Невмирущість кохання в баладі “Тополя”

Related posts:

1. Невмирущість кохання в баладі “Тополя” – ІV варіант – ТАРАС ШЕВЧЕНКО ІV варіант Балада Т. Г. Шевченка “Тополя” – пісня невмирущому, вічному коханню. У ній розповідається про молоду дівчину. Її коханий поїхав на чужину та й загинув. Дуже тужила дівчина: не знала чи живий він, а може мертвий. Пішла вона до ворожки, щоб дізнатися про свою долю. Мати хоче її за старого та нелюбого віддати, а дівчині краще в домовину, ніж з ним одружитися. Дала ворожка дівчині зілля, вона його Випила […]...
2. Невмирущість кохання в баладі “Тополя” – І варіант – ТАРАС ШЕВЧЕНКО І варіант З усіх балад Тараса Шевченка мені найбільше сподобалась “Тополя”. Глибоко хвилює доля щирої, чистої душею дівчини – героїні цього твору. Здається, типова подія для тих часів: Полюбила чорнобрива Козака дівчина. Полюбила – не спинила, Пішов та й загинув… – Але серце болить, коли уявляєш собі ту дівчину, що сподівається дочекатися коханого, хоча вже “минув і рік, минув другий – козака немає”. Дівчина “сохне, як квіточка”, “білим світом нудить”. […]...
3. Невмирущість кохання в баладі “Тополя” – ІІІ варіант – ТАРАС ШЕВЧЕНКО III варіант Балада Т. Г. Шевченка “Тополя” виникла в результаті переосмислення письменником усної народної традиції. Мотив перетворення людини на рослину або тварину – найпоширеніший в народних баладах. Але Т. Шевченко по-новому розкриває внутрішній світ героїні балади. Якщо в народній баладі “Ой чиє ж жито, чиї ж то покоси” основним є моральний конфлікт між свекрухою і невісткою, яку та закляла так, що молода жінка перетворилася на тополю, то в баладі Т. […]...
4. Невмирущість кохання в баладі “Тополя” – ІІ варіант – ТАРАС ШЕВЧЕНКО II варіант Мене глибоко вразила балада Т. Г. Шевченка “Тополя”, написана за мотивами усної народної творчості. В ній зображені глибокі переживання дівчини, яку доля розлучила з коханим. Минув рік, минув другий, а парубок не повертається. Дівчина страждає: Не співає чорнобрива, Стоя під вербою; Не співає, – як сирота, Білим світом нудить. Вона не зрікається своїх почуттів навіть заради заміжжя з старим та багатим чоловіком, адже “любить його серце не навчити”. […]...
5. Ідея незнищенності справжнього кохання, краси, вірності в баладі Шевченка “Тополя” Що таке кохання і що таке справжнє кохання? А що таке закоханість? Спробуємо відповісти на ці питання, спираючись на баладу Т. Г. Шевченка “Тополя”. Нагадаємо її короткий зміст: дівчина покохала козака, якийсь час з ним зустрічалася. Далі він її залишив, обіцяв повернутися. Минуло кілька років, а дівчина все чекає. Мати збирається її видавати за іншого. Дівчина йде до ворожки, та дає їй зілля. Дівчина випиває його і обертається на тополю. […]...
6. Реальне і фантастичне в баладі Т. Шевченка “Тополя” У літературній спадщині Т. Шевченка чимало прекрасних поетичних творів. А творчість свою молодий поет починав із балад, використавши в них багатющий матеріал з усної народної творчості. Уже в перше видання “Кобзаря” увійшла одна з найкращих його балад “Тополя”. Вона побудована за мотивами народної творчості і стародавніх уявлень народу. Тут розповідається про глибокі переживання дівчини, розлученої з коханим. Милий її пішов та, мабуть, і загинув. Без милого скрізь могила… А серденько […]...
7. Реальне й фантастичне в баладі Т. Шевченка “Тополя” Здавна в Україні тополя була втіленням дівочої та жіночої краси, стрункості, гнучкості, смутку, самотності. Відомі народні порівняння дівчини, жінки з тополею: “Струнка, як тополя”, “Висока, як тополя”, “Тонка, як тополя”, “Гнучка, як тополя”, “Самотня, як тополя”. За народними, повір’ями, виникнення цього дерева є результатом міфічного перетворення дівчини, жінки в дерево. Саме такий переказ Т. Шевченко поклав в основу своєї балади “Тополя”. Як відомо, балада – жанр ліро-епічної поезії фантастичного, історико-героїчного […]...
8. Тополя Тополя У кожного народу є свої улюблені рослини. В українців здавна дуже поважають ялину, вербу, дуб. Неможливо уявити собі українське село без калини біля криниці, без чорнобривців і м’яти під вікном. Образ України – це також тополя над шляхом. Це таємниче поетичне дерево, що часто згадується в народних піснях, легендах як “сокорина”. Тополями, особливо білими, та їхнім різновидом – згаданим уже осокором – обсаджували шляхи і садиби. Іноді тополі ще […]...
9. Фантастичне і реальне у баладі Т. Шевченка “Причинна” Балада як жанр розвинулася з усної народної творчості, пройшла довгий шлях розвитку, змінюючи свою форму і зміст. Баладу “Причинна” Тарас Шевченко написав 1837 року, тобто тоді, коли поет був ще кріпаком. Вона багато в чому продовжує традиції української та літератур інших народів: початкова картина буремної ночі, загадкові події, різкі контрасти, смерть героя. Сюжет твору Шевченко цілком узяв із народних пісень, які він міг чути у дитинстві на Україні чи прочитати […]...
10. Гармонія людини та природи за віршами П. Тичини “Де тополя росте…”, “Гаї шумлять…” Видатний український поет Павло Тичина написав багато віршів, які ввійшли до скарбниці літературної класики. Як поет-новатор Тичина створив цікавий образ ліричного героя, закоханого в природу. Для того, щоб зрозуміти потаємне життя навколишнього ландшафту, треба бути дуже спостережливим. Природа не любить розкривати свої таємниці. Читаючи вірш “Де тополя росте…”, ми стаємо свідками повного порозуміння між людиною та природою: Шумить жито, співа, Заохочує жить. Вітерець повіва, Жито хилить, п’янить… Ліричний герой цього […]...
11. Майстерне відображення широких просторів рідної землі в поетичних творах “Гаї шумлять”, “Де тополя росте” – V варіант – ПАВЛО ТИЧИНА 6 клас V варіант Для того, щоб зрозуміти потаємне життя навколишнього ландшафту, треба бути дуже спостережливим. Природа не любить розкривати свої таємниці. Читаючи вірш П. Тичини “Де тополя росте…”, ми стаємо свідками повного порозуміння між людиною та природою: Шумить жито, співа, Заохочує жить. Вітерець повіва, Жито хилить, п’янить… Ліричний герой цього вірша не є тільки спостерігачем. Він глибоко відчуває розважливу красу пейзажу, який його оточує: Гей, простори які, Любо-мило землі: […]...
12. Поетичні картини рідної природи у творах за віршами Хор лісових дзвіночків Дощ Пробіг зайчик Де тополя росте – ІІ варіант – ПАВЛО ТИЧИНА ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ПАВЛО ТИЧИНА Поетичні картини рідної природи у творах ІІ Варіант Павло Тичина дуже майстерно змальовує картини рідної природи. У поезії “Хор лісових дзвіночків” перед очима постає ранок, від якого прокидаються лісові дзвіночки. Складається враження, ніби я чую, як вони дзвенять. У вірші “Дощ” змальовується картина дощу, і я стежу за його краплинками, як вони залишають мережані кола у калюжах. Поезія “Пробіг зайчик” розкриває перед очима картину […]...
13. Майстерне відображення широких просторів рідної землі в поетичних творах “Гаї шумлять”, “Де тополя росте” – І варіант – ПАВЛО ТИЧИНА 6 клас І варіант Передусім, треба сказати, що Павло Тичина – це геніальний український поет. Багато своїх поетичних творів він присвятив природі рідного краю, який він надзвичайно любив. Його поезії описують красу та велич української землі. Поет зміг в декількох рядках передати той необ’ємний, величний простір, який розгортається перед його очима. В поезії “Де тополя росте” автор майстерно змальовує широке поле, засіяне житом. Куди не глянь, скрізь розкинулося воно, виблискує […]...
14. Майстерне відображення широких просторів рідної землі в поетичних творах “Гаї шумлять”, “Де тополя росте” – ІІІ варіант – ПАВЛО ТИЧИНА 6 клас III варіант Павло Григорович Тичина був щедро обдарованою людиною. Не тільки писав вірші, а й гарно малював, добре знався на музиці, вправно грав на багатьох інструментах, чудово співав. І це вплинуло на його поетичні твори: вони дуже музичні, несуть в собі багато світла, тепла, яскравих барв. Поет дуже любив природу, тонко відчував її красу. Шелест трав і злаків, шум дерев, плюскіт річкових хвильок, спів і крик птахів, голос […]...
15. Майстерне відображення широких просторів рідної землі в поетичних творах “Гаї шумлять”, “Де тополя росте” – ІV варіант – ПАВЛО ТИЧИНА 6 клас І V Варіант У ранній поезії Павло Тичина не порушує важливих питань соціальної дійсності, а лише передає переживання і настрої, навіяні природою, коханням, роздумами. Основні мотиви ранньої лірики Тичини – бадьорість, життєрадісність, свіжість. Вчитуючись у поезії “Гаї шумлять…”, чуєш звуки замріяних гаїв, голублячий шепіт трав, ніжний голо, закоханого героя. Я йду, іду – Зворушений. Когось все жду – Співаючи. Співаючи – кохаючи. Під тихий шепіт трав голублячий. Інтонація […]...
16. Майстерне відображення широких просторів рідної землі в поетичних творах “Гаї шумлять”, “Де тополя росте” – ІІ варіант – ПАВЛО ТИЧИНА 6 клас II варіант На початку свого творчого шляху Павло Григорович Тичина писав багато віршів, присвячених природі, її красі. Природа для поета, наче близький друг. У вірші “Гаї шумлять…” Тичина змальовує ніби звичайні речі, щоденні картини. Але ці картини автор опоетизовує, овіює глибокими відчуттями краси. Природа ніби вторить душевному стану поета, співпереживає йому. Читаємо вірш і ніби бачимо перед собою широкі ниви, що стеляться “приливами від легкого вітру, вслухаємося в […]...
17. Поетичні картини рідної природи у творах за віршами Хор лісових дзвіночків Дощ Пробіг зайчик Де тополя росте – ІІІ варіант – ПАВЛО ТИЧИНА ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ПАВЛО ТИЧИНА Поетичні картини рідної природи у творах III варіант Поезія Павла Тичини – образна, лірична. Здається, що розмовляєш з автором один на один, що він промовляє тільки до тебе. Коли читаєш його вірш “Хор лісових дзвіночків”, так і чуєш ті дзвіночки, бо в кінці кожної строфи є слова, співзвучні дзвону маленьких дзвіночків: “День, день! Тінь, тінь!” В цьому вірші, такому коротенькому, ми встигаємо побачити літній […]...
18. Невмирущість духу українського – роду у романі Ліни Костенко “Маруся Чурай” Любов до України… Вона допомагала переборювати труднощі, вона надихала на неймовірні вчинки, була джерелом злетів та падінь. Під Шевченковим “я так люблю свою Україну убогу…” могли б підписатися сотні, тисячі, мільйони різних людей. І це не просто слова, адже любов до рідної землі народжується з першим подихом, який робить людина. А потім або росте, міцніє і стає невід’ємною часткою людської істоти, або засихає, чахне під впливом обставин, і тоді – […]...
19. Поетичні картини рідної природи у творах за віршами Хор лісових дзвіночків Дощ Пробіг зайчик Де тополя росте – І варіант – ПАВЛО ТИЧИНА ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ПАВЛО ТИЧИНА Поетичні картини рідної природи у творах І варіант Де знаходять митці барви, щоб змалювати поетичний образ землі?.. Справді, адже описувати природу брався кожен художник, композитор, письменник!.. І всі вони знаходили щось особливе, надзвичайне. Так і Павло Тичина не зміг залишити поза увагою чудові картини рідної природи. Поет був музично обдарованою людиною, він тонко відчував різні звуки в природі й умів відтворити їх у своїх […]...
20. Уславлення непримиренної боротьби з іноземними загарбниками у баладі Р. Стівенсона “Вересовий мед” Роберт Льюїс Стівенсон – відомий англійський письменник, поет, драматург. Шотландець за національністю, він дуже переживав той факт, що його Батьківщина втратила свою незалежність, підкорена Англією. Тому тема національної незалежності та боротьби проти гнобителів була дуже близькою цій людині. Слабке здоров’я змушувало Стівенсона подорожувати, бо таким чином, на його думку, він врешті вилікується та загартує організм. Письменник вирішив купити ділянку землі на острові. Але і там бачить він несправедливість: тубільці, корінне […]...
21. Синтез готичних та фольклорно-фантастичних елементів у романі-баладі В. Шевчука “Дім на горі” Роман-балада В. Шевчука – незвичайний твір як за змістом, так і за фор­мою. Тут можна знайти елементи естетики бароко й романтизму, образи – символи, сторінки, писані реалістично та імпресіоністично. Все це у Шевчука працює заради пошуків душевної гармонії, пошуків любові у широкому розу­мінні цього слова. Герой естетики бароко – постать загадкова, дивакувата. Він любить усе земне і звичайне, невибагливе, але тягнеться до вічного і високого. Ідея естетики баро­ко полягає у […]...
22. Людина й природа у баладі “Лісовий цар” Йоганн Вольфганг Гете у своїй баладі “Лісовий цар” розповів нам про страх, що випробовують деякі люди перед невідомими явищами природи. Особливо це було поширено раніше, в античний час і в середні століття. Але й у часи Гете ще багато з людей боялися природних явищ. Вони були дуже марновірні, для них усе було пов’язане з божественними силами: блискавка, гроза, бурячи й багато чого іншого. Особливо люди боялися ліси. У кожній хащі, […]...
23. Твір по баладі Иоганна Вольфганга Гете “Лісовий цар” Гете розповідає нам про відношення людини до природи. У цьому добутку три головних герої: маленький хлопчик, його батько й “лісовий цар” – це великий темний ліс, через який вони скакають. Батько й маленький хлопчик їдуть додому. Вертаються вони дуже пізно, і хлопчикові здається, що темний ліс із білим туманом – це “лісовий цар із сивою бородою”: “Дитя, що до мене ти так прильнул?” “Рідний, лісовий цар в очі мені блиснув: […]...
24. Невмирущість народних традицій У кожного народу є свої традиції, свята, обряди, вірування, які супроводжують людину впродовж усього життя, наповнюючи його високим смислом, усвідомленням причетності до історії духовності наших пращурів. Здавна люди, зустрічаючись, вітали одне одного: “Доброго здоров’я!” Прощаючись, говорили: “Бувайте здорові!” У цій прекрасній традиції побажання здоров’я відбилась народна доброзичливість і шанобливість. Життя людське сповнене турбот і клопотів, щоденної праці й нервових перенапружень. Але робота роботою, а свято – це свято. Українці готувалися […]...
25. Поясніть своєрідність зображення теми кохання в трагедії “Фауст’ Й. В. Гете. Охарактеризуйте образи Фауста й Маргарити Тема кохання у “Фаусті” розкривається з різних боків. Це водночас, велике щастя, величне почуття, а водночас фатальна річ, яка призводить героїню до загибелі. Кохання Фауста та Маргарити пристрасне, велике, проте воно закінчується трагічно. Фауст – це діяльна, розумна, ерудована людина. В коханні він пристрасний та емоційний. Побачивши чарівну Маргариту на вулиці, він захоплюється нею вмить. В Маргариті його привертає чистота та невинність. Ця мила дівчина, майже дитя, нагадує йому ангела. […]...
26. Романтизм у ранніх творах Т. Г. Шевченка Становлення поетичної творчості Т. Г. Шевченка може бути розглянуто як стислий взірець становлення нової української літератури, розвитку та збагачення літературної української мови. Шевченко, як усякий великий національний поет, не обмежений у творчості, він живить свою поезію світовими здобутками, будує її в руслі літературного процесу свого часу. Тому початок його творчості несе на собі відбиток могутньої літературної течії – романтизму. Характерний для романтизму жанр балади був переосмислений у перших творах Шевченка […]...
27. Невмирущість духовної краси людини Добро і зло, вірність і зрада, поетичне покликання і сіра буденщина зіткнулись у драмі-казці Лесі Українки “Лісова пісня”, яка розповідає про красу людських почуттів і згубність духовного гноблення, про необхідність збереження гармонії між людиною і природою. У ліс приходять люди, приносять свої клопоти. Голос Лукашевої сопілки пробуджує з зимового сну Мавку – “весна ніколи так ще не співала…” Дитина лісу і сільський хлопець закохуються. Перша дія – цвітіння їхнього кохання […]...
28. Фантастичне і реальне в баладі “Причинна” Т. Г. Шевченко розпочинав свій творчий шлях як поет-романтик. Для періоду романтизму в українській літературі характерним було звертання до надбань усної народної творчості. У цей час спостерігається така тенденція, як запозичення мотивів, образів фольклору, навіть переспів окремих народних жанрів. Так, в епоху романтизму почесне місце серед жанрів посідала балада. Тому, мабуть, одним із перших творів Тараса Шевченка є балада “Причинна”. Розпочинається твір зображенням буряної ночі на Дніпрі. Пейзаж тут виконує […]...
29. Твір Невмирущість рідного слова Невмирущість рідного слова Олександр Олесь – тонкий лірик і водночас поет з мужнім громадянським голосом, що гнівно засуджував реакційну політику переслідування української культури. Як справжній патріот, письменник вважав за обов’язок спрямувати силу свого таланту на захист рідного слова. Олександр Олесь утверджував думку, що, втративши рідну мову, людина зрікається і перших материних слів, і колискових пісень, і рідної землі. А якщо передаватиметься з покоління в покоління рідна мова, то і в […]...
30. Поезія й життя в баладі “Світлана” В. А. Жуковського В. А. Жуковський – відомий поет, майстер поетичного слова, тонкий знавець російської культури й фольклору. У баладі “Світлана” автор реалістично описав російський побут, народні обряди, розкрив російську душу, таку щедру, трепетну й гарячу. Життя російської людини раніше тісно була пов’язано із традиціями й обрядами. По знаменнях долі або природи коректувалося життя й діяльність однієї людини або цілої сім’ї. Раз у водохресний вечорок Дівчини ворожили… Страх перед невідомим, цікавість, бажання довідатися […]...
31. Лірична героїня в баладі “Світлана” В. А. Жуковського В. А. Жуковський – відомий поет, майстер поетичного слова, тонкий знавець російської культури й фольклору. У баладі “Світлана” автор реалистично описав російський побут, народні обряди, розкрив росіянку душу, таку більшу, щедру, трепетну й гарячу. Життя російської людини раніше тісно була пов’язана із традиціями й обрядами. По знаменнях долі або природи коректувалося життя й діяльність однієї людини або цілої сім’ї Раз у водохресний вечорок Дівчини ворожили Страх перед невідомим, цікавість, бажання […]...
32. Засудження зрадництва в баладі “Ой був у Січі старий козак” Народні пісні, думи та балади відображали події здебільшого героїчного харак­теру, підносили ідею патріотизму, оборони рідної землі. В них оспівані ратні под­виги, народна визвольна боротьба проти чужоземних нападників. У цих творах возвеличуються герої з народу, шо захищають незалежність вітчизни, їхня муж­ність і сміливість, хоробрість і безстрашність, засуджується зрадництво і боягузтво. У баладі “Ой був у Січі старий козак” розповідається про зрадника Саву Чалого: Не схотів же той Сава козакам служити, Відклонився […]...
33. Утвердження цінності людського життя в баладі Шіллера “Рукавичка” Йоган Крістоф Фрідріх Шіллер народився в Німеччині в той час, коли країна була поділена на дрібні герцогства. У кожному мало місце беззаконня герцогів. У творах Шіллера, який потерпав від подібного свавілля, порушувалась проблема деспотизму, залежності однієї людини від волі іншої, викривався цинізм тиранів. Темі людської гідності присвячено баладу “Рукавичка”. Героїня твору юна Кунігунда заради примхи ладна була пожертвувати життям лицаря Делоржа, який палко її кохав. Самозакохана дівчина навмисно кинула на […]...
34. Невмирущість духовної краси за драмою Л. Українки “Лісова пісня” Про жодну поетесу світу стільки і так не сказано й не написано, як про Лесю Українку. Різкими контрастами наповнена її творчість. Фізичний біль і душевна сила, ніжність і криза, любов і ненависть – ці антиподи стали постійними для характеристики образу української поетеси. Вона любила людей, їм віддавала всі свої сили, усе своє натхнення й волю, сподіваючись на сонячні дні. Писала про минуле і сьогочасне, а бачила майбутнє, відтворювала стародавні часи, […]...
35. Географія кохання у поезії Джона Донна Іншим виявом барокової емблематичності вже на якісно новому рівні в поезії Джона Донна є географічні образи в любовній ліриці. Цей риторичний хід зовсім не був новиною – на нього неодразово можна натрапити в драмах Шекспіра, де вони були не більше ніж словесною грою – примітно, що й тут все ще зберігається зв’язок із грою слів. Але такого частого і, певне, так своєрідно осмисленого вжитку цей хід набуває лише в поезії […]...
36. Тема кохання у романі І. О. Гончарова “Обломов” Є такий тип книг, де читач захоплюється оповіданням не з перших сторінок, а поступово. Я думаю, що “Обломов” – саме така книга. Читаючи першу частину роману, я невимовно нудьгувала й навіть не припускала, що ці лінощі Обломова приведуть його до якого-небудь піднесеного почуття. Поступово нудьга стала йти і роман захоплював мене, я читала вже з інтересом. Мені завжди подобалися книги про кохання, але у Гончарова вона отримала невідому мені інтерпретацію. […]...
37. Художні особливості народних пісень про кохання Пісенна творчість посідає чи не найголовніше й найпочесніше місце в українському фольклорі. Пісні супроводжували людину повсюди, тому саме в них найбільше відбилися характерні риси української вдачі, традиції, побут, вірування, спосіб життя. Особливе місце в пісенній спадщині українського народу належить родинно-побутовим пісням, що тематично охоплюють усі сфери родинного життя. Надзвичайно зворушливими є пісні про кохання. Так, у пісні “Місяць на небі, зіроньки сяють” показано сподівання козаченька на взаємну любов. Він чує, […]...
38. Вічна таємниця кохання Твір за “Книгою пісень” Франческо Петрарки. Минають роки, пролітають століття, а таїна кохання, вічна й незбагненна, завжди хвилюватиме, мучитиме й вимагатиме свого осмислення. Скільки поетів оспівували це почуття, а скільки ще будуть оспівувати! Серед тих, хто вже закінчив земний шлях, залишивши нащадкам свій творчий доробок, вирізняється видатний італійський поет епохи Відродження Франческо Петрарка. Саме йому належить найпоетичніша і найщиріша лірична сповідь про своє кохання, яке він проніс через усе своє […]...
39. Поетичне змалювання давньоруської минувшини у баладі Олександра Пушкіна “Пісня про віщого Олега” Колись у давнину балада була однією з головних форм розповідей про певні подій або відомих людей. Навіть про деякі історичні факти ми можемо дізнатися лише з балад, народних дум або інших подібних творів. Сама минувшина живе у них. Але й пізніше поети намагалися відтворювати дух давнини, звертаючись до старовинних поетичних форм. Так виникла літературна балада. Однією з найвідоміших літературних балад є “Пісня про віщого Олега” відомого російського поета Олександра Пушкіна, […]...
40. Утвердження в баладі Р. Бернса “Джон-Ячмінь’ віри в щасливе майбутнє народу День народження Р. Бернса на його батьківщині, в Шотландії, відзначають щороку як національне свято, бо його вірші, життєрадісні, веселі, насмішкуваті, близькі читачам і сьогодні. “Поетом народним і великим” назвав його Тарас Шевченко. Ще в ранньому дитинстві Роберта зачарували народні казки, легенди, пісні. Пізніше фольклор став основою його творчості. Один із найпопулярніших творів Р. Бернса – балада “Джон-Ячмінь”, у якій поет прославляє природу й людину, невмирущість життя. Все в природі починається […]...