Наші духовні провідники Я не пам’ятаю своєї першої книги; здається, вони завжди були поруч зі мною. І коли я, ще не вміючи читати, розмальовувала їх сторінки, і коли по декілька разів на день бігала у сусідню дитячу бібліотеку. Я трепетно люблю книги: нові, що пахнуть друкарською фарбою; старі, зачитані і клеєні-переклеєні, які бережуть тепло долонь своїх читачів.
Книги – морська глибина: Хто в них пірне аж до дна. Той, хоч і труду мав досить, Дивнії перли виносить, – писав з пошаною Іван Франко.
У мене навіть існує власний ритуал знайомства з книгою. Спочатку я беру її в руки, долоні звикають до неї: гладять обкладинку, проходять легким дотиком по сторінках. Я наче чекаю: чи відповість книжка і мені своєю довірою та увагою, чи відверто розкриє мені свої таємниці? Дивно, але іноді серце залишається німим, жодного поруху не відчуваю. “Не моє”, – щось підказує мені, і я чесно відкладаю книжку вбік.
Та частіше на мій дотик книга відгукується радістю, неначе просить: “Візьми мене! Я тобі розповім так багато цікавого! Повір, ми станемо добрими друзями!” Я починаю хвилюватися, щось тремтить у душі, сповненій радісним передчуттям. Нарешті я розгортаю книгу – і поринаю у світ, який вона розкриває переді мною.
З цієї самої хвилини мені вже важко зупинитися, обірвати читання, закрити книгу недочитаною. Ясна річ, коли вона велика за обсягом, коли щось треба терміново зробити, я з сумом залишаю читання: тут нічого не вдієш. Тоді, здається, десь у потаємних куточках душі ворушиться несподіваний докір і сором перед книгою, наче обірвав розмову з уважним і розумним другом, живою людиною, яка, перейнявшись твоїми турботами, давала тобі найкращу пораду. Так, я інакше не можу сказати про книгу, бо вона – завжди мій справжній друг. Друг, який навчить, підкаже, допоможе розібратися у важких ситуаціях. Мій духовний провідник розрадить мене в сумі, розповість мені про життя інших людей, покличе в захоплюючу подорож у інші часи і в інші країни.
Хай немає у мого друга рук і ніг, хай не відчуваю я його фізичної сили, але та сила мудрості, духовної величі, якою він ділиться зі мною, не може рівнятися ні з чим. Тому я переконана, що найбільша сила, яку дають книги, – це той духовний потенціал, котрий стає стрижнем усього життя людини, його роздумів та вчинків. Кажучи коротко, книги творять людину, навчаючи її мудрості й доброти.
…Та, на жаль, я помічаю, що люди читають все менше і менше книжок. Чому? Невже нецікаво? Так, книжку потіснили телеекран і комп’ютер. Так, книга на прилавках інколи несусвітньо дорога.
Так, складні економічні умови відвертають увагу потенційних читачів, котрі мають приділяти багато часу здобуванню їжі, далеко не духовної. Але книги чекають. Вони стоять у крамницях, на бібліотечних полицях і смиренно чекають на нас, читачів, своїх друзів. їм є про що нам розповісти, чому навчити.
Вони будуть терпляче зберігати свої таємниці, щоб одного разу радісно віддати їх нам. їм вистачить терпіння чекати на цю щасливу мить. А чи вистачить нашого життя… Хліб і книжка.
Вічні дві святині, Що лежать поважно на столі, Стверджуючи мудрість дум людини, Безкінечність щедрості землі.





Related posts:
- Наші духовні провідники – Твір-нарис Кожен з нас шукає вій ідеал. Це може бути людина, твір мистецтва, витвір художнього слова, літературний герой. Обраний ідеал стає провідником і особливо, тоді, коли він духовно багата людина. Для мене ідеалом є Київський князь Володимир Мономах, який сів на великокняжий київській стіл 1113 року. Його дії як князя були спрямовані на зміцнення Київської Русі: він зумів об’єднати навколо Києва близько трьох чвертей усіх руських земель і припинити на деякий […]...
- Духовні орієнтири в повісті “Земля” 1901 року Ольга Кобилянська завершує роботу над повістю “Земля”, що стала вершиною творчості письменниці, викликала захоплення як в Україні, так і за кордоном. У ній гармонійно переплелося суспільне й особисте, вічні проблеми любові й страждання, добра і зла. Відчуваєш, з якою емоційністю і теплотою О. Кобилянська переймається долею кожного героя, разом з ним страждає і сподівається. Думаю, що саме тому в читачів виникає глибока довіра до всього, що так майстерно […]...
- Духовні орієнтири в повісті О. Кобилянської “Земля” 1901 року Ольга Кобилянська завершує роботу над повістю “Земля”, що стала вершиною творчості письменниці, викликала захоплення як в Україні, так і за кордоном. У ній гармонійно переплелося суспільне й особисте, вічні проблеми любові й страждання, добра і зла. Відчуваєш, з якою емоційністю і теплотою О. Кобилянська переймається долею кожного героя, разом з ним страждає і сподівається. Думаю, що саме тому в читачів виникає глибока довіра до всього, що так майстерно […]...
- Наші автобіографи Спогади живуть у нас. Спогади поховані в нас. Спогади сховані в нас. Спогади є нашим минулим, тим, що залишилось від минулих подій, почуттів, думок. Гуляючи алеями свого духу, слухаючи музику своєї душі, ми стоїмо в їх тіні. Людина без спогадів – людина без минулого. Деякі змушують нас червоніти й понині, щось згадуємо ми зі сміхом, інші ми називаємо найкращими у своєму житті. Для більшості з нас найприємнішими є спогади про […]...
- Духовні пошуки Андрія Болконського у романі Л. М. Толстого “Війна і мир” Епопея “Війна і мир” виросла із задуму Толстого написати роман “Декабристи”. Толстой починав писати свій добуток, залишав його, знову вертався до нього, поки в центрі його уваги не виявилася Велика французька революція, тема якої звучить із перших сторінок роману, і Вітчизняна війна 1812 року. Задум написання книги про декабриста поглинувся більш широким задумом – Толстой прийнявся писати про мир, вражений війною. Так вийшов роман-епопея, де в історичному масштабі показаний подвиг […]...
- Наші предки, якими я їх уявляю Давніх русичів я уявляю міцними, кремезними, з орлиним поглядом. Ходили вони статечно, з гідністю тримаючи голову. Хода була некваплива, тиха, вони сторожко дослухалися до всіх довколишніх звуків: ворог міг з’явитися будь-якої миті. І взагалі, слід пам’ятати, що тоді мирного часу майже не існувало. Якщо й були хвилини радощів на честь якоїсь події чи свята, то все одно мали бути ті, хто пильнував за спокоєм своєї общини чи навіть просто своєї […]...
- Прекрасним і ніжним словом назвали наші пращури жінку, що стоїть у витоків нового життя Прекрасним і ніжним словом назвали наші пращури жінку, що стоїть у витоків нового життя, плекає і зміцнює його “берегиня”. У цьому слові влучно відбилося її божествене призначення, найперша і найголовніша суть. У сиву давнину берегинею наші прадіди називали богиню, що берегла їх від усякого лиха і дарувала добро. Згодом вони так стали називати жінок, які берегли і підтримували домашнє вогнище, були своє-рідним покровом усьому родинному колу. Доньки України славилися своєю […]...
- Чому потрібно берегти книгу? Книга – це чудо цивілізації. Життя без книги уявити собі неможливо. Хоча, на жаль, є люди, які так не вважають. Але не про них мова – їх мені просто шкода. Отже: книга в моїх руках відкриває мені захоплюючий невідомий світ, що розповідає про щось неймовірне або, навпаки, звичайне, близьке мені й від того цікаве. Я читаю, перегортаю її, повертаюся до прочитаних сторінок і ніколи не заглядаю в кінець. І книга […]...
- Наші зелені друзі Земля! Яка вона розкішна, безмежна, багата! Скільки всього є на ній. Це і моря, океани, річки, озера, тварини і птахи. А скільки зелені різноманітної. Саме про зелених друзів, про моє ставлення до них я хочу написати. Ще з дитячих років мені подобалось бувати в лісі. Часто бігала туди, прислуховувалась до шелесту листя, коли воно із вітром розмовляло, вдихала аромат лісових квітів, що цвіли. А яку насолоду я відчувала, вдихаючи рано-вранці […]...
- “У Палаті номер 6 у мініатюрі зображені загальні наші порядки й характери” Н. С. Лєсков 1. Ядушлива й похмура атмосфера життя. 2. “Рухлива” Росія й “застійна” палата. 3. Вульгарність сучасного життя. …життя є не що інше, як постійне перемагається противоречие, що. І. З. Тургенєв Кожний часовий відрізок характеризується своїми подіями й враженнями. Але вони не проходять безвісти. Історики запам’ятовують їх у документах, художники – у картинах, письменники – у добутках. Але якщо перший із цього списку прагне до вірогідності й об’єктивності фактів, те інші намагаються […]...
- Значення п’єси “Мина Мазайло’ М. Куліша в наші дні Значення п’єси “Мина Мазайло” М. Куліша в наші дні Я запитую в себе, питаю у вас, у людей; Я питаю в книжок, роззираюсь на кожній сторінці. Де той рік, де той місяць, той проклятий тиждень і день, Коли ми, українці, забули, що ми українці?.. В. Баранов Вже більше як сімдесят років минуло з часу написання п’єси “Мина Мазайло”, неодноразово мінялись наші орієнтації, смаки, з’явилися нові конфлікти, нові рівні мислення, та […]...
- Духовні шукання і відкриття князя Андрія Волконського Герої Л. М. Толстого дуже важко піддаються однозначному визначенню. Вони не діляться на гарних і поганих, добрих і лютих, розумних і дурних, вони просто живуть, шукають, часто помиляючись у своїх пошуках. Князь Андрій Волконський – одна із найяскравіших і найтрагічніших фігур роману “Війна і мир”. З першої своєї появи на сторінках твору і до смерті від ран у домі Ростових життя Волконського підпорядковане своїй внутрішній логіці. І у військовій службі, […]...
- Володька Лобода в наші дні Є багато прикладів у літературі, коли образи художніх творів чітко розмежовуються на позитивні і негативні. Читаєш і думаєш: “От би так і в житті!” Тоді можна було б уникнути поганих людей, прогнозувати негативні обставини й обходити їх стороною. Але, на жаль, у житті усе значно складніше. Не відразу побачиш, хто є хто. Тому так часто можна потрапити в якусь халепу, товаришувати не з “тими людьми”. Недавно я прочитав роман Олеся […]...
- Болісні, духовні пошуки О. Блока Олександр Блок увійшов в історію літератури як видатний поет-лірик. Почавши поетичний шлях книгою містичних віршів про Прекрасну Даму, Блок завершив свою двадцятилітню творчість у російській літературі прокльоном старому світу у дивній поемі “Дванадцять”. Блок пройшов складний творчий шлях від поета-символіста, від марної романтичної мрії до реальної дійсності, до революції, прийнятої і не зрозумілої ним. Багато колишніх “друзів” Блока, утікши від революції в інші країни, кричали в паризьких газетах, що Блок […]...
- Наші автобіографії Спогади живуть у нас. Спогади поховані в нас. Спогади сховані в нас. Спогади є нашим минулим, тим, що залишилось від минулих подій, почуттів, думок. Гуляючи алеями свого духу, слухаючи музику своєї душі, ми стоїмо в їх тіні. Людина без спогадів – людина без минулого. Деякі змушують нас червоніти й понині, щось згадуємо ми зі сміхом, інші ми називаємо найкращими у своєму житті. Для більшості з нас найприємнішими є спогади про […]...
- Духовні цінності Тараса Бульби та його синів З того часу, як М. В. Гоголь написав повість “Тарас Бульба”, минуло понад сто шістдесят років. Промайнули роки, відшуміли. Скільки поколінь пройшло скільки війн було, і скільки людей полягло – і зрадників, і безстрашних героїв! Якими вони були? Що цікавило, турбувало їх? Про що молилися вони святому Миколаю? Мабуть, всі хотіли того ж самого: щастя родині, життя без війни любові, світлого дня і спокійної ночі, тобто справжнього життя. Старовинними звичаями […]...
- Духовні пошуки смислу життя Андрія Волконського Кожний з нас рано чи пізно задає собі питання: навіщо я живу? Яке моє призначення? Іноді цілого життя не вистачає, щоб знайти відповідь. Багато великих письменників шукали відповіді на ці складні питання у своїх творах. І Лев Миколайович Толстой – не виняток. Сьогодні ми спробуємо простежити шлях життєвих пошуків Андрія Волконського, героя роману “Війна та мир”, та з’ясувати, як у долі і характері цього героя знайшла віддзеркалення життєва позиція письменника. […]...
- Духовні пошуки головних героїв роману Толстого “Війна і мир” Смисл духовних пошуків героїв роману “Війна і мир” полягає в тому, що герої здатні до духовної еволюції, що, за Толстим, є важливішим критерієм моральної оцінки особистості. Герої шукають сенс життя, духовні зв’язки з іншими людьми, особисте щастя. Толстой показує цей процес в діалектичному протиріччі. Головне, що об’єднує героїв Толстого в їх духовних пошуках, це те, що вони наближаються до народу. На початку роману князь Андрій орієнтується на ідеї Наполеона й […]...
- Духовні цінності в поезії Ліни Костенко Вже перші збірки поезій Ліни Костенко, що були надруковані в кінці п’ятдесятих років, провістили прихід Дужої і своєрідної творчої індивідуальності і її велике майбутнє в літературі. “Мій перший вірш написаний в окопі”,- згадує поетеса. Враз відступило дитинство. Дитячу душу струснула велика трагедія війни: О перший біль тих недитячих вражень, Який він слід на серці полиша! Як невимовне віршами не скажеш, Чи не німою зробиться душа?! Відтоді у своїх віршах Ліна […]...
- Міні-твір на тему: “Духовні орієнтири повісті “Земля” Ольги Кобилянської” Свою повість “Земля”, яка стала вершиною творчості Ольги Кобилянської письменниця закінчує у 1901 році. Згодом цей твір викликав захоплення як в Україні, так і в багатьох країнах Європи. В повісті письменниця гармонійно об’єднала особисте і суспільне, із вічні проблеми страждання та любові, кохання і ненависті, добра і зла. Перечитуючи повість, вже з перших рядків відчуваєш, як О. Кобилянська переймається долею кожного героя свого творі, як разом з кожним з них […]...
- Брати наші менші План I. Ми пишаємося дружбою тварин. II. Допомога представникам тваринного світу. 1. Підгодовуймо тварин! 2. Ми в боргу перед собакою. 3. Людина не має права бути жорстокою. III. Тварини ввіряють нам життя. Район, в якому я живу, достатньо молодий. У нас тут багато шкіл і дитячих садків. Щовечора як висипе дітлахів на вулицю – весело, гамірно. Багато хто з жителів району виводять на прогулянку своїх четвероногих вихованців. Подивишся, хтось веде […]...
- Шкільна бібліотека Шкільна бібліотека Я тихенько відчиняю двері та відразу ж потрапляю у справжнє “книжкове місто” з вулицями та площами, палацами й будинками. Це наша шкільна бібліотека. Є тут і свої мешканці – звичайні книги. Вони живуть на своїх полицях, кожна на певному місці, й чекають читачів. Тихо в бібліотеці, мовчать книжки, про щось розмірковують. Але я знаю: як тільки візьмеш книжку в руки, відкриєш першу сторінку – і почне вона розповідати. […]...
- Духовні цінності людини в поезії Ліни Костенко Духовні цінності людини своїм корінням сягають глибокої давнини, коли ідеалами була щира та чесна праця, турбота за її успіхи, коли життя приводилось у відповідність до законів Бога і природи. На жаль, наш прагматичний вік наклав свої корективи на духовність людини. Поставити свого сучасника обличчям до норм, що їх виробляло людство впродовж століть, задуматися над сутністю власного життя, зосередитися на усвідомленні себе сином української землі взяла на себе обов’язок поетеса Ліна […]...
- Наші добрі сусіди 6 КЛАС НЕЛІТЕРАТУРНІ ТЕМИ Наші добрі сусіди Щоб познайомитися з добрими і не зовсім добрими сусідами, нам варто уважніше придивлятися до природи, частіше бувати в лісі чи в полі. Будинок моєї бабусі розташований біля молодого лісу, де ростуть клени, берези, дуби, кущі дикої малини. Під деревами й кущами біля доріжок за короткий час з’явилося багато мурашників. Серед невисоких куп вирізняється величезний мурашник, від якого в різні боки розбігаються покручені, витоптані […]...
- Дерева – наші друзі – Твір-розум Дерева – наші друзі. Вони допомагають нам усім! Як приємно дивитися на їх високі міцні стовбури, розкидисті вітки, яскраві листи! Навесні на деревах розпускаються бруньки і радують око перехожих, піднімаючи їм настрій. Дерева також дуже корисні. Вони як фільтри очищують повітря від токсинів та газів, які дуже шкідливі для нашого здоров’я. Кожної весни вони вдягаються у яскраві квіти, і цим дарують нам радість. Любіть дерева! Дерева – наші друзі! Погано, […]...
- “Війна руйнує наші душі” Перша світова війна стала першою світовою трагедією XX століття, вона не тільки забрала життя мільйонів людей, а десятки мільйонів залишила каліками. Трагедія її полягала і в тому, що вона зруйнувала душі цілого покоління. Прогресивні письменники першими відчули, які моральні наслідки має війна. У творчості Еріха Марії Ремарка, Ернеста Хемінгуея зображуються герої, які пройшли війну і вийшли з неї фізично не ушкодженими, але на все життя війна залишається в їхній душі. […]...
- Духовні пошуки головних героїв роману “Війна і мир” Головними героями роману-епопеї великого російського письменника Л. М. Толстого “Війна і мир” є Андрій Болконський і П’єр Безухов. В їхніх образах геніальний митець відтворив риси тієї нечисленної групи дворянської інтелігенції, яка представляла собою духовний і моральний прогрес російського суспільства на початку ХІХ століття. Це люди, чий розум і серце перебували в постійному пошуку, у прагненні осягнути сенс людського буття. Автор роману багато уваги приділив аналізу психології цих двох героїв. Андрій […]...
- Коли наші нащадки побачать пустелю, на яку ми перетворили Землю, яке виправдання вони знайдуть для нас? ТВОРИ НА НЕЛІТЕРАТУРНІ ТЕМИ Коли наші нащадки побачать пустелю, на яку ми перетворили Землю, яке виправдання вони знайдуть для нас? Айзек Азімов – письменник-фантаст, мислитель, який описував інші світи, але, мабуть, і він не міг собі уявити, що людство протягом життя одного покоління так технічно розвинеться. Важко собі уявити, що дитинство наших дідусів і бабусь проходило без телевізорів, а дитинство батьків – без мобільних телефонів і комп’ютерів. Найближчі до нас […]...
- У шкільній бібліотеці Бібліотека є в кожній школі. І немає школяра, який би не переступив її порога. Зрозуміло, що сюди приходять за підручниками або для того, щоб узяти додому прочитати книгу “за програмою”. Для мене бібліотека в школі – це спілкування з розумною і доброю людиною Вірою Михайлівною. Завдяки їй я приходжу до бібліотеки майже щодня, мені постійно щось тут потрібно. Віра Михайлівна навчила мене працювати в бібліотеці. Тут у мене улюблений куточок, […]...
- Мої захоплення – ІІІ варіант III варіант Я дуже люблю читати книги. Як тільки випадає вільна хвилина, я вибираю на полицях нашої домашньої бібліотеки щось до вподоби. Також я записаний до шкільної бібліотеки і до дитячої. Раніше я читав більше книг про природу, про пригоди звірят. Потім захопився дитячими детективами і пригодницькими книгами. В нашій родині всі люблять читати. Може, це не дуже сучасне захоплення, але коли читаєш цікаву книгу, то поринаєш в неї з […]...
- Чим мені сподобалися Том і Гек? Том Сойєр і Гек Фінн – мої улюблені герої з книги Марка Твена “Пригоди Тома Сойєра”. Коли я читаю цю книгу, то мені здається, ніби там пишуть дещо й про мене. Я вчуся непогано, але для мене, так само, як і для Тома, понеділок зранку неприємний. “У понеділок зранку Том Сойєр почував себе дуже нещасним. Так завжди бувало з ним по понеділках, бо цього дня починається тиждень нових страждань у […]...
- Мій батько Я дуже люблю свого батька. Зовні він здається звичайним. Батько високий на зріст, у нього сині очі, темне волосся, прямий ніс. У дитинстві та юнацтві батько займався легкою атлетикою, тому у нього красива спортивна статура, він сильний, дужий, витривалий, спритний. Я люблю, коли ми разом із ним влаштовуємо різні спортивні змагання. У цей час мені здається, що поруч зі мною не батько, а мій старший товариш. У синіх очах батька […]...
- У книги люди, наче бджоли в соти, знесли духовний чародійний мед Мені шістнадцять років. І скільки я себе пам’ятаю, весь час моє життя було пов’язане з книгою. Перші книги мені читала мама. Вона ввела мене в дивовижний світ казок і дитячої літератури. Потім – школа, де кожен день – з книгою, з літературою. Особливий слід в моїй душі залишили уроки української літератури. Саме тоді я відкрив для себе творчість Олександра Довженка, Олеся Гончара, Василя Симоненка, Ліни Костенко. Назавжди мені запам’ятались Довженкові […]...
- Ян я полюбив нниги У дитинстві всі ми полюбляємо слухати казки, нас зачаровують оповіді про казкові країни, про лицарів та принцес. Ми з нетерпінням чекаємо, коли мама чи бабуся звільняться від хатніх справ і зможуть прочитати нам казку. Звісно, коли я ще не вмів читати, я просто обожнював слухати казки, роздивлятись красиві ілюстрації до них, фантазувати й вигадувати продовження почутих історій. Коли ж я навчився читати і пішов до школи, зізнаюсь чесно, мені не […]...
- Мої обереги У кожної людини є свої обереги, які ще називають талісманами. Слово “оберіг” мені ближче, бо “талісман” походить з арабської мови й означає “щось таємниче, загадкове”. Які ж у мене є обереги? Я вважаю, що насамперед мене оберігає той хрестик, який мені дали під час хрещення. Хоча якщо добре поміркувати, то оберігає не сама символічна прикраса, а те, що я вірю в добро і в те, що воно повертається до мене, […]...
- Учитель життя У житті кожної людини є Учитель. Це не якийсь фахівець, а саме людина, яка веде тебе по життю. Такий Учитель є і в мене, він не просто вчитель, а друг і порадник. Це – мій тато. У нас особливі стосунки, не просто батько з сином живуть під одним дахом, у нас із ним справжня дружба. Коли я ще був маленьким, мені дуже подобалося бути разом із батьками, особливо у вихідні […]...
- Мої улюблені літературні твори Книга – один із найславніших, найзначніших витворів людини. Завдяки книзі передаються знання, досвід попередніх поколінь наступним. Людство знає докладно про події, які відбувалися в античному світі, Римській імперії багато тисячоліть тому так докладно, ніби це сталося вчора, бо від тих часів залишилися твори Гомера, Овідія, Вергілія та багатьох інших великих поетів. І так кожна наступна епоха свідчила про себе, насамперед, літературними творами, бо, як написала Ліна Костенко, “велике діло – […]...
- Дощовий день Здавалося б, що гарного можна сказати про дощовий день? У мене небагато однодумців, тому що більшість любить яскраві, сонячні дні. А я люблю дощ завжди, у будь-який час року, ну хіба що взимку він мені не до вподоби. Але навесні, влітку й восени в мене навіть настрій піднімається, коли йде дощ. Тепло або холодно – мені все рівно. У теплу дощову погоду я люблю просто бродити вулицями, натягнувши на себе […]...
- Моя любима книга. Твір-міркування Книг написано дуже багато Й немає жодного людини в митрі, хто прочитав би їх усе. Книги – це історія й смаки кожної епохи. Деякі з них безнадійно тратили свою принадність, інших – актуальні й читаються з інтересом і сьогодні. Кожний письменник мріяв писати на століття, а от вийшло в нього чи ні, з’ясовується в наступних поколіннях. Я не можу сказати, що люблю якусь одну книгу. У мене їх багато, вони […]...
- Кульова блискавка Одного разу я вийшов прогулятися до Центрального ринку. Раптом почався сильний дощ. Я був у новій шкільній формі, але не взяв із собою парасольки. Щоб не промокнути, я сховався під високим дубом. Там я стояв та чекав, коли вже закінчиться дощ. Я сподівався, що він закінчиться також швидко, як і почався, але він, навпаки, ставав усе сильнішим. Аж ось, нарешті, він припинився, і я подумав, що можу йти. Я зробив […]...
Categories: Твори з літератури