Мамаша Кураж – породження цинічного духу війни. Вона разом зі своїми дітьми переїжджає у фургоні слідом за фронтом, і, хто б не переміг у бої, китантка однаково одержить вигоду. Кому війна – а кому й мати рідна. Вона розраховує, що потрібно солдатам або офіцерам, завжди тримає потрібне під рукою й зручно чи […]...
28. У чому полягає вражаюча реалістичність епічного полотна Гомера? Гомер наповнив свою поему багатьма іменами та історичними подіями, звів докупи сотні доль, наситив її найяскравішими реалістичними картинами побуту та життя своїх одноплемінників, уквітчав фарбами поетичних порівнянь, постійних епітетів, поставивши у самий центр Ахіллеса. Він не додав до портрета свого героя жодної неправдоподібної, звеличуючої його риси. Його герой монументальний, але він живий, ми відчуваємо, як б’ється його серце, як гнівом спотворюється його красиве обличчя, чуємо його гаряче дихання. Він сміється […]...
29. Новаторство драматургії Ібсена Кінець ХІХ – початок ХХ століття характеризується цікавими творчими пошуками у світовій літературі. Ці пошуки обумовили виникнення нових жанрів і форм творів. Драматургія не була винятком. Норвезький драматург Генрік Ібсен не тільки посідав одне з перших місць у літературі нашого століття. І справа не тільки в тому, що він поставив питання, які хвилювали його сучасників. Талант і новаторство Ібсена-драматурга полягали в тому, що глядач змушений був шукати відповіді на ці […]...
30. М. П. Старицький – “батько українського театру” М. П. Старицький – “батько українського театру” “Батьком українського театру” назвав Михайла Петровича Старицького Іван Франко, відзначивши його видатну роль у становленні й розвитку вітчизняної драматургії. В українському театрі М. Старицький був і драматургом, і автором, і режисером, і організатором театральних труп. Його перу належать п’єси, в основу яких покладено гострі соціальні конфлікти, характерні для пореформеної України: “Не судилось”, “Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці”, “У темряві”, “Розбите […]...
31. Новаторство Кочерги в історичній драмі “Свіччине весілля” “Свіччине весілля” справедливо вважають одним з найпоетичніших творів української драматургії. Ця поетичність – у самому задумі п’єси, у вдалому використанні, здавалось би, незначних літописних свідчень. У передмові до твору драматург писав: “коли я випадково натрапив на мотив “заборони світла”, мотив, що й послужив темою для цієї драми, мене захопила в ньому можливість змалювати барвисту картину суто міського житія і соціальної боротьби в стародавньому місті, а на цьому мальовничому тлі створити […]...
32. Творчість корифеїв українського театру. Іван Карпенко-Карий І. Подвиг корифеїв. 1. Соціальні та економічні умови існування театру. 2. Репертуар та популярність групи. ІІ. Специфіка драматургічної діяльності членів трупи. 1. Особливості творчості Марка Кропивницького та Михайла Старицького. , осмислив жанр водевілю. Обидва письменники широко вдавалися до інсценізації чужих творів: “Тарас Бульба”, “Різдвяна ніч”, “За двома зайцями” , “Невольник” тощо. Окрім драм та водевілів, Михай­ло Старицький, всупереч забороні, на історичну тематику створив ще й низку історичних п’єс – “Маруся-Богуславка”, […]...
33. Новаторство Генріха Ібсена-драматурга Найвидатніший норвезький письменник ХІХ століття, славетний реформатор театру Генріх Ібсен у своїх творах ставив питання, які хвилювали його сучасників. Талант і новаторство Ібсена-драматурга полягали в тому, що глядач змушений був шукати відповіді на питання, які порушував автор. Ібсен розкрив складність і суперечливість життя, примусив своїх глядачів відмовитися від традиційного поділу героїв на позитивних і негативних, сприймати їх суцільно, з усіма їхніми суперечностями. Ібсен радикально реформує традиційну драматургію. Він використовує композицію, […]...
34. Батько українського театру “Батько українського театру” “Батьком українського театру” назвав Михайла Петровича Старицького Іван Франко, відзначивши його видатну роль у становленні й розвитку вітчизняної драматургії. В історію літератури він увійшов як поет, прозаїк, видавець, перекладач творів російських та західноєвропейських класиків, але найяскравіше його талант проявився в українському театрі, де М. Старицький виступав і драматургом, і автором, і режисером, і організатором театральних труп. Його перу належать п’єси, в основу яких покладено гострі соціальні конфлікти, […]...
35. Як написати твір – оповідання про випадок з життя на тему “Відвідування театру” Нерідко вчителі дають завдання учням V-VІ класів написати твір – оповідання про випадок з життя на тему “Відвідування театру”. Нам представляється, що в цих класах ще рано пропонувати такі теми. Програма по розвитку мовлення для V – VІ класів орієнтує вчителя на навчання творам типу опису предмета або місця; тема ж “Відвідування театру” веде учня убік, орієнтує на виклад послідовних подій. Тому такі твори ми рекомендуємо проводити в VІІІ – […]...
36. До змісту п’єсы “Матінка Кураж” Б. Брехта Розміщено від Tvіr в Среда 26 мая Відповідно до новаторської природи творчості Б. Брехта аналізувати його п’єси потрібно тільки шляхом зіставлення мікроідей епізодів, складання кількох “підводних” колізій, розпорошених у різних епізодах, в єдиний ланцюг розвитку. Тільки за такого підходу до аналізу твору з’являється можливість розглянути драматичні твори Б. Брехта у зв’язку з їхньою особливістю поетичної природи. До уроків, присвячених аналізу твору Б. Брехта, учні одержують групові випереджальні домашні завдання незвичного […]...
37. У чому полягає новаторство драматургії Генріка Ібсена? Видатний норвезький письменник ХІХ ст., славетний реформатор театру Генрік Ібсен у своїх творах ставив питання, які хвилювали його сучасників. Ібсен радикально реформує традиційну драматургію. Він використовує аналітичну композицію. В ній важливу роль відіграє таємниця, події, що відбувалися задовго до тих, що розгортаються на сцені. Але саме вони спричинили ситуації, в яких опинилися герої. Ця композиція була відома ще в Стародавній Греції і використовувалась, щоб створити сюжетне напруження. Аналітичність у Ібсена […]...
38. Образ театру у романі О. Пушкіна “Євгеній Онєгін” Який чарівний роман О. Пушкіна “Євгеній Онєгін”! Як багато дізнаєшся з йогого рядків – про життя суспільства дев’ятнадцятого століття, про стосунки людей, природу, бали, навіть про театр! Театр завжди був улюбленим місцем Пушкіна, для нього він написав свої славетні “Маленькі трагедії”, переписавши кілька всесвітньо відомих історій про почуття, що правлять світом – кохання, смерть, ненависть, гроші… А трагедія “Борис Годунов”! Яке знання психології влади, яка обізнаність в історії! Та й […]...
39. Виникнення творів “театру абсурду” Драми “абсурдистів”, які шокували і глядачів, і критиків, нехтували драматичними канонами, застарілими театральними нормами, умовними обмеженнями. Бунт авторів “театру абсурду” – це бунт проти будь-якого регламенту, проти “здорового глузду” й нормативності. “Не мати інших меж, окрім технічних можливостей машинерії, інших норм, окрім норм моєї уяви”, говорив Е. Йонеско. Фантастика у творах абсурдиз-му змішується з реальністю. Змішуються жанри творів: у “театрі абсурду” ми не знайдемо “чистих” жанрів, тут панують, за визначенням […]...
40. Давньогрецький театр: значення театру в духовному житті греків Театр займав особливе місце в житті давніх греків. Він був трибуною для широкого розповсюдження нових думок, висвітлення найбільш болючих проблем своєї сучасності. Великим було його суспільне і виховне значення. Хоча, зазвичай, сюжети грецьких трагедій походили із міфів, вустами міфологічних персонажів драматурги завжди говорили про свою сучасність, про моральні поразки і перемоги героїв своєї дійсності. Організацію театральних видовищ брала на себе держава, і з середини V ст. до н. є. з […]...