Як багато вже сказано про наших домашніх улюбленців – котів, собак, птахів і хом’яків, та все марно. Бо кожного разу, зустрічаючись із випадками людської зради і жорстокості, відчуваєш: про це не можна мовчати. Людина завжди прагнула до спілкування із живою природою, адже так мало для цього залишилося можливостей у місті. Тому іі заводимо собі щось живе.
Хай радує пас, коли приходимо додому, знервовані, стомлені тривогами і ритмами сучасного міста. Справді, так багато радості дарує нам собака, що радісно качається у пухнастому снігу або осінньому листі! Так втішно спостерігати за грою кумедного кошеняти або вальяжністю величного красеня – кота.
Як весело слухати цвірінькання пташок! Але прагнучи радості для себе, чи завжди ми пам’ятаємо про відповідальність перед тими, кого приручили? Адже наші тварини залежні від нас.
Залежні фізично, емоційно. А значить, вони беззахисні перед нами – перед нашою нерозважливістю, легковажністю, а часом і зрадою. Тварини рідко зраджують нас, а як чинимо ми? Здається інколи, що нам, зарозумілим представникам людського роду, вінцеві творіння, не завадило б повчитися шляхетності і розумності у тварин.
Звичайна кішка навряд чи щось чула про моральні обов’язки, але вона при потребі вигодує не тільки своїх малят, а й цуценят, наприклад, бо жива природа існує за давнім законом виживання: піклуйся про малят, не кривдь їх, дай їм вирости, бо скінчиться життя. Ви бачили коли-небудь, щоб дорослий собака ображав щеня? У тваринному світі ніби прийнято негласний закон: малих не ображай, будь до них поблажливим, адже вони ще малі. Чи завжди й ми так ставимося до навколишнього світу, один до одного?
Розумне ставлення до свого здоров’я, до життя – ось чому вчить спостереження за тваринами. Тим більше ми, люди, повинні відчувати, що тварина – це жива істота, а не іграшка. Завести живу істоту – це не тільки відповідальність, але й щоденний копіткий труд. Тваринку треба годувати і доглядати, лікувати і розуміти. Беззахисність наших тварин – це залежність, а залежність завжди безправна.
Чи завжди ми розуміємо це? Здається, ми повинні емоційно відчути себе спорідненими кожній тваринці, адже й ми якоюсь мірою залежні. То чи не здається вам, що увесь наш світ, наповнений людьми і тваринами, птахами і комахами,- великий Ноїв ковчег, у якому ми живемо разом?
А значить, нам треба навчитися жити на цій землі в єдиній спільності на основі законів збереження життя.
(2 votes, average: 3,00 out of 5)Related posts:
- “Ти завжди відповідальний за тих, кого приручив” – І варіант 6 клас І варіант У парку маленьке цуценя жалібно скімлило від образи. Воно було дуже симпатичне: з великими чорними очима і коротеньким білим хвостиком. Виявляється, його залишили напризволяще. Цуценя скімлило від образи, голоду та холоду. Беззахисність – це залежність. Ті тварини, яких ми називаємо домашніми, залежні від нас не тільки фізично. Ми любимо їх, а вони нас. Ми зраджуємо їх, вони – все прощають, не тримаючи на нас зла. Якщо […]...
- “Ти завжди відповідальний за тих, кого приручив” – ІІ варіант 6 клас II Варіант Майже кожна родина сьогодні має якусь тварину: собача, кішечку, рибок, папугу… І це добре, адже, як говорять мої батьки, домашня тварина не тільки розважає нас, а й розкриває наше почуття відповідальності. На жаль, ми не завжди усвідомлюємо, що, заводячи тварину, беремо на себе величезні обов’язки. У мене вдома живе кошеня, до якого я не просто звикла, а полюбила його. Незважаючи на те що за кошеням треба […]...
- Ти завжди відповідальний за тих, кого приручив Тварин ми за звичкою називаємо братами нашими меншими. Ми ставимось до них дещо зверхньо: говорити вони не вміють, і розуму, здається, їм Бог недоважив. Як же ми помиляємося! Тварин ми приручили дуже давно, і не помічаємо, якими сумними очима вони інколи дивляться на нас. Домашніх тварин дуже багато. У містах їм відведено переважно декоративну роль. Але ж це неправильно: тварина, предки якої мешкали в лісі, вільно полювали, стає чимось на […]...
- “Ти завжди відповідальний за тих, кого приручив” – ІІІ варіант 6 клас III Варіант Ці слова сказав Маленький принц, якого вигадав Сент-Екзюпері. Що ж вони означають? Я думаю, що вони нагадують про відповідальність. Якщо ти завів тварину, то треба не тільки казати, що ти її любиш. Коли вона хворіє, сумує або потребує твоєї допомоги, треба піклуватись про неї, лікувати. А багато людей, заводячи тварин, не думають про це, про її потреби. Вони забувають, що тварина – жива істота, а не […]...
- Ти назавжди у відповіді за ті, кого приручив Твір по казці Антуана де Сент-Екзюпері “Маленький принц”. Антуан де Сент-Екзюпері не писав спеціально для дітей. І взагалі, за професією він був не письменником, а чудовим льотчиком. Однак його прекрасні добутки, такі як “Нічний політ”, “Планета людей”, “Військовий льотчик”, і, звичайно ж, “Маленький принц”, поза всяким сумнівом, належать до кращого, що було написано у Франції в XX столітті. В “Маленькому принці” Сент-Екзюпері звертається рівною мірою до усім – маленьким і […]...
- “Ти назавжди у відповіді за тих, кого приручив” “Шлях до щастя – робити щасливими інших”. Роберт Інгерсолл Казка Антуана де Сент-Екзюпері “Маленький принц”… Для кого вона? Для дітей? Для дорослих? А можливо, для нас – для тих, хто вже не хоче вважати себе дітьми, але ще не став дорослим. Тут, як у чарівній казці, є Принц і чудеса. Тільки от кінець сумний: Принц від укусу змії гине. Втішає лише одне: Маленький принц не вмер, а, як у казці, […]...
- Кого я вважаю справжним другом Справжній друг для мене – це, насамперед, людина, спілкування з якою не тільки дає мені задоволення, а й сприяє розвитку мене як особистості, людини. Мені здається, що, спілкуючись із друзями, люди можуть розвиватися не менше, ніж під час навчання чи читання книжок. Я маю на увазі не здобування нових знань – для цього достатньо погортати енциклопедію, а навчання духовне, духовне вдосконалення. Поширеною є думка, що друг – це той, хто […]...
- Хто в кого украв щастя? Молода гарна дівчина – сирота Анна – кохала такого ж молодого мужнього юнака Михайла Гурмана, який славився своєю запальністю, хоробрістю, завзятістю. Все йшло до весілля. Тим часом Михайла відправили служити. Заздрісні брати Анни, аби позбавити її посагу, скористалися пагодою розбити майбутній шлюб. Вони повідомили сестрі, що її коханий загинув десь у Боснії, показали навіть фальшивого листа з повідомленням про його загибель. Як тяжко журилася Анна за коханим, можна лише здогадуватися, […]...
- У кого украдено щастя? Творчість І. Я. Франка – надзвичайне досягнення нашого літературного слова. Він написав першу українську соціально-психологічну драму – “Украдене щастя”. П’єса написана на основі народної “Пісні про шандаря”. У драмі змальовано трагедію життя головних героїв – Миколи Задорожного, його дружини Анни та жандарма Михайла Гурмана. У кого ж із них украдено щастя? Анна ще змолоду любить Михайла, але її брати відсилають його в солдати, а сестру видають заміж за бідного селянина, […]...
- Щастя знає, кого шукає Щастя в коленого своє. Для дитини щастя – це нова іграшка або навіть цукерка, для молодої людини – складений іспит чи вдало знайдена робота, для зрілої – сімейний добробут, достаток, для старої – піклування дітей та онуків. Цей перелік можна продовжувати безкінечно, бо скільки людей – стільки й думок з приводу питання про щастя. Але, напевно, кожна людина знає, що щастя не дається просто так, його треба заробити. Про багатьох […]...
- На кого я б хотіла бути схожою У кожної людини є взірець, тобто той, до кого вона хоче наблизитись, на кого бажає бути схожою. Це абсолютно нормальне й природне явище. Таке прагнення допомагає нам досягти вищої мети – обрати свій життєвий шлях. У різні хвилини життя в мене перед очима постають різні люди, на яких я хочу бути схожою. Я люблю читати, особливо мені подобаються детективи Олександри Марініної. Вона є для мене взірцем жіночого розуму, логіки, мужності […]...
- На кого я хотів би бути схожим Протягом життя людина, розвиваючись і вдосконалюючись, споглядаючи навколишній світ, знаходить для себе в ньому щось особливе, близьке безпосередньо їй одній. І залежно від того, який світ вимальовує в своїй уяві, вона прагне бути схожою на певних видатних особистостей. У кожного вони свої. Так сталося, що я, здобуваючи знання з хімії, захопився вивченням життєвого і наукового шляху видатного українського вченого Володимира Івановича Вернадського. Яка велика людина відкрилася переді мною! Прикро, що […]...
- Для кого і заради чого ми навчаємося? Мій дядько в службових справах часто буває за кордоном. Об’їздив півсвіту. З кожної поїздки він завжди привозить багато подарунків, до того ж дуже цікавих. З останньої своєї поїздки дядько привіз мені конструктор. Розкривши ошатну щільну коробку, на якій було зображено машини; я побачив безліч металевих деталей, інструмент. Я захоплено ойкнув. Було таке враження, що я маю збирати справжню машину! До конструктора були додані вигадливі креслення й інструкція… англійською мовою. Без […]...
- Кого можна вважати героєм? Звичайно прийнято вважати, що герой – це той, хто врятував людину, яка тонула, або виніс з палаючого будинку дитину, – таких людей навіть нагороджують медалями. Але, на мій погляд, герой – не обов’язково той, хто здійснює такі значні, а часом навіть відчайдушні вчинки. Героєм можна вважати і того, хто здатний здобути перемогу над самим собою. От, наприклад, така історія. Для мого друга Артема уроки фізкультури – справжня мука. Ну ніяк […]...
- Чому слід берегти рідну мову і від кого її захищати? Історія повідомляє, що були часи, коли знання рідної мови вважалося не модним, не престижним. Коли навіть малограмотні люди намагалися віддати своїх дітей до шкіл із російським навчанням, думаючи, що тоді їх діти стануть розумнішими, культурнішими. Зверніть увагу, як розмовляють у нашому місті. Більшість просто “емігранти” власної мови, що користуються суржиком і позиченою папівскаліченою російською мовою. І як тут не згадати талановитого письменника М. В. Гоголя і його повість “Тарас Бульба”: […]...
- “У кого ненька, у того й голівка гладенька” – IІІ варіант – ТАРАС ШЕВЧЕНКО ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ III варіант Саме весна, привітна і щедра, подарувала Україні вірного сина, а світові – генія. Ім’я дала хлопчикові рідна мати – Тарас. Дитинство Тарасика було нещасливе, бо дуже скоро він залишився сиротою: Там матір добрую мою, Ще молодую у могилу нужда Та праця положила… Учитися хлопчик не мав змоги, тому з тринадцяти років пас чужі ягнята. Обернувся я на хати – Нема в мене хати! Не […]...
- Чому треба берегти рідну мову і від кого її слід захищати Що таке мова – це засіб спілкування, завдяки якому ми можемо розуміти один одного, ми можемо пояснювати свою точку зору, висловлювати свої думки. Якщо хтось зауважить, що у крайньому випадку без мови можна спілкуватися за допомогою жестів – це так! Але таке спілкування буде дуже обмеженим, воно довго не зможе утримувати бажання людей обмінюватися інформацією, позитивними думками та емоціями. Тому, щоб не відбувалось у нашій країні, ми повинні берегти нашу […]...
- “У кого ненька, у того й голівка гладенька” – I варіант – ТАРАС ШЕВЧЕНКО ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ І варіант Материнська любов – це, мабуть, найсильніше та найсвященніше почуття. Заради своєї дитини матері ладні піти на будь-які жертви. Ця любов може Здолати усякі перепони, вона здатна відвернути від дитини лихо. Саме тому поети та письменники із великою пошаною оспівували це почуття. До теми материнської любові зверталася і Леся Українка, відома поетеса, у своїй поезії “Колискова”. У ній йде мова про вболівання матері над колискою […]...
- “У кого ненька, у того й голівка гладенька” – IІ варіант – ТАРАС ШЕВЧЕНКО ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ II варіант В народі є таке прислів’я: “У кого ненька, у того й голівка гладенька”. Про що воно? Про те, що коли в дитини є батьки, то буде кому її доглянути, допомогти їй у житті. Буде вона й чистенька, й здорова, й нагодована. Мати дитину посварить, вона і приголубить, по голівці погладить. У вірші Т. Г. Шевченка “На Великдень, на соломі…” – розповідається про те, як […]...
- Про кого розповідає Екзюпері Це дуже гарно – йти над морем хмар, це дуже красиво, але пам’ятайте: під тим морем хмар – вічність… Ми часто попадали в скруту. Начальники аеропортів по тривозі викликали наших товаришів. І поступово всі вони збиралися круг нас, мов коло ліжка хворого. Співчуття. Марні поради. Але скільки в них ніжності! Ми боялися втрачати товаришів. Ніхто ніколи не замінить втраченого товариша. Нема скарбу, дорожчого, аніж спогади, пережиті разом тяжкі години, сварки, […]...
- Про тих, кого ми приручили Значне місце в нашому житті посідають тварини – “брати наші менші”. І ми мусимо піклуватись про тих, кого ми приручили. У сучасному суспільстві відносини між людиною та твариною стають дедалі гострішими. Мисливці, які вбивають рідкісного звіра заради хутра чи м’яса, не замислюються над тим, що вони, може, знищують останнього представника цього виду, що більше ніхто не зможе милуватися цією чарівною істотою. Діти, які знущаються з маленьких кошенят, не замислюються над […]...
- Чому і від кого треба охороняти природу? У школі нас вчать, що природні ресурси – це народне багатство, що природу треба охороняти. Це все правильно, але чи завжди ми замислюємося над своїми вчинками, чи кожен може впевнено сказати, що він не шкодить природі рідного краю? І взагалі, чи всі розуміють, що таке природа, чим вона є для нас? Маля скаже: “Природа – це все, що нас оточує”. А мені здається так: природа – це цілісна система Всесвіту, […]...
- Хто в кого вкрав щастя? Щастя… Чи дароване воно долею, чи залежить воно від тебе та людей, які тебе оточують? На це складне запитання кожному свою відповідь дає життя. Та от у героїв драми Івана Франка “Украдене щастя” його украли. Хто ж і в кого украв щастя? Пізня зимова пора. В занепокоєнні чекає молода жінка Анна свого чоловіка Миколу. Та чи тільки відсутність чоловіка викликала такі переживання в її душі? Звичайно ж, ні. Дізнається Анна, […]...
- Для кого в світі живемо? Україна… Моя батьківщина, той найрідніший у світі куточок, де я народилася, де стоїть наш будинок, де могили рідних мені людей, де моя школа, учителі, кохані, діти. Навколо усе таке звичне, дороге, але справжню ціну усьому цьому відчуваєш лише тоді, коли втратиш. Якщо людина не байдужа, не живе життям рослини, їй важко покинути свій край. Згадайте лишень, з яким душевним надривом покидали свій злиденний край герої “Камінного хреста” В. Стефаника. Їм […]...
- Для кого написані закони? Від народження до смерті людину охороняє закон. Вступив ти до університету або одружився, купив автомобіль або вийшов на пенсію – ти виконуєш дію, в якій присутній закон. Той самий закон застосовують до тих, хто робить дії, несумісні із загальнолюдськими правилами. Деякі люди вважають, що дуже обтяжливо знати стільки законів, – адже їх так багато. Нехай, мовляв, їх вивчають юристи, судді та прокурори. Людина думає, що якщо вона не вчиняє погано, […]...
- Ми відповідальні за тих, кого приручили Без чого не можна жити людині, щоб бути справді щасливою? Звичайно, це дім і сім’я. Родина – це ті, хто піклуються і переживають за тебе, уболівають і співчувають. Іноді трапляється так, що людина залишається самотньою. Щоб уникнути самотності, щоб знати, коли ти повертаєшся додому, що на тебе там чекають, люди заводять тварин. Це прекрасні істоти, які дарують радість спілкування, відчуття, що ти не один, що ти комусь потрібний. І Не […]...
- З чого і з кого сміється А. Чехов? Дивний у Чехова сміх! Що більше читаю чеховські оповідання, то менше вірю в те, що він сміється. Ось іде вулицею невідомого містечка місцева влада – поліцейський наглядач із городовим. Але прізвище у цієї влади як тавро – Очумелов. Хто ж нагородив таким прізвищем чиновника, який уособлює Російську імперію та її закони? За цією історією про незначний випадок заховалося саме життя з його складнощами. Головне – чий собака, а не Хрюкін […]...
- Кого висміює Т. Шевченко у п’єсі “Назар Стодоля”? Тарас Шевченко Ї визначний письменник Украіни. Він умів правдиво, історично достовірно відтворити життя й побут різних соціальних верств украінського суспільства. У п’єсі “Назар Стодоля” автор висміює заможну козацьку старшину, засуджує соціальну несправедливість, викриває фальш, лицемірство, брехливість старшини, яку уособлює Хома Кичатий. Цей образ негативний, поданий він у реалістично-викривальному плані. Основна мета його життя Ї багатство. Щоб досягти цього, він готовий на все, не цурається жодних заходів. Брехню, коли вона вигідна, […]...
- Кого і за що засуджує Г. Сковорода у своїх байках Видатний поет-мислитель Г. С. Сковорода був і зачинателем української літературної байки. У 1774 році він склав збірку “Басні Харьковскія”, до якої увійшли тридцять байок. У них він висміював гонитву козацької старшини за дворянськими титулами, викривав поміщиків-паразитів, що живуть за рахунок народу, стверджував повагу до трудящого люду. Кілька байок Г. Сковорода присвятив злободенній темі про справжню цінність людини. Такою є байка “Ворона і Чиж”. Автор показав короткозорість і егоїзм Ворони, яка […]...
- П. ТИЧИНА. ЖИТТЄВИЙ І ТВОРЧИЙ ШЛЯХ. “АРФАМИ, АРФАМИ…”, “ВИ ЗНАЄТЕ, ЯК ЛИПА ШЕЛЕСТИТЬ”, “КОЛИ В ТВОЇ ОЧІ ДИВЛЮСЯ…”, “Я СКАЗАВ ТОБІ ЛИШ СЛОВО…”, “ЗОЛОТИЙ ГОМІН”, “СКОРБНА МАТИ”, “ГЕЙ, ВДАРТЕ В СТРУНИ, КОБЗАРІ…”, “ДО КОГО ГОВОРИТЬ?”, “ХТО Ж ЦЕ ТАК ІЗ ТЕБЕ НАСМІЯТЬСЯ СМІВ?”, “ПОХОРОН ДРУГА” Тема. П. ТИЧИНА. ЖИТТЄВИЙ І ТВОРЧИЙ ШЛЯХ. “АРФАМИ, АРФАМИ…”, “ВИ ЗНАЄТЕ, ЯК ЛИПА ШЕЛЕСТИТЬ”, “КОЛИ В ТВОЇ ОЧІ ДИВЛЮСЯ…”, “Я СКАЗАВ ТОБІ ЛИШ СЛОВО…”, “ЗОЛОТИЙ ГОМІН”, “СКОРБНА МАТИ”, “ГЕЙ, ВДАРТЕ В СТРУНИ, КОБЗАРІ…”, “ДО КОГО ГОВОРИТЬ?”, “ХТО Ж ЦЕ ТАК ІЗ ТЕБЕ НАСМІЯТЬСЯ СМІВ?”, “ПОХОРОН ДРУГА” Варіант 1 1. М. Рильський, характеризуючи індивідуальну неповторність поезії П. Тичини, дуже вдало назвав її… А “Природою життя”. Б “Неповторною музою”. В “Музичною рікою”. […]...
- Дорослий світ для тебе – Твір-міркування Я зараз знаходжуся в тому віці, коли мені ще важко назвати себе дорослим, але я вже і не дитина. Мене ще не торкнулися дорослі проблеми, хоча я часто замислююся, ким буду, як складеться моє життя, але і у футбол, і в баскетбол я із задоволенням пограю, забуваючи, що зростом майже наздогнав батька. Іноді мені страшенно не хочеться дорослішати. Я розумію, що поки батьки піклуються про мене, я – вільний. Моя […]...
- Які думки та почуття викликає поема Т. Г. Шевченка “Кавказ”? …Живою душею в Украйні витай, Літай з козаками понад берегами, Розриті могили в степу назирай. Заплач з козаками дрібними сльозами І мене з неволі в степу виглядай… Уривок з поеми Колонізаторська політика Російської імперії була вкрай жорстокою по відношенню до інших народів. Народи, які були залежні від імперії, завжди були пригнічені та принижені. Та вони намагалися звільнитися, і через це відбувалися війни. Однією такою війною за незалежність була війна на […]...
- Правду не сховаєш Дуже часто кожен із нас стикається із ситуацією, коли на якесь запитання треба відповісти, сказавши правду чи збрехавши. Тут ми повинні зробити серйозний вибір, адже кожного з раннього дитинства батьки навчають говорити тільки правду. Що ж робити: вчинити так, як вимагали батьки, чи порушити правило говорити правду? Іноді люди вживають поняття “брехня заради спасіння”. Напевне, й насправді є такі випадки, коли правду краще приховати, наприклад, якщо лікар повинен сказати пацієнтові […]...
- За що я люблю школу? Школа – це перший важливий етап у житті кожної людини. Адже приходить вона сюди зовсім маленькою та незахищеною. А виходить – з кошиком знань та безліччю приємних спогадів. Школа дає можливість здобувати знання, допомагає проявити власний талант дитини. Саме у школі розкриваються таланти та формуються характери. А це, безумовно, впливає на майбутнє людини. Також школа – це можливість постійно спілкуватися та знайти собі друзів, які потім завжди з тобою будуть […]...
- Правда світліша за сонце Нелегко завжди говорити правду. Адже буває, що доводиться сказати комусь щось неприємне або зізнатися в чомусь негарному. Здається, коли приховаєш щось погане, особливо від близької людини, на душі стане легше. Але то просто омана. Не буває так, щоби брехунові було легко на душі. Адже йому доводиться завжди пам’ятати про те, де, коли, кому і про що він сказав неправду, бо інакше люди зрозуміють, що він збрехав. А якщо брехун настільки […]...
- Мій улюблений твір мистецтва – ІІ варіант II варіант Нещодавно ми з сестрою відвідали Донецький художній музей. Там дуже багато різних витворів мистецтва. Але мене завжди зачаровували ті картини, де зображене море. Багато різних картин я бачив, але кращих, ніж у Айвазовського, здається, немає. У нашому музеї цілих три картини, але мені найбільше подобається його картина “Морський пейзаж. Коктебель” . Я дізнався, що Іван Костянтинович працював у своїй майстерні у Феодосії, на березі моря. Під час бурі […]...
- Простота – найкраща риса характеру людини ТВОРИ НА НЕЛІТЕРАТУРНІ ТЕМИ Простота – найкраща риса характеру людини “Ми плачемо тому, що нам сумно, але й сумно нам тому, що ми плачемо”, – писав відомий американський психолог початку XX століття В. Джеймс. Ці слова підтверджують мудрість, що зміст визначає форму, але і від форми залежить зміст. Це важливо пам’ятати, коли замислюєшся над формами своєї поведінки, роздумуєш над тим, що має стати звичкою і що наповнить твій внутрішній світ. […]...
- Дорослий мир для тебе. Твір-міркування Я зараз перебуваю в тім віці, коли мені ще важко назвати себе дорослим, але я вже й не дитина. Мене ще не торкнулися дорослі проблеми, хоча я часто замислююся, ким буду, як зложиться моє життя, але й у футбол і баскетбол я з дитячим задоволенням пограю, забуваючи, що ростом майже наздогнав батька. Іноді мені жахливо не хочеться взросліти. Я розумію, що поки батьки піклуються про мене, я вільний. Моя претензія […]...
- Чи Легко бути самим собою? Теперішні ми не завжди подобаємося людям, і для того, щоб подобатися, надягаємо різні маски: увічливості, вихований ности, розуму, зухвалості. Бути самим собою людина може тільки із самим собою, зі своїми думками або з тією єдиною людиною, кому може відкрити свою душу, довірити свої таємниці. Бути собою не те щоб складно, просто страшнувато. У суспільстві не завжди висловиш свою думку. У дружньому колі можна бути більше відкритим, розповісти про своїх “подвиги”, […]...
- Чистіше від сльози вона хай буде Без мови – нема народу… але чомусь ми про це стали забувати. Мова – найвагоміше надбання кожної окремої людини і найбільша суспільна цінність. Мова завжди об’єднує, згуртовує людей. Наша українська мова – чарівна і милозвучна, але чомусь ми будь-що хочемо її “задавити”. Чому ж? Можливо, тому, що наша країна завжди перебувала під натиском сусідніх держав, зокрема Росії, адже більшість українців розмовляють саме російською. Українська мова завжди пов’язана з образом матері, […]...
Categories: Шкільні твори