У кожного народу є свої традиції, свята, обряди, вірування, які супроводжують людину впродовж усього життя, наповнюючи його високим смислом, усвідомленням причетності до історії духовності наших пращурів.
Здавна люди, зустрічаючись, вітали одне одного: “Доброго здоров’я!” Прощаючись, говорили: “Бувайте здорові!”
У цій прекрасній традиції побажання здоров’я відбилась народна доброзичливість і шанобливість.
Життя людське сповнене турбот і клопотів, щоденної праці й нервових перенапружень. Але робота роботою, а свято – це свято.
Українці готувалися до свят з особливою старанністю.
Традиційно перед Великоднем, наприклад, білили хату, прикрашали її новими рушниками, виготовляли писанки, пекли паски. На саме свято влаштовували великодні забави, обмінювалися крашанками, водили хороводи, співали веснянок. На другий день діти ходили до своїх хрещених батьків, носили їм гостинці – паску й крашанки.
Так малеча привчалася шанобливо ставитися до своїх рідних і близьких.
Особливо багатим на традиції та свята є зимовий період, коли зустрічають Новий рік, Різдво Христове, Водохреще. Усі обрядові дійства використовувалися з метою передати землеробські традиції і багатий практичний досвід своїм дітям, онукам, щоб забезпечити постійний зв’язок між поколіннями.
Символом домашнього вогнища завжди була й залишається Свята вечеря напередодні Різдва. Це спільне дійство всього роду, символ злагоди й доброзичливості між членами родини. Люди вірили, що такий обряд забезпечить їм протягом року благополуччя в господарстві, достаток, здоров’я членів родини.
Традиції, обряди та свята в Україні житимуть вічно, бо вони пов’язані, як правило, з утвердженням загальнолюдських цінностей.





Related posts:
- Продовження традицій Т. Шевченка та народних дум у зображенні матері-страдниці Хто з наших поетів хотів би називатися “сином Тараса Шевченка”? Та, мабуть, кожний. Адже безсмертний Кобзар став мудрістю нашої нації, проголосивши її право на існування, оспівавши її вільне буття. Він першим закликав своїх сучасників та нащадків думати про кожен свій крок, про свою відповідальність перед народом. Чому свою поему “Чорнобильська мадонна” Іван Драч починає словами Тараса Шевченка? Проводовжуючи лінію віків, поет рядками Шевченкової поеми “Марія” задає тон своєї поеми. Так […]...
- Головна героїня роману Уласа Самчука “Марія” – взірець духовної краси, хранителька народних традицій Крутиться колесо життя… Змінюються погляди, влади, вартості. проте не меншають роль та значення жінки в суспільстві. Вона, як і раніше, дарує щастя і любов, підтримує в людських душах промінці доброти і людинолюбства, жаги до життя. Тому й не дивно, що велика кількість творів мистецтва присвячена саме жінці. Центральним образом роману-хроніки “Марія” Уласа Самчука є Марія. В образі цієї звичайної жінки, що на своєму віці чесно працювала, кохала, робила помилки і […]...
- Головна героїня роману Уласа Самчука “Марiя” – взірець духовної краси, хранителька народних традицій .. Крутиться колесо життя… Змінюються погляди, влади, вартості, проте не меншають роль та значення жінки в суспільстві. Вона, як і раніше, дарує щастя і любов, підтримує в людських душах промінці доброти і людинолюбства, жаги до життя. Тому й не дивно, що велика кількість творів мистецтва присвячена саме жінці. Центральним образом роману-хроніки “Марія” Уласа Самчука є Марія. В образі цієї звичайної жінки, що на своєму віці чесно працювала, кохала, робила помилки […]...
- Філософське осмислення тисячолітніх сімейних традицій у романі “Марія” Роман Уласа Самчука “Марія” – книга про людське життя, про долю. Це твір глибоко гуманістичний, твір, що розглядає найважливіші моральні проблеми. Серед них одна з найголовніших – роль сімейних традицій у житті людини, у житті нації. На історії будь-якого народу згубно відбивається втрата родовідних людей. Влада більшовиків була особливо зацікавлена в докорінному винищенні родин. Діти “відповідали” за батьків, змушені привселюдно зрікатися їх, як це зробив Максим Перепутька із братом Лавріном […]...
- Філософське осмислення тисячолітіх сімейних традицій у романі У. Самчука “Марiя” Роман Уласа Самчука “Марія” – книга про людське життя, про долю. Це твір глибоко гуманістичний, твір, що розглядає найважливіші моральні проблеми. Серед них одна з найголовніших – роль сімейних традицій у житті людини, у житті нації. На історії будь-якого народу згубно відбивається втрата родовідних людей. Влада більшовиків була особливо зацікавлена в докорінному винищенні родин. Діти “відповідали” за батьків, змушені привселюдно зрікатися їх, як це зробив Максим із братом Лавріном і […]...
- Духовна культура українців – у народних традиціях і святкуваннях Красива й щедра душа українського народу виявляє себе в традиціях, обрядах, віруваннях, святкуваннях. Новорічні свята в Україні такі яскраві, веселі, сповнені вигадок, сміху, ігор! Це казкова, чарівна пора! Людям так хочеться вірити в казку, в диво, сподіватися на здійснення найзаповітніших мрій.. Різдво, Василя, Маланки, Водохреще – як багато цікавих обрядів пов’язано з цими надзвичайними днями! И малі, й дорослі охоче стають учасниками різних празникових дійств. Новолітування перетворює кожного на людину, […]...
- Міркування про можливості відродження традицій нашого народу Звичаї – це частина нашої душі, нашої генетичної пам’яті; вони – своєрідні корені, що живлять дерево життя. Народні звичаї – невичерпна криниця мудрості багатьох поколінь, яка ніколи не обміліє, скільки б не черпав із неї життєдайної вологи. Наші споконвічні, староукраїнські традиції настільки тісно переплелися із християнською обрядовістю, що годі й уявити, ніби може бути інакше. Я усвідомлюю себе передусім християнкою, й тому, замислюючись про духовні надбання і втрати мого покоління, […]...
- Я не засуджую традицій Реалістична соціально-побутова поема “Катерина” Т. Шевченка посідає серед його ранніх творів особливе місце. Цей лірично-епічний твір – схвильована і хвилююча розповідь про горе та поневіряння збезчещеної селянської дівчини. Поема містить численні ліричні відступи-роздуми, у яких поет висловлює свої думки й почуття з приводу життя Катерини та причин її трагедії. У художній літературі того періоду було багато творів на тему зведення простої дівчини паном-спокусником. Але Шевченко пішов далі, він трактував цю […]...
- Невмирущість кохання в баладі “Тополя” – ІІІ варіант – ТАРАС ШЕВЧЕНКО III варіант Балада Т. Г. Шевченка “Тополя” виникла в результаті переосмислення письменником усної народної традиції. Мотив перетворення людини на рослину або тварину – найпоширеніший в народних баладах. Але Т. Шевченко по-новому розкриває внутрішній світ героїні балади. Якщо в народній баладі “Ой чиє ж жито, чиї ж то покоси” основним є моральний конфлікт між свекрухою і невісткою, яку та закляла так, що молода жінка перетворилася на тополю, то в баладі Т. […]...
- Духовна культура у народних традиціях і святкуваннях Красива й щедра душа народу виявляє себе в традиціях, обрядах, віруваннях, святкуваннях. Новорічні свята в Україні такі яскраві, веселі, сповнені вигадок, сміху, ігор! Це казкова, чарівна пора! Людям так хочеться вірити в казку, в диво, сподіватися на здійснення найзаповітніших мрій.. Різдво, Василя, Маланки, Водохреще – як багато цікавих обрядів пов’язано з цими надзвичайними днями! И малі, й дорослі охоче стають учасниками різних празникових дійств. Новолітування перетворює кожного на людину, що […]...
- Відтворення побуту і традицій у повісті “Кайдашева сім’я” ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Всеобіймаючим оком України” назвав Іван Франко Івана Нечуя-Левицького, який у своїх творах різнопланово відображав життя України і її народу. Прекрасні незабутні пейзажі постають з його творів; в найтонших деталях змалював письменник самобутність рідного народу, показав всі сторони його життя. В його високохудожніх творах зустрічаємо представників майже всіх прошарків тогочасного суспільства, дізнаємося про життя українців з їх національними рисами. Змолоду І. С. Нечуй-Левицький пізнавав звичаї […]...
- Що я знаю про свято Івана Купала Свято Івана Купала – одне з найвидатніших дохристиянських свят. Ще кілька десятиліть тому воно було досить популярним на території України. І сьогодні в сільській місцевості можна віднайти певні залишки давнього свята. Власне свято Івана Купала пов’язане з поклонінням божествам природи, культ яких був досить розповсюдженим у дохристиянські часи. Про давність цього свята говорять обряди та дійства, пов’язані з ним: вогнища, через які стрибали юнаки і дівчата, колеса, які підпалювали і […]...
- Невмирущість духовної краси людини Добро і зло, вірність і зрада, поетичне покликання і сіра буденщина зіткнулись у драмі-казці Лесі Українки “Лісова пісня”, яка розповідає про красу людських почуттів і згубність духовного гноблення, про необхідність збереження гармонії між людиною і природою. У ліс приходять люди, приносять свої клопоти. Голос Лукашевої сопілки пробуджує з зимового сну Мавку – “весна ніколи так ще не співала…” Дитина лісу і сільський хлопець закохуються. Перша дія – цвітіння їхнього кохання […]...
- Проблема традицій і новаторства в українській літературі кінця ХІХ – початку ХХ ст Кінець ХІХ – початок ХХ ст. – один із найцікавіших і найскладніших періодів не лише в мистецтві, а й у суспільному житті. Суспільство втрачає духовні орієнтири, не знає, у що вірити та куди йти. А література, не задовольняючись формами критичного реалізму, теж немовби опинилася на роздоріжжі. Перед письменниками стояло завдання осмислити кризу в соціальному середовищі та мистецтві і віднайти шляхи подальшого розвитку культури. Донедавна українську літературу кінця ХІХ – початку […]...
- Щедрий вечір У календарі кожного народу багато свят – урочистих днів, присвячених видатним подіям або пам’яті людей. У ці дні люди від Малого до великого прикрашають вулиці, будинки, наряджаються, готують смачні страви, грають, розважаються. Найцікавіше у цей день – обряди, казкові чарівні дійства, в яких беруть участь і дорослі, і діти. Кожен ніби перетворюється в актора, митця, який виконує встановлені народними звичаями дії, говорить казкові слова, танцює та співає, по-особливому розповідає про […]...
- Величність свята Різдва Христового Я дуже люблю зиму, бо саме цієї пори приходить особливе, трохи магічне, прекрасне свято Різдва Христового. Не можу сказати, що наша сім’я дотримується всіх ритуалів та традицій, але намагаємося, щоб цей день став дійсно святом нашої родини. Напередодні свята ми прикрашаємо кімнату домашніми прикрасами, виготовленими з соломинок. Біля віконних рам і дверей чіпляємо солом’яні ажурні хрестики – вони оберігають оселю від нечистої сили, яка в дні свят особливо небезпечна. Перед […]...
- Твір Невмирущість рідного слова Невмирущість рідного слова Олександр Олесь – тонкий лірик і водночас поет з мужнім громадянським голосом, що гнівно засуджував реакційну політику переслідування української культури. Як справжній патріот, письменник вважав за обов’язок спрямувати силу свого таланту на захист рідного слова. Олександр Олесь утверджував думку, що, втративши рідну мову, людина зрікається і перших материних слів, і колискових пісень, і рідної землі. А якщо передаватиметься з покоління в покоління рідна мова, то і в […]...
- Невмирущість кохання в баладі “Тополя” – ІІ варіант – ТАРАС ШЕВЧЕНКО II варіант Мене глибоко вразила балада Т. Г. Шевченка “Тополя”, написана за мотивами усної народної творчості. В ній зображені глибокі переживання дівчини, яку доля розлучила з коханим. Минув рік, минув другий, а парубок не повертається. Дівчина страждає: Не співає чорнобрива, Стоя під вербою; Не співає, – як сирота, Білим світом нудить. Вона не зрікається своїх почуттів навіть заради заміжжя з старим та багатим чоловіком, адже “любить його серце не навчити”. […]...
- Невмирущість кохання в баладі “Тополя” Балада Т. Г. Шевченка “Тополя” – пісня невмирущому, вічному коханню. У ній розповідається про молоду дівчину. Її коханий поїхав на чужину та й загинув. Дуже тужила дівчина: не знала чи живий він, а може мертвий. Пішла вона до ворожки, щоб дізнатися про свою долю. Мати хоче її за старого та нелюбого віддати, а дівчині краще в домовину, ніж з ним одружитися. Дала ворожка дівчині зілля, вона його Випила – і […]...
- Відображення традицій українсьного народу у романі Івана Багряного “Тигролови” Жорстока доба 30-х років XX століття. Було знищено три чверті українських письменників: одних розстріляно без суду і слідства, інших заслано на Соловки, що на Білому морі, ще когось замели колимські сніги. Одним із тих, хто, на думку сталінських прихвоснів, не мав права на життя, був Іван Багряний. Але він вважав інакше… Його по праву можна назвати визначною постаттю нашої епохи. У його творах відображено дух часу, його філософські, морально-етичні тенденції […]...
- Невмирущість духу українського – роду у романі Ліни Костенко “Маруся Чурай” Любов до України… Вона допомагала переборювати труднощі, вона надихала на неймовірні вчинки, була джерелом злетів та падінь. Під Шевченковим “я так люблю свою Україну убогу…” могли б підписатися сотні, тисячі, мільйони різних людей. І це не просто слова, адже любов до рідної землі народжується з першим подихом, який робить людина. А потім або росте, міцніє і стає невід’ємною часткою людської істоти, або засихає, чахне під впливом обставин, і тоді – […]...
- Невмирущість кохання в баладі “Тополя” – ІV варіант – ТАРАС ШЕВЧЕНКО ІV варіант Балада Т. Г. Шевченка “Тополя” – пісня невмирущому, вічному коханню. У ній розповідається про молоду дівчину. Її коханий поїхав на чужину та й загинув. Дуже тужила дівчина: не знала чи живий він, а може мертвий. Пішла вона до ворожки, щоб дізнатися про свою долю. Мати хоче її за старого та нелюбого віддати, а дівчині краще в домовину, ніж з ним одружитися. Дала ворожка дівчині зілля, вона його Випила […]...
- Невмирущість духовної краси за драмою Л. Українки “Лісова пісня” Про жодну поетесу світу стільки і так не сказано й не написано, як про Лесю Українку. Різкими контрастами наповнена її творчість. Фізичний біль і душевна сила, ніжність і криза, любов і ненависть – ці антиподи стали постійними для характеристики образу української поетеси. Вона любила людей, їм віддавала всі свої сили, усе своє натхнення й волю, сподіваючись на сонячні дні. Писала про минуле і сьогочасне, а бачила майбутнє, відтворювала стародавні часи, […]...
- Невмирущість кохання в баладі “Тополя” – І варіант – ТАРАС ШЕВЧЕНКО І варіант З усіх балад Тараса Шевченка мені найбільше сподобалась “Тополя”. Глибоко хвилює доля щирої, чистої душею дівчини – героїні цього твору. Здається, типова подія для тих часів: Полюбила чорнобрива Козака дівчина. Полюбила – не спинила, Пішов та й загинув… – Але серце болить, коли уявляєш собі ту дівчину, що сподівається дочекатися коханого, хоча вже “минув і рік, минув другий – козака немає”. Дівчина “сохне, як квіточка”, “білим світом нудить”. […]...
- Література XX ст.- мистецтво оновлених традицій і сміливого Мета: дати учням поняття про тематичне, стильове й жанрове багатство літератури XX ст.; розвивати навички формулювання й висловлювання власних думок щодо творів цього періоду, вивчених у попередніх класах; розвивати вміння сприймати інформацію на слух, виділяти головне; виховувати любов до книги, естетичний смак. Обладнання: портретна галерея письменників XX ст., ви – ставка їхніх творів. Теорія літератури: тематика, стилі, жанри, літературні течії, напрями, традиції, новаторство. ХІД УРОКУ І. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ […]...
- Філософське осмислення тисячолітніх сімейних традицій у романі Уласа Самчука “Марія” У народі кажуть: дерево міцне своїм корінням. І це правда. Спробуй підрубати коріння – дерево всохне, пропаде. Без коріння для дерева нема життя, бо через нього рослина харчується живлючими соками; за допомогою коріння дерево міцно тримається. І не страшні йому ніякі бурі та морози, поки коріння велике, міцне. Так само і людина. Якщо вона живе не сама, а з великою, дружною, міцною родиною, то ніщо не злякає цю людину, ніякі […]...
- Відтворення в народних піснях язичницьких вірувань наших предків Серед жанрів усної народної творчості найпоширенішою є пісня. Найдавніші за походженням українські народні пісні корінням своїм сягають до первіснообщинного ладу, вони тісно зв’язані з язичницькими віруваннями давніх слов’ян. Нашим пращурам, як і всім первісним людям, був властивий особливий погляд на світ, який їм уявлявся населеним різними божествами і духами. Люди вірили в те, що ці боги посилають або дощ, або мороз, або погожу днину, гарний урожай. А якщо розгнівати богів […]...
- “Із скарбів народних свят Івана Купала” Про що свідчить дата з 6 на 7 липня щороку? Хто такий Купала? Яка характерна риса притаманна цьому святу? Яким чином відбувалося свято? Що є обов’язковим його атрибутом? Історія написання твору. 1830 року з’являється в журналі “Отечественные записки” повість “Басаврюк” . Нею М. Гоголь започаткував двотомний цикл повістей та оповідань “Вечори на хуторі поблизу Диканьки”. Обидві книги викликали захоплення читачів, а критики одностайно визнали молодого Гоголя першорядним майстром слова. Переважно […]...
- Знавці традицій народу Знавці традицій народу Нещодавно між учнями п’ятих класів нашої школи відбувся конкурс на краще знання звичаїв українського народу. У конкурсі брали участь три команди. Гострою та непередбаченою виявилася боротьба за лідерство. Щоб відповісти на запитання, треба було бути обізнаним з історією рідного краю, зі звичаями, віруваннями, творчістю нашого народу. Запитання були складними, а учні виявилися підготовленими, тому давали правильні, обгрунтовані відповіді. Результат гри – однакова кількість балів і справедлива перемога […]...
- ЛІТЕРАТУРА XX СТ. – МИСТЕЦТВО ОНОВЛЕНИХ ТРАДИЦІЙ І СМІЛИВОГО НОВАТОРСТВА Тема. ЛІТЕРАТУРА XX СТ. – МИСТЕЦТВО ОНОВЛЕНИХ ТРАДИЦІЙ І СМІЛИВОГО НОВАТОРСТВА 1. Письменник, якого О. Гончар назвав “надією української літератури”. А В. Дрозд. Б В. Голобородько. В Г. Тютюнник. Г І. Чендей. 2. На думку дослідників і критиків, доля української літератури – це доля… А Кожного, хто у часи дозвілля захоплюється нею. Б Тих митців Слова, які емігрували за кордон. В України. Г Сильної духом особистості. 3. “Білі плями” у […]...
- Уславлення патріотизму українського козацтва в народних думах Українські народні думи відображали події героїчного характеру, підносили ідею патріотизму. У них возвеличувалась звитяжність героїв борців за незалежність вітчизни. Герої народних дум наділені незвичайною силою, мужністю, розумом, кмітливістю. Таким узагальненим образом захисника рідної землі є козак Голота. Це відважний і дужий воїн, який завжди готовий захищати свій край від ворогів. Він розважливий, впевнений у своїх силах, досвідчений, спритний. Мужній герой Самійло Кішка з однойменної думи п’ятдесят чотири роки пробув у […]...
- Продовження, розвиток і трансформація традицій символізму в ліриці XX століття Народившись у Франції в ІІ половині XІX століття, символізм на початку XX століття поширився на інші літератури: німецьку, норвезьку, бельгійську, російську, українську та ін. Він приніс нові нетрадиційні засоби вираження в мистецтві, нові форми художнього мислення, в центрі якого стояв символ – художній образ, внутрішня сутність його безмежно глибока і невичерпна. Російський символізм, орієнтуючись на французьких символістів та їх попередників, активно розвивався протягом двох десятиліть. Російські символісти вступили в літературу […]...
- Улюблені герої українських народних дум Віками доводилося боротися волелюбному українському народові з татарськими ордами та турецькими яничарами, польсько-шляхетськими загарбниками, “власними” поміщиками та капіталістами. Воюючи з ворогами, то нападаючи на них, то відбиваючись від них, показуючи справжні чудеса хоробрості, козаки своїми подвигами викликали у сучасників подив і надихали народних співців прославляти мужніх лицарів та їх подвиги. Назавжди в пам’яті нащадків залишаться: козак Голота, Самійло Кішка, Іван Богун, Максим Перебийніс. Саме про одного з таких козаків, “який […]...
- Відображення боротьби за волю запорізького козацтва в народних піснях та думах Українська пісня, як писав Довженко, – “це історія українського народу, народу-трудівника, народу-воїна”. Святими лицарями в боротьбі за священну волю свого народу стали запорізькі козаки. їхні подвиги оспівані в народних думах та піснях. Яскравим пісенним образом є козак Байда – мужній, сміливий захисник народу, який не погоджується стати зятем турецького царя. Навіть терплячи тяжкі муки, Байда бореться з ворогом. В піснях та думах змальовані козацькі походи в Крим і Туреччину, вірне […]...
- Художні особливості народних пісень про кохання Пісенна творчість посідає чи не найголовніше й найпочесніше місце в українському фольклорі. Пісні супроводжували людину повсюди, тому саме в них найбільше відбилися характерні риси української вдачі, традиції, побут, вірування, спосіб життя. Особливе місце в пісенній спадщині українського народу належить родинно-побутовим пісням, що тематично охоплюють усі сфери родинного життя. Надзвичайно зворушливими є пісні про кохання. Так, у пісні “Місяць на небі, зіроньки сяють” показано сподівання козаченька на взаємну любов. Він чує, […]...
- Традиції і звичаї – духовна спадщина українського народу І. Завдання нашого часу – формування духовно багатого покоління людей. ІІ. Звичаї і традиції – основа духовної культури українців. 1. К. Ушинський, А. Макаренко, В. Сухомлинський про необхідність відродження народних звичаїв, традицій. 2. Роль звичаїв у об’єднанні людей в націю. 3. Поєднання в народній культурі українців староукраїнської, дохристиянської та християнської культур ; символічне значення куті, писанки, зеленого гілля, Дідуха; українські календарні традиції, звичаї, обряди підпорядковувалися сільськогосподарським роботам і формують ментальність […]...
- Улюблені герої народних дум Яке суворе слово – Україна: У ньому дзвін шабель, і гук гармат, І тулумбасів грім, і попелище хат, Й китайкою накрита домовина. Ю. Мушкетик Скільки їх, народних героїв, відомих і невідомих, віддавали своє життя за Україну, віками боролися за її волю та незалежність і гинули з думкою про неї, їх імена, можливо, і не збереглися б, якби не народна пам’ять, яка уславила подвиги своїх героїв у перлинах українського епосу – […]...
- Образи народних ватажків у поемі Т. Шевченка “Гайдамаки” Поема “Гайдамаки” Т. Шевченка – це епопея героїчних подвигів українського народу. Тужить автор, що “од козацтва, од гетьманства високі могили – більше нічого не осталось”, що плаче Україна кривавими сльозами. І згадує поет про народних ватажків, мужніх гайдамаків, які, палаючи невгасимою ненавистю до ворогів, жорстоко розправлялися зі зрадниками Батьківщини. Вважаючи себе продовжувачами справи Б. Хмельницького, гайдамаки на чолі з їхніми ватажками боролися за соціальну справедливість, за волю. Тому не дивно, […]...
- Відображення героїчної боротьби за волю запорозького козацтва у народних думах та піснях Хвилюється золоте збіжжя колосистого моря під високим склепінням блакитного неба, хлюпочуть повноводні ріки в зеленому вінку кучерявих верб, медами пахнуть буйні трави, великий шум іде тінистими дібровами.., Та кожна п’ядь цієї квітучої землі щедро полита кров’ю, засіяна кістками, скроплена дрібними росами-сльозами. Із давніх-давен заздрісні сусіди посягали на дивовижну красу цього замріяного краю. І вставали на захист рідної неньки України могутні богатирі-герої, що їх зібрала під своїми малиновими прапорами Запорозька Січ. […]...
- Відображення героїчної боротьби запорозького козацтва за волю в народних піснях та думах Святими лицарями в боротьбі за священну волю свого народу стали запорозькі козаки. їхні подвиги оспівані в народних піснях та думах. У XV-XVІІ ст. турецько-татарські орди нападали на українські землі, забирали молодих людей в рабство, старих та малих знищували. У піснях та думах того часу зображена та жахлива доба. В них високо звучала ідея патріотизму. Яскравим пісенним образом є козак Байда – мужній, сміливий захисник народу, який не погоджується стати зятем […]...
- Усна народна творчість – початок мистецтва слова
- Своєрідність і сила мистецьного таланту Василя Стуса
Categories: Твори з мови