Поети – як діти: душа – відкрита, почуття – до людей щирі й трохи по-дивному наївні. Вони так беззахисно йдуть до людей, так щиро промовляють рядками своїх поезій, що хочеться їх і їхнє слово захистити від буденності й бруду.
Ми кажемо: “Ліричний герой поезії…” А я не можу відокремити ліричного героя від особистості поета, бо це його думки та його переживання, що в якийсь момент стають моїми, бо торкаються душі й серця, спонукають шукати відповіді на хвилюючі й болючі питання. З рядків щоденника Шевченка, який називається “Журнал”, я довідався, що таке солдатська муштра, що таке приниження людської гідності, що таке знущання над самою суттю людини. Десь я читав і чув, що характер людини найкраще пізнається у складних моментах життя.
Доля не один раз посилала поетові таке випробування через приниження, через створення таких ситуацій, щоб стояв вибір: бути підлабузником і мати спокійне життя – чи не плазувати перед молодим, але убогим душею офіцером, і щоденно страждати від муштри, штурханів, непристойної лайки.
Постійне знущання та приниження, мені здається, могло зламати будь-кого, але не Шевченка. У чому ж сила цього чоловіка? Що йому допомагало залишатися таким непримиренним?
Читаємо рядки: “Солдаты – самое бедное, самое жалкое сословие в нашем православном отечестве. У него отнято все, чем жизнь красна: семейство, родина, свобода, – одним словом, все”. Ще один запис: “Неужели и это еще не в последний раз меня выведут на площадь, как бессловесное животное, напоказ?
Позор и унижение! Трудно, тяжело, невозможно заглушить в себе человеческое достоинство, стать на вытяжку, слушать команды и двигаться как бездушная машина. И это единственный опытом дознанный способ убивать разом тысячу себе подобных.
Гениальное изобретение! Делающее честь и христианству, и просвещению”.
Можна лише уявити і вжахнутися тому періодові життя Шевченка та ще раз переконатися в нескореності поета, який написав: “Караюсь, мучусь, але не каюсь…” І це каяття не перед Всевишнім, а не каявся поет перед поневолювачами народу, що в золоті та сріблі ходили, “пикаті, пузаті”. Шевченко виконав свою місію: показав, як треба любити свій народ і як цінувати свободу.





Related posts:
- Образ Бога у творчості Шевченка За радянських часів Шевченка представляли мало не атеїстом, який відобразив це у своїх творах, і, в основному, цитували його рядки про те, що він “проклене Бога”, коли він у відчаї звертався: Чи Бог бачить із-за хмари Наші сльози, горе? Так, ці рядки з віршів Шевченка, але ми не можемо стверджувати, що Шевченко відкидав Бога чи зневажливо ставився до віри, до християнських заповідей. Факти з його життя та багато інших творів […]...
- “Кати й жертви”. Олександр Солженицин Ім’я Олександра Солженицина, довгий час колишнє під забороною, зараз зайняло своє місце в історії російської літератури радянського періоду. В 1989 році в нашій країні був опублікований цикл добутків “Архіпелаг ГУЛАК”, аналізуючи який, можна розкрити сутність теми “Кати й жертви”. Солженицин не приховує своєї ворожості до тих радянським, партійним керівникам, а тим більше до керівників НКВД і прокуратури, які самі стали об’єктом жорстоких репресій в 1937 і 1938 роках. У першому […]...
- “Серце рвалося, сміялось, вилизало мову…” Т. Шевченко І. Вплив біографії Шевченка на його творчість. ІІ. Поезія, створена митцем далеко від рідної землі. 1. “Думи мої, думи мої…” 2. “Мені однаково, чи буду…” 3. “Ой три шляхи широкії”. ІІІ. Любов до рідної неньки України – сенс життя Т. Шевченка....
- Образ бабусі-кріпачки в повісті “Інститутка” Марко Вовчок Крім образів кріпаків-протестантів, у повісті змальована “старесенька-старесенька” бабуся-кріпачка, яка не тільки зносить і терпить всі знущання примхливої панночки, а ще й інших навчає смирення й покірності. В умовах постійного пригноблення і знущання бабуся-кріпачка змогла пронести через життя почуття власної гідності, доброту, людяність і чесність. Така риса, як терпеливість, особливо яскраво розкрита в діалозі бабусі з Устиною, коли вони разом з Прокопом прийшли попрощатися з бабусею перед його службою у війську. […]...
- Послання “І мертвим, і живим, і ненарожденним землякам моїм…” заповіт Т. Шевченка нащадкам Послання “І мертвим, і живим, і ненарожденним землякам моїм…” – заповіт Т. Шевченка нащадкам І. Викривальний характер поезії Т. Шевченка. ІІ. Пророцтво поета. 1. Упевненість у силі народу. 2. Віра в перемогу й торжество справедливості. 3. Звернення до передової інтелігенції. ІІІ. Засудження перекручень історії України. ІV. Роздуми про самобутність української культури....
- Відповіді до теми: “Рідна Україна. Світ природи” Що таке пейзаж у літературному творі? Пейзажем у літературному творі називається опис природи чи окремих явищ природи. Пейзаж може зустрічатися як у прозі, так і в поезії, і навіть у драмі у нпгляді авторських ремарок. Якщо вірш присвячений природі, він належить до окремого різновиду поезії – пейзажної лірики. Навіщо потрібен пейзаж у літературі? Пейзаж у літературі допомагає читачеві краще уявити місце дії, робить твір иекравішим та цікавішим. Крім того, пейзаж […]...
- Поема “Сон” Т. Шевченка – нищівна суспільно-політична сатира на самодержавство І. Страдницька доля Тараса Шевченка – доля багатостраждальної України. ІІ. Суспільно-політична сатира на самодержавство в поемі “Сон”. 1. Жахливий контраст між чудовим пейзажем та вакханалією кріпосництва. 2. Картина Сибіру в поемі “Сон” . 3. Столиця Російської імперії – Петербург. 4. Самодержавна система не має права на існування. ІІІ. Чого вчать нас твори Тараса Шевченка? ....
- “Деревенские русские люди” у вірші М. Некрасова “Роздуми біля парадного під’їзду” І. Народ – головний герой творів М. Некрасова. ІІ. Концентрація болю й емоцій поета у вірші “Роздуми біля парадного під’їзду”. 1. Співчуття тяжкій долі народу. 2. Заклик поета прокинутися і звільнитися від знущань і приниження. Тема народу – стара, реалії – нові. . І лише мудрі люди до кінця усвідомлюють, що безсловесність натовпу – нетривка і оманлива.)...
- Чим мені подобаються твори Т. І Шевченка Зоре моя вечірняя, Зійди над горою, Поговорим тихесенько В неволі з тобою. Читаєш ці рядки Т. Г. Шевченка, і тебе огортає сум і якась невловима туга. Так могла написати лише людина, яка зазнала багато горя й страждань у житті. Наділений поетичним талантом, Тарас Григорович виливав свої почуття та найпотаємніші думки на папір. Зокрема гіркі спогади про своє безрадісне дитинство він змалював у вірші “Якби ви знали, паничі…”: …В тім гаю, […]...
- Історична тематика у творчості Т. Шевченка Тараса Григоровича Шевченка завжди цікавила історія. Поет пишався славним минулим свого народу, вірив, що його волелюбний і незалежний характер не зломлений кріпосницькою системою. Важлива частина спадщини Кобзаря – це твори на історичну тематику: “Іван Підкова”, “Тарасова ніч”, “Гамалія”, “Гайдамаки”, “Чигрине, Чигрине” та інші. У поемі “Іван Підкова” поет відтворив боротьбу нашого народу проти султанської Туреччини, яка намагалася загарбати українські землі. Т. Шевченко славив мужність запорожців, їх сміливість, винахідливість. У поемі […]...
- Після нас – хоч потоп? …Здається – кращого немає Нічого в Бога, як Дніпро Та наша славная країна… Т. Шевченко Здається, чи справді немає? Чи не було нічого кращого за часів Шевченка, коли про Україну можна було сказати “наш тихий рай?” Моє рідне місто славиться красою. Центральні вулиці сяють чистотою, радують око сучасною архітектурою. А зверни трошки вбік, пройди іншими вулицями – контейнери, завалені сміттям, і гори сміття просто на землі! І це велике гарне […]...
- Відповіді до теми: творчість Марка Вовчка 1. Які чинники вплинули на становлення Марка Вовчка як письменниці? Марія Олександрівна Вілінська народилася на Орловщині, тобто на території Росії, але її життя склалося так, що болі українського народу стали для неї рідними. Чоловік письменниці Опанас Маркович дуже захоплювався українськими звичаями та народною творчістю. Молоде подружжя здебільшого жило в Україні. Збираючи по українських селах фольклор, Маркович брав і дружину з собою. Отже, страждання кріпаків Марія бачила на власні очі. Це […]...
- Образ жінки-трудівниці. Твір за поезією Павла Грабовського Мабуть, не вимолила мати долі своєму синові, а може, ця доля сама його вибрала, щоб провести на жертовний вогонь за страждання народу, за його приниження. Павло Грабовський належить до тих по-етів-борців, які своєю принциповістю і своїми стражданнями за світлі ідеали людства здобули велике право вчити суспільство громадянських чеснот, закликати молодь на нелегкий шлях боротьби і праці для народу. У своїй творчості поет правдиво показав тяжке становище людей, їх горе і […]...
- Моя улюблена поезія з “Кобзаря” Т. Шевченка Від виходу друком першого видання “Кобзаря” і до сьогодні про Т. Шевченка, його життя і геніальну творчість надруковано стільки книг, статей, досліджень не тільки в Україні, айв інших країнах світу, що їх навіть не перелічити. Його поезія, вірші й поеми хвилювали та хвилюють не одне покоління читачів. З поетичною спадщиною Т. Шевченка я почала знайомитися ще в дитячому садочку, потім стала читати Шевченка в школі. Вірші, поеми, балади хвилювали мене, […]...
- Дитинство – запорука майбутнього Я ще не маю уявлення про те, як буду в майбутньому ставитися до свого дитинства і що воно для мене означатиме на відстані років. Можливо, це тому, що ще не зовсім розлучився з ним, воно ще десь поруч зі мною, блукає десь, зазирає незвіданими казками уві сні, бентежить душу тим, що я дорослішаю, й дитячі казки вже не викликають у мене якогось неймовірного захоплення, як це було в дитинстві. Але […]...
- Чи можна назвати чарівника Чіполло сильною особистістю? Якими химерними часом бувають шляхи людської думки! Захоплюючись свого часу філософією Ніцше, Т. Манн зрозумів причину хибності позиції цього філософа, вчення якого стало прапором фашизму. Мораль не може бути протиставлена життю, бо вона – основа життя. Мистецтво має протистояти буденності, але не повинне нищити мораль і Бога. Саме тому письменник у новелі “Маріо і чарівник” зобразив зіткнення мистецтва і життя. Мистецтво представив публіці по-своєму чарівник Чіполло. Люди, звісно, чекали від […]...
- Тема твору: Шевченківські мотиви в поезії Василя Стуса Два різних століття. Дві не такі вже й різні долі. І одна незмінна любов, одна одвічна тема поезій, одна найдорожча для двох поетів, Т. Шевченка і В. Стуса, Батьківщина – Україна. Молився на неї великий Кобзар. Все життя було принесене їй в жертву і В. Стусом. їхні почуття до Батьківщини – це насамперед вимоглива любов, яка не прощає гріхів, похибок, вимагає бути золотом найвищої проби. Два різних століття. Дві не […]...
- Роздум за поезією “Мені тринадцятий минало” Десь далеко були і Дніпро крутоберегий, і біленькі українські хати, і вишневі сади, і звучання рідної пісні… Автобіографічні твори, безумовно, мають цінність, і несуть у собі спогади про минуле. Що глибше відображена епоха і життя людини, то більше значення матиме твір. Дитинство Т. Шевченка було типовим для вчасної кріпосницької дійсності. Тяжке, безрадісне дитинство, коли інколи траплялися радісні хвилини, відтворено поетом у поезії “Мені тринадцятий минало”. Вірш написаний у формі і […]...
- Пам’ятник Шевченкові У самому центрі Харкова знаходиться відомий на все місто сад імені Тараса Шевченка. І звичайно ж, окрасою саду є пам’ятник Тарасові Григоровичу Шевченку. Відкрито пам’ятник 24 березня 1935 року. Уважно розглядаючи знайому прекрасну споруду, щоразу відкриваєш для себе щось нове й захоплюєшся витвором талановитого архітектора І. Лангбарда і прекрасного скульптора М. Манізера. Сам пам’ятник складається з кількох скульптурних груп, що серпантином піднімаються з низу догори по тригранному пілону, і завершується […]...
- Тарас-пастух Перед нами картина І. С. Їжакевича “Тарас-пастух”. Видатний митець присвятив багато творів зображенню визначних постатей української культури. Але найбільша кількість із них – про Т. Г. Шевченка. Художник зобразив малого пастуха в момент, коли той, забувши про все на світі, щось записує в саморобну книжечку. Хлопчик не звертає уваги на овець, що пасуться самі по собі. Нам відомо, що Тарас – нещасливий сирота та ще й кріпак у пана. Подерта […]...
- “Іntermezzo” – вершина майстерності М. Коцюбинського у жанрі новели “Іntermezzo” М. Коцюбинського критики називають ліричним оповіданням. І це дуже влучна і справедлива характеристика. Адже у цьому творі письменник розкрив свою душу, висловив думки, почуття, які мучили його – свідка революційних і післяреволюційних подій 1905-1908 років. Жанр новели найбільше підходить для вираження найзаповітнішого, найболючішого. Твір побудований як лірична сповідь автора, який страшенно втомився від жорстокого світу зла. Щодня йому доводиться зустрічатися з типовими для часів реакції явищами: катуванням і розстрілом […]...
- “Колись почнеться доба волі” Ім’я Тараса Григоровича Шевченка невіддільно пов’язано з Україною. Україна – це Шевченко. Шевченко – це Україна. У ньому наша історія, наші мрії, наша надія. Шевченко був справжнім народним співцем, бо з дитинства знав і любив простий український народ, знав його страждання, бо сам їх пережив. Через усе життя проніс великий Кобзар палку любов до рідної землі, до неньки – України, у своїх творах нагадував людям про минулу славу України. Доля […]...
- Феномен Шевченка На хвилі історичних припливів і відпливів Тарас Шевченко то приходить до нас, як велике сонце; то віддаляється, як далека зірка, від якої залишається сама назва. Удаюсь до цього космічного порівняння не задля звеличення. У нашому мікросвіті справді живе макросвіт. На нас діють його закони, навколо нас витають, нас будять і опромінюють вічні супутники – носії Духу. Істину вчення Григорія Сковороди про єдність трьох світів – мікросвіту, макросвіту і світу Біблії […]...
- Жіночі образи у творчості Тараса Шевченка Сучасну українську культуру важко уявити без творчої спадщини Кобзаря – великого українського поета Тараса Григоровича Шевченка. Саме він перетворив українську літературу на явище всесвітньої літератури. У його творчості найвиразніше проявилося те, що потім стало важливим, провідним для передових українських письменників другої половини XІX – початку XX століть – народність і реалізм. Творчий геній дозволив Кобзареві залишити нащадкам не тільки літературні твори найвищого гатунку, а й значний доробок живописних і графічних […]...
- Чи може визначати життєву позицію приклад батьків і дідів Коли я згадую період життя Т. Г. Шевченка у Новопетровському форті, у моїй уяві постають кадри фільму С. Бондарчука “Тарас Шевченко”. Переді мною постає зосереджене обличчя поета, гнівний, проникливий погляд його очей, насуплені брови, міцно стиснуті вуста, коли він бачить знущання над солдатами-рекрутами. Невеселі думки обгортають поета, коли він дивиться на голодних казахських дітей. В погляді його поєднуються біль і ласка, турбота і переживання за їх долю. Шевченко чим може […]...
- Моє особисте ставлення до теорії граничних навантажень Теорія граничних навантажень видалася мені доволі цікавою, але не більше. Така собі “книга рекордів Гіннеса”, де кілька сотень чи тисяч фанатів намагаються перевершити самого Бога. Чому “Не більше”? По-перше, мені взагалі ненависний фанатизм у будь-яких його проявах – релігійному чи інтелектуальному, національному чи спортивному, оскільки, на моє глибоке переконання, він ніколи і нікого до добра ще не приводив. А в даних випадках з Отто Шмідтом і Генрі Боклем ми маємо […]...
- Малий гайдамака Тарас Шевченко – геніальний син українського народу. Крізь усе своє життя він проніс боротьбу проти пригноблення людей, проти знущання, намагався захистити знедолених людей. Почалось це ще з дитинства. Він народився у сім’ї кріпака. Поки родина працює, малий Тарас потроху знайомиться зі світом. Гуляє в полі, у лісі, усе йому цікаво, все хочеться зрозуміти. Одного разу він дуже налякав рідних, коли не повернувся увечері додому. Малий Тарас заблукав, на щастя, йому […]...
- Літературознавці про значення творчості Шевченка Літературознавці про значення творчості Шевченка Тараса Шевченка не випадково визнано фундатором нової українсь кої літератури. Хоча деякі тенденції її розвитку вже можна було побачити в окремих творах деяких письменників, саме Шевченко перетворив українську літературу на явище літератури всесвітньої, його творчий геній ніби подолав звичні кордони. Саме в його творчості найповніше розвинулися засади, що згодом стали провідними для передових україн-ських письменників другої половини ХІХ – початку ХХ століть: народність і реалізм, […]...
- “Кати і жертви” Ім’я Олександра Солженіцина, яке довгий час було під забороною, зараз посіло своє місце в історії сучасної російської літератури. У 1989 році в нашій країні був опублікований цикл творів “Архіпелаг ГУЛАГ”, аналізуючи який, можна розкрити сутність теми “Кати і жертви”. Солженіцин не приховує своєї ворожості до тих радянських, партійних керівників, а тим більше до керівних робітників НКВС і прокуратури, які згодом самі стали об’єктом жорстоких репресій у 1937 і 1938 роках. […]...
- Що приваблює мене в Робінзоні Крузо? Вже декілька століть юні і дорослі читачі захоплюються історією Робінзона Крузо. Чим же приваблює сучасних людей цей герой? На мою думку, – вмінням не тільки виживати, а й жити в екстремальних умовах. Для цього потрібні такі риси характеру: винахідливість, працелюбність, цілеспрямованість, старанність, наполегливість, хоробрість, сила волі і, безумовно, оптимізм. Робінзон Крузо вижив тому, що відчув усім серцем природу і злився з нею, а не підкорював, не нищив її. Тому такими […]...
- Інститутка Марка Вовчка перша українська реалістична повість Повість Марка Вовчка “Інститутка” була першим великим твором, у якому показано антагонізм між кріпаками і кріпосниками, стихійний протест проти жорстокості та сваволі панства, засуджувалося кріпацтво як велике соціальне зло. Розпочала письменниця роботу над повістю в Немирові на основі спостережень життя у панських маєтках. Змалювала вона повновладну поміщицю і повністю залежних від її волі кріпаків. Марко Вовчок правдиво показала їхнє життя, їхнє підневільне, безправне становище. “Сидимо було день при дні у […]...
- Пантелеймон Куліш і Тарас Шевченко “Із сотні українців, може, один пам’ятає славу прадідів, занехаявши їхні звичаї і обряди, не вивчаючи своєї історії. А це національна зрада…” – писав Пантелеймон Куліш. Погляди Куліша та Шевченка не завжди збігались. Але й Куліш, і Шевченко мали спільну мету, спільну мрію. Вони хотіли бачити Україну незалежною політично та духовно, український народ – щасливим і національно свідомим, а українську культуру – самобутньою. Шевченко був категоричним та непримиренним до царату, до […]...
- Місце і роль Бога у творчості Шевченка Про що б не розповідав, що б не описував, до якої б теми не звертався поет, він не забуває Бога, має Бога в душі і серці. Бог для Тараса Шевченка – то велика і найцінніша духовна сила. Без неї не можна ні жити, ні творити, ні боротися. Наприклад, багато разів герой твору “Єретик” Іван Гус звертається до Бога, відчуваючи в ньому силу, без котрої не обійтися ні йому, ні народові. […]...
- “Микола Джеря” і головний герой твору. Стисло Найбільшим творчим досягненням письменника-реаліста є його повість “Микола Джеря” . Персонажі твору поділяються на два ворожі табори: селян-кріпаків та представників панівного класу. Головний герой твору – Микола Джеря. Він любить волю і не може змиритися з рабством, зносити знущання і приниження. З гуртом селян він утікає від пана на сахарні, сподіваючись, що знайде там краще життя. Тяжкі поневіряння випали на долю Миколи… Багато років шукає він правду, але так і […]...
- Тарас Шевченко у творчості Б. Лепкого Краса рідного Поділля, його пахощі й барви, а ще людська недоля і страждання ввійшли до серця Богдана Лепкого і залишилися там назавжди: Колисав мою колиску Крик неволеного люду І – так в серце вколисався, Що до смерті не забуду. У світосприйняття Лепкого Шевченко увійшов у ранньому дитинстві. Домашній учитель Дмитро Бахталовський знайомив хлопчика з літературними творами Тараса Шевченка. Тож не випадково у творчому доробку поета з’являється цикл віршів під назвою […]...
- Підтвердьте або спростуйте думку, що час не має влади над коханням Я підтримую думку, що кохання непідвладне часу. Це почуття, яке ушляхетнює людину, робить її доброю, лагідною, життєрадісною. Мабуть, на світі немає людини, яка була б байдужою до цієї теми. Як на мене, то саме кохання є рушієм життя, бо всі безумства й усі благородні пориви людина звершує в пориві кохання. Напевно, немає письменників, які не оспівували б кохання. Згадую безсмертного Тараса Шевченка, його балади “Тополя”, “Катерина”, прекрасні, хоч і трагічні, […]...
- Твір: Прометей – символічний образ нескореного народу за поемою “Кавказ” Т. Шевченка Скільки довелося витримати українському народові, скільки поневірянь та знущань випало на його долю! Але, виявляється, усі народи були в такому становищі. Російський царизм позбавив їх волі. І були тоді народи подібні до прикутого Прометея, який, бувши фізично в к данах, душею ніколи не скорявся, бо не знав нічого кращого, ніж воля, ніж щастя людей. За горами гори, хмарою повиті, Засіяні горем, кровію политі. Над цими горами ще й зараз, мабуть, […]...
- Іду душею до Тараса Іду душею до Тараса Учителю, стою перед тобою, Малий, вчарований до німоти. Хто ще умів любити так, як ти, Хто кликати умів ще так до бою, Кого ще так боялися кати! Так звучить вірш Дмитра Павличка “До Франка”, але ці слова відтворюють і моє ставлення до Т. Г. Шевченка. Справді, як можна не захоплюватися ним, не схилятися перед його стражданнями і його мужністю! Він був сонцем нашої поезії, символом високого […]...
- Доля української жінки. Твір-опис за картиною Т. Г. Шевченка “Катерина” У нашій квартирі висить картина Т. Г. Шевченка “Катерина”. Мій батько – учитель української літератури – дуже любить цю картину. Він каже, що шевченківська Катерина нагадує йому Україну, утілену в живий образ. Т. Г. Шевченко був не тільки поетом. Він почав свою творчу діяльність як художник. Він закінчив Петербурзьку Академію та намалював багато відомих картин. Поетичний дар пробудився в нього трохи пізніше. Трагічна доля української жінки завжди турбувала Шевченка. Ще […]...
- Висміювання підлабузництва та чиношанування в оповіданні “Товстий і тонкий” Геніальний російський письменник-новеліст А. Чехов на кількох сторінках короткого оповідання змалював картину цілого соціального явища. Сюжет оповідання “Товстий і тонкий” дуже простий: на вокзалі зустрілися двоє шкільних приятелів, які не бачилися багато років. Один із них був товстий. Він щойно побував у ресторані, і “його губи лисніли від масла, мов стиглі вишні. Пахло від нього хересом і флердоранжем”. Другий був тонкий, він “зійшов з вагона і був нав’ючений чемоданами, клунками […]...
- Головний герой поеми “Мертві душі” Павло Іванович Чичиков
- Порівняльна характеристика Устини і панночки за повістю Марка Вовчка “Інститутка”
Categories: Твори з літератури