Неоднозначність символістських текстів у Малларме

Related posts:

1. Стефан Малларме – славетний син французькою символізму Стефан Малларме – представник французького символізму. На його думку, мистецтво – це своєрідна релігія, яка вимагає від поета самовідданості і служіння. Малларме вірив, що тільки вибрані люди здатні розуміти прекрасне. Взірцем для наслідування для нього були старовинні езотеричні тексти містків або єгипетські ієрогліфи. Такий підхід до написання літературних текстів називався герметизмом. Саме таку герметичну поезію, тільки для втаємннченнх, і намагався створити Малларме. Це поетичні твоир “Вікна”, “Блакить”, “Квіти”, “Морський вітерець”, […]...
2. Вірш Малларме “Видіння” С. Малларме захоплювався картинами імпресіоністів і у своїй творчості, особливо в ранній її період, у 1860-ті роки. Так само, як Бодлер, Верлен, він близький до імпресіоністичного сприйняття дійсності, змальовує ліричного героя своїх віршів як тілесну істоту. Світ розкривається через зорові, слухові, смакові та інші відчуття. Послухаємо вірш “Видіння”, написаний у 1863 році. В осмуті місяць зблиск. Ридали серафими, Серед безмовності, над квітками хисткими Стискаючи смички, і линув з віолін Музики […]...
3. Славетний син французького символізму творчість Малларме Французький поет, один з провідних теоретиків символізму. Творчий доробок поета – елітарна поезія з досить витонченою ускладненою символікою, поетична проза, есе. Ж. П. Сартр стосовно самобутності поезії Малларме писав, що в його віршах “нічого немає, крім матерії, вічного бурління буття, що саме по собі виростає і саме себе заперечує”. Рання творчість Малларме тісно пов’язана зі школою поетів-парнасців, які проголошували витонченість, красу, пластику, досконалу форму вірша; ліричному героєві притаманні бунтівливість, дух […]...
4. Стефан Малларме вмер: серце наше охоплене сумом Зацікавила мене також і стаття французького письменника Андре Жида “Стефан Малларме”, написана 1898 року. Ось її початок: ” Стефан Малларме вмер – серце наше охоплене сумом. Як міг би я сьогодні говорити про що-небудь інше? Його творіння вкривають автора славою неголосною, але чистою; все тут відзначено красою, яка не знає суму і навіть просто людського хвилювання; вже зараз вони наділені спокоєм і безсмертною ясністю; це і є слава, – прекрасна, […]...
5. Вірш С. Малларме “Віяло “ Так немов заради мови В небі луни розтятись Кинувши свій дім чудовий Вірш майбутній рине ввись Змах крила серед покою Віяло неначе тінь Бо здається за тобою Зблисла дзеркала глибінь Чисте Хай би вік воно ясніло У твоїх долонях мила. Цей вірш датується 1891 роком і присвячений Марії Малларме, дружині поета. Віяло дружини стає імпульсом для поетичних міркувань ліричного героя. Образ віяла створюється не в предметних деталях, а через враження […]...
6. “Тремтіння вічного” в поезії Стефана Малларме Є лише Краса. А в неї тільки одне досконале вираження – Поезія. Все інше брехня”. Ці слова видатного французького поета XІX століття Стефана Малларме відображають все його життя, присвячене тільки одному – служінню його величності Слову. Сам поет вважав своє життя буденним, звичайним: “Ось і все моє життя, позбавлене цікавих історій, котрі смакують масові газети, роблячи з мене великого оригінала: я вдивляюсь – і нічого не бачу, крім повсякденних справ, […]...
7. Колективне складання текстів описів художнього та офіційно-ділового стилів Моя кімната. Опис в офіційно-діловому стилі. Кімната, у якій я вчу уроки, велика, квадратна. Біля вікна стоїть стіл. За дверима стоїть шафа, а біля стіни – ліжко. Над ліжком висить картина. Опис у художньому стилі. Кімната, у якій я вчу уроки, велика, простора і світла. Біля вікна стоїть стіл. Він накритий білою скатертиною. На столі – ваза з польовими квітами. За дверима стоїть дерев’яна шафа, а біля стіни – моє […]...
8. Примірник книги Малларме “Полудень Фавна” Завдання митця полягає в тому, щоб, викликаючи предмет в своїй уяві, передати стан душі, або навпаки, вибрати той чи інший предмет і шляхом його повільного розгадування розкрити стан душі. Я винаходжу мову, яка б грунтувалася на цілковито новій поетиці: потрібно малювати не річ, а створюваний нею ефект. Вірш у цьому випадку не повинен складатися зі слів, але з намірів, і всі слова безсилі перед враженнями, вони споріднені музиці. Займаються метафізикою, […]...
9. Неоднозначність оцінки образу Чіпки за романом Панаса Мирного Олесь Гончар так сказав про особистість Панаса Мирного: “Цілеспрямована, зігріта глибокою любов’ю до народу, творчість письменника найвірогідніше від усього засвідчує, чим жила ця людина – суворий літописець епохи”. Дійсно, великий митець прагнув до останку бути корисним Україні, передаючи літературним персонажам свої найпалкіші почування та найпекучіші болі. Одним з таких персонажів, що увійшов в українську літературу, є Чіпка, головний герой роману “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”. Його внутрішній світ, складний […]...
10. Неоднозначність образу Галілея у драмі Б. Брехта “Життя Галілея” Одною з провідних рис Відродження Гегель називав “пробудження самотності духу”. А історик тих часів Леон Леруа зазначав: “Ніколи в минулому не було століття, коли б культура й вільне мистецтво досягли такої досконалості, як тепер “. Хоча п’єса Б. Брехта і була написана у XX ст., проте дух цієї епохи сповна позначився на образі такої непересічної особи, як Галілео Галілей. Астрономічні відкриття цієї геніальної людини розхвилювали уяву його сучасників та намітили […]...
11. Неоднозначність образу Гобсека Повість “Гобсек” займає особливе місце серед інших творів Оноре Бальзака першої половини 30-х років. Це один із найвидатніших творів письменника. Центральний образ твору – лихвар Гобсек. Біографія Гобсека, яку Бальзак вводить в оповідь, розкриває життєву основу його філософії. Філософія Гобсека – своєрідний підсумок його особистого життєвого шляху. Він був моряком, морським торговцем, об’їхав увесь світ, бачив далекі та екзотичні країни. Його розвинута свідомість, не властива йому з дитинства, пояснюється тим, […]...
12. Неоднозначність оцінки образу Чіпки Олесь Гончар так сказав про особистість Панаса Мирного: “Цілеспрямована, зігріта глибокою любов’ю до народу, творчість письменника найвірогідніше від усього засвідчує, чим жила ця людина – суворий літописець епохи”. Дійсно, великий митець прагнув до останку бути корисним Україні, передаючи літературним персонажам свої найпалкіші почування та найпекучіші болі. Одним з таких персонажів, що увійшов в українську літературу, є Чіпка, головний герой роману “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”. Його внутрішній світ, складний […]...
13. Неоднозначність образу України у творчості Маланка Головна тема поезій Євгена Маланюка – Батьківщина. Україна, проблема її державності в минулому, сучасному й майбутньому. Для поета, який народився і виріс серед безмежжя херсонських степів, образ рідної Вітчизни постає як символ степової Еллади. Змальовуючи його, Євген Маланюк виражає широку гаму почуттів: від захвату й болю за втраченим раєм рідної домівки, рідної землі до обурення і навіть гіркої зневіри. У них рядках – синівські почуття справжнього патріота, який вболіває за […]...
14. Складність і неоднозначність характеру інтелігента Степана Радченка, головного героя роману В. Підмогильного “Місто” В. ПІДМОГИЛЬНИЙ 11 КЛАС УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 1920-1930-Х РОКІВ. ПРОЗА В. ПІДМОГИЛЬНИЙ Складність і неоднозначність характеру інтелігента Степана Радченка, головного героя роману В. Підмогильного “Місто” Роман В, Підмогильного “Місто” з’явився у Харкові 1928 року. Це перший урбаністичний роман в українській літературі, який відрізнявся від уже відомих зразків проблематикою, новими героями, манерою оповіді. Хоча розповідь у творі ведеться від третьої особи, але світ ми бачимо таким, яким його сприймає головний герой Степан Радченко. Тому […]...
15. Відповіді до теми: “Французька поезія другої половини XІX ст.” 1. Що вказує на те, що творчість Бодлера поєднує риси пізнього романтизму і сим­волізму, який народжується? Бодлер не збігався зі своїм часом у його головних напрямах. Він яскраво вті­лив риси перехідного періоду – межі XІX-XX ст. Це був час, коли змінювали­ся історичні шляхи не тільки французької, а й усієї європейської поезії. Головна сфера експерименту для Бодлера – не поетична форма, а поетична думка. Саме тут здійснюється той перехід від аналізу […]...
16. “Я без тебе нічого не зможу, наче птиця без крил”. Образ України в творчості Василя Симоненка І. “Я – українець. Оце і вся моя біографія”. ІІ. Оспівування любові до України у поезіях Василя Симоненка. 1. Синівська розмова з Батьківщиною у поезії “Україно, п’ю твої зіниці…” 2. Вияв високої любові до України у поезії “Лебеді материнства”. 3. Найважливіше для поета – доля України. Сила поезій В. Симоненка....
17. Образ України у творчості неокласиків Однією з провідних у поезії неокласиків є проблема буття України, починаючи з князівських часів і до сучасності. Потреба осмислення національної історії була викликана культурним відродженням 1920-х років. Неокласики були його активними учасниками. Відчуття загальнонаціональних перспектив життя народу в цілому у неокласиків масштабніше, ніж у інших їхніх сучасників. Стрижнем естетичної програми неокласиків стало гасло “До джерел!” Таку назву мала книжка літературно-критичних статей Миколи Зорова, яка вийшла 1926 року. Цей заклик визначав […]...
18. Михайло Драй-Хмара Поет і перекладач, учений і педагог, Михайло Драй-Хмара народився 28 вересня 1889 р. в с. Малі Канівці на Черкащині в родині козацького походження. Рано залишився без матері, теплі спогади про неї зігріватимуть його душу і виллються пізніше в зворушливі поетичні рядки. Батько подбав про те, щоб дати синові хорошу освіту, і спочатку Михайло навчався у Золотоноші, потім у Черкаській гімназії. 1906 р. юнак вступає до Колегії Павла Галагана в Києві, […]...
19. Володимир Підпалий Запросини У холодному небі Золотий човен Із хмари на хмару, На хмару із хмари – І на місці… Я розкажу тобі таке, про що знаємо лише я та ніч… Там, Де три гори зійшлися, Там, Де три ріки злилися, Там, Де три шляхи зв’язалися, Стоїть хатка. А в тій хатці За трьома замками, За трьома дверима, У якомусь із трьох кутків – Золоті весла… А в холодному небі Золотий човен із […]...
20. Славетний син французького символізму У молоді роки Стефан Малларме. як і інші символісти, захоплюється творчістю Бодлера, потім читає твори Леконта де Ліли, Банвіля і Готьє. Малларме починає писати самостійно і у своїх перших творах перевагу віддає парнаському об’єктивізму і вишуканості. На його думку, мистецтво – це щось священне, своєрідна нова релігія, яка вимагає від поета самовідданості і служіння. Малларме вірив, що тільки обрані люди здатні розуміти прекрасне. Взірцем для наслідування для нього були сгаровинні […]...
21. Незвична колискова Ні в кого не викликає сумніву те, що Василь Симоненко, стільки років незас лужено забутий своїми співвітчизниками, мав талант надзвичайної сили, був людиною неординарною, поетом, вірші якого вражають своєю красою, силою почуттів, глибиною думки і світосприйняття. Хіба не є дивним, що хлопець із полтавського села зміг стати поетом, творами якого захоплюються люди різного віку, соціальної приналежності, різної освіти? Він залишив після себе величезний скарб – твори, пройняті любов’ю до всього […]...
22. Мої враження від поезії В. Симоненка “Лебеді материнства” Василь Симоненко – тонкий, ніжний лірик… Я з великим задоволенням читаю його поезії, кожного разу відкриваю в них щось нове, цікаве, змістовне, що приносить радість та душевний спокій. Та є в нього незвичайна, яскрава, глибока за змістом і неповторна за формою поезія “Лебеді материнства”. Читаєш її й серце наповнюється любов’ю і ніжністю. Можна з певністю твердити, що цей поетичний шедевр Василя Симоненка, найпопулярніший серед читацького загалу, здобувся на любов і […]...
23. “Основні мотиви лірики м. Зерова” Сучасникам в історії української літератури відкриваються все нові й нові імена інтелігентів-літераторів, справжніх патріо­тів своєї землі. Вони йдуть до нас із небуття й переходять у без­смертя. Серед багатьох таких імен – ім’я Миколи Зерова, батька українського неокласицизму. Творча спадщина Зерова значна й багатогранна: він залишив нам вірші, написані в різних жанрах, поетичні переклади, анто­логії, літературно-критичні наукові статті тощо. Творча діяль­ність М. Зерова розпочалась з перекладів. “Закоханий у вроду слів”, – […]...
24. Українська родинна педагогіка у повісті М. Стельмаха “Гуси-лебеді летять” Мене дуже вразила повість Михайла Стельмаха “Гуси-лебеді летять” своїм казковим світом, народною мудрістю і багато що вперше відкрила для мене, примусила замислитися над споконвічними цінностями мого народу. Через показ культу матері, праці, рідного слова вона відкриває секрети української родинної педагогіки, яка вкладає саме у ті “гуси-лебеді” душі дитини. Матір’ю прищеплюється Михайлику святе ставлення до землі, оранки, сівби, до дерев, насіння. Своїм прикладом вона навчає сина довіряти землі свої болі і […]...
25. Відповіді до теми: повість М. Стельмаха “Гуси-лебеді летять…” Про події яких років розповідає М. Стельмах у повісті “Гуси-лебеді летять…” ? Повість М. Стельмаха “Гуси-лебеді летять…” – автобіографічна. В основу її лягли спогади Михайлика про своє дитинство, що минуло в подільському селі у двадцяті роки. Від чийого імені ведеться оповідь? Оповідь ведеться від імені сільського хлопчика Михайлика, в якому ми впіз­наємо самого письменника. Розкажіть, як Михайлик уперше в житті виявив милосердя. Як до цього поста­вилася його мати? До села, […]...
26. Людина й природа в “Кримських сонетах” Адама Міцкевича Потрапивши на чуджу землю, спостерігаючи багатства чужої йому природи, Адам Міцкевич зумів зберегти в уяві вроду Рідної землі, яка підсвідомо проявляється в сутності єства ліричного героя його “Кримських сонетів”: Я так напружив слух, що вчув би в цій землі Й голос із Литви. “Кримські сонети” – особливі твори за своїм звучанням і глибиною думки, за мелодійністю й тематичною розмаїтістю. Смороду уособлюють внутрішній порив автора до рідної землі, від якої він […]...
27. ЛЕБЕДІ МАТЕРИНСТВА – ВАСИЛЬ СИМОНЕНКО – ЛІТЕРАТУРА XX ст 11 клас ЛІТЕРАТУРА XX ст. ВАСИЛЬ СИМОНЕНКО ЛЕБЕДІ МАТЕРИНСТВА Мріють крилами з туману лебеді рожеві, Сиплють ночі у лимани зорі сургучеві. Заглядає в шибку казка сивими очима, Материнська добра ласка в неї за плечима. Ой біжи, біжи, досадо, не вертай до хати, Не пущу тебе колиску синову гойдати. Припливайте до колиски, лебеді, як мрії, Опустіться, тихі зорі, синові під вії. Темряву тривожили криками півні, Танцювали лебеді в хаті на стіні. […]...
28. Хмари – твір-опис явища природи Хмари є зваженим продуктом конденсації водяної пари в атмосфері, складаються вони із дрібних крапель води, кристалів льоду, які називаються хмарними елементами. Як утворяться хмари? Хмари утворяться на земній поверхні, коли теплий і рясно насичений вологою повітря починає підніматися в небо й при зниженні температури повітря, на певній висоті, він остигає. При низькому температурному режимі водяна пара перетворюється в крижані кристали або краплі води із чого, властиво, і складається хмара або […]...
29. Твір Стародавні уявлення і вірування нашого народу у повісті Михайла Стельмаха “Гуси-лебеді летять…” Стародавні уявлення і вірування нашого народу у повісті Михайла Стельмаха “Гуси-лебеді летять…” Чарівною казкою дитинства здається нам повість М. Стельмаха “Гуси-лебеді летять…”, неначе вона народилася з народних оповідань, повних чаклунства і дива. Письменник в образі Михайлика показав себе, власні дитячі роки, враження, відкриття і витоки свого мистецького натхнення. Він знайомить нас з багатьма чудовими героями, але, на мій погляд, головним героєм є дивний світ природи, ті “гуси-лебеді” душі, які вона […]...
30. Основні літературні організації, угрупування 1920-х років ХХ ст. Символістські групи Символізм – одна із сти­льових течій модернізму, що виникла в останній третині ХІХ ст. у Франції спочатку в поезії, а згодом поширилася на живопис і театр, уплинувши на європейську й американську літературу ХХ ст. Замість традиційного образу символісти прагнули вира­зити індивідуальний емоційний досвід за допомогою символізо­ваної мови, зокрема символу. Вони заглиблювалися у внутріш­ній, ірраціональний світ, прагнучи передати таємницю існування людського “Я” за допомогою індивідуального вживання мета­фор й образів-символів. Важливу роль […]...
31. Творчі джерела поезії Василя Симоненка Василь Симоненко. Поет-“шістдесятник”. Недовгим був його життєвий і творчий шлях, та його поезію знають як у нашій країні, так і за її межами. І сьогодні поезії В. Симоненка хвилюють людські серця, кличуть до дружби, праці, закликають до боротьби. Поетична творчість В. Симоненка живилася джерелами народного життя, піснями, скорботою і радостями простих людей, любов’ю до рідного краю. Враження дитинства, повоєнні труднощі навіяли поезії “Ніч”, “Баба Онися”, “Жорна”. У вірші “Жорна” автор […]...
32. Крила Костенко Ліна А й правда, крилатим грунту не треба. Землі немає, то буде небо. Немає поля, то буде воля. Немає пари, то будуть хмари. У цьому правда пташина… А що ж людина? Живе на землі. Сама не літає. А крила має. А крила має! Вони, ті крила, не з пуху – пір’я, А з правди, чесноти і довір’я. У кого – з вірності у коханні. У кого – з вічного поривання. У […]...
33. Автобіографічність повісті М. Стельмаха “Гуси-лебеді летять…” Повість Михайла Стельмаха “Гуси-лебеді летять…” є автобіографічною. В основу твору лягли спогади письменника про власне дитинство. Сама розпо­відь ведеться від імені сільського хлопчика Михайлика, в якому неважко впізна­ти автора повісті. Цікаво розповідає М. Стельмах про зимові ігри дітлахів, колядки і щедрівки. Згадує, як проводжали і зустрічали плугатарів. “А яка то була радість, коли орач виймав тобі з торби шматок причерствілого хліба і казав, що він од зайця! Це був найкращий […]...
34. Основні мотиви лірики Василя Симоненка В. А. Симоненко – поет прекрасної, але трагічної долі. Він прагнув сказати правду про свій час і про себе, розвінчати добу сталінського культу, відродити загальнолюдські моральні й духовні цінності. Його творчість була теплим подихом вітру після важкої крижаної зими, першою ластівкою, що, на жаль, не принесла з собою весни. В. Симоненко був до безтями закоханий у життя і поезію. Він залишив нам неоціненний духовний скарб: збірки “Тиша і грім”, “Земне […]...
35. Вічна пісня дитинства за повістю М. Стельмаха “Гуси-лебеді летять” Розміщено від Tvіr в Суббота 29 мая Михайло Стельмах – цікавий, самобутній, талановитий письменник. Один з видатних і вдумливих художників слова. Він одночасно поет і прозаїк, драматург і фольклорист, публіцист і кіносценарист. Одним із кращих автобіографічних творів української літератури XX столітт) є повість “Гуси-лебеді летять”. В її основу лягли спогади майбутнього письменника про своє дитинство, що минуло в подільському селі. Тому й розповідь ведеться від імені сільського хлопчика Михайлика. Над […]...
36. Основні естетичні принципи та поетичне новаторство символістів Символізм – напрям у європейському мистецтві 1870-х-1910-х років зосереджений переважно на художньому зображенні за допомогою символу тобто знака, багатозначно алегоричного і логічно суперечливого образу. Символізм пов’язаний з ідеалістичним світосприйняттям з культом індивідуалізму і повної свободи особистості, з уявленням про те що мистецтво вище, ніж “вульгарна” реальність. Напрям цей поширився у всій Європі й проникає у живопис та інші види мистецтва, особливо – музику. Отже першими на шлях символізму стали французькі […]...
37. “Про неясне говорили неясно” На зламі двох століть, двох епох людство завжди охоплює занепокоєння: хтось очікує кінця світу, хтось – змін на краще. Це занепокоєння й очікування часом спричинює кардинальні зміни світогляду “порубіжних” людей, появу нових ідеалів, нових ідей, нових способів художнього відтворення дійсності. Такі зміни, наприклад, відбулися у французькій літературі на зламі ХІХ-ХХ ст. “Усі боги загинули”, – так позначив цей злам у відомому афоризмі Фрідріх Ніцше. Класичним варіантом мистецтва перехідної епохи став […]...
38. Образ матерї в сучасній поезії Світ кожного поета починається з матері. Коли ж поетове слово – “від Бога”, образ матері стає домінуючим, набував символічного значення, підноситься до узагальненого образу матері-Батьківщини. Вершин худож­ньої майстерності цей образ сягнув в поезії, Т. Шевченка, І. Франка, О. Довженка. Осанну матері проспі-вали П. Тичина і М. Рильський, В. Сосюра та І. Драч, Д. Павличко і В. Стус. Всенародну любов здобула поезія А. Малишка “Пісня про рушник” , написана в 1959 […]...
39. “Лебеді материнства” – материнський заповіт на всі віки Зі згадок сучасників про поета та з чорнових варіантів його творів ми знаємо, що Василь Симоненко над кожним словом своєї поезії працював багато та уважно, він багато разів переробляв, виправляв, доповнював написане, добирав якнайточніші слова, необхідний ритмічний малюнок поезій. Коли я вперше дізнався з науково-критичної літератури про таку манеру письма Василя Симоненко, я був щиро вражений: його поезії настільки легкі, що читаються, як кажуть, на одному диханні: одразу складається відчуття, […]...
40. Останній прозовий твір Нерваля “Орелія” Останній прозовий твір Нерваля “Орелія” був написаний за кілька місяців до його смерті. Задум і зміст цього твору пов’язаний з душевною хворобою, якою страждав письменник. Перший її приступ стався в 1841 p., потім вони неодноразово повторювалися, проте після них розумові й творчі сили Нерваля поновлювалися. Душевна хвороба є фактом не тільки його біографії, а й творчості, з нею французькі дослідники пов’язують своєрідний характер його пізніх творів, їхню “загадковість”. Але ця […]...